Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/12993/22-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу.
Надіслано судом: 02.02.2026. Зареєстровано: 05.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/761/1508/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021100020000460

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 757/12993/22-к
		Провадження №1-кп/761/1508/2025
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		15 січня 2026 року місто Київ
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021100020000460, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 24.11.2021, за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		установив:
		02.06.2022 до Печерського районного суду міста Києва від начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_9 надійшов (вх. № 41680) обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Надалі голова Печерського районного суду міста Києва звернувся з поданням в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) до голови Київського апеляційного суду про визначення підсудності у зазначеному кримінальному провадженні відповідно до діючого законодавства, у зв`язку з відсутністю можливості сформувати склад суду для здійснення розгляду кримінальної справи.
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 08.12.2022 подання голови Печерського районного суду міста Києва задоволено, кримінальне провадження № 62021100020000460 від 24.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 направлено для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва .
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_10 .
		Ухвалою суду від 16.01.2023 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.
		Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_11 .
		Ухвалою суду від 06.07.2023 заяву прокурора Київської міської прокуратури про відвід судді задоволено та відведено від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_11 .
		Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 12.07.2023 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.
		Ухвалою суду від 12.10.2023 у цьому кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
		Так, згідно обвинувального акту, слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
		У ході досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000002380 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 757/48286/21-к, 16.09.2021 проведено обшук у квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі в сумі 2 522 131 доларів США, 394 560 Євро, 811 477 грн., 20 фунтів стерлінгів, 50 канадських доларів, 190 чеських крон, 50 польських злотих, 1 000 казахських тенге, 1 000 російських рублів, документи щодо будівництва багатоквартирних будинків та продажу квартир в них членами родини ОСОБА_13 та пов`язаними з ними товариствами та інше.
		Вказаний обшук проведено за участю ОСОБА_4 , який представився орендарем квартири, його адвоката ОСОБА_14 та адвоката ОСОБА_12 - ОСОБА_15 .
		Під час обшуку квартири, ознак постійного проживання в ній, ведення домашнього побуту не встановлено.
		За своїми ознаками квартира використовувалася для зберігання грошових коштів (наявність сейфу), речей та документів.
		Оглядом вилучених документів, даних про належність їх громадянину ОСОБА_4 не встановлено.
		У подальшому, в ході розслідування вказаного кримінального провадження, 24.09.2021 у період часу з 09 год. 50 хв. по 13 год. 05 хв., у присутності адвоката ОСОБА_15 , у службовому кабінеті № 35 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві , за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 (7 поверх) , слідчим проведено допит як свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		Перед початком вказаного допиту свідку роз`ясненого його права та обов`язки, роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, що засвідчено власним підписом ОСОБА_4 .
		Під час вказаного допиту, у вищезазначений час та місці, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, у присутності свого адвоката ОСОБА_15 , з корисливих мотивів, надав органу досудового розслідування, в особі слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_16 , завідомо неправдиві показання про походження грошових коштів, які виявлені та вилучені 16.09.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: що частина вилучених грошових коштів в сумі 2 400 000 доларів США, 394 000 Євро та 400 000 гривень належать особисто йому і його батькам, та які зароблені ними від здійснення підприємницької діяльності.
		Будучи ознайомленим з ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, в якій визначено обставини кримінального правопорушення що розслідується, насамперед про ухилення від сплати податків родиною ОСОБА_13 , метою надання неправдивих відомостей щодо належності грошових коштів, було намагання ввести в оману слідство, задля невжиття з боку слідчого та прокурора стосовно грошових коштів заходів забезпечення кримінального провадження, а також недопущення можливої їх конфіскації.
		Крім того, у подальшому, розуміючи, що слідство критично ставиться до таких його показань, продовжуючи свої неправомірні дії, ОСОБА_4 письмово звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві із заявою від 06.10.2021, в якій зазначено, що грошові кошти вилучені 16.09.2021 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , були ним позичені у ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що також спростовується матеріалами кримінального провадження.
		Відтак, за версією обвинувачення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 384 КК України, що виразилось у завідомо неправдивому показанні свідка, наданому органу, що здійснює досудове розслідування, вчиненому з корисливих мотивів.
		Прокурори у кримінальному провадженні у судових засіданнях обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримали у повному обсязі, в обґрунтування винуватості ОСОБА_4 , зазначили, що подані письмові докази та відеозаписи, показання свідків підтвердили протиправність дій останнього.
		У судових дебатах прокурор ОСОБА_7  вважав сукупність досліджених судом доказів достатніми, а кваліфікацію кримінального правопорушення вірною для того, щоб довести винуватість ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, та вважав за необхідне визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
		Крім того, прокурор зазначив про відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_4 .
