Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/2687/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано судом: 04.08.2025. Зареєстровано: 06.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2025.

Номер судового провадження: П/320/2687/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		31 липня 2025 року                          справа № 320/2687/19
		Київський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши впорядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення. 
		Суть спору: 25.05.2019 до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» 
		(далі - позивач та/або ТОВ «ПДБК», товариство) із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган), в якому просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, визнавши протиправними дії Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС у Київській області та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1) від 03.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
		21.12.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1) від 17.02.2021 клопотання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» - від 21 грудня 2020 р.    про призначення судово-економічної експертизи задоволено. Призначено в адміністративній справі №320/2687/19 судову-економічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Барабашу Руслану Віталійовичу (адреса: АДРЕСА_1 ). На вирішення експерта поставлено наступні питання:
		1) Які граничні строки реєстрації податкових накладних, зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848?
		2) Чи були у наявності або відсутні    на електронному рахунку    позивача в СЕА ПДВ суми, достатньої для реєстрації таких податкових накладних (розрахунків коригування) в граничний термін реєстрації?
		3) Чи було б достатньо реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в СЕА ПДВ для реєстрації зазначених в акті камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848 податкових накладних?
		4) Чи можливо підтвердити обґрунтованість висновків складеного Голосним управлінням ДФС у Київській області акту камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Київській області винесено    податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. № 0018645705 про накладення штрафу у розмірі 2 015 844 грн. 04 коп.?
		Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1) від    17.02.2021 зупинено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 до одержання її результатів.
		30.09.2021 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2021 надійшов висновок судового експерта Барабаша Руслана Віталійовича від 30.09.2021 №43 за результатами проведення судово-економічної експертизи.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1) від 05.10.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1) від 14.02.2022 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №320/2687/19 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 25.05.2022 клопотання Головного управління ДФС у Київській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Здійснено заміну відповідача у цій справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) від 18.07.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про залишення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -    відмовлено.
		11.01.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 прийнято адміністративну справу №320/2687/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на  07.03.2024.
		З`ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду із даним позовом, суд ухвалою від 07.03.2024 позовну заяву залишив без руху та встановив позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого необхідно було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
		13.03.2024 представником позивача через підсистему «Електронний Суд» подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить суд поновити строк звернення до суду та продовжити розгляд справи, оскільки причини пропуску строку є поважними, мотивуючи пропуск строку зміною судової практики Верховного Суду у спорах з подібними правовідносинами.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.12.2018 № 0018645705. Продовжено розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.05.2024.
		Як свідчать матеріали справи позивач мотивуючі позовні вимоги стверджує, що спірне рішення винесено ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог чинного законодавства, а саме з порушенням процедури адміністративного оскарження, адже останнє прийнято 26.12.2018, а рішення про результати скарги 15.03.2019. Також позивач посилається на рішення у справі № 810/1683/16, у взаємозв`язку з положеннями статті 109 Податкового кодексу України та наполягає на тому, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН було обумовлено тим, що контролюючим органом не було здійснено автоматичного збільшення значення реєстраційної суми відповідно до положень підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України на суму від`ємного значення в розмірі 3191144,00 грн, що і спричинило порушення, встановлене в акті перевірки. 
		Представник відповідача позов не визнає, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що спірне рішення є правомірним та таким, що прийнято в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. 
		Протокольною ухвалою суду від 16.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 27.05.2024 для надання часу позивачу для подання клопотання про проведення експертизи. 
		Протокольною ухвалою суду від 27.05.2024 підготовче судове засідання відкладено на 02.07.2024 у зв`язку з поданим представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи. 
		Протокольною ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 25.07.2024 у зв`язку з необхідністю надання відповідачу часу для формування питань щодо поданого представником позивача клопотання про призначення судово-економічної експертизи. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 05.09.2024 у зв`язку з викликом у підготовче судове засідання судового експерта Барабаша Р.В., яким проводилась судово-економічна експертиза у даній справі. 
		Судове засідання 05.09.2024 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 01.10.2024. 
		Суд зазначає, що в судове засідання 01.10.2024 представники сторін не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв та клопотань до суду не подавали. 
		Враховуючи неявку сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом  відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи, закрито підготовче провадження у справі та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» зареєстровано як юридична особа за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, б. 57-А, оф. 11, код ЄДРПОУ 35174848, код КВЕД (основний): 42.11 Будівництво доріг і автострад; інші: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.20 Вантажний залізничний транспорт.
