Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1323/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди.
Надіслано судом: 06.10.2025. Зареєстровано: 06.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2025.

Номер судового провадження: 9/68/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 9/68/25
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.09.2025 Справа № 908/1323/25
		м.Запоріжжя 
		 
		За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП»
		до відповідача: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Запорізька міська рада
		про стягнення суми 4709198,48 грн.
		 
		Суддя Боєва О.С.
		 
		при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П. 
		 
		За участю представників:
		від позивача: Приладишева Н.Г.;
		від відповідача: Єфімова Н.О.; 
		від третьої особи: Букін С.М.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» про стягнення з відповідача: Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради суми 4709198,48 грн неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.05.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1323/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
		Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1323/25, присвоєний номер провадження 9/68/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.06.2025. Ухвалою суду від 10.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 05.08.2025. Ухвалою суду від 05.08.2025 до участі у справі залучено Запорізьку міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, закрито підготовче провадження у справі № 908/1323/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2025. У судовому у засіданні 03.09.2025 оголошено перерву до 23.09.2025.
		 У судовому засіданні 23.09.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши зокрема про наступне. 26.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» (Орендодавець) та Територіальним відділом освіти Дніпровського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (Орендар) укладено договір з послуги оренди № 6/21. У відповідності до п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.02.2023р. Оскільки Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (наймач) продовжував володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» (наймодавця) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Вказане підтверджено в мотивувальній частині рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі № 908/252/24, яке набрало законної сили 06.11.2024. ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» 09.07.2024 попередило Правобережний відділ освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про дострокове розірвання договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21 у відповідності до п. 8.5 договору та прохало повернути приміщення, що надавалось в оренду Орендарю, протягом 5 календарних днів з дати припинення дії договору, а саме - не пізніше 14.08.2024 за актом приймання-передачі. Втім, Правобережним відділом освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради приміщення не було повернуто позивачу. ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про зобов`язання повернути орендоване приміщення згідно договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 року у справі №908/2582/24 позовні вимоги ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» задоволено в повному обсязі. В мотивувальній частині даного рішення було встановлено, що відповідач отримав попередження позивача про дострокове розірвання договору 09.07.2024, отже договір припинив свою дію 09.08.2024. Вказане рішення суду у справі № 908/2582/24 не оскаржувалось та набрало законної сили 21.02.2025. На підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 28.02.2025 у справі №908/2582/24 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.03.2025 було відкрито виконавче провадження № 77538678 щодо зобов`язання Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» орендоване приміщення згідно договору з послуги оренди від 26.01.2021р. № 6/21 загальною площею 2018,6 кв.м, що розташовано за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Бородінська (нова назва - Сагайдачного Петра), 10-А за актом приймання-передачі у відповідності до пунктів 2.2  2.4 зазначеного договору. Згідно акту приймання-передачі від 03.04.2025 Орендар (Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради) передав із орендного користування, а Орендодавець (ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП») прийняв зазначене приміщення. Постановою від 07.04.2025 закінчено виконавче провадження №77538678 у зв`язку з повним виконанням боржником рішення. Тобто, вказаними діями Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради визнає, що договір з послуги оренди №6/21 від 26.01.2021 діяв станом до 09.08.2024, а вже після 09.08.2024 останній користувався майном без належних на те юридичних прав. Тому з 10.08.2024, коли договір оренди майна припинив свою дію, до спірних правовідносин слід застосовувати ч. 2 ст. 785 ЦК України. З огляду на викладене, згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком, позивачем нараховано неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме: за період з 10.08.2024 по 02.04.2025 включно у загальному розмірі 4709198,48 грн, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача. 
		У позовній заяві наведений орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з суми 56510,38 грн витрат зі сплати судового збору та суми 20000,00 грн витрат на правничу допомогу. 
		Також 27.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду по справі №908/1323/25, в порядку ч. 5 ст. 345-1 ГПК України. 
		Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши зокрема про наступне. 26.01.2021 територіальний відділ освіти Дніпровського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (як Орендар) уклав з ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» (як Орендодавцем) договір з послуг оренди від 26.01.2021 №6/21, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2018,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Бородінська, 10А, із терміном дії до 26.02.2023. Сторони у п. 6.2 договору з послуг оренди від 26.01.2021 №6/21 визначили можливість продовження дії договору лише у такий спосіб як укладення додаткової угоди. Однак, такої додаткової угоди відповідач з ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» не укладав. У позові зокрема зазначено: «… 09.07.2024 року ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» попередило Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про дострокове розірвання договору з послуги оренди від 26.01.2021р. №6/21, у відповідності до п.8.5 договору; дія договору з послуги оренди від 26.01.2021р. №6/21 закінчується не пізніше ніж за місяць до дати розірвання, тобто, у відповідності до п.8.6. договору, договір припиняє свою дію  09.08.2024р…». Господарський суд Запорізької області в рішенні від 10.06.2024 у справі №908/252/24 конкретної дати до якої діє договір з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 не встановив. Приміщення використовувалось закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №221 «Пілот» Запорізької міської ради. Рішенням Запорізької міської ради від 20.05.2024 №19 «Про припинення діяльності закладу дошкільної освіти (ясел-садка) комбінованого типу №221 «Пілот» Запорізької міської ради шляхом приєднання до закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №247 «Грибочок» Запорізької міської ради» розпочата процедура припинення діяльності закладу дошкільної освіти. Про початок процедури його припинення Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради завчасно повідомив ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» листом від 30.05.2024 №07.01-19/1115. Державна реєстрація припинення вказаного закладу дошкільної освіти відбулася 20.11.2024. Також відповідач зазначив про наявність висновків Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду з питання зменшення розміру неустойки відповідно до положень ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України (постанова від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22) та щодо можливості зменшення судом неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України (від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22). Стосовно володіння майном Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради на праві оперативного управління, відповідачем зокрема вказано про те, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №188/26 від 21.04.2011 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради» вилучено з оперативного управління відділів освіти районних адміністрацій Запорізької міської ради та передано в оперативне управління департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради майно комунальної власності згідно з додатками 1-21. У додатку 10 до цього рішення наведено Перелік об`єктів нерухомості та споруд, які підлягають передачі в оперативне управління Департаменту, в якому вказано: Дошкільний навчальний заклад комбінованого типу №221 «Пілот» вул. Бородинська, 10-А (будівля інвентарний номер 10310001; госпспоруда інвентарний номер 10310002; паркан інвентарний номер 10330009; тіньовик інвентарний номер 10330001; та інші). Централізованою бухгалтерією Правобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради велись Інвентарні картки на об`єкти, зазначені у додатку 10 до вказаного рішення. Таким чином володіння і використання Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради вказаним нерухомим майном є цілком законним. ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» документально не доведено, що рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №188/26 від 21.04.2011 є скасованим чи вказане вище майно виключено з оперативного управління департаменту освіти і науки Запорізької міської ради. Відтак, стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення суперечить як ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.1 ст. 137 Господарського кодексу України, так і рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №188/26 від 21.04.2011, виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів №342/3 від 30.08.1994. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		У відповіді на відзив позивачем зазначено, що додаткової угоди щодо продовження строку дії договору між сторонами не укладалось, а вказане продовження строку дії договору на підставі ст. 764 ЦК України визначено рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі № 908/252/24; таку ж правову позицію прийняв і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2025 у справі № 908/252/24. Про закінчення строку дії договору 09.08.2024 та обов`язок відповідача з повернення орендоване приміщення за актом приймання-передачі до 14.08.2024 визначено у рішенні Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 року у справі № 908/2582/24. Відповідач не був позбавлений права направити попередження про припинення договору згідно з п. 8.6 Договору та запропонувати прийняти приміщення з оренди, про що було вказано в рішенні у справі №908/252/24. Відповідачем не було здійснено жодної самостійної дії щодо передачі орендованого приміщення Орендодавцю та врегулювання спірного питання. Посилання відповідача на судову практику щодо зменшення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення в даному випадку є недоречною. Крім того, відповідачем: не визначено до якого розміру він просить суд зменшити розмір нарахованої неустойки; не доведено, що належна до сплати неустойка є надмірно великою; що відповідач знаходиться в тяжкому майновому стані або що існують будь-які інші обґрунтовані обставини, які обумовлюють необхідність втручання суду щодо розміру встановленої відповідальності за порушення відповідачем зобов`язання. Посилання відповідача на рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.04.2011р. №188/26 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради» взагалі є незрозумілим, оскільки відносини між позивачем та відповідачем були обумовлені договором з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 
		Третьою особою  Запорізькою міською радою надані пояснення щодо позову (надійшло до суду через систему «Електронний суд» 19.08.2025) з викладеним у ньому клопотанням про поновлення строку для подачі письмових пояснень. 