		Враховуючи зазначене, прокурор просив визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 зазначив, що сторона обвинувачення не надала доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а тому просив визнати ОСОБА_4 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдати. На думку захисника, замість повернення грошових коштів, сторона обвинувачення вдалась до заходів приховування своєї протиправної діяльності, шляхом притягнення до кримінальної відповідальності володільця тимчасово вилученого майна.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, не визнав та надав суду такі показання.
		До 2020 року сукупність доходів ОСОБА_4 та членів його родини дозволила накопичити значний обсяг коштів. 
		Так, він разом із членами своєї сім`ї близько 10 років займався продажем автомобілів, які завозилися переважно з США. За рік продавалось приблизно 100 авто, у 2013-2014 роках прибуток з одного транспортного засобу (пікап) міг сягати до 10 тисяч доларів США. Автомобілі оформлювалися на фізичних осіб, членів родини або під конкретних клієнтів, розрахунки здійснювалися готівкою на підставі договору купівлі-продажу.
		Надалі обвинувачений зазначив, що наприкінці 2019 року припинив зазначену діяльність та почав займатися нерухомістю. На нього було зареєстровано близько 45 земельних ділянок. Орієнтовна вартість цих ділянок перевищує 2 млн доларів. Наразі частина з них оформлена на нього, частина передана обслуговуючому кооперативу.
		Обвинувачений зазначив, що до 2021 року орендував однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Квартира належала жінці, мамі його знайомого з яким навчався в університеті. Орендну плату сплачував готівкою раз на місяць через її представника, точну суму та дати вже не пам`ятає. Наразі в цій квартирі не проживає. Зазначив, що квартиру використовував переважно для зберігання грошових коштів, про що власник та її представник не знали. Грошові кошти зберігав там, оскільки вважав це безпечнішим, ніж у банку.
		Також обвинувачений зазначив, що станом на кінець 2019 року у власності перебувало близько 40 транспортних засобів загальною вартістю понад 1 млн доларів. У 2021 році мав заощадження у розмірі понад 100 тис доларів.
		Обвинувачений вказав на те, що у 2021 році тричі позичав грошові кошти у ОСОБА_17 під розписки. Гроші залучалися для реалізації будівельних проектів. Інших відносин, окрім зазначених зобов`язвань, з ним не мав.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не погоджується з пред`явленим йому обвинуваченням, вважаючи його таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки грошові кошти, вилучені під час обшуку, були отримані частково від ОСОБА_17 , а частково - від членів його сім`ї, що у сукупності було ним повідомлено під час допиту та під час досудового розслідування.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, стороною обвинувачення надані такі докази та процесуальні документи, які досліджені судом:
		-протокол допиту ОСОБА_4 від 24.09.2021 з додатками (копія паспорту ОСОБА_4 та чорнові записи грошових коштів) (том № 2, а.с. 1-13);
		-рапорт слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Києві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 23.10.2021 (том № 2, а.с. 14-15);
		-повідомлення про початок досудового розслідування від 23.10.2021 № 11-03-14962/21 (том № 2, а.с. 16);
		-витяг з ЄРДР № 62021100020000417 від 23.10.2021 (том № 2, а.с. 17-18);
		-постанову про призначення групи прокурорів від 25.10.2021 (том № 2, а.с. 19);
		-постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 25.10.2021 (том № 2, а.с. 20-22);
		-ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2021 у справі № 757/48286/21-к (копія) (том № 2, а.с. 23-26);
		-протокол обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 від 16.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 27-44);
		-додаток до протокол обшуку у квартири за адресою: АДРЕСА_3 від 16.09.2021 договір оренди квартири № 23-08/21 від 23.08.2021 (копія) (том № 2, а.с. 45-49);
		-ордер серія AI № 1146066 про надання правничої правової допомоги ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_14 (копія) (том № 2, а.с. 50);
		-ордер серія АА № 0013490 про надання правничої правової допомоги ОСОБА_12 адвокатом ОСОБА_15 (копія) (том № 2, а.с. 51);
		-свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю ОСОБА_15 № 384 від 19.09.2003 (копія) (том № 2, а.с. 52);
