Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2756/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них; щодо оренди.
Надіслано судом: 05.09.2025. Зареєстровано: 05.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2025.
Дата набрання законної сили: 04.11.2025
Результат оскарження 04.11.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
		веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		УХВАЛА
		"05" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2756/25
		Господарський суд Одеської області у складі: 
		судді Малярчук І.А.,
		при секретарі судового засідання: Бурмехи В.С.,
		за участю представників сторін: 
		прокурора: Ейсмонт С.О. - за посвідченням від 01.01.24 № 078858,
		заявника: Романюха Д.М. - за ордером від 17.07.2025 серія АЕ № 1406624,
		позивача: Басюк Т.В.  самопредставництво,
		третьої особи: Саєвська Т.П.  самопредставництво,
		розглянувши матеріали скарг ПП "Паво груп" від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 про визнання неправомірними та скасування постанов, постановлених старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським по справі №916/2756/25 за позовом Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) до Приватного підприємства "Паво груп" (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72, БЦ Олімпійський, парадне 2, поверх 9, офіс 153, код ЄДРПОУ 01286056), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 0112567) про стягнення 806 775,16грн та про зобов`язання звільнення частини складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу № 5 (інв. № 12707),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою суду від 16.07.2025 задоволено частково заяву Виконуючого обов`язки керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 про забезпечення позову у справі №916/2756/25; накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
		Ухвалою суду від 18.07.2025 відкрито провадження у справі №916/2756/24; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672); постановлено розглядати справу №916/2756/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 20.08.2025 о 11:10.
		12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 до суду звернулось ПП "Паво груп" зі скаргами про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.08.2025 про відкриття виконавчого провадження № 78801308, постанови про арешт майна боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 та постанови про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025.
		Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято до провадження скарги ПП "Паво груп" від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 про визнання неправомірними та скасування постанов, постановлених старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським по справі №916/2756/25 та призначено скарги до розгляду у засіданні суду на 27.08.2025 о 11:30.
		Так, у скарзі скаржник просить суд визнати неправомірними та скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78801308 від 08.08.2025, постанову про арешт майна боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 та постанову про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025, постановлені старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським. 
		В обґрунтування заявленого, скаржник зазначає про те, що в ухвалі ГСОО від 16.07.2025 визначено стягувачем за даною ухвалою Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулиця Віталія Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552, однак, у постановах про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2025 ВП № 78801308, про арешт коштів боржника від 08.08.2025 ВП № 78801308 та про арешт майна від 08.08.2025 ВП № 78801308 стягувачом вказано Одеську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 03528552), яка не є учасником у справі №916/2756/25.
		Також, у резолютивній частині постанови про арешт коштів боржника від 08.08.2025 ВП № 78801308 старший державний виконавець Олександр Кухарський постановив накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електроні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, в той час як, ухвалою ГСОО від 16.07.2025 викладено наступне: «Водночас, слід відмітити, що заявлені прокурором вимоги стосовно накладення арешту на грошові кошти ПП «Паво груп», що будуть міститися на рахунках, які будуть відкриті підприємством після винесення ухвали про забезпечення позову, на думку суду є необґрунтованими, оскільки перебувають поза межами судового розсуду, так як такий захід не передбачений ГПК України, іншими нормативно-правовими актами та не доводяться прокурором з дотриманням стандарту доказування «вірогідності доказів» та у резолютивній частині ухвали ГСОО від 16.07.2025 зазначено, що суд накладає арешт на грошові кошти, що належать ПП «Паво Груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, які містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн. Отже, суд визначив, що арешту підлягають кошти, які містяться на банківських рахунках боржника відкритих ним саме на дату прийняття судом ухвали ГСОО від 16.07.2025, інші кошти, що будуть розміщені на банківських рахунках ПП «Паво Груп», і які будуть відкриті підприємством після винесення ухвали про забезпечення позову від 16.07.2025, арешту не підлягають.
