Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1902/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 03.02.2026. Зареєстровано: 05.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2026.
Дата набрання законної сили: 05.03.2026
Номер судового провадження: 1-кп/712/337/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022100140000052

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		Справа № 712/1902/25
		Провадження № 1-КП/712/337/26
		 
		30 січня 2026 Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		секретар ОСОБА_2 
		з участю: 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференеції залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України
		 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 , у період з 07.11.2015 по 22.06.2022 проходив службу в структурних підрозділах Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі  ГУНП в Херсонській області). 
		Згідно наказу № 46о/с від 17.02.2021 ОСОБА_5 перебував на посаді старшого інспектора-чергового сектора моніторингу відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області. 
		Наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 377о/с ОСОБА_5 звільнено з поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України  це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. 
		Згідно з ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями,  до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 , як працівник поліції, повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. 
		Згідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» працівник поліції повинен керуватись принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 , як працівник поліції, зобов`язаний забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. 
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», на працівника поліції, покладено, серед іншого, обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини тощо.
		У відповідності до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має дотримуватись Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; тощо.
		Частиною 5 розділу І, ч. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 
		№ 1179, визначено, що Поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, справедливості, неупередженості та рівності, тощо, та зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя, на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність, інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, тощо. 
		Під час складання Присяги працівника поліції ОСОБА_5 заприсягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. 
		Поліцейський, керуючись Присягою, відповідно до службових обов`язків, дотримуючись честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов`язання, а саме бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. 
		Окрім того, 24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН). 
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави. 
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН. 
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. 
		Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою. 
		Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією. 
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). 
		Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою. 
		При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. 
		Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. 
		В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 24.02.2022 вище політичне та військове командування російської федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України. 
		24 лютого 2022 року указом президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		За результатами воєнних дій, збройними силами російської федерації починаючи з березня 2022 року до цього часу російською федерацією тимчасово окуповано частину території Херсонської області.
		Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (в редакції від 25.04.2022) «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» Бериславський район (Бериславська міська територіальна громада; Борозенська сільська територіальна громада; Великоолександрівська селищна територіальна громада; Високопільська селищна територіальна громада; Калинівська селищна територіальна громада; Кочубеївська сільська територіальна громада; Милівська сільська територіальна громада; Нововоронцовська селищна територіальна громада; Новоолександрівська сільська територіальна громада; Новорайська сільська територіальна громада; Тягинська сільська територіальна громада); Генічеський район (Генічеська міська територіальна громада; Іванівська селищна територіальна громада; Нижньосірогозька селищна територіальна громада; Новотроїцька селищна територіальна громада); Каховський район (Асканія-Нова селищна територіальна громада; Великолепетиська селищна територіальна громада; Верхньорогачицька селищна територіальна громада; Горностаївська селищна територіальна громада; Зеленопідська сільська територіальна громада; Каховська міська територіальна громада; Костянтинівська сільська територіальна громада; Любимівська селищна територіальна громада; Новокаховська міська територіальна громада; Присиваська сільська територіальна громада; Рубанівська сільська територіальна громада; Тавричанська сільська територіальна громада; Таврійська міська територіальна громада; Хрестівська сільська територіальна громада; Чаплинська селищна територіальна громада); Скадовський район (Бехтерська сільська територіальна громада; Голопристанська міська територіальна громада; Долматівська сільська територіальна громада; Каланчацька селищна територіальна громада; Лазурненська селищна територіальна громада; Мирненська селищна територіальна громада; Новомиколаївська сільська територіальна громада; Скадовська міська територіальна громада; Чулаківська сільська територіальна громада); Херсонський район (Білозерська селищна територіальна громада; Великокопанівська сільська територіальна громада; Виноградівська сільська територіальна громада; Дар`ївська сільська територіальна громада; Музиківська сільська територіальна громада; Олешківська міська територіальна громада; Станіславська сільська територіальна громада; Херсонська міська територіальна громада; Чорнобаївська сільська територіальна громада; Ювілейна сільська територіальна громада) Херсонської області віднесені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
		Представниками російської федерації на тимчасово окупованій території Херсонської області в березні 2022 року створено підпорядковану, керовану та фінансовану російській федерації окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Херсонської області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
		У той же час, 13.05.2022, на тимчасово окупованій території Херсонської області, серед іншого, створено не передбачений законодавством України правоохоронний орган, так зване «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», на який покладено обов`язок здійснювати протиправні функції з захисту окупаційної влади російської федерації, у тому числі наданні всілякої допомоги збройним формуванням російської федерації, обмеження конституційних прав громадян України, протидіяти діючій владі України, Збройним Силам України та правоохоронним органам України, захищати інтереси представників влади російської федерації, зокрема з питань утримання захопленої території Херсонської області, та розпочато набір кадрів до вказаного органу.