		-свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю ОСОБА_14 серія ІФ № 001520 від 14.05.2019 (копія) (том № 2, а.с. 53);
		-зауваження адвоката ОСОБА_15 до протоколу обшуку від 16.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 54-58);
		-відеозапис обшуку проведеного у квартири за адресою: АДРЕСА_3 (копія) (том № 2, а.с. 59);
		-постанову про визнання речовими доказами від 17.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 60-87);
		-протокол огляду предметів і документів вилучених у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 (копія) (том № 2, а.с. 88-102);
		-квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 700 від 17.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 103-104);
		-договір № 144 оренди індивідуального сейфа від 17.09.2021 з додатками (копія) (том № 2, а.с. 105-114);
		-клопотання про арешт майна вилученого у квартири адресою: АДРЕСА_3 від 17.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 115-142);
		-ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.09.2021 у справі № 757/50864/21-к (копія) (том № 2, а.с. 143-144);
		-клопотання про арешт майна від 22.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 145-175);
		-вимогу про негайне повернення майна ОСОБА_4 від 06.10.2021 з додатком (копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2021 у справі № 757/51158/21-к) (том № 2, а.с. 176-186);
		-відповідь ОСОБА_4 № 25889-21/11-03-6103/21 від 13.10.2021 (том № 2, а.с. 187-188);
		-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 01.11.2021 (копія) (том № 2, а.с. 189-196);
		-ордер серії АА № 1152659 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_17 адвокатом ОСОБА_18 (копія) (том № 2, а.с. 197);
		-договір про надання правової допомоги ОСОБА_17 від 01.11.2021 (копія) (том № 2, а.с. 198-199);
		-посвідчення адвоката № 5286 від 28.09.2012 ОСОБА_19 (копія) (том № 2, а.с. 200);
		-розписки ОСОБА_4 (копія) (том № 2, а.с. 201-203);
		-адвокатський запит ОСОБА_20 (в порядку ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (том № 2, а.с. 204-205);
		-ордер серії АА № 1154179 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_19 (копія) (том № 2, а.с. 206);
		-свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_18 № 5286 від 28.09.2012 (копія) (том № 2, а.с. 207);
		-квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 700 від 17.09.2021 (копія) (том № 2, а.с. 208-209);
		-відповідь адвокату ОСОБА_19 від 12.11.2021 № 30808-21/11-03-7311/21 (том № 2, а.с. 210);
		-запит до Департаменту грошового обігу НБУ № 11-03-13385/21 від 01.10.2021 (копія) (том № 2, а.с. 211-214);
		-відповідь Департаменту грошового обігу НБУ від 04.10.2021 № 50-0008/92634 (том № 2, а.с. 215);
		-супровідний лист до Київського НДЕКЦ MBC № 11-03-13113/21 від 29.09.2021 (копія) (том № 3, а.с. 1);
		-постанову про доручення проведення судово-почеркознавчої експертизи від 29.09.2021 (копія) (том № 3, а.с. 2-5);
		-відповідь на запит від Київського НДЕКЦ МВС № 19/111/17-3-51877-2021 від 06.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 6);
		-клопотання експерта № CE-19/111-21/47458-ПЧ від 05.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 7-8);
		-супровідний лист до Київського НДЕКЦ МВС № 26303-21/11-03-6506/21 від 25.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 9);
		-відповідь на запит від Київського НДЕКЦ МВС № 19/111/17-3-56437-2021 від 01.11.2021 (копія) (том № 3, а.с. 10);
		-довідка про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадження до висновку експерта № CE-19/111-21/47458-ПЧ від 29.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 11);
		-висновок експерта № CE-19/111-21/47458-ПЧ від 29.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 12-28);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів операторів мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар »; ТОВ « лайфселл »; ПрАТ « ВФ Україна » (копія) (том № 3, а.с. 29-35);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.11.2021 у справі № 757/59870/21-к (копія) (том № 3, а.с. 36-40);
		-супровідний лист від 23.11.2021 № 11-03-17178/21 (копія) (том № 3, а.с. 41);
		-запит до ГУ ДПС у Київській області № 11-03-11985/21 від 17.09.2021 (копія) (том № 3, а.с. 42);
		-відповідь на запит від ГУ ДПС у Київській області № 23030/5/10-36-12-03 від 22.09.2021 (копія) (том № 3, а.с. 43-44);
		-додатка до листа ГУ ДПС у Київській області № 23030/5/10-36-12-03 (копія) (том № 3, а.с. 45-47);
		-запит до ДПС України № 11-03-13609/21 від 04.10.2021 (копія) (том № 3, а.с. 48-49);
