Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/5634/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 08.10.2025. Зареєстровано: 09.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/205/124/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023041690000598

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.10.2025 Єдиний унікальний номер 205/5634/23
		                               1-кп/205/124/25
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 жовтня 2025 року                                 м. Дніпро
		 
		Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
		головуючого судді       -     ОСОБА_1 
		при секретарі        -    ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041690000598 за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Майкоп Краснодарського краю Російської федерації, громадянина України, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід ІІІ групи, пенсіонер, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження
		прокурора ОСОБА_5    
		захисника ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_7 , 
		 представника потерпілого ОСОБА_8 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		24 квітня 2023 року, близько о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 перебували поблизу прилеглої території до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де в ході спілкування між ними виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 раптово виник кримінально - протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
		Так, 24 квітня 2023 року, близько о 10:30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля території будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою реалізації свого кримінально - протиправного умислу, стоячи навпроти ОСОБА_7 , почав обома руками штовхати останнього. Після чого, ОСОБА_7 , захищаючись, відштовхнув ОСОБА_3 від себе на що, останній скоротив відстань між ними, та схопив ОСОБА_7 за середній палець лівої руки, та почав його сильно стискати та викручувати, своєю правою рукою. В подальшому, ОСОБА_7 відчув різкий біль та побачив, що його фаланг третього пальця лівої кисті неприродньої форми.
		Своїми умиснимидіями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодженняу вигляді:саден правоїкісті -відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків  відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я понад 21 добу, тобто не є небезпечними для життя.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив, що 24 квітня 2023 року він виводив своїх кіз випасатися, в той час він почув та побачив як почала бігти на нього сусідка ОСОБА_9 , яка є мати потерпілого, та кричати, що він прив`язав своїх кіз не там, де треба, але ж він розвернувся та пішов за другою козою. Тоді сусідка ОСОБА_9 побігла за ним до його подвір`я та стала кричати, викликати його дружину. Він тоді зателефонував батьку потерпілого, щоб той заспокоїв свою дружину, але ж останній кинув слухавку. Після чого він взяв другу козу та знову пішов прив`язувати її. В той час його дружина вийшла з будинку, підійшла до сусідки ОСОБА_9 та почала з нею спілкуватися, а після вони вдвох пішли позаду нього та словесно сварилися. Коли він перебував поблизу прилеглої території до будинку по АДРЕСА_3 , він побачив як вийшов потерпілий ОСОБА_7 , який в грубій формі, з погрозами, почав до нього звертатись, після чого між ними почалася словесна перепалка. Тоді потерпілий встав перед ним в боксерську стійку, на що і він також встав в стійку, вважаючи, що потерпілий його буде бити. Після, потерпілий намагався нанести йому удари, але ж він ухилявся та відходив, тоді потерпілий завалився на нього та зробив йому підсікання та вони впали в кущі. Після цього, вони вдвох підвелися та потерпілий знову на нього накинувся, на що він відштовхнув потерпілого руками в районі грудної клітини, після чого потерпілий втратив рівновагу, впав, вставши на коліно та лівим боком, а саме, плечем та лівою рукою, обперся об металеву сітку «Рабиця». Після чого, сусідка ОСОБА_9 стала між ними та почала рознімати, штовхати свого сина, щоб він йшов додому. Після чого, потерпілий та його мати пішли у своє подвір`я, а він пішов до себе до дому. Обвинувачений стверджує, що при штовханині, він не хапав потерпілого за руки, а лише відштовхнув, вдаривши своїми руками потерпілого в районі грудної клітини, а травму пальця потерпілий міг отримати, коли впав в кущі, вдарившись об пеньки, або коли в другий раз упав на металеву сітку, зачепившись об неї пальцем. Обвинувачений зазначив, що він не бачив, щоб у потерпілого був травмований палець, при штовханині та після неї потерпілий не скаржився на біль. Також, обвинувачений пояснив, що він не має фізичної можливості спричинити потерпілому тілесні ушкодження таким способом, на який показує потерпілий, оскільки в період з 1998 по 2003 рік, точної дати він не пам`ятає, він отримав травму правої руки, внаслідок чого в нього перерізано повністю усі зв`язки та нерви в районі зап`ястя правої руки. Після чого, він проходив стаціонарне лікування, приблизно о 2006-2008 роки, точну дату він не пам`ятає, йому робили операцію у МКЛ №6, потім проходив реабілітацію, але ж права рука у нього в повному обсязі не відновилась, він не відчуває чотирьох пальців правої руки, не може стискати пальці на ній. Обвинувачений зазначив, що будь-які медичні документи, що стосуються його травми руки та операції у нього не збереглися, лікуванням руки не займався, оскільки він в цьому не потребує. Пояснив, що на даний час він є інвалідом третьої групи та встановлена інвалідність у зв`язку з захворюванням хребта і вона не пов`язана з травмою руки. 
