Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/454/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано судом: 11.02.2026. Зареєстровано: 11.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2026.
Дата набрання законної сили: 14.03.2026
Номер судового провадження: 1-кп/344/468/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024090000000132

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/454/25 
		Провадження № 1-кп/344/468/26 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		потерпілого ОСОБА_5 , 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ, зареєстрованого за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні 1 малолітня дитина, з середньою освітою, учасника бойових дій, на час затримання працюючого водієм у Верховинській філії ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України,- 
		та 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Вікторів Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого неофіційно автомеханіком, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_8 вчинив вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), з погрозою вбивства, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчинене в умовах воєнного стану; незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_9 вчинив незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб. 
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин. 
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє по даний час. 
		На початку 2023 року ОСОБА_8 , не маючи ліцензії на операції з брухтом чорних та кольорових металів, у гаражному кооперативі АДРЕСА_27 взяв в оренду гараж № НОМЕР_2 для прийому та збирання металобрухту. 
		03.04.2023 ОСОБА_8 без укладення трудового договору, на підставі усної домовленості прийняв на роботу ОСОБА_5 , який мав у гаражі № НОМЕР_2 приймати брухт чорних та кольорових металів, вести облік прийнятого та передавати закуплений брухт для подальшої реалізації ОСОБА_8 . Для роботи ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 ключі від металевого гаража, зошит для записів та грошові кошти в сумі 500 грн для закупівлі. 
		У період часу з квітня 2023 до вересня 2023 ОСОБА_5 здійснював прийом чорного та кольорового металу, про що звітувався щоденно, надсилаючи на мобільний телефон ОСОБА_8 фотографії про кількість закупленого брухту металів та сум витрачених коштів. ОСОБА_8 , контролюючи роботу ОСОБА_5 , записував до свого зошита дані про кількість закуплених металів та їх вартість, а також залишок коштів після кожної закупки. 
		27.09.2023 ОСОБА_8 , приїхавши до гаража, наказав ОСОБА_5 показати металобрухт кольорових та чорних металів на загальну суму 70 310 грн, при цьому не проводячи розрахунків щодо кількості наявного та закупленого брухту, забравши ключі, зошити із записами, сказав, щоб потерпілий приїхав на наступний день для завантаження металобрухту, який знаходився у гаражі, і на роботу більше не приходив, оскільки в нього вже не працює. Приїхавши на наступний день, ОСОБА_5 допоміг завантажити ОСОБА_8 брухт металів, однак будь-яких розрахунків між собою не проводили. 
		29.09.2023 у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів, і він зателефонував ОСОБА_5 та, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, під час особистого спілкування пригрозив фізичним насильством над потерпілим ОСОБА_5 , при цьому висунув вимогу про передачу упродовж 3 днів грошових коштів у сумі 70 310 грн, які той йому винен за нібито нестачу металобрухту, коли працював у нього. ОСОБА_5 , знаючи, що ОСОБА_8 є неврівноваженою особою і може заподіяти йому тілесні ушкодження, побоюючись за своє здоров`я, погодившись на незаконну вимогу, відповів, що заробить та віддасть гроші у сумі 70 310 грн, хоча розумів, що з його вини не було допущено недостачі металобрухту на вказану суму. 
		Оскільки потерпілий на вимогу ОСОБА_8 упродовж трьох днів не передав гроші, 10.10.2023 близько 20 год ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 і сказав, щоб той чекав його за місцем проживання у с.Вікторів Галицького району. 
		Надалі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, усупереч вимог статей 28, 29, 32 Конституції України, згідно яких кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, 10.10.2023 близько 21 год на автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 приїхали до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що по АДРЕСА_2 , де зустрівся із потерпілим ОСОБА_5 .
		ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом вимагання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вийшовши разом із ОСОБА_9 з автомобіля, із застосуванням насильства, несподівано для потерпілого ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком в ніс, в результаті чого він впав на землю і з носа потекла кров. 