		За приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
		Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Заслухавши в судовому засіданні 03.09.2025 представників учасників справи, зважаючи на незначне пропущення строку, враховуючи приписи ст. 207 ГПК України, суд дійшов до висновку про поновлення тертій особі строку на подання письмових пояснень та прийняття їх до розгляду.
		У поясненнях, які підтримані третьою особою, вказано, що позовні вимоги, обставини та їх правова оцінка, які викладені позивачем, третьою особою не визнаються, виходячи з наступного. Посилаючись на припинення договору і не повернення майна з найму, позивач звернувся до суду для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення в розмірі 4709198,48 грн. Водночас, позивач визначив період «заборгованості», що тривав з 10.08.2024 по 02.04.2025 включно. Третя особа погоджується з позицією відповідача з приводу того, що Господарський суд Запорізької області у рішенні від 10.06.2024 у справі № 908/252/24 конкретної дати до якої діє договір з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 не встановлював. Разом з тим, під час розгляду справи №908/2582/24 суд дійшов до висновків, що суперечать висновкам викладеним у рішенні від 10.06.2024 у справі №908/252/24, зокрема що договір припинив свою дію 09.08.2024. Наведене свідчить про неузгодженість позицій Господарського суду Запорізької області щодо терміну дії договору, а відтак призводить до невизначеності у даті неповернення речі з найму, якщо таке і було. Третя особа не визнає, що відповідач використовував на правах оренди нежитлове приміщення позивача, як в період після припинення договору з послуг оренди від 26.01.2021 № 6/21, тобто з 27.02.2023 по 09.08.2024 (дата визначена на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/2582/24), так і після спливу продовженого терміну дії договору, тобто з 10.08.2024 по 02.04.2025 включно. Так, на підставі розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації від 31.08.2022 №376 «Про початок нового 2022/2023 навчального року в закладах освіти Запорізької області» та від 29.08.2023 №472 «Про початок нового 2023/2024 навчального року в комунальних закладах загальної середньої та дошкільної освіти міста Запоріжжя», заклади дошкільної та загальної середньої освіти вели 2022/2023 та 2023/2024 навчальний рік виключно за дистанційною формою навчання. Тобто відповідачем майно позивача не використовувалось і не могло бути використано за призначенням через обставини, що не залежали від нього. Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Правова позиція стосовно застосування приписів ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах №914/1248/18, №914/2264/17, №910/8040/20, №616/41/20, №910/14244/20, №911/1064/21, №910/13158/20, №910/10657/19, №914/2857/20, №915/1046/19, №914/2264/17, №911/3067/20. Крім того, як вірно зазначає відповідач, рішенням Запорізької міської ради від 20.05.2024 №19 розпочалася процедура припинення діяльності закладу дошкільної освіти. Отже, окрім того, що відповідач не міг використовувати майно позивача в спірний період, як для розміщення закладу дошкільної освіти, в силу імперативного встановлення дистанційної форми навчання, так ще й заклад, як юридична особа увійшла в процедуру ліквідації, тобто припинення всіх господарських дій. По суті спору, майно позивача не використовувалось за призначенням, що було узгоджено сторонами при укладені договору послуг, а простоювало з незалежних від відповідача причин та очікувало на завершення процедур ліквідації. З огляду на довготривалі судові процеси, під час яких ці обставини повідомлялись ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП», позивачу було достеменно відомо, що майно не використовується. Крім того, важливою обставиною є й те, що ціна договору  істотна умова, на момент укладення договору  26.01.2021, та на момент розгляду цього спору не може бути однаковою, оскільки Запоріжжя стало прифронтовим містом. Ринок комерційної нерухомості занепадає. Така міра відповідальності, як неустойка, покликана на покриття збитків наймодавця, у разі неповернення речі з найму. Втім, розмір цих збитків не можна обраховувати в цінах 2021 року (а ще й в подвійному розмірі), з огляду на докорінне змінення умов ведення господарської діяльності в 2025 році, порівняно з 2021 роком. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України). Позивачем не доведено, що він міг впродовж спірного періоду здати в оренду майно за, хоча б приблизно, такою ж ціною як в 2021 році, але вже за умови наближення бойових дій до міста Запоріжжя. Більш того, стягнення подвійної ставки орендної плати в цьому випадку не буде відповідати засадами цивільного законодавства (засадам справедливості), оскільки створить надмірний фінансовий тягар для сторони договору, і буде по суті не формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, а способом збагачення наймодавця. В цьому контексті, доречним є посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 серпня 2024 року у справі №910/14706/22. Просила у задоволенні позову ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» про стягнення з відповідача неустойки відмовити.