		Таким чином, ПП «Паво Груп» вважає, що виконавче провадження ВП № 71407428 було відкрите старшим державним виконавцем Олександром Кухарським з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2025 ВП № 78801308, про арешт коштів боржника від 08.08.2025 ВП №78801308 та про арешт майна від 08.08.2025 ВП № 78801308 підлягають скасуванню Господарським судом Одеської області у справі № 916/2756/25 у повному обсязі.
		27.08.2025 до суд за вх.№ 26533/25 надійшли пояснення на скаргу від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в яких зазначено про те, що в ухвалі ГСОО від 16.07.2025 визначено стягувачем за даною ухвалою - Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вулиця Віталія Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552), в той час, як у постанові про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2025 ВП № 78801308, постанові про арешт коштів боржника від 08.08.2025 ВП № 78801308 та постанові про арешт майна від 08.08.2025 ВП № 78801308 стягувачом вказано Одеську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 03528552), яка не є учасником у справі №916/2756/25. Однак, Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Частиною 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Держава, як суб`єкт публічного права, в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України). Згідно п. 2 Рекомендацій СМ/Rес (2012) щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. Відповідно до висновку №3 (2008) Консультативної Ради Європейських прокурорів «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прокурор має реалізовувати функції від імені суспільства та на захист державних інтересів. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних тощо) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі й територіальних громад. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді активною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №926/1111/15). Відповідно до ст.ст. 10, 12 Закону України «Про прокуратуру» у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Отже, окружна прокуратура не є самостійним стягувачем (суб`єктом права), оскільки стягувачем є держава в особі уповноваженого органу, а прокурор, незалежно від рівня прокуратури (окружна чи обласна), виступає від імені держави для захисту прав та інтересів, зокрема, у сфері стягнення, а не як окрема особа. Рівень прокуратури визначає обсяг її повноважень і територіальну сферу діяльності, а не право бути стягувачем. Код ЄДРПОУ Чорноморської окружної прокуратури  03528552. Цей код належить Одеській обласній прокуратурі, в межах якої функціонує Чорноморська окружна прокуратура, так як Окружна прокуратура не має самостійного статусу, оскільки є частиною єдиної системи прокуратури України і не є самостійним органом державної влади, а функціонує у рамках закону та підпорядкування керівництву, її статус визначається тим, що вона підпорядковується вищому керівництву у питаннях організації роботи, а не функціонує як окремий, незалежний орган, то і постанова прийнята державним виконавцем із визначенням стягувачем  Одеської обласної прокуратури є законною та обґрунтованою.
		Крім цього, відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Таким чином, Регіональне відділення вважає, що виконавче провадження ВП № 71407428 було відкрите державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому скарга ПП Паво груп задоволенню не підлягає.
		Також, у поданих Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до суду поясненнях від 27.08.2025 за вх.№ 26534/25 в додатках наявні пояснення прокуратури, в яких прокурор також зазначає про законність постановлення державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №78801308 від 08.08.2025, про арешт майна боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 та про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025.
		27.08.2025 до суду від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив за вх.№ 26535/25 на подану скаргу, в яких викладені наступні обґрунтування. Так, 08.08.2025 державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання виконавчого документу винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат виконавчого провадження, в сумі 807075,16грн, та за допомогою підписання КЕП постанову направлено до банків учасників електронного документообміну, для виконання. Подалі, державним виконавцем було направлено запит до Державної фіскальної служби України, щодо інформації про наявні рахунки у боржника, а також рахунки, відкриті боржником  юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, на що отримано відповіді що у боржника наявні відкриті рахунки в банківських установах, а саме АТ "КРЕДОБАНК"; АТ "СЕНС БАНК"; АТ"ПУМБ" та ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК". Згідно інформації яка відображається в Автоматизованій системі виконавчого провадження, банківськими установами, а саме: АТ "КРЕДОБАНК"; АТ "СЕНС БАНК" прийнято постанову про арешт коштів боржника від 08.08.2025 до виконання, залишок коштів відсутній. 08.08.2025 державним виконавцем, постанову про арешт коштів боржника, в паперовому вигляді, направлено до АТ "ПУМБ" та ПуАТ "КБ"АКОРДБАНК", для виконання. 08.08.2025 державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання виконавчого документу винесено постанову про арешт майна боржника, відомості про яку внесено до Державного реєстру речових прав. Згідно сформованої Інформації від 14.08.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта  нерухомого майна за боржником не зареєстровано. Станом на 26.08.2025 в матеріалах виконавчого провадження №78801308, відсутні відомості про прийняття до виконання в АТ "ПУМБ" та ПуАТ "КБ"АКОРДБАНК" постанови про арешт коштів боржника від 08.08.2025.
