Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/23727/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 20.01.2026. Зареєстровано: 21.01.2026. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2026.
Дата набрання законної сили: 14.01.2026
Номер судового провадження: 1-кс/755/4723/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014000000001194

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/23727/25
		Провадження №: 1-кс/755/4723/25
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		"14" січня 2026 р. Дніпровського районного суду міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та сторін провадження: адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання ОСОБА_3. в інтересах LION SEA COMPANY S.A. про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 жовтня 2014 рокуза № №42014000000001194, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111, ст. 291, ч. 1 ст. 332-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1, ч. 2 ст. 332-1, ч. 3ст. 332-1 КК України, встановив:
		І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
		ОСОБА_3 , діючи в інтересах юридичної особи, зареєстрованої за законодавством Республіки Панама LION SEA COMPANY S.A. (Лайон Сі Компані С.А. ),звернувся з клопотанням, в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, про скасування арешту з майна у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 24 жовтня 2014 року за №42014000000001194.
		У зверненні вказується, що з 12 вересня 2025 року LION SEA COMPANY S.A. (Лайон Сі Компані С.А. ) є власником судна «GLADIUS» (IMO НОМЕР_2), що підтверджується копією Меморандуму про угоду Норвезької асоціації суднових брокерів про купівлі-продаж суден від 12.09.2025 року. 
		Однак, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні накладено арешт на судно «GLADIUS» (IMO НОМЕР_2), як речовий доказ.
		На даний час у кримінальному провадженні відсутні відомості щодо підозрюваного.
		Саме майно не має реального доказового значення у провадженні, а арешт, фактично, використовується як непропорційний захід забезпечення. Тим паче, у ситуації, коли Україна ратифікувала Конвенцію ООН з морського права 1982 року та Міжнародну конвенцію 1952 року про уніфікацію деяких правил щодо арешту морських суден.
		Відповідно до ст. 42 КТМ судно може бути арештовано лише для забезпечення морської вимоги, якої прокурор не заявляв.
		У клопотанні про накладення арешту прокурор не навів і не довів мету арешту, співмірність втручання у право власності та необхідність саме такого способу забезпечення (ст. 170, 173 КПК).
		До самого клопотання долучено фотокопії та скріншоти документів іноземними мовами без перекладу державною та без апостилю, без зазначення джерела їх одержання, що суперечить вимогам ст. 7, 29, 68, 84-86 КПК; відповідно такі матеріали не можуть бути покладені в основу обмеження права власності.
		З часу дії арешту (з 05 грудня 2025 року) жодних слідчих чи процесуальних дій із судном не проведено.
		Тому заявник вказує на необґрунтованість арешту у момент його накладення та відсутність потреби для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження в цей час.
		ІІ. Позиції сторін
		ОСОБА_3  клопотання підтримав, з викладених у ньому передумов.
		Прокурор ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки арешт майна відповідає вимогам ст. 170 КПК.
		Вказали, що 09.01.2021, суховантажне судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор РФ: власник PERESVET SHIPPING S.A. (адреса реєстрації: вул. Новорязанська, 28, м. Москва, РФ); капітан громадянин РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон НОМЕР_1 ) здійснило захід до закритого Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на ТОТ АР Крим та м. Севастополя.
		У період часу з 09.01.2021 по 21.01.2021 судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2) було завантажене пшеницею (6903 т.). Відправник вантажу «ООО «СЛАВЯНСКИЙ ЭКСПОРТ» (ІПН РФ 3664220859; адреса юридичної особи: РФ, м. Воронеж, вул. Красноармійська, буд. 21а); отримувач іноземний суб`єкт господарювання: FOOD WORLDWIDE INVESTMENT LLC (Ліцензія № 911146, поштова скринька 3555, Дубай, ОАЕ) Єгипетський порт в Середземному морі.