		На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку встановленому пунктом 76.3 статті 76, статті 102 Податкового кодексу України ГУ ДФС 
		у Київській області проведено камеральну електронну перевірку даних своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія», за результатами якої складено акт від 04.12.2018 №694/10-36-57-05/35174848 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с. 42-44).
		У висновках акта перевірки контролюючий органом зазначено про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме перевищення 15-денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягала наданню покупцю - платнику ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена абзацами 1 та 2 пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (т. 1, а.с. 44). 
		Тут і надалі - висновки акта перевірки. 
		Порушення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено щодо таких податкових накладних (т. 1, а.с. 43): 
		1) податкова накладна від 29.05.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 140;
		2) податкова накладна від 29.06.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 110;
		3) податкова накладна від 01.06.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 125;
		4) податкова накладна від 29.06.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 110; 
		5) податкова накладна від 25.07.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79; 
		6) податкова накладна від 31.07.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
		7) податкова накладна від 28.07.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
		8) податкова накладна від 24.07.2017 № 5, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 79;
		9) податкова накладна від 23.08.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
		10) податкова накладна від 03.08.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
		11) податкова накладна від 03.08.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
		12) податкова накладна від 16.08.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
		13) податкова накладна від 15.08.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
		14) податкова накладна від 29.08.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 48;
		15) податкова накладна від 03.08.2017 № 3, дата фактичної реєстрації 02.11.2017, кількість днів затримки 63;
		16) податкова накладна від 07.09.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 04.11.2017, кількість днів затримки 35;
		17) податкова накладна від 15.09.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 37;
		18) податкова накладна від 28.09.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
		19) податкова накладна від 27.09.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
		20) податкова накладна від 15.09.2017 № 3, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 37;
		21) податкова накладна від 29.09.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
		22) податкова накладна від 29.09.2017 № 13, дата фактичної реєстрації 17.11.2017, кількість днів затримки 33;
		23) податкова накладна від 22.09.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 18.11.2017, кількість днів затримки 34;
		24) податкова накладна від 27.09.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 06.11.2017, кількість днів затримки 22;
		25) податкова накладна від 15.09.2017 № 5, дата фактичної реєстрації 17.11.2017, кількість днів затримки 48;
		26) податкова накладна від 24.10.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 25.11.2017, кількість днів затримки 10;
		27) податкова накладна від 23.10.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 9;
		28) податкова накладна від 05.10.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		29) податкова накладна від 03.10.2017 № 4, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		30) податкова накладна від 13.10.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 20.11.2017, кількість днів затримки 20;
		31) податкова накладна від 31.10.2017 № 15, дата фактичної реєстрації 20.11.2017, кількість днів затримки 5;
		32) податкова накладна від 31.10.2017 № 16, дата фактичної реєстрації 19.11.2017, кількість днів затримки 4;
		33) податкова накладна від 10.10.2017 № 8, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		34) податкова накладна від 02.10.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		35) податкова накладна від 24.10.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 9;
		36) податкова накладна від 02.10.2017 № 1, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		37) податкова накладна від 09.10.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 24.11.2017, кількість днів затримки 24;
		38) податкова накладна від 17.11.2017 № 10, дата фактичної реєстрації 12.01.2018, кількість днів затримки 28;
		39) податкова накладна від 17.11.2017 № 9, дата фактичної реєстрації 20.12.2017, кількість днів затримки 5;
		40) податкова накладна від 17.11.2017 № 11, дата фактичної реєстрації 18.12.2017, кількість днів затримки 3;
		41) податкова накладна від 20.11.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 19.12.2017, кількість днів затримки 4;
		42) податкова накладна від 08.12.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 16;
		43) податкова накладна від 11.12.2017 № 7, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 16;
		44) податкова накладна від 01.12.2017 № 2, дата фактичної реєстрації 15.01.2018, кількість днів затримки 15;
		45) податкова накладна від 26.12.2017 № 22, дата фактичної реєстрації 16.01.2018, кількість днів затримки 1;
		46) податкова накладна від 01.12.2017 № 6, дата фактичної реєстрації 15.01.2018, кількість днів затримки 15;
		47) податкова накладна від 19.12.2017 № 12, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		48) податкова накладна від 21.12.2017 № 17, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		49) податкова накладна від 19.12.2017 № 13, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		50) податкова накладна від 21.12.2017 № 18, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		51) податкова накладна від 26.12.2017 № 21, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		52) податкова накладна від 27.12.2017 № 26, дата фактичної реєстрації 18.01.2018, кількість днів затримки 3;
		53) податкова накладна від 19.12.2017 № 14, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17;
		54) податкова накладна від 27.12.2017 № 25, дата фактичної реєстрації 01.02.2018, кількість днів затримки 17. 
