Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 132/2323/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Диверсія.
Надіслано судом: 26.12.2025. Зареєстровано: 27.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2025.
Дата набрання законної сили: 20.02.2026
Номер судового провадження: 1-кп/127/798/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025020000000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 132/2323/25
		Провадження № 1-кп/127/798/25 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.12.2025 місто Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		колегіально у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 за № 22025020000000071, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою освітою, неодруженого, громадянина Республіки Молдови, паспорт громадянина Республіки Молдови № НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в Україні несудимого;
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України, 
		 
		ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кишинів Республіки Молдови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, із середньою освітою, неодруженого, громадянина Республіки Молдови, паспорт громадянина Республіки Молдови № НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , в Україні несудимого;
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 , 
		обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 , 
		перекладача ОСОБА_13 ,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), будучи громадянином Республіки Молдова, вчинив злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин. Відповідно до Конституції України  Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України. 
		Згідно зі статтями 132  134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва Російської Федерації 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України  терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора Російської Федерації та її Збройних Сил.
		Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав  членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № 1356-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року № 2632-IX.
		Ураховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади Російської Федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
		У подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб`єктів Російської Федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 3 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.
		Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання Російською Федерацією нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».
		Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права, вищі посадові особи політичного та військового керівництва держави-агресора Російської Федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Російська Федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент Російської Федерації.
		Надалі, Збройні Сили Російської Федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил Російської Федерації.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
		Також 1 березня 2022 року Європейський суд з прав людини, враховуючи свою попередню практику застосування тимчасових заходів, відповідно до правила 39 Регламенту Суду, вирішив в інтересах сторін і належного розгляду справи наказати Уряду Росії утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об`єкти, у тому числі житлові приміщення, транспортні засоби швидкої допомоги й інші цивільні об`єкти, що перебувають під спеціальною охороною, зокрема школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку закладів медичної допомоги, їх особового складу й автомобілів швидкої допомоги на території, яка піддається нападу або облозі російських військ.
		Надалі, 16 березня 2022 року Міжнародний суд справедливості ООН видав наказ про тимчасові запобіжні заходи, відповідно до якого: 1) Російська Федерація повинна негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого 2022 року на території України; 2) Російська Федерація повинна забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути керовані або підтримувані нею, а також будь-які організації та особи, які можуть бути під її контролем або керівництвом, не вживали жодних заходів для сприяння військовим операціям, зазначеним у пункті (1); 3) Обидві сторони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір перед Судом або ускладнити його вирішення.
		Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
		Водночас, з початком повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 відбулося значне посилення диверсійної діяльності спецслужб держави-агресора, зокрема Федеральної служби безпеки Російської Федерації. Ці структури систематично здійснюють комплексні заходи, спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, поширення дезінформації, провокацію внутрішніх конфліктів та вчинення інших дій, спрямованих на підрив суверенітету, територіальної цілісності та обороноздатності держави, у тому числі шляхом активного вербування громадян України, з використанням методів залякування, шантажу або ж матеріального стимулювання, з метою залучення їх до вчинення диверсій, зокрема, пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, збору розвідувальної інформації та інших протиправних дій на шкоду національній безпеці України.
		Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Частиною 1 ст. 5 передбачено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації.
		Згідно із п. 11 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: транспортне забезпечення.
		Відповідно до положень Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, до таких об`єктів, зокрема, належить АТ «Українська залізниця».
		Відповідно до положень Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 507 від 31.08.2005, сигналізація, централізація і блокування (СЦБ)  комплекс технічних засобів, за допомогою яких забезпечується необхідна пропускна спроможність ділянок залізниць та безпечний рух поїздів. За допомогою пристроїв СЦБ виконують автоматичний контроль стану ділянок залізниць з метою передачі усієї інформації локомотивним бригадам та іншим працівникам залізниць. За допомогою пристроїв СЦБ можливі автоматичне регулювання руху поїздів та дистанційне керування об`єктами залізничної автоматики на станціях та перегонах.
		Відповідно до пунктів 2.1, п. 6.1, 6.19, 6.20 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996, споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Сигнали служать для забезпечення безпеки руху, а також для чіткої організації руху поїздів і маневрової роботи. Перегони, як правило, мають бути обладнані колійним блокуванням, а на окремих ділянках - автоматичною локомотивною сигналізацією, що застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв`язку, при якій рух поїздів на перегоні в обох напрямках здійснюється за сигналами локомотивних світлофорів. Пристрої автоматичного та напівавтоматичного блокування мають не допускати відкриття вихідного або прохідного світлофора до звільнення рухомим складом огороджувальної ними блок-ділянки (міжстанційного або міжпостового перегону), а також самовільного закриття світлофора в результаті переходу з основного на резервне електропостачання або навпаки.
		При цьому, релейні шафи виконують роль вузлових пунктів для керування світлофорами, стрілками, блокуванням колій, у ній розміщується реле та інше допоміжне обладнання, що забезпечує управління та захист залізничних сигналів, стрілочних переводів, блокувальних систем і автоматичних бар?єрів на переїздах, що є важливим елементом системи автоматизації та забезпечує, зокрема, управління сигналами: реле, встановлені в шафі, відповідають за зміни сигналів, вмикання/вимикання червоного, жовтого чи зеленого світла на світлофорах, які регулюють рух поїздів; безпека руху: релейні шафи використовуються для контролю положення стрілок (переведення з одного напрямку на інший), роботи переїзних бар`єрів, а також для забезпечення безпеки руху в разі несправності обладнання; синхронізацію та блокування: релейна шафа також використовується в системах блокування, що гарантує, що два потяги не можуть перебувати на одній колії в той самий час.
		Тому будь-яке їх виведення з ладу негайно впливає на безпеку руху (ризик аварій, зіткнень), блокує або дезорганізовує рух поїздів (затримки, зупинки), може призвести до значних матеріальних збитків і загрози життю пасажирів і працівників, а під час дії воєнного стану створює додаткові ризики для обороноздатності та евакуаційних заходів. В умовах воєнного стану залізниця є одним із основних способів швидкої передислокації військ, техніки, озброєння та гуманітарних вантажів.
		У невстановлені час та місці у невстановлених на даний час організаторів однієї з диверсійно-розвідувальних груп виник злочинний умисел, направлений на підготовку до вчинення диверсійних дій з метою ослаблення України, вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих зокрема на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, на території України, в тому числі на території Вінницької області.
		03.04.2025 о 17 год. 17 хв., перебуваючи поблизу м. Калинівка Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1  Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» громадянин Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), знаючи обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою ослаблення Української держави, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану на території України, усвідомлюючи, що залізницею, у тому числі переміщається особовий склад, військова техніка та озброєння, які необхідні Збройним Силам України, що здійснюють відсіч збройної агресії Російської Федерації, вчинив підпал залізничної релейної шафи за таких обставин.