		Так, 01.01.2019, судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор Камерун) було оформлено на компанію SEVASTOPOL TRANSPORT SYSTEMS (ІМО 5680391, ООО «СЕВАСТОПОЛЬСКИЕ ТРАНСПОРТНЫЕ СИСТЕМЫ», ІПН РФ 9203006188)
		Перед заходом, 09.01.2021, до закритого Севастопольського морського торговельного порту, судно PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор РФ) було переоформлено на компанію PERESVET SHIPPING SA (IMO: 6084133) та ANSHIP LLC (IMO: 5114569), зареєстровану за адресою: вул. Новорязанська, 28, м. Москва, РФ).
		В подальшому, суховантажне судно IMO НОМЕР_2 змінювало назву на:
		1) «AYANA STAR» (IMO НОМЕР_2, прапор Республіка Палау), та було зареєстроване на фірму: SKY MOON SHIPPING LTD (IMO 6431991, 80-а Широка вулиця, Монровія, Республіка Ліберія);
		2) «AMINAH STAR» (IMO НОМЕР_2, прапор Республіка Гвінея-Бісау) та було зареєстроване на фірму: BROADWAY MARINE LTD, (IMO 6431991, Республіка Ліберія).
		16.10.2025, перед заходом в українські внутрішні води судно змінило назву на «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, прапор Республіка Гвінея-Бісау), та отримало тимчасовий сертифікат реєстрації на компанію LION SEA COMPANY S.A. (індивідуальний номер підприємства - IMO 0339691, Республіка Панама).
		ІІІ. Стислий виклад обставин справи
		Ухвалою від 05 грудня 2025 року накладено арешт на майно вказане у п. І ухвали.
		З наведеного судового рішення слідує, що слідчим управлінням (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації та фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 14 А), за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001194, відомості про яке 24.10.2014 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111, ст. 291, ч. 1 ст. 332-1, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 332-1, ч. 2 ст. 332-1, ч. 3 ст. 332-1 КК України.
		Відповідно до матеріалів 2 відділу УЗНД ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що 09.01.2021, суховантажне судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор РФ: власник PERESVET SHIPPING S.A. (адреса реєстрації: вул. Новорязанська, 28, м. Москва, РФ); капітан громадянин РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон НОМЕР_1 ) здійснило захід до закритого Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на ТОТ АР Крим та м. Севастополя.
		У період часу з 09.01.2021 по 21.01.2021 судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2) було завантажене пшеницею (6903 т.). Відправник вантажу «ООО «СЛАВЯНСКИЙ ЭКСПОРТ» (ІПН РФ 3664220859; адреса юридичної особи: РФ, м. Воронеж, вул. Красноармійська, буд. 21а); отримувач іноземний суб`єкт господарювання: FOOD WORLDWIDE INVESTMENT LLC (Ліцензія № 911146, поштова скринька 3555, Дубай, ОАЕ) Єгипетський порт в Середземному морі.
		Так, 01.01.2019, судно «PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор Камерун) було оформлено на компанію SEVASTOPOL TRANSPORT SYSTEMS (ІМО 5680391, ООО «СЕВАСТОПОЛЬСКИЕ ТРАНСПОРТНЫЕ СИСТЕМЫ», ІПН РФ 9203006188).
		Перед заходом, 09.01.2021, до закритого Севастопольського морського торговельного порту, судно PERESVET» (IMO: НОМЕР_2, прапор РФ) було переоформлено на компанію PERESVET SHIPPING SA (IMO: 6084133) та ANSHIP LLC (IMO: 5114569), зареєстровані за адресою: вул. Новорязанська, 28, м. Москва, РФ).
		В подальшому, суховантажне судно IMO НОМЕР_2 змінювало назву на:
		1) «AYANA STAR» (IMO НОМЕР_2, прапор Республіка Палау), та було зареєстроване на фірму: SKY MOON SHIPPING LTD (IMO 6431991, 80-а Широка вулиця, Монровія, Республіка Ліберія);
		2) «AMINAH STAR» (IMO НОМЕР_2, прапор Республіка Гвінея-Бісау) та було зареєстроване на фірму: BROADWAY MARINE LTD, (IMO 6431991, Республіка Ліберія).
