Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/17304/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 10.02.2026. Зареєстровано: 10.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/760/1844/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024101110000380

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №760/17304/24
		Провадження №1-кп/760/1844/26
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 лютого 2026 року    Солом`янський районний суд м. Києва 
		у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 
		за участі сторін та інших учасників провадження
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 
		захисника - ОСОБА_4 
		 
		здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження №22024101110000380 від 08.05.2024, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рівне, Генічеського району, Херсонської обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.111-1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «директора» у так званому «государственному бюджетному образовательному учреждение Херсонской области «Ровненская школа Генического муниципального округа», здійснює впровадження вказаних вище стандартів освіти держави-агресора - рф у вказаному навчальному закладі, зокрема: «федерального державного освітнього стандарту початкової загальної освіти» (1- 4 класи), «федерального державного освітнього стандарту основної загальної освіти» (5-9 класи), а також «федерального державного освітнього стандарту середньої загальної освіти» (10-11 класи).
		Усвідомлюючи все вищевикладене, а також, злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом, не пізніше 21.02.2024, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - с. Рівне, Генічеського району, Херсонської області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Херсонської області, а також з метою вчинення умисних дій спрямованих на руйнування загальної системи освіти, як фахової української, тобто державної освіти в цілому не маючи законних підстав та повноважень особисто здійснювала підбір вчителів, які будуть працювати в так званій школі від окупаційної влади.
		Крім того, ОСОБА_5 , проводився прийом учнів до так званого «государственного бюджетного образовательного учреждение Херсонской области «Ровненская школа Генического муниципального округа» на 2023-2024 навчальний рік за стандартами освіти держави-агресора з загальним застосуванням російської мови. 
		Так, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, отримала в окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 287 та ФГОС № 413, забезпечила видачу вказаних підручників учням для здійснення навчання за освітньою програмою рф. 
		Крім того, ОСОБА_5 , використовуючи становище так званого директора «государственного бюджетного образовательного учреждение Херсонской области «Ровненская школа Генического муниципального округа» організувала розміщення в навчальному закладі прапорів російської федерації, а також іншої символіки, спрямованої на впровадження російських стандартів освіти в навчальному закладі.
		Таким чином, за викладених вище обставин громадянка України ОСОБА_5 , обвинувачується у здійсненні колаборацйній діяльності, а саме: у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваної або обвинуваченої (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, враховує необхідність забезпечення особливого значення охорони прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура, в контексті приписів ст. 2 КПК України, з дотриманням усіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Суд також враховує, що наведені особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Статтею 297-5 глави 24-1 КПК України встановлений порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування.
		Повістки про виклик підозрюваної у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрювана вважається належним чином ознайомленою з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваній, надсилаються захиснику.
		На підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.06.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110000380 від 08.05.2024 відносно ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_5 (in absentia), остання показань суду не надавала, клопотань на адресу суду також не надходило.
		Відповідно до ухвали суду від 09.05.2025 постановлено здійснювати розгляд у вказаному кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Аналіз наявних в матеріалах справи документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора), направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, мала можливість отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, а також бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самостійно захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безоплатно для нього. Зазначене узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_5 скористалась своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Вказані висновки також ґрунтуються на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачена над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчать про її наміри ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Північного міжрегіонального центру з надання безполатної правничої допомоги.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , в ході судових засідань неодноразово зазначав на відсутність прямих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, захисник додав, що вина ОСОБА_5 , як і факт вчинення кримінального правопорушення не доведена, а тому, захисник просив виправдати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто у здійсненні колаборацйній діяльності, а саме: у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, доведена такими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом:
		- даними протоколу огляду комп`ютерних даних від 24.04.2023 з додатками у вигляді DVD-R диску. В ході огляду телеграм каналу під назвою «Таврия. Новости Херсонской области» (мовою оригіналу) було встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 з 22.12.2022 року по теперішній час перебуває на посаді директора Рівненського ЗЗСО Генічеської МР;
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.04.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнає особу зображену на фотознімку №4, як ОСОБА_5 ;
		- даними висновку судової портретної експертизи від 10.05.2024 № СЕ-19/111-24/27004-ФП, відповідно до якого встановлено, що у вказаному відеозаписі та у зображенні особи, наданому у якості порівняльного зразку - особовій картці Державної міграційної служби України, зображена одна й сама особа, ОСОБА_5 ;
		- копією витягу з особової картки Державної міграційної служби України згідно якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий Генічеським РВ УМВС України в Херсонській області, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 орган видачі Генічеський відділ Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, зазначене підтверджує наявність у ОСОБА_5 громадянства України. Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст.18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання Указу Президента України про припинення громадянства України користується всіма правами і несе всі обов`язки громадянина України (ст.20). За Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (ч. 4 ст. 5), примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України. Суд при цьому бере до уваги, що законодавство рф визначає підстави набуття та припинення громадянства рф, проте не може вирішувати питання припинення громадянства іншої країни, в тому числі України. Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 18 та 19 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону № 1207, дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_5 на час поставлених їй у провину подій була громадянкою України незалежно від місця її проживання. Примусове автоматичне набуття ним як громадянином України, який проживає на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною, відтак не може бути підставою для втрати ним громадянства України. Через оголошену ОСОБА_5 у межах даного провадження підозру у вчиненні злочину не допускається і її вихід із громадянства України. Фактичне набуття ОСОБА_5 громадянства рф не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянкою України.
		Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому її дії правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 111-1 КК України, тобто у здійсненні колаборацйній діяльності, а саме: у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребують доказуванню в межах даного провадження та викладені у обвинуваченні, факти про те, внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
		При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, тривалий період часу вчиняє умисний, закінчений, не тяжкий злочин, її ставлення до вчиненого, яка свідомо розірвавши всі правові стосунки з державою, громадянкою якої вона є, вчиняє дії спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, позицій державного обвинувачення та захисту, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті та з позбавленням права обіймати посади в освітні закладах незалежно від форми власності.
		Зазначене узгоджується з позицією викладеною в постанові Об`єднаної палати ККС ВС в справі №404/2081/22 від 04.09.2023 року у справі, а саме згідно з положеннями ст. 55 Кримінального кодексу у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення. 
		Також, суд вважає за необхідне, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 розмір витрат на проведення судових експертиз, а саме:
		- на залучення експерта для проведення судово-портретної експертизи, висновок №СЕ-19/111-24/27004-ФП від 10.05.2024 складають 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн 68 (шістдесят вісім) коп..
		Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65, ч. 3 ст. 111-1 КК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком 10 (десять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 , рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи, в сумі 4543 (чотири тисячі п`ятсот сорок три) грн 68 (шістдесят вісім) коп..
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...