Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/11130/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано судом: 31.12.2025. Зареєстровано: 31.12.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2026.
Дата набрання законної сили: 29.12.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4808/409/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015090010000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/11130/16-к 
		Провадження № 11-кп/4808/409/25 
		Категорія ч. 2 ст. 367 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
		в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		з участю секретаря ОСОБА_6 ,
		розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №24015090010000022 за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_7 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2025 року, згідно з яким
		ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, реєстраційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдано його, 
		за участю прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_11 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		З виправдувального вироку вбачається, що 01 вересня 2016 року на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_8 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам.
		На думку сторони обвинувачення кримінальне правопорушення було вчинене за наступних обставин.
		Так, за результатами виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 31.10.2010 року ОСОБА_8 обрано головою Крихівецької сільської ради.
		Відповідно до статей 12, 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
		Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997, сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села.
		Таким чином, ОСОБА_8 , будучи головою Крихівецької сільської ради, виконував функції представника місцевого самоврядування, обіймав в органах місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України був службовою особою та відповідно до ст. 4 ЗУ Про засади запобігання і протидії корупції - суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
		Свої службові обов`язки ОСОБА_8 використав в злочинних цілях при наступних обставинах.
		25.10.2011 року Крихівецькою сільською радою на підставі рішення сесії від 13.10.2011 ТзОВ Івано-Франківський комерційний центр надано в оренду земельну ділянку площею 0,8078 га для будівництва житлових будинків із приміщеннями громадського призначення.
		08.05.2012 року Крихівецькою сільською радою на підставі рішення сесії від 04.05.2012 Про листи ПрАТ Авто (надалі  ПрАТ Авто) та ТзОВ Івано-Франківський комерційний центр укладено договір суборенди землі з ПрАТ Авто згідно якого останньому надано в суборенду земельну ділянку по вул. Довженка, 29 в с.Крихівці площею 0,8078 га для будівництва житлових будинків із приміщеннями громадського призначення.
		Того ж дня рішенням сесії Крихівецької сільської ради, підписаним сільським головою ОСОБА_8 , на підставі інформації голови комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку села замовнику будівництва ПрАТ Авто встановлено розмір пайового внеску до цільового фонду соціально-економічного розвитку села Крихівці (за житлові приміщення, які мають бути споруджені при будівництві І-ої черги) в розмірі 4 відсотка від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, тобто в сумі 679 497,08 грн. від площі 4 656,22 м.кв.
		Відповідно до поданих заяв ПрАТ Авто, зареєстрованих в Крихівецькій сільській раді 23.05.2012 та 28.05.2012, до яких було додано декларацію на початок будівельних робіт за вищевказаною адресою №ІФ08311119180 від 26.12.2011, де зазначена житлова площа об`єкта будівництва в розмірі 10 634,45 кв.м., комісією з питань визначення пайової участі в соціально-економічному розвитку села Крихівці 05.06.2012 та 11.06.2012 визначено розмір пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури села Крихівці від житлової площі 4 656,22 кв.м. в сумі 679 497,08 грн.
		В подальшому, 06.09.2012 ПрАТ Авто звернулось до Крихівецької сільської ради із заявою про зменшення розміру вказаного вище пайового внеску у зв`язку із зміною проекту будівництва, зниження поверховості та зменшення житлової площі до 4 310,03 кв.м.
		Рішенням Крихівецької сільської ради від 28.09.2012 ПрАТ Авто встановлено розмір пайової участі на житлову площу 4 310,03 кв.м. в сумі 246 318 грн. та вирішено сільському голові ОСОБА_8 укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крихівці між Крихівецькою сільською радою та ПрАТ Авто.
		ОСОБА_8 , несучи персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що замовником будівництва ПрАТ Авто не надано передбачених пунктом 4.2 Положення Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села документів, необхідних для укладення договору про пайову участь, а також маючи декларацію №ІФ08311119180 від 26.12.2011 на початок будівельних робіт за адресою по АДРЕСА_2 , де зазначена житлова площа об`єкта будівництва в розмірі 10 634,45 кв.м., а не 4 310,03 кв.м., підписав рішення сесії Крихівецької сільської ради від 28.09.2012 року та 04.10.2012 уклав договір №19 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крихівці на суму 246 318 грн. від житлової площі 4 310,03 кв.м.
