Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/6624/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації.
Надіслано судом: 17.07.2025. Зареєстровано: 17.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Номер судового провадження: 2/314/201/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 336/6624/24
		Провадження № 2/314/201/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		25.06.2025 року                         м.Вільнянськ 
		Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                         Кіяшко В.О.,
		секретар судового засідання                     Румянцева А.М.,
		справа № 336/6624/24;
		провадження № 2/314/201/2025;
		учасники справи:
		-позивач Акціонерне товариство «УКРПОШТА»;
		-відповідач ОСОБА_1 ;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«УКРПОШТА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,
		за участю представника заявника     Бондаренко Г.В.,
		 
		стислий виклад позицій сторін.
		Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 квітня 2019 року на підставі наказу Запорізької дирекції акціонерного товариства Укрпошта» №1373-к ОСОБА_1 було переведено із посади листоноші на посаду начальника відділення поштового зв`язку Богатирівка Вільнянського району Запорізької області.
		При переведенні відповідача на посаду начальника поштового відділення з нею 22 квітня 2019 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
		У лютому 2021 року службою безпеки філії отримано інформацію про можливу нестачу грошових коштів у касі відділення поштового зв`язку Богатирівка. Терміново, філією було створено комісію та розпочато службову перевірку.
		Проведеною ревізією (інвентаризацією) підзвітних відповідачеві грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей виявлено нестачу на загальну суму 96006,23 гривен з яких нестача по:
		готівковим коштам - 90 045,53 гривен;
		знакам поштової оплати - 9,00 гривен;
		періодичним друкованим виданням - 47,00 гривен;
		товарам народного споживання - 5667,70 гривен;
		втрачено посилку з післяплатою (УЕ №0503000744753) - 237,00 гривен
		За поясненнями відповідача вона визнала що нестача сталася за її провини, оскільки грошові кошти з каси вона брала на погашення свого кредиту, а товари народного споживання видавала місцевим мешканцям у борг, який ті невчасно повертали.
		У відповідності до власноруч написаної розписки завданий підприємству збиток ОСОБА_1 зобов`язувалася повністю погасити за рахунок внесення до каси власних готівкових коштів. 
		23.02.2021 року після отримання дозволу профспілкової організації, у відповідності до наказу №445-к відповідача було звільнено із роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою довіри.
		Встановивши причини виникнення нестачі та винну особу 09.03.2021 року позивач разом із відповідним повідомленням про вчинення злочину звернувся до поліції.
		09.03.2021 року поліцією порушено кримінальну справу №12021082210000088 за ознаками ч.2 статті 191 КК України - привласнення.
		Після звільнення відповідача із підприємства, у процесі обробки та введення до автоматизованої бухгалтерської системи товариства первинної бухгалтерської документації, отриманої від ВПЗ Богатирівка та звітів про реалізацію ТМЦ, додатково було встановлено нові факти привласнень за період роботи відповідача на підприємстві.
		Так, згідно доповнення до акту службового розслідування від 24.02.2021 року встановлено, що відповідачем додатково привласнено 13979,56 гривен з яких:
		товарно-матеріальних цінностей у підзвіті - 3066,81 гривен;
		передплата за періодичні видання - 10 912,75 гривен.
		Таким чином загальна сума нанесеного відповідачем підприємству збитку становила 109 985,79 гривен (96006,23+ 13979,56).
		Однак після проведення майже дворічного досудового слідства поліцією встановлено відсутність в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.191 КК України. За період проведення досудового слідства сплив строк позовної давності для вирішення спору у судовому порядку для такого виду правопорушень.
		За таких обставин порушені права AT «Укрпошта» залишилися без судового захисту, гарантованого Конституцією України, оскільки згідно умов договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 взявши на себе відповідальність за збереження ввірених їй Позивачем матеріальних цінностей зобов`язувалася відшкодувати нестачу грошових коштів та вартості відсутніх або зіпсованих товарно-матеріальних цінностей згідно з чинним законодавством України.
		Таким чином, на момент подання позову сума невідшкодованого підприємству збитку становить 109 985,79 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривен 79 копійок).
		 
