Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/2219/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 03.09.2025. Зареєстровано: 04.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/509/767/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162380000544

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 509/2219/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   03 вересня 2025 року                                         с-ще Овідіополь
		Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 ,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162380000544 від 10.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільськ Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "матрос", не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, вважається таким, що немає судимості,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "матрос", в порушення вимог «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі  Правила), а саме: 
		п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: 
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 
		п. 2.9 Водієві забороняється:
		а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 
		п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 
		п. 11.3 На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
		п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
		п. 12.9 Водієві забороняється:
		б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил;
		01.09.2024 року приблизно о 18 год. 10 хв., керуючи технічно справним та придатним до експлуатації транспортним засобом  легковим автомобілем «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, рухався у світлий час доби по асфальтованому, сухому, без пошкоджень дорожньому покриттю автодороги Т1625 з с.Надлиманське в напрямку с. Миколаївка Одеського району Одеської області, та, проїжджаючи повз буд. №212 по вул. Дністровська у с. Миколаївка Одеського району Одеської області на прямій ділянці дороги, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках, без наявної горизонтальної дорожньої розмітки, яка б поділяла межі смуг руху, вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення із транспортним засобом  легковим автомобілем «Toyota Carina-E», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався у зворотному напрямку  з с. Миколаївка в бік с. Надлиманське Одеського району Одеської області, під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався у своїй смузі для руху.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинні садна волосистої частини голови, закритий перелом мечеподібного відростку грудної клітини зі зміщенням, забій-садна правого колінного суглобу, лівого передпліччя, які за критерієм небезпеки для життя відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 186-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах. Повідомив, що 01.09.2024 року близько 18.00 години керував власним автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, рухався з с.Надлиманське в напрямку с.Миколаївка Одеського району Одеської області, де зіткнувся з автомобілем «Toyota Carina-E», однак сам момент зіткнення не пам`ятає. Також повідомив, що вживав алкогольні напої приблизно за одну годину до моменту дорожньо-транспортної пригоди. Докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорював, як і не оспорював фактичні обставини вчиненого ним злочину. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні погодився з призначенням покарання обвинуваченому, запропонованим прокурором, поданий ним цивільний позов просив залишити без розгляду, в подальшому має намір звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
		За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині проведених експертних досліджень (висновків експертів), даних, що характеризують особу обвинуваченого, обсягу судових витрат та речових доказів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді водія-електрика військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "матрос", за місцем несення служби характеризується негативно, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України, вважається таким, що немає судимості.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне йдостатнє для її виправленнята попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вчинення обвинуваченим нетяжкого злочину, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, особу винного, його сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, та із застосуванням ст.58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави суми грошового забезпечення.
		Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.
		Щодо призначення додаткової покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд зазначає таке.
		Санкція ч.1 ст.286-1 КК України вказує суду на обов`язковість призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність не має альтернативного характеру застосування.
		Під час розгляду справи встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
		Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 грубо знехтував Правилами дорожнього руху, суд призначає обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Таке додаткове покарання сприятиме його виправленню та дотриманню ним надалі Правил дорожнього руху.
		Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69 КК України судом не встановлено.
		Цивільний позов по справі ухвалою суду від 03.09.2025 року залишено без розгляду.
		Арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.10.2024 року, слід скасувати.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати на залучення експертів становлять в загальному розмірі 15660 грн. 56 коп., які відповідно до ст.124КПКУкраїни необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, ОСОБА_4 призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення засудженого ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів у загальному розмірі 15660 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 56 копійок.
		Арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 14.10.2024 року, - скасувати.
		Речові докази після набрання вироком суду законної сили:
		- легковий автомобіль HondaCivic,реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на спеціальному майданчику зберігання транспортних засобів ПП «Сирбу» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36, - повернути власнику ОСОБА_8 ;
		- легковий автомобіль ToyotaCarina-E,реєстраційний номер НОМЕР_3 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_6 , - вважати повернутим власнику  ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Головуючий:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...