		Згідно акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Крихівецької сільської ради за період з 25.10.2011 по 29.03.2016 року, внаслідок заниження Крихівецькою сільською радою площі будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крихівці, на 6 324,42 кв.м., тобто різницю між житловою площею будівництва в розмірі 10 634,45 кв.м. та площею, на яку укладено вищевказаний договір (4 310,03 кв.м.), сільською радою недоотримано коштів в сумі 361 440,82 грн.
		В подальшому, ОСОБА_8 , розуміючи суспільно-небезпечний характер вчинених ним дій та намагаючись усунути їх шкідливі наслідки, 27.02.2013 звернувся до ПрАТ Авто з листом №121, в якому просив замовника будівництва надати виконавчому комітету Крихівецької сільської ради документи, які перераховані в розділі 4 Положення Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села.
		Не дивлячись на те, що наведені документи замовником будівництва ПрАТ Авто в Крихівецьку сільську раду надані не були, ОСОБА_8 знаючи, що ним з ПрАТ Авто 04.10.2012 укладено договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Крихівці на занижену житлову площу та без опрацювання встановлених Положенням Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села документів, умисно, зловживаючи владою та своїм службовим становищем в інтересах ПрАТ Авто, підписав рішення виконавчого комітету Крихівецької сільської ради від 20.08.2013 року №99, яким, без належної ідентифікації кількості квартир та житлової площі, присвоєно поштову адресу багатоквартирному житловому будинку з приміщеннями громадського призначення в с.Крихівці по вул. Довженка, 29Г.
		 
		Прокурор в апеляційній скарзі просить виправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КК України скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та на підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що вирок суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень кримінально-процесуального закону.
		Зазначає, що основним мотивом для винесення судом виправдувального вироку щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КПК України є порушення, на думку суду, стороною обвинувачення вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України (в редакції Закону №1261-VI, на час досудового розслідування), яким передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. 
		Проте, ч. 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з?ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. 
		В кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КК України, підстав для визначення розміру збитків експертним шляхом не було, оскільки, по-перше, їх безперешкодно можна встановити шляхом загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування; по-друге, сума збитків вже була встановлена актом ревізії фінансово-господарської діяльності Крихівецької сільської ради, її розмір не викликав сумнів, оскільки міг бути порахований та перевірений шляхом загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків. Акт наведеної ревізії, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України, є доказом факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та судом недопустимим доказом не визнавася. 
		Так, суду як доказ надано договір №19 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Крихівці від 04.10.2012, підписаний ОСОБА_8 , на який сторона обвинувачення посилається в обвинувальному акті.
		Додатком до вказаного договору є розрахунок пайового внеску для багатоквартирного житлового будинку по вул. Довженка, що споруджувався ПрАТ «Авто» (аркуш 58 тому 3 судової справи). 
		Вказаний розрахунок на суму 246318 грн містить формулу розрахунку, внаслідок якої виведена наведена сума (множенням 3 цифр (3810*4310, 03*1,5%=246318). 
		Причому, 2 з наведених цифр є сталими: показник опосередкованої вартості спорудження 1 м.кв. об?єкту будівництва в Івано-Франківській області (без ПДВ) на 2012 рік (затверджений наказом Мінрегіонбуду) та відсоток, встановлений для об?єкта на підставі рішення Крихівецької сільської ради від 28.09.2012 року, згідно якого замовнику будівництва ПрАТ «Авто» встановлено розмір пайового внеску в розмірі 1, 5 відсотка. 
		Ще одна цифра є площею об?єкта, яка змінюється в залежності від площі забудови. Житлова площа забудови ПрАТ «Авто по вул. Довженка, 29 в м. Івано-Франківську, згідно поданої забудовником в Крихівецьку сільську раду декларації від 29.11.2011 №ТФ 08311119180 та наданої як доказ суду, становила 10634, 45 м. кв. 
		Простою заміною у формулі 3810*4310,03*1,5% всього однієї цифри-площі 4310, 03 м.кв. на житлову площу забудови ПрАТ «Авто» - 10634, 45 м.кв. можна встановити суму пайового внеску, яка мала бути нарахована Крихівецькою сільською радою для ПрАТ «Авто» - 3810*10634, 45*1,5% = 607758, 82 грн. Та простою дією - відніманням від суми пайового внеску, яка мала бути нарахована (607758,82 грн.), суми, яка фактично була нарахована (246318 грн.) можна встановити суму пайового внеску, яка була не нарахована (607758, 82-246318=361440,82 ), що є сумою завданих збитків.
