Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/12595/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.
Дата набрання законної сили: 31.07.2025
Номер судового провадження: 51-5705км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170030000183

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 183/12595/23
		провадження № 51-5705км24
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої                                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 
		захисника
		(у режимі відеоконференції)                 ОСОБА_5 
		засудженого
		(у режимі відеоконференції)                 ОСОБА_6 
		прокурора                                                   ОСОБА_7 
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на  вирок Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року в  кримінальному провадженні стосовно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська (наразі м. Дніпро), жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ,
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
		За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 5 ст. 407 КК до  покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 цього  Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні за обставин, викладених у вироку, кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. 
		Як установив суд, 30 листопада 2022 року ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на  особливий період, в умовах воєнного стану самовільно, без поважних причин  залишив військову частину, яка дислокується в Дніпропетровській області, й до 25 жовтня 2023 року проводив час на власний розсуд за місцем проживання в с. Миколаївці Новомосковського району цієї області.
		Дніпровський апеляційний суд, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, 26 листопада 2024 року скасував указаний вирок у частині покарання й  ухвалив  новий, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що апеляційний суд під час перегляду не  дотримався положень указаного Кодексу, залишив поза увагою аргументи сторони захисту та надані медичні документи про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_6 , через котрий той покинув місце служби. На думку автора скарги, суд не проаналізував доказів за критеріями ст. 94 КПК, попри вимоги п. 2 ч. 3 ст. 374 цього Кодексу не зазначив обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, і необґрунтовано погіршив становище засудженого. Вважає допущені порушення істотними, а ухвалений новий вирок - таким, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК.
		Крім того, до Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) захисник ОСОБА_5 подав клопотання ОСОБА_6 про намір повернутися до  військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби та відповідну письмову згоду командира цієї частини.
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про  дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення не  надходило. 
		Позиції учасників судового провадження
		У суді касаційної інстанції захисник, підтримавши подану скаргу, зазначав, що  ОСОБА_6 необхідно дозволити повернутися до військової частини для  продовження проходження військової служби; засуджений висловив аналогічну позицію; прокурор заперечив обґрунтованість вимоги в касаційній скарзі, вважав слушним клопотання ОСОБА_6 про повернення на службу, у  зв`язку з чим відповідно до практики Суду оспорювані рішення слід скасувати і  закрити кримінальне провадження.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в касаційній скарзі, фактичні дані, відображені в клопотанні засудженого та у зверненні (згоді) командира військової частини, колегія суддів дійшла такого висновку.
		Згідно з ч. 5 ст. 401 КК (у редакції Закону України від 20 серпня 2024 року     № 3902-ІХ, який набрав чинності 7 вересня 2024 року) особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася з клопотанням до  слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
		Засуджений ОСОБА_6 , котрий будучи військовослужбовцем, під час дії воєнного стану вчинив злочин, визначений у ч. 5 ст. 407 КК, звернувся до суду касаційної інстанції з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 цього Кодексу. Добровільність свого звернення засуджений підтвердив у судовому засіданні. За наявними в справі даними ОСОБА_6 раніше не судимий.
		Сторона захисту також подала адресований Суду документ від 19 грудня 2024  року - письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 на подальше проходження ОСОБА_6 служби в указаній частині. Крім того, 4 липня 2025  року до  Суду надійшла заява командира військової частини НОМЕР_1 з  проханням направити  ОСОБА_6 до цієї частини для проходження військової служби та доданою письмовою згодою, що датована 14 червня 2025 року. 
		Отже, у цьому провадженні наявна сукупність умов для звільнення особи від кримінальної відповідальності, визначених ч. 5 ст. 401 КК. Наведена позиція узгоджується з практикою Суду (наприклад, див. постанову від 20 травня 2025  року в справі № 203/1612/22). А тому клопотання засудженого про повернення до військової частини для проходження військової служби підлягає задоволенню.
		Положення п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК унеможливлюють здійснення кримінального провадження стосовно особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності. Приписи ч. 1 ст. 440 цього Кодексу за наявності передбачених у  ст. 284 КПК обставин зобов`язують скасувати обвинувальний вирок чи ухвалу і  закрити кримінальне провадження.
		Таким чином вирок та ухвала стосовно ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а  кримінальне провадження - закриттю на вказаних правових підставах. У зв`язку з цим засудженого належить звільнити з-під варти.
		З огляду на викладене немає процесуальної необхідності в перевірці інших доводів у  касаційній скарзі захисника. Водночас, оскільки судові рішення підлягають скасуванню, подану скаргу належить задовольнити частково.
		Крім того, відповідно до змісту ч. 3 ст. 288 КПК, ураховуючи закриття судом кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК суд своїм рішенням зобов`язує після набрання ним законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі, а останнього - не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби. 
		Керуючись статтями 433, 436, 440-442 КПК, колегія суддів
		ухвалила:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Вироки Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28  травня 2024 року та Дніпровського апеляційного суду від 26 листопада 2024  року стосовно ОСОБА_6 на підставі ч. 1 ст. 440 КПК скасувати, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК, а  кримінальне провадження - закрити згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
		Звільнити ОСОБА_6 з-під варти й зобов`язати його не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби. 
		Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 невідкладно поновити ОСОБА_6 на військовій службі.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                           ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...