		Далі - податкові накладні. 
		Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем подано заперечення 
		(т. 1, а.с. 54-56), за результатами розгляду яких листом ГУ ДФС у Київській області 
		від 21.12.2018 № 25452/10/10-36 повідомило заявника про залишення заперечень платника податків без задоволення, а висновки акта перевірки без змін (т. 1, а.с. 57-60). 
		Надалі, ГУ ДФС у Київській області, керуючись пунктом 54.3 статті 54 ПК України винесене податкове повідомлення-рішення від 26.12.2018 № 0018645705, яким за порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф:
		- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1531562,16 грн штраф в розмірі 10% у сумі - 153156,23 грн;
		- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1235276,38 грн штраф в розмірі 20% у сумі - 247055,28 грн;
		- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1701611,3 грн штраф в розмірі 30% у сумі - 510483,39 грн; 
		за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61  і більше календарних днів на суму ПДВ 2762872,83 грн штраф в розмірі 40% - 1105149,14 грн. 
		Загальна сума штрафу 2015844,04 грн. 
		Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення (т. 1, а.с. 69-71). 
		Не погоджуючись зі спірним рішенням позивачем подано скаргу (т. 1, а.с. 61-65), за результатами розгляду якої рішенням Державної фіскальної служби України від 15.03.2019 № 12150/6/99-99-11-06-01-25 оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення (т. 1, а.с. 66-68). 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» категорично не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. 
		Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне. 
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). 
		Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання  податкових декларацій  (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації  податкових накладних  та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Між тим, положеннями статті 76 ПК України регламентовано, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
		Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
		Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог  статті 86  цього Кодексу. 
		Камеральна перевірка  податкової декларації  або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
		Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених  статтею 102  цього Кодексу.
		Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному  статтею 42  цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному  пунктом 44.7  статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному  статтею 58  цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному  пунктом 44.7  статті 44 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України   податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому  статтею 58  цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному  пунктом 44.7  статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
		Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом  75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
		У позовній заяві позивач стверджує, що спірне рішення винесено ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог чинного законодавства, а саме з порушенням процедури адміністративного оскарження, адже оскаржуване рішення прийнято 26.12.2018, а рішення про результати скарги 15.03.2019. 
		Суд критично ставиться до зазначеного вище, оскільки товариством помилково ототожнено процедуру розгляду заперечень на акт перевірки та процедуру розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведеної камеральної перевірки. 
		Так, положення пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачають, що податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. При цьому перебіг даного строку розпочинається не з дати вручення висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, а з дати надсилання такого висновку. 
		Як вже було вказано судом вище, листом від 21.12.2018 № 25452/10/10-36 ГУ ДФС у Київській області повідомило товариство про залишення заперечень без задоволення, а висновків акта перевірки без змін. 
		Між тим спірне рішення винесено 26.12.2018, тобто на третій робочий день (з урахуванням вихідних днів) після розгляду контролюючим органом заперечень на акт перевірки. Відтак, стверджувати про порушення відповідачем положень пункту 86.8 статті 86.8 ПК України не вбачається за можливе, тому доводи товариства в окресленій частині є безпідставними. 
		Разом з тим слід звернути увагу на те, що позивач у прохальній частині позовної заяви просив, серед іншого, визнати протиправними дії ДФС України, однак зміст позовної заяви вказує на те, що останнім фактично помилково визначено такі вимоги, адже з позовної заяви не прослідковуються жодні вимоги до ДФС України та обґрунтування протиправності дій ДФС України. Також ДФС України в позовній заяві відповідачем не визначалася, під час розгляду справи по суті представником позивача не наголошувалось та не зазначалось про наявність вимог до ДФС України. 
		Беручи до уваги викладене, суд переходить до дослідження наявності/відсутності ознак протиправності оскаржуваного рішення та враховує наступне. 