		01.09.2025 до суду від позивача надійшли «Додаткові пояснення у справі», які фактично за своїм змістом є відповіддю на пояснення третьої особи, з викладеній у ній клопотанням про поновлення строку для її подання.
		Заслухавши в судовому засіданні 03.09.2025 представників учасників справи, зважаючи на незначне пропущення строку, на підставі ч. 1 ст. 119 ГПК України та враховуючи приписи ст. 207 ГПК України, суд дійшов до висновку про поновлення позивачу строку на подання відповіді на пояснення третьої особи та прийняття її до розгляду. 
		У відповіді на пояснення третьої особи позивачем в т.ч. вказано про наступне. На підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів №342/3 від 30.09.1994 року, між Акціонерним товариством «Дніпробуд» та Управлінням народної освіти Запорізького міськвиконкому було укладено договір б/н, відповідно до якого АТ «Дніпробуд» передало, а Управління народної освіти Запорізького міськвиконкому прийняло на свій баланс приміщення та майно дошкільного закладу № 221, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 10-а, що належало на праві власності Акціонерному товариству «Дніпробуд». Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.10.2007 року у справі №10/588/07 розірвано вказаний договір та зобов`язано Управління освіти та науки Запорізької міської ради повернути Закритому акціонерному товариству «Дніпробуд» належні останньому на праві власності будівлю та майно дошкільного закладу № 221 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 10-а. Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.12.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Федченко Т.О. за реєстровим № 401 та зареєстрованого Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 18.12.2009 року в книзі 14 за реєстровим № 2293 (реєстраційний номер 11701128), Закрите акціонерне товариство «Дніпробуд» продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» купило нерухоме майно, яким є будинок дошкільного закладу інв. № 310819, загальною площею 2018,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 10-а. Лише 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» (Орендодавець) та Територіальним відділом освіти Дніпровського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (Орендар) укладено договір з послуги оренди № 6/21. Тобто, з 03.12.2009 року по 26.01.2021 року Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради користувався нежитловим приміщенням загальною площею 2018,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська (нова назва - Петра Сагайдачного), 10-А, безкоштовно. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, суд
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		26 січня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» (Орендодавець, позивач у даній справі) та Територіальним відділом освіти Дніпровського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (на теперішній час - Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради) (Орендар, відповідач у справі) був укладений Договір з послуги оренди № 6/21 (далі  Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2018,6 кв.м, що розташоване за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 10-А (п. 1.1 Договору).
		Згідно з п. 1.2 Договору, приміщення, що орендується, надається Орендарю для проведення занять дошкільного навчального закладу (ясла - садок) № 221 «Пілот» Запорізької міської ради Запорізької області. 
		В пункті 2.1 Договору визначено, що Орендодавець протягом трьох днів з дня набрання чинності цим Договором передає, а Орендар приймає у користування приміщення, що оформлюється актом приймання-передачі приміщення (Додаток 1), який підписується сторонами. Дата початку строку оренди приміщення  дата передачі приміщення Орендарю, зафіксована у акті приймання-передачі приміщення.