		    Незважаючи наневизнання ОСОБА_3  своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.
		Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що до 24.04.2023 року він особисто не спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_3 , але ж йому було відомо, що між його батьками та сусідом ОСОБА_10 та його дружиною тривалий час відбуваються побутові конфлікти з приводу того, що кози, яких випасує ОСОБА_11 , об`їдають кущі, які висадила його мати на землі загального користування. Так, 24.04.2023 року з ранку йому подзвонив батько та повідомив, що йому зараз дзвонив сусід ОСОБА_11 та погрожував, повідомив, що зараз відбувається конфлікт між ОСОБА_10 та його мати, а тому батько його попрохав вийти на вулицю на допомогу матері. Так, 24.04.2023 року, приблизно о 10.30 год., він вийшов зі свого подвір`я та побачив свою мати та дружину обвинуваченого, які розмовляли між собою, тоді він підійшов та сказав сусідці, щоб вона убрала козу, щоб не було конфлікту, в той час ОСОБА_12 поруч не було. Після чого, він почав уходить до свого паркану та в цей момент він побачив як на нього біжить сусід ОСОБА_11 , який, при цьому, запитував свою дружину, що саме він їй сказав. Потерпілий пояснив, що він нікому не висловлював образливі слова, тоді як сусід ОСОБА_11 перебував в той час в агресивному стані. Так, сусід ОСОБА_11 , наближуючись до нього, голосно почав лаятися в його бік нецензурною лайкою, погрожував знести їх паркан, а тому він, зрозумівши, що зараз ОСОБА_13 може його вдарити, прийняв боксерську стойку. ОСОБА_11 , підійшовши до нього на відстань протягнутої руки, напав на нього з руками, почав штовхати, на що він, захищаючись, відштовхнув ОСОБА_14 , проте останній став хватати його за руки, тоді він, намагаючись його стримати, схопив ОСОБА_15 за його руки, в той момент ОСОБА_13 своєю правою рукою, схопив його за середній палець лівої руки, сильно скрутив його та ривком вирвав свою руку. Потерпілий пояснив, що в той момент, коли ОСОБА_11 скрутив йому середній палець лівої руки, він відчув різкий біль та звернув увагу на те, що цей палець набряк та не рухається, має неприродну форму, тоді він, щоб ця бійка не продовжувалася, зробив своєю ногою підніжку ОСОБА_16 та, оскільки ОСОБА_11 важкий, він впав в кущі разом з ним. Коли вони вдвох піднялися, то ОСОБА_11 знову його штовхнув та він впав на сітку, зачепившись правою рукою, але ж він зрозумів, що він лівою рукою нічого зробити вже не може через травму пальця, а тому потрібно завершувати цей конфлікт. Після чого, він швидко піднявся та пішов з мамою до дому. Потерпілий уточнив, що при падінні він не вдарявся руками та тілесні ушкодження середнього пальця лівої руки йому наніс ОСОБА_11 під час конфлікту, перед першим падінням на землю, тобто перед тим, як зробив йому підніжку. Відразу, як він прийшов до дому, він показав свій зламаний палець матері та поїхав до лікарні за медичною допомогою. Потерпілий пояснив, що внаслідок протиправних дій обвинувачений завдав йому тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кістки зі зміщенням уламків. Приїхавши до лікарні, йому було надано медичну допомогу із накладенням гіпсової іммобілізації, в подальшому із-за ускладнень та погіршення стану здоров`я йому було проведено операцію. Просив цивільний позов задовольнити та призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з реальним відбуттям. Також пояснив, що обвинувачений перед ним не вибачився, шкоду не відшкодував. 
