Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/5346/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 12.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2025.
Дата набрання законної сили: 07.08.2025
Номер судового провадження: 61-14545ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 серпня 2025 року
		м. Київ
		справа № 501/5346/23
		провадження № 61-14545св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ»,
		третя особа - Незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ», 
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за  касаційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2024 року в складі судді Смирнова В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - ДП «МТП «Чорноморськ»), у якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ ДП «МТП «Чорноморськ» № 236 від 21 липня 2023 року в частині зупинення дії трудового договору з нимта стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 серпня 2023 року по день ухвалення рішення суду.
		На обґрунтування позовних вимог зазначав, що працює в ДП «МТП «Чорноморськ» на посаді водія автотранспортних засобів, автобуса довжиною до 7,5 м.
		Наказом ДП «МТП «Чорноморськ» № 236 від 21 липня 2023 року призупинено дію трудового договору з ним до припинення або скасування воєнного стану.
		Вважав наказ незаконним та таким, що суперечить вимогам статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки відповідач не довів абсолютної неможливості забезпечити його роботою, а йому її виконувати.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, позов задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «МТП «Чорноморськ» № 236 від 21  липня 2023 року в частині призупинення дії трудового договору з водієм автотранспортних засобів, автобуса довжиною до 7,5 м, ОСОБА_1 .
		Стягнуто з ДП «МТП «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01 серпня 2023 року до 18 березня 2024 року в розмірі 9 904,54 грн.
		Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з  того, що призупинення дії трудового договору з позивачем здійснено без належної правової підстави. Незважаючи на посилання відповідача в  оспорюваному наказі на статтю 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», таке призупинення не пов`язане з абсолютною неможливістю відповідача надати позивачу роботу, а останньому її виконувати.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У жовтні 2024 року ДП «МТП «Чорноморськ» подало до  Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та  постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення про відмову в позові.
		Як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суди не врахуваливисновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 303/7508/22; підстави, передбачені частиною третьою статті 411 ЦПК України.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановили характер трудових обов`язків позивача.
		Не врахували, що територія ДП «МТП «Чорноморськ» неодноразово піддавалась ракетним ударам, а також закінчився строк дії «Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море», внаслідок чого підприємство не могло забезпечити позивачу безпечні умови праці.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		11 грудня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з ДП «МТП «Чорноморськ» та працює на посаді водія автотранспортних засобів, автобуса довжиною до 7,5 м.
		На підставі наказу ДП «МТП «Чорноморськ» від 21 липня 2023 року № 236 «Про призупинення дії трудового договору з окремими працівниками ДП «МТП «Чорноморськ», відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудового договору з позивачем з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачена можливість призупинення дії трудового договору.
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 13 цього Закону призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із  збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із  сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
		Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у  зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
		Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є  неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		Як на підставу для призупинення дії трудового договору з позивачем, відповідач в оспорюваному наказі посилався на закінчення строку дії «Ініціативи з  безпечного транспортування агропродукції через Чорне море», що призвело до неможливості забезпечення роботою за трудовими договорами працівників, та підвищення ступеня небезпеки на всій території підприємства внаслідок обстрілів портової інфраструктури.
		Однак обставин неможливості забезпечити безпосередньо позивача роботою відповідач не довів.
		Відповідно до матеріалів справи, як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, ДП  «МТП «Чорноморськ» здійснювало свою діяльність. Трудові відносини відповідач призупинив вибірково з окремими працівниками, а не з усіма працівниками. Зокрема, для частини працівників, у тому числі водіїв автотранспортних засобів, відповідач установив змінний режим роботи. 
		Принцип такої вибірковості ДП «МТП «Чорноморськ» не обґрунтувало.
		Отже, ДП «МТП «Чорноморськ» не було позбавлене можливості надати позивачу роботу.
		Таким чином, враховуючи, що обставин неможливості відповідача у зв`язку з  військовою агресією проти України надати позивачу роботу, а останньому її  виконувати не встановлено, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано вважав, що призупинення дії трудового договору з позивачем з незаконним.
		Оскільки незаконні дії відповідача позбавили ОСОБА_1 можливості працювати та призвели до порушення його конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю, суди обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норму частини другої статті 235 КЗпП України, яка регулює подібні за змістом відносини, та поклали на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу середній заробіток за час його перебування у вимушеному прогулі. Розмір визначеного судами середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач не спростовує, а позивач з касаційною скаргою до суду не звертався.
		Висновки судів не суперечать висновку, викладеному Верховним Судом у  постанові від 18 жовтня 2023 року в справі № 303/7508/22, оскільки такий висновок зроблений за інших фактичних обставин справи.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і  встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.
		Щодо судових витрат
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» залишити без задоволення.
		Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                 М. Ю. Тітов
		                                                                                                            А. Ю. Зайцев
		                                                                                                            Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...