Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/1382/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 14.11.2025. Зареєстровано: 16.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2025.
Дата набрання законної сили: 04.11.2025
Номер судового провадження: 22-ц/4808/916/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 348/1382/22
		Провадження № 22-ц/4808/914/25
		Провадження № 22-ц/4808/916/25
		Головуючий у 1 інстанції Бурдун Т. А. 
		Суддя-доповідач Василишин Л.В. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
		головуючої (суддя-доповідач):    Василишин Л.В.,
		суддів:                    Баркова В.М., Максюти І.О.,
		секретаря:                Шемрай Н.Б.    
		за участю апелянта ОСОБА_1 , представника апелянта адвоката Ткачишин С.М., представників відповідача Винника Б.І., Капака М.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у  ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року та додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2025 року, ухвалені в складі судді Бурдун Т.А. в місті Надвірній, у справіза позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Надвірнанафтогаз» про стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати та інфляційних втрат,
		в с т а н о в и в:
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із урахуванням уточненої позовної заяви до ПАТ «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Надвірнанафтогаз» про стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати та інфляційних втрат.
		В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначав, щоз 25 березня 2003 року він працював машиністом насосної станції з накачування робочого агенту в пласт 3-го розряду в цеху підтримання пластового тиску у відокремленому структурному підрозділі Нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта». 
		30 травня 2022 року він звернувся до Київської незалежної судово-експертної установи із заявою на проведення судово-економічної експертизи. 
		Висновком судового експерта Величко Ю.Г. № 3224 від 11 серпня 2022 року за результатами проведення економічної експертизи встановлено невідповідність розміру його заробітної плати нормам та гарантіям, що встановлені трудовим законодавством та умовами Колективного договору і Галузевими угодами.
		Зокрема, відповідач неправильно розраховував розмір тарифної ставки за період з квітня 2003 року по квітень 2022 року (основні грубі порушення починаючи з 2017 року), як наслідок, за період роботи відповідач не в повному розмірі виплачував йому заробітну плату.
		За вказаний період відповідач мав нарахувати та виплатити йому заробітну плату у розмірі 1 696 371, 90 гривень. Натомість, відповідно до розрахункових листів за період з квітня 2003 року по квітень 2022 року, йому фактично нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 1 421 872,75 гривень.
		Недонарахована та невиплачена йому відповідачем заробітна плата за період з квітня 2003 року по квітень 2022 року становить 274499,14 гривень.
		Крім того, відповідно до вказаного висновку судового експерта розмір індексації недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за цей період станом на 11 серпня 2022 року становить 5 364 287,85 гривень.
		Позивач уважав, що оскільки при встановленні йому посадового окладу норми і гарантії, визначені законодавством та Галузевими угодами, дотримані не були, його право на оплату праці підлягає захисту шляхом перерахування та виплати йому заробітної плати із врахуванням мінімальних гарантій, встановлених Галузевими угодами, а також із врахуванням індексів зростання цін на споживчі товари.
		З цих підстав, позивач просив суд стягнути із ПАТ «Укрнафта» в особі відокремленого підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» на його користь 274 499,14 грн заробітної плати та 5 364 287,85 грн інфляційних втрат з врахуванням законодавчо встановлених податків, зборів та обов`язкових платежів; стягнути судові витрати у розмірі 6000 грн консультативних послуг та 40 000 грн за проведення економічної експертизи.
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
		Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Надвірнанафтогаз» про стягнення недорахованої та невиплаченої заробітної плати та інфляційних втрат.
		Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2025 року ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрнафта» в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазвидобувного управління «Надвірнанафтогаз» понесені судові витрати за проведення експертизи у розмірі 19101,60 грн. 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
		Представник  ОСОБА_1  адвокат Ткачишин С.М. на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно визнав неналежним та недопустимим доказом висновок судового експерта Київської незалежної експертної установи Величко Ю.Г. від 11 серпня 2022 року № 3224 та від 29 грудня 2022 року № 3248.
