Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/27979/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; адвокатури.
Надіслано судом: 22.10.2025. Зареєстровано: 24.10.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2025.
Дата набрання законної сили: 22.10.2025
Номер судового провадження: П/520/33714/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 
		УХВАЛА
		про відмову у відкритті провадження
		22 жовтня 2025 р. Справа № 520/27979/25
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши матеріали позовної заяви Адвоката ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
		В С Т А Н О В И В :
		Адвокат Попов Артем Олегович звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
		- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася в тому, що посадові особи військової частини не надали у встановлений чинним законодавством України документи на адвокатський запит від 07 серпня 2025 року у відношенні ОСОБА_2 ;
		- зобов?язати військову частину НОМЕР_1 надати адвокату Попову Артему Олеговичу завірені належним чином копії документів відповідно до адвокатського запиту від 07 серпня 2025 року у відношенні ОСОБА_2 .
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
		Суд зазначає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		За правилами пунктів 1, 7 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, а також спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
		Водночас під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Позивачем у цій справі є адвокат Попов Артем Олегович, який здійснює незалежну професійну діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №6313, що видане 31.05.2023 на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області від 26.04.2023 №5. 
		Адвокатом Поповим А.О. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2025 здійснюється представництво та захист законних інтересів ОСОБА_2 .
		У зв`язку з необхідністю здійснити збір інформації для представництва інтересів клієнта, адвокатом направлено адвокатський запит від 07.08.2025 до Військової частини НОМЕР_1 з проханням:
		- надати довідку про складові грошового забезпечення за час проходження військової служби;
		- надати довідку про безпоспердню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України;
		- надати витяг з бойових наказів командира, витяг з журналу бойових дій військової частини із зазначенням ПІБ Клієнта чи відомостей про залучення останнього підрозділу до бойових дій з моменту повномасштабного вторгнення (24.02.2022) по момент виключення зі списків особового складу;
		- надати витяги рапортів та витяги з наказу про залучення Клієнта до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України з моменту повномасштабного вторгнення (24.02.2022) по момент виключення зі списків особового складу помісячно;
		- надати витяги з рапортів та витяги з наказів про виплату Клієнту додаткової винагороди за участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України з моменту повномасштабного вторгнення (24.02.2022) по момент виключення зі списків особового складу помісячно;
		- надати відповідь щодо підстав не нарахування та не виплату додаткової винагороди у розмірі 100 тис на місяць за участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України з моменту повномасштабного вторгнення (24.02.2022) по момент виключення зі списків особового складу.
		Спірні правовідносини у справі виникли внаслідок ненадання відповідачем документів на вказаний адвокатський запит позивача.
		Для розв`язання питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом адміністративної юрисдикції, необхідно з`ясувати, чи є він публічно-правовим, чи пов`язаний спір з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, тобто чи є запитувана в адвокатському запиті позивача інформація публічною.
		На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
		Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
		Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону №5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
		У свою чергу, за приписами статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (частина перша статті 13).
		Згідно зі статтею 23 Закону № 2939-VI оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
		Отже, питання права на отримання запитуваної інформації перебуває у площині двох законів Закону №2939-VI і Закону №5076-VI.
		Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.03.2024 у справі №640/7688/21 та від 29.05.2025 у справі № 580/4827/24 за результатами аналізу вищенаведених положень чинного законодавства дійшов таких висновків щодо правозастосування:
		якщо говорити про запит на отримання публічної інформації у сенсі Закону №2939-VI, то запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому, розпорядниками такої інформації є суб`єкти, названі у статті 13 цього Закону;
		якщо ж йдеться про адвокатський запит у розумінні Закону №5076-VI, то на відміну від запиту на отримання публічної інформації, такий може бути адресований як суб`єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам;
		основною відмінністю між запитом на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги. Це узгоджується з приписами статті 24 Закону №5076-VI, якою передбачено обов`язок адвоката додавати до адвокатського запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		При цьому, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду, сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів (постанови ВП ВС від 29.04.2020 у справі №826/2106/17, від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а).
		Закон № 5076-VI не містить заборони запитувати в адвокатському запиті публічну інформацію, якщо це необхідно для захисту інтересів клієнта. Тобто, адвокатський запит може стосуватися й надання публічної інформації. Але, у такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону № 5076-VI, зобов`язаний послатися й на відповідні статті Закону № 2939-VI, як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, а також дотриматися вимог останнього й звернути увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21.
		Також варто звернути увагу на те, що за змістом статті 24 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
		Поряд із цим, за змістом статей 10, 23 Закону № 2939-VI відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Таким чином, окрім уже згаданих відмінностей запиту на отримання публічної інформації і адвокатського запиту, вони відрізняються також і наслідками відмови в отриманні запитуваної інформації.
		Як встановлено судом адвокатський запит адвоката Попова Артема Олеговича від 07.08.2025 направлений до до Військової частини НОМЕР_1 з метою отримання інформації щодо грошового забезпечення ОСОБА_2 , за період проходження його військової служби. Тобто, запитувана в адвокатському запиті інформація стосується приватноправових відносин між адвокатом (позивачем) і клієнтом ( ОСОБА_2 ).
		В адвокатському запиті Попов А.О. посилалася виключно на норми Закону №5076-VI та не вказував, що запитувана інформація є публічною у розумінні Закону № 2939-VI.
		Станом на день звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 усіх витребуваних документів на адвокатський запит на отримав, оскільки у запитуваних адвокатом документах міститься інформація з обмеженим доступом.
		Отже, фактично у цьому випадку має місце ненадання запитуваних документів у повному обясязі Військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит позивача, а не про відмову у наданні позивачу доступу до публічної інформації.
		Вимоги позовної заяви стосуються бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на адвокатський запит відповідно до положень статті 24 Закону № 5076-VI, обґрунтування щодо порушень відповідачем вимог Законом № 2939-VI позовна заява не містить.
		Зазначене у сукупності не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.
		Відтак, у спірному випадку не йдеться про спір фізичної особи із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, що не заперечує й сама позивач.
		За таких обставин, суд не знаходить правових підстав вважати, що захист прав позивача у спірних правовідносинах може бути реалізований у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
		Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
		Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №9901/296/19, від 20.11.2019 у справі №808/2167/18 та від 11.06.2020 у справі №640/22536/19.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		З врахуванням наведених вище норм законодавства та обставин, викладених у позові, слід прийти до висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
		Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформованими у постанові від 29.05.2025 у справі № 580/4827/24.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільний кодекс України).
		За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад цього спору, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
		Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Європейський суд з прав людини в п. 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
		Відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		Частиною 2 ст. 170 КАС України встановлено, що про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.
		У зв`язку із викладеним вище, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в цій справі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
		У Х В А Л И В :
		Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Адвоката ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
		Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
		Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Ольга ГОРШКОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...