		Так, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), після 22.02.2022, тобто початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України, однак не пізніше квітня 2025 року (точна дата та час не встановлена) розпочав листування у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» з невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 для здійснення пошуку осіб, які готові за грошову винагороду вчинювати підпали, вибухи, диверсійні та інші протиправні дії, спрямовані на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, є об`єктами критичної інфраструктури, а також техніки та особового складу Сил оборони України, правоохоронних органів, а також адміністративних приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування.
		При цьому, ОСОБА_7 , перебуваючи на території Республіки Молдова, у 2025 році, але не пізніше 02.04.2025 (точна дата не встановлена), діючи на замовлення невстановленої особи, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », здійснюючи на виконання його вказівок заходи щодо підшукування безпосередніх виконавців таких кримінальних правопорушень на території України, запропонував своєму знайому громадянину Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), вчинити підпали вищезгаданих об`єктів на території України за грошову винагороду, яка у подальшому мала бути розподілена між ними. 
		На вказану пропозицію ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи, що в Україні триває широкомасштабна війна, введено воєнний стан, добровільно погодився. 
		Разом з тим, ОСОБА_7 у 2025 році, але не пізніше 02.04.2025 (точна дата не встановлена), перебуваючи на території Республіки Молдова, з метою надання сприяння ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із заздалегідь налаштованим зв`язком із невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » для координації протиправної діяльності та грошові кошти у сумі 2000 гривень в якості авансу. 
		В подальшому, ОСОБА_5 , вступивши з ОСОБА_7 та невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » у злочинну змову, направлену на вчинення диверсійних дії, діючи на виконання їх вказівок та у відповідності до розподілу ролей між співучасниками в якості безпосереднього виконавця злочинних дій на території України, 01.04.2025 відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 02.04.2025 о 05 год. 47 хв. перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Могилів-Подільський  Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці (м. Могилів-Подільський, площа Соборна, буд. 7) у напрямку «В`їзд в Україну».
		Далі, ОСОБА_5 , у той же день, продовживши рух рейсовим автобусом міжнародного сполучення по території України, прибув на автовокзал «Західний» у м. Вінниці, що знаходиться по вулиці Хмельницьке шосе, 107 і винайняв номер у готелі «VIP Хостел», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 42А.
		Для безпосереднього виконання спільного злочинного задуму, спрямованого на ослаблення держави Україна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , координуючи власні дії з ОСОБА_7 , який використовував акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 » та невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », 02.04.2025 біля 15 год. 10 хв. придбав у супермаркеті «Аврора», що знаходиться за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського, буд. 4 компоненти для запальної суміші, а саме: пляшки із розпалювальною сумішшю, сірники, зошит, які помістив у власний рюкзак з яким пересувався по місцевості. 
		В подальшому, 02.04.2025 ОСОБА_5 , рухаючись у приміському електропоїзді сполученням «Жмеринка-Козятин» із міста Вінниці, прибув близько 16 год. 15 хв. того ж дня на станцію Калинівка-1, де заховав, з метою їх подальшого використання для вчинення диверсійних дій на спорудах та пристроях залізниці, попередньо придбаний ним пакунок з пляшками із розпалювальною сумішшю, сірники та зошит у сміттєвому баку на території даної зупинки. 
		Надалі, ОСОБА_5 , рухаючись пішим ходом пересічною місцевістю поряд із залізничною колією для подальшого пошуку наявних релейних шаф з метою здійснення їх підпалів, віднайшов релейну шафу сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», яку обрав для себе як майбутній об`єкт вчинення протиправних диверсійних дій та у той же день повернувся залізничним транспортом у зворотному напрямку з міста Калинівки Вінницької області до міста Вінниці.
		При цьому, ОСОБА_7 , у відповідності до розподілу ролей між співучасниками, для координації виконання диверсійних дій ОСОБА_5 , у той же день відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 03.04.2025 о 00 год. 55 хв. перетнув державний кордон України у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Мамалига», який розташований в селі Мамалига Дністровського району Чернівецької області у напрямку «В`їзд в Україну» та прибув у місто Львів з метою подальшої зустрічі з ОСОБА_5 на території України, після вчиненням ним протиправних дій. 
		В той же день ОСОБА_5 , з метою доведення спільного злочинного задуму до кінця, рухаючись у приміському електропоїзді сполученням «Жмеринка-Козятин» із міста Вінниці, знову прибув близько 16 год. 15 хв. на станцію Калинівка-1 та, пересуваючись поблизу залізничних колій пішим ходом до попередньо обраної ним релейної шафи сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що могли б виявити його протиправну діяльність, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » та ОСОБА_7 , які в свою чергу надавали йому у період часу безпосереднього вчинення кримінального правопорушення поради та вказівки, шляхом направлення особистих текстових та аудіо повідомлень у месенджері «Telegram» щодо порядку вчинення підпалу, його більш ефективного виконання з метою завдання якомога більших пошкоджень об`єкту диверсії, облив її зовнішню поверхню та поверхню особистих речей (тканинну сумку, сорочку), які мав при собі на момент вчинення злочину, попередньо схованою на території даної зупинки у сміттєвому баку розпалювальною сумішшю та за допомогою сірників і зібраного ним сухого гілля і хмизу здійснив підпал її зовнішнього металевого корпусу.
		Завершуючи спільні протиправні дії  ОСОБА_5 , на виконання завдання невстановленої особи, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » щодо вчинення диверсії на території України в умовах воєнного стану, діючи за попередньою змовою разом з ним та ОСОБА_7 , які в свою чергу надавали йому у період часу безпосереднього вчинення кримінального правопорушення поради та вказівки, шляхом направлення особистих текстових та аудіо повідомлень у месенджері «Telegram» щодо необхідності правильної фіксації їх наслідків, в тому числі шляхом демонстрації аркушу паперу з рукописним текстом з кодовим словом « ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_3 », що відповідає назві каналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4  у месенджері «Telegram», на якому публікуються інформаційні повідомлення зміст та контекст реалізації яких вказує на антиукраїнську спрямованість, для подальшого погодження замовником результатів протиправної діяльності та отримання обумовленої грошової винагороди, за допомогою камери власного мобільного телефону здійснив фотофіксацію факту вчинення підпалу і відправив підтверджуючі фотознімки невстановленій особі, яка користувалася акаунтом у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » та ОСОБА_7 , який користувався акаунтом у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 ».
		Після підпалу релейної шафи сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», ОСОБА_5 , з метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності, залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
		Того ж дня, під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 був затриманий поблизу залізничних колій під час свого руху з місця безпосереднього вчинення кримінального правопорушення. 
		04.04.2025 під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7  був затриманий у м. Львові. 