		Показами свідка ОСОБА_9 , яка була допитана в судовому засіданні та пояснила, що вона є мамою потерпілого та із сусідом ОСОБА_10 у неї неприязні стосунки, оскільки між нею та ОСОБА_10 були раніше побутові конфлікти. Так, у квітні 2023 року зранку вона перебувала поряд зі своїм городом, який вона обладнала на муніципальній ділянці, де і знаходився сусід ОСОБА_11 , з яким у неї виник знову конфлікт через те, що кози, які він випасує, з`їдають насадженні нею кущі. Вона попросила його убрати кіз, на що ОСОБА_11 розлютився та почав погрожувати, що знесе її паркан. Побачивши агресивну реакцію ОСОБА_12 , вона вирішила поспілкуватися з його дружиною та пішла покликати її. Коли вийшла сусідка ОСОБА_17 , то вона звернулася до неї з пропозицією вирішити питання щодо випасу кіз з нею. В той час, коли вона спілкувалася з сусідкою, до них вийшов її син ОСОБА_7 , підійшовши до них, він звернувся до сусідки ОСОБА_18 з проханням убрати козу, після чого ОСОБА_11 підійшов до них та почав в грубій формі нецензурно лаятись в бік її сина, погрожувати, та підійшовши до її сина віч-на-віч, накинувся на нього, між ними почалася штовханина, ОСОБА_11 став хапати своїми руками за руки сина, вивертати їх, вона бачила, що у них вони були зчеплені. Побачивши таке, вона обернулася до сусідки ОСОБА_19 та попрохала, щоб та заспокоїла свого чоловіка. В цей момент вона побачила як її син вже звільнився від рук ОСОБА_15 і вони вдвох впали у великий кущ дикої сливи таким чином, що син опинився зверху, а ОСОБА_11 знизу. Після чого, спочатку встав її син, а потім встав ОСОБА_11 . Свідок пояснила, що в тому місті, де посаджений великий кущ дикої сливи, не було ніяких предметів об які можна було б травмуватися. Свідок зазначила, що до конфлікту з ОСОБА_10 у її сина ніяких травм не було. Після конфлікту вони швидко розійшлися, а тоді як зайшли на своє подвір`я, син відразу показав їй свій палець на лівій руці, який набряк, не рухався та був скручений, а тому він невідкладно поїхав до лікарні. Свідок пояснила, що їй син після цієї події розповів, що палець йому зламав саме ОСОБА_11 , коли вони вдвох зчепилися та той йому викручував руки.
		Окрім цього, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_20 , яка пояснила, що вона є цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 . Так, 24.04.2023 року зранку до неї прийшов її чоловік та сказав, щоб вона вийшла на двір, оскільки прийшла сусідка ОСОБА_9 , яка каже, що потрібно убрати козу, яка їсть її кущ. Після чого, вона вийшла на вулицю, де побачила сусідку ОСОБА_9 , з якою почала розмовляти. Потім до них підійшов син сусідки, який є потерпілим по справі, та почав грубо з нею розмовляти та казати їй, щоб вона прибрала свою козу. Їх розмову почув її чоловік, який підійшов до сина сусідки та вони обидва встали в бійцівські стойки один проти одного, потерпілий став хапати її чоловіка за тулуб, після чого вони впали в дерева, піднявшись, потерпілий знову почав підходить до її чоловіка, на що її чоловік відштовхнув його та він вдарився об сітку «Рабиця», зачепившись рукою. Свідок свідчила, що її чоловік не хапав потерпілого за руки. Вона не чула, щоб після конфлікту, або під час його, потерпілий скаржився на біль, не бачила, щоб у нього були якісь пошкодження на пальці. Свідок пояснила, що вони дізналися про травму потерпілого від прокурора, а гіпс на руці потерпілого побачили тільки через 1 місяць після подій. Також, свідок пояснила, що у її чоловіка на правій руці травма кисті, проблема з сухожиллями, а тому він не може сильно її стискати. 
		Разом з тим, суд ставиться критично до показів свідка ОСОБА_20 в той частині, що її чоловік начебто не хапав потерпілого за руки, а тому не бере їх до уваги, оскільки вважає її зацікавленою особою у результаті справи та вказаний свідок надала такі покази з метою допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, а також тому, що вони суперечать встановленим судом обставинам.
