Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/18221/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 10.09.2025. Зареєстровано: 11.09.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2025.
Дата набрання законної сили: 28.08.2025
Номер судового провадження: 1-кс/752/6926/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025100010002334

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/18221/25 
		Провадження № 1-кс/752/6926/25
		У Х В А Л А 
		Іменем України
		28 серпня 2025 року м. Київ
		Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві, розглянувши клопотання представника Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025100010002334, відомості щодо якого 24.07.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про скасування арешту майна, -
		ВСТАНОВИВ:
		Представник Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Узай" ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2025 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0001, за адресою: АДРЕСА_1.
		В обгрунтування клопотання зазначає, що слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу від 11.08.2025 року у справі №752/18221/25 за результатами розгляду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 в межах кримінального провадження №12025100010002334 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайняті земельній ділянці, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Ухвалою був накладений арешт на об`єкт нерухомого майна: недобудовану металеву, одноповерхову конструкцію, огороджену будівельним парканом, зробленим з металопрофілю, з розташованим на ньому будівельним приладдям, а також земельні ділянки, на яких він розташований, з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0001, за адресою: АДРЕСА_1, та з кадастровим номером 8000000000:72:277:0002, за адресою: АДРЕСА_1. Представник заявника зазначає, що не був повідомлений та присутній при постановленні ухвали. Ухвала у частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:277:0001, на його думку, є передчасною, підстави для накладення арешту відсутні, а, отже, арешт підлягає скасуванню. 
		У судовому засіданні представник заявника підтримав заявлене клопотання.
		 
		Прокурор заперечував проти задоволення клотання, зазначивши, що арешт накладено обгрутовано.
		Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100010002334 від 24.07.2025 року.
		Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2025 накладено арешт у рамках кримінального провадження №12025100010002334 на об`єкт нерухомого майна: недобудовану металеву, одноповерхову конструкцію, огороджену будівельним парканом, зробленим з метало-профілю, з розташованим на ньому будівельним приладдям, а також земельні ділянки, на яких він розташований, з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0001, за адресою: АДРЕСА_1, та з кадастровим номером:  8000000000:72:277:0002, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких вони перебувають, розпоряджатися будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії, пов`язані із будівництвом (створення) об`єктів нерухомості, демонтажем об`єкту, заборонити власнику, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває об`єкт нерухомого майна: недобудована металева, одноповерхова конструкція, огороджена будівельним парканом, зробленим з метало-профілю, з розташованим на ньому будівельним приладдям, а також земельні ділянки, на яких він розташований, з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0001, за адресою: АДРЕСА_1, та з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0002, за адресою: АДРЕСА_1, проведення будь-яких будівельних, демонтажних та інших робіт з вказаним об`єктом нерухомості.
		Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя вказав про необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою збереження речових доказів та наявність достатніх підстав для цього.
		Так, частиною першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
		У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенним у статті 98 цього Кодексу..
		Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
		Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках, зокрема, надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
		Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід 
		 
		перевіряти наявність належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності в розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим інша сторона, у випадку незгоди з даним клопотанням, зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.
		Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
		 
		Керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Клопотання задовольнити.
		2. Скасувати частково арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 року у справі №752/18221/25 (провадження № 1-кс/752/6410/25), а саме на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:72:277:0001, за адресою: АДРЕСА_1.
		3. Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		     
		Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...