		Крім того, суд помилково уважав, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин Галузева угода, укладена між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Профспілкою працівників газових господарств України на 2007-2009 роки.
		Також поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що для посади ОСОБА_1 діяла тарифна система оплати праці із такими мінімальними видами та розмірами доплат і надбавок, за період з 2007-2022 роки: мінімальна тарифна ставка  135 % розміру мінімальної заробітної плати в період з 2007 по 2022 року; підвищення тарифної ставки на 25 % для робітників основного виробництва і непромислової групи та посадові оклади працівників непромислової групи СО або окремих робочих місць, розташованих ена території населених пунктів, яким надано стату гірських; доплата до тарифу за шкідливі умови праці  8 %; доплата за роботу у вечірній час  20 % годинної тарифної ставки за кожну годину; доплата за роботу у нічний час  40 % годинної тарифної ставки за кожну годину; доплата за роботу у святкові і вихідні дні  100 % тарифної ставки працівника; надбавка за високу професійну майстерність  12 %; міжрозрядний коефіцієнт для працівника 3 розряду у розмірі 1,30 з 2007-2012 роки; у розмірі 1,21 з 2012-2017 роки; у розмірі 1,34 з травня 2017 року по 2022 рік. 
		З огляду на викладене, розрахунки, проведені експертом ОСОБА_2 від 31 жовтня 2024 року за результатами проведення економічної експертизи, є неправильними, оскільки за період з 01 січня 2011 року по 01 травня 2022 року здійснені без врахування всіх зазначених вище мінімальних видів та розмірів доплат і надбавок. Зокрема, експерт порахував доплату до тарифної ставки у розмірі 25 % за роботу у структурній одиниці, розташованій у населеному пункті, якому надано статус гірського лише до 01 квітня 2019 року, мінімальну тарифну ставку робітника першого розряду основного виробництва за місячну норму робочого часу до 31 грудня 2016 року експерт застосував у розмірі 135 % мінімальної заробітної плати, а з 01 січня 2017 року у розмірі 135 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надбавку за високу професійну майстерність у розмірі 12 % для працівника 3 розряду експертом не застосовано при розрахунках за весь досліджувальний період.
		Крім того, суд першої інстанції помилково уважав достовірними висновки, викладені контролюючим органом у Акті № ІФ2349/530/АВ від 09 вересня 2021 року, складеному за результатами позапланового заходу державного нагляду проведеного Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області, у якому контролюючий орган зазначив, що «відповідно до Галузевої угоди мінімальний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва становить 3212 грн, а згідно Колективного договору ПАТ «Укрнафта» фактичний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основого виробництва становить 6541 грн, що у 2,04 рази або на 104 % перевищує мінімальні гарантії (в тому числі враховує 2,5 % підвищення за роботу в гірській місцевості)».
		Оскільки зазначене не відповідає дійсності  відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» з 1 грудня розмір мінімальної заробітної плати становив 6500 грн, тобто мінімальний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва відповідно до Галузевої угоди становив 135 % мінімальної заробітної плати, тобто 8775 грн.
		Представник апелянта зазначала також про те, що не заслуговують на увагу свідчення свідка ОСОБА_3 з приводу надання оцінки щодо законності нарахувань заробітної плати експертом, оскільки свідком може бути особа, якій відомі обставини, що стосуються предмета спору. Водночас ОСОБА_3 працює на посаді начальника служби по роботі з персоналом в ПАТ «Укрнафта» та нарахуванням заробітної плати позивачу не займалася.