		 
		  Крім показаньпотерпілого,свідків,провина обвинуваченого ОСОБА_3  у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1ст.122КК України також підтверджується дослідженими по справі такими письмовими доказами:
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_7 , від 24.04.2023 року, згідно якого він просить прийняти міри до його сусіда ОСОБА_13 , який о 10.30 год. 24.04.2023 року, знаходячись біля будинку №58 по вул.Андрійченко, 58, де завдав йому тілесних ушкоджень;
		-медичною довідкою, виданою ОСОБА_7 , лікарем травмпункту КНП «МКЛ №4» ДМР, де зазначено, що ОСОБА_7 звернувся за медичною допомогою 24.04.2023 року о 12.35 год., діагноз: косий перелом о/ф 3 пальця лівої кисті, часткове зміщення;
		-висновком спеціаліста судово-медичного експерта № 1162 від 26.04.2023 року з копією рентгенівських знімків, згідно якого судмедексперт ОСОБА_21 прийшла до висновку, що за даними медичної документації, рентгенівського дослідження та при огляді ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків, саден правої кісті, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в термін, на який вказує обстежений. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я понад 3 тижні (більш, як 21 день);
		-випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 7604, згідно якої ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні з 03.05.2023 по 05.05.2023 з діагнозом: перелом проксимальної фаланги, закритий косий перелом ПФ 3 пальця лівої кисті, 03.05.2023 року проведена операція  закрита репозиція, фіксація спицями ПФ 3 пальця лівої кисті з внутрішньою фіксацією;
		- висновком експерта № 1198е від 01.05.2023 року судово-медичного експерта ОСОБА_21 , згідно якого встановлено, що заданими медичноїдокументації тарентгенівського дослідження(внесениху висновокспеціаліста судово-медичногоексперта №1162)та приогляді 26.04.2023року употерпілого ОСОБА_7 були виявленітілесні ушкодженняу вигляді:закритого косогоперелому основноїфаланги 3-гопальця лівоїкисті зізміщенням уламків;двох саденна тильнійповерхні правоїкисті впроекції голівки3-їп`ясноїкістки тана нігтьовійфаланзі 3-гопальця.Враховуючи характерта локалізаціювиявлених унього тілеснихушкоджень,ступень ознакїх загоєннята данімедичної документації,можливо вказати,що вониотримані незадовгодо зверненняза медичноюдопомогою вКНП «МКЛ№4»ДМР»,тобто ів термінна якийвказував обстеженийта вказанослідчим упостанові.Локалізація тахарактер виявлениху ньоготілесних ушкоджень,механізм їхспричинення встановленийпри проведеннісудово-медичноїекспертизи,не суперечатьмеханізму,локалізації тахарактеру наякі вказує ОСОБА_7 в ходіпроведення слідчогоексперименту зайого участі.Виявлені унього тілесніушкодження увигляді саденправої кисті,не відображаютьна собіхарактерологічні особливостіта розміритравмуючого предмету,яким булинанесені,можливо лишевказати,що вониспричинені відмеханічної діїтупого твердогопредмету /предметів)або приударі обтакий (такі).Тілесне ушкодженняу виглядізакритого косогоперелому основноїфаланги 3-гопальця лівоїкисті зізміщенням уламків,спричинено відмеханічної дії(скручування)тупого твердогопредмету (предметів),що діяв(діяли)в область3-гопальця лівоїкисті.Враховуючи характер,локалізацію такількість виявлениху ньоготілесних ушкоджень,можливо вказати,що вониспричинені відне меншяк 2-хмеханічних дій.Виявлені унього тілесніушкодження спричиненів короткийпроміжок часу,послідовність нанесенняяких встановитине можливо,у зв`язкуз відсутністюсудово-медичнихекспертних даних.За своїмхарактером виявленіу ньоготілесні ушкодженняне єнебезпечними дляжиття,так якостанні неспричинили загрозливихдля життяявищ вмомент заподіяння.На підставі:п.2.1.3.«Правил судово-медичноговизначення ступенютяжкості тілеснихушкоджень»,затверджених наказомМОЗ Українивід 17.01.1995року№6.Виявлені унього тілесніушкодження увигляді саденправої кисті-відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6. Тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків - відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоровья, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 -ну добу. На питання слідчого, чи можуть бути ушкодження, які були виявлені у потерпілого, спричинені його ж власною рукою, судово-медичний експерт надала відповідь: встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, але враховуючи наявність перелому, вважаю не характерним спричинення їх власною рукою. На питання слідчого, чи могли виявлені тілесні ушкодження утворитися в наслідок падіння з висоти власного зросту, в тому числі, при надані тілу прискорення, судово-медичний експерт повідомила, що враховуючи характер та локалізацію всіх встановлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту; 
		 