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України   на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкова накладна  та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в 
		Реєстрація  податкових накладних  та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
		для  податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
		для  податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
		для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до  податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  податкову накладну  та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до  пункту 200-1.3  статті 200-1  цього Кодексу.
		Якщо сума, визначена відповідно до  пункту 200-1.3  статті 200-1  цього Кодексу, є меншою,  ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен  зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних  встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
		Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
		Згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого  статтею 201  цього Кодексу, для реєстрації  податкової накладної  та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог  статей 192  та  201  цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких  податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких  податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких  податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких  податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
		50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких  податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
		З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. 
		Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. 
		Суд зазначає, що мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого посилається на рішення у справі № 810/1683/16, у взаємозв`язку з положеннями статті 109 ПК України наполягаючи на тому, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН було обумовлено тим, що контролюючим органом не було здійснено автоматичного збільшення значення реєстраційної суми відповідно до положень підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України на суму від`ємного значення в розмірі 3191144,00 грн, що і спричинило порушення, встановлене в акті перевірки. 
		Суд надаючи оцінку зазначеним доводам товариства вказує, що згідно з положеннями пункту 109.1 та пункту 109.2 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є  протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх  посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
		Судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 у справі № 810/1683/16, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017, визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку товариство з обмеженою відповідальністю  «Перша дородньо-будівельна компанія»  має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення в розмірі 3191144,00 грн., відображену товариством з обмеженою відповідальністю  «Перша дорожньо-будівельна компанія»  в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.
		Зобов`язано Державну фіскальну службу України збільшити у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю  «Перша дорожньо-будівельна компанія» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від`ємного значення в розмірі    3191144,00 грн., відображену товариством з обмеженою відповідальністю  «Перша дорожньо-будівельна компанія»  в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року.
		Одночасно, суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 810/1683/16 прийнято звіт Державної фіскальної служби України про виконання судового рішення в адміністративній справі №810/1683/16.
		Визнано, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 є виконаною Державною фіскальною    службою України та відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» про накладення штрафу за невиконання судового рішення у справі №810/1683/16. 
		В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі № 810/1683/16 судом встановлено наступне: «…на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 Державною фіскальною службою України збільшено у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія» (ідентифікаційний код 35174848) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) у розмірі 3191144,00 грн., що вказана у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року., що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 02.11.2017.
		Наведеними обставинами підтверджується, що Державною фіскальною службою України виконано у повному обсязі постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16, а тому суд вважає за необхідне прийняти звіт Державної фіскальної служби України про виконання судового рішення.
		…
		Так, судом встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 у справі №810/1683/16 виконана Державною фіскальною службою України у повному обсязі, а тому застосування штрафу до керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, на думку суду, є безпідставним.». 
		Аналіз наведеного свідчить, що рішення у справі №810/1683/16 було виконано 02.11.2017. 
		Слід зауважити, що постанова в адміністративній справі № 810/1683/16 жодним чином не може нівелювати обов`язок товариства здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН в граничні строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України. 
		Порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН стосуються періоду їх складання з травня місяця 2017 до грудня 2017 року. Тобто податкові накладні були складені після спливу 4 місяців з дня прийняття ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 810/1683/16. Водночас, товариством допущено порушення граничних строків реєстрації і тих податкових накладних, які складені після виконання рішення суду у справі № 810/1683/16. 
		При цьому, суд акцентує увагу на тому, що товариством в ході розгляду адміністративної справи не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ним у спірний період було виписано лише податкові накладні, які були предметом камеральної перевірки. 
		Відтак, на переконання суду платник податків (позивач) фактично намагається нівелювати відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН за рахунок наявності судового рішення, що взагалі стосується іншого спірного питання між товариством та податковим органом. 
		Разом з цим, як вже було вказано судом вище, пунктом 201.10 статті 201 ПК України регламентовано, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних  податкову накладну  та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до  пункту 200-1.3  статті 200-1  цього Кодексу.
		Якщо сума, визначена відповідно до  пункту 200-1.3  статті 200-1  цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
		УНакл =  ?НаклОтр +  ?Митн +  ?ПопРах +  ?Овердрафт -  ?НаклВид -  ?Відшкод -  ?Перевищ;
		де:
		УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до  пункту 208.2  статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
		УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до  статті 209  цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
		Під час розрахунку показника  ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
		Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		У той же час, відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16.10.2014 № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177) передбачено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені  Кодексом  для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка. 
		Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що забезпечення необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних на електронному рахунку є обов`язком позивача, а наявність чи відсутність необхідного ліміту для реєстрації податкових накладних залежить виключно від дій або бездіяльності позивача.
		Таким чином реєстрація сум ПДВ, зазначених у податковій накладній, стає у залежність від сум, що є на електронному рахунку (ліміт). Якщо ліміту для такої реєстрації недостатньо, податкова накладна не буде зареєстрована, що може мати наслідком порушення строків її реєстрації.
		Згідно з підпунктом 16.1.2 та підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. 
		Положеннями пунктів 4.1.2, 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. 
		Суд наголошує, що позивач мав був бути обізнаний про відсутність реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, які відображені в акті перевірки станом на час настання граничних строків їх реєстрації в ЄРПН, проте не вчинив жодних дій з метою забезпечення такого ліміту та, відповідно, реєстрації податкових накладних в ЄРПН з дотриманням строків, встановлених ПК України. 
		Згадане вище судове рішення, як вже було вказано, не може звільняти товариство від відповідальності за порушення податкового законодавства, оскільки очікування платника податків (позивача) на збільшення ДФС України в СЕА суми від`ємного значення в розмірі    3191144,00 грн не може бути поставлено в залежність до виконання ним його обов`язку стосовно реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних, у строки, встановлені податковим законодавством. 
		Окрім того, суд зазначає, що вина платника не передбачена як обов`язковий елемент складу податкового правопорушення, відповідальність за яке визначена пунктом  120-1.1  статті  120-1 ПК України, що підтверджується змістом  статті 109 цього кодексу.
		Суд відмічає, що з системного аналізу статей 109, 120-1 ПК України   вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації ПН необхідно встановити причини, що зумовили  допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасності реєстрації таких документів.
		Між тим саме незабезпечення платником податків необхідного ліміту коштів на рахунку для реєстрації податкових накладних, що потягло за собою несвоєчасну їх реєстрацію - є безумовною підставою для визнання таких дій порушенням фінансової дисципліни незалежно від фінансово-економічного стану платника податків, форми власності, джерел фінансування та дає підстави для висновку, що порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН сталося в результаті бездіяльності позивача.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 по справі №825/824/17, від 30.01.2018 по справі №816/390/17, постанові від 24.04.2018 по справі №808/2289/17 та постанові від 18.02.2020 по справі №620/1221/19.
		Також у межах даної адміністративної справи слід зауважити, що за клопотанням позивача проведено судово-економічну експертизу судовим експертом Барабашом Русланом Віталійовичем, за результатами якої надіслано до суду Висновок від 30.09.2021 № 43 (далі - Висновок) (т. 3, а.с. 27-63). 
		За правилами статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
		Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
		Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
		У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
		У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
		Частинами 1, 2 статті 104 КАС України встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
		У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 6 ст. 104 КАС України). 
		Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч. 7 ст. 104 КАС України). 
		Відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими  статтею 90  цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути  мотивованим у судовому рішенні.
		Згідно з Висновком на четверте питання «Чи можливо підтвердити обґрунтованість висновків складеного Голосним управлінням ДФС у Київській області акту камеральної електронної перевірки від 4 грудня 2018 р. № 694/10-36-57-05/35174848, в частині нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого Головним управлінням ДФС у Київській області винесено    податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2018 р. № 0018645705 про накладення штрафу у розмірі 2 015 844 грн. 04 коп.?» судовий експерт зазначив, що підтвердити або спростувати наведене неможливо, оскільки надані матеріали не містять в повному обсязі документи, на підставі яких можливо визначити своєчасність/несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН підприємства та достатність/недостатність реєстраційної суми на електронному рахунку підприємства в СЕА ПДВ (т. 3, а.с. 55). 
		Беручи до уваги викладене, суд вважає, що Висновок не підтверджує обґрунтованість позовних вимог та не може бути врахований судом, як підстава для прийняття рішення про задоволення позовних вимог. 
		Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78  цього Кодексу.
		В розрізі положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією     та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зважаючи на викладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що спірне рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. 
		Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України   при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судового збору. 
		Керуючись статтями  242-246,  250,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.     
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Кушнова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...