Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/3147/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2025.
Дата набрання законної сили: 04.09.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Апеляційне провадження № 22-ц/824/15230/2025
		Справа № 761/3147/21
		 
		У Х В А Л А
		 
		04 вересня 2025 року                                                                                                                
		м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Неживим Антоном Володимировичем , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Неживого А.В. 04 серпня 2025 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження, заявила клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що ОСОБА_1 була не повідомлена про розгляд справи.
		 
		Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
		 
		Вирішуючи питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
		 
		Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
		 
		З матеріалів справи було встановлено, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва було ухвалене 12 жовтня 2021 року. 
		 
		Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у розумінні ч. 2 ст. 358 ЦПК України є належним чином повідомленою та обізнаною про розгляд даної справи, оскільки в матеріалах справи містяться клопотання та заяви ОСОБА_1 від 04 жовтня 2021 року про розгляд справи без її участі та визнання позову (а.с.41-42).
		 
		Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Неживого А.В. в апеляційній скарзі про те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення відповідачем не було отримано, не є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на встановлені обставини подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, і оскільки наслідки пропуску такого строку передбачені вищенаведеними положеннями ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
		У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.
		У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
		Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
		Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
		Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
		Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
		Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
		Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у рішеннях у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
		Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
		Такий правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 171/1584/18 (провадження № 14-432цс19).
		За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові  від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) (пункт 86) дійшла висновку про те, що  особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.
		Аналогічні правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 17 грудня 2024 року, справа № 367/8369/21, провадження № 61-16535ск24.
		За даних обставин, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, яка була обізнаною про розгляд справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Неживим А.В. , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року відсутні.                                                                                                                                   
		Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Неживим Антоном Володимировичем , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року.
		 
		Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		Головуючий                                                                                                   Кашперська Т.Ц.
		 
		Судді                                                                                                              Фінагеєв В.О.
		 
		                                                                                                                       Яворський М.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...