		Відповідно до пункту 6.1 Договору, строк оренди приміщення, що орендується, складає два роки та два місяці з моменту прийняття приміщення, що орендується, за Актом прийому-передачі.
		За Актом приймання-передачі від 26.01.2021 (Додаток № 1 до Договору) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 2018,6 кв.м, що розташоване за адресою: Україна, м.Запоріжжя, вул. Бородінська, 10-А. Дата приймання-передачі майна в користування: 26 січня 2021 року.
		В п.п. 8.1, 8.5, 8.6 Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26 лютого 2023 року. Договір може бути достроково розірваний тільки за домовленістю сторін. Сторона, яка бажає розірвати Договір, повинна попередити іншу сторону не пізніш ніж за один місяць до дати розірвання Договору. Дія Договору оренди припиняється, зокрема, в разі попередження про це другої сторони за 30 календарних днів.
		Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п. 8.3 Договору). 
		31.12.2021 Орендодавцем та Орендарем була укладена Додаткова угода № 2 до Договору з послуги оренди від 26.01.2021р. № 6/21, в якій викладено пункт 5.1. Договору в новій редакції та, зокрема, визначено, що розмір місячної орендної плати в 2022  2023 роках складає 302 790,00 грн.
		ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 4709198,48 грн неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, в розмірі подвійної орендної плати за період з 10.08.2024 по 02.04.2025, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1323/25.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		З положень ч.ч. 1 - 3 ст. 11 ЦК України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України). 
		Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. 
		Згідно з ч. 1 ст. 549, ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли відносини на підставі Договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21, який за своєю правовою природою є договором оренди. 
		Відповідно до п. 9.1 Договору, усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміню та припиненням цього Договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості. 
		Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Правові наслідки продовження володіння та/або користування майном після закінчення строку договору найму врегульовано статтею 764 Цивільного кодексу України, в якій визначено: якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» зверталось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради заборгованості з орендних платежів за Договором з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21, за період з березня 2023 року по березень 2024 року, а також сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/252/24 позовні вимоги були задоволені частково. 
		Як вбачається з мотивувальної частини цього рішення, при вирішенні спору у справі №908/252/24 судом, в тому числі, було встановлено обставини щодо поновлення строку дії Договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21 у відповідності до ст. 764 ЦК України на строк, визначений пунктом 6.1 договору, та задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 3 936 270,00 грн основного боргу з орендних платежів за період з березня 2023 року по березень 2024 року. 
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/252/24 залишено без змін. 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2025, якою постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/252/24 залишено без змін, підтвердив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 764 ЦК України та висновків про продовження орендних правовідносин. 
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/2582/24 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» про зобов`язання Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» орендоване приміщення згідно договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21 загальною площею 2018,6 кв.м, що розташовано за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Бородінська (нова назва - Сагайдачного Петра), 10-А за актом приймання-передачі у відповідності до пунктів 2.2 - 2.4 зазначеного договору з послуги оренди від 26.01.2021 № 6/21.
		В мотивувальної частині вищезазначеного рішення у справі № 908/2582/24, судом встановлено, що 09.07.2024 позивач повідомив Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради про дострокове розірвання договору відповідно до п. 8.5 договору  09.08.2024 та просив повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі до 14.08.2024. Відповідач отримав попередження позивача про дострокове розірвання договору 09.07.2024, отже договір припинив свою дію 09.08.2024. Відповідач мав повернути позивачу орендоване приміщення за актом приймання-передачі до 14.08.2024.
		Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/2582/24 не оскаржувалось та набрало законної сили 21.02.2025. 
		Отже, враховуючи у сукупності вищенаведені обставини, встановлені судовими рішеннями Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 у справі №908/252/24 та від 21.01.2025 у справі №908/2582/24, які набрали законної сили, строк дії Договору з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 було поновлено на два роки та два місяці  до 26.05.2025; після отримання 09.07.2024 Правобережним відділом освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради попередження ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» про дострокове розірвання Договору відповідно до умов пункту 8.5, договір припинив свою дію  09.08.2024.
		Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		28.02.2025 на виконання вищезазначеного рішення від 21.01.2025 у справі №908/2582/24 господарським судом видані відповідні накази, в т.ч. наказ про примусове виконання рішення суду про зобов`язання Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП» орендоване приміщення за Договором з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21.
