Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/6918/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 11.07.2025. Зареєстровано: 11.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/357/803/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025111030000461

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/6918/25
		1-кп/357/803/25 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И
		 
		11.07.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 , ,,
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 
		законного представника
		обвинуваченого  ОСОБА_6 
		спеціаліста служби у справах 
		дітей та сім`ї  ОСОБА_7 
		представника ювенальної превенції  ОСОБА_8 , 
		 розглянувши в м. Біла Церква у закритому судовому засіданні, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12025111030000461 від 18.02.2025 відносно неповнолітнього
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, учня 8-го класу Білоцерківського опорного ліцею - гімназії № 20, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		16 березня 2025 року близько 01 години 19 хвилин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) неповнолітній ОСОБА_4 , перебував по АДРЕСА_3 , де маючи намір на незаконне проникнення до іншого володіння особи, діючи без згоди потерпілого ОСОБА_9 , всупереч положенням ст. 30 Конституції України, згідно якої не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, шляхом пошкодження скла дверей, проник до нежитлової будівлі (літера «Б»), а саме в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_9 . 
		ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи. 
		В судовому засіданні, прокурор, підтримуючи своє клопотання зазначила, що ОСОБА_4 , 16.01.2011 року є неповнолітнім, не досягнув віку з якого передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 162 КК України, після вчинення щиро розкаявся.
		Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, неповнолітній ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні суспільно-небезпечного діяння визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пообіцяв, що більше такого робить не буде, а також зазначив, що дійсно 16 березня 2025 року близько 02 години він перебував по АДРЕСА_3 , де шляхом пошкодження скла дверей каменем, проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав з касового апарату грошові кошти в сумі 1100 грн, які витратив разом з друзями на продукти харчування.
		Законний представник особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_4  його бабуся ОСОБА_6 просила задовольнити клопотання прокурора.
		Захисник неповнолітнього ОСОБА_4  адвокат ОСОБА_5 просив суд задовольнити клопотання прокурора про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру.
		Представник служби у справах дітей Білоцерківської міської ради ОСОБА_7 та представник ювенальної превенції ОСОБА_8 в судовому засіданні також не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
		Крім того, обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке полягає у незаконному проникненні до іншого володіння особи, також підтверджуються і письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду, а саме:
		= заявою ОСОБА_9 від 16.03.2025 року, якою він просить притягнути до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка в ніч з 15.03.2025 на 16.03.2025 шляхом пошкодження скляних дверей в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 незаконно та безпідставно проникла до вказаного приміщення, яке перебуває в його користуванні;
		= протоколом огляду місця події від 16.03.2025 року з фототаблицею, проведеного в період часу з 06 год. 10 хв. по 06 год. 50 хв. Оглядом місця події є приміщення магазину електронних сигарет «TRUE VAPE SHOP», який розташований у торговельному ряду за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 53Г. вхід до приміщення здійснюється через металопластикові двері, на момент огляду перебувають у відчиненому стані, які мають пошкодження у вигляді розбитого скла. Перед входом до магазину, на бетонному покритті, в хаотичному безпорядку розкидані фрагменти скла різної форми та розміру. При вході у приміщення, на підлозі, розкидані в хаотичному порядку фрагменти скла різної форми та розміру. Також при вході на підлозі мається каміння розміром близько 13х20 см. Приміщення складається з торгівельної зали та санвузла. У торгівельній залі мається стінка дерев`яна та стелаж із засобами для паління. Перед стінкою на підлозі мається металевий обух молотка без руків`я. за стінкою розміщені полички, на яких маються різні предмети: чайник, кава, принтер для чеків, зарядні пристрої, коробка з грошовими коштами, паперовий конверт з грошовими коштами та інші предмети  ноутбук, стиплер, термінал;
		= копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_9 є ФОП, вид діяльності  роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, дата реєстрації  08.09.2023;
		= копією договору суборенди № 1 на нежитлове приміщення від 01.04.2024 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заключили даний договір на оренду приміщення в АДРЕСА_4 ;
		= протоколом огляду речей від 10.04.2025 року із фотозображенням, відповідно до якого огляд проведено в період часу з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв., яким оглянуто молоток, вилучений під час огляду місця події 16.03.2025 року в АДРЕСА_4 , який складається металевої частини, що складається з ударної частини з бойком та потиличником. Довжина металевої частини 10 см, ширина 2,5 см, висота 3 см;
		= протоколом огляду документу від 10.04.2025 року із фотозображенням та оптичним диском, проведеним в період часу з 15 год. 00 хв. по 15 год. 30 хв, яким оглянуто відеозапис та встановлено, що 16.03.2025 о 01:28:10 невідома особа світить ліхтарем у двері магазину в АДРЕСА_3 . Також встановлено, що даною особою є ОСОБА_4 , який стоїть перед магазином, потім зайшов за прилавок та дістав з полиці касову скриньку. Потім ОСОБА_4 зайшов за прилавок та дістав з полиці касову скриньку та йде.