		Від невстановленого замовника вчинення диверсійних дій за виконання вказаного вище кримінального правопорушення ОСОБА_7 отримав на свій криптогаманець «Exodus» з ідентифікатором bc1q2p2ympr8gw5ey4d7wgeh60nkkvjtwq9vsq6q2n 01.04.2025 о 07:48 год. грошовий переказ у розмірі 198,4 доларів США (номіналом 0,002367 BTC) та 04.04.2025 о 01:29 год. грошовий переказ у розмірі 100,9 доларів США (номіналом 0,001206 BTC), які в подальшому мав розподілити у невстановлених частках з ОСОБА_5 . 
		Вчинення таких диверсійних дій у відношенні вище вказаної релейної шафи, яка є елементом регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях, могло б призвести до збоїв у русі рухомого складу та виникненню значних затримок руху пасажирських та вантажних поїздів, що у свою чергу б призвело до порушення логістики перевезень, в першу чергу вантажів оборонного значення в умовах воєнного стану та виникненню надзвичайних подій на залізниці, в тому числі створення транспортної аварії та небезпеки для життя людей.
		Таким чином, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, тобто вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
		ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), будучи громадянином Республіки Молдова, вчинив злочини проти основ національної безпеки України за таких обставин.
		Відповідно до Конституції України  Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України. 
		Згідно зі статтями 132  134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Однак, з метою зміни меж території та державного кордону України під безпосереднім керівництвом та контролем осіб з числа політичного й військового керівництва Російської Федерації 7 квітня 2014 року на території Донецької області України створено терористичну організацію «Донецька народна республіка», а 27 квітня 2014 року на території Луганської області України  терористичну організацію «Луганська народна республіка», у складі яких утворені незаконні збройні формування.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. При цьому, ефективний контроль та координацію діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади держави-агресора Російської Федерації та її Збройних Сил.
		Визнання Верховною Радою України так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» терористичними організаціями, як і численні злочини вчинені їх представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав  членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяві Верховної Ради України щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту від 30 березня 2021 року № 1356-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України від 22 лютого 2022 року № 2093-IX, Заяві Верховної Ради України у зв`язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України від 6 жовтня 2022 року № 2632-IX.
		Ураховуючи викладене, так звані «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка» є стійкими об`єднаннями невизначеної кількості осіб (більше трьох), створені з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними організаціями.
		Основними завданнями учасників указаних терористичних організацій є повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Керівники терористичних організацій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», за сприяння та координації представників влади Російської Федерації, провели фіктивні референдуми про відокремлення Донецької і Луганської областей від України та проголошення їх незалежними «державами».
		У подальшому, з метою створення приводів для ескалації і спроби виправдання своєї агресії перед світовою спільнотою, громадянами України, що проживають на тимчасово окупованих територіях, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами. Так, 21 лютого 2022 року підписано так звані Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Донецькою Народною Республікою, а також Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Луганською Народною Республікою. Зазначені Договори ратифіковані шляхом прийняття 22 лютого 2022 року Державною думою відповідного Федерального закону, який затверджений Радою Федерації. Після цього, 30 вересня 2022 року підписано так звані Договори про прийняття до складу Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області та утворення нових суб`єктів Російської Федерації, які ратифіковано шляхом прийняття 3 жовтня 2022 року Державною думою відповідних Федеральних законів, які затверджені Радою Федерації.
		Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» до терористичних організацій, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників терористичної організації, рішуче засуджено підписання Російською Федерацією нікчемних «міжнародних угод» із так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою».
		Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права, вищі посадові особи політичного та військового керівництва держави-агресора Російської Федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Російська Федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент Російської Федерації.
		Надалі, Збройні Сили Російської Федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил Російської Федерації.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
		Також 1 березня 2022 року Європейський суд з прав людини, враховуючи свою попередню практику застосування тимчасових заходів, відповідно до правила 39 Регламенту Суду, вирішив в інтересах сторін і належного розгляду справи наказати Уряду Росії утримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об`єкти, у тому числі житлові приміщення, транспортні засоби швидкої допомоги й інші цивільні об`єкти, що перебувають під спеціальною охороною, зокрема школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку закладів медичної допомоги, їх особового складу й автомобілів швидкої допомоги на території, яка піддається нападу або облозі російських військ.
		Надалі, 16 березня 2022 року Міжнародний суд справедливості ООН видав наказ про тимчасові запобіжні заходи, відповідно до якого: 1) Російська Федерація повинна негайно зупинити військові операції, які почала 24 лютого 2022 року на території України; 2) Російська Федерація повинна забезпечити, щоб будь-які військові або нерегулярні збройні формування, які можуть бути керовані або підтримувані нею, а також будь-які організації та особи, які можуть бути під її контролем або керівництвом, не вживали жодних заходів для сприяння військовим операціям, зазначеним у пункті (1); 3) Обидві сторони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір перед Судом або ускладнити його вирішення.
		Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
		Водночас, з початком повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 відбулося значне посилення диверсійної діяльності спецслужб держави-агресора, зокрема Федеральної служби безпеки Російської Федерації. Ці структури систематично здійснюють комплексні заходи, спрямовані на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, поширення дезінформації, провокацію внутрішніх конфліктів та вчинення інших дій, спрямованих на підрив суверенітету, територіальної цілісності та обороноздатності держави, у тому числі шляхом активного вербування громадян України, з використанням методів залякування, шантажу або ж матеріального стимулювання, з метою залучення їх до вчинення диверсій, зокрема, пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, збору розвідувальної інформації та інших протиправних дій на шкоду національній безпеці України.
		Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Частиною 1 ст. 5 передбачено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації.
		Згідно із п. 11 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: транспортне забезпечення.
		Відповідно до положень Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, до таких об`єктів, зокрема, належить АТ «Українська залізниця».
		Відповідно до положень Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 507 від 31.08.2005, сигналізація, централізація і блокування (СЦБ)  комплекс технічних засобів, за допомогою яких забезпечується необхідна пропускна спроможність ділянок залізниць та безпечний рух поїздів. За допомогою пристроїв СЦБ виконують автоматичний контроль стану ділянок залізниць з метою передачі усієї інформації локомотивним бригадам та іншим працівникам залізниць. За допомогою пристроїв СЦБ можливі автоматичне регулювання руху поїздів та дистанційне керування об`єктами залізничної автоматики на станціях та перегонах.
