Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/2087/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 19.11.2025. Зареєстровано: 19.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2025.

Номер судового провадження: 2/302/22/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 302/2087/23 
		Провадження № 2/302/22/25 
		 
		 Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(в повному обсязі)
		 
		17 листопада 2025 року             селище Міжгір`я
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області 
		в особі головуючого судді Кривка В. П.,
		з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,
		представник позивачки  адвокат Косаковський В.О.,
		представник відповідачки  адвокат Рішко С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Пилипецька сільська рада про встановлення земельного сервітуту,
		В С Т А Н О В И В:
		 Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки
		06.12.2023 в суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням позовних вимог.
		Позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2122481600:01:008:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
		08.10.2015 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про встановлення безстрокових земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці кадастровий номер 2122481600:01:008:0003. На підставі договору було розроблено проект землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту на земельній ділянці 2122481600:01:008:0003. Відомості про договір сервітуту було внесено до Державного земельного кадастру. У подальшому зазначену земельну ділянку було поділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 і право власності на них, відповідно до витягів з ДРРП від 16.03.2023, згідно з договорами купівлі-продажу №№ 122,123 перейшло до відповідачки ОСОБА_2 .
		У липні 2023 позивачка, прибувши до свого домоволодіння, що розташоване за зазначеними земельними ділянками, не змогла отримати доступ до такого та під`їхати автомобілем, бо цей доступ заблоковано. У позасудовому порядку не вдалось вирішити проблему з відповідачкою. Пилипецька сільська рада актом від 25.08.2023 встановила відсутність альтернативного проїзду до житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідач уникає встановленню земельного сервітуту.
		Сторона позивачки, покликаючись на положення норм цивільного і земельного законодавства, просить в становити безоплатний земельний сервітут через земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0028, через земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0029, які належать ОСОБА_2 , для права проходу, проїзду автомобілем до земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0001 та розташованого на ній нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		 Винесені в справі процесуальні рішення
		Ухвалами Міжгірського районного суду Закарпатської області від:
		- 14.12.2023 року залишено позов без руху;
		- 27.12.2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження;
		- 29.01.2024 року продовжено відповідачці ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позов на десять календарних днів;
		- 29.03.2024 року витребувано від ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області належним чином завірені копії проектів землеустрою на земельні ділянки №2122481600:01:008:0028 та №2122481600:01:008:0029 за адресою АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_2 ;
		- 13.05.2024 року призначено в справі земельно-технічну експертизу;
		- 21.05.2025 року відновлено провадження в справі;
		- 04.06.2025 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті;
		- 13.10.2025 року в задоволенні клопотання судового експерта Павлич О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено;
		- 13.10.2025 року задоволено клопотання про участь позивачки в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		 
		 
		 
		 Позиції учасників справи за змістом процесуальних заяв
		14.02.2024 року представник відповідачки-адвокат Рішко С.І. подав відзив на позовну заяв, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову повністю. Цей відзив обґрунтований таким. Земельні ділянки з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 були придбані ОСОБА_2 у ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Станом на 16.03.2023 року вищенаведені земельні ділянки не були обтяжені земельними сервітутами, в т.ч. встановленими на користь ОСОБА_1 . Після 16.03.2023 року внесення змін до реєстраційних даних земельних ділянок з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 у Державному земельному кадастрі, зокрема, реєстрації сервітуту щодо цих ділянок, могло бути проведено виключно за згодою ОСОБА_2 як власника. Такої згоди відповідачка не надавала.