		16.10.2025, перед заходом в українські внутрішні води судно змінив назву на «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, прапор Республіка Гвінея-Бісау), та отримав тимчасовий сертифікат реєстрації на компанію LION SEA COMPANY S.A. (індивідуальний номер підприємства - IMO 0339691, Республіка Панама).
		Створення та діяльність органів іноземної держави на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (далі - ТОТ АР Крим) призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід`ємної території України та порушення її суверенітету.
		Статтями 1-3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, визначено, що тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації є: сухопутна територія та повітряний простір Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року. 
		У зв`язку з цим, зазначений закон встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Генеральна Асамблея Організації Об`єднаних Націй, країною членом якої зокрема є Російська Федерація та Україна, переважною більшістю голосів проголосувала за прийняття Резолюції від 27.03.2014 №A/RES/68/262, якою визначила, що референдум, проведений на території Автономної Республіки Крим 16.03.2014, не був санкціонований Україною, підтвердила свою прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах; закликали всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою загрози силою або її застосування, або інших незаконних засобів; підкреслила, що референдум, проведений в АР Крим та м. Севастополі, 16.03.2014, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Відповідно до п.п. 3-5 ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року, кожна держава стосовно суден, що ходять під її прапором, вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки в морі.
		У зв`язку з неможливістю здійснення у морських портах, розташованих на ТОТ АР Крим, обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних, експедиційних робіт та інших, пов`язаних з цим, видів господарської діяльності, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання вимог міжнародних договорів України, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №578-р, Міністерству інфраструктури України та Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті доручено здійснити заходи щодо тимчасового припинення своїх повноважень на території АР Крим і м. Севастополя, та закриття морських портів Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія та Ялта.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», що набув чинності 15.07.2014, до відновлення конституційного ладу України на ТОТ АР Крим закрито морські порти Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія та Ялта.
		Одночасно Міністерство закордонних справ України своєю нотою від 04.08.2014 № 630/23-300-3716 звернулося до Дипломатичних Місій іноземних держав, в якій зауважило, що заходження суден під іноземним прапором до закритих морських портів на території АР Крим та м. Севастополя розглядатимуться українською стороною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет України, а також як порушення законодавства України, що тягне за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 367 « Про затвердження Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», визначено вичерпний перелік пунктів пропуску та порядок в`їзду/виїзду до ТОТ АР Крим. 
		Таким чином, уповноважені державні органи України своїми діями вчинили вичерпні заходи, відповідно до міжнародної морської практики, спрямовані на попередження міжнародної спільноти про закриття морських портів на тимчасово окупованій території України - в Автономній Республіці Крим, небезпеку заходження до них та відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден за порушення законодавства України та міжнародно-правових норм.
		Досудовим розслідуванням встановлено факт порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави, судном «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, на момент заходу до закритого порту у м. Севастополі назва «PERESVET», ІМО: НОМЕР_2), яке належить компанії «LION SEA COMPANY S.A.» (ІМО: 0339691), яка зареєстрована за адресою: Panama City, Republic of Panama, капітан судна: громадянин РФ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина РФ для виїзду за кордон НОМЕР_1 ).
		Попередньо отримано інформацію про те, що агропродукція з окупованого Криму постачалась до Єгипту.
		Крім того, слід зазначити, що судна, які в порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї заходили до закритих портів Кримського півострова, у своїй більшості не заходять до портів підконтрольної Україні території, тому проведення слідчих дій безпосередньо на таких суднах іноді фактично не можливе.
		Вказане судно заходило до закритого порту тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим в порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави.
		При цьому, під час заходження судна безпосередньо до закритого порту була вимкнена система стеження AIS «Automatic Identification System», що є грубим порушенням вимог безпеки мореплавства, що підтверджується матеріалами провадження.
