Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/306/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 22.08.2025. Зареєстровано: 23.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2025.
Дата набрання законної сили: 30.01.2026
Результат оскарження 30.01.2026 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22 серпня 2025 р. № 400/306/25 м. Миколаїв
		Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «XL-ГРУПП», вул. Ковальська, 194А,м. Миколаїв,54034, 
		до відповідачаМиколаївської митниці, вул. Маріупольська, 57А,м. Миколаїв,54017, 
		провизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митних декларацій,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «XL-ГРУПП» (далі по тексту  Позивач) звернулося з позовною заявою до Миколаївської митниці (далі по тексту  Відповідач) з вимогами про:
		- визнання протиправними та скасування рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів № UА50400/2024/000005/2 від 05.11.2024 року, № UА504170/2024/000004/2 від 22.11.2024 року, №UА504170/2024/000005/2 від 25.11.2024 року;
		- визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці № UА504170/2024/000062 від 05.11.2024 року, UА504170/2024/000064 від 22.11.2024 року, UА504170/2024/000065 від 25.11.2024 року.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, усі три оскаржуванії рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо..
		31.01.2025 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що Під час митного оформлення для підтвердження числових значень митної вартості Позивачем надано договір транспортного експедирування від 21.02.2024 №1115 (далі - договір № 1115), листи ТОВ «ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» від 01.11.24 №1300, від 18.11.24 № 1305/1, від 18.11.224 № 1305/2 щодо транспортних витрат, рахунки на оплату № 2407040132 від 21.10.2024, №2407040139 від 01.11.2024, № 2407040148 від 13.11.2024,№ 2407040149 від 13.11.2024, № 2407040154 від 18.11.2024, № 2407040155 від 18.11.2024. Договір № 1115 наданий не в повному обсязі, відсутня Заявка, передбачена пунктом 1.3 цього договору, яка містить, крім інших відомостей, розмір плати Експедитора, що є обов`язковою при обчисленні митної вартості. Пунктом сім десятої частини статті 58 Кодексу визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті, як витрати на страхування цих товарів. Пунктом 2.1.6 Договору № 1115, з метою забезпечення майнових інтересів Позивача, передбачено страхування вантажу. Проте, у листах ТОВ «ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» від 01.11.24 №1300, від 18.11.24 № 1305/1, від 18.11.224 № 1305/2 зазначається що страхування вантажу не проводилося. Дійсність цих листів викликає сумнів, оскільки підпис директора ТОВ«ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» ОСОБА_1 , відрізняється від підпису директора ТОВ«ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» ОСОБА_1 , зазначеному у розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» Договору № 1115. Рахунки на оплату № 2407040132 від 21.10.2024, №2407040139 від 01.11.2024, № 2407040148 від 13.11.2024, № 2407040149 від 13.11.2024, №2407040154 від 18.11.2024, № 2407040155 від 18.11.2024 завірені підписом Шовкалюка Михайла Валерійовича, який відмінний від підпису директора ТОВ«ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» ОСОБА_1 , зазначеному у розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» Договору 1115. Ні під час митного оформлення, ні при Позовній заяві Позивачем не підтверджений факт оплати послуг, передбачений рахунками на оплату. Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної вартості не підтверджені документально, не визначені кількісно і достовірно, відсутня одна із складових митної вартості (вартість страхування), яка є обов`язковою при обчисленні митної вартості.
		06.02.2025 Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
		З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
		12.10.2023 року ТОВ «XL-ГРУПП» уклало з компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE» CO., LTD (Китайська народна республіка) Контракт № 2/10/2023 (далі по тексту - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю автошини (іменовані надалі - Товар), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар. 
		За умовами контракту пунктом п. 2.2 Ціна Товару за кожну партію є кінцевою та вказується в інвойсі; п. 2.3 Оплата Товару здійснюється Покупцем банківським переказом в доларах США на підставі інвойса виставленого Продавцем за кожну партію; п. 2.7 Валютою даного Контракта є долари США. п. 3.2 Порт загрузки зазначається в супроводжувальних документах.
		Відповідно до пункту 3.3 Товар поставляється на умовах додатково погоджених Сторонами в кожному конкретному випадку і зазначаються в інвойсі. Для тлумачення термінів використовуються Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС - 2020;
		Пунктом 4.1 Продавець зобов`язаний відвантажити Товар в експортній упаковці, яка забезпечує збереження Товару від будь-яких пошкоджень в процесі транспортування і навантажувально-розвантажувальних робіт;
		Відповідно до пункту 4.3 Усі витрати пов`язані з пакуваннмя і фабричним маркуваннмя несе Продавець;
		Згідно з пунктом 10.1 Даний Контракт вступає в силу з моменту його підписання і обміну скан- копіями. Контракт діє 3 (три) роки з дати його підписання.
