Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5371/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 15.10.2025. Зареєстровано: 16.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2025.
Дата набрання законної сили: 15.10.2025
Номер судового провадження: 1-кп/159/531/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025030550000886

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5371/25
		Провадження № 1-кп/159/531/25
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 жовтня 2025 року м. Ковель 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , у відкритому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025030550000886 по обвинуваченню 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, с. Сереховичі, Ковельського району, Волинської обл., зареєстрований АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, не працюючого, судимого: 07.09.2021 Старовижівським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. Звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 21.08.2024 на невідбуту частину покарання 1 рік 11 місяців 10 днів.
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід: цілодобовий домашній арешт строком до 27.10.2025 року,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Детковичі Брестської області Республіки Білорусь, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_4 , судимий: 12.03.2020 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельським міськрайонним судом Волинської області від 07.10.2019. Звільнений 12.12.2023 Маневицькою ВК Волинської області (№42) умовно достроково на 5 місяців 23 дні.
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, запобіжний захід: тримання під вартою строком до 25.10.2025 року,
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 на підставі ухвали суду від 27.08.2025 р. утримується під вартою, строком до 25.10.2025р.
		Завершити судовий розгляд до спливу запобіжного заходу не можливо.
		Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		Прокурором заявлено клопотання про продовження до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду для уникнення покарання. Також обвинувачений перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілого. Тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належного виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків не може запобігти наведеним ризикам.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти продовження тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт.
		Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що просить застосувати йому домашній арешт за місцем фактичного проживання.
		Потерпілий в судове засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив.
		Обвинувачений ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, причин своєї неявки не повідомив. До нього застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 27.10.2025 року.
		Щодо ОСОБА_7 подано прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту. У зв`язку із неявкою обвинуваченого, прокурор у судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 привід.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_4 суду повідомила, що телефонного зв`язку із обвинуваченим вона не має, телефон обвинуваченого вимкнутий. Тому їй не відомо про причини неявки обвинуваченого.
		Заслухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, дійшов висновку про таке.
		Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
		У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
		Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що обвинувачений дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
		Таким чином зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, беручи до уваги обставини за якими пред`явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу, а саме.
		Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_6 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість обвинуваченого встановлено, що останній не має сталих соціальних зв`язків, неодружений, на даний час не працевлаштований, розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому загрожує, а тому може вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, може свідомо переховуватись від суду, в тому числі, шляхом зміни свого фактичного місця проживання.
		Щодо оцінки ризику впливу ОСОБА_6 на потерпілого, свідків та іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, то суд бере до уваги ту обставину, що обвинувачений, зважаючи на міру покарання, перебуваючи на волі, може впливати на потерпілого, свідка та на іншого обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні з метою створення штучних доказів, спрямованих на переконання того, що ніякого правопорушення не вчиняв.
		Щодо оцінки ризику вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, то суд бере до уваги ту обставину, що наявні всі підстави вважати, що обвинувачений продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки, останній вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, за що судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та обгрунтовано обвинувачуєтьтся у вчиненні нового кримінальне правопорушення.
		Крім того, на теперішній час обвинувачений утримується під вартою, відомостей що за станом здоров`я він не може утримуватись під вартою суду не надано. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити такий вплив на свідків, оскільки він за своєю суттю, не може виключити такий вплив у тому числі за допомогою телекомунікаційних мереж. Отже за таких підстав запобіжний захід у виді домашнього арешту та особистого зобов`язання не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Особи які б могли поручитися за обвинуваченого відсутні.
		Таким чином враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у особливо тяжкому злочині, вже перебуває під вартою, суд вважає необхідним продовжити до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
		Разом із тим суд враховує позицію ЄСПЛ викладену у Рішенні Клеутін проти України від 23.06.2016р., та аналогічних Строган проти України та Ігнатов проти України, де зазначено, що триваюче тримання обвинуваченого під вартою, без розгляду питання застосування альтернативних запобіжних заходів є порушенням ч.3 ст.5 Конвенції.
		Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та з урахуванням ризику втечі суд вважає достатнім визначити розмір застави в розмирі 302800,00 грн..
		Що стосується неявки у судове засідання обвинуваченого ОСОБА_7 та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд зазначає про таке.
		Відповідно до ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
		Відповідно до ч.1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
		Прокурором заявлено усне клопотання про привід обвинуваченого, інших клопотання до суду не надійшло.
		За таких умов суд дійшов висновку про відкладення судового засідання із розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та вжити заходів до забезпечення прибуття до суду ОСОБА_7 у виді приводу та накладення грошового стягнення.
		Керуючись ст.. 139, 140, 176-178, 181, 184, 193, 194, 323 КПК України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ
		 
		Клопотання прокурора задовольнити.
		Продовжити до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ Маневицька виправна колонія (№42), строком до 13.12.2025 року включно.
		Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 302800,00 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		Роз`яснити заставодавцям, що у разі порушення ОСОБА_6 визначених обов`язків - застава звертається в дохід держави.
		Зазначені обов`язки встановити на строк 2 місяці з моменту застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави.
		Відкласти судове засідання та призначити дату нового судового засідання на 15-00 годину 10.11.2025р.
		Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресом: АДРЕСА_2 захід забезпечення кримінального провадження у виді приводу, тобто його примусового супроводження на 15:00 годину 10.11.2025р. до судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 кабінет 211.
		Доручити начальнику Ковельського РУП ГУНП у Волинській області виконання приводу.
		В разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу, повинна повернути її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
		Накласти грошове стягнення в сумі 2000 грн. на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , що зареєстрований АДРЕСА_1 на користь держави, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, ЄДРПОУ 37993783, Рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100. 
		Щодо грошового стягнення ухала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...