		Як слідує з позову ОСОБА_1 , 08.10.2015 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір про встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003. На підставі цього договору ТОВ «Експерт» було розроблено проект землеустрою та вже 08.10.2015 року внесено інформацію про обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 сервітутом до Державного земельного кадастру. Представник відповідачки звертає увагу суду на те, що у складі технічної документації із землеустрою міститься заява ОСОБА_3 від 22.04.2014 року до директора ТОВ «Експерт» з прохання розробити відповідну документацію, а також договір №44 від 22.04.2014 року. Згідно з технічним завданням саме договір №44 від 22.04.2014 року був підставою для розроблення даної технічної документації із землеустрою, а не наданий позивачкою договір про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці без дати та без номера. Також у цій документації міститься повідомлення державного кадастрового реєстратора про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру №РВ-21000570032015, а саме інформації про обмеження земельної ділянки з кадастровим номером2122481600:01:008:0003 сервітутом у зв`язку з відсутністю таких відомостей у Державному земельному кадастрі. До позову додано ще одну копію договору про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці, в якій зазначено дату договору 08.10.2015 року. Ця дата збігається із датою реєстрації сервітуту у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003. Однак у позовних матеріалах відсутня технічна документація із землеустрою, розроблена на підставі договору про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці від 08.10.2015 року, яка була б підставою для реєстрації земельного сервітуту у Державному земельному кадастрі. На переконання представника відповідача, така документація не могла бути розроблена, оскільки протягом одного дня (08.10.2015 року) фізично неможливо укласти договір, замовити і розробити відповідну технічну документацію із землеустрою, подати її на реєстрацію до органу Держгеокадастру, провести державну реєстрацію сервітуту у Державному земельному кадастрі. В сукупності ці обставини викликаються у сторони відповідача сумнів з приводу достовірності поданих стороною позивача копій письмових доказів.
		З іншого боку, якщо проаналізувати умови договору про встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду по земельній ділянці, то можна констатувати те, що він не містить дати та інформації про місце його укладення. В п. 1.2 Договору сервітуту зазначено про те, що сервітут встановлювався для забезпечення можливості ОСОБА_1 здійснювати прохід та проїзд на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003. Однак ця ділянка не належала і не належить ОСОБА_1 . Відповідно вона не могла бути сервітуарієм за цим договором. Оскільки власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 був ОСОБА_3 , то саме він міг бути сервітуарієм за умовами доданого до позову Договору сервітуту. Згідно умов п. 1.3. Договору сервітуту межі сервітуту мали бути визначені в додатку до цього договору. Однак до позову не додано жодних додатків до цього договору, що вказує на неузгодження сторонами його істотних умов.
		Як визнає сама ОСОБА_1 у своєму позові, державну реєстрацію земельного сервітуту не було проведено, а тому можна констатувати, що даний договір взагалі не набув чинності. Також слід зауважити на тому, що договір сервітуту стосувався земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003, а не належних ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029. ОСОБА_2 не була стороною договору сервітуту, на який посилається ОСОБА_4 як на підставу своїх позовних вимог. На день набуття у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 ці ділянки не були обтяжені жодними обтяженнями та/або обмеженнями, в т.ч. земельними сервітутами. Відповідно ОСОБА_2 не несе жодних зобов`язань за договором сервітуту.
		Представник відповідачки вказує, що якщо навіть припустити проведення 08.10.2015 року реєстрації у Державному земельному кадастрі обмеження земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 у вигляді земельного сервітуту, то очевидним є той факт, що вже після 08.10.2016 року державний кадастровий реєстратор мав виключити з відповідного розділу Поземельної книги запис про таке обмеження.
		ОСОБА_1 не зверталася до ОСОБА_2 із пропозицією укласти договори земельних сервітутів відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029. Такі договори між ними не укладалися. Відповідно реєстрація у Державному земельному кадастрі земельних сервітутів щодо цих ділянок після 16.03.2023 року без погодження із ОСОБА_2 була незаконною, якщо таке дійсно мало місце.
		Твердження ОСОБА_1 про те, що після поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 відомості про наявність земельного сервітуту були перенесені на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 не відповідає дійсності, спростовується витягами з Державному земельного кадастру про земельну ділянку, а також суперечить вимогам п.128 Порядку. До того ж до позову не додано доказів поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 з перенесенням реєстрації земельних сервітутів.
		Представник відповідачки просить суд не брати до уваги доданий до позову Акт комісії Пилипецької сільради від 25.08.2023 року №6, оскільки ОСОБА_2 не повідомляли про час і місце розгляду Пилипецькою сільрадою заяви ОСОБА_1 . За результатами розгляду цієї заяви Пилипецькою сільрадою не приймалося жодного рішення, натомість вищевказаний акт не може вважатися рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні приписів ст. 159 ЗК України, адже таким є виключно рішення сесії Пилипецької сільради. По суті, якщо на думку ОСОБА_1 між нею на ОСОБА_2 виник земельний спір, то Пилипецька сільрада самоусунулася від його розгляду, а тому Акт комісії Пилипецької сільради від 25.08.2023 року №6 не є допустимим доказом у даному спорі.
