Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/4898/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 21.08.2025. Зареєстровано: 21.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2025.
Дата набрання законної сили: 19.08.2025
Номер судового провадження: 11-кп/819/406/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024231020000268

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: 766/4898/24
		Номер провадження: 11-кп/819/406/25
		Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 серпня 2025 року Херсонський апеляційний суд в складі:
		головуючого ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю:
		секретаря ОСОБА_5 
		прокурора ОСОБА_6 
		адвоката  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024231020000268 за апеляційними скаргами першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2025 року щодо:
		ОСОБА_9  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2025 року ухваленого за результатами спеціального судового провадження (in absentia)  ОСОБА_9   визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 111-1 КК Українита призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.03.2024 року залишено без змін, до затримання обвинуваченої  ОСОБА_9 та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі  ОСОБА_9 обраховано з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, ухвалено обчислювати з моменту відбуття  ОСОБА_9 основного покарання. 
		Вирішено питання про речові докази та заходи забезпечення кримінального провадження.
		Вироком суду першої інстанції встановлено, що  ОСОБА_9 , перебуваючи уневстановленомудосудовимрозслідуванням місці,уневстановлений досудовимрозслідуванням час,але непізніше30.06.2022, реалізуючи прямий умисел, прийняла пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області м. Херсон, а саме  «начальника отдела развития объектов права коммунальной собственности» в «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области». 
		ОСОБА_9 , достовірно розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ефективного виконання покладених на неї обов`язків представників незаконного органу влади, а саме окупаційної адміністрації держави-агресора «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области» де виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарських функцій на посаді  «начальника отдела развития объектов права коммунальной собственности».
		Таким чином, ОСОБА_9 з червня 2022 року по листопад 2022 року, перебуваючи на території тимчасово окупованого військами держави-агресора м. Херсона, діючи добровільно з прямим умислом, зайняла посаду «начальника отдела развития объектов права коммунальной собственности» в окупаційній адміністрації держави-агресора влади «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области» та вчиняла дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди національним інтересам Україні шляхом реалізації дій та рішень окупаційної адміністрації, чим намагалася сприяти створенню її позитивного іміджу серед місцевого населення. 
		Суд кваліфікував дії обвинуваченої ОСОБА_9 зач. 5 ст.111-1 КК Українияк добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги.
		В апеляційній скарзі перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 ( далі-прокурор ) просить вирок від 02.06.2025 року щодо ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Виключити з резолютивної частину вироку посилання суду на позбавлення ОСОБА_9 права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також займатися правоохоронною діяльністю.
		Абзац четвертийрезолютивної частинивироку викластив наступнійредакції:«Строк додатковогопокарання ОСОБА_9 у виглядіпозбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги, строком на 15 років, обчислювати з моменту відбуття основного покарання».
		В решті вирок суду залишити без змін.
		На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в резолютивній частині вироку має бути чітко сформульоване рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання вироку. Суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити у вироку характер та коло тих посад або вид тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь- якій галузі, а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю які за змістом, характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Органом досудового розслідування і судом дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Натомість , у резолютивній частині вироку, визначаючи строк відбуття ОСОБА_9 додаткового покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, суд необґрунтовано вказав на позбавлення її права обіймати посади в правоохоронних органах, а також займатися правоохоронною діяльністю, оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_9 , не пов`язане із зайняттям посади, пов`язаної з виконанням цих функцій у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_9 порушено принцип законності, оскільки вирок ухвалено з порушенням вимог кримінального закону. 
		 
		В апеляційній скарзі адвокат  ОСОБА_7  в інтересахобвинуваченої ОСОБА_9 просить   вирок Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 02.06.2025року щодо ОСОБА_9 змінити у зв`язку з неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його точному змісту, а саме залишивши тільки з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також змінити міру покарання, призначивши обвинуваченій покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.
		На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вирок суду підлягає зміні у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, оскільки суд дослідив докази та дійшов правильного висновку про їх належність, допустимість та достовірність, але дійшов помилкового висновку щодо оцінки фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченої. 