		Просила врахувати, що у цій справі сторони не є рівними, оскільки право працівника бути обізнаним про законність нарахування та виплату йому заробітної плати перебуває у залежності від надання працедавцем повної та достовірної інформації щодо локальних документів товариства, які стосуються нарахування заробітної плати конкретному працівнику та не може бути реалізоване ним самостійно без спеціальних знань. ОСОБА_1 попередньо звертався і до ПАТ «Укрнафта», і до Держпраці зі скаргами усунути порушення у нарахуванні йому заробітної плати, однак відповідач навмисно перешкоджав позивачу здійснювати його право на звернення до суду, зокрема, не надав запитувані документи без законних на те підстав, а тому, на думку представника апелянта, ефективним засобом порушеного права буде застосування при розрахунку заробітної плати останнього міжрозрядного коефіцієнту для працівника 3 розряду  1,34 за весь розрахунковий період, як це було зроблено експертом у висновку № 3224 від 11 серпня 2022 року. 
		Оскільки, на думку представника апелянта, наявні підстави для задоволення позовних вимог, то судові витрати, понесені під час розгляду справи у суді першої інстанції, потрібно стягнути на користь ОСОБА_1 .
		Враховуючи викладене, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат.
		Позиція інших учасників справи
		Представник ПАТ «Укрнафта»- Капак М.І.подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Заяви (клопотання) учасників справи
		У судовому засіданні апелянт та його представник вимоги скарги підтримали, просили її задоволити.
		Представники відповідача скаргу не визнали та просили її відхилити.
		Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
		Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
		Фактичні обставини справи
		Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в структурній одиниці НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» в період з 06 березня 2002 року по 15 вересня 2022 року. На момент звільнення обіймав посаду машиніста насосних станцій з накачування робочого агента в пласт 3 р. ДП та ПН (дільниця підготовки та перекачування нафти) НГВУ «Надвірнанафтогаз» (а.с.104-108, том 1).
		15 вересня 2022 року наказом № 315-К «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 було звільнено з роботи.
		09 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління Держпраці в Івано-Франківській області з проханням провести перевірку НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» щодо дотримання законодавства про працю, зокрема, законності та відповідності умовам колективного договору нарахування та виплати позивачу заробітної плати за весь період його роботи на підприємстві, починаючи з 2001 року (а.с.110, том 1)
		Проведена Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області позапланова перевірка не встановила порушень вимог трудового законодавства зі сторони відповідача, що підтверджується Актом № ІФ2349/530/АВ від 09 вересня 2021 року. Зокрема, у акті зазначено, що за результатами атестації робоче місце машиніста насосних станцій з накачування робочого агента в пласт НГВУ «Надвірнанафтогаз» відноситься до категорії з шкідливими і важкими умовами праці. Згідно карти умов праці, передбачено наступні пільги та компенсації: право на пільгову пенсію за Списком № 2, підвищена на 8% тарифна ставка, додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці  7 календарних днів, видача молока  з розрахунку 0,5 літра за зміну. Всі вище перелічені пільги та компенсації надаються у повному обсязі, встановлена підвищена тарифна ставка, що враховує доплату за шкідливі умови праці, а саме тарифна ставка за 3 розрядом становить 60,015 грн, в той же час як тарифна ставка робітника цього ж розряду із нормальними умовами праці становить 52, 748 грн. Відповідно до Колективного договору виплачується допомога за роботу в нічний і вечірній час, премія за виконання ключових показників ефективності та здійснюються заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення при виході у відпустку, премія до професійного свята та ін. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» тарифні ставки і посадові оклади працівників визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці підвищуються на 25 відсотків. Відповідно до Галузевої угоди, мінімальний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва становить 3212 грн, а згідно Колективного договору ПАТ «Укрнафта» фактичний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва становить 6541 грн, що в 2,04 рази або на 104% перевищує мінімальні гарантії (в тому числі враховує 25% підвищення за роботу в гірській місцевості). Вказано, що машиністи насосних станцій з накачування робочого агента в пласт не працюють вахтовим методом організації робіт, тому доставка до місця роботи і забезпечення гарячим харчуванням для них не передбачена. Також ОСОБА_1 за період з 2001 року по вересень 2021 року нараховувалася індексація заробітної плати (а.с.175-190, том 3).