		Представник відповідачки просить взяти до уваги, що ОСОБА_1 не проживає у житловому будинку в АДРЕСА_1 , а здає його в оренду, рекламуючи цей будинок в мережі інтернет під назвою «Вілла Біла Троянда Ізки». Саме тому у відповідачки є всі підстави стверджувати про те, що сервітути будуть використовуватися не особисто ОСОБА_1 , а сторонніми особами, що знову ж таки суперечить заявленій у позові меті їх встановлення.
		При розгляді судом даного спору представник відповідачки просить взяти до, що у відповідачки є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства та хворіє на аутизм. За рекомендаціями лікарів відповідачка з чоловіком прийняли рішення перевезти сина на постійне проживання в Закарпатську область. Саме з цією метою 16.03.2023 року придбали земельні ділянки з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029 та збудували на них будинок АДРЕСА_2 . Натомість періодична присутність у межах дворогосподарства сторонніх осіб, яким ОСОБА_1 здає в оренду житловий будинок АДРЕСА_1 , не сприятиме відновленню сина відповідачки, може спровокувати конфліктні ситуації.
		 
		Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав, просив такий задовольнити з урахуванням висновку судового експерта про розміри земельних сервітутів на зазначені земельні ділянки. Представник позивачки звернув увагу суду, що відповідачка відхиляла звернення позивачки щодо укладення договору сервітуту, а також відповідачка не зреагувала на рекомендації комісії Пилипецької сільської ради щодо цього, будучи поінформованою про те, що придбані нею земельні ділянки раніше були обтяжені земельним сервітутом за згодою попереднього власника.
		Представник відповідачки в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову на основі обґрунтування, зазначеного у відзиві на позов та покликаючись на помилковість висновків експерта щодо можливості встановити земельні сервітути на належні відповідачці земельні ділянки. Представник відповідачки акцентував на застосуванні судової практики, за якою позивач має довести, що вживав заходів щодо встановлення сервітутів за домовленістю сторін та не надавав пропозицію про укладення договору про встановлення сервітуту.
		Третя особа Пилипецька сільрада подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника органу місцевого самоврядування за наявними у справі матеріалами.
		 
		 Встановлені судом обставини
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2101116412015 від 29.10.2015 року ОСОБА_3 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 площею 0,1100 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 19.03.2012, із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки 05.07.2012 на підставі виникнення права власності згідно із цивільно-правовим договором посвідчений приватним нотаріусом Сятиня Т.С. 07.07.2012 за реєстровим №585, документ, що посвідчує право державний акт від 05.07.2012 серії ЯК №303538; на 0,0377 га зазначеної земельної ділянки безстроково встановлено земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на підставі договору про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці.
		ТОВ «ЕКСПЕРТ» у 2014 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, яка розташована в с.Ізки, ур.«Біля хати», кадастровий номер земельної ділянки: 2122481600:01:008:0003 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. 
		У вищенаведеній технічній документації міститься договір про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці (без зазначення дати укладення), який укладений ОСОБА_3 (власник) та ОСОБА_1 (сервітуарій), де сторони узгодили таке: 
		- за цим договором власник встановлює сервітуарію право користування земельною ділянкою, зазначеною п.1.4 договору, на праві земельного сервітуту (п.1.1 договору);
		- сервітути встановлюються для забезпечення можливості сервітуарія здійснювати прохід та проїзд на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003; земельна ділянка розміром 0,11 га розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с.Ізки, ур. «Біля хати», кадастровий номер 2122481600:01:008:0003 перебуває у власності власника згідно з Держактом на право на земельну ділянку серія ЯК №303538, виданий 05.07.2012 року (п.1.4 договору); 
		- сервітут встановлено безстроково (п.2.1 договору); 
		- за встановлення сервітутів сервітуарій сплачує власнику плату 1 гривню на місяць (п.4.1 договору); 
		- право земельного сервітуту вважається набутим сервітуарієм з моменту державної реєстрації такого права (п.6.1 договору); 
		- сторони погоджуються, що у разі переходу права розпорядження або права власності на земельну ділянку від власника до іншої особи умови цього договору та передбачений ним обсяг сервітутних прав слід розглядати як такі, що зберігатимуть чинність та обов`язковість для нового власника, у зв`язку з цим власник зобов`язується сповістити таку особу про наявність цього договору, ознайомити з його змістом та внести до відповідного договору відчуження земельної ділянки положення щодо визнання умов цього договору особою, що набуває права власності на земельну ділянку (п.6.4 договору).