		Встановлено, що судно «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, на момент заходу до закритого порту у м. Севастополі назва «PERESVET», ІМО: НОМЕР_2), належить компанії «LION SEA COMPANY S.A.» (ІМО: 0339691), яка зареєстрована за адресою: Panama City, Republic of Panama.
		Таким чином, судно «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, на момент заходу до закритого порту у м. Севастополі назва «PERESVET», ІМО: НОМЕР_2 є засобом/знаряддям вчинення злочину.
		Крім цього, згідно даних наявних у Marine Traffic (міжнародній базі в якій зазначено поточне розміщення торгівельних суден), наявна інформація, яка свідчить що станом на 03.12.2025 судно «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, на момент заходу до закритого порту у м. Севастополі назва «PERESVET», ІМО: НОМЕР_2), знаходиться в Чорному морі, а саме в поблизу міста Одеса.
		Крім того, на даний час судно «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, на момент заходу до закритого порту у м. Севастополі назва «PERESVET», ІМО: НОМЕР_2) тимчасово не вилучалось, однак визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		На думку органу досудового розслідування, накладення арешту на майно надасть змогу зберегти майно, а також буде сприяти запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Слідчий суддя визнав ці аргументи дійсними та вказав, що відповідно до даних, здобутих органом досудового розслідування, встановлено факт порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави.
		Постановою старшого в ОВС - криміналіста 3 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_8 від 04.12.2025 року, судно GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		Таким чином, з урахуванням витщевказаних обставин судно «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2), відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, і з метою забезпечення його збереження, слідчий суддя прийшов до висновку по наявність правових підстав для накладання арешту на таке майно.
		IV. Правове регулювання питання
		Кримінальний процесуальний кодексу України
		Стаття 170. Накладення арешту на майно
		1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
		3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Стаття 174. Скасування арешту майна
		1. […] інший власник або володілець майна, […] мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, […].
		Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування […] за клопотанням […] іншого власника або володільця майна, […] якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		V. Оцінка слідчого судді
		Слідчий суддя заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали судового провадження, дійшла наступного висновку.
		Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК, а саме (1) необґрунтованістю його накладення та (2) відсутності подальшої потреби в ньому.
		В цьому, відповідаючи на питання, котрі постали в цій справі, з урахуванням аргументів сторін та з`ясованих обставин у кримінальному провадженні, Суд зазначає наступне:
		(і) щодо дійсності мети арешту та його обґрунтованості
		Розглядаючи питання скасування арешту та співставивши обставини, котрі вказано в ухвалі про арешт з доводами клопотання про його скасування Суд в цій справі зауважує, що згідно ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		В цьому випадку, наведене майно, згідно позиції слідчого судді, відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.
		На переконання суду в цій справі такий висновок є підставним, позаяк відповідність даного майна критеріям ст. 98 КПК слідує з описаної моделі можливого вчинення суспільно-небезпечного діяння, згідно ст. 2, 11 КК, про котре вказується в п. ІІІ цієї ухвали.
		Даний матеріальний об`єкт (судно GLADIUS» IMO: НОМЕР_2), виходячи з характеру висунутого обвинувачення, та об`єму встановлених даних слідством у цей період відповідає критеріям засобу (знаряддя) вчинення злочину, у розрізі ст. 98 КПК.
		При цьому, на стадії вирішення питання про арешт слідчий суддя оцінює обставини визначені п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК, а питання допустимості доказів вирішуватиметься судом під час розгляду по суті; однак навіть без спірних копій є інші джерела (котрі згадуються у клопотанні про арешт та цитуються судом в ухвалі про його накладення), що створюють, на думку слідчого судді, сформовану у порядку ст. 94 КПК, «сукупність підстав».
		Таким чином, Суд вважає, що мета вказана у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК є дійсною, а тому відхиляє доводи заявника про необґрунтованість арешту з цією метою.
		При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до п.п. 3-5 ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року кожна держава стосовно суден, що ходять під її прапором, зобов`язана вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки на морі.