		До митного оформлення уповноваженою особою декларанта подано такі митні декларації:
		- від 04.11.2024 № 24UA504170005436U7;
		- від 22.11.2024 № 24UA504170005673U2;
		- від 25.11.2024 № 24UA504170005708U3;
		Митну вартість було заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
		До митного оформлення було надано до кожної митної декларації пакувальний лист, рахунок-проформа, коносамент, автотранспортна накладна, декларація про походження товару, банківський платіжний документ, що стосується товару, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, договір про надання послуг митного брокера, договір (контракт) про перевезення, копія митної декларації країни відправлення, митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів.
		По кожній митній декларації відповідачем витребувано додаткові документи.
		На підставі вимоги відповідача про надання додаткових документів, позивач надав додаткові документи: Калькуляції вартості товару; Прайс-листи; Комерційні пропозиції; Рахунки на оплату.
		Проте відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
		- від 05.11.2024 р. №UA 50400/2024/000005/2;
		- від 22.11.2024 р. №UA 504170/2024/000004/2;
		- від 25.11.2024 р. № UA504170/2024/000005/2.
		Митну вартість скориговано із застосуванням резервного (шостого) методу.
		У рішеннях вказано, у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутні документи у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, тому використані декларантом відомості не підтверджено документально, документи містять неточності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, не надано всі відомості щодо ціни товару, а саме: документи подані декларантом до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (пакування, фабричне маркування) необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості, а також відомості про вартість страхування, страхові документи, передбачені п.8 ч.2 ст. 53 та, відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Декларантом не надано бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості, в наданій довідці про транспортні витрати від 01.11.2024 вих. №1300 відсутня інформація щодо пункту пропуску на митну територію України: в наданому документі (калькуляція) від 15.07.2024 відсутня інформація стосовно валюти одиниці виміру, технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул, з камерою чи без та інших характеристик визначальних для оподаткування).
		У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником , що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за рівнем: - МД від 24.09.2024 №UA504180/2024/002734 від 30.09.2024. №UA10320/2024/432807. від 01.11.2024 №UA209230/2024/102472, від 28.10.2024 №UA500500/2024/36664. 
		Перелік додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ витребуваних митницею: - 1) виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості (пакування, фабричне маркування), а також відомості про вартість страхування, страхові документи; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Листами декларантом повідомлено, що додаткові документи передбачені ч.3 ст.53 для підтвердження заявленої митної вартості товару витребовані митницею відсутні. У відповідності зі ст. 57 МКУ проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.64 МКУ.
		Крім того, відповідачем прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA504170/2024/000062 від 05.11.2024, № UA504170/2024/000064 від 22.11.2024, № UA504170/2024/000065 25.11.2024 р.
		Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
		4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару:
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
		7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товар) підлягає ліцензуванню;
		8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		З аналізу ч. 1 - 2 ст. 53 МК України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
		Крім того, це узгоджується з проголошеними в ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
		Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
		Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
		1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
		2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
		3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
		4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товару, який був задекларований позивачем.
		У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що метод визначений позивачем у декларації не застосовується до товару позивача оскільки у митного органу та декларанта відсутня інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, у зв`язку з відсутністю вартісної основи для розрахунку митної вартості, у зв`язку з тим, що подані документи для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та позивачем не в повному обсязі надані документи.
		Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
		З даного приводу суд зазначає, що товар, який підлягав митному контролю, був придбаний на підставі контракту від 12.10.2023 № 12/10/2023.
		Суд зазначає, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, не надавались з причин того, що страхування не здійснювалось і це підтверджується довідками про транспортні витрати №№ 1300 від 01.11.2024, 1305/1 від 18.11.2024, 1305/2 від 18.11.2024 а тому це виключало обов`язок декларанта надавати страхові документи на момент декларування. Ані Контрактом ані інвойсами №№ KL2024XL0716UKR від 16.07.2024, KL2024XL0802UKR-2 від 02.08.2024 та KL2024XL0802UKR-1 від 02.08.2024; не передбачено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу.
		За приписами пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 17.01.2023 року №160/7901/18. яким зазначено, що відповідно до підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
		Отже, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
		Судом встановлено, що відповідно п. 4.1 Контракту, усі витрати пов`язані з пакуваннмя і фабричним маркуваннмя несе Продавець, а отже, ці витрати не додаються повторно до ціни, що фактично була сплачена при визначені митної вартості.
		Щодо відсутності в калькуляціях інформації стосовно валюти одиниці виміру, то є очевидним, що валютою є долар США, оскільки за п.п. 2.3. та 2.7 Контракту валютою Контракту є Долари США.
		Як встановлено судом під час розгляду справи, висновки про якісні характеристики товарів містяться в сертифікатах про походження товару (Certificate of origin) № 24С650СВ504/50011, 24С650СВ504/50012 та 24С650СВ504/50013 від 28.08.2024 р., які надавались позивачем відповідачу.
		Щодо відсутності інформації про пункт пропуску на митну територію України в довідці про транспортні витрати від 01.11.2024 вих. №1300, то дана інформація чітко зазначена в рахунку № 2407040139 від 01.11.2024 виставленого ТОВ «ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» як Експедитора.