		-відповідь на запит від ДПС України № 14353/5/99-00-12-04-04-05 від 18.10.2021 з додатками (копія) (том № 3, а.с. 50-70);
		-запит до ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 11-03-16150/21 від 09.11.2021 (том № 3, а.с. 71-72);
		-відповідь на запит від ГУ ДПС в Івано-Франківській області № 12127/5/09-19-12-01-15 від 10.11.2021 з додатками (том № 3, а.с. 73-76);
		-запит до Пенсійного фонду України № 11-03-15951/21 від 05.11.2021 (том № 3, а.с. 77-78);
		-відповідь на запит від Пенсійного фонду України № 2800-050202-5/55868 від 12.11.2021 (том № 3, а.с. 79-81);
		-запит до ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 05.11.2021 № 11-03-15952/21 (том № 3, а.с. 82);
		-відповідь на запит від ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 10.11.2021 № 12126/5/09-19-12-01-15 (том № 3, а.с. 83-85);
		-запит до ДПС України № 11-03-16168/21 від 09.11.2021 (копія) (том № 3, а.с. 86-88);
		-відповідь на запит від ДПС України від 15.11.2021 № 15798/5/99-00-07-09-02-05 (том № 3, а.с. 89);
		-відповідь на запит від ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 15.11.2021 № 12348/5/09-19-07-13 (том № 3, а.с. 90);
		-доручення на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій (в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України) № 11-716-10-вн від 12.10.2021 (том № 3, а.с. 91-92);
		-супровідний лист № 11-716/2-10-вн від 27.10.2021 з додатками матеріали виконаного доручення (том № 3, а.с. 93-143);
		-ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2021 у справі № 757/51158/21-к (копія) (том № 3, а.с. 144-161);
		-апеляційна скаргу від 01.10.2021 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2021 у справі № 757/51158/21-к (копія) (том № 3, а.с. 162-201);
		-витяг з ЄРДР № 62020100000002380 від 20.11.2020 (копія) (том № 3, а.с. 202-205);
		-постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 24.11.2021 та додаток до неї - опис матеріалів, які підлягають виділенню (том № 3, а.с. 206-213);
		-постанова про визначення групи прокурорів від 24.11.2021 (том № 3, а.с. 214-215);
		-супровідний лист з Київської міської прокуратури № 31/2-3429вих-21 від 24.11.2021 (том № 3, а.с. 216);
		-витяг з ЄРДР № 62021100020000460 від 24.11.2021 (том № 4, а.с. 1-2);
		-постанова про визначення складу слідчої групи та старшого слідчої групи від 23.11.2021 (том № 4, а.с. 3-4);
		-повістки про виклик ОСОБА_4 , описи-вкладення у цінний лист, фіскальні чеки та накладні на підтвердження відправлення повістки ОСОБА_4 (том № 4, а.с. 5-22);
		-доручення на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій до першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Києві від 25.11.2021 № 11-864-10-BH (том № 4, а.с. 23-24);
		-вимога до УІАП ГУНП у м. Києві від 29.11.2021 № 11-03-17642/21 (том № 4, а.с. 25);
		-матеріали виконаного доручення від першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Києві від 29.11.2021 № 11-864-10-вн (том № 4, а.с. 26-29);
		-матеріали виконаного доручення від першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Києві від 01.12.2021 № 11-864-10-вн (том № 4, а.с. 30-32);
		-запит в порядку ст. 93 КПК України до Печеніжинської міської лікарні від 29.11.2021 № 11-03-17645/21 (том № 4, а.с. 33);
		-запит в порядку ст. 93 КПК України до Печеніжинської селищної ради від 29.11.2021 № 11-03-17651/21 (том № 4, а.с. 34);
		-лист Печеніжинської селищної ради від 03.12.2021 № 2061/02-54/008 (том № 4, а.с. 35);
		-запит в порядку ст. 93 КПК України до КНП « Коломийська ЦРЛ » від 30.11.2021 № 11-03-17802/21 (том № 4, а.с. 36);
		-лист КНП « Коломийська ЦРЛ » від 17.01.2022 № 1527/01-05/06 (том № 4, а.с. 37);
		-рапорт слідчого ОСОБА_21 від 01.12.2021 № 391/03вн з додатками (том № 4, а.с. 38-44);
		-витяг з ЄРДР № 62021100020000460 від 24.11.2021 (том № 4, а.с. 45-46);
		-повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 01.12.2021 (том № 4, а.с. 47-52);
		-відеозапис вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 (том № 4, а.с. 53);
		-описи-вкладення у цінний лист, фіскальні чеки та накладні на підтвердження відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 (том № 4, а.с. 54-56);
		-пам?ятка про процесуальні права та обов?язки підозрюваного ОСОБА_4 (том № 4, а.с. 57-60);
		-клопотання адвоката ОСОБА_19 із додатками (том № 4, а.с. 61-65);
		-клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 06.12.2021 (том № 4, а.с. 66-70);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 757/64917/21-к (том № 4, а.с. 71-72);