		Дослідивши у судовому засіданні зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою і доводять вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, про яке зазначено у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру.
		При цьому суд зауважує, що показання особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_4 повністю узгоджуються з дослідженими матеріалами кримінального провадження.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 , своїми діями, які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
		 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дідусем ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Матір малолітнього - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає окремо від ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5 та участі у вихованні сина не приймає. На обліку у лікаря нарколога не перебуває. З 2021 року отримує допомогу у лікаря-психіатра з приводу віддалених наслідків органічного ураження ЦНС змішаного генезу з 2011 років. До кримінальної відповідальності раніше не притягувався, закінчив навчання у 8 класі Білоцерківського опорного ліцею  гімназії № 20, міста Біла Церква, Київської області. 
		 Характеристика за місцем навчання: рівень успішності з усіх предметів середній, належить до тієї категорії учнів, які не повною мірою використовують свій потенціал. Потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання, мало читає. На уроках постійно відволікається, займається сторонніми справами, іграми. На зауваження вчителя не реагує. Під час занять часто буває пасивним, потребує постійного зовнішнього стимулювання та заохочення. За умов індивідуального підходу та врахування типологічних особливостей при здійсненні індивідуального навчання ОСОБА_14 вдалося засвоїти навчальний матеріал на середньому рівні. Темп працездатності нерівномірний з проявами імпульсивних дій. Емоційно-вольова сфера нестійка, процеси збудження переважають над гальмуванням. Характерна швидка зміна настрою, часті прояви агресії, підвищена тривожність. Має труднощі при оцінці наслідків власних дій та встановленні причинно-наслідкових зв`язків. Увага нестійка, має труднощі концентрації та переключення. Сприймання зорово-вербальне. Переважає зорова пам`ять. Сформовані просторово часові уявлення. Класифікує та узагальнює. Мислить за аналогією. Має труднощі при формуванні понять. Понятійний та словниковий запас не відповідає вікові учня. Має низьку пізнавальну активність та навчальну мотивацію, потребує зовнішнього мотивування навчальної діяльності. Спостерігається надмірна емоційність та конфліктність у стосунках з однолітками та дорослими. 
		Неповнолітній ОСОБА_4 виховується бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 
		Згідно відомостей акту обстеження умов проживання від 13.03.2025 
		ОСОБА_4 перебуває у службі у справах дітей Білоцерківської міської ради на обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах. З матір`ю ОСОБА_13 спілкується кожного дня, однак участі у вихованні вона не приймає, оскільки зловживає алкоголем. 
		Крім цього, установлено, що мати ОСОБА_4 не приділяє достатньої уваги вихованню та навчанню дитини. Дитина проживає в родині батька, бабусі та дідуся. 
		Згідно зі ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого КК України.
		Згідно зі ст. 499 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.
		Примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 105 Кримінального кодексу України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.
		Частиною 3 статті 105 КК України передбачено, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
		Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
		Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання:
		1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;
		2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;
		3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
		Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
		Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують:
		- у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 97 КК України;
		- до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97КК України);
		- при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України.
		Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15.05.2006 "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов`язані це робити.
		Оцінивши зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає, що вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, доведено в повному обсязі.
		При цьому, суд враховує, що неповнолітній ОСОБА_4 свою винуватість визнав та щиро розкаявся у вчиненому, посередньо характеризується за місцем навчання, ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння у віці 14 років, тобто згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність, отже він підпадає під критерії зазначені в статті 97 КК України.
		При призначенні примусових заходів виховного характеру суд враховує обставини вчиненого, суспільну небезпечність, наслідки діяння, дані про особу неповнолітнього, характеристику неповнолітнього, умови життя, виховання і поведінку, його ставлення до вчиненого.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусових заходів виховного характеру.
		Цивільний позов не заявлено.
		Долю речових доказів слід вирішити під час ухвалення остаточного рішення в даному кримінальному провадженні.
		Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 22, 97, 105 КК України, ст. ст. 318, 322, 342-376, 498-501 КПК України, суд, 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12025111030000461 від 18.02.2025 відносно неповнолітнього ОСОБА_4 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України  задовольнити.
		Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи виховного характеру, у виді: 
		- застереження шляхом роз`яснення судом малолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом, інтересам суспільства або держави, оголошення малолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового суспільно-небезпечного діяння;
		- обмеження дозвілля із встановленням особливих вимог до поведінки малолітнього, що полягають в забороні у нічний час (з 22 год. по 07 год. наступного дня) відвідувати парки, кафе, розважальні заклади, строком на 2 роки. 
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
		Ухвала набирає законної сили, у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
		Копію ухвали негайно вручити прокурору та особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру, учасникам процесу, які присутні під час розгляду клопотання та направити потерпілому. 
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...