		Щодо відсутності документів, які підтверджують юридичні взаємовідносини між ТОВ «Трансмар Логистик» та DP WORLD LOGISTIC ROMANIA та ТОВ «Муть ті транс», то чинним законодавством не вимагається та не передбачено обов`язку з подання декларантом документів, якими б підтверджувалися взаємовідносини декларанта (позивача) та залучених його контрагентом - Експедитором третіх осіб, для цього є достатнім подача договору транспортного експедирування, що підтверджує взаємозв`язок декларанта і Експедитора, який і було надано на момент декларування, про що також зазначено у картці відмови, що виключало обов`язок декларанта надавати його повторно.
		Щодо відсутності інформації щодо вартості вантажних робіт в довідках про транспортні витрати від 18.11.2024 вих. №1305/1 та 1305/2 суд зазначає, що в довідках чітко зазначено вартість транспортно-експедиторського обслуговування за межами України. Ця вартість узгоджується із рахунками на оплату виставленими ТОВ «ТРАНСМАР ЛОГИСТИК» як Експедитора за Договором № 1115 транспортного експедирування від 21 лютого 2024 року на адресу Позивача.
		Інформація про те, що у експортній декларації № 422720240000846817 від 19.08.2024 зазначений номер інвойсу, який не зазначений у поданій митній декларації № 24UA504170005708U3 від 25.11.2024 не відповідає дійсності.
		В експортній декларації № 422720240000846817 від 19.08.2024 зазначені два інвойси, а саме KL2024XL0802UKR-1 та KL2024XL0802UKR-2.
		Інвойс KL2024XL0802UKR-1 від 02.08.2024 зазначений у поданій митній декларації № 24UA504170005708U3 від 25.11.2024.
		Відповідно до положень ст. 189 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування
		Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни
		Таким чином суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.
		В свою чергу, Митницею не надано доказів на підтвердження того, яким чином зазначені розбіжності вплинули на митну вартість та правильність обраного методу її визначення.
		Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
		Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
		Суд зауважує, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
		У розумінні ч.3 ст.53 МКУ сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Однак Митниця при витребуванні додаткових документів не вказала: які саме обставини викликали сумніви у достовірності поданих позивачем документів та відомостей (наявність ознак підробки, розбіжностей), які саме обставини мають підтвердити додатково надані документи.
		Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
		Частиною 10 ст. 58 МК України встановлено виключні витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
		Відповідно до п. 11 ст. 58 МК України - при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
		Судом встановлено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт де чітко визначено ціну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі. Також, відсутні розбіжності між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки.
		Отже, позивачем було надано митному органу всі необхідні документи у відповідності до ст. 53 МК України.
		Доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, оскільки іншим імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.
		Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні:
		а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
		б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
		в) на основі віднімання вартості;
		г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
		ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Відповідачем не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.
		Аналізуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем подано достатній пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.
		Суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції відповідача, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.
		За обставинами справи, митним органом не взята до уваги вартість товару за ціною договору, яка може не відповідати рівню митної вартості на аналогічні та подібні товари. 
		Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначення його митної вартості.
		Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.
		Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
		Надані позивачем документи не містять розбіжностей або ознак підробки.
		Митниця не надала суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
		У оскаржуваних рішенях відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів.
		Суд зазначає, що такі висновки відповідача не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення митної вартості.
		Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.
		Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 26.03.2019 по адміністративній справі №814/921/17, від 04.09.2018 по справі №814/2659/16, по справі №814/3790/14, 814/1204/15, 814/1216/16, 814/1253/14 та багатьох інших, відповідно до якої, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому полягають такі розбіжності, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх застосування не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 15448,11 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Крім того, 18.02.2025 р. представник позивача заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. На доказ понесених витрат представником позивача надано копії договору про надання правничої допомоги №16/12/2024 від 16.12.2024 р., ордеру про надання правничої (правової) допомоги на ім`я ОСОБА_2 , Акту здачі-прийняття наданих послуг №1 від 17.02.2025 р., Платіжної інструкції №121 від 17.02.2025 р. на суму 8000 гривень.
		Відповідач заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з відсутністю документа, який підтверджує перерахування на рахунок адвоката коштів. Перелік виконаних робіт не конкретизований, справа незначної складності, а тому розмір заявлених витрат є неспівмірним зі складністю справи.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Вказані докази суд вважає належними, таким, що відповідають приписам ст. 134 КАС України, та достатніми для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
		Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «XL-ГРУПП» до Миколаївської митниці  задовольнити.
		2. Визнати протиправними та скасувати рішення Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код ВП 44017652) про коригування митної вартості товарів №UА50400/2024/000005/2 від 05.11.2024 року, № UА504170/2024/000004/2 від 22.11.2024 року, №UА504170/2024/000005/2 від 25.11.2024 року.
		3. Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці № UА504170/2024/000062 від 05.11.2024 року, UА504170/2024/000064 від 22.11.2024 року, UА504170/2024/000065 від 25.11.2024 року.
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці (вул. Маріупольська, 57-А, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код ВП 44017652) судовий збір у сумі 15448,11 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн 11 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «XL-ГРУПП» (вул. Ковальська, 194А, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 42619664).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		 
		Дата складення повного судового рішення 22.08.2025 р.
		 
		СуддяН.В. Лісовська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...