Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/14193/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано судом: 14.07.2025. Зареєстровано: 15.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2025.

Номер судового провадження: П/380/14352/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 липня 2025 рокусправа № 380/14193/24
		Львівський окружний адміністративний суд, у складі судді Карп`як О.О., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -
		в с т а н о в и в :
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (вул. Ак. Богомольця, 9, м. Львів, 79005; 02910031) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ  04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ  43220275), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ  38557581), з вимогами:
		визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області та зобов?язати Львівську міську раду вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Пунктами 54, 55, 60 Порядку № 926 передбачено, що рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради. Історико-архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання. Однак, всупереч вищевказаних вимог законодавства України Львівською міською радою на теперішній час історико-архітектурний опорний план м. Винники у відповідності до вимог законодавства не розроблений та не затверджений. У свою чергу, у зв`язку з бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо невжиття заходів, спрямованих на завершення розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану, існує загроза самовільної, хаотичної або неконтрольованої забудови історичних центрів на території громади, руйнування пам`яток історії та культури, знищення історичної спадщини громади.
		01.08.2024 за вх. №58771 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. У відзиві представник відповідача зазначає, що з внесенням змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (від 17.06.2020) і запровадження такого виду містобудівної документації як Комплексний план просторового розвитку території, для територіальної громади, що включає більше одного населеного пункту, генеральний план розробляється лише на підставі рішень комплексного плану просторового розвитку території і є його невід`ємною частиною. В свою чергу, історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. З моменту утворення Львівської міської територіальної громади виконавчими органами Львівської міської ради були розпочаті роботи щодо збору та підготовки вихідних даних, які необхідні для розроблення комплексного плану просторового розвитку. Так, у 2021 році на замовлення виконавчих органів з метою оновлення та отримання найбільш повної і достовірної картографічної інформації були виконані роботи з аерофотознімання території громади з високою роздільною здатністю 15 см (роздільна здатність пікселя на земній поверхні 15 см), необхідні для розроблення комплексного плану, ведення містобудівного кадастру, оборонного планування та потреб територіальної оборони, охорони і інвентаризації земель усіх категорій. Окрім цього, виконавчими органами Львівської міської ради у 2021-2022 роках здійснювались впорядкування, оцифрування та адаптація великого обсягу графічних матеріалів містобудівної документації ліквідованих місцевих рад, що увійшли до складу Львівської міської територіальної громади, з метою подальшого внесення цих даних до містобудівного кадастру міста та їх врахування як вихідних даних під час розроблення комплексного плану просторового розвитку. Станом на сьогоднішній день виконавчими органами Львівської міської ради продовжується збір та підготовка вихідних даних для розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади. З метою визначення державних і суспільних інтересів для їх врахування під час розроблення комплексного плану виконавчими органами міської ради були направлені ряд запитів до органів державної влади та суміжних органів місцевого самоврядування. Планується розроблення Інтегрованої концепції розвитку Львівської міської територіальної громади, як завдання і вихідних даних для розроблення комплексного плану. З метою забезпечення сталого розвитку Львівської міської територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та узгодженого прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами, визначення перспективного використання всієї території Львівської міської територіальної громади, 28.03.2024 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4592 «Про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади».
		26.07.2024 за вх. №56922 від представника Міністерства культури та інформаційної політики України надійшли пояснення позовну заяву, у яких просив позов задовольнити. У поясненнях представник Міністерства культури та інформаційної політики України зазначає, постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Винники Львівської області, дата заснування XIII століття. Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 32 Закону №1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України. У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Відповідно до статті 5 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів. Разом з тим, ситуація, що наразі склалась в історичних населених місцях, де відсутні історико-архітектурні опорні плани, є достатньо загрозливою з точки зору збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць, та ставить під сумнів законність надання відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури таких місць містобудівних умов та обмежень, у зв`язку із відсутністю основного виду містобудівної документації на місцевому рівні, який би відповідав вимогам Закону №3038-VI.