		Підтвердженням тому, що для таких простих арифметичних розрахунків шляхом загальновідомих та загальнодоступних знань - множення 3 цифр та віднімання двох цифр, не потрібна наявність спеціальних знань, і як наслідок, залучення експерта, є те, що такий розрахунок в сільській раді робився не бухгалтерією, а одним із депутатів сільської ради - головою комісії. 
		Крім того, суд, який зазначив, що для таких простих і загальновідомих арифметичних розрахунків потрібен висновок експерта, у цьому ж вироку від 17.06.2025 (в абзац 6 аркушу 19), застосовуючи наведену вище ту ж саму формулу та свої загальнодоступні знання, без застосування спеціальних навичок, шляхом зміни однієї цифри у формулі (площі), безперешкодно вирахував суму грошових коштів (19784, 76 грн), на яку було зменшено пайовий внесок, хоч вона не має значення для судового розгляду, оскільки цей факт в обвинувачення ОСОБА_8 не ставився.
		Вказує щодо тверджень суду про те, що в межах кримінального провадження не було заявлено позов (аркуші 18-19 вироку), а також посилання на висновки Верховного суду (справа №712/17490/14-к) про те, що обчислення розміру відповідних наслідків має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву, то вказаний висновок стосується немайнової шкоди (так званого «підриву авторитету органів влади»), а не майнової шкоди, а тому не є релевантними до обставин, які розглядалися судом щодо ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 367 КК України. 
		Звертає увагу, що подання позову прокурором в інтересах держави має свої обмеження та не завжди може бути реалізоване в силу вимог КПК України та Закону України «Про прокуратуру».
		Тобто, для прокурора можливість подання позову в інтересах держави обмежена умовою «якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування». 
		На час скерування обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_8 (29.08.2016) Крихівецька сільська рада самостійно вжила заходів щодо захисту своїх інтересів шляхом подання позовів про зобов?язання ПрАТ «Авто» укласти договори про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури села Крихівці та частково отримала рішення судових інстанцій, а тому підстав у прокурора для представництва інтересів держави в особі Крихівецької сільської ради, в силу вимог ч. 3 ст. 128 КПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», не було. 
		Спосіб захисту своїх прав (позови до ПрАТ «Авто»), вибраний Крихівецькою сільською радою, на момент вжиття заходів, відповідав фактичним обставинам, що склалися, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_8 було вручено вже після вжиття сільською радою таких заходів по відношенню до ПрАТ «Авто». Крім того, такий спосіб захисту прав був вибраний саме ОСОБА_8 з метою усунення негативних наслідків кримінального правопорушення.
		Вважає, що твердження суду про фактично обов`язок прокурора подати позов до ОСОБА_8 з метою підтвердження суми завданих збитків, суперечить вимог ч. 3 ст. 128 КПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та є неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність внаслідок неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
		Стверджує, що також окремі висновки суду, викладені у виправдувальному вироку щодо ОСОБА_8 , не відповідають, фактичним обставинам кримінального провадження, показам представника потерпілого та свідків, що могло вплинути на вирішення судом питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого. 
		Так, суд зазначив, що в межах кримінального провадження не було заявлено позов, а представник Крихівецької сільської ради ОСОБА_13 у своїх поясненнях вказала, що Крихівецька сільська рада не має жодних претензій до ОСОБА_8 , оскільки є наказ про виконання рішення суду та із забудовника стягнуто кошти на користь сільської ради. 
		Проте, дане твердження суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки під час допиту 26.02.2019 представник потерпілого ОСОБА_14 вказала, що є рішення судів про стягнення пайового внеску з ПрАТ «Авто», на запитання прокурора «стягнуто чи надійшли кошти» надала чітку відповідь, що «кошти не надійшли». 
		Тобто, рішення суду про стягнення з ПрАТ «Авто» в користь Крихівецької сільської ради про стягнення з ПрАТ «Авто» пайового внеску були скеровані для виконання до органів виконавчої служби, але так і не виконані. 
		Тому твердження суду у виправдувальному вироку про те, що представник потерпілого ОСОБА_13 вказала, що із забудовника стягнуто кошти на користь сільської ради, не відповідає дійсності, тобто фактичним обставинам справи.
