Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/10745/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано судом: 10.10.2025. Зареєстровано: 10.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2025.

Номер судового провадження: 2/752/6369/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/10745/25 
		Провадження №: 2/752/6369/25 
		 
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		10.10.2025 м. Київ
		 
		Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Кирильчук І. А.,
		при секретарі - Сінчук І.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
		в с т а н о в и в:
		Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів:
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01 травня 2018 року у розмірі 10996,31 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1638,45 грн, 3% річних у розмірі 412,14 грн; 
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за період до 01 травня 2018 року у розмірі 11364,94 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1693,38 грн, 3% річних у розмірі 425,95 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 31929,47 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 4757,49 грн. 3% річних у розмірі 1188,83 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 20725,01 грн. інфляційної складової боргу у розмірі 3088,03 грн. 3% річних у розмірі 776,76 грн;
		- сума заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року у розмірі 45659,72 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 5443,69 грн. 3% річних у розмірі 1328,47 грн., пеня у розмірі 1616,31 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року розмірі 23925,83 грн інфляційної складової боргу у розмірі 2892,28 грн. 3% річних у розмірі 694,57 грн, пеня у розмірі 845,06 грн;
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 710,39 грн;
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 544,80 грн, що разом складає 172657,88 грн.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що КП «Київтеплоенерго» з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 у зв`язку зі зміною у законодавстві, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085) та на офіційному веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води (ТЕ/ПГВ). Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачами. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а тому відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (ЦО/ЦПГВ), а з 01 листопада 2021 року з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води (ТЕ/ПГВ).
		Підключення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , до мереж тепло- та водопостачання свідчить про виконання послуг позивачем. Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому законом порядку не відмовлялися. Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року споживачами послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь з урахуванням інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.
		Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
		Ухвала суду про відкриття провадження та позовна заява з додатками направлялася на зареєстровану адресу відповідачів, однак конверти повернулися з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
		У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не подали.
		Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
		Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.
		Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
		Судом установлено, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01 листопада 2021 року, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
		Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - постанова КМУ від 21.07.2005 року № 630).
		Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830).
		Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.
		На виконання вимог законодавства, КП «Київтеплоенерго», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені - договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085) та на офіційному веб-сайті позивача оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води (ТЕ/ПГВ). 
		Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
		Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (частини перша, друга статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (частина третя статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.
		На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води (ЦО/ЦПГВ) в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085) та на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ опубліковані договори, а саме: типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води; типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (ТЕ/ПГВ). 
		Зміст зазначених договорів відповідає змісту типового договору, затверджених: постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 та постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182. Такі договори є договорами приєднання. Можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
		Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		 
		Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
		Відповідно до норм ЦК України встановлено, що, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
		Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.
		Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовляли (не відключалися).
		Отже, свіченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачем.
		Виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
		Будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира АДРЕСА_2 , за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01 листопада 2021 року - споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.
		Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачам послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01 листопада 2021 року послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.
		У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц) зазначено таке.
		У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (частина перша статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
		Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувався ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
		Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №№ 1351842, 1351831, від 06 травня 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
		Однак, треба врахувати, що ОСОБА_2 зареєстрована за вказаною адресою лише з 23 січня 2025 року, а тому слід її вважати споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 з цього періоду. 
		Відтак, відповідачі є споживачами ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ, які постачає їм позивач за адресою: АДРЕСА_1 , без укладеного з позивачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому останні не звільняються від оплати послуг у повному обсязі.
		Суд враховує, що відповідачі не надали суду доказів того, що послуги з централізованого опалення за вказаною адресою надавала інша юридична особа, або що такі послуги не надавалися взагалі як до будинку АДРЕСА_2 , так і безпосередньо до квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться у цьому ж будинку.
		При цьому, відповідачі за спірний період не зверталися до КП «Київтеплоенерго», як до надавача комунальних послуг, із заявою (повідомленням) про не проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , про бажання припинити отримання послуг (як повністю так і на певний період) тощо.
		Аналогічні висновки були зроблені у постановах Верховного Суду у справах від 29 листопада 2019 року № 645/5401/17 та від 31 жовтня 2019 року № 465/5138/15-ц.
		Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
		Згідно розрахунку позивача заборгованість споживачів за вказаною адресою: АДРЕСА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року становить 31929,47 грн; заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої водії за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 20725,01 грн., заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії становить 45659,72 грн; заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води становить 23925,83 грн. та разом складає суму у розмір 123495,22 грн.
		Разом з тим, суд не вбачає можливим покласти на відповідача ОСОБА_2 обов`язок щодо погашення заборгованості, яка виникла до дати її реєстрації за вказаною адресою проживання. 
		Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем, за відповідачами обліковується заборгованість станом на 31 березня 2025 року. Враховуючи, що розрахунок здійснено помісячно, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості, нарахованої до лютого 2025 року, з ОСОБА_1 окремо, тоді як заборгованість за наступні періоди підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку. 
		 
		Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
		З урахуванням наведеного, підлягає задоволенню вимога про солідарне стягнення з відповідачів на користь КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 710,39 грн; заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 544,80 грн.
		Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», набув право вимоги до споживачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 10996,31 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11364,94 грн за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексі, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач довів укладення договору і наявність договірних зобов`язань з відповідачами по оплаті наданих позивачем комунальних послуг відповідно до умов договору та за встановленими тарифами. Відповідачі послуги отримали і не оплатили їх у повному розмірі, мають заборгованість в оплаті. Відповідачі не довели наявності підстав для звільнення їх від обов`язку сплатити надані їм комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг, і не оспорили розмір наявної заборгованості.
		Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідачів - споживачів послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідачі, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов`язання, допустила прострочення в оплаті, - зобов`язані сплатити позивачу за надані ним послуги.
		Таким чином, враховуючи порушення відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь заборгованості, однак проводить власний розрахунок з огляду на встановлені вище обставини справи.
		Отже, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість: за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01 травня 2018 року у розмірі 10996,31 грн; за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за період до 01 травня 2018 року у розмірі 11364,94 грн; за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 31929,47 грн; за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 20725,01 грн; за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року у розмірі 41383,07 грн; за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року розмірі 21691,98 грн; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 630,61 грн; з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 497,50 грн.
		В солідарному порядку підлягає стягненню з  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2  заборгованість: за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 4276,65 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2025 року розмірі 2233,85 грн, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 79,78 грн, з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 47,3 грн.
		Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
		Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Отже, позивач і відповідачі є сторонами у зобов`язанні, а згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		У відповідності до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
		Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
		Таким чином платежі встановлені статтею 625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Суд зазначає, що зобов`язання відповідачів щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг є грошовими, а їх прострочення тягне нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до вимог законодавства.
		Відповідно до статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
		На підставі постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, поновлено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на комунальні послуги з 31 грудня 2023 року, у випадку прострочення сплати коштів.
		Отже, згідно норм чинного законодавства позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені, який за висновками зробленими судом вище підлягає стягненню ОСОБА_1 : 
		- інфляційну складову боргу у розмірі 1638,45 грн, 3% річних у розмірі 412,14 грн, нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01 травня 2018 року;
		- інфляційну складову боргу у розмірі 1693,38 грн, 3% річних у розмірі 425,95 грн, нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за період до 01 травня 2018 року; 
		- інфляційної складової боргу у розмірі 4757,49 грн, 3% річних у розмірі 1188,83 грн, нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року; 
		- інфляційної складової боргу у розмірі 3088,03 грн. 3% річних у розмірі 776,76 грн, нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року; 
		- інфляційної складової боргу у розмірі 5443,69 грн. 3% річних у розмірі 1328,47 грн., пеня у розмірі 1616,31 грн, нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року;
		- інфляційної складової боргу у розмірі 2892,28 грн. 3% річних у розмірі 694,57 грн, пеня у розмірі 845,06 грн , нараховану на суму заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року.
		При цьому суд вважає, що нараховані позивачем суми трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені на суму основної заборгованості підлягають стягненню саме з ОСОБА_1 , як особи, що має повну цивільну дієздатність і визнана споживачем комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж усього періоду виникнення заборгованості.
		Разом з тим, суд вважає, що порушення зобов`язань з оплати комунальних послуг ОСОБА_2 не відбулося, оскільки спірний період позивачем визначено в межах з 2018 року по 31 березня 2025 року, тоді як ОСОБА_2 є споживачем комунальних послуг лише з 23 січня 2025 року. З огляду на це та враховуючи надані матеріали, суд позбавлений можливості провести обґрунтований розрахунок за вісім днів споживання комунальних послуг у січні 2025 року в солідарному порядку, а також нарахувати на відповідну суму 3% річних, інфляційні втрати та пеню за прострочення, яке настало з 21 лютого 2025 року.
		Крім того, будь-яких клопотань в частині застосування до позовних вимог строків позовної давності зі сторони відповідачів до суду не надходило.
		Відповідачі відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подали.
		Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають задоволенню частково. 
		Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Судові витрати, а саме, витрати позивача на оплату судового збору, підтверджено випискою про оплату судового збору на суму 3028,00 грн та підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 969,83 грн, а з ОСОБА_2 - 58,17 грн. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 525, 526, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, статтями 81, 89, 133, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні-послуги», суд
		у х в а л и в:
		Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 166 020,30 грн (сто шістдесят шість тисяч двадцять гривень 30 коп.), а саме:
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період до 01 травня 2018 року у розмірі 10996,31 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1638,45 грн, 3% річних у розмірі 412,14 грн; 
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання за період до 01 травня 2018 року у розмірі 11364,94 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 1693,38 грн, 3% річних у розмірі 425,95 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 31929,47 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 4757,49 грн. 3% річних у розмірі 1188,83 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року у розмірі 20725,01 грн. інфляційної складової боргу у розмірі 3088,03 грн. 3% річних у розмірі 776,76 грн;
		- сума заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року у розмірі 41383,07 грн, інфляційної складової боргу у розмірі 5443,69 грн. 3% річних у розмірі 1328,47 грн., пеня у розмірі 1616,31 грн;
		- сума заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року розмірі 21691,98 грн інфляційної складової боргу у розмірі 2892,28 грн. 3% річних у розмірі 694,57 грн, пеня у розмірі 845,06 грн;
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 630,61 грн;
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 497,50 грн.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суму заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 6 637,58 грн (шість тисяч шістсот тридцять сім гривень 58 коп.) заборгованість: 
		- сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 4276,65 грн, 
		- сума заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2025 року розмірі 2233,85 грн, 
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 79,78 грн, 
		- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води за період з 01 лютого 2025 року у розмірі 47,3 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 969,83 грн (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень 83 коп.).
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у рівних частинах по 58,17 грн (п`ятдесят вісім гривень 17 коп.).
		В іншій частині позову відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», 01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421; поточний рахунок НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669.
		Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Повне рішення суду виготовлено 10 жовтня 2025 року.
		Суддя І. А. Кирильчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...