		Зазначає, що суд першої інстанції при ухвалені вироку формально дотримався вимог ст. 94, 370 та 374 КПК України, але допустив ряд порушень, що привели до ухвалення необґрунтованого рішення.
		Посилаючись на примітку 1 до ст.364 КК України та частини 3,4 та 5 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про хабарництво» вказує на не надання судом належної оцінки обвинуваченню ОСОБА_9 відповідно до якого її дії кваліфіковано за ч.5 ст.111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора. 
		В той час диспозиція ч.5 ст.111-1 КК України викладена законодавцем як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
		Тож, при винесенні вироку суд мав надати об`єктивну оцінку тим письмовим доказам, які були йому надані прокурором та визначити, яку саме функцію обвинувачена виконувала в незаконному органі влади, організаційно-розпорядчу або адміністративно-господарську, а не кваліфікувати її дії за двома різними функціями.
		Також зазначає,що  призначене судом максимальне покарання за ч.5 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років занадто суворим.
		Вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше не судима, до кримінальної відповідальності згідно обвинувального акту не притягувалася, матеріальної шкоди злочином не завдано. В ході спеціального досудового розслідування та судового розгляду не було встановленого, що спонукало обвинувачену зайняти посаду у незаконних органах влади, добровільність з прямим умислом, чи просто щоб вижити в окупованому місті.
		Позиції учасників апеляційного розгляду.
		Адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги сторони захисту.
		Прокурор підтримав апеляційні вимоги прокурора, заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника. 
		Обвинувачену ОСОБА_9 було повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України, зокрема шляхом надсилання повідомлення за останнім відомим місцем реєстрації/проживання обвинуваченої та шляхом публікацій повідомлення про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Херсонського апеляційного суду та направлення документів на адресу його захисника.
		Обвинувачена до суду не з`явилася, заяв чи клопотань не подавала, у зв`язку з чим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який не заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_9 .
		Заслухавши доповідь судді , пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
		 
		Мотиви суду .
		Частина 1ст. 404 КПК Українипередбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України за встановлених судом викладених у вироку обставин в апеляційних скаргах прокурором та захисником не оспорюється.
		Наявність підстав та дотримання судом положень щодо спеціального судового провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України в апеляційній скарзі захисником та прокурором не оспорюються.
		Захисник в апеляційній скарзі наводить доводи про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченої та надмірну суворість призначеного основного покарання у виді позбавлення волі. 
		Доводів про незаконність вироку в частині призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскації майна, в апеляційній скарзі захисник не наводить. 
		Прокурор в апеляційній скарзі наводить доводи про неправильність вироку в частині призначення додаткового покарання. Висновок суду в частині визначення початку строку відбування додаткового покарання в апеляційних скаргах не оскаржується.
		Здійснюючи апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги прокурора , захисника колегія суддів враховує наступне.
		Вироком суду встановлено,що  ОСОБА_9 , перебуваючи уневстановленому досудовимрозслідуванням місці, уневстановлений досудовим розслідуванням час, але непізніше 30.06.2022, реалізуючи прямий умисел, прийняла пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області м. Херсон, а саме  «начальника отдела развития объектов права коммунальной собственности» в «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области». 
		Дії обвинуваченої кваліфіковані зач. 5 ст.111-1 КК Українияк добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Захисник в апеляційній скарзі вказує на неправильність кваліфікації дій обвинуваченої як добровільне зайняття посади , пов`язаної одночасно із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, та вказує , що кримінальна відповідальність за цією нормою передбачена за зайняття посади, пов`язаної або із виконанням організаційно-розпорядчих або із виконанням адміністративно-господарських функцій.
		Із такими доводами апеляційної скарги погодитися не можна. 