		Після цього ОСОБА_8 , спричинивши ще декілька ударів по тілу потерпілого, пред`явив протиправну вимогу про повернення неіснуючого боргу за нібито недостачі при купівлі металобрухту та, здійснюючи психологічний тиск шляхом погроз, в присутності ОСОБА_9 відчинив багажник автомобіля і проти волі примусив потерпілого залізти до багажного відділення автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зачинивши багажник, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовились між собою відвести ОСОБА_5 в ліс. Позбавивши волі потерпілого, ОСОБА_9 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_8 на переднє пасажирське сидіння та повезли його до лісопосадки «Грабники», що в селі Вікторів Галицької територіальної громади Івано-Франківської області. При цьому ОСОБА_8 забрав у потерпілого мобільний телефон, який в цей час дзвонив, та по ньому почав спілкуватись із знайомим потерпілого, пояснивши, що везе його до лісу.
		Проїхавши близько 1,5 км, ОСОБА_9 приблизно через 10 хв зупинив автомобіль в лісопосадці та вийшов спільно із ОСОБА_8 , який відчинив багажник та наказав потерпілому вилізти. ОСОБА_8 , продовжуючи діяти умисно, з погрозою застосування насильства поставив вимогу потерпілому передати грошові кошти і після цього наніс удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_5 .
		Надалі, взявши із автомобіля до рук мисливську рушницю, ОСОБА_8 наказав потерпілому стати на коліна, та, погрожуючи позбавити його життя, здійснив два постріли біля нього та прикладом наніс удар в обличчя потерпілого, вимагаючи передати гроші в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 73 040 грн, на наступний день. 
		Потерпілий ОСОБА_5 , реально побоюючись за своє життя та здоров`я, сказав, що на вимогу передасть гроші, і після цього ОСОБА_8 повернув йому мобільний телефон, залякуючи, сказав, щоб він не звертався у правоохоронні органи та лікарню, оскільки буде тільки гірше. Залишивши потерпілого у лісопосадці, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілі поїхали у напрямку м. Івано-Франківськ. 
		11.10.2023 потерпілий ОСОБА_5 на виконання протиправної майнової вимоги, позичивши у свого знайомого ОСОБА_10 1000 доларів США, а також маючи кошти на банківській картці, по телефону домовився про зустріч із ОСОБА_8 у АДРЕСА_2 , де під час зустрічі передав грошові кошти у сумі 20 000 гривень та 1000 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 36 520 грн, а також здійснив грошовий переказ в розмірі 13 310 гривень на банківську карту № НОМЕР_4 , відкриту в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на ім`я ОСОБА_8 . Отримавши грошові кошти, ОСОБА_8 сказав, що порахує скільки грошей ще потерпілий має йому повернути, і поїхав.
		Приблизно в грудні 2023 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , не маючи на меті припиняти свої протиправні дії по вимаганню грошових коштів у ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, по телефону повідомив, що потерпілий винен йому ще 50 000 грн, поставив вимогу передачі даної суми коштів. Коли потерпілий заперечив, сказавши, що вже повернув 70 000 грн і грошей не має, ОСОБА_8 пригрозив йому фізичним насильством, що змусило потерпілого реально побоюватись за своє життя та здоров`я та погодитись на незаконну вимогу про передачу грошових коштів в сумі 50 000 грн.
		20.02.2024 ОСОБА_8 зателефонував до потерпілого та, залякуючи його фізичною розправою, домагаючись повернення грошових коштів в сумі 50 000 грн, призначив зустріч за місцем проживання потерпілого у с.Вікторів Галицького району. Потерпілий ОСОБА_5 , усвідомлюючи реальність погроз, побачивши, що близько 20 год 42 хв ОСОБА_8 приїхав на автомобілі до його будинку, побоюючись за своє здоров`я, вибіг з будинку на вулицю та заховався за будинком, а ОСОБА_8 , вибивши двері, зайшов до будинку, а побачивши, що потерпілого немає і він не відповідає на телефонні дзвінки, поїхав. 