		Відповідно до пунктів 2.1, п. 6.1, 6.19, 6.20 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 411 від 20.12.1996, споруди та пристрої залізниць, повинні утримуватися у справному стані. Сигнали служать для забезпечення безпеки руху, а також для чіткої організації руху поїздів і маневрової роботи. Перегони, як правило, мають бути обладнані колійним блокуванням, а на окремих ділянках - автоматичною локомотивною сигналізацією, що застосовується як самостійних засіб сигналізації і зв`язку, при якій рух поїздів на перегоні в обох напрямках здійснюється за сигналами локомотивних світлофорів. Пристрої автоматичного та напівавтоматичного блокування мають не допускати відкриття вихідного або прохідного світлофора до звільнення рухомим складом огороджувальної ними блок-ділянки (міжстанційного або міжпостового перегону), а також самовільного закриття світлофора в результаті переходу з основного на резервне електропостачання або навпаки.
		При цьому, релейні шафи виконують роль вузлових пунктів для керування світлофорами, стрілками, блокуванням колій, у ній розміщується реле та інше допоміжне обладнання, що забезпечує управління та захист залізничних сигналів, стрілочних переводів, блокувальних систем і автоматичних бар?єрів на переїздах, що є важливим елементом системи автоматизації та забезпечує, зокрема, управління сигналами: реле, встановлені в шафі, відповідають за зміни сигналів, вмикання/вимикання червоного, жовтого чи зеленого світла на світлофорах, які регулюють рух поїздів; безпека руху: релейні шафи використовуються для контролю положення стрілок (переведення з одного напрямку на інший), роботи переїзних бар`єрів, а також для забезпечення безпеки руху в разі несправності обладнання; синхронізацію та блокування: релейна шафа також використовується в системах блокування, що гарантує, що два потяги не можуть перебувати на одній колії в той самий час.
		Тому будь-яке їх виведення з ладу негайно впливає на безпеку руху (ризик аварій, зіткнень), блокує або дезорганізовує рух поїздів (затримки, зупинки), може призвести до значних матеріальних збитків і загрози життю пасажирів і працівників, а під час дії воєнного стану створює додаткові ризики для обороноздатності та евакуаційних заходів. В умовах воєнного стану залізниця є одним із основних способів швидкої передислокації військ, техніки, озброєння та гуманітарних вантажів.
		У невстановлені час та місці у невстановлених на даний час організаторів однієї з диверсійно-розвідувальних груп виник злочинний умисел, направлений на підготовку до вчинення диверсійних дій з метою ослаблення України, вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих зокрема на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, на території України, в тому числі на території Вінницької області.
		Так, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), після 22.02.2022, тобто початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України, однак не пізніше квітня 2025 року (точна дата та час не встановлена) розпочав листування у додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» з невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » для здійснення пошуку осіб, які готові за грошову винагороду вчинювати підпали, вибухи, диверсійні та інші протиправні дії, спрямовані на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, є об`єктами критичної інфраструктури, а також техніки та особового складу Сил оборони України, правоохоронних органів, а також адміністративних приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування.
		При цьому, ОСОБА_7 , перебуваючи на території Республіки Молдова, у 2025 році, але не пізніше 02.04.2025 (точна дата не встановлена), діючи на замовлення невстановленої особи, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », здійснюючи на виконання його вказівок заходи щодо підшукування безпосередніх виконавців таких кримінальних правопорушень на території України, запропонував своєму знайому громадянину Республіки Молдова ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинити підпали вищезгаданих об`єктів на території України за грошову винагороду, яка у подальшому мала бути розподілена між ними, на що останній, переслідуючи корисливий мотив, погодився. 
		Разом з тим, ОСОБА_7 у 2025 році, але не пізніше 02.04.2025 (точна дата не встановлена), перебуваючи на території Республіки Молдова, з метою надання сприяння ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із заздалегідь налаштованим зв`язком із невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » для координації протиправної діяльності та грошові кошти у сумі 2000 гривень в якості авансу. 
		В подальшому, ОСОБА_5 , вступивши з ОСОБА_7 та невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » у злочинну змову, направлену на вчинення диверсійних дій, діючи на виконання їх вказівок та у відповідності до розподілу ролей між співучасниками в якості безпосереднього виконавця злочинних дій на території України, 01.04.2025 відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 02.04.2025, о 05 год. 47 хв. перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Могилів-Подільський  Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці (м. Могилів-Подільський, площа Соборна, буд. 7) у напрямку «В`їзд в Україну».
		Далі, ОСОБА_5 у той же день, продовживши рух рейсовим автобусом міжнародного сполучення по території України, прибув на автовокзал «Західний» у м. Вінниці, що знаходиться по вулиці Хмельницьке шосе, 107 і винайняв номер у готелі «VIP Хостел», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 42А.
		Для безпосереднього виконання спільного злочинного задуму, спрямованого на ослаблення держави Україна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , координуючи власні дії з ОСОБА_7 , який використовував акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 » та невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », 02.04.2025 біля 15 год. 10 хв. придбав у супермаркеті «Аврора», що знаходиться за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського, 4 компоненти для запальної суміші, а саме: пляшки із розпалювальною сумішшю, сірники, зошит, які помістив у власний рюкзак з яким пересувався по місцевості. 
		В подальшому, 02.04.2025 ОСОБА_5 , рухаючись у приміському електропоїзді сполученням «Жмеринка-Козятин» із міста Вінниці, прибув близько 16 год. 15 хв. того ж дня на станцію Калинівка-1, де заховав, з метою їх подальшого використання для вчинення диверсійних дій на спорудах та пристроях залізниці, попередньо придбаний ним пакунок з пляшками із розпалювальною сумішшю, сірники та зошит у сміттєвому баку на території даної зупинки. 
		Надалі, ОСОБА_5 , рухаючись пішим ходом пересічною місцевістю поряд із залізничною колією для подальшого пошуку наявних релейних шаф з метою здійснення їх підпалів, віднайшов релейну шафу сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», яку обрав для себе як майбутній об`єкт вчинення протиправних диверсійних дій та у той же день повернувся залізничним транспортом у зворотному напрямку з міста Калинівки Вінницької області до міста Вінниці.
		При цьому, ОСОБА_7 у відповідності до розподілу ролей між співучасниками, для координації виконання диверсійних дій ОСОБА_5 , у той же день відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 03.04.2025 о 00 год. 55 хв. перетнув державний кордон України у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Мамалига», який розташований в селі Мамалига Дністровського району Чернівецької області у напрямку «В`їзд в Україну» та прибув у місто Львів з метою подальшої зустрічі з ОСОБА_5 на території України, після вчиненням ним протиправних дій. 