		--відомостями,які отриманніпри проведенніслідчого експериментуза участюпотерпілого ОСОБА_7 ,які зафіксованів протоколіпроведення слідчогоексперименту від26.04.2023року з фототаблицею та додатком  DVD диском. Згідно вказаного протоколу, потерпілий ОСОБА_7 пояснив та показав всім учасникам слідчого експерименту обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення;
		-відеозаписом, який міститься на DVD диску, що є додатком до протоколу слідчого експерименту від 26.04.2023 року, який був відтворений та продемонстрований в судовому засіданні, на якому видно, як потерпілий ОСОБА_7 всім учасникам слідчого експерименту за допомогою статиста показує саме механізм нанесення йому тілесних ушкоджень;
		-висновком експерта № 1545е від 26.05.2023 року судово-медичного експерта ОСОБА_21 , згідно якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_3 та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, судово-медичний експерт прийшов до висновку, що локалізація та характер виявленого у ОСОБА_7 тілесного ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків, механізм його спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за його участю;
		 
		Також, в судовому засіданні був досліджений протокол проведення слідчого експерименту від 25.05.2023 року за участю ОСОБА_3 та його захисника з фототаблицею до нього та додатком DVD диску, який був відтворений та продемонстрований в судовому засіданні. Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_3 пояснив та показав механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , а саме, пояснив, що ОСОБА_7 , стоячи навпроти ОСОБА_3 на відстані витягнутої руки, стиснувши в кулак руки, наблизився до ОСОБА_3 , на що останній намагався відштовхнути ОСОБА_7 . В той час, ОСОБА_7 , стоячи навпроти ОСОБА_3 , охопив останнього навколо передпліччя своїми обома руками та зробив своєю лівою ногою йому підніжку, після чого вони впали на землю. Після вони відразу піднялися з землі та ОСОБА_7 почав йти на нього з тиснутими руками в кулак, на що ОСОБА_3 відштовхнув його двома руками в область грудини, після чого ОСОБА_7 впав на землю, вдарившись об сітку «Рабиця». 
		Суд вважає за необхідне зазначити, що протокол проведення слідчого експерименту від 25.05.2023 року за участю ОСОБА_3 є процесуальним джерелом доказів, але суд його оцінює в сукупності з усіма іншими доказами. 
		Так, в судовому засіданні був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_21 , яка повністю підтвердила свої судово-медичні висновки №1162 від 26.04.2023, №1198е від 01.05.2023, №1545е від 26.05.2023 та пояснила, що під час проведення судово-медичного обстеження 26.04.2023 вона безпосередньо проводила огляд потерпілого ОСОБА_7 . Судовий експерт пояснила, що за даними медичної документації, рентгенівського дослідження та при огляді у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків, саден правої кісті, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), частина з обмеженою контактуючою поверхнею. 
		Судово-медичний експерт пояснила, що на момент проведення судово-медичної експертизи №1198е, слідчим для проведення даної експертизи було надано протокол проведення слідчого експерименту від 26.04.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_7 та при дослідженні вона прийшла до висновку, що механізм заподіяння тілесних ушкоджень, який встановлений в ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, не суперечить локалізації та характеру виявлених у нього тілесних ушкоджень, та механізму їх спричинення, встановлений при проведенні цієї судово-медичної експертизи. Судовий експерт зазначила, що тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кісті зі зміщенням уламків, спричинено від механічної дії (скручування) тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область 3-го пальця лівої кісті, а тому заподіяти такі тілесні ушкодження власною рукою або при падінні з висоти власного зросту неможливо.
		Також, судово-медичний експерт підтвердила, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 проводився за її участю, на якому ОСОБА_3 пояснив та показав механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 та під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 пояснив, що він не наносив потерпілому будь-які тілесні ушкодження. Разом з тим, судово-медичний експерт підтвердила, що нею встановлено, що такий механізм, локалізація та характер, на які вказав ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту, суперечить локалізації та характеру виявленого у потерпілого тілесного ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кісті зі зміщенням уламків, а також механізму його спричинення, який розкритий при проведенні судово-медичної експертизи № 1198е. 