		ФОП ОСОБА_6 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки за кадастровим номером 2122481600:01:008:0003 код КВЦПЗ 02.01 площа земельних ділянок 0,0956 га та 0,0144 га, місце розташування земельних ділянок: Закарпатська область, Хустський район, с.Ізки, ур. «Біля хати», кадастрові номери земельних ділянок: 2122481600:01:008:0028 та 2122481600:01:008:0029.
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9922905632023 від 21.06.2023 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 13.01.2023 року; ФОП ОСОБА_6 відділом №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.02.2023 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0956 га з кадастровим номером 2122481600:01:008:0028, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); на 0,0233 га зазначеної земельної ділянки безстроково встановлено земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на підставі договору про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці, 08.10.2015 року проведено державну реєстрацію цього сервітуту.
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9922905522023 від 21.06.2023 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 13.01.2023 року; ФОП ОСОБА_6 відділом №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.02.2023 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0144 га з кадастровим номером 2122481600:01:008:0029, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); на цій земельній ділянці безстроково встановлено земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху на підставі договору про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці, 08.10.2015 року проведено державну реєстрацію цього сервітуту.
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9965734482025 від 03.06.2025 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 13.01.2023 року; ФОП ОСОБА_7 відділом №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.02.2023 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0956 га з кадастровим номером 2122481600:01:008:0028 (земельна ділянка створена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003), яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); відсутні відомості про встановлення земельного сервітуту.
		Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9965734522025 від 03.06.2025 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, 13.01.2023 року; ФОП ОСОБА_7 відділом №2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.02.2023 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0144 га з кадастровим номером 2122481600:01:008:0029 (земельна ділянка створена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0003), яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); відсутні відомості про встановлення земельного сервітуту.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №355828329 від 24.11.2023 року, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку загальною площею 132.8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 2122481600:01:008:0001 площею 0,07 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		16.03.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (продавець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (покупець) від імені якої діє ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі довіреності (представник покупця) уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, який 16.03.2023 року нотаріально посвідчений державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. та зареєстрований у реєстрі за №122, де сторони домовились про таке: 
		- продавець продав, а покупець, в особі представника, купила земельну ділянку площею 0,0956 га, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться на території с.Ізки, Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля хати», кадастровий номер земельної ділянки 2122481600:01:008:0028 (п.1.1. договору);
		- земельна ділянка належить продавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Сятинею Т.С., 07.07.2012 року, та зареєстровано в реєстрі за №585, дублікат якого видано 27.02.2023 року та зареєстровано в реєстрі за №178, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №303538 виданий відділом Держкомзему у Міжгірському районі 05 липня 2012 року. Державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Колочавської сільської ради, Закарпатської області, Галай В.В., 15.02.2023 року, номер запису про право власності: 49444428, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2700333121224 (п.1.2 договору);
		- земельна ділянка, що відчужується, під забороною (арештом), в іпотеці (заставі), податковій заставі не перебуває, іншими речовими правами не обтяжена, що підтверджувалося Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №325963563, №325960263, сформованими 16.03.2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. (п.3.5. договору);
		- на земельну ділянку, що є предметом цього договору, відомості про обмеження у використанні цих ділянок, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровано, що підтверджувалося витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3500088802023 від 07.02.2023 року (п.3.7. договору).
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №355031157 від 20.11.2023 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2122481600:01:008:0028 площею 0,0956 га на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 122, виданий 16.03.2023, видавник: держаний нотаріус Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2700333121224); відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні. На цій земельній ділянці знаходиться житловий будинок загальною площею 144.82 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого є ОСОБА_2 .
