Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/3888/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2025.
Дата набрання законної сили: 18.09.2025
Номер судового провадження: 11-324апп25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		18 вересня 2025 року
		м. Київ
		справа № 580/3888/24
		провадження № 11-324апп25
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Шевцової Н. В.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Дашутіна І. В., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
		перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи № 580/3888/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року (суддя Гаврилюк В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (судді Файдюк В. В., Губська Л. В., Мєзєнцев Є.І.), та
		УСТАНОВИЛА:
		1.   Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної' виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни про арешт коштів боржника від 02 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № 74225920 в межах зведеного виконавчого провадження № 73774348 щодо накладення арешту на грошові
		кошти Відокремленого структурного підрозділу «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною, адже державний виконавець наклав арешт у виконавчому провадженні №74225920 в межах зведеного виконавчого провадження № 73774348 на суму 2 101 515 991,42 грн, тоді як загальна сума заборгованості ПАТ «Черкасиобленерго» станом на час винесення спірної постанови складає 1 359 487 484,21 грн, що значно менше, ніж указано в постанові.
		3. За доводами позивача, державний виконавець порушив вимоги Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), оскільки не здійснив перевірки виконання боржником судових рішень, чим не дотримав засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
		4. Крім того, позивач зазначив, що спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, оскільки не містить найменувань усіх стягувачів, переліку всіх виконавчих проваджень, що перебувають у зведеному виконавчому провадженні № 73774348, а також дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 73774348.
		5. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року позов задоволено повністю. 
		6. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської О. М. про арешт коштів боржника від 02 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № 74225920 в межах зведеного виконавчого провадження №73774348 щодо накладення арешту на грошові кошти Відокремленого структурного підрозділу «Уманські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».
		7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року - 6ез змін.
		8. Суди обох інстанцій погодилися з доводами позивача, що орган державної виконавчої служби прийняв оскаржувану постанову необґрунтовано, оскільки сума, на яку накладено арешт, не відповідає фактичній сумі заборгованості.
		9. Суди виходили з того, що відповідно до Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець зобов`язаний проводити перевірку виконання боржниками рішень та накладати арешт лише на ту суму коштів, що відповідає сумі стягнення, задля забезпечення реального виконання рішення.
		10.           Як установили суди, державний виконавець не здійснював перевірки стану виконання боржником судових рішень під час прийняття оскаржуваної постанови. Вказане дає підстави погодитися з доводом позивача, що державний виконавець не дотримався засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
		11.           Суди підкреслили, що невідповідність розміру актуальної заборгованості відповідача станом на 02 квітня 2024 року сумі грошових коштів, на яку накладено арешт, свідчить про недотримання державним виконавцем вимог Закону № 1404-VІІІ.
		12.           Аргумент відповідача про те, що позивач не повідомляв державного виконавця про добровільну сплату ним частини боргу в інших виконавчих провадженнях, суди обох інстанцій відхилили, вказавши на те, що відповідно до положень Закону № 1404-VIII до повноважень державного виконавця належить проведення перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню.
		13.           Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили, керуючись правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд), викладеною в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07.
		14.           Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просив скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		15.           За доводами скаржника, висновок судів попередніх інстанцій про невідповідність суми арештованих коштів фактичній сумі заборгованості позивача у межах зведеного виконавчого провадження на час прийняття спірної постанови є помилковим. Суди не врахували вимог статті 48 Закону № 1404-VIII, згідно з якими стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. При цьому наведена норма надає державному виконавцеві право самостійно визначати розмір та обсяг арешту майна (коштів) боржника для забезпечення реального виконання рішення. Крім того, скаржник указував, що позивач не надав доказів на підтвердження факту повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про добровільну сплату частини боргу в інших виконавчих провадженнях, що має істотне значення для оцінки правомірності дій державного виконавця.
		16.           Скаржник також наполягав на необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій про непроведення державним виконавцем перевірки стану виконання   боржником судових рішень та недотримання ним у зв`язку із цим засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень. Щодо цього скаржник зазначив, що частина третя статті 18 Закону № 1404-VIII надає державному виконавцю право, а не обов`язок проводити перевірку виконання боржниками судових рішень. 3акон не зобов`язує державного виконавця здійснювати таку перевірку саме на момент прийняття постанови про арешт. Натомість у подальшому державний виконавець вживав заходи щодо перевірки виконання боржником рішень, що підлягають виконанню, зокрема направляв відповідні запити до стягувачів щодо залишку заборгованості у межах зведеного виконавчого провадження № 73774348.