		У зв`язку з неможливістю здійснення в морських портах, розташованих на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних, експедиційних робіт та інших видів господарської діяльності, а також з метою забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання міжнародних договорів України та охорони навколишнього природного середовища, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 578-р Міністерству інфраструктури України та Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті доручено вжити заходів щодо тимчасового припинення своїх повноважень на території АР Крим та м. Севастополя та закриття морських портів Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія і Ялта.
		Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 «Про закриття морських портів», що набув чинності 15.07.2014, до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території АР Крим закрито морські порти Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія та Ялта.
		Одночасно Міністерство закордонних справ України нотою від 04.08.2014 № 630/23-300-3716 поінформувало Дипломатичні місії іноземних держав, що заходження суден під іноземним прапором до закритих морських портів на території АР Крим та м. Севастополя розглядатиметься українською стороною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет України, а також як порушення законодавства України, що тягне відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 367 «Про затвердження Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» визначено вичерпний перелік пунктів пропуску та порядок в`їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію АР Крим.
		За наведених обставин Суд констатує, що уповноважені органи державної влади України вчинили вичерпні, узгоджені з міжнародною морською практикою заходи щодо повідомлення міжнародної спільноти про закриття морських портів на тимчасово окупованій території України в АР Крим, про небезпеку заходження до них та про передбачену законодавством України й міжнародно-правовими нормами відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден за порушення встановленого правового режиму.
		У той час, як положення статті 27 Конвенції ООН з морського права 1982 року (ратифікованої Законом України від 03.06.1999 № 728-XIV; ВВР, 1999, № 31, ст. 254), яка визначає кримінальну юрисдикцію на борту іноземного судна таким чином: кримінальна юрисдикція прибережної держави не повинна здійснюватися на борту іноземного судна, яке проходить через територіальне море, для арешту будь-якої особи або провадження розслідування у зв`язку з будь-яким злочином, учиненим на борту судна під час його проходу, за винятком таких випадків: а) якщо наслідки злочину поширюються на прибережну державу; b) якщо злочин має такий характер, що ним порушується спокій у країні або добрий порядок у територіальному морі.
		Викладені вище положення не зачіпають права прибережної держави вживати будь-яких заходів, які дозволяються її законами, для арешту або розслідування на борту іноземного судна, у тому числі вирішуючи питання про доцільність та спосіб здійснення арешту.
		Наведені приписи є складовою національного законодавства України та підлягають безпосередньому застосуванню судом під час оцінки меж кримінальної юрисдикції прибережної держави щодо іноземних суден.
		У той час, як обставини описані у п. ІІІ ухвали вказують, що до провадження застосовності п. а) і b) ст.27 Конвенції ООН з морського права, а саме на це вказують такі ознаки:
		а) «наслідки злочину поширюються на прибережну державу», оскільки, на думку слідчого судді, захід 09-10.01.2021 року суховантажного судна «PERESVET» (16.10.2025, перед заходом в українські внутрішні води судно змінив назву на «GLADIUS» (IMO: НОМЕР_2, прапор Республіка Гвінея-Бісау) до закритого Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на ТОТ АР Крим та м. Севастополя, усупереч розпорядженню КМУ № 578-р та наказу Мінінфраструктури № 255 безпосередньо порушують встановлений Україною правовий режим і завдають шкоди її суверенітету та публічним інтересам.
		За «графіком розстановки і руху суден» судно перебувало в порту та завантажило 6903 т пшениці.
		Вказані дії кваліфікуються слідством у площині порушення порядку в`їзду/виїзду на ТОТ та дотичні до підриву встановленого державою режиму мореплавства (зокрема, повідомлення МЗС 04.08.2014 щодо відповідальності за заходження до закритих портів);
		b) «злочин порушує спокій у країні або добрий порядок у територіальному морі», позаяк, на думку слідчого судді, вимкнення AIS під час підходу до закритого порту є грубим порушенням правил безпеки судноплавства і свідчить про ухилення від контролю, що підриває «добрий порядок» у морському просторі України.