		Щодо визначення стягувача у виконавчому проваджені що не є учасником у справі № 916/2756/25, державний виконавець повідомляє суд про те, що ухвалою № 916/2756/25 Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 визначено стягувачем - Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552). Так, державний виконавець приймає рішення (виносить постанови) за допомогою в АСВП, яка підключена до Державних реєстрів в тому числі й до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  звідки і береться актуальна інформація стосовно сторін (юридичних осіб) виконавчого провадження. Згідно інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 03528552 належить саме Одеській обласній прокуратурі (копія витягу додається). Відтак, згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування, виконавець за наявності підтверджуючих документів, змінює назву сторони виконавчого провадження.
		Поряд з цим, державний виконавець додатково відмічає про те, що в ухвалі №916/2756/25 ГСОО від 16.07.2025 не зазначено номера рахунків Боржника на які слід накласти арешт, а зазначено про граничну суму коштів на які має бути накладено арешт, для забезпечення виконання рішення. Згідно статті 129-1 Конституції України Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили. Згідно частини четвертої статті 8 Закону рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі  АСВП). Згідно п. 1 розд. ІІІ «Порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей» (далі  Порядок) виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис. При винесені постанови про арешт майна (коштів) боржника в державного виконавця, технічно відсутня можливість корегувати постанову про накладання арешту на кошти боржника, оскільки вона є типовою та визначеною Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України, відповідно до Порядку. Також, скаржник в скарзі зазначає, що виконавець при винесені постанови про арешт коштів боржника від 08.08.2025, мав накладати лише арешт на ті кошти які містилися на банківських рахунках боржника на дату прийняття судом такого рішення, проте, з огляду на виконавчий документ, що пред`явлено на виконання, в резолютивній частині рішення суду відсутня будь-яка дата яка б визначала, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках боржника саме на 16.07.2025, та відсутній сам перелік банківських рахунків боржника на яких містяться кошти та на які необхідно накласти арешт. 
		Як додатки до відзиву на скаргу від 27.08.2025 за вх.№ 26535/25, державним виконавцем було подано до суду: постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних за ВП № 78801308 від 14.08.2025 та постанову про виправлення помилки у процесуальному документі за ВП № 78801308 від 14.08.2025, якими внесено виправлення до документу: "Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором)" від 08.08.2025; "Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження" від 08.08.2025; "Постанова про арешт коштів боржника" від 08.08.2025; "Постанова про арешт майна боржника" від 08.08.2025, а саме в частині де зазначено "про" викладено означені постанови в новій редакції: "Накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності."; заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури про накладення арешту на грошові кошти ПП «Паво груп» від 25.07.2025; запити державного виконавця на отримання інформації, що становить банківську таємницю від 08.08.2025.
		У судовому засіданні 27.08.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 03.09.2025 о 12:00.
		Ухвалою суду від 03.09.2025 відкладено судове засідання на 05.09.2025 о 10год. 00хв., у зв`язку із мінуванням будівлі Господарського суду Одеської області.
		У судовому засіданні 05.09.2025 сторони підтримали раніше викладені правові позиції, державний виконавець у судове засідання не з`явився, подавши клопотання від 03.09.2025 за вх.№ 27213/25 про розгляд скарги за його відсутності. Відповідач у судовому засіданні 05.09.2025 з врахуванням наданих сторонами заперечень до справи в усному вигляді виклав свої міркування щодо не підписанням прокурором позовної заяви та заяви про забезпечення позову ЕЦП та фактичним підписом. Прокурор в усному вигляді у судовому засіданні 05.09.2025 виклав позицію стосовно статусу прокуратури, а також наголосив, що в заяві про забезпечення позову від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 викладались правові підстави представництва прокурора та прокуратури в інтересах держави у справі №916/2756/25.