		Зазначає, що на технічному носії інформації є звукозапис судового засідання за 05.12.2023, на якому допитувалися 3 свідка - члени комісії з визначення пайової участі замовників будівництва у соціально-економічному розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 , з яких останній, крім того, був головою Крихівецької сільської ради після ОСОБА_8 та продовжував займатись питаннями зобов?язання ПрАТ «Авто» укласти договори про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури села Крихівці. 
		Проте, на технічному носії інформації повністю відсутній аудіозапис судового засідання за вказану дату (фактично наявний тільки відеозапис, без звуку), що перешкодило, як прокурору під судових дебатів, так і суду під час ухвалення вироку, використати покази наведених свідків, передати їх точний зміст показів, без спотворень та викривлень, що істотно перешкодило ухваленню судом законного та обґрунтованого рішення.
		 
		Захисник ОСОБА_11 та ОСОБА_8 в запереченнях на апеляційну скаргу просять в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити та залишити в силі вирок суду.
		Категорично не погоджуються з доводами прокурора, оскільки наведені в апеляційній скарзі мотиви не спростовують висновків суду.
		Сторона захисту зазначає, що службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян ч. 1 ст. 367 ККУ), чи тяжких наслідків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (ч. 2 ст. 367 ККУ). 
		Шкода є сукупністю несприятливих обставин немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб?єктивних прав фізичної чи юридичної особи. Вона є однією з умов або підстав виникнення обов?язку щодо її відшкодування. 
		Проте, цивільний позов в межах кримінального провадження заявлено не було. Представник Крихівецької сільської ради ОСОБА_14 у своїх поясненнях вказала, що Крихівецька сільська рада жодних претензій до ОСОБА_8 немає, оскільки є наказ про виконання рішення суду. 
		Також, судом встановлено, що рішення сесії Крихівецької ради про зменшення розміру відсоткової ставки пайового внеску замовнику будівництва ПрАТ «Авто» для житлових приміщень не суперечить ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже виключає у діях ОСОБА_8 ознаки службової недбалості.
		Зауважує, що при недоведені органом досудового розслідування в діях обвинуваченого ОСОБА_8 в цілому складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, через відсутність об`єктивної та суб?єктивної сторони кримінального правопорушення, а також і не підтверджується кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 367 КК України, як то спричинення тяжких наслідків державним та громадським інтересам.
		 
		Під час апеляційного розгляду:
		- прокурори підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити; 
		- обвинувачений  ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_11 просили залишити вирок суду першої інстанції без змін. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при прийнятті вироку не дотримався вказаних вимог закону.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються  формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Перевіривши доводи сторін, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок про те, що суд першої інстанції оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності та сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку достовірно встановив обставини кримінального правопорушення та прийняв обґрунтоване рішення в межах висунутого обвинувачення.
		Незважаючи на визначеність і категоричність судового рішення, у даному випадку, не усунені всі сумніви невинуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Суд апеляційної інстанції встановив порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, такі є істотними.
		Так, суд першої інстанції дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, є матеріальним, тому обов`язковому встановленню та доведенню підлягають суспільно-небезпечні наслідки у вигляді тяжких наслідків (матеріальних збитків).
		На час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні розмір матеріальних збитків встановлювався виключно експертним шляхом.
		На підтвердження доводів, викладених в обвинувальному акті, прокурором, серед іншого, був наданий Акт №08-21/10 від 06.05.2016 року складений за результатами позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Крихівецької сільської ради за період з 25.10.2011 по 29.03.2016, а не висновок експерта, як того вимагає закон.
		Крім цього, цивільний позов в межах кримінального провадження заявлено не було. Представник Крихівецької сільської ради ОСОБА_13 у своїх поясненнях вказала, що Крихівецька сільська рада жодних претензій до ОСОБА_8 немає, оскільки є наказ про виконання рішення суду та із забудівника стягнуто кошти на користь сільської ради.
		Так, суд встановив, що рішення сесії Крихівецької ради про зменшення розміру відсоткової ставки пайового внеску замовнику будівництва ПрАТ «Авто» для житлових приміщень не суперечить ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а отже виключає у діях ОСОБА_8 ознаки службової недбалості.
		Також, суд взяв до уваги, що зменшення площі житлових приміщень (будівництво 1-ї черги) в АДРЕСА_2 з 4 656,22 кв.м. до 4 310,03 кв.м. (різниця становить 346,19 кв.м.), що призвело до зменшення розміру пайового внеску на 19 784,76 грн.) (346,19 кв.м.*3 810 грн.*1,5%) не може вважатись тяжкими наслідками, оскільки не перевищує у 250 і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, визначений на 2012 рік.
		Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		Суд першої інстанції формально підійшов до сукупності доказів, що надані стороною обвинувачення, не надав належної правової оцінки наведеним аргументам та доказам, обмежившись загальними висновками без належного мотивування. У рішенні відсутній аналіз доказів у їх сукупності, не наведено переконливих мотивів відхилення доводів сторони обвинувачення, що суперечить вимогам законності та обґрунтованості судового рішення.
		Відповідно до ст. 410 КПК України, неповнотою судового розгляду є невстановлення судом обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, або неперевірення доказів, які можуть вплинути на правильність ухваленого рішення. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не дослідив у повному обсязі всі фактичні обставини, не надав оцінки суперечностям у доказах та не з`ясував усіх істотних для справи обставин, що унеможливлює визнання його висновків обґрунтованими.
		Відповідно до ч. 3 ст. 374 КПК України у вироку в разі визнання особою виправданою зазначається формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		В мотивувальній частині вироку щодо ОСОБА_8 судом хоча і наведено показання обвинуваченого, свідків, досліджені письмові докази, проте взагалі не вказано, на підставі яких доказів суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого.
		Суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_8 , зазначив, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
		Незважаючи на істотні розбіжності між дослідженими доказами, показаннями обвинуваченого, допитаних свідків та досліджених письмових доказів, суд не зазначив, з яких причин бере до уваги одні та відкидає інші, а також чому вважає, що досліджені докази не доводять вину обвинуваченого у інкримінованому йому правопорушенні. 
		Мотивуючи виправдання обвинуваченого Івано-Франківський міський суд послався на показання обвинуваченого, який зазначив, що на адресу Крихівецької сільської ради від ПрАТ «Авто» жодних документів про готовність трьох об`єктів не надходило, другий та третій пускові комплекси було збудовано забудівником без обговорення умов щодо пайових внесків, як це передбачено Законом та Положенням. 
		Разом із цим, листом ПрАТ «Авто» до сільського голови с.Крихівці ОСОБА_8 просило «В зв`язку із здачею багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в с. Крихівці по вул. Довженка в експлуатацію (декларація про готовність об`єкта до експлуатації №10143131920883 від 11.07.2013) просимо присвоїти поштову адресу: вул. Довженка, 29Г».
		Рішенням виконавчого комітету від 23.07.2013 ПрАТ «Авто» було відмовлено у присвоєнні поштової адреси, як встановлено під час судового розгляду, в зв`язку із несплатою пайового внеску згідно укладеного договору.
		Після сплати пайового внеску рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.08.2013 присвоєно будинку, спорудженому ПрАТ «Авто», поштову адресу.
		При цьому, вказаним рішенням, згідно заяви ПрАТ «Авто», вирішено «Присвоїти поштову адресу багатоквартирному житловому будинку з приміщеннями громадського призначення (перша черга) в с. Крихівці - вул. Довженка, 29Г».
		У рішенні виконкому не зазначається про присвоєння поштової адреси об`єкту, щодо якого подана декларація про готовність до експлуатації №10143131920883 від 11.07.2013 чи об`єкту, який зведений, як перший пусковий комплекс, а зазначена «перша черга», яка охоплює три пускові комплекси, хоча щодо двох з них Договір про пайову участь укладений не був. 
		Судовим рішенням не надано відповіді на питання, чому у рішенні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.08.2013 про присвоєння будинку, спорудженому ПрАТ «Авто» поштової адреси, не було ідентифіковано згідно якої декларації присвоюється поштова адреса, а вказано, що вона присвоюється фактично всій черзі будівництва, яка має значно більшу площу, ніж площа, на яку укладено договір про пайову участь.
		У відповідності до п. 46 та п. 49 Порядків державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановами КМУ від 22.06.201 №703 та від 17.10.2013 №868, які були чинними в 2012-2013 роках, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна, власник, поряд з іншими документами, подає документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
		Тобто, ПрАТ «Авто» для реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення в новозбудованому будинку було необхідне саме рішення виконавчого комітету Крихівецької сільської ради про присвоєння поштової адреси.
		За таких обставин, судом у вироку не проаналізовано правомірність дій ОСОБА_8 щодо винесення на розгляд виконкому сільської ради питання про присвоєння поштової адреси, незважаючи на бездіяльність посадових осіб ПрАТ «Авто» щодо уникнення укладення угоди про пайову участь щодо зведених об`єктів другої та третьої черг.