		Фактичне виконання комерційних операцій у закритому порту (завантаження зерна для подальшої доставки до Єгипту (дані слідства) за договорами з «ООО «СЛАВЯНСЬКИЙ ЭКСПОРТ» є системним порушенням установленого режиму портів та прикордонно-митних правил, що за своєю природою виходить за межі внутрішньої дисципліни судна і порушує публічний порядок у межах територіального моря/внутрішніх вод України.
		Отже, за сукупністю наведених фактів обвинувачення (захід до закритого порту 09-10.01.2021, завантаження 6903 т зерна, вимкнення AIS, оформлення перевезення під юрисдикцією органів окупаційної влади, намір експорту до третіх країн) виконуються умови підпунктів а) та b) статті 27 Конвенції, що дозволяє прибережній державі здійснювати необхідні дії в межах своєї кримінальної юрисдикції.
		Тим паче, в ситуації, коли що Україна завчасно встановила та публічно довела правовий режим, покликаний охороняти «спокій у країні та добрий порядок у територіальному морі» (Розпорядження КМУ від 30.04.2014 № 578-р: доручено Мінінфраструктури та Державній інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті припинити повноваження на ТОТ АР Крим і закрити порти Керч, Севастополь, Євпаторія, Феодосія, Ялта; Наказ Мінінфраструктури від 16.06.2014 № 255 (чинний з 15.07.2014): офіційно закрив порти Кримського півострова до відновлення конституційного ладу; Нота МЗС України від 04.08.2014 № 630/23-300-3716: поінформовано та застережено дипломатичні місії іноземних держав, що захід іноземних суден у закриті кримські порти розглядатиметься як порушення міжнародного права і законодавства України, з відповідальністю судновласників/операторів/капітанів, у т.ч. кримінальною; Постанова КМУ від 04.06.2015 №367: встановлено вичерпний порядок в`їзду/виїзду на ТОТ АР Крим, у т.ч. перелік пунктів пропуску).
		Сукупно ці акти чітко окреслили правила поведінки в акваторії та портах ТОТ АР Крим, попередили міжнародну спільноту про їх закриття та наслідки порушення, а відтак сформували «добрий порядок» у значенні ст. 27 Конвенції. Заходження «GLADIUS» до закритого порту, виконання вантажних операцій і вимкнення AIS відбулося всупереч цьому режиму, що, на позицію обвинувачення, порушує публічний порядок і активує, на переконання слідчого судді, винятки, передбачені ст. 27 Конвенції.
		Твердження, що без «морської вимоги» арешт судна незаконний, на думку слідчого судді, є помилковим змішуванням двох різних правових режимів. Так, ст. 42 КТМ застосовується тоді, коли арешт просять для забезпечення однієї з перелічених морських вимог (фрахт, зарплата екіпажу, постачання, колізія, рятування тощо). У даній справі арешт накладено за КПК України (ст. 98, 170-173) з метою збереження речових доказів, позаяк судно «GLADIUS» відповідає критеріям засобу (знаряддя) злочину описаного у п. ІІІ ухвали. Міжнародне право прямо визнає випадки, коли прибережна держава може діяти в межах своєї юрисдикції (наслідки для держави, порушення «доброго порядку»).
		(іі) щодо потреби арешту в цей час
		Враховуючи характер обставин, котрі встановлюються в цьому кримінальному провадженні, наведені у п. ІІІ цієї ухвали, в поєднанні зі стадією розслідування провадження та тим, що судно є безпосереднім засобом/знаряддям кримінально протиправних дій, Суд вважає дійсними обставини визначені реченням 1 абз. 2 ч. 1, ч. 11 ст. 170 КПК України.
		Отже, не йдеться про відсутність потреби, як такої.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 174, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
		у задоволенні клопотання -відмовити.
		Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою для безумовного виконання на всій території України.
		Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17.00 год. 19 січня 2026 року.
		 
		Слідчий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...