Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/54224/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 06.11.2025. Зареєстровано: 07.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2025.

Номер судового провадження: 1-кс-45424/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024042030000109

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/54224/25-к
		пр. 1-кс-45424/25
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 листопада 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
		за участі сторін кримінального провадження:
		підозрюваної ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
		розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05 серпня 2024 року ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01.11.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодження прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042030000109 від 05 серпня 2024 року, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 .
		Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу з метою отримання неправомірної вигоди, розкрадання коштів комунальних підприємств у великих розмірах шляхом проведення безтоварних операцій з відходами, незаконне видобування корисних копалин на об`єктах природно-заповідного фонду, шахрайство із земельними ділянками державної власності, незаконним збагаченням, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 190, ст. 368-5 КК України.
		Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
		Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 30.09.2024 № 182-о ОСОБА_3 призначено на посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
		Відповідно до статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 20 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яку ратифіковано Верховною радою України із заявами Законом № 251-V (251-16) від 18.10.2006 за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати. 
		Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи у період часу з 30.09.2024 по теперішній час посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), є особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України, є особою на яку поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами відповідальними за корупційні правопорушення.
		Відповідно до положень Примітки до ст. 368-5 КК України, Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 та у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
		При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
		Згідно із частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно із частиною 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у деклараціях, серед іншого, зазначаються відомості про персональні дані особи, що їх декларує, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.
		Таким чином, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 , обіймаючи посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області  - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), належала до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов`язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
		Так, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) знала та розуміла, що на неї покладено обов`язки додержуватися Конституції та законів України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення умисно, обіймаючи посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області  - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у період з 01.01.2025 по 31.10.2025 набула активів вартістю 46 444 493 гривень, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують її законні доходи, за наступних обставин. 
		03.03.2025, о 10 годині 08 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснивши вихід у мережу Інтернет та заповнивши на офіційному вебсайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік. 
		Перед підписанням декларації ОСОБА_3 ознайомилася з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.
		Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_3 , ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_3 була обізнана із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2024 рік.
		Так, у ході заповнення вищевказаної декларації, ОСОБА_3 внесла до її відповідних розділів інформацію про об`єкти нерухомості, транспортні засоби, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно.
		У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_3 зазначила наступні доходи в розмірі 352807 гривень від ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА ІНСПЕКЦІЯ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ОКРУГУ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ТА КІРОВОГРАДСЬКАОБЛАСТІ), код ЄДРПОУ 43877118.
		У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_3 зазначила кошти, розміщені на банківських рахунках банку АТ «Райффайзен Банк» код ЄДРПОУ 14305909 в розмірі 2500 EUR, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2024, становить 109 816,5 гривень.
		При цьому, будь-які інші грошові активи ОСОБА_3 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, не вказала. 
		В той же час, досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_3 за період з січня 2025 року по вересень 2025 року (загальний період 9 міс.) отримала дохід на суму 274 382,28 гривень.
		Незважаючи на вищевикладене, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31.10.2025, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на набуття нею активів, вартість яких  більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.
		Так, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 31.10.2025 та невстановлений на даний час у ході досудового розслідування спосіб ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, набула активів: грошові кошти 880 233 доларів США (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 36 943 467 гривень), та 201 500 ЄВРО (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 9 775 409 гривень), які зберігала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Так, 31.10.2025 старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні №42024042030000109 від 05.08.2024 за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 36 943 467 гривень), та 201 500 ЄВРО (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 9 775 409 гривень), на загальну суму 46 718 876 гривень.
		При цьому, різниця між вартістю набутих активів ОСОБА_3 та її законними доходами  склала як мінімум 46 323 219 гривні, що більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує законні доходи ОСОБА_3 .
		Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному збагаченні, а саме  у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України.
		Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 13 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 39 969 600 грн, яка вчинила особливо тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
		Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_3 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_3 , є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років та, будучи обізнаним про покарання, що їй загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
		Разом з цим, ОСОБА_3 , маючи у володінні два чинних паспорти громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1   дійсний до 29.07.2026, може змінити як тимчасове, так і постійне місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон.
		В той же час, наявністю воєнного стану в Україні, численних програм для українців влаштувати життя за кордоном, надає ОСОБА_3 впевненості в успішній організації життя за кордоном у разі переховування нею від органів досудового розслідування та суду шляхом незаконного переміщення через державний кордон України в обхід встановлених пунктів прикордонного пропуску.
		Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 , маючи свободу дій та корупційні зв`язки може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого документування злочинної діяльності ОСОБА_3 , а також встановлення інших осіб, з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.
		У ході досудового розслідування встановлено наявність чималих статків, які ОСОБА_3 легалізує шляхом оформлення прав власності на інших підконтрольних осіб, близьких родичів та членів своєї сім`ї, правомірність набуття яких, у свою чергу, ставиться під сумнів.
		Даний факт є індикатором непрозорого способу життя ОСОБА_3 , схильності до маніпулятивної поведінки та вміння маскувати свої доходи, що як наслідок свідчить про реальний ризик, володіння навичками та вміннями знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		У разі обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, враховуючи, що в даному кримінальному провадженні не встановлено всіх осіб, які причетні до його вчинення, а також не встановлено істинних джерел отримання великих статків вилучених в ході обшуку, 
		ОСОБА_3 матиме можливість узгоджувати з іншими особами яким на теперішній час не повідомлено про підозру єдиний план приховування злочинної діяльності, узгодження показань або уникнення кримінальної відповідальності.
		Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
		Ураховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у тяжкому злочині, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а також те, що ОСОБА_3 у випадку обрання їй запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення, , в тому числі ті, що будуть направлені на спроби ухилення від притягнення його до кримінальної відповідальності. 
		Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винним, у сукупності із даними про особу підозрюваної та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Захисник підозрюваної проти задоволення клопотання заперечував, оскільки підозра не обгрунтована, ризики не доведені. З огляду на наявність міцних соціальних зв`язків, позитивних характеристик захисник просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити заставу, яку визначити не більше 2 млн. грн.
		Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
		Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
		За результатами проведеного розслідування, 01.11.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 368-5 КК України.
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
		- протоколом обшуку від 31.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_3 , під час якого виявлено та вилучено кошти у розмірі 880 233 доларів США (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 36 943 467 гривень), та 201 500 ЄВРО (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 9 775 409 гривень), на загальну суму 46 718 876 гривень.
		- протоколом обшуку від 31.10.2025 за місцем знаходження Державної екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), під час якого, серед іншого вилучено особову справу ОСОБА_3 ;
		- відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо ОСОБА_3 , в яких зазначено доходи отримані останньою;
		- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 21.08.2025 під час якого свідок повідомив про виявлені факти володіння та користування майном ОСОБА_3 , яке відсутнє в її декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також про можливе джерело доходів, які стали джерелом незаконного збагачення;
		- відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо ОСОБА_3 ;
		- іншими матеріалами кримінального провадження.
		Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної, що остання може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_3 забезпечить виконання останньої покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують останню, як особу, стан здоров`я підозрюваної, її соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші злочини, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
		Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
		Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
		Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
		Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
		При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава в сумі 30 000 000,00 грн, з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов`язків.
		Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 29 грудня 2025 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05 серпня 2024 року.
		Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити в сумі 30 000 000,00 грн, зобов`язавши підозрювану  ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
		- не відлучатися з міста  Дніпро, Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		- носити електронний засіб контролю.
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
		р/р № UA128201720355259002001012089
		Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві
		ЄДРПОУ: 26268059
		МФО 820172
		Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.
		Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 грудня 2025 року включно.
		Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...