		Згідно з Актом приймання-передачі від 03 квітня 2025 року Орендар  Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради передав із орендного користування, а Орендодавець  ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» прийняв відповідно до умов Договору з послуги оренди № 6/21 від 26.01.2021 нежитлове приміщення загальною площею 2018,6 кв.м, що розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного (колишня назва - вул. Бородинська), буд. 10-А (арк.с. 13).
		Частиною 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України). 
		З положень ч. 2 ст. 795 ЦК України слідує, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
		В пунктах 2.2 та 2.4 Договору сторони визначили, що повернення Орендодавцю приміщення, що надається в оренду, здійснюється сторонами протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати припинення дії даного договору. Приміщення, що надається в оренду, вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі.
		Також у п. 3.1 Договору визначений обов`язок Орендаря повернути Орендодавцеві орендоване приміщення не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту припинення цього Договору. 
		Отже відповідач (орендар) після припинення дії Договору з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 повинен був повернути орендоване за Договором нежитлове приміщення позивачу (орендодавцю) протягом п`яти календарних днів з дати припинення даного договору (09.08.2024), а саме - до 14.08.2024 включно. 
		Аналогічні висновки щодо строку повернення нежитлового приміщення з орендного користування наведені у рішенні Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/2582/24.
		Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Фактично відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення з орендного користування 03.04.2025 (за Актом приймання-передачі від 03.04.2025), тобто з порушенням строку, встановленого Договором.
		Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. 
		Враховуючи вищезазначене, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого майна позивачу після припинення дії Договору, тому вимоги позивача про застосування до відповідача санкцій у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, в цілому є законними та обґрунтованими. 
		Разом з тим, з огляду на вищевикладені висновки суду щодо строку повернення нежитлового приміщення з орендного користування згідно з умовами Договору, а саме  до 14.08.2024 включно, позивач неправильно визначив початок періоду нарахування неустойки. В даному випадку, прострочення відповідача виникло з 15.08.2024. 
		Згідно з п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.12.2021, розмір місячної орендної плати в 2022  2023 роках складає 302790,00 грн. Доказів внесення сторонами у подальшому змін до Договору щодо розміру орендної плати матеріали справи не містять. 
		З урахуванням зазначеного, здійснивши відповідний перерахунок, суд встановив, що неустойка у розмірі подвійної орендної плати за період з 15.08.2024 по 02.04.2025, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, складає 4611524,28 грн. 
		На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  на суму 4611524,28 грн. У задоволенні іншої частини позову судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю. 
		Заперечення відповідача викладені у відзиві, а також доводи третьої особи наведені у письмових поясненнях, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Крім того, суд також зазначає про наступне. 
		З положень ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76 Господарського процесуального кодексу України слідує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета спору. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Оцінка предмета заявленого позову, а відтак й наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).
		Як вже зазначалося судом вище, обставини щодо продовження дії Договору з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 були предметом розгляду в межах господарської справи №908/252/24, за наслідками розгляду якої 10.06.2024 прийнято рішення, яким з відповідача була стягнута орендна плата за Договором за період з березня 2023 по березень 2024. В межах цієї справи судом, в тому числі, була надана оцінка доводам та доказам відповідача стосовно невикористання орендованого майна протягом вищезазначеного спірного періоду за його призначенням, визначеним у п. 1.2 Договору (проведення занять дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №221 «Пілот» Запорізької міської ради Запорізької області) під час дистанційної форми навчання. 
		Крім того, рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.05.2025 у справі №908/3198/24 з відповідача на користь ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП» була стягнута в т.ч. заборгованість по орендній платі за Договором з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 за період з квітня 2024 по 09.08.2024 включно. Відповідачем подано апеляційну скаргу на вказане рішення, яка наразі не розглянута. 
		Обставини щодо припинення дії Договору з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 09.08.2024 у зв`язку з його достроковим розірванням на підставі п.п. 8.5, 8.6 Договору встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 у справі №908/2582/24, яке відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили.
		У разі якщо орендар прострочив виконання обов`язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору, така поведінка є неправомірною і до відносин застосовується охоронна норма частини 2 статті 785 ЦК України. 