		-супровідний лист до ТУ ДБР у м. Львові від 03.12.2021 № 11-03-17989/21 (том № 4, а.с. 73);
		-доручення на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій до першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Львові від 03.12.2021 № 11-03-17989/21 (том № 4, а.с. 74-76);
		-супровідний лист із ТУ ДБР у м. Львові від 20.12.2021 № 12-12-23041 вих-21 (том № 4, а.с. 77);
		-матеріали виконаного доручення від першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Києві від 07.12.2021 № 11-864-10-вн (том № 4, а.с. 78-80);
		-клопотання адвоката Кацики ІЮ. від 22.12.2021 (том № 4, а.с. 81-82);
		-постанова про відмову у задоволенні клопотання від 04.01.2022 (том № 4, а.с. 83-85);
		-лист адвокату ОСОБА_22 від 05.01.2022 № 36814-21/11-03-58/22 (том № 4, а.с. 86);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 08.12.2021 (том № 4, а.с. 87-91);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 757/66143/21-к (том № 4, а.с. 92);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 05.01.2022 (том № 4, а.с. 93-97);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2022 у справі № 757/469/22-к (том № 4, а.с. 98-99);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 05.01.2022 (том № 4, а.с. 100-104);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.01.2022 у справі № 757/472/22-к (том № 4, а.с. 105-106);
		-вказівки процесуального керівника від 28.12.2021 № 31/2-3652вих-21 (том № 4, а.с. 107-108);
		-лист до Київської міської прокуратури від 14.01.2021 № 11-03-624/21 (том № 4, а.с. 109);
		-клопотання про продовження строку досудового розслідування від 20.01.2022 та додатки до нього (том № 4, а.с. 110-118);
		-лист до Київської міської прокуратури від 26.01.2021 № 11-03-1452/21 (том № 4, а.с. 119);
		-заперечення адвоката Кацики ІЮ. від 21.01.2021 (том № 4, а.с. 120-121);
		-лист адвокату ОСОБА_19 від 27.01.2022 № 31/2-171ВИХ-22 (том № 4, а.с. 122);
		-постанова про продовження строку досудового розслідування від 26.01.2022 (том № 4, а.с. 123-127);
		-повістка про виклик ОСОБА_4 (том № 4, а.с. 128);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 26.01.2022 (том № 4, а.с. 129-133);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 757/4494/22-к (том № 4, а.с. 134);
		-клопотання про продовження строку дії обов`язків по запобіжному заходу у вигляді особистого зобов`язання від 27.01.2022 (том № 4, а.с. 135-139);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2022 у справі № 757/4677/22-к (том № 4, а.с. 140);
		-рапорт слідчого ОСОБА_21 від 15.02.2022 (том № 4, а.с. 141);
		-протокол огляду документів від 15.02.2022 із додатками (копії документів та компакт-диск) (том № 4, а.с. 142-147);
		-постанова про призначення групи прокурорів від 21.02.2022 (том № 4, а.с. 148);
		-постанова про зміну складу слідчої групи та старшого слідчої групи від 21.02.2022 (том № 4, а.с. 149);
		-доручення в порядку ст. 290 КПК України № 31/2-353вих-22 (том № 4, а.с. 151);
		-повідомлення сторони захисту в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України від 21.02.2022 № 31/2-354вих (том № 4, а.с. 152);
		-повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.02.2022 № 11-03-3338/22 (том № 4, а.с. 153);
		-повідомлення про відкриття матеріалів стороні обвинувачення від 09.05.2022 із додатками (том № 4, а.с. 154-159);
		-повідомлення сторони захисту (том № 4, а.с. 160-161);
		-клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 17.05.2022 (том № 4, а.с. 162-166);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2022 у справі № 757/11160/22-к (том № 4, а.с. 167);
		-повістка про виклик від 24.05.2022 у справі № 757/11160/22-к (том № 4, а.с. 168);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.05.2022 у справі № 757/11160/22-к (том № 4, а.с. 169);
		-повідомлення сторони захисту (том № 4, а.с. 170-174);
		-рапорт слідчого від 23.05.2022 № 97/11-03/22 із додатками (том № 4, а.с. 175-183);
		-рапорт слідчого від 24.05.2022 № 100/11-03/22 (том № 4, а.с. 184);
		-повідомлення сторони захисту (том № 4, а.с. 185-188);
		-протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.02.2022 (том № 4, а.с. 189-196);
		-заява підозрюваного ОСОБА_4 від 31.05.2022 (том № 4, а.с. 197);
		-повістка про виклик від 27.05.2022 у справі № 757/12020/22-к (том № 4, а.с. 198);
		-клопотання до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2022 № 6419-22/к/11-03-3497/22 (том № 4, а.с. 199-200).
		Допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_23 , який є батьком обвинуваченого, повідомив, що він є приватним підприємцем з 2003 року у сфері будівництва на території України, а саме в Івано-Франківській області. Зазначив, що перебуває у хороших відносинах зі своїм сином ОСОБА_4 .
		Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_24 , яка є мамою обвинуваченого, повідомила, що у період 2019-2021 роки перебувала у нормальних, звичайних відносинах зі своїм сином ОСОБА_4 , проживали окремо, вона в Івано-Франківській області, а ОСОБА_4 - у місті Києві. Повідомила, що їй невідомо якою діяльністю займався її син у період 2019-2021 роки, при цьому зазначила, що вона довгий час займається підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі промисловими товарами, річний дохід вона не пам`ятає. Також свідок зазначила, що періодично у 2019, 2020, 2021 роках надавала ОСОБА_4 грошові кошти в різних розмірах.
		Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_25 повідомила, що особисто незнайома з обвинуваченим ОСОБА_4 , їй невідомо в яких відносинах перебуває її чоловік ОСОБА_17 з обвинуваченим ОСОБА_4 . Свідок повідомила, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець, при цьому переважно займається вихованням своїх дітей, має з чоловіком спільне майно, який офіційно працевлаштований та займається будівництвом. Свідок зазначила, що вона не цікавилась питанням щодо середньомісячного доходу її чоловіка та яким майном він володів у період 2019-2021 років. Також зазначила, що їй нічого невідомо щодо обставин надання її чоловіком грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_4 , при цьому вона особисто грошових коштів останньому не надавала, зазначивши, що вона не цікавиться справами чоловіка, оскільки має на утриманні 5 дітей та немає часу на інші справи. Також повідомила, що особисто незнайома з ОСОБА_26 , проте чула про таку людину, у яких відносинах її чоловік перебуває з ОСОБА_26 їй також невідомо.
		Допитана у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 повідомила, що їй відома особа обвинуваченого, проте в жодних відносинах з ним не перебуває, при яких обставинах з ним познайомилась не пам`ятає. Зазначила, що приблизно у 2021 році надавала свою квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , у користування обвинуваченому ОСОБА_4 , підписували договір, при цьому обставини та умови передання у користування квартири ОСОБА_4 не пам`ятає, як і деталі підписання договору.
		Допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_17 повідомив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 , перебувають у дружних відносинах. Свідок у період 2019-2021 років як фізична особа-підприємець займався діяльністю пов`язаною з будівництвом та торгівлею будівельними матеріалами. З 2020 року свідок є депутатом сільської ради, все майно, яке у нього перебувало у власності у 2020 році було задекларовано. Свідок повідомив, що передавав обвинуваченому ОСОБА_4 приблизно у 2020-2021 роках грошові кошти за зверненням останнього, було складено розписки, грошові кошти передавались 3 рази в різних місцях особисто в руки. Зазначені розписки збереглись, вони є у свідка, надалі обвинувачений повернув грошові кошти. Зазначив, що йому відома особа ОСОБА_27 . Також свідок повідомив, що проходить перевірку у НАЗК за 2023 рік, раніше питань до нього не було.
		Допитаний у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_16 повідомив, що у 2021 році здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого ухилення ОСОБА_27 від сплати податків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Під час досудового розслідування у вересні 2021 року проводився обшук квартири, яка належала ОСОБА_12 (дружині ОСОБА_27 ), на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва. Свідок приймав участь у цьому обшуку, під час якого вилучено значну суму коштів, учасником вказаного обшуку був також ОСОБА_4 , однак квартира була однокімнатна, будь-яких речей ОСОБА_4 у квартирі не було, на думку свідка, не було видно, що там хтось проживає. Виявлені грошові кошти були перераховані та упаковані до сейфпакету, після цього було визнано їх речовими доказами. Надалі прокурором подано клопотання про арешт та грошові кошти були арештовані, які надалі були передані для зберігання. В обшуку приймали участь 2 адвокати ОСОБА_4 , у подальшому у відповідності до вимог КПК викликано ОСОБА_4 для надання показань та під час допиту у службовому кабінеті за участю адвоката ОСОБА_28 . Обвинуваченому ОСОБА_4 було роз`яснені всі права та обов`язки, роз`яснено про кримінальну відповідальність. Під час допиту ОСОБА_4 повідомив, що грошові кошти, які вилучені під час обшуку, належать особисто йому та його родині, отримані від підприємницької діяльності. На думку свідка, ОСОБА_4 були надані неправдиві показання, оскільки перевірялись доходи його сім`ї, однак згідно наявних відомостей такого доходу ОСОБА_4 і його родина не мала. Відомості взято за відповідний період за попередні 10 років. Надалі ОСОБА_4 письмово звернувся до ТУ ДБР із заявою від 06.10.2021, в якій повідомив, що грошові кошти у сумі 2 млн 400 тис доларів і 400 тис Євро, які були вилучені під час обшуку, були позичені у громадянина ОСОБА_17 , у зв`язку з чим, з метою перевірки показань, викликано ОСОБА_17 і проведено допит, де останній підтвердив, що він позичав ОСОБА_4 грошові кошти. Під час допиту ОСОБА_29 надав розписки, однак достовірність їх не підтверджено. На думку свідка ОСОБА_16 , обвинуваченим ОСОБА_4 надано неправдиві показання, у зв`язку з чим ним було підготовлено рапорт і надалі внесено відомості до ЄРДР, та досудове розслідування передано іншому слідчому.