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		Відповідач про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
		Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.
		На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2024 цивільна справа за позовною заявою направлена до Вільнянського районного суду Запорізької області.
		Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.08.2024 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в приміщенні Вільнянського районного суду Запорізької області.
		Ухвалою суду від 02.12.2024 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
		Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Суд вислухавши представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, 
		 
		встановив
		27 квітня 2019 року на підставі наказу Запорізької дирекції акціонерного товариства Укрпошта» (надалі - позивач) №1373-к ОСОБА_1 (у подальшому-відповідач) було переведено із посади листоноші на посаду начальника відділення поштового зв`язку Богатирівка Вільнянського району Запорізької області.
		При переведенні відповідача на посаду начальника поштового відділення з нею 22 квітня 2019 року було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
		У лютому 2021 року службою безпеки філії отримано інформацію про можливу нестачу грошових коштів у касі відділення поштового зв`язку Богатирівка.
		Терміново, філією було створено комісію та розпочато службову перевірку.
		Проведеною ревізією (інвентаризацією) підзвітних відповідачеві грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей виявлено нестачу на загальну суму 96006,23 гривен з яких нестача по:
		готівковим коштам - 90 045,53 гривен;
		знакам поштової оплати - 9,00 гривен;
		періодичним друкованим виданням - 47,00 гривен;
		товарам народного споживання - 5667,70 гривен;
		втрачено посилку з післяплатою (УЕ №0503000744753) - 237,00 гривен
		За поясненнями відповідача вона визнала, що нестача сталася за її провини, оскільки грошові кошти з каси вона брала на погашення свого кредиту, а товари народного споживання видавала місцевим мешканцям у борг, який ті невчасно повертали.
		У відповідності до власноруч написаної розписки завданий підприємству збиток ОСОБА_1 зобов`язувалася повністю погасити за рахунок внесення до каси власних готівкових коштів. 
		23.02.2021 року після отримання дозволу профспілкової організації, у відповідності до наказу №445-к відповідача було звільнено із роботи за пунктом 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою довіри.
		Встановивши причини виникнення нестачі та винну особу 09.03.2021 року позивач разом із відповідним повідомленням про вчинення злочину звернувся до поліції.
		09.03.2021 року поліцією порушено кримінальну справу №12021082210000088 за ознаками ч.2 статті 191 КК України - привласнення.
		Після звільнення відповідача із підприємства, у процесі обробки та введення до автоматизованої бухгалтерської системи товариства первинної бухгалтерської документації, отриманої від ВПЗ Богатирівка та звітів про реалізацію ТМЦ, додатково було встановлено нові факти привласнень за період роботи відповідача на підприємстві.
		Так, згідно доповнення до акту службового розслідування від 24.02.2021 року встановлено, що відповідачем додатково привласнено 13979,56 гривен з яких:
		товарно-матеріальних цінностей у підзвіті - 3066,81 гривен;
		передплата за періодичні видання - 10 912,75 гривен.
		Таким чином загальна сума нанесеного відповідачем підприємству збитку становила 109 985,79 гривен (96006,23+ 13979,56).
		Однак після проведення майже дворічного досудового слідства поліцією встановлено відсутність в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.191 КК України. За період проведення досудового слідства сплив строк позовної давності для вирішення спору у судовому порядку для такого виду правопорушень.
		За таких обставин порушені права AT «Укрпошта» залишилися без судового захисту, гарантованого Конституцією України, оскільки згідно умов договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 взявши на себе відповідальність за збереження ввірених їй Позивачем матеріальних цінностей зобов`язувалася відшкодувати нестачу грошових коштів та вартості відсутніх або зіпсованих товарно-матеріальних цінностей згідно з чинним законодавством України.
		Таким чином, на момент подання позову сума невідшкодованого підприємству збитку становить 109 985,79 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять гривен 79 копійок).
		 
		Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
		Кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Працівник не може бути притягнутий до матеріальної відповідальності, якщо він не порушував свої трудові обов`язки. Трудові обов`язки працівника можуть визначатися законодавством, колективним, трудовим договором, іншими локальними нормативними та індивідуальними актами.
		Відповідно дост. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов, матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
		Згідност. 131 КЗпПроботодавець зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди.
		Статтею 132 КЗпП Українипередбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
		Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»визначено, що судовому розгляду підлягають заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток.
		Згідно з п. 3 цієїПостановиу відповідності зіст. 130 КЗпПвідшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації. Суд у кожному випадку зобов 'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно зі ст. ст.130,135-3,137 КЗпПзалежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
		Згідно п. 4 Вищевказаної Постанови якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.
		Згідно із вимогамист. 138 КЗпП Українидля покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, роботодавець повинен довести наявність умов, передбаченихст. 130 цього Кодексу.
		Таким чином, правові норми інституту матеріальної відповідальності застосовуються виключно в межах предмета трудового права.
		Для можливості притягнення працівника до матеріальної відповідальності має бути встановлено чотири юридичних факти: порушення працівником трудових обов`язків, наявність прямої дійсної шкоди, причинний зв`язок між порушенням і шкодою та вина працівника.
		З урахуванням викладеного до категорії прямої дійсної шкоди належать, зокрема, витрати, викликані зайвими виплатами на користь працівників (основної і додаткової заробітної плати, сум компенсацій допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, інших виплат). До категорії прямої дійсної шкоди належать і безпідставні натуральні виплати (видачі) на користь працівників і т.п.
		Пряма дійсна шкода повинна розумітися як шкода майну в широкому розумінні (як майно і майнові права, які відбиваються в балансі підприємства як його активи). Пряма дійсна шкода означає безпосереднє зменшення цих активів. Отже, порушення повинно бути причиною шкоди, а шкода повинна бути результатом порушення.
		Також суд враховує наявність вини ОСОБА_1 . Законодавство про працю широко оперує поняттями вини, а також поняттями, які відображають її форми, але воно не містить визначень ні вини, ні окремих її форм. У цьому зв`язку при правозастосуванні слід використовувати визначення умислу та необережності, дані в ст.24і25 КК Україниз урахуванням особливостей трудових відносин. Якщо працівник усвідомлював, що в його діях не виявляється належна турботливість щодо виконання бухгалтерського обліку, якщо він передбачав можливість настання прямої дійсної шкоди і він бажав її настання або байдуже ставився до можливості її настання, у діях працівника є умисел (прямий або непрямий). Якщо працівник усвідомлював, що в його діях не виявляється належна турботливість та уважність щодо ведення бухгалтерського обліку, якщо він передбачав можливість настання прямої дійсної шкоди, але легковажно розраховував запобігти цим наслідкам, має місце необережна вина працівника у формі самовпевненості. Якщо ж працівник не усвідомлював, що у його діях немає належної турботливості та відповідальності до посадових обов`язків, якщо він не передбачав можливості заподіяння підприємству прямої дійсної шкоди, хоча, за обставин, що склалися, міг і повинен був це усвідомлювати, у діях працівника є ознаки необережної вини у формі недбалості.
		Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в цьому процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в становище суттєво менш сприятливе в порівнянні з опонентом,суд, керуючись верховенством правата внутрішнім переконанням, дійшов таких висновків. Із досліджених в ході розгляду матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка була прийнята на посаду начальника відділення поштового зв`язку. Однак, у результаті допущених з вини відповідачки ОСОБА_1 помилок, остання заподіяла Акціонерному товариству «Укрпошта» матеріальну шкоду. Позивачем повністю доведено наявність усіх обставин, які є підставою для стягнення з відповідачки шкоди. За таких обставин, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення на користь позивача матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов`язків, в розмірі 109985,79 грн.
		 
		Судові витрати.
		Судові витратиу справіскладаються ізсудового зборув сумі3028,00грн,вони понесеніпозивачем ів силуч.1ст.141ЦПК України підлягають стягненню на його користь в повному розмірі з відповідача.
		Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд
		 
		вирішив:
		 
		1.Позовні вимоги задовольнити.
		 
		2.Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ 2156045, вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001) завдану шкоду під час неналежного виконання своїх посадових обов`язків у розмірі 109985 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 79 копійок.
		 
		3. Стягнути з  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ 2156045, вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		 
		Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
		 
		Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Повний текст рішення суду складено 10.07.2025.
		 
		Позивач: Акціонерне товариство «УКРПОШТА» (код ЄДРПОУ 2156045, вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001)
		 
		Відповідач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
		 
		 
		 
		Суддя                             Вікторія Олександрівна Кіяшко
		10.07.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...