		Згідно з довідкою про нараховану та виплачену заробітну плату позивачу ОСОБА_1 за період з 04.2003 по 04.2022 відображено розрахунок заробітної плати позивача за період 01.04.2003 до 01.05.2022 у загальному розмірі - 1 421 872,46 грн, виходячи із його фактичної тарифної ставки у відповідному періоді (а.с. 87-174, том 3).
		Позивач ОСОБА_1 самостійно звернувся до судового експерта. На вирішення дослідження були поставлені наступні питання: 1. Який документально обґрунтований розмір заробітної плати ОСОБА_1 на посаді машиніста насосної станції накачування робочого агенту в пласт 3 розряду в цеху підтримання пластового тиску на підприємстві Нафтогазове управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» підлягав нарахуванню та виплаті працівнику за період з 25.03.2003 по 01.05.20222 відповідно до діючого законодавства України та умов Колективного договору ПАТ «Укрнафта» на 2007-2008 роки, Галузевої угоди між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Профспілкою працівників газових господарств України на 2007-2009 роки та Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки (з врахуванням доплат, надбавок та підвищень заробітної плати? 2.Яка різниця між фактично нарахованою ОСОБА_1 заробітною платою на посаді машиніста насосної станції з накачування робочого агенту в пласт 3 розряду в цеху підтримання пластового тиску на підприємстві Нафтогазове управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» за період з 25.03.2003 по 01.05.2022 та встановленим розміром заробітної плати при дослідженні питання 1? 3. Який розмір недонарахованої підприємством Нафтогазове управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» частини заробітної плати ОСОБА_1 на посаді машиніста насосної станції накачування робочого агенту в пласт 3 розряду в цеху підтримання пластового тиску на підприємстві Нафтогазове управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» за період з 25.03.2003 по 01.05.2022 з врахуванням індексів зростання цін на споживці товари станом на дату складання висновку? 
		Згідно висновку судового експерта Київської незалежної судово-експертної установи Величко Ю.Г. № 3224 від 11.08.2022 вбачаться, що згідно розрахункових листів ОСОБА_1 за період з квітня 2003 по квітень 2022 загальний розмір нарахованої заробітної плати працівника становить 1421872,75 грн, арифметично встановлений розмір заробітної плати становить 1696371,90 грн, різниця становить 274499,14 грн, розмір недонарахованої підприємством частини заробітної плати з врахуванням індексів зростання на споживчі товари з врахуванням індексів зростання на споживчі товари станом на 11.08.2022 становить 5638787,00 грн. Також у висновку вказано, що у зв`язку з відсутністю в межах наданих матеріалів повного обсягу документів розраховані значення розміру заробітної плати не є остаточними. (а.с.121-198, том 2)
		Згідно висновку судового експерта Київської незалежної судово-експертної установи Величко Ю.Г. № 3248 від 29.12.2022 вбачаться, що в межах наданих документів арифметично встановлений розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 01.05.2022 становить 1030715,84 грн, згідно розрахункових листів ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 01.05.2022 загальний розмір нарахованої заробітної плати працівника становить 800858,89 грн, різниця за період з 01.05.2017 по 01.05.2022 становить 229856,95 грн, розмір недонарахованої підприємством частини заробітної плати з врахуванням індексів зростання на споживчі товари за період з 01.05.2017 по 01.05.2022 станом на 29.12.2022 становить 2351286,29 грн (а.с.121-198, том 2), також у висновку вказано, що у зв`язку з відсутністю в межах наданих матеріалів повного обсягу документів розраховані значення розміру заробітної плати не є остаточними (а.с.2-37, том 4).