		На підтвердження невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, стороною захисту надано такі докази та процесуальні документи, які досліджені судом:
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.09.2021 (копія);
		-заява про відвід слідчого від 08.11.2021 (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2021 (копія);
		-ухвала Київського апеляційного суду від 08.12.2021 (копія);
		-заява про кримінальне правопорушення з доказами поштового надсилання від 29.11.2021 (копія);
		-скарга на бездіяльність уповноважених Державного бюро розслідувань від 10.01.2022 (копія);
		-супровідний лист Печерського районного суду міста Києва від 01.02.2022 вих. № 757/603/22-к разом з копією ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2022 (копія);
		-дисциплінарна скарга про вчинення прокурором (прокурорами) дисциплінарного проступку від 03.02.2022 з доказами поштового надсилання 03.02.2022 (копія);
		-супровідний лист відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 17.02.2022 № 0713-138вих-22 (копія);
		-рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 16.02.2022 № 137дс-22 (копія);
		-клопотання до групи слідчих ДБР про негайне виконання положень ст. 169 КПК України від 19.04.2022 з доказами поштового надсилання від 19.04.2022 (копія);
		-відповіді Державного бюро розслідувань № 6923-22/10-5-04-01-3507/22 від 29.04.2022 (копія);
		-заява про відвід прокурора ОСОБА_6 від 17.12.2021 (копія);
		-доповнення до заяви про відвід прокурора ОСОБА_6 від 26.04.2022 (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.05.2022 (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.11.2023 (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.06.2024 у справі (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.08.2024 (копія);
		-ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2024 (копія);
		-ухвала Київського апеляційного суду від 27.05.2024 (копія);
		-протокол відкриття матеріалів стороні обвинувачення в кримінальному провадженні № 62021100020000460 від 24.11.2021 (від 17.05.2022) (копія);
		-протокол відкриття матеріалів стороні обвинувачення від 09.05.2024 (копія);
		-протокол відкриття матеріалів стороні обвинувачення від 06.11.2025.
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
		Відповідно до змісту статті 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		У судовому засіданні судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
		При ухваленні цього вироку суд виходить з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).
		При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
		Згідно з ч. 2 ст. 384 КК України (в редакції, чинній на час існування подій, про які йдеться в обвинувальному акті) кримінальна відповідальність настає у тому числі за завідомо неправдиве показання свідка надане органу, що здійснює досудове розслідування, вчинене з корисливих мотивів.
		Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.
		Об`єктивна сторона цього злочину полягає у завідомо неправдивому показанні свідка.
		Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони злочину є обстановка і час його вчинення. Зазначенні дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР або в суді.
		Суб`єктивна сторона злочину - лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань і бажає діяти саме таким чином.
		Показання - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.
		Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.
		На думку суду, за результатом досліджених у справі доказів, показів свідків, версія сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України є неспроможною, виходячи з такого.
		Так, обвинувачення проти ОСОБА_4 ґрунтується на переконанні сторони обвинувачення у тому, що ОСОБА_4 надано неправдиві відомості щодо належності грошових коштів, з метою намагання ввести в оману слідство, задля невжиття з боку слідчого та прокурора стосовно грошових коштів заходів забезпечення у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020, а також недопущення можливої їх конфіскації.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, частина досліджених доказів (том № 2 та том № 3 а.с. 1-213) стосуються кримінального провадження, відомості про яке 20.11.2020 внесено до ЄРДР за № 62020100000002380, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
		Водночас в матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_4 відсутні та під час судового розгляду не були отримані дані про те, що у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020 відносно будь-якої особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили, або постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав, зазначених у п. 13 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		При цьому суд враховує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2024 у справі № 757/8298/23-к, яка залишена без змін ухвалою колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 27.05.2024, у кримінальному провадженні № 62020100000002380 від 20.11.2020 відносно ОСОБА_27 скасовано повідомлення про підозру від 19.09.2022 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.09.2023.
