Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/482/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано судом: 28.11.2025. Зареєстровано: 28.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2025.
Дата набрання законної сили: 28.11.2025
Номер судового провадження: 22-ц/821/1761/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Провадження № 22-ц/821/1761/25Головуючий по 1 інстанціїСправа № 707/482/25 Категорія: 306010100 Демчик Р. В.   Доповідач в апеляційній інстанції  Сіренко Ю.  В. 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		28 листопада 2025 року 
		 
		м. Черкаси 
		 
		Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: 
		 
		Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Гончар Н.І.,
		 
		учасники справи: 
		 
		позивач  ОСОБА_1 ,
		 
		відповідачі  ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ВІККА»,
		 
		особа, яка подає апеляційну скаргу  представник ОСОБА_1  адвокат Ковальчук Ярослав Вадимович,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2025 року (у складі судді ДемчикаР.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ВІККА» про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.06.2025 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		30.06.2025 представник ТОВ «ТРК «ВІККА»  адвокат Макеєв В.Ф. подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення. 
		В обґрунтування заяви зазначено, що під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 47500 грн. 
		Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.07.2025 заяву адвоката Макеєва В.Ф. задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТРК «ВІККА» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
		Суд першої інстанції, врахувавши складність справи, характер виконаної адвокатом Макеєвим В.Ф. роботи, критерій реальності та розумності адвокатських витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ТОВ «ТРК «ВІККА».
		Не погоджуючись з таким додатковим рішенням, представник позивача  адвокат Ковальчук Я.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.06.2025 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.
		Зазначає, що суд не врахував правові висновки Верховного Суду, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та доводам позивача.
		Також вказує, що зазначення у відзиві на позовну заяву узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами розгляду справи не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат.
		Разом з тим, скаржник звертає увагу на те, що адвокат Макеєв В.Ф. не надав суду рахунку на надання юридичних послуг та доказів сплати послуг адвоката.
		Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи, що скаржником оскаржується додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн, яка є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.09.2025 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
		Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
		Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Перевіривши матеріали справи щодо правомірності стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви сторони відповідача ТОВ «ТРК «ВІККА» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн, оскільки стороною відповідача доведено понесення таких витрат, розмір яких є співмірним зі складністю цієї справи, наданими адвокатом доказами понесення таких витрат та обсягом наданих послуг, які відповідають критеріям реальності та розумності їхнього розміру.
		З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів відповідача ТОВ «ТРК «ВІККА» здійснював адвокат Макеєв В.Ф. на підставі договору про надання правової допомоги № 672 від 13.03.2025 та ордеру про надання правничої допомоги серії СА № 1126128.
		У відзиві на позовну заяву заявлено, що між ТОВ «ТРК «ВІККА» та адвокатом Макеєвим В.Ф. укладено договір про надання правничої допомоги. Орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 25000 грн, остаточний розмір судових витрат буде заявлено після проголошення рішення у справі (т. 1 а.с. 186).
		Також, 16.06.2025, до ухвалення рішення суду першої інстанції, адвокат Макеєв В.Ф. подав клопотання про долучення доказів на підтвердження вартості надання правничої допомоги. Відповідно до акта наданих послуг за договором про надання правової допомоги №672 розмір витрат відповідача ТОВ «ТРК «ВІККА» на правову допомогу в суді першої інстанції становив 47500 грн (т. 2 а.с. 10).
		30.06.2025 адвокат Макеєв В.Ф. до суду першої інстанції подав заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив стягнути на користь ТОВ «ТРК «ВІККА» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 47500 грн.
		До заяви долучено такі докази:
		1) копія договору про надання правової допомоги № 672 від 13.03.2025, укладений між ТОВ «ТРК «ВІККА» та адвокатом Макеєвим В.Ф.;
		2) ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1126128;
		3) копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000856;
		4) копія акта наданих послуг від 16.06.2025 за договором про надання правової допомоги № 672, в якому наведено конкретний перелік наданих клієнту послуг на загальну суму 47500грн.
		Представником позивача до суду першої інстанції подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вказував, що є підстави для відмови у задоволенні заяви представника відповідача, оскільки останнім не виконано вимоги ст. ст. 141, 178 ЦПК України.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
		Вказаний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
		Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15).
		Адвокатом Макеєвим В.Ф. виконано вимоги п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК.
		Разом з тим, до закінчення судових дебатів представником ТОВ «ТРК «ВІККА» долучено до матеріалів справи докази витрат на правничу допомогу в розмірі 47500 грн.
		Отже, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заявник пропустив процесуальний строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
		Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги  це домовленість, за якою одна сторона зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
		У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		У постанові Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 591/550/20 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
		У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. 
		У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
		Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
		Згідно з правовими висновками, викладеними в додаткових постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 873/244/21, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
		Апеляційний суд зазначає, що з врахуванням доведення вартості наданих відповідачу послуг на правову допомогу, відмови у задоволенні позову, співмірності складності справи та виконаним адвокатом обсягу роботи та часу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн.
		З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду  без змін.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
		 
		у х в а л и в:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Ковальчука Ярослава Вадимовича залишити без задоволення.
		Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2025року у даній справі залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
		 
		Судді  Ю.В. Сіренко
		 
		Н.І. Гончар
		 
		Л.І. Василенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...