		16.03.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (продавець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (покупець) від імені якої діє ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі довіреності (представник покупця) уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, який 16.03.2023 року нотаріально посвідчений державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. та зареєстрований у реєстрі за №123, де сторони домовились про таке: 
		- продавець продав, а покупець, в особі представника, купила земельну ділянку площею 0,0144 га, призначені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться на території с.Ізки, Хустського району Закарпатської області, урочище «Біля хати», кадастровий номер земельної ділянки 2122481600:01:008:0029 (п.1.1. договору);
		- земельна ділянка належить продавцю на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Міжгірського районного нотаріального округу Сятинею Т.С., 07.07.2012 року, та зареєстровано в реєстрі за №585, дублікат якого видано 27.02.2023 року та зареєстровано в реєстрі за №178, додатком до якого є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №303538 виданий відділом Держкомзему у Міжгірському районі 05 липня 2012 року. Державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Колочавської сільської ради, Закарпатської області, Галай В.В., 15.02.2023 року, номер запису про право власності: 49444428, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2700307021224 (п.1.2 договору);
		- земельна ділянка, що відчужується, під забороною (арештом), в іпотеці (заставі), податковій заставі не перебуває, іншими речовими правами не обтяжена, що підтверджувалося Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №325963107, №325960263, сформованими 16.03.2023 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. (п.3.5. договору);
		- на земельну ділянку, що є предметом цього договору, відомості про обмеження у використанні цих ділянок, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року №1051, не зареєстровано, що підтверджувалося витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3500088792023 від 07.02.2023 року (п.3.7. договору).
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №355031169 від 20.11.2023 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2122481600:01:008:0029 площею 0,0144 га на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 123, виданий 16.03.2023, видавник: держаний нотаріус Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2700307021224); відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.
		Актом №6 від 25.08.2023 року, який складений комісією Пилипецької сільради, ОСОБА_1 (заявниця) стверджує, що гр. ОСОБА_9 та її сім`я перешкоджають у користуванні земельним сервітутом згідно з договором про встановлення земельних сервітутів на право проходу, проїзду по земельній ділянці. Реєстрація земельного сервітуту була проведена 08.10.2015 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер: НВ-9922905632023, який був сформований 23.06.2023 року. Згідно з договором земельний сервітут є безстроковим. 17.08.2023 року для розуміння фактичної ситуації за участі офіцера громади ОСОБА_10 було виконано виїзд на місце за адресою АДРЕСА_1 , де заявниця підтвердила свою позицію щодо дійсності земельного сервітуту, натомість ОСОБА_9 заперечила дійсність сервітуту, вважаючи що такий не є зареєстрований згідно чинного законодавства. На місці було встановлено, що до домогосподарства заявника гр. ОСОБА_1 встановлена огорожа, яка унеможливлює проїзд транспортним засобом до її житлового будинку. Для повного та всебічного з`ясування обставин спору було вирішено запросити представників сторін на засідання комісії, яке буде проводитися в приміщення Пилипецької сільської ради. 25.08.2023 року о 10:00 годині за участю спірних сторін була проведена комісія щодо розгляду даного спору. На засіданні комісії сторони підтвердили свої попередні позиції висловлені ними 17 серпня 2023 року. Оглянувши місцевість, комісія прийшла до висновку про відсутність альтернативного проїзду до житлового будинку у АДРЕСА_1 , аніж той стосовно якого зі слів заявниці укладено договір земельного сервітуту, про який було зазначено вище. Виходячи з вищенаведеного, проаналізувавши всі наявні документи і матеріали, комісія рекомендує: дотримуватись правил добросусідства (стаття 103 Земельного кодексу України); у разі непогодження із рекомендаціями комісії, пропонуємо дане питання вирішити в судовому порядку, згідно чинного законодавства.