		Згідно висновку експерта № СЕ-19/109-23/14288-ЕК від 31.10.2024 призначеної вбачається, що відповідно до діючого законодавства України та умов Колективного договору ПАТ «Укрнафта» та Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, НАК «Нафтогаз України» і Профспілкою працівників нафтової та газової промисловості України на 2012-2014 роки, заробітна плата ОСОБА_1 на посаді на посаді машиніста насосної станції з накачування робочого агенту в пласт 3 розряду в цеху підтримання пластового тиску на підприємстві НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2011 по 01.05.2022 повинна становити: 1216898,21 грн, в тому числі: 44811,44 грн за 2011 рік, 52316,30 грн за 2012 рік, 53858,68 грн за 2013 рік, 66596,14 грн за 2014 рік, 77068,41 грн за 2015 рік, 86254,73 грн за 2016 рік, 106239,64 грн за 2017 рік, 136903,11 грн за 2018 рік, 161119,00 грн за 2019 рік, 170329,60 грн за 2020 рік, 205920,44 грн за 2021 рік, 55480,72 грн. Заробітна плата за період з 25.03.2003 по 31.12.2010 не визначалася, оскільки за цей період не надані первинні бухгалтерські документи (табелі обліку робочого часу) які є підставою для нарахування заробітної плати (а.с.236-250, том 4).
		Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно зі статтями 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 2 Закон України «Про оплату праці»визначено структуру заробітної плати, зокрема: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
		Так, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
		Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		Згідно з ч. 2 і 3 ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
		Разом з цим положеннями ст. 98 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
		Відповідно до положень ст. 97 Кодексу законів про працю України тарифні сітки, як і інші питання щодо порядку і форми оплати праці встановлюються підприємствами, установами, організаціями у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
		Тарифна сітка оплати праці на підприємстві, установі, організації встановлюється залежно від законодавчо встановленого розміру заробітної плати (ст. 96 Кодексу законів про працю Українита ст. 6 Закону України «Про оплату праці»).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 за № 3356-XII унормовано, що колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
		Згідно зі ст. 13 КЗпП України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», в колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
		Відповідно до ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації. Аналогічне визначено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди»
		Пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, визначені у ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
		Відповідно до ч.1 ст.6 вищезазначеного Закону умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови праці осіб, які працюють у гірських районах» встановлено, що на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах розташованих на територіях населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральними, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25%.
		В спірному випадку, позивач звернувся з позовом про стягнення невиплачених відповідачем коштів, як складових заробітної плати, оскільки вважав, що останній не в повному обсязі виплачував її в частині доплат та заохочень передбачених колективними договорами та галузевою угодою. Виходячи зі встановлених експертом даних експертного висновку здійсненого за його замовленням, ОСОБА_1 вважав, що до стягнення підлягають 274 499,14 грн заробітної плати та 5 364 287,85 грн інфляційних втрат .
		Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів законності своїх вимог.
		Як встановлено судом, заробітна плата працівникам ПАТ «Укрнафта» нараховується з врахуванням Генеральної угоди, яка укладена між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об`єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб`єднаннями та Галузевої угоди, укладеної між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією Нафтогаз України і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки (а.с. 67-81, том 3).
		У ПАТ «Укрнафта» також укладено Колективний договір на 2007-2008 роки (надалі - Колективний договір), який схвалений конференцією трудового колективу 26 квітня 2007 року, та діє до укладення нового, на підставі п.1.1 цього Колективного договору та ст.9 Закону України «Про колективні договори і угоди». Протягом 2007 - 2022 років до Колективного договору вносилися зміни і доповнення, які оформлені Доповненнями до Колективного договору №№1-108. Колективний договір та всі Доповнення пройшли реєстрацію в Шевченківській РДА м. Києва (а.с.33-66, том 3).
		При цьому, п.2.2.8 зазначеного Колективного договору визначено мінімальні гарантії для оплати праці, а саме: «Встановити мінімальний розмір тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва за місячну норму робочого часу не менше 135 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для робітників наскрізних та інших професій - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом».
		З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України №1774 -VIII від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». В пункті 5 розділу II (Прикінцеві та перехідні положення) якого зазначено: «Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб», тобто, з 1 січня 2017 року при розрахунку мінімальних гарантій як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб.
