Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1353/25 : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано судом: 26.11.2025. Зареєстровано: 26.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2025.

Номер судового провадження: 16/03/911/1353/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"08" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1353/25
		Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Армійське Агро б/н від 28.08.2025 (вх. № суду 777/25) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1353/25
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Армійське Агро, м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро, Київська область, 
		м. Бровари
		про стягнення 808 302,00 грн
		 
		представники учасників справи не з`явились
		обставини справи:
		Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2025 у справі №911/1353/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Армійське Агро були задоволені частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро 636 000,00 грн заборгованості, 31 731,95 грн інфляційних нарахувань, 6 843, 46 грн 3 % річних та 10 118,63 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
		28.08.2025 через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю Армійське Агро надійшла заява б/н від 28.08.2025 (вх. № суду 777/25) про ухвалення додаткового рішення. 
		Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1353/25 було подано у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому ухвалою суду від 29.08.2025 її прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 08.09.2025.
		05.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Бров Міт Агро надійшло клопотання № 01/0925-911/1353/25 від 04.09.2025 (вх. № 12214/25) про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат. Так, у своїх запереченнях відповідач зазначає про відсутність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 911/1353/25. Зокрема, заявник звертає увагу суду на те, що згідно з п. 3.1 Договору № 5-24/06/19 про надання правової допомоги від 19.06.2024 р., замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному у додатках до цього договору. В той же час, долученим позивачем Додатком № 3 від 15.04.2025 до Договору № 5-24/06/19 від 19.06.2024 врегульована вартість послуг за надання правової допомоги в судовій справі № 911/1352/25, яка даним складом суду не розглядалась. Також, на переконання відповідача викладені в акті здачі-прийняття обставини не свідчать про те, що адвокатом було витрачено часу та надано обсяг адвокатських послуг, які мають бути відшкодовані в розмірі 15 000,00 грн.
		Представники позивача та відповідача в судове засідання з розгляду заяви б/н від 28.08.2025 (вх. № суду 777/25) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1353/25 не з`явились. Однак, 05.09.2025 від представника ТОВ «Армійське Агро» надійшло клопотання (вх. № 12243/25) про розгляд заяви за відсутності повноважного представника. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, проте як вже було зазначено 05.09.2025 через систему «Електронний суд» надав клопотання № 01/0925-911/1353/25 від 04.09.2025 (вх. № 12214/25) про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
		Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо розподілу судових витрат, суд здійснив її розгляд за наявними матеріалами справи.
		Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. 
		За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
		Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. 
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. 
		При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
		З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
		Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
		Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як форма винагороди адвоката, але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
		Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
		Отже, судом встановлено, що 19.06.2024 між Адвокатом Тоцькою Наталією Євгенівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Армійське Агро» укладений Договір про надання правової допомоги № 5-24/06/19, за умовами п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. 
		У пунктах 1.2, 1.4 договору між адвокатом та клієнтом обумовлено ряд доручень, які може надавати клієнт адвокату, однак який є необмежений.
		Відповідно до п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену у п. 1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеному, у додатку до цього договору. Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 4.1 договору).
		Умовами п. 2.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.
		15.04.2025 між Адвокатом Тоцькою Н.Є. та ТОВ «Армійське Агро» підписаний Додаток № 3 до Договору про надання правової допомоги № 5-24/06/19 від 19.06.2024, за умовами п. 1 якого сторони встановили, що правова допомога надається адвокатом замовнику по судовій справі № 911/1352/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армійське Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бров Міт Агро» про стягнення заборгованості за надання в оренду сільськогосподарської техніки відповідно до укладеного Договору №1/4-23 від 01.04.2023 та складається з аналізу законодавства України та судової практики, написання позовної заяви, клопотань, заяв та інших дій, передбачених процесуальним законодавством, супроводження справи, у т.ч. прийняття участі в судових засіданнях.
		Вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Кількість затраченого часу та загальна сума надання послуг визначається сторонами в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
		Вартість 1 години надання послуг становить 2 500,00 грн.
		Пунктом 3 додатку визначено, що винагорода, визначена у п. 1 даного додатку, є гонораром та сплачується замовником на підставі виставленого адвокатом рахунку протягом 60 банківських днів з дня виставлення рахунку.
		15.04.2025 між Адвокатом Тоцькою Н.Є. та ТОВ «Армійське Агро» підписаний Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким між сторонами погоджено, що адвокатом були надані, а клієнтом прийняття послуги:
		Аналіз законодавства України та судової практики - 5 000,00 грн (2 год);
		Складання (написання) та подання позовної заяви - 7 500,00 грн (3 год);
		Участь в судових засіданнях в Господарському суді Київської області - 2 500,00 грн (1 год).
		Щодо заперечень відповідача суд відзначає наступне.
		Так, як встановлено судом, в Додатку № 3 від 15.04.2025 до Договору № 5-24/06/19 від 19.06.2024 зазначено справу № 911/1352/25, проте як вбачається із акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 15.04.2025, який наданий позивачем, послуги були надані в межах справи № 911/1353/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армійське Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бров Міт Агро» про стягнення заборгованості за надання в оренду сільськогосподарської техніки відповідно до укладеного Договору №1/4-23 від 01.04.2023, який був предметом розгляду саме у справі № 911/1353/25.
		Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих позивачем доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Тоцькою Н.Є, професійної правничої допомоги позивачу в цій справі, а отже такі підлягають розподілу.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
		Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
		Тобто, норми, якими встановлено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони та суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
		При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
		Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
		Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
		Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
		Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
		Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок. 
		Разом з цим, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
		Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
		Так, розглянувши заяву позивача (вх. № суду 777/25 від 28.08.2025), враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, враховуючи часткове задоволення позову, суд зауважує, що витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.
		На думку суду, розумним, співмірним та справедливим у цьому випадку буде зменшення заявленої суми компенсації витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
		Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
		На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
		 
		вирішив:
		1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Армійське Агро б/н від 28.08.2025 (вх. № суду 777/25) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/1353/25 задовольнити частково.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бров Міт Агро» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 20-А, офіс 11, код ЄДРПОУ 43407189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армійське Агро» (03151, м. Київ, вул. Волинська, 66, код ЄДРПОУ 43831864) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
		Видати наказ.
		3.В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
		Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
		Додаткове рішення підписано - 26.11.2025. 
		 
		 
		Суддя О.О. Христенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...