		Дослідивши наведені сторонами обставини та подані докази стосовно заявлених ПП "Паво груп" вимог у скаргах від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 щодо визнання неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №78801308 від 08.08.2025, про арешт майна боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 та про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025, постановлені старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським, суд з врахуванням наступних положень законодавства дійшов таких висновків.
		Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.ч.1 ст.339, ч.ч.1, 2 ст.342 ГПК України).
		Як визначено у ч.ч.1, 2, 3 ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ч.1 ст.345 ГПК України).
		Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
		Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").
		Реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи. Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України. (ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження").
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження").
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
		Відповідно до ч.1, п.п.1, 3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. 
		Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (ч. 4 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
		Частиною 3 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1 Закону України "Про прокуратуру").
		Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури, Спеціалізована окружна прокуратура. Обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
		Єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
		Статтею 13 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що керівник окружної прокуратури, окрім іншого представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
		Згідно ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Отже, безпосередньо в силу приписів Закону України "Про прокуратуру" перші заступники та заступники керівника окружної прокуратури мають право на підписання позову та інших заяв у справі, у тому числі і заяви про забезпечення позову та відповідно подання заяв про відкриття виконавчого провадження до органів ДВС.
		Згідно ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
		Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
		Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
		Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
		У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
		У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
		Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
		Таким чином, виконання судового рішення повинно розглядатись як складова частина "судового розгляду " за змістом статті 6 Конвенції. 
		Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009).
		Згідно зі ст.1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майна " охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (рішення Європейського Суду у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", рішення Європейського Суду у справі "Беєлер проти Італії " від 05.01.2000).
		У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
		Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012). 
		Отже, як встановлено судом вище, 14.07.2025 Першим заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури до Господарського суду Одеської області було подано позов за вх.№2829/25 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства "Паво груп" про стягнення 806 775,16грн заборгованості за користування майном, яке належить до державної власності та зобов`язання звільнення частини складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу № 5 (інв. № 12707), а також заяву про забезпечення позову за вх.№2-1103/25, яку ухвалою ГСОО від 16.07.2025 було задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності. Відтак, з урахуванням того, що позовну заяві від 14.07.2025 за вх.№2829/25 та заяву про забезпечення позову від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 було подано Першим заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури до Господарського суду Одеської області, як то передбачено ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, судом в ухвалі від 16.07.2025 про забезпечення позову було визначено стягувачем Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури, тобто прокурора, який звернувся до суду з даним позовом та заявою про забезпечення позову та боржником визначено Приватне підприємство "Паво груп" (код ЄДРПОУ 01286056). Водночас, оскільки ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, то державний виконавець у виконавчому провадженні зобов`язаний зазначити стягувача як юридичну особу. З пояснень виконавця вбачається, що так як Чорноморська окружна прокуратура Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) не має статусу окремої юридичної особи та входить у структуру Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552), державним виконавцем у постановах про відкриття виконавчого провадження ВП №78801308 від 08.08.2025, про арешт майна боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 та про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025 було зазначено стягувачем саме - Одеську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 03528552). Аналогічні правові висновки також викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 у справі № 362/6846/18.
		З цього приводу, суд зауважує, що оскільки окружна прокуратура не є самостійним стягувачем (суб`єктом права) та стягувачем у поданій прокурором позовній заяві є саме держава в особі уповноваженого органу, а прокурор, незалежно від рівня прокуратури (окружна чи обласна), виступає від імені держави для захисту прав та інтересів, зокрема, у сфері стягнення, а не як окрема особа, то подання прокурором заяви до ДВС про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2025 є правомірним. При цьому, враховуючи те, що відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесені щодо Одеської обласної прокуратури, Заступником прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури, як у позовній заяві, у заяві про забезпеченні позову, так і у заяві про відкриття виконавчого провадження, зазначено відповідний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а саме Одеської обласної прокуратури - правомірно. З цього приводу відзначення виконавцем у оспорюваних постановах стягувачем прокуратури вищого рівня  Одеську обласну прокуратуру співвідноситься із вищевикладеними положеннями чинного законодавства. Дані висновки суду узгоджуються з правовими висновками Верховного суду викладеними у постанові від 01.07.2024 по справі №№ 916/770/24.