		На доводи обвинуваченого з приводу того, що потерпілий тілесні ушкодження міг отримати внаслідок першого падіння на землю в кущі або при другому падінні, вдарившись об металеву сітку «Рабиця», зачепившись пальцями, судовий експерт зазначила, що якщо б потерпілий, впав на металеву сітку та вдарився об неї середнім пальцем лівої руки, він не отримав би тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кісті зі зміщенням уламків, враховуючи, що такі тілесні ушкодження спричинені від механічної дії (скручування) тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область 3-го пальця лівої кісті.
		Також, судовий експерт пояснила, що вона не досліджувала стан здоров`я ОСОБА_3 та можливість ним стискати своєю правою рукою предмет, оскільки слідчий таких запитань перед нею не ставив.
		Окрім цього, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні вказував, шо обвинувачений ОСОБА_3 схопив його за третій палець лівої руки, сильно стиснув і скрутив, саме такий механізм заподіяння тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1198е, яким встановлено, що ушкодження завдані механічною дією скручування, і вони характерні для іншої особи. 
		Окрім цього, відомості, отриманні внаслідок проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 узгоджуються з його показами, наданими ним в судовому засіданні, з судово-медичними висновками, а також з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, тоді як версія обвинуваченого суперечить встановленим обставинам справи та доказам, дослідженим в судовому засіданні, а саме, механізм, характер та локалізація виявленого у потерпілого тілесного ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кісті зі зміщенням уламків, не відповідають версії обвинуваченого, як і версія падіння з висоти власного зросту чи самостійне спричинення травми.
		Тому, суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_3 , який стверджує, що під час конфлікту не хапав потерпілого за руку, а лише штовхнув його в область грудної клітини, оскільки такі покази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому відповідно відомості, які отримані внаслідок проведення слідчого експерименту від 25.05.2023 року за участю ОСОБА_3 , суд не бере до уваги, оскільки вони суперечать доказам по справі.
		Окрім цього, доводи обвинуваченого, що через травму правої руки він фізично не міг завдати таких ушкоджень суд вважає необґрунтованими, оскільки надані обвинуваченим довідки та рекомендації лікарів «Медікал Плаза» не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки вони не є офіційними висновками відповідних установ, які уповноважені на встановлення факту втрати працездатності чи надання об`єктивних медичних висновків. Зокрема, якщо обвинувачений дійсно мав травму, він мав би надати суду офіційні акти медико-соціальної експертної комісії, які встановлюють ступінь втрати працездатності, а також офіційні висновки лікарів, що містять об`єктивні дані щодо його фізичного стану. Відсутність таких документів, а також ненадання суду офіційних доказів щодо обмежень його фізичних можливостей, свідчить про необґрунтованість посилань обвинуваченого на таку травму як обставину, що виключає його можливість вчинення інкримінованого злочину. 
		 
		В судових дебатах захисник обвинуваченого просив виправдати ОСОБА_3 , оскільки в ході судового розгляду обвинувачення не знайшло свого підтвердження поза розумним сумнівом. Захисник свої доводи аргументував тим, що механізм утворення у потерпілого тілесних ушкоджень не підтверджується жодним доказом, оскільки свідки, які були допитані в судовому засіданні не підтвердили нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому, оскільки вони не бачили, щоб обвинувачений хапав потерпілого за палець, а потерпілий в процесі конфлікту не висловив в голос будь-яку реакцію на біль. Окрім цього, потерпілий не відразу звернувся до лікарні, а тому є сумніви, що такі тілесні ушкодження він отримав саме при сутичці з обвинуваченим. 
		Також, захисник стверджує, що обвинувачений на стадії досудового розслідування повідомляв слідчого та судово-медичного експерта про те, що його права рука травмована і що він не міг саме таким способом, як стверджує потерпілий, заподіяти йому тілесні ушкодження, у зв`язку з чим звертався з клопотанням про проведення судово-медичної експертизи, але ж як на стадії досудового розслідування так і на стадії судового розгляду в проведенні вказаної експертизи на предмет встановлення можливості його підзахисним з такими вадами правої руки заподіяти потерпілому тілесні ушкодження було відмовлено.
		Проаналізувавши доводи сторони захисту, суд приходить до висновків, що вони є необгрунтованими, виходячи з наступного.