		В той же день, ОСОБА_5 , з метою доведення спільного злочинного задуму до кінця, рухаючись у приміському електропоїзді сполученням «Жмеринка-Козятин» із міста Вінниці, знову прибув близько 16 год. 15 хв. на станцію Калинівка-1 та, пересуваючись поблизу залізничних колій пішим ходом до попередньо обраної ним релейної шафи сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», переконавшись у відсутності сторонніх осіб, що могли б виявити його протиправну діяльність, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » та ОСОБА_7 , які в свою чергу надавали йому у період часу безпосереднього вчинення кримінального правопорушення поради та вказівки шляхом направлення особистих текстових та аудіо повідомлень у месенджері «Telegram» щодо порядку вчинення підпалу, його більш ефективного виконання з метою завдання якомога більших пошкоджень об`єкту диверсії, облив її зовнішню поверхню та поверхню особистих речей (тканинну сумку, сорочку), які мав при собі на момент вчинення злочину, попередньо схованою на території даної зупинки у сміттєвому баку розпалювальною сумішшю та за допомогою сірників і зібраного ним сухого гілля і хмизу, здійснив підпал її зовнішнього металевого корпусу.
		У той же час,  ОСОБА_7 , на виконання завдання невстановленої особи, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » щодо вчинення диверсії на території України в умовах воєнного стану, діючи за попередньою змовою разом з ним та ОСОБА_5 , надавав у період часу безпосереднього вчинення кримінального правопорушення поради та вказівки, шляхом направлення особистих текстових та аудіо повідомлень у месенджері «Telegram» щодо необхідності правильної фіксації їх наслідків, в тому числі шляхом демонстрації аркушу паперу з рукописним текстом з кодовим словом « ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_3 », що відповідає назві каналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4  у месенджері «Telegram», на якому публікуються інформаційні повідомлення зміст та контекст реалізації яких вказує на антиукраїнську спрямованість, для подальшого погодження замовником результатів спільної протиправної діяльності та отримання обумовленої грошової винагороди.
		Завершуючи спільні протиправні дії ОСОБА_5 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 та невстановленої особи, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » за допомогою камери власного мобільного телефону здійснив фотофіксацію факту вчинення підпалу і відправив зазначеним вище особам підтверджуючі фотознімки на акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 » та акаунт у зазначеному месенджері під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 ».
		Після підпалу релейної шафи сигнальної установки № 2 перегону «Варшиця - Калинівка 1», 1052 км., пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», ОСОБА_5 , з метою уникнення викриття та притягнення до кримінальної відповідальності, залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
		Того ж дня, під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 був затриманий поблизу залізничних колій під час свого руху з місця безпосереднього вчинення кримінального правопорушення. 
		04.04.2025 під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7  був затриманий у м. Львові. 
		Від замовника вчинення диверсійних дій за виконання вказаного вище кримінального правопорушення ОСОБА_7 отримав на свій криптогаманець «Exodus» з ідентифікатором bc1q2p2ympr8gw5ey4d7wgeh60nkkvjtwq9vsq6q2n 01.04.2025 о 07:48 год. грошовий переказ у розмірі 198,4 доларів США (номіналом 0,002367BTC) та 04.04.2025 о 01:29 год. грошовий переказ у розмірі 100,9 доларів США (номіналом 0,001206 BTC), які в подальшому мав розподілити у невстановлених частках з ОСОБА_5 . 
		Вчинення таких диверсійних дій у відношенні вище вказаної релейної шафи, яка є елементом регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях, могло б призвести до збоїв у русі рухомого складу та виникненню значних затримок руху пасажирських та вантажних поїздів, що у свою чергу б призвело до порушення логістики перевезень, в першу чергу вантажів оборонного значення в умовах воєнного стану та виникненню надзвичайних подій на залізниці, в тому числі створення транспортної аварії та небезпеки для життя людей.
		Таким чином, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, тобто пособництво у вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об`єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочину за вказаних в обвинувальному акті обставин визнав та показав, що в 2025 році розпочав листування у додатку «Telegram» з особою, яка використовувала акаунт під нікнеймом « ОСОБА_14 », також із ним спілкувався його знайомий  ОСОБА_7 «Denis Stanciu» запропонував вчинити підпал релейної шафи в Україні за грошову винагороду, на що він погодився, оскільки не був працевлаштований, шукав роботу та не мав коштів. ОСОБА_7 передав йому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», в якому він здійснював переписку у месенджері «Telegram» із « ОСОБА_14 » та із  ОСОБА_7 для координації протиправної діяльності.  ОСОБА_7 передав грошові кошти у сумі 2000 гривень в якості авансу. 01.04.2025 він відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 02.04.2025 перетнув державний кордон України. В той же день, продовживши рух рейсовим автобусом прибув на автовокзал «Західний» у м. Вінниці, і винайняв номер у готелі «VIP Хостел». Після чого, координуючи власні дії з ОСОБА_7 та особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 », 02.04.2025 біля 15 год. придбав у супермаркеті «Аврора» біля залізничної станції пляшки із розпалювальною сумішшю, сірники, зошит, які помістив у власний рюкзак. 02.04.2025, рухаючись у приміському електропоїзді сполученням «Жмеринка-Козятин» із міста Вінниці, прибув близько 16 год. 15 хв. на станцію Калинівка-1, де заховав, з метою їх подальшого використання для вчинення диверсійних дій, попередньо придбаний ним пакунок з пляшками із розпалювальною сумішшю, сірники та зошит у сміттєвому баку на території даної зупинки. Надалі, рухаючись пішим ходом поряд із залізничною колією для пошуку наявних релейних шаф з метою здійснення підпалу, побачив релейну шафу та повернувся залізничним транспортом у зворотному напрямку до міста Вінниці. Наступного дня електропоїздом прибув близько 16 год. на станцію Калинівка-1 та пішов до попередньо обраної ним релейної шафи, облив її зовнішню поверхню та поверхню особистих речей (тканинну сумку, сорочку), які мав при собі, попередньо схованою на території зупинки у сміттєвому баку розпалювальною сумішшю та за допомогою сірників і зібраного сухого гілля і хмизу здійснив підпал її зовнішнього металевого корпусу. Під час цього він спілкувався у месенджері «Telegram» із особою « ОСОБА_14 » та ОСОБА_7 , які надавали йому поради та вказівки, шляхом направлення особистих текстових та аудіо повідомлень у месенджері «Telegram» щодо порядку вчинення підпалу, щодо необхідності правильної фіксації наслідків підпалу, в тому числі шляхом демонстрації аркушу паперу з рукописним текстом з кодовим словом «Украина против 03.04.2025». За допомогою камери мобільного телефону він здійснив фотофіксацію факту вчинення підпалу і відправив підтверджуючі фотознімки особі, яка користувалася акаунтом у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » та ОСОБА_7 , який сказав, що має горіти сильніше та щоб він тікав звідти. Після підпалу релейної шафи він залишив місце вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий неподалік. ОСОБА_7 приїхав у м. Львів щоб забрати його додому після вчинення злочину, ОСОБА_7 було відомо, чому він поїхав в Україну та про вчинення підпалу, вони постійно спілкувалися з даного приводу. Аванс в розмірі 500-600 молдовських лей йому виплатили на його молдовську картку, наступну суму 100 доларів перерахували ОСОБА_7 . У вчиненому щиро кається, не мав наміру завдавати шкоди, намагався не сильно пошкодити релейну шафу, просить суворо його не карати. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні злочину за вказаних в обвинувальному акті обставин визнав та показав, що в березні 2025 року розпочав листування у додатку «Telegram» з особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 », який запропонував вчинити підпал релейної шафи в Україні за грошову винагороду, про що він повідомив своєму знайомому ОСОБА_5 , на що той погодився. Він не був працевлаштований, шукав роботу та не мав коштів.  ОСОБА_5 також не був працевлаштований. Куратор надіслав йому кошти. Він передав ОСОБА_5 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», із налаштованим зв`язком із особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » та грошові кошти у сумі 2000 гривень в якості авансу. ОСОБА_5 01.04.2025 поїхав автобусом в Україну. В подальшому вони з ним спілкувалися. ОСОБА_5 придбав пляшки із розпалювальною сумішшю. А він 02.04.2025 виїхав рейсовим автобусом з автовокзалу м. Кишинів в Україну та 03.04.2025 перетнув державний кордон України і прибув у місто Львів з метою подальшої зустрічі з ОСОБА_5 після вчиненням ним підпалу, щоб забрати його додому. ОСОБА_5 спілкувався з ним шляхом направлення повідомлень у месенджері «Telegram» щодо вчинення підпалу. Він отримував від куратора грошовий переказ у розмірі 200 доларів США на дорогу в Україну та 04.04.2025 грошовий переказ у розмірі 100 доларів США, які мав розподілити з ОСОБА_5 . Вони з ОСОБА_5 хотіли направити куратору відео, що горить релейна шафа, щоб заробити кошти. Куратор їм говорив, що потрібно чистити телефони після спілкування, що він і робив. Куратор направив в Україну спершу  ОСОБА_5 , а згодом його, щоб забрати  ОСОБА_5 після вчинення злочину. Розумів, що вчиняє злочин. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати. 