		За період з дати прийняття Колективного договору по 31 грудня 2016 року при розрахунку мінімальних гарантій як розрахункова величина використовувалася мінімальна заробітна плата.
		Доповненням № 77 до Колективного договору з 1 квітня 2018 року в п.п. 2.2.8. внесено примітку такого змісту: «До внесення змін у чинну Галузеву угоду замість показника мінімальна заробітна плата відповідно до прикінцевих положень Закону України №1774-УШ від 06.12.2016 в якості розрахункової величини застосовується показник прожитковий мінімуму на одну працездатну особу, встановлений законодавством».
		Тому суд обґрунтовано відхилив доводи представника позивача щодо необхідності обрахування тарифної ставки позивача з 01.01.2017 в розмірі мінімальної заробітної плати. Послання в цій частині апелянта на висновок експерта Величко Ю.Г. неналежне, оскільки норми наведеного закону поширюються на спірні правовідносини і підлягали до застосування.
		Щодо застосування міжрозрядного тарифного коефіцієнту, то при затвердженні штатного розпису та встановленні конкретних розмірів оплати праці працівників, відповідач правомірно керувався Додатками 1, 4, 6 до Колективного договору. Так, згідно Додатку №1 до Колективного договору встановлені міжрозрядні тарифні коефіцієнти, які застосовуються для визначення тарифних ставок робітників:
		- з травня 2007 року до 1 травня 2017 року діяли Міжрозрядні тарифні коефіцієнти
		І-1,0; 21,09; 3-1,21; 4-1,35; 5-1,55; 6-1,8.
		Доповненням № 63 з 1 травня 2017 року Додаток 1 викладено в наступній редакції:
		І-1,0; 21,21; 3-1,34; 4-1,5; 5-1,72; 6-2,0.
		Тобто, для розрахунку годинної тарифної ставки позивача відповідачем згідно умов Колективного договору правомірно застосовувались міжрозрядні тарифні коефіцієнти, які відповідають третьому розряду: до 1 травня 2017 року застосовувався - коефіцієнт 1,21; з 1 травня 2017 року застосовується - коефіцієнт 1,34.
		Щодо надбавки за високу майстерність у розмірі 12%, то апелянтом не спростовано, що така могла бути встановлена тільки на підставі конкретного наказу, винесення яких за час роботи позивача не доведено, тому підстави для врахування такої, як складової зарплати відсутні. 
		Щодо невиплаченого підвищення посадового окладу на 25% за роботу в гірському населеному пункті.
		Встановлено, що при проведенні розрахунку мінімальної годинної тарифної ставки відповідачем застосовувався формульний розрахунок, а саме, мінімальна зарплата у погодинному розмірі множилась на 1,35 , на міжрозрядний коефіцієнт для 3 розряду, на 1,25 за роботу у гірському населеному пункті та на 1,08 з урахуванням доплати за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.
		ОСОБА_1 , який займав посаду машиніста насосної станції з накачування робочого агенту в пласт 3-го розряду в цеху підтримання пластового тиску, була встановлена підвищена тарифна ставка, а саме тарифна ставка за 3 розрядом становила 60,015 грн, в той же час, як тарифна ставка робітника цього ж розряду із нормальними умовами праці становила 52, 748 грн. Відповідно до Галузевої угоди, мінімальний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва становить 3212 грн, а згідно Колективного договору ПАТ «Укрнафта» фактичний розмір місячної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва становить 6541 грн, що в 2,04 рази або на 104% перевищує мінімальні гарантії .
		Таким чином, відповідачем було враховано підвищення посадового окладу на 25% за роботу на території населеного пункту, якому надано статус гірського при розрахунку мінімальної годинної тарифної ставки.
		Щодо висновків експертів.
		Колегія суддів погоджується з тим, що висновки судового експерта Київської незалежної судово-експертної установи Величко Ю. Г. № 3224 від 11.08.2022 та № 3248 від 29.12.2022, не можна вважати належними доказами, оскільки експертом зазначено, що висновки є неповними, так як зроблені на підставі неповної документації про нарахування зарплати. Твердження апелянта, що висновки зроблено виходячи з мінімальних норм та гарантій за перевірений період не заслуговують на увагу, оскільки таке визначення є припущенням.