		А, оскільки, у рішенні, яке підписав ОСОБА_8 було присвоєно поштову адресу всій першій черзі будівництва, яка включала пускові комплекси, по яких сільською радою не було укладено договори про пайову участь, то забудовнику вже не було потреби звертатись до Крихівецької сільської ради для укладення таких договорів, бо він міг безперешкодно використовувати рішення виконавчого комітету сільської ради для здачі інших пускових комплексів, що ними було і зроблено.
		За таких обставин, Івано-Франківський міський суд не дав оцінки діям ОСОБА_8 , який підписав рішення виконавчого комітету Крихівецької сільської ради від 20.08.2013 про присвоєння будинку, спорудженому ПрАТ «Авто» поштової адреси не у відповідності до поданої забудовником заяви, а без відповідної ідентифікації. 
		Так, суд виправдовуючи ОСОБА_8 , зазначив, що з метою визначення розміру матеріальних збитків, всупереч ст. 242 КПК України, органом досудового розслідування не проведено експертизу. 
		Зазначений висновок передчасний, судом не викладено мотивів недопустимості доказів, якими підтверджується сума, завданої шкоди. 
		З врахуванням вимог, зазначених у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		Така правова позиція відповідає практиці Верховного Суду та зокрема викладена у Постанові об`єднаної палати Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду від 25.11.2019 (справа № 420/1667/18). 
		Крім цього, судом не зроблено категоричного висновку, щодо правомірності дій Крихівецького сільського голови ОСОБА_8 при винесенні на розгляд сільської ради питання про укладення договору про пайову участь з ПрАТ «Авто» при відсутності усіх матеріалів, передбачених п. 4 Положення Про правову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села, підписанні такого договору, а також винесення на розгляд виконавчого комітету сільської ради питання про присвоєння поштової адреси згідно заяви ПрАТ «Авто». Також не проаналізовано їх в контексті ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування».
		Також судом не дано також оцінки винесенню на розгляд виконавчого комітету Крихівецької сілької ради заяви ПрАТ «Авто» від 17.07.2013 про присвоєння адреси згідно декларації № ІФ 13131920883 (першого пускового комплексу), та комітету від 20.08.2013 про присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку з приміщеннями громадського призначення (перша черга) в с. Крихівці вул. Довженка, 29 Г, тобто всій першій черзі, яка складається з кількох пускових комплексів.
		Крім цього, суд першої інстанції констатував стягнення пайових внесків з «ПрАТ «Авто», як встановленого факту, при цьому не зазначивши, якими доказами він підтверджується та обґрунтування цим відсутності завданої шкоди.
		При цьому не дано оцінки показанням свідків ОСОБА_18 , щодо невиконання рішень Господарських судів ПрАТ «Авто» по сплаті пайового внеску. Тобто існування рішення суду про стягнення коштів не є тотожним фактичному отриманню від боржника коштів.
		Наведені протиріччя не усунуті судом та ставлять під сумнів висновок про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у інкримінованому правопорушенні. 
		Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не надано належної оцінки письмовим доказам, зокрема, Договору №19 від 04.10.2012, з додатками, укладений між виконавчим комітетом Крихівецької сільської ради та ПрАТ «Авто», Положенню про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села», затверджене рішенням Крихівецької сільської ради від 04.05.2012, декларації № ІФ08311119180 від 26.12.2011 (на початок будівельних робіт), листу №121 від 27.02.2013 за підписом ОСОБА_8 до ПрАт «Авто» про надання документів, переписку між Крихівецькою сільською радою та ПрАТ «Авто», довідку №207 від 22.03.2013 про присвоєння поштової адреси, довідку від 25.07.2013 про поштову адресу, рішення виконавчого комітету Крихівецької сільської ради від 23.07.2013 №79, від 20.08.2012 №99 про присвоєння поштової адреси.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що допущена судом першої інстанції неповнота судового розгляду, відповідно до ст. 410 КПК України, є істотною та такою, що перешкодила ухваленню законного і обґрунтованого рішення, а тому не може бути усунута судом апеляційної інстанції без проведення нового судового розгляду.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		Виходячи зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи.
		При цьому, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та призначення покарання. А тому, при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, у порядку визначеному кримінальним процесуальним законом.
		При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно розглянути кримінальне провадження з суворим дотриманням норм КПК України та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.
		Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 367 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...