		Як вбачається з досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 03.04.2025 за № 22025020000000071.
		З протоколу огляду місця події від 03.04.2025 та ілюстрованої фототаблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду була металева релейна шафа сигнальної установки № 2 поблизу м. Калинівки Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1  Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця». На момент огляду встановлено, що двері металевої релейної шафи відчинені, оскільки проводилися невідкладні заходи для ліквідації пожежі та перевірка обладнання. на поверхні щави виявлено сліди термічного впливу, кіптяви. Поряд виявлено аркуш паперу з написом «Украина против 03.04.2025», пожежне сміття на поверхні землі, фрагмент (частини) тканини зі слідами термічного впливу, пляшку ємністю 200 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із рідиною блакитного кольору, пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із залишками рідини, пошкоджену пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття», коробку із сірниками із написом «Red Mac», за допомогою яких було здійснено підпал зовнішнього металевого корпусу релейної шафи.
		Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 17.04.2025 з відеозаписом до нього, слідчий експеримент проведено за участю обвинуваченого  ОСОБА_5 , який в присутності понятих, без будь-якого психологічного чи фізичного тиску з боку працівників поліції, вказав на місце, час та обставини вчинення злочину, зокрема підпалу металевої релейної шафи сигнальної установки № 2 поблизу м. Калинівка Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1  Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 накладено арешт на майно, вилучене 03.04.2025 за результатами огляду місця події ділянки залізничного перегону «Варшиця Калинівка 1» (1052 км, пікет №2) із релейною шафою, а також за результатами затримання  ОСОБА_5 , а саме на: змив сліду кіптяви з поверхні корпусу та дверцят релейної шафи, зразок пожежного сміття з поверхні землі, фрагмент (частини) тканини зі слідами термічного впливу, пляшку ємністю 200 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із рідиною блакитного кольору, змив з поверхні вказаної пляшки, пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із залишками рідини, пошкоджену пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття», коробку із сірниками із написом «Red Mac», аркуш паперу із рукописним записом, квиток АТ «Укрзалізниця» (чек № 0094149), пластиковий слот від сім-картки «lifecell» № НОМЕР_7 , пластикову картку із написом «ОТАК», пару взуття марки «Puma» чорного і білого кольорів у поліетиленовому пакунку, пляшку ємністю 140 мл із написом «Вогник», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач для дерева та вугілля» із залишками рідини, пляшку ємністю 500 мл із написом «Розпалювач», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач», зошит із написом «Логопедичні уроки» із пошкодженими аркушами, маркер чорного кольору марки «Optima», мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із SIM-карткою № НОМЕР_7 , куртку зеленого кольору «Studio DeFacto», кепку чорного кольору «UCB».
		Із висновку про причини виникнення пожежі від 04.04.2025 вбачається, що причиною виникнення пожежі релейної шафи сигнальної установки № 2 поблизу м. Калинівка Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1  Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», був підпал.
		З висновку експерта №СЕ-19/102-25/10742-ПТ від 19.06.2025 вбачається, що причиною виникнення пожежі релейної шафи сигнальної установки № 2 поблизу м. Калинівка Вінницької області в межах Хмільницької територіальної громади на перегоні «Калинівка 1  Варшиця», 1052 км. пікет № 3, що відноситься до Виробничого підрозділу «Вінницька дистанція сигналізації та зв?язку» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», було занесення відкритого джерела запалювання на горючі матеріали із ознаками спеціальної підготовки місця події, існувало два незалежних осередки виникнення пожежі, а саме: перший - під металевою (релейною) шафою, другий - на зовнішній поверхні металевої (релейної) шафи в лівій верхній частині. Найбільш ймовірним джерелом запалювання могла бути дія відкритого джерела запалювання у вигляді полум`я сірника або іншого подібного за потужністю джерела запалювання.
		З протоколу огляду від 04.07.2025 вбачається, що об`єктом огляду був аркуш паперу з рукописним написом «Украина против 03.04.2025».
		З протоколів огляду від 04.04.2025, 04.06.2025 вбачається, що об`єктом огляду був належний  ОСОБА_5 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із SIM-карткою № НОМЕР_7 , із налаштованим зв`язком із невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » для координації протиправної діяльності. Встановлено наявність переписки, з якої вбачається, що  ОСОБА_5 , вступивши з ОСОБА_7 та невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » у злочинну змову, направлену на вчинення диверсійних дії, діяв на виконання вказівок та у відповідності до розподілу ролей між співучасниками в якості безпосереднього виконавця злочинних дій на території України. 01.04.2025  ОСОБА_5 відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 02.04.2025 о 05 год. 47 хв. перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Могилів-Подільський  Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці (м. Могилів-Подільський, площа Соборна, буд. 7) у напрямку «В`їзд в Україну». ОСОБА_5 , координуючи власні дії з ОСОБА_7 , який використовував акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 » та невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », вчинив інкримінований йому злочин.