		На думку суду, оцінка доказів, що стосуються винуватості чи невинуватості іншої особи в іншому кримінальному провадженні, суперечить зазначеній у ст. 17 КПК України засаді презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Адже в разі судового розгляду кримінального провадження № 62020100000002380 від 20.11.2020 суд перебуватиме під впливом юридичної оцінки доказів у цьому провадженні, наданих у судовому рішенні в іншій кримінальній справі.
		На думку суду, у цьому провадженні суд немає підстав та не може робити будь-яких висновків, які стосуються оцінки доказів у іншому кримінальному провадженні. Такі висновки судів не можуть бути преюдиційними під час судового розгляду кримінального провадження, безпосередньо якого вони стосуються.
		Більше того, ст. 94 КПК України передбачає, що суд, який приймає рішення за обвинуваченням, вирішує справу за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження і за умови, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Якщо суд вирішує справу за обвинуваченням свідка у наданні завідомо неправдивих показань за відсутності вироку у справі, в якій такі показання надавалися, він таким чином обмежує можливість суду у тій справі повно і всебічно дослідити всі надані сторонами докази і прийняти рішення за своїм внутрішнім переконанням. Крім того, досліджуючи питання достовірності показань свідка, суд змушений досліджувати докази, які є предметом оцінки в іншому кримінальному провадженні, а за обставин цієї справи - також питання, чи є винуватою особа у тому провадженні.
		Аналогічні позиції зазначені у постановах колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 607/9210/22 від 29.10.2024 та у справі № 461/4425/18 від 07.12.2021.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити про неможливість врахування доказів, що стосується кримінального провадження № 62020100000002380 від 20.11.2020, наданих у кримінальному провадженні № 62021100020000460 від 24.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_4 та визнає їх неналежними.
		Щодо доказів та процесуальних документів, які були отримані саме в цьому кримінальному провадженні (том № 3 а.с. 214-216 - том № 4), суд зазначає, що надані у розпорядження суду такі докази та процесуальні документи доказового значення у кримінальному провадженні не мають, оскільки вони не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, зважаючи на те, що не містять наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 21.01.2020 у справі №754/17019/17 провадження 51-2568км19 за змістом кримінального процесуального закону при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Крім того, аналізуючи показання свідків, судом встановлено, що у них не міститься жодних даних, які б підтверджували вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України та відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву.
		Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів», адже жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувачення, яке підлягає повному та безумовному доведенню.
		Суд зауважує, що правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя.
		У рішенні ЄСПЛ у справі «Коробов проти України» (п. 65) зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
		Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї, і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
		Такий же принцип закріплений у статті 17 КПК України, відповідно до якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з частиною 3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд зауважує, що при вирішенні питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого є неприпустимим обвинувальний ухил. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на його користь. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є логічними, послідовними, та на думку суду, у сукупності з дослідженими під час судового розгляду доказами та показаннями свідків, не свідчать про намагання останнього уникнути від відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення.
		Судом в умовах змагальності процесу досліджені в повному обсязі усі докази, представлені обвинуваченням задля підтвердження висунутого обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, проте належних, достовірних, допустимих доказів, які були б достатніми для висновку про доведення винуватості ОСОБА_4 поза розумними сумнівами у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України під час судового розгляду не встановлено, і можливість збирання доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них інших доказів і доповнень до судового розгляду.
		Ухвалюючи виправдувальний вирок суд також виходить з того, що постановлення обвинувального вироку щодо особи, яка згідно з обвинуваченням надала неправдиві свідчення у провадженні, у якому немає остаточного рішення щодо встановлення винуватості тієї чи іншої особи, є неможливим.
		Тому суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 підлягає виправданню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю стороною обвинувачення, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 384 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .
		Всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, тому в цьому випадку він визнається невинуватим з огляду на принцип презумпції невинуватості в доказовому плані, за яким недоведеність вини означає доведеність невинуватості.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.
		Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні у зв`язку з відсутністю викривача у цьому кримінальному провадженні.
		Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Витрати на залучення експерта відсутні.
		Керуючись статтями 2, 7, 84, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Суд, на підставі вимог ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...