		17.           Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 08 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у цій справі.
		18.           ПАТ «Черкасиобленерго» подало відзив на касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення.
		19.           Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для відступлення від висновку Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII про те, що невиконання державним виконавцем обов`язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна боржника є порушенням принципів справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
		20.           Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		21.           Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року справу № 580/3888/24 за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		22.           Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд зазначив таке.
		23.           Одним з основних питань, що потребує вирішення у цьому касаційному провадженні, є правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема частини третьої статті 18, частини четвертої статті 19, статей 48, 56 Закону № 1404-VIII, пункту 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).
		24.           Касаційний господарський суд, аналізуючи положення частини третьої статті 18 Закону № 1404-VІII, у своїй постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07 фактично сформулював правовий висновок про те, що невиконання державним виконавцем обов`язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна боржника є порушенням принципів справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень ( пункт 3.6 цієї постанови).
		25.           Касаційний адміністративний суд не погодився з таким висновком Касаційного господарського суду та вважає, що наявні підстави для відступлення від нього.
		26.           Статтею 1 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		27.           Згідно зі статтею 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		28.           Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		29.           Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		30.           Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
		31.           Отже, під час здійснення виконавчого провадження виконавець зобов`язаний неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вживати заходів щодо примусового виконання рішень, дотримуючись способу та порядку виконання, встановлених виконавчим документом і цим Законом.
		32.           Положеннями пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
		33.           Аналіз наведеної норми вказує на те, що в межах здійснення виконавчого провадження законодавець наділяє виконавця повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
		34.           Здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду, а не імперативно обов`язковою дією у кожному виконавчому провадженні чи перед кожною процесуальною виконавчою дією.
		35.           Крім того, в абзаці третьому частини другої статті 56 Закону № 1404-VIII встановлено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		36.           Отже, Закон № 1404-VIII установлює чіткі строки для прийняття виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника: під час відкриття виконавчого провадження або не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. За цих умов арешт майна (коштів) боржника є процесуальною дією, що має забезпечувальний характер, і вчиняється виконавцем автоматично, без попередньої перевірки стану виконання рішення боржником у розумінні пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII, оскільки застосування цього заходу безпосередньо пов`язане з настанням визначеного юридичного факту (відкриттям виконавчого провадження чи виявленням майна).
		37.           Надзвичайно стислі строки, у межах яких має бути застосований вказаний захід примусового виконання рішень, фактично унеможливлює проведення виконавцем перевірки виконання боржником рішень у цей час.
		38.           Наведене свідчить, що законодавець не пов`язує прийняття постанови про арешт майна (коштів) з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. Отож відсутність такої перевірки сама собою не свідчить про порушення виконавцем принципів неупередженості, ефективності, своєчасності і повноти вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
		39.           Слід також враховувати, що відповідно до частини четвертою статті 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
		40.           Тобто законодавець передбачив механізм отримання виконавцем актуальної інформації щодо стану виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, в разі їх добровільного повного чи часткового виконання боржниками: оперативне інформування виконавця покладається на сторони виконавчого провадження шляхом обов`язкового повідомлення про вказані обставини.
		41.           Настання негативних наслідків для боржника через невиконання покладених на нього Законом обов`язків, зокрема щодо інформування виконавця, не можна розцінювати як результат протиправних дій (бездіяльності) виконавця щодо перевірки виконання боржником рішення під час прийняття постанови про арешт майна (коштів) боржника.
		42.           З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд вважає, що наявні правові підстави для відступлення від висновку Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо застосування пункту 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII про те, що невиконання державним виконавцем обов`язку з перевірки фактичного стану виконання судових рішень боржником перед прийняттям постанови про арешт майна боржника є порушенням принципів справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
		Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, наведені в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року про передачу справи, обґрунтованими та дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу № 580/3888/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
		Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                         Н. В. Шевцова 
		       Судді:          О. О. Банасько           О. Л. Булейко           І. А. Воробйова           О. А. Губська           І. В. Дашутін          А. А. Ємець          Л. Ю. Кишакевич           В. В. КорольО. В. Кривенда К. М. Пільков С. О. Погрібний Н. С. Стефанів О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...