		З протоколу огляду від 13.05.2025 вбачається, що об`єктом огляду був належний  ОСОБА_7  мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 з SIM-карткою з номером абонента НОМЕР_10 ; три SIM-картки мобільного оператора «Оранж» з написами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , із налаштованим зв`язком із невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » для координації протиправної діяльності. Встановлено наявність переписки, з якої вбачається, що  ОСОБА_7 , вступивши з   ОСОБА_5 та невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » у злочинну змову, направлену на вчинення диверсійних дії, діяв на виконання вказівок та у відповідності до розподілу ролей між співучасниками.  ОСОБА_7 , який використовував акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_16 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_17 », координуючи власні дії з  ОСОБА_5 та невстановленою особою, яка використовувала акаунт у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача)  « ОСОБА_15 », вчинив інкримінований йому злочин.
		З протоколу огляду від 04.07.2025 вбачається, що під час пошуку відповідної інформації у мережі Інтернет виявлено інтернет групу « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що відповідає назві каналу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4  у месенджері «Telegram», на якому публікуються інформаційні повідомлення зміст та контекст реалізації яких вказує на антиукраїнську спрямованість.
		Як встановлено з досліджених доказів, ОСОБА_5 , вступивши з ОСОБА_7 та невстановленою особою у месенджері «Telegram» під нікнеймом « ОСОБА_14 » із ідентифікатором (ім`я користувача) - « ОСОБА_15 » у злочинну змову, направлену на вчинення диверсійних дії, діючи на виконання їх вказівок та у відповідності до розподілу ролей між співучасниками в якості безпосереднього виконавця злочинних дій на території України, 01.04.2025 відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 02.04.2025 о 05 год. 47 хв. перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Могилів-Подільський  Отач» митного поста «Дністер» Вінницької митниці (м. Могилів-Подільський, площа Соборна, буд. 7) у напрямку «В`їзд в Україну» та в подальшому вчинив інкримінований йому злочин.
		ОСОБА_7 у відповідності до розподілу ролей між співучасниками, для координації виконання диверсійних дій ОСОБА_5 , 02.04.2025 відбув рейсовим автобусом міжнародного сполучення з автовокзалу м. Кишинів Республіки Молдова в напрямку України та 03.04.2025 о 00 год. 55 хв. перетнув державний кордон України у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Мамалига», який розташований в селі Мамалига Дністровського району Чернівецької області у напрямку «В`їзд в Україну» та прибув у місто Львів з метою подальшої зустрічі з ОСОБА_5 на території України, після вчиненням ним протиправних дій. 
		03.04.2025 під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 був затриманий поблизу залізничних колій під час свого руху з місця безпосереднього вчинення кримінального правопорушення. 
		04.04.2025 під час виконання працівниками Управління Служби безпеки України у Вінницькій області заходів щодо безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7  був затриманий у м. Львові. 
		Від замовника вчинення диверсійних дій за виконання вказаного вище кримінального правопорушення ОСОБА_7 отримав на свій криптогаманець «Exodus» з ідентифікатором bc1q2p2ympr8gw5ey4d7wgeh60nkkvjtwq9vsq6q2n 01.04.2025 о 07:48 год. грошовий переказ у розмірі 198,4 доларів США (номіналом 0,002367BTC) та 04.04.2025 о 01:29 год. грошовий переказ у розмірі 100,9 доларів США (номіналом 0,001206 BTC), які мав розподілити з ОСОБА_5 . 
		Суд зазначає, що диспозицією ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров`ю, на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій,  в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Що, згідно санкції ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України, карається позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 27 Кримінального кодексу України, співучасниками кримінального правопорушення, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим Кодексом. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
		Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. 
		Зокрема, суд допитав обвинувачених, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого обвинувачення учасники судового провадження не заявляли. 
		Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених доведена наданими та дослідженими судом доказами.
		Дослідивши надані докази, як кожен окремо, так у їх сукупності, з урахуванням показань обвинувачених, суд дійшов висновку, що досліджені докази підтверджують обставини, визначені ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення (його часу, місця, способу, обставин вчинення), причетності обвинувачених до вчинення інкримінованого злочину, мотивів і мети та водночас дають повне уявлення щодо усіх елементів і ознак інкримінованого обвинуваченим злочину.
		При цьому, усі фактичні дані у кримінальному провадженні, що досліджені судом, отримані стороною обвинувачення із застосуванням належної правової процедури, позаяк виходять із належних процесуальних джерел, зібрані уповноваженими суб`єктами і в належному процесуальному порядку за наявності на те правових підстав.
		Будь - яких істотних порушень прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час здійснення досудового розслідування, а також доказів, що здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що зумовило б визнання того чи іншого доказу/доказів недопустимими, судом не встановлено і сторонами не доведено.
		Суд визнає вищевказані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.
		Вважаючи достатньо забезпеченими під час судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість обвинувачених у вчинені інкримінованого злочину доведеною «поза розумним сумнівом», яка випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
		Також суд зазначає, що дії обвинувачених характеризуються небезпечним характером та мають високий ступінь суспільної небезпечності. 
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 6 Кримінального кодексу України, особи, які вчинили кримінальні правопорушення на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
		За таких обставин, враховуючи дослідженні під час судового провадження докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого  ОСОБА_5  за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, тобто вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об`єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого  ОСОБА_7  за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, тобто пособництво у вчиненні з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування або пошкодження об`єкта, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
		Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчиненене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є особливо тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який в Україні несудимий, неодружений, працевлаштованим не був, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 буде покарання у межах санкції ч. 2 ст. 113 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є особливо тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який в Україні несудимий, неодружений, працевлаштованим не був, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що у вчиненому він щиро кається, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставиною, яка, згідно ст. 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
		Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Отже, враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого  ОСОБА_7 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 буде покарання у межах санкції ч. 2 ст. 113 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
		Згідно протоколу затримання від 03.04.2025, ОСОБА_5 було затримано 03.04.2025.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.04.2025 до обвинуваченого  ОСОБА_5  застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 01.06.2025 включно.
		Згідно протоколу затримання від 05.04.2025, ОСОБА_7 було затримано 04.04.2025.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2025 до обвинуваченого  ОСОБА_7  застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 03.06.2025 включно.
		В подальшому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених неодноразово продовжувався ухвалами суду.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2025, продовжено строк застосованого до обвинуваченого  ОСОБА_5  запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 26.12.2025 включно та продовжено строк застосованого до обвинуваченого  ОСОБА_7  запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 26.12.2025 включно.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 03.04.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, слід зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 04.04.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Крім цього, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого  ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти даним ризикам. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , у виді тримання під вартою слід залишити без зміни та продовжити строк даного запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили.