		Що ж стосується резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника від 08.08.2025 ВП № 78801308, якою старший державний виконавець Олександр Кухарський наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також в тому числі на кошти/електроні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладання арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, слід зазначити те, що відповідно до ч. 4 с. 8 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі  АСВП). Згідно п. 1 розділу 3 «Порядку автоматизованого арешту коштів/електронних грошей боржників на рахунках/електронних гаманцях, відкритих надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, емітентами електронних грошей» (далі-Порядок) виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис. З урахуванням викладеного, державний виконавець стверджує, що при винесені постанови про арешт майна (коштів) боржника у державного виконавця, технічно відсутня можливість корегувати постанову про накладання арешту на кошти боржника, оскільки вона є типовою та визначеною Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України, відповідно до Порядку. Внаслідок цього, державним виконавцем постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних за ВП № 78801308 від 14.08.2025 та постановою про виправлення помилки у процесуальному документі за ВП № 78801308 від 14.08.2025 було внесено виправлення до документів: "Постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором)" від 14.08.2025; "Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження" від 08.08.2025; "Постанова про арешт коштів боржника" від 08.08.2025; "Постанова про арешт майна боржника" від 08.08.2025, а саме в частині де зазначено "про" викладено в новій редакції: "Накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн; накласти арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності." Звідси, державним виконавцем 14.08.2025 в порядку положень ЗУ "Про виконавче провадження" самостійно було усунено недоліки у постановах від 08.08.2025, що були підставою для заявлення ПП "Паво груп" скарги щодо неправомірності накладення арешту на кошти/електроні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, а відповідно у суду відсутні підстави з цього приводу визнати неправомірною та скасувати постанову у старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.08.2025 про арешт коштів боржника ВП №78801308 від 08.08.2025
		Отже, суд доходить висновку, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським в процесі виконання ухвали ГСОО від 16.07.2025 по справі №916/2756/25 були дотримані вимоги положень чинного законодавства, а відповідно заявлені доводи у скаргах від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 є безпідставними.
		Щодо посилань державного виконавця на ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження", якою встановлено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування, виконавець за наявності підтверджуючих документів, змінює назву сторони виконавчого провадження, слід зазначити, що в даному випадку не має місце підстав для застосування державним виконавцем вищевказаної законодавчої норми, адже, як встановлено судом вище, Чорноморська окружна прокуратура Одеської обласної прокуратури входить до складу Одеської обласної прокуратури, яка саме і є юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 03528552, а відтак, відсутня зміна найменування стягувача.
		Поряд із цим, скаржником було відмічено, що державним виконавцем було накладено арешт на банківські рахунки платника податків ПП "Паво груп", що прямо заборонено п. 7 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", однак, відповідних доказів, які б підтверджували би накладення арешту саме на рахунки платника податків ПП "Паво груп" чи інші рахунки з цільовим призначенням до суду не надано, з урахуванням цього, судом не приймаються до уваги вищевказані скаржником доводи.
		Стосовно доводів ПП "Паво груп" не підписання прокурором позовної заяви та заяви про забезпечення позову ЕЦП та фактичним підписом, суд зазначає те, що прокурором правомочно було подано позовну заяву через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», а тому, дані доводи відповідача судом до уваги не беруться.
		Враховуючи вищевикладене, судом не підлягають задоволенню скарги Приватного підприємства "Паво груп" від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 про визнання неправомірними та скасування постанов, постановлених старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським по справі №916/2756/25.
		Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 342, 343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства "Паво груп" від 12.08.2025 за вх.№№ 2-1271/25, 2-1272/25 про визнання неправомірними та скасування постанов, постановлених старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Олександром Кухарським по справі №916/2756/25.
		2. У відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 03.09.2025 та згідно ч.2 ст.254, п.25 ч.1 ст.255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення. 
		3. Повну ухвалу складено 05.09.2025. 
		 
		Суддя І.А. Малярчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...