		15.08.2024 за вх. №62380 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просив позов задовольнити. У вказаній відповіді представник позивача зазначає, що оскільки Львівською міською радою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про складення, затвердження завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту; прийняття рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану; подання розробленого історико-архітектурного опорного плану на розгляд місцевої ради; затвердження радою розробленого історико-архітектурного опорного плану, у відповідності до пунктів 52, 54, 55, 60 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, а відтак не спростовано доводів позивача про бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення, затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця міста Винники Львівської області. Внаслідок відсутності історико-архітектурних опорних планів історично населених місць, об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на їх території, фактично позбавлені належного правового захисту й перебувають під загрозою руйнування або спотворення.
		10.09.2024 за вх. №67553 від представника відповідача надійшли заперечення, у яких просив у задоволенні позову відмовити. У вказаних запереченнях представник відповідача зазначає, що після розроблення та затвердження у встановленому законом порядку комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади, буде затверджено історико-архітектурний план міста Винники, Львівської області, як міста, внесеного до Списку історичних населених місць України, який згідно вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» включається до складу комплексного плану як невід`ємної складової генерального плану відповідного населеного пункту. Розроблення та затвердження комплексного плану просторового розвитку території це складний і довготривалий процес. Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади  одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою. Отже, в діях Львівської міської ради відсутня протиправна бездіяльність щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області, оскільки як зазначалося вище, виконавчими органами Львівської міської ради здійснено ряд заходів, виділено та реалізовано кошти з міського бюджету Львівської міської територіальної громади, продовжується збір та підготовка вихідних даних для розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади.
		24.09.2024 за вх. №71231 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача зазначає, що прийняття Львівською міською радою ухвали № 4592 від 28.03.2024 «Про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади», не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку виготовити та затвердити у визначеному законом порядку історико-архітектурний опорний план історично населеного місця міста Винники Львівської області, у відповідності до положень ч. 3 ст. 16-1, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 56 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, який до цього часу не розроблений та не затверджений.
		04.10.2024 за вх. №74023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких представник відповідача зазначає, що з внесенням змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (від 17.06.2020) і запровадження такого виду містобудівної документації як Комплексний план просторового розвитку території, для територіальної громади, що включає більше одного населеного пункту, генеральний план розробляється лише на підставі рішень комплексного плану просторового розвитку території і є його невід`ємною частиною. В свою чергу, історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. На час приєднання міста Винники до складу Львівської міської територіальної громади у складі Генерального плану м.Винники не було розроблено та затверджено історико-архітектурного опорного плану. У зв`язку з цим, історико архітектурний план міста Винники, Львівської області, як міста, внесеного до Списку історичних населених місць України, буде розроблено у складі комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади.
		29.10.2024 за вх. №80201 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача зазначає, що враховуючи приписи ст. 16-1 Закону № 3038-VI, до комплексного плану включаються вже розроблені та затверджені історико-архітектурні опорні плани населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України. Разом з тим, стаття 16-1 Закону № 3038-VI не передбачає механізму та процедури затвердження у майбутньому історико-архітектурного плану міста, після розроблення та затвердження у встановленому законом порядку комплексного плану просторового розвитку території.
		Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 09.07.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
		Ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Винники Львівської області, дата заснування XIII століття.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 доручено Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити протягом 2001  2003 років розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.
		Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади. 
		24 листопада 2020 року відбулась перша сесія депутатів Львівської міської ради.
		Із вказаного моменту закінчились повноваження усіх місцевих рад, які були обранні на попередніх місцевих виборах, у тому числі Винниківської міської ради.
		Керуючись нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», правонаступником прав та обов`язків зазначеної ради стала Львівська міська рада.
		У 2021 році на замовлення виконавчих органів з метою оновлення та отримання найбільш повної і достовірної картографічної інформації були виконані роботи з аерофотознімання території громади з високою роздільною здатністю 15 см (роздільна здатність пікселя на земній поверхні 15 см), необхідні для розроблення комплексного плану, ведення містобудівного кадастру, оборонного планування та потреб територіальної оборони, охорони і інвентаризації земель усіх категорій. 