		Крім цього, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а також враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого  ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наявні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти даним ризикам. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , у виді тримання під вартою слід залишити без зміни та продовжити строк даного запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
		Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року на майно, вилучене 03.04.2025 за результатами огляду місця події ділянки залізничного перегону «Варшиця Калинівка 1» (1052 км, пікет №2) із релейною шафою, а також за результатами затримання  ОСОБА_5 , а саме на: змив сліду кіптяви з поверхні корпусу та дверцят релейної шафи, зразок пожежного сміття з поверхні землі, фрагмент (частини) тканини зі слідами термічного впливу, пляшку ємністю 200 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із рідиною блакитного кольору, змив з поверхні вказаної пляшки, пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із залишками рідини, пошкоджену пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття», коробку із сірниками із написом «Red Mac», аркуш паперу із рукописним записом, квиток АТ «Укрзалізниця» (чек № 0094149), пластиковий слот від сім-картки «lifecell» № НОМЕР_7 , пластикову картку із написом «ОТАК», пару взуття марки «Puma» чорного і білого кольорів у поліетиленовому пакунку, пляшку ємністю 140 мл із написом «Вогник», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач для дерева та вугілля» із залишками рідини, пляшку ємністю 500 мл із написом «Розпалювач», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач», зошит із написом «Логопедичні уроки» із пошкодженими аркушами, маркер чорного кольору марки «Optima», мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із SIM-карткою № НОМЕР_7 , куртку зеленого кольору «Studio DeFacto», кепку чорного кольору «UCB», слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
		Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року на майно, вилучене 04.04.2025 під час затримання  ОСОБА_7 , а саме на: мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; SIM-карту з номером абонента НОМЕР_10 ; три SIM-картки мобільного оператора «Оранж» з написами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
		Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинувачених в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта №СЕ-19/102-25/9153-Д від 28.04.2025 в розмірі 4 457 грн. 00 коп., висновок експерта №СЕ-19/102-25/9149-БД від 24.06.2025 в розмірі 58 051 грн. 56 коп., висновок експерта №СЕ-19/102-25/9152-ФХД від 19.06.2025 в розмірі 13 371 грн. 00 коп., висновок експерта №СЕ-19/102-25/10742-ПТ від 19.06.2025 в розмірі 17 828 грн. 00 коп., в загальному розмірі 93 707 грн. 56 коп. 
		Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, при цьому речові докази у кримінальному провадженні - мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , які були використані як знаряддя вчинення злочину, слід конфіскувати відповідно до ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України в порядку спеціальної конфіскації.
		Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 185 Кримінального кодексуУкраїни, ст.ст. 100, 124, 174, 127-129, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять років)  з конфіскацією всього майна.
		Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 03.04.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід, застосований до  ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), у виді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять років) з конфіскацією всього майна.
		Строк відбування призначеного покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання 04.04.2025 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід, застосований до  ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), у виді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5  ( ОСОБА_6 ) та  ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) в рівних частках на користь держави Україна процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 93 707 (дев`яносто три тисячі сімсот сім) грн. 56 коп.
		Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року на майно, вилучене 03.04.2025 за результатами огляду місця події ділянки залізничного перегону «Варшиця Калинівка 1» (1052 км, пікет №2) із релейною шафою, а також за результатами затримання  ОСОБА_5 , а саме на: змив сліду кіптяви з поверхні корпусу та дверцят релейної шафи, зразок пожежного сміття з поверхні землі, фрагмент (частини) тканини зі слідами термічного впливу, пляшку ємністю 200 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із рідиною блакитного кольору, змив з поверхні вказаної пляшки, пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із залишками рідини, пошкоджену пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття», коробку із сірниками із написом «Red Mac», аркуш паперу із рукописним записом, квиток АТ «Укрзалізниця» (чек № 0094149), пластиковий слот від сім-картки «lifecell» № НОМЕР_7 , пластикову картку із написом «ОТАК», пару взуття марки «Puma» чорного і білого кольорів у поліетиленовому пакунку, пляшку ємністю 140 мл із написом «Вогник», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач для дерева та вугілля» із залишками рідини, пляшку ємністю 500 мл із написом «Розпалювач», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач», зошит із написом «Логопедичні уроки» із пошкодженими аркушами, маркер чорного кольору марки «Optima», мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , із SIM-карткою № НОМЕР_7 , куртку зеленого кольору «Studio DeFacto», кепку чорного кольору «UCB», - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2025 року на майно, вилучене 04.04.2025 під час затримання  ОСОБА_7 , а саме на: мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; SIM-карту з номером абонента НОМЕР_10 ; три SIM-картки мобільного оператора «Оранж» з написами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , - скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні, які відповідно до постанови слідчого від 04.04.2025 визнані речовими доказами та відповідно до квитанцій №№ 835, 836, 837, 838, 839, 841, 842, 843, 844 передані до камери зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, а саме:
		змив сліду кіптяви з поверхні корпусу та дверцят релейної шафи, зразок пожежного сміття з поверхні землі, фрагмент (частини) тканини зі слідами термічного впливу, пляшку ємністю 200 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із рідиною блакитного кольору, змив з поверхні вказаної пляшки, пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття» із залишками рідини, пошкоджену пляшку ємністю 500 мл із позначенням «Розпалювач для багаття», коробку із сірниками із написом «Red Mac», аркуш паперу із рукописним записом, квиток АТ «Укрзалізниця» (чек № 0094149), пластиковий слот від сім-картки «lifecell» № НОМЕР_7 , пластикову картку із написом «ОТАК», пляшку ємністю 140 мл із написом «Вогник», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач для дерева та вугілля» із залишками рідини, пляшку ємністю 500 мл із написом «Розпалювач», пляшку ємністю 200 мл із написом «Розпалювач», зошит із написом «Логопедичні уроки» із пошкодженими аркушами, маркер чорного кольору марки «Optima», SIM-картку № 380637853558, марлеві тампони, ватний тампон (ватну паличку), зразок біологічного матеріалу - знищити;
		куртку зеленого кольору «Studio DeFacto», кепку чорного кольору «UCB», пару взуття марки «Puma» чорного і білого кольорів, додаток до електронного посвідчення особи громадянина Республіки Молдови ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повернути ОСОБА_5 ;
		мобільний телефон «Xiaomi Redmi 14c», IMEI: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації.
		Речові докази у кримінальному провадженні, які відповідно до постанови слідчого від 05.04.2025 визнані речовими доказами та відповідно до квитанції №840 передані до камери зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області, а саме:
		SIM-карту з номером абонента НОМЕР_10 ; три SIM-картки мобільного оператора «Оранж» з написами: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , - знищити;
		мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ,  - конфіскувати в порядку спеціальної конфіскації.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...