Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 129/2128/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано судом: 30.07.2025. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2025.
Дата набрання законної сили: 11.08.2025
Номер судового провадження: 3/129/987/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 129/2128/25 
		Провадження по справі № 3/129/987/2025 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		30.07.2025 року м. Гайсин
		Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області О.В. Бондар, розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
		до адміністративної відповідальності раніше не притягувався,
		за ст. 173 КУпАП, -
		установив:
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.06.2025 р. ОСОБА_1 04.06.2025 р. о 16 год. 00 хв. у громадському місці в м. Гайсині по вул. Центральна висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. 
		   Вини не визнав, в своїх поясненнях зазначив про те, що 04.06.2025 р. він вийшов зі свого під`їзду і побачив, що на лавці сиділи два підлітка, один з яких на ім`я ОСОБА_3 , який лаявся і висловлювався нецензурною лайкою, ОСОБА_1 зробив йому зауваження з приводу його лайки нецензурними словами з поваги до його батька який перебуває на війні і пішов до магазину. Коли він повертався назад додому, то зустрів цього підлітка вже з матір`ю ОСОБА_2 , які разом почали його лаяти, пясля чого, щоб не провокувати подальшу сварку він пішов додому. ОСОБА_1 , категорично заперечивфакт вчинення ним будь-яких хуліганських дій,а саменецензурної лайки,образливе чіпляннядо громадянта іншіподібні дії,що порушувалигромадський порядокі спокійгромадян. 
		   Суддя, дослідивши письмові докази у справі, прийшла до такого висновку.
		   Положеннями ст.173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
		   У відповідності дост.1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		   Згідно зіст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		   Стаття 9 ч.1 КУпАПзазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		   Відповідно дост.245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.
		   Згідно вимогст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		   Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		   Відповідно дост.256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішеннясправи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		   Статтею 62 Конституції Українивстановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Згідност.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
		   Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015щодо офіційного тлумачення положення частини першоїстатті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявизначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
		   Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засадКУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
		   Відповідно дост.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		   Статтею 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		   Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, зазначаюється нормативний акт, який передбачає відповідальність за скоєнне адміністративне правопорушення.
		   Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. 
		   Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
		   Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		   У рішенні у справі «Карелін проти Росії»(«Каге1іп v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенніфабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
		   Будь-які інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 у зазначений день і час передбачених ст. 173 КУпАП винних дій, матеріали справи не містять.
		   При цьому, суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		   Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ст.173 КУпАП правопорушення, яке має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, інших доказів, які би стростували твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять, то за таких обставин суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю.
		Керуючись ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
		постановила:
		   Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП через відсутність складу правопорушення.
		   Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...