		Як видно із вироку , судом встановлено, що ОСОБА_9 добровільно зайняла посаду «начальника отдела развития объектов права коммунальной собственности» в «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области» , за якою була наділено як організаційно- розпорядчими обов`язками так і адміністративно- господарськими функціями, виходячи із повноважень начальника відділу щодо організації роботи відділу та забезпечення функціонування відділу, установи та враховуючи, що діяльність відділу, посаду начальника якого зайняла ОСОБА_9 пов`язана функціями обліку , інвентаризації та ін. комунального майна , а також враховуючи обов`язки по здійсненню керівництвом відділом. 
		Організаційно-розпорядчі обов`язки це обов`язкипоздійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники структурнихпідрозділів,їхзаступники,особи,які керують ділянками робіт.
		Адміністративно-господарські функції - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є , зокрема і у керівників відділів підприємств. 
		За встановлених судом обставин, дії ОСОБА_9 отримали належну кваліфікацію за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Відповідно до вимогст.65 КК Українисуд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Захисник в апеляційній скарзі вказує на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок його суворості.
		Як видно із вироку, при призначенні ОСОБА_9 покарання суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення і наслідки, що настали, відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку лікаря нарколога і психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, вчинення злочину з використанням воєнного стану як обставину, що обтяжує покарання та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна, що передбачено санкцієюст. 111-1 ч. 5 КК України.
		Покарання, призначене ОСОБА_9 за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей50,65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу обвинуваченої. Всі обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі судом були враховані.
		Наведені в апеляційній скарзі захисника доводи про наявність підстав для пом`якшення покарання , так як не було встановлено , що спонукало обвинувачену зайняти посаду у незаконних органах влади , колегія суддів вважає необґрунтованими, вироком суду встановлено добровільність дій обвинуваченої щодо зайняття посади в окупаційному органі влади . Доказів того , що злочин вчинено внаслідок збігу тяжких особистих чи інших обставин, матеріали провадження не містять.
		За наведеного, колегія суддів вважає, що з доводів та підстав апеляційної скарги захисника вирок суду зміні не підлягає.
		Доводи апеляційної скарги прокурора частково заслуговують на увагу. 
		Як видно із вироку , суд визнав доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги на строк 15 років з конфіскацією всього належного їй майна.
		Але разом із цим у резолютивній частині вироку , визначаючи початок відбування строку додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, суд зазначив про заборону ОСОБА_9 обіймати посади, які фактично не охоплювалися призначеним судом додатковим покаранням за ч. 5 ст. 111-1 КК , та вказав, що строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_9 основного покарання, тим самим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону , яке перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, що є підставою для зміни вироку в цій частині відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК. 
		Рішення суду щодо призначеного покарання у вироку має бути чітко сформульоване для того, щоб не виникало жодних сумнівів під час виконання вироку в частині призначеного покарання.
		Суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити у вироку характер та коло тих посад або вид тієї діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє засудженого. Покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатися забороненою діяльністю в будь- якій галузі, а також був позбавлений можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю які за змістом, характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.
		Натомість суд резолютивній частині вироку допустив суперечності щодо призначеного судом додаткового покарання , що тягне за собою необхідність їх усунення шляхом зміни вироку в цій частині, так як може викликати сумніви та складнощі при виконанні вироку. 
		З мотивувальної та резолютивної частини вироку вбачається, що суд призначив ОСОБА_9 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги на строк 15 років. Посада , яку вона добровільно зайняла у незаконному органі влади, не пов`язана із правоохоронною діяльністю.
		За наведеного у резолютивній частині вироку має бути зазначено, що строк додаткового покарання ОСОБА_9 , призначеного вироком суду у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття основного покарання. 
		Апеляційну скаргу прокурора враховуючи викладене слід задовольнити частково.
		Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02 червня 2025 року щодо ОСОБА_9 в частині обчислення строку відбування призначеного додаткового покарання змінити.
		Із резолютивної частини вироку в цій частині посилання суду на додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах та займатися правоохоронною діяльністю виключити.
		В резолютивній частині вироку в цій частині зазначити: Строк додаткового покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття основного покарання. 
		В іншій частині вирок щодо ОСОБА_9 залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		 
		Судді :
		 
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...