		До загальних засад цивільного законодавства належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
		Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).
		Порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного повернення майна з орендного користування підтверджується матеріалами справи, є доведеним та відповідачем не спростовано. 
		Судом також відхиляються посилання відповідача, як на підставу володіння і користування Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради нерухомим майном на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів №342/3 від 30.08.1994 «Про тимчасову передачу дошкільних закладів № 240 відкритого акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», №229 акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод», №221 акціонерного товариства «Дніпробуд» на баланс управління народної освіти міськвиконкому» та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №188/26 від 21.04.2011 «Про передачу майна комунальної власності в оперативне управління департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради», оскільки зазначене знаходиться поза межами підстав даного позову, а оцінка обставин в межах розгляду даної справи № 908/1323/25 здійснюється судом суто в рамках правовідносин, що виникли за Договором з послуги оренди від 26.01.2021 №6/21 правомірність якого презюмується в силу ст. 204 ЦК України. 
		При цьому, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»).
		У справі «Серявін проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 58, рішення від 10.02.2010). В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		Відповідно до правового висновку, викладеного у п. 7.2. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2024 у справі №910/14706/22 (на яку в т.ч. посилається відповідач у відзиві на позовну заяву): «…санкція, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є різновидом неустойки (штрафної санкції), яка є законною неустойкою і застосовується у разі, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі. Отже, така неустойка, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, може бути зменшена судом за правилами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України».
		Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
		Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
		Згідно з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
		Отже право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
		Питання про зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
		Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд з дотриманням правил статті 86 ГПК України вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір.
		Подібний за змістом висновок щодо застосування статті 551 ЦК України неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, у постанові від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19 від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.
		Разом з тим, суд зауважує, що відповідач у відзиві обмежився лише посиланням на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22, проте про зменшення розміру неустойки не заявляв, обставини щодо наявності у даному конкретному випадку підстав для зменшення неустойки з наданням відповідних доказів не зазначив та суду не надав. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		Підстав для застосування своїх дискреційних повноважень та зменшення неустойки за з власної ініціативи суд не вбачає. 
		На підставі усього вищевикладеного, позов задовольняється судом частково. 
		Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		27.05.2025 до суду надійшло клопотання ТОВ «ІНФІНІТІ ГРУП», в якому позивач на підставі ч. 5 ст. 345-1 ГПК України просив суд зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду по даній справі №908/1323/25. 
		Відповідно до частини 5 ст. 345-1 ГПК України, якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов`язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору.
		Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 345-3 і 345-4 цього Кодексу.
		Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		За змістом ч. 3 ст. 345-2 ГПК України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Такий строк не має перевищувати трьох місяців. 
		Як зазначалось судом вище, Правобережний відділ освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради є відокремленим структурним підрозділом юридичної особи  Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, який є органом місцевого самоврядування. 
		На підставі викладеного, у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, суд зобов`язує Департамент освіти і науки Запорізької міської ради в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради подати до Господарського суду Запорізької області звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
		Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 345-1 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573094 (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б) в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69096, м. Запоріжжя, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1А, ідентифікаційний код ВП 37611401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП», код ЄДРПОУ 33918351 (69006, м. Запоріжжя, б. Парковий, буд. 1-А) суму 4611524 (чотири мільйони шістсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 28 коп. неустойки.
		У задоволенні іншої частини позову  відмовити.
		Стягнути з Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 37573094 (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б) в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69096, м. Запоріжжя, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1А, ідентифікаційний код ВП 37611401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНІТІ ГРУП», код ЄДРПОУ 33918351 (69006, м. Запоріжжя, вул. б. Парковий, буд. 1-А) суму 55338 (п`ятдесят п`ять тисяч триста тридцять вісім) грн 29 коп. витрат зі сплати судового збору. 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Зобов`язати Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б, код ЄДРПОУ 37573094) в особі Правобережного відділу освіти департаменту освіти і науки Запорізької міської ради подати до Господарського суду Запорізької області звіт про виконання судового рішення у даній справі №908/1323/25 у строк протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025. 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Суддя О.С. Боєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...