		Згідно з висновком за результатами проведеного земельно-технічної експертизи № Е-15/25 від 06.05.2025 року судового експерта Павлич О.В.:
		- на час проведення експертизи в межах проведених досліджень наявна фізична перешкода в проїзді автомобілем чи проході до земельної ділянки №2122481600:01:008:0001 АДРЕСА_1 з земель комунальної власності, земель запасу чи земель загального користування Пилипецької сільської ради є огорожа (ворота) земельних ділянок №2122481600:01:008:0028, №2122481600:01:008:0029; 
		- встановлення земельного сервітуту для проходу, проїзду автомобілем на ділянці №2122481600:01:008:0028 АДРЕСА_1 виключно тільки через ділянку з кадастровим №2122481600:01:008:0028 є неможливо через відсутність необхідної ширини для влаштування проїзду в розмірі 3,5 м.;
		- оскільки ширина ділянки з кадастровим номером №2122481600:01:008:0029 становить 3,56-3,6, що дає можливість забезпечення проїзду пожежного автомобіля у відповідності до вимог ДБН, то на час проведення експертизи наявна технічна можливість встановлення земельного сервітуту для проходу, проїзду автомобілем на ділянці з кадастровим номером 2122481600:01:008:0029; 
		- на час проведення експертизи технічна можливість встановлення земельного сервітуту для проходу, проїзду автомобілем на ділянках №, №2122481600:01:008:0029 та 2122481600:01:008:0028 наявна та можлива через земельні ділянки №,№2122481600:01:008:0029 та 2122481600:01:008:0028, оскільки через такі наявний найближчий доступ до земель загального користування з яких можливий прохід та заїзд автомобіля; 
		- експерт наводить два варіанти вставлення земельного сервітуту: варіант №1 (пропозиція влаштування сервітуту в межах ділянки з кадастровим номером №2122481600:01:008:0029), такий сервітут пропонується влаштувати по точках 1-4 (Рис.3) розмірами 3,5м, 40,04м, 40,95м, 3,5м. площею - 135,2м.кв, варіант №2 (у даному варіант експерт пропонує влаштувати сервітут як на ділянці з кадастровим номером № 2122481600:01:008:0029 та і на ділянці з кадастровим номером №2122481600:01:008:0028) сервітут пропонується влаштувати на ділянці з кадастровим номером №2122481600:01:008:0029 в межах точок 1-4 розміром 3,6м. 4,04м, 40,95м, 3,6м. площею 144 м.кв. та межах ділянки з кадастровим номером №2122481600:01:008:0028 в межах точок 3-5-6, розмір 5,8м, 5,8м, та радіус сторони 6м. площею 6,9м.кв.
		Син відповідачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю другої групи з 01.01.2023 року з дитинства строком до 01.01.2025 року, що підтверджується змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №171757.
		Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні надала свідчення, за якими після придбання нею у 2011 році земельної ділянки і дерев`яного житлового котеджу у попереднього власника ОСОБА_11 вони узгодили з ним (як з власником сусідньої земельної ділянки) умови проїзду до своєї земельної ділянки і житлового будинку. Цю домовленість вони закріпили договором сервітуту на підставі розробленої ОСОБА_12 технічної документації із землеустрою. Цю документацію ОСОБА_11 зареєстрував в органі Держгеокадастру, однак не повідомив їм що не здійснив реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після того як відповідачка придбала у 2022-2023 роках в ОСОБА_13 земельну ділянку і дерев`яний житловий котедж з новим сусідом склались нормальні стосунки і позивачка здійснювала заїзд до власного котеджу і на земельну ділянку безперешкодно. Натомість опісля відповідачка з чоловіком заборонили проїзд через свою земельну ділянку, встановивши загородження. Відповідачка також відхилила пропозицію позивачки відновити дію сервітутного договору, який був раніше зафіксований в технічній документації. Відповідачка також не зреагувала на рішення комісії Пилипецької сільської ради та працівників поліції з рекомендацією, зафіксованою в акті щодо розгляду письмового звернення позивачки забезпечити доступ до житлового будинку і земельної ділянки, що його обслуговує. Позивачка ствердила, що іншого доступу до належного їй нерухомого майна не має.
		 
		Оцінивши зміст позовних вимог, встановлені судом обставини, доводи представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		 Нормативно правове обґрунтування 
		Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Статтею 98 ЗК України передбачено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
		Згідно з положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
		Відповідно до ч.1 статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
		Згідно з статтею 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
		Згідно з ч.ч.1, 3 статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. 