		У 2021-2022 роках на основі виконаних робіт з аерофотознімання були виготовлені цифрові ортофотоплани з роздільною здатністю 15 см та створені топографічні плани М 1:2000 приєднаних до Львівської міської територіальної громади населених пунктів на загальну площу 45 кв.км. 
		На вказані роботи, необхідні для розроблення комплексного плану просторового розвитку, у 2021-2023 роках з бюджету Львівської міської територіальної громади було профінансовано видатків на загальну суму 1,9 млн грн.
		З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану м. Винники окружною прокуратурою на адресу Львівської міської ради, її виконавчих органів 03.01.2024, 15.01.2024, 22.03.2024, 01.04.2024 направлені запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів.
		Листами від 11.01.2024, 31.01.2024, 27.03.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило про відсутність інформації щодо визначення, затвердження у встановленому законом порядку меж історичного меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану, а також про вжиття Львівською міською радою відповідних заходів.
		Листом від 24.04.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради не отримувало жодної інформації від вищих органів охорони культурної спадщини про затвердження історичного ареалу м. Винники. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо надання документації про затвердження історичного ареалу м.Винники.
		Листом від 30.05.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило: у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, як виконавчий орган охорони культурної спадщини не отримувало жодної інформації та матеріалів стосовно затвердженого генерального плану м. Винники, меж його історичного ареалу, а також не було визначене замовником щодо його розроблення. 3 листа управління архітектури та урбаністики 
		Львівської міської ради відомо, що Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
		З інформації наданої Міністерством культури та інформаційної політики України відомо, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Винники Львівської області не подавалися на розгляд до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Винники не визначений та у встановленому порядку не затверджений.
		Відповідні запити щодо визначення меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 15.01.2024 та на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України 29.01.2024 та 22.03.2024.
		Згідно отриманої 22.01.2024 відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА встановлено, що межі історичного ареалу міста Винники, а також історико-архітектурний опорний план у встановленому законом порядку не визначені.
		Листами від 09.02.2024 та від 15.04.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило: межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
		Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі- замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування. 
		Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Винниківської міської ради листом від 21.09.2020 № 11480/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. На жаль, відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Винники Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані.
		Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, 6 яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні».
		З метою забезпечення сталого розвитку Львівської міської територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та узгодженого прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами, визначення перспективного використання всієї території Львівської міської територіальної громади, 28.03.2024 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4592 «Про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади». 
		Ухвалою Львівської міської ради від 28.03.2024 № 4592 визначено наступне: 
		« 1. Надати управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування дозвіл на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади на всю територію територіальної громади відповідно до ДБН Б.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні та інших норм, стандартів і правил. 
		2. Визначити управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування замовником та відповідальним за розроблення та фінансування комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади за рахунок коштів бюджету Львівської міської територіальної громади, коштів міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів та інших джерел, незаборонених законодавством України. 
		3. Визначити строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади на місцевому рівні  3 місяці з дати прийняття цієї ухвали. 
		4. Встановити, що вимоги до персонального складу робочої групи та строки приймання заявок на участь у робочій групі для формування завдання на розроблення комплексного плану не визначаються. Відповідно до підпункту 12 пункту 42 постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, згідно з яким формування завдання способом проведення громадського обговорення здійснюється у разі відсутності затвердженої концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, розроблення та затвердження якої передбачено у рамках підготовчого етапу. 
		5. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування: 
		5.1. Забезпечити підготовку пропозицій щодо переліку та значень індикаторів у рамках напрацювання завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади. 
		5.2. Укласти відповідний договір з визначеною відповідно до законодавства України сертифікованою проєктною організацією на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади. 
		5.3. Надати визначеному у встановленому порядку розробнику містобудівної документації вихідні дані на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. 
		5.4. Скласти і затвердити завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади на основі Концепції інтегрованого розвитку міської територіальної громади. 
		5.5. Забезпечити розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, ДБН Б.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні та Програми розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади на всю територію громади згідно з додатком до цієї ухвали. 