		Так, матеріалами справи встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 24.04.2023 року о 12.35 год. звернувся до травмпункту КНП «МКЛ №4» ДМР за медичною допомогою з діагнозом: косий перелом о/ф 3 пальця лівої кисті й часткове зміщення. Також згідно висновків судово-медичного експерта №1162, 1198е встановлено, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження отримані незадовго до звернення за медичною допомогою в КНП «МКЛ №4» ДМР», тобто і в термін на який вказував обстежений, а саме, 24.04.2023 рік о 10.30 год. З чого вбачається, що потерпілий відразу після нанесення йому обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень звернувся за медичною допомогою.
		Окрім цього, обвинувачений, потерпілий та свідки в судовому засіданні пояснили, що під час конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, а також після його завершення, на місці події не було інших осіб. Ця обставина виключає можливість того, що тілесні ушкодження могли бути заподіяні будь-ким іншим. 
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні свідчила про те, що вона бачила як руки обвинуваченого ОСОБА_3 та її сина були зчеплені. 
		Так, свідки не бачили моменту скручування обвинуваченим пальця потерпілого, але ж це не спростовує висновки експертиз.
		У зв`язку з чим, доводи захисника з приводу того, що є сумніви в тому, що такі тілесні ушкодження потерпілий отримав саме при конфлікті з обвинуваченим, спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		 
		Захисник подав до суду письмове клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи на предмет встановлення діагнозу у обвинуваченого, чи міг обвинувачений зі своєю травмою правої кисті спричинити потерпілому закритий косий перелом основної фаланги 3-го пальця лівої кисті зі зміщенням уламків. Проте, суд відмовив в задоволенні клопотання, оскільки обвинувачений не надав докази травми, а висновки судово-медичних експертиз, досліджених в судовому засіданні, чітко встановили механізм заподіяння тілесних ушкоджень, що не потребувало додаткових досліджень.
		Суд акцентує увагу на тому, що не має значення, чи міг обвинувачений стиснути палець з великою силою чи ні, оскільки судом встановлено, що тілесне ушкодження потерпілому було завдане саме під час конфлікту з обвинуваченим і є результатом механічної дії скручування. Тому ключовим є сам факт завдання тілесних ушкоджень обвинуваченим, а не ступінь його фізичної сили.
		 
		Отже, зазначені докази не містять суперечностей, узгоджуються між собою та дозволяють об`єктивно встановити обставини кримінального провадження.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Оцінюючи докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що покази потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_9 , письмові докази у кримінальному провадженні, відеозапис, є належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність достатньою для доведення поза розумним сумнівом вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та ухвалення обвинувального вироку, у зв`язку з чим, підстави для виправдання обвинуваченого відсутні.
		Таким чином,вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії які виразилися у нанесені умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров`я, правильно кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України.
		Відповідно дост. 65 КК України, п.1постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання, враховуючи характер суспільної небезпечності і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставин,що пом`якшуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповіднодо ст.67КК України,судом не встановлено.
		Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимогист. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності дост. 12 КК Україникласифікується як не тяжкий злочин, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, є інвалідом ІІІ групи з 01.05.2022 року з загального захворювання з ураженням органів опорно-рухового апарату, пенсіонер по інвалідності, характеристика з місця проживання відсутня, відсутні обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		З урахуваннямвстановлених обставинсправи,виходячи ззагальних засадпризначення покарання,законності,справедливості,обґрунтованості,індивідуалізації покарання,враховуючи,що призначенепокарання повинновідповідати обставинамта характерускоєного правопорушення,та необхіднимі достатнімдля виправленнявинуватої особи,також враховуючи,що обвинуваченийне визнаввину,не розкаявся,матеріальну таморальну шкодуне відшкодував,не вибачивсяперед потерпілим,суд вважає,що необхіднимі достатнімдля виправленнята попередженнявчинення новихзлочинів,слід призначитипокарання увигляді позбавленняволі умежах установленоюсанкцією статтіобвинувачення.Разом зтим,беручи доуваги особуобвинуваченого,який ранішене судимий,є інвалідомІІІ групи,є пенсіонеромпо інвалідності,вчинив нетяжкий злочин, судприйшов допереконання,що останній  може бути перевихований без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає в порядку передбаченомуст.75 КК України обвинуваченого доцільно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України.