		Частинами 1, 2 статті 386 ЦК України передбачено: держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Згідно з частинами 1, 3-5, 7 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. 
		У постановах Верховного суду від 12.06.2019 в справі № 487/4196/14-ц, від 14.08.2019 у справі № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 1512/3008/2012 зроблено висновки, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови.
		Ці висновки Верховного Суду вказують на те, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами. Якщо до звернення до суду не вчинялися дії щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, сторона не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду не має підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.
		З установлених судом обставин видно, що позивачка унаслідок дій відповідачки не має належного доступу до земельної ділянки і житлового будинку, зокрема у вигляді проїзду автомобілем. Такий доступ припинено протягом останніх двох років.
		Висновком судового експерта визначено можливість і необхідність встановлення земельного сервітуту у вигляді проїзду до земельної ділянки і житла, належних позивачці через земельну ділянку, яка належна відповідачці. У судовому засіданні експерт роз`яснив свій висновок та підтвердив те, що не має іншої території на зазначеній і досліджуваній ним місцевості, яка б могла забезпечити доступ у вигляді саме проїзду автотранспортом до об`єктів нерухомості, належних позивачці. Натомість сторона відповідачки не надала належних доказів, що можливий такий доступ в іншому місці, зокрема протилежного висновку судового експерта про це, іншого доказу тощо. Сторона відповідачки також не клопотала про призначення з її ініціативи такої судової експертизи чи додаткової експертизи в рамках проведеної. Не подано в справу також доказів, що параметри земельного сервітуту за запропонованими варіантами судовим експертом є неприйнятними чи такими, що суперечать установленим нормативам. Доводи представника відповідачки про те, що реалізація земельного сервітуту може вплинути на безпечне середовище для дитини відповідачки, яка має певне захворювання, по суті, є припущенням, яке не підтверджено жодним доказом. Ця обставина не визнається судом такою, що може бути покладена в основу для відмови в задоволенні позову.
		Суд відхиляє доводи представника відповідачки про те, що стороною позивачки не вживались заходи досудового врегулювання питання земельного сервітуту, з огляду на таке.
		У справі встановлено, що позивачка здійснювала пропозицію відповідачці встановити земельний сервітут. Зокрема, на умовах раніше погодженого сервітуту за змістом виготовленої технічної документації з попереднім власником земельних ділянок ОСОБА_11 , які придбані відповідачкою у нього і які були обмежені саме сервітутом для проїзду (доступу) до земельної ділянки позивачки і до її житлового будинку. Покази позивачки, надані в судовому засіданні, та обґрунтування позовних вимог з цього приводу стороною відповідачки не спростовані жодним доказом. Окрім цього, на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:003, власником якої був ОСОБА_3 , була оформлена правом сервітуту у виді проходу, проїзду по цій земельній ділянці згідно з договором про встановлення земельного сервітуту та відповідною технічною документацією з внесенням відомостей про це до Державного земельного кадастру. Зазначена земельна ділянка в подальшому була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122481600:01:008:0028 і 2122481600:01:008:0029, які й були придбані від ОСОБА_3 відповідачкою. Зазначена інформація надана ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на запит представника відповідачки вихідний номер від 09.02.2024 29-7-0.31-756/2-24, а також на виконання ухвали суду про витребування доказів (том 1 а.с.131, 134-219, т.2 а.с.7-60).
		Перемовини між сторонами за участю представників Пилипецької сільської ради з приводу надання доступу до земельної ділянки з адресою АДРЕСА_1 , яка належить позивачці через земельні ділянки, які належать відповідачці, зокрема й шляхом встановлення сервітуту за домовленістю, по суті підтверджуються змістом акту комісії Пилипецької сільської ради від 25.08.2023. Цим актом, окрім обставин спору, зафіксовано виїзд комісії на місце розташування земельних ділянок, належних і використовуваних сторонами за цільовим призначенням для обслуговування житлових будинків участь в розгляді порушеного питання за заявою позивачки власників земельних ділянок, пропозиція встановлення сервітуту для проходу і проїзду на умовах вище зазначеного сервітуту, за виготовленою ОСОБА_3 технічною документацією. Комісією в акті надано висновок про відсутність альтернативного проїзду до житлового будинку АДРЕСА_4 , аніж той, стосовно якого укладався договір земельного сервітуту з попереднім власником земельних ділянок, які були відчужені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . Комісією Пилипецької сільської ради в акті надано рекомендації сторонами дотримуватись правил добросусідства згідно з положеннями статті 103 ЗК України, а в разі, якщо сторони не дійдуть згоди, - запропоновано вирішити спір у судовому порядку.