		5.6. Забезпечити проведення громадського обговорення проєкту містобудівної документації, розгляд на засіданні архітектурно-містобудівної ради, погодження відповідних проектних рішень містобудівної документації відповідно до Земельного кодексу України, подання проєкту містобудівної документації для проведення експертизи у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації . 
		5.7. Подати міській раді на затвердження комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади з врахуванням здійснених погоджень, результатів громадського обговорення та розгляду архітектурно-містобудівною радою.» 
		17.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» та департаментом архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради було укладено договір № ПР/24-2 на виготовлення топографо-геодезичних матеріалів, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виготовити топографо-геодезичні матеріали щодо об`єкта Розробка містобудівної документації  комплексний план просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади, визначені Додатком 1 «Специфікація» до цього Договору та тендерною документацією, обсяг та якість яких відповідає нормам та вимогам чинного законодавства України. 
		Згідно п. 1.2 Договору, послуги за цим договором включають: виготовлення топографічного плану М1:10000 території Львівської міської територіальної громади, що включає населені пункти: місто Львів, селище міського типу Брюховичі, село Малехів, село Великі Грибовичі, місто Винники, село Воля-Гомулецька, село Гряда, місто Дубляни, село Завадів, село Зарудці, село Зашків, село Збиранка, село Лисиничі, село Малі Грибовичі, село Малі Підліски, село Підбірці, село Підрясне, селище міського типу Рудне, село Рясне-Руське, село Ситихів. 
		Вартість наданих послуг відповідно до протоколу погодження договірної ціни та кошторису № 1, які є невід`ємною частиною цього Договору, становить 2000000, 00 грн.(два мільйони гривень). 
		Згідно п. 3.1. Договору, термін надання послуг і передачі Замовнику наданих послуг до 01 вересня 2024 року.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
		Вирішуючи справи, пов`язані із захистом культурної спадщини України, Верховний Суд неодноразово наголошував, що культурна спадщина перебуває під охороною закону, а держава забезпечує збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, до яких Закон України "Про охорону культурної спадщини" відносить й території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, зокрема, історичні ареали населених місць.
		За усталеною судовою практикою Верховного Суду збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України (постанова Верховного Суду в складі Судової палати від 31 січня 2023 року у справі №640/8728/21).
		Суд встановив, що прокурор звертався попередньо, до пред`явлення цього адміністративного позову до компетентного органу, визначеного ним у позовній заяві, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", із відповідними запитами, заявами, листами, які були адресовані Львівській міській раді, Міністерству культури та інформаційної політики України, Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА.
		У зверненнях прокуратури, як засвідчує їх зміст, вищевказані органи повідомлялись про те, що Галицькою окружною прокуратурою міста Львова вживались заходи з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді з огляду на існування загрози руйнування та знищення об`єктів культурної спадщини - пам`яток археології та архітектури, які розташовані в історичному ареалі міста Винники Львівської області.
		Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо зобов`язання Львівської міської ради вжити заходів щодо скерування на погодження у визначеному законом порядку історико-архітектурний опорний плану історично населеного місця м.Винники, слугувала тривала бездіяльність відповідача, яка може призвести загрози руйнування та спотворення.
		Враховуючи те, що чинним законодавством не визначено органу, який наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання до вчинення дій, а також не визначено будь - якого іншого порядку оскарження бездіяльності міської ради, крім судового, наявні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом. 
		Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.
		В силу вимог ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.
		У ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-ІІІ) визначено: охорона культурної спадщини це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку; історичне населене місце - це населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону №1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, серед іншого, належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини; надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико- культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини; підготовка пропозицій та проектів розпоряджень щодо проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування об`єктів культурної спадщини, відповідного використання пам`яток та подання їх на розгляд відповідному органу виконавчої влади; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
		Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 32 Закону №1805-ІІІ з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує політики у сфері охорони культурної спадщини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони. 
		Згідно з частиною 5 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. 
		Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови. 
		Механізм розроблення та внесення змін до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926. 
		Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
		Згідно підпункту 21 пункту 2 Порядку, історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», містить відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, а також цінну історичну забудову.
		Згідно з пунктом 23 Порядку, плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. 
		Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації передбачено, що рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. 
		Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради. 
		Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту. 
		Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення. 
		У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови. 
		Згідно з пунктом 57 Порядку одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам`яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією. 
		В історико-архітектурному опорному плані зазначаються відомості про об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та за наявності буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та за наявності зони охорони пам`ятки; пов`язану з об`єктами культурної спадщини історичну забудову (значні і рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; природоохоронні території та об`єкти, охоронювані археологічні території; за наявності режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та за наявності їх зони охорони. 
		Зміни до історико-архітектурного опорного плану можуть вноситися тільки одночасно із внесенням змін до генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади згідно з цим Порядком. 
		Під час розроблення комплексного плану просторового розвитку територій територіальних громад, до складу якого входять населені пункти, внесені до Списку історичних населених місць України, історико-архітектурні опорні плани включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів. (п.68 Порядку).
		Згідно з пунктом 90 Порядку, історико-архітектурний опорний план населеного пункту включає такі складові частини: 
		1) завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (форма якого встановлюється державними будівельними нормами); 
		2) пояснювальна записка до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту викладається у текстовому форматі і містить результати наукових досліджень історичного населеного місця та складається з таких частин: 
		вступ; 
		розділ 1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту; 
		розділ 2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту; 
		розділ 3. Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту (включає аналіз зон охорони пам`яток, що є затвердженими і діючими на час складення історико-архітектурного опорного плану, та загальну характеристику визначених історичних ареалів населеного пункту); 
		додатки до пояснювальної записки (переліки пам`яток та об`єктів культурної спадщини, матеріали історичної картографії та іконографії; фотоілюстрації); 
		3) матеріали графічних креслень історико-архітектурного опорного плану; 
		основне графічне креслення історико-архітектурного опорного плану з відповідною назвою Історико-архітектурний опорний план населеного пункту в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту, з нанесеними межами історичних ареалів населеного місця;
		схеми у графічному вигляді, що доповнюють і обґрунтовують основне креслення та визначення меж історичних ареалів населеного пункту:
		- територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця;
		- ландшафт населеного місця;
		- історичні райони населеного місця (у тому числі зонування історичного центру);
		- архітектурно-просторова композиція історичного центру населеного пункту;
		- видове розкриття пам`яток архітектури та містобудування;
		- території, прилеглі до населеного місця. 
		У разі незначної інформаційної насиченості основного креслення історико-архітектурного опорного плану з ним можливо суміщати інші схеми (історичні райони населеного місця, архітектурно-просторова композиція історичного центру, видове розкриття пам`яток); 
		інші графічні матеріали-креслення (у разі потреби) згідно із завданням на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту; 
		фотоілюстрації; 
		4) інформація про затверджені правові режими використання історичних ареалів населених місць, буферні зони об`єктів всесвітньої спадщини; зони охорони пам`яток; зони охорони історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій; правовий режим охоронюваної археологічної території (у разі визначення); 
		5) перелік вихідних даних, які надав замовник для розроблення історико архітектурного опорного плану населеного пункту. 
		Зміст відомостей, які зазначаються у кожній із складових частин зазначеного переліку у наявній (цифровій, текстовій, графічній тощо) формі, визначаються державними будівельними нормами. 
		Отже, для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту обов`язково розробляється Історико-архітектурний опорний план.
		Як встановив суд, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Винники Львівської області, дата заснування XIII століття.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 доручено Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити протягом 2001  2003 років розроблення та затвердження науково-проектної документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.
		Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX на 25 жовтня 2020 року було призначено чергові місцеві вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводились, серед іншого, на території Львівської територіальної громади. 
		24 листопада 2020 року відбулась перша сесія депутатів Львівської міської ради.
		Із вказаного моменту закінчились повноваження усіх місцевих рад, які були обранні на попередніх місцевих виборах, у тому числі Винниківської міської ради.
		Керуючись нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», правонаступником прав та обов`язків зазначеної ради стала Львівська міська рада.
		Суд наголошує на тому, що рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі, проте вказаний генеральний план було складено без включення до його складу історико-архітектурного опорного плану.
