Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/20950/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 22.11.2025. Зареєстровано: 22.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/344/8167/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140150000865

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 344/20950/25
		Провадження № 1-кс/344/8167/25
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 
		ОСОБА_1 , з участю: 
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		підозрюваного ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 62025140150000865 від 18.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-2 КК України, 
		В С Т А Н О В И В: 
		Старший слідчий в ОВС П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62025140150000865 від 18.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-2 КК України.
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, в період часу приблизно з 23:05 по 23:20 год. 11.11.2025, перебуваючи в приміщенні КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Верховинський район, с-ще Верховина, вул. Невестюка, 2, перевищуючи надану йому в умовах воєнного стану владу та службові повноваження щодо здійснення заходів із призову громадян на військову службу за мобілізацією та організації з цією метою проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних, будучи обуреним відмовою ОСОБА_7 проходити такий огляд, задля примушення останнього до проходження флюорографії, наніс йому не менше п`яти ударів кулаком правої руки в область паху та статевих органів, внаслідок чого потерпілому спричинено тяжкі наслідки для здоров`я, а саме необхідність проведення орхіектомії - видалення лівого яєчка, чим вчинив перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, що спричинили тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України.
		21.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
		Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням ОСОБА_7 від 18.11.2025, рапортами старшого оперуповноваженого 4 ОВ ТУ ДБР у м. Львові від 18.11.2025 та 19.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 19.11.2025, протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 від 19.11.2025, протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_8 від 19.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.11.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 18.11.2025, протоколом освідування потерпілого ОСОБА_7 від 18.11.2025, протоколом впізнання з потерпілим ОСОБА_7 від 18.11.2025, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.11.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення такого злочину. Окрім цього, ОСОБА_4 усвідомлює, що санкція 
		ч. 5 ст. 426-1 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, у зв`язку із чим у будь який час може покинути місце свого постійного перебування (проживання), тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду за скоєне ним кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки гласне досудове розслідування тільки розпочато, а тому на даний час ще не встановлено усіх інших осіб, щодо яких підозрюваний застосовував насильство, таким чином ще не віднайдено і не вилучено інші речі, що мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків і потерпілого у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі реальні анкетні дані осіб.
		З урахуванням відомих ОСОБА_4 обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, не перебуваючи під вартою він зможе вступати у поза процесуальні відносини із вищевказаними особами, надавати їм поради чи схиляти їх до дачі певних показань в ході слідства. Вказане створює загрозу тиску та підбурювання таких осіб до дачі ними неправдивих показань або відмови від надання таких.
		Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, яким можуть бути відомі обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
		Можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні ніби то форс мажорні чи поважні обставини, а також може симулювати хворобу. Крім того, обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, дозволить останньому координувати та узгодити свої дії з іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню, використати свої зв`язки для незаконного впливу на осіб, які брали участь у першочергових слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення протиправних дій, пов`язаних із насильством над військовозобов`язаними. Під час досудового розслідування встановлено, що до П`ятого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові надходила велика кількість повідомлень, про вчинення катувань, перевищення повноважень та побиття військовозобов`язаних працівниками Верховинського РТЦК, що свідчить про систематичність вказаних правопорушень.
		Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 12 років, то застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків і потерпілих у цьому кримінальному провадженні. Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованого злочину, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження. Тому просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд клопотання задовольнити.
		Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що підозру вважає необґрунтованою. Потерпілий був доставлений до РТЦК групою оповіщення із м. Івано-Франківська, був направлений на військово-лікарську комісію, яку пройшов. Жодних скарг на стан здоров`я він не подавав. Вважає, що можливо він був доставлений до РТЦК вже із тілесними ушкодженнями, або зводить наклеп на нього. Жодних тілесних ушкоджень він не завдавав потерпілому. Просив суд обрати запобіжний захід у вигляді застави.
		Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні долучила до матеріалів клопотання характеризуючі документи на підозрюваного та відзнаки отримані ним. Вважає підозру не обґрунтованою, ризики не доведеними. Висновку судово-медичної експертизи про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень матеріали клопотання не містять. Не доведений причинно-наслідковий зв`язок тілесних ушкоджень. Просила суд враховувати особу підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, відзнаки за його службу. Тому, просила суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, та визначити місцем тримання підозрюваного гауптвахту для військовослужбовців.
		Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
		З матеріалів клопотання встановлено, що П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62025140150000865 від 18.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-2 КК України.
		21.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК України.
		Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням ОСОБА_7 від 18.11.2025, рапортами старшого оперуповноваженого 4 ОВ ТУ ДБР у м. Львові від 18.11.2025 та 19.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 19.11.2025, протоколом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 від 19.11.2025, протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_8 від 19.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.11.2025, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 18.11.2025, протоколом освідування потерпілого ОСОБА_7 від 18.11.2025, протоколом впізнання з потерпілим ОСОБА_7 від 18.11.2025, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 21.11.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті  дванадцять років позбавлення волі. 
		Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів доданих до клопотання, на даній стадії розслідування, є достатньою для того щоб прийти до висновку про обґрунтованість підозри. 
		Така позиція випливає й із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
		Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, то слідчий суддя зазначає, що прокуром у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .. Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
		Таким чином, оцінюючи всі обставини в сукупності із наявними ризиками, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
		Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
		Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та вчинене із застосуванням насильства, при цьому, при дослідженні матеріалів доказів, які наявні у матеріалах клопотання, в тому числі відео доказів, встановлено, що вчинене насильство носить особливо жорстокий характер та може мати непоодинокий випадок. А тому, слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для визначення альтернативного запобіжного заходу - застави.
		Згідно з матеріалами клопотання підозрюваний ОСОБА_4 був затриманий 21.11.2025, а строк досудового розслідування даного кримінального провадження  21.01.2026. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід застосувати на строк 60 днів, а саме до 19.01.2026 року включно, а строки тримання під вартою підозрюваного належить обчислювати з 21.11.2025.
		На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Клопотання задовольнити. 
		Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк 60 днів, а саме до 19 січня 2026 року включно, без визначення застави.
		Строки тримання під вартою підозрюваного належить обчислювати з дати затримання, а саме 21.11.2025.
		Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
		Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб. 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ..
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. 
		Слідчий суддя ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...