		З огляду на встановлені обставини за поданими в справу доказами суд вважає, що сторона позивача дотрималась порядку попереднього (досудового) врегулювання питання встановлення сервітуту. Адже цивільне законодавство не передбачає регламентований порядок здійснення домовленості між сторонами з приводу користування чужою земельною ділянко. Або ж вичерпний і конкретизований перелік доказів, які можуть ствердити здійснення попередньої домовленості. Отже, не має підстав вважати, що позивачка недотрималася положення ч.3 статті 402 ЦК України. Суд також звертає увагу на те, що позиція сторони відповідачки під час судового розгляду спору є категоричною, бо нею заперечується взагалі встановлення сервітуту на належній їй земельній ділянці.
		Суд дійшов переконання, що встановлення земельного сервітуту за змістом позову відповідає положенням цивільного і земельного законодавства. Задоволення позову також відповідає завданням цивільного судочинства, передбаченим у статті 2 ЦПК України, засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України). 
		Суд вважає, що задоволення позову доцільно і допустимо здійснити за варіантом № 2 підсумкового висновку судового експерта. Адже параметри земельного сервітуту у виді проїзду транспортним засобом по земельній ділянці відповідачки є найбільш раціональними, бо цією частиною земельної користується й відповідачка для доступу до свого житлового будинку, у тому числі й для заїзду транспортним засобом.
		Отже, накладення обмеження земельним сервітутом буде відповідати засаді пропорційності у цивільному судочинстві, бо в такий спосіб вирішення спору судом буде забезпечено розумний баланс між інтересами сторін (стаття 11 ЦПК України). 
		Відповідно до положень ч.1 статті 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору, сплаченого позивачкою за подання позову, підлягають стягненню з відповідачки в користь позивачки. Натомість інші судові витрати для вирішення їх розподілу стороною позивача не подані. Зокрема, представник позивачки у позовній заяві зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000 гривень з розрахунку 2000 грн за одну годину роботи. Однак письмового остаточного розрахунку в справу не подано. Також в справу не подано розмір витрат позивачки, які понесені на оплату послуг судового експерта. Натомість у висновку судового експерта та наданих ним матеріалах не має посилання на підтвердження оплати експертних послуг стороною позивачки і не зазначено їх розмір у висновку на виконання ухвали суду про призначення цієї експертизи. В судовому засіданні експерт з цього приводу обмежився повідомленням, що експертні послуги оплачені.
		Отже, питання цих судових витрат не може бути вирішено в зазначеному судовому рішенні. Сторона позивача не позбавлена порушити це питання відповідно до положень ЦПК України поданням іншої процесуальної заяви в установленому порядку і строки.
		Керуючись статтями 263-265, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позов задовольнити.
		Встановити безоплатний земельний сервітут через земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0028, що знаходиться в АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з варіантом № 2 висновку судового експерта Павлич О.В. № Е-15/25 від 06.05.2025 в межах точок 3-5-6, розмір 5,8 м; 5,8 м та радіус сторони 6 м - площею 6,9 кв.м, - для права проходу і проїзду автомобілем до земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0001 та розташованого на ній нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
		Встановити безоплатний земельний сервітут через земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:01:008:0029, що знаходиться в АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з варіантом № 2 висновку судового експерта Павлич О.В. № Е-15/25 від 06.05.2025 в межах точок 1-4 розміром 3.6; 4,04; 40,95; 3,6 м  площею 144 кв. м., - для права проходу і проїзду автомобілем до земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:01:008:0001 та розташованого на ній нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_5 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_6 ).
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
		Повне рішення складено 19.11.2025.
		Копію рішення надіслати для відома третій особі Пилипецькій сільській раді. 
		 
		Суддя  В. П. Кривка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...