		Суд звертає увагу на те, що за висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають із публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бити припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
		Суд вказує на те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Винниківської міської ради, тобто їй передана відповідальність за її дії та бездіяльність, та повноваження на усунення існуючих порушень.
		Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Законом України № 711-IX від 17.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено нормою про комплексний план просторового розвитку території. 
		Згідно з пунктами 5-1, частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексний план просторового розвитку території територіальної громади  одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території. 
		Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексний план просторового розвитку території територіальної громади розробляється на всю територію територіальної громади. 
		Комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту. 
		Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами. 
		Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності).
		При реалізації комплексного плану суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися його положень. 
		Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади, а також: 
		· генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади; 
		· генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до прийняття комплексного плану, які відповідно до цієї статті визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього; 
		· генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням); 
		· планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України; 
		· детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням); 
		· межі функціональних зон усієї території територіальної громади з вимогами до забудови та ландшафтної організації таких зон (плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади розробляються у складі генеральних планів та включаються до складу комплексного плану одночасно із затвердженням відповідних генеральних планів); 
		· історико-архітектурні опорні плани історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України (включаються до складу комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів). 
		Відповідно до п. 63 Порядку № 926 вибір організації- розробника (суб`єкта господарювання, який має право здійснювати розроблення) історико-архітектурного опорного плану, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
		Львівською міською радою не надано доказів, що радою чи її виконавчими органами у 2021-2024 роках здійснювались закупівлі послуг з розроблення історико-архітектурного опорного плану.
		Прийняття рішення Львівською міською радою про розроблення комплексного плану просторового розвитку території Львівської міської територіальної громади 28.03.2024, не підтверджує вчинення передбачених вказаними вище нормами законодавства повноважень щодо розробки історико-архітектурного опорного плану та подання його на затвердження.
		З метою встановлення відомостей щодо розроблення та затвердження історико-архітектурного опорного плану м. Винники окружною прокуратурою на адресу Львівської міської ради, її виконавчих органів 03.01.2024, 15.01.2024, 22.03.2024, 01.04.2024 направлені запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації та підтверджуючих матеріалів.
		Листами від 11.01.2024, 31.01.2024, 27.03.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило про відсутність інформації щодо визначення, затвердження у встановленому законом порядку меж історичного меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану, а також про вжиття Львівською міською радою відповідних заходів.
		Листом від 24.04.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило, що у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради не отримувало жодної інформації від вищих органів охорони культурної спадщини про затвердження історичного ареалу м. Винники. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо надання документації про затвердження історичного ареалу м.Винники.
		Листом від 30.05.2024 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради повідомило: у 2020 році після припинення місцевих рад, шляхом приєднання до Львівської міської ради, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, як виконавчий орган охорони культурної спадщини не отримувало жодної інформації та матеріалів стосовно затвердженого генерального плану м. Винники, меж його історичного ареалу, а також не було визначене замовником щодо його розроблення. 3 листа управління архітектури та урбаністики 
		Львівської міської ради відомо, що Рішенням Винниківської міської ради у Львівській області від 01.03.2005 № 747 затверджений генеральний план м. Винники з визначенням меж історичного ареалу у його складі. Автором розробником генерального плану м. Винники є ДП ДІПМ «Містопроект».
		З інформації наданої Міністерством культури та інформаційної політики України відомо, що науково-проектна документація з визначення меж історичного ареалу та/або проект історико-архітектурного опорного плану м. Винники Львівської області не подавалися на розгляд до зазначеного органу, відповідно історичний ареал м. Винники не визначений та у встановленому порядку не затверджений.
		Відповідні запити щодо визначення меж історичного ареалу міста Винники, у тому числі розроблення історико-архітектурного опорного плану були направлені окружною прокуратурою на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА 15.01.2024 та на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України 29.01.2024 та 22.03.2024.
		Згідно отриманої 22.01.2024 відповіді та матеріалів від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА встановлено, що межі історичного ареалу міста Винники, а також історико-архітектурний опорний план у встановленому законом порядку не визначені.