		Так, ОСОБА_5 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 17.05.2022, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів російської федерації, перебуваючи у м. Херсон прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
		З цією метою ОСОБА_5 , будучи обізнаними про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) добровільно погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу, так званої «Херсонской военно-гражданской администрации российской федерации», зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «главное управление министерства внутрених дел Херсонской области», у зв`язку з чим, представниками вказаного незаконного правоохоронного органу видано «приказ № 1 л/с от 17.05.2022 гу мвд херсонськой области», яким ОСОБА_5 призначено на посаду «временно исполняющего обязанности дежурного дежурной части Суворовского городского управления полиции главного управления мвд Херсонской области», присвоєно спеціальне звання незаконного правоохоронного органу «майор полиции» та з моменту призначення на посаду в незаконному правоохоронному органі виконує вказівки окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України.
		Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по справі письмовими доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
		-витягом з ЄРДР від 01.08.2022, згідно якого ряд громадянин України добровільно зайняли посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема поліції, пенітенціарної та податкової служб окупаційної влади (т.1 а.м.к.п.1);
		-рапортом з фототаблицями оперуповноваженого третього оперативного відділу територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві від 01.08.2022, згідно якого ряд громадян України вступили до лав Херсонського обласного управління окупаційної поліції та сприяють ворожій стороні у проведення розсліду вальної та підривної діяльності проти України, зокрема ОСОБА_5 ( т.1 а.м.к.п. 17-24, 28-33);
		-прослуханим в судовому засіданні змістом СД-диску із допитом свідка ОСОБА_6 , згідно показів якого він народився в Миколаївській області Снігурівського району. 2002 року по 2006 навчався в Херсонському юридичному інституті МВС. 2006 року по жовтень 2009 року працював в Суворівському відділі міліції Херсона, де займав посаду заступника начальника слідчого відділу. З 2009 по т.ч. займається юридичною практикою та постійно співпрацював із працівниками поліції та пенітенціарної служби. Коли пішов із поліції, продовжував підтримувати тісні відносини з правоохоронцями. Періодично залучався до проведення оперативно-розшукових заходів. Крім цього має безліч знайомих, які звільнились ще із міліції Херсонської області, по збігу обставин саме вони склали більшість в окупаційній поліції м. Херсон. 24.02.2022 перебував у м. Херсон, де займався господарською діяльністю. 18.06.2022 отримав поранення в ногу, а 23.06.2022 виїхав на підконтрольну Україні територію. Весь проміжок часу між вказаними датами знаходився в м. Херсоні, де збирав інформацію відносно працівників правоохоронних органів, які перейшли на бік ворога, а також інших особах, які працелаштувались до окупаційних правоохоронних органів, а також органів влади та місцевого самоврядування. Дуже часто відвідував мітинги, збори, зустрічався із діючими правоохоронцями, які відмовились працювати на окупантів та чекали евакуації. Після спілкування з вказаними особами отримував інформацію про діючих окупаційних правоохоронців м. Херсона та в подальшому зустрічався з ними під надуманими приводами, щоб переконатись особисто, що вони працюють на ворога. Крім цього, неодноразово відвідував будівлю за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 10, де знаходилось Херсонське міське управління ГУНП в Херсонській області, а зараз знаходиться окупаційна поліція, а також інші місця знаходження райвідділів. Доступ до вказаних приміщень правоохоронних органів, які наразі займають окупаційні псевдо правоохоронні органи, мав і міг безперешкодно туди заходити, оскільки певний час його розглядали як кандидата на начальника відділу, Крім цього, створював мережу партизанів, які через нього отримували завдання від українських спецслужб. Крім цього, частина осіб була задіяна в отриманні відомостей про переміщення ворожої техніки. Вони встановлювали камери відеоспостереження, або ж просто передавали координати ворожої техніки та місць зосередження особового складу, для подальшої передачі ЗСУ. Зокрема підтверджує факт роботи в окупаційних правоохоронних органах, в чому переконався особисто після відвідування установ правоохоронних органів Херсона, в яких знаходяться окупаційні псевдо правоохоронні органи, зокрема ОСОБА_5 ( т.2 а.м.к.п. 42);