		Саме таке покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправленнявинних та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		 
		Крімтого, потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову зазначив, що йому внаслідок навмисних протиправних дій спричинена матеріальна та моральна шкода, а саме, йому завдано тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому основної фаланги 3-го пальця лівої кістки зі зміщенням уламків, яке за висновком СМЕ відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості. Потерпілому було надано медичну допомогу із накладенням гіпсової іммобілізації, в подальшому із-за ускладнень та погіршення стану здоров`я потерпілому було проведено операцію. Крім того,потерпілому ОСОБА_7 було завдано моральнихстраждань,оскільки вінпотребувавлікування,що сталонаслідком порушення нормальнихжиттєвих зв`язків,викликаних травмоюта неможливістюпродовжувати тойспосіб життя, оскільки він був працездатною, здоровою людиною, студентом. Просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 6601,17 грн.; моральну шкоду в розмірі 25000 грн. 
		В судовому засіданні потерпілий та представник потерпілого цивільний позов підтримали та просили задовольнити. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 цивільний позов не визнали в повному обсязі. 
		Прокурор підтримав позовну заяву та просив задовольнити.
		Суд, дослідивши докази, надані цивільним позивачем на підтвердження позовних вимог, вислухавши учасників кримінального провадження, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до ч.1ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
		Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2ст.127 КПК України)
		Відповідно до положень ст.ст.128,129 КПК Україницивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, не врегульованіКПК України, до них застосовуються нормиЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		У пункті 7 ч. 1 ст.368КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
		Положеннями ч. 1 ст.124 КПК Україниустановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Відповідно до положень ст.91 КПК Українидоказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до роз`яснень, наданих судам у пунктах 2, 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6(зі змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Тобто при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер правовідносин, що склалися між учасниками, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
		Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`ю в розмірі 6601,17 грн., судом береться до уваги, що потерпілим частково підтверджено зазначену матеріальну шкоду належними та допустимими доказами, а саме, в сумі 264,86 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, за послуги СМЕ.
		В той же час, інші долучені цивільним позивачем докази не можуть свідчити про завдання йому матеріальної шкоди. Так, долучені квитанції суд не бере до уваги, оскільки будь-яких виписок, рекомендацій чи медичних висновків з медичних закладів щодо необхідності придбання ліків не надано. Чеки не містять назви препаратів, зокрема надані чеки з магазина «Варус», «Макдональдс» та ін., однак в квитанціях не зазначено назви товарів, чи медичних препаратів. У зв`язку з чим, доцільність придбання товарів, як підстава відшкодування матеріальної шкоди, судом розцінюється критично.
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного.
		Питання заявленого цивільного позову про відшкодування моральної шкоди суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 129 КПК Українита правилами цивільного судочинства.
		Згідност. 1167 ЦК Україниморальна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Частина 3ст. 23 ЦК Українипередбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зі змінами внесенимиПостановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1у пункті 9 Постанови, орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних та інших), яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого. Пунктом 3 зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми та при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначенихЦКкритеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 572/3209/17).
		Суд врахову єрішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України», де зазначено, що страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення (заява №60750/00, ECHR, 2004, п.62).
		Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, судом враховано те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 спричинено моральну шкоду, так як мали місце моральні страждання, яких зазнав позивач, внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, він відчував фізичний біль, душевні страждання та емоційну напругу, через які він був обмежений в побуті, що призводило до порушення його нормального способу життя.
		Також, судом враховано такі обставини, що ОСОБА_3 на протязі всього судового розгляду не вжив жодних заходів щодо добровільного відшкодування потерпілому як моральної, так і матеріальної шкоди, станом його здоров`я не цікавився, пробачення в потерпілого за скоєне та спричинені тілесні ушкодження не попросив.
		Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких останній зазнав, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в звичному життєвому укладі, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
		Задовольняючи в повному обсязі розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст.1167ЦК Українитака шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.
		 
		Тому, суд прийшов до висновку, що цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням необхідно задовольнити частково.
		 
		Витрати на залученнясудового експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2(роки)роки. 
		Згідност.75КК України,звільнити  ОСОБА_3  від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 3(три)роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		   На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76ККУкраїни покласти на  ОСОБА_3  обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 264,86 грн. (двісті шістдесят чотири гривні 86 копійок).
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень).
		В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		 
		 
		 
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...