		Листами від 09.02.2024 та від 15.04.2024 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило: межі історичного ареалу визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населених місць. Історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід`ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
		Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі- замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування. 
		Окрім цього, Міністерством повідомлено, що: МКІП зверталося свого часу до Винниківської міської ради листом від 21.09.2020 № 11480/6.11.1, в якому наголошувало на необхідності неухильного дотримання вимог пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. На жаль, відповіді на означений лист дотепер не надходило, проект ІАОП або науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста Винники Львівської області на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, наразі не подані.
		Міністерство і в попередні роки неодноразово зверталося до органів місцевого самоврядування усіх історичних населених місць, які не мають чинних ІАОП, а також до місцевих органів охорони культурної спадщини з подібними ініціативними листами, 6 яких наголошувало на необхідності виконання вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства та обов`язковості розроблення ІАОП. Зважаючи на викладене, МКІП не заперечує щодо представництва прокурором інтересів держави в даному питанні».
		Тобто, історико-архітектурний опорний план розробляється за окремим завданням, яке є складовою частиною завдання на розроблення генерального плану населеного пункту.
		Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень.
		Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це невчинення цим суб`єктом конкретних дій, які він зобов`язаний був вчинити відповідно до закону чи іншого нормативно-правового акта. Такі дії входять до компетенції суб`єкта, є об`єктивно необхідними та реально здійсненними, але фактично не виконуються.
		Позов подано в інтересах держави, що зумовлено не лише формальним невиконанням обов`язку, але й наявністю суспільно значущого інтересу в охороні історичного середовища міста Винники. Такий інтерес підтверджується включенням міста до Списку історичних населених місць України. Відсутність належних заходів із боку органу місцевого самоврядування може свідчити про реальну загрозу втрати історико-культурної спадщини, чим Прокурор обґрунтовує підстави для звернення до суду з цим позовом.
		Суд погоджується із твердженнями позивача, який зазначив, що Львівською міською радою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про складення, затвердження завдання на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту; прийняття рішення про розроблення історико-архітектурного опорного плану; подання розробленого історико-архітектурного опорного плану на розгляд місцевої ради; затвердження радою розробленого історико-архітектурного опорного плану, у відповідності до пунктів 52, 54, 55, 60 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926, а відтак не спростовано доводів позивача про бездіяльність міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення, затвердження історико-архітектурно-опорного плану історично населеного місця міста Винники Львівської області.
		У свою чергу, незатвердження історико-архітектурного опорного плану унеможливлює реалізацію конституційного обов`язку держави щодо збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, а також забезпечення сталого містобудування, розвитку та планування території населеного пункту.
		Суд повторно наголошує на тому, що за висновками Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права до іншого. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладаються на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають із публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функцій від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бити припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
		Суд вказує на те, що Львівська міська рада є правонаступником прав та обов`язків Винниківської міської ради, тобто їй передана відповідальність за її дії та бездіяльність, та повноваження на усунення існуючих порушень.
		Як встановлено судом, на час розгляду справи розроблений історико-архітектурний опорний план міста Винники Львівської області відсутній та у встановленому порядку для затвердження до центрального органу виконавчої влади (Міністерства культури та інформаційної політики України) через Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації не скеровувався.
		З огляду на викладене суд робить висновок, що, не вживши дій щодо розроблення та скерування у встановленому порядку для затвердження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця міста Винники Львівської області, відповідач вчинив протиправну бездіяльність.
		Відтак слід зобов`язати Львівську міську раду вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі №460/5285/24.
		Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи. Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час подання позову поніс лише судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, тому судові витрати з відповідача не стягуються, підстави для стягнення судового збору відсутні.
		Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд
		в и р і ш и в :
		Позовну заяву Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (вул. Ак. Богомольця, 9, м. Львів, 79005; 02910031) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ  04055896), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ  43220275), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ  38557581), про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
		Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо невжиття заходів до розроблення, виготовлення та затвердження історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
		Зобов`язати Львівську міську раду вжити заходів щодо замовлення, виготовлення та затвердження у визначеному законом порядку історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця - міста Винники Львівської області.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		СуддяКарп`як Оксана Орестівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...