		-протоколом огляду речей від 17.08.2022, оглянуто сайт Миротворець, на якому зібрані ряд матеріалів щодо злочинів проти національної безпеки України, так отримано відомості відносно ОСОБА_5  пособник російсько-фашистських загарбників і терористів (т.1 а.м.к.п. 52-117);
		-прослуханим в судовому засіданні змістом СД-диску із допитом свідка ОСОБА_7 , згідно показів якого він проживав у м. Херсон, протягом останніх 15 років, має багато товаришів із числа співробітників правоохоронних органів. Після успішного виконання завдання спецслужб був розкритий та оголошений у розшук окупантами. Ним була зібрана інформація на осіб яких він особисто бачив в окупаційних правоохоронних органах Херсона зокрема ОСОБА_5 (т.2 а.м.к.п. 54);
		-відповіддю НПУ департаменту кадрового забезпечення від 20.10.2022, згідно якої ОСОБА_5 проходив службу в УМВС України в Херсонській області. Звільнений наказом УМВС України в Херсонській області від 22.06.2022 № 377о/с ( т.1 а.м.к.п. 184-188);
		-особовою карткою з ЄІАС УМП на ОСОБА_5 (т.2 а.м.к.п. 32);
		-протоколом огляду інтернет-ресурсу від 04.10.2022 диском та фототаблицями, згідно якого наявна публікація датована 28.07.2022 про створення в Херсонській та Запорізькій областях так званих « временных управлений мвд рф» (т.2 а.м.к.п. 54-81);
		-прослуханим в судовому засіданні змістома СД-диску допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що в травні 2022року влаштувалася на роботу до Суворовського райвідділу російської федерації прибиральнице. ОСОБА_5 , знає він працював там же в черговій частині, а до цього працював в поліції при українській владі ( т.2 а.м.к.п.110-117);
		-прослуханим в судовому засіданні змістом СД-диску допиту свідка ОСОБА_9 , який показав, що поліція охорони в Херсонській області базується за адреслою м. Херсон, вул. Молодіжна 6. Працівники УПО під час окупації виїхали 18.03.2022. У зруйнованих приміщеннях перебували документи. Різні структури приїжджали по колабораційній діяльності(т.2а.м.к.п.119-126);
		- наказом від 17.05.2022 «ГУ МВД Херсонской области» про призначення ОСОБА_5 на посаду чергового чергової частини Суворовського міського управління поліції ГУ МВД Херсонської області та присвоєно звання майор поліції( т.2 а.м.к.п. 159);
		-- рапортом оперуповноваженого в ОВС ВПР департаменту внутрішньої безпеки НПУ, згідно якого ОСОБА_5 причетний до колабораційної діяльнеості на території м. Херсон та Херсонської області/, призначений на посаду чергового чергової частини Суворовського міського управління поліції ГУ МВД Херсонської області( т.2 а.м.к.п. 164-167);
		-прослуханим в судовому засіданні змістом СД-диску допиту свідка ОСОБА_10 , який показав, що до травня 2022 проживав у м. Херсон, у квітні 2022 до нього прийшоа ОСОБА_11 заступник начальника розшуку з росіянами та пропонував посаду райвідділу при окупаційній владі, він відмовився. В кінці квітні він зустрічався зі своїм знайомим ОСОБА_12 і той повідомив, йому, що ОСОБА_13 погодився працювати у черговій частині ( т.2 а.м.к.п. 183-189);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 08.09.2025, згідно якого ОСОБА_10 по фото № 1 ( ОСОБА_5 ,) впізнав ОСОБА_5 ( т.2 а.м.к.п. 191-193);
		-прослуханим в судовому засіданні змістом СД-диску допиту свідка ОСОБА_14 , який показав, що на прикінці вересня 2022 виїхав з м. Херсону. Йому відомо, що окупаційна влада створювала незаконні правоохоронні органи. В липні 2022 він зустрічався с ОСОБА_12 і той повідомив, йому, що ОСОБА_13 погодився працювати у черговій частині у Суворовському відділ поліції ( т.2 а.м.к.п. 199-200);
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 08.08.2025, згідно якого ОСОБА_14 по фото № 2 ( ОСОБА_5 ) впізнав ОСОБА_5 ( т.2 а.м.к.п. 201-203);
		До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.
		Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченої за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.
		Відповідно до ст. 297-1 ч. 2 КПК України передбачено порядок проведення досудового слідства по окремим статтям КК України, зокрема за ч. 7 ст.111-1 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_5 . 
		Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України доведена в повному обсязі.
		Всі докази, досліджені безпосередньо судом, в даному кримінальному провадженні є належними та допустимими доказами, оскільки були отримані в порядку, передбаченому КПК України і у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість та у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що громадянин України ОСОБА_5 не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 17.05.2022, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів російської федерації, перебуваючи у м. Херсон прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази. З цією метою ОСОБА_5 , будучи обізнаними про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) добровільно погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу, так званої «Херсонской военно-гражданской администрации российской федерации», зайняти посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «главное управление министерства внутрених дел Херсонской области», у зв`язку з чим, представниками вказаного незаконного правоохоронного органу видано «приказ № 1 л/с от 17.05.2022 гу мвд херсонськой области», яким ОСОБА_5 призначено на посаду «временно исполняющего обязанности дежурного дежурной части Суворовского городского управления полиции главного управления мвд Херсонской области», присвоєно спеціальне звання незаконного правоохоронного органу «майор полиции» та з моменту призначення на посаду в незаконному правоохоронному органі виконує вказівки окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України.
		Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_5 сповіщався про день і час слухання справи через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, інтереси ОСОБА_5 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були. При цьому, суд вважає, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Будь яких істотних порушень КПК України, під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченої та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено. Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Отже, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених у даному вироку знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
		Дії ОСОБА_5 суд, кваліфікує: за ч. 7 ст. 111-1 КК України  добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. 
		Суд, при призначенні ОСОБА_5 покарання, також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України, про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
		На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд, враховує обставини вчиненного кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, які мали місце в умовах складної суспільно-політичної обстановки в Херсонській області та мав суттєвий вплив на охорону державної і громадської безпеки у цих регіонах держави, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, суспільна небезпека яких полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності, безпеки життя, здоров`я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеки інших цінностей суспільства, особу винного, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого та приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України з конфіскацією майна, оскільки, з урахуванням вказаних обставин, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 неможливе без ізоляції його від суспільства.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд, -
		 
		ЗАСУДИВ: 
		ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з  позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з  виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги на строк десять років та конфіскацією майна, належного йому на праві власності. 
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
		Виконання вироку покласти на Управління СБУ в Черкаській області.
		Речові докази відсутні. 
		Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...