		Щодо того, що така ситуація склалася через ненадання на запит адвоката відповідачем необхідної документації для проведення дослідження, то позивач вправі був просити суд про витребування таких в порядку визначеному ЦПК України. 
		Щодо висновку експерта Івано-Франківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України № СЕ-19/109-23/14288-ЕК від 31.10.2024, то як зазначено у ньому , за період з 25.03.2003 по 31.12.2010 заробітна плата не визначалася, оскільки за цей період не надані первинні бухгалтерські документи (табелі обліку робочого часу), які є підставою для нарахування заробітної плати , тобто в цій частині вимоги позову не доведені жодними доказами.
		В іншій частині експертом на підставі наданих первинних документів перевірено заробітну плату ОСОБА_1 на посаді машиніста насосної станції з накачування робочого агенту в пласт 3 розряду в цеху підтримання пластового тиску на підприємстві НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2011 по 01.05.2022 та встановлено, що така повинна становити: 1216898,21 грн, в тому числі: 44811,44 грн за 2011 рік, 52316,30 грн за 2012 рік, 53858,68 грн за 2013 рік, 66596,14 грн за 2014 рік, 77068,41 за 2015 рік, 86254,73 грн за 2016 рік, 106239,64 грн за 2017 рік, 136903,11 грн за 2018 рік, 161119,00 грн за 2019 рік, 170329,60 грн за 2020 рік, 205920,44 грн за 2021 рік, 55480,72 грн.
		Апеляційним судом за клопотанням сторони відповідача було допитано експерта ОСОБА_2 , який суду пояснив, що перевіркою було встановлено відповідність нарахування зарплати позивача первинним документам. Щодо твердження апелянта, що підвищення тарифної ставки на 25 % за роботу у гірській місцевості пораховано експертом тільки до 01.04.2019, то з цього приводу висновок містить відповідне пояснення, що визначення робочого місця вимагає з`ясування фактичних обставин, тому таке не визначалося. Однак така обставина не вказує на ненарахування 25% відповідачем за цей період. Тобто можна дійти висновку, що позиція відповідача щодо врахування до складу мінімальної тарифної ставки всіх передбачених Галузевою угодою та колективним договором доплат відповідає дійсності. Тому і в цій частині відсутні підстави для задоволення позову, а відтак правильним є висновок суду.
		В цілому, сторона апелянта доводила, що нарахований та виплачений йому розмір зарплати за час його роботи був значно нижчим за мінімальні норми та гарантії, що встановлені трудовим законодавством, умовами колективного договору та галузевої угоди, з врахуванням таких мінімальних гарантій визначено суму недоплати експертом у висновку від 29.12.22 за № 3248, що на думку апелянта, буде справедливим враховуючи статус позивача. Однак, як зазначалося вище, критерій  мінімальні норми та гарантії не може бути в даному випадку основою нарахування зарплати, оскільки таке здійснюється в порядку передбаченому законодавством та врахуванню підлягають фактичні обставини щодо порядку оплати праці. 
		Тому, оцінивши зібрані у справі докази суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем законодавства про оплату його праці, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача про недорахованої та невиплаченої заробітної плати за весь період роботи в сумі 274499,14 грн та у стягненні інфляційних втрат у розмірі 5364287,85 гривень.
		Оскільки за результатами перегляду рішення суду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування такого, то відсутні підстави й для скасування додаткового рішення суду, яким вирішено питання розподілу судових витрат.
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргунеобхідно залишитибез задоволення,а оскаржуванірішення суду беззмін. 
		Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 квітня 2025 року та додаткове рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2025 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.
		 
		Суддя-доповідач:                                Л. В. Василишин 
		Судді:        В.М. Барков
		       І.О. Максюта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...