		Продовжуючи діяти умисно, 28.02.2024 ОСОБА_8 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом вимагання, зателефонував ОСОБА_5 та, діючи умисно, знову поставив вимогу повернення неіснуючого боргу в сумі 50 000 грн, погрожуючи фізичним насильством, на що потерпілий відповів, що коли заробить, то буде віддавати гроші частинами. 
		Надалі 30.05.2024 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, погрожуючи фізичним насильством над потерпілим, продовжив вимагати у нього грошові кошти в сумі 50 000 грн, які потерпілий не передав, оскільки не мав таких коштів.
		У судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, не визнав, зазначив, що його дії кваліфіковано неправильно, слід кваліфікувати за ст.355 КК України як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, за ч.2 ст.146 КК України визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що час, дата і місце подій відповідає викладеному в обвинувальному акті. Відкрив гараж для закупівлі металобрухту, адресу не пам`ятає. Працював неофіційно, якщо б пішла робота, то у майбутньому мав намір працювати офіційно. Взяв на роботу ОСОБА_11 . Трудовий договір не укладали, органи ДПІ про працевлаштування працівника не повідомляв. ОСОБА_12 2 тижні, а коли ОСОБА_13 був готовий, то приступив до роботи як повноцінний працівник. Обумовили заробітну плату - 10 000 грн на місяць. Договір про повну матеріальну відповідальність теж не укладали. ОСОБА_14 кошти на закупівлю металобрухту, казав розцінки, а ОСОБА_13 мав на ту суму купити металобрухт і здати. Облік вели наступним чином: ОСОБА_13 записував собі суму у блокнот, а він - собі у зошит, кожен бачив, що записував інший. Щоденно ОСОБА_13 скидав у вайбер звіт про закупівлю металобрухту. Записник, який досліджували у судовому засіданні, належить йому. Бухгалтерсьий облік, у тому числі у програмі «1С Бухгалтерія», не вівся. ОСОБА_13 місяць працював без проблем, а потім не вистачало то металобрухту, то грошей у касі. Приїжджав по можливості і особисто з ОСОБА_13 переважував метал, тоді і встановлювалася нестача: якось не вистачало 3000 грн, якось 15000 грн. ОСОБА_13 то повертав гроші, то не повертав, але казав, що віддасть. Актів про недостачу не складали, будь-яких розписок не було, суми недостач ніде не зафіксовані письмово. Деякий час не приїжджав і сказали знайомі, що прийом не працює, хоча ОСОБА_13 казав, що працює і щоденно скидав звіти про куплений металобрухт. Одного дня ОСОБА_13 зателефонував, що закінчилися гроші на закупівлю. Приїхав на завантаження, зробив ревізію і виявилося, що найдорожчого кольорового металу не було. Акт ревізії не складали. Виявив недостачу на 120 000 грн, сказав ОСОБА_13 віддавати, ОСОБА_13 погодився і віддав ключі від гаража. Подзвонив рідному брату ОСОБА_15 і розповів про ситуацію. ОСОБА_16 , щоб він віддавав борг частинами або відробляв. Одного дня ОСОБА_13 сказав, що ввечері привезе віддати частину боргу - 70 000 грн. О 20 год ОСОБА_13 так і не привіз гроші, сказав, що нема чим їхати у Івано-Франківськ. Тоді подзвонив брату ОСОБА_17 і попросив його відвезти у село Вікторів, бо пив пиво і не хотів сідати за кермо. Поїхали його автомобілем «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , по дорозі розказав ситуацію з ОСОБА_13 , казав, що ОСОБА_13 мав віддати гроші, але не має чим приїхати, тому їдуть заберуть. ОСОБА_13 чекав біля магазину у селі. Вийшов з ним поговорити, а ОСОБА_18 у цей час чекав в авто. ОСОБА_13 сказав, що грошей нема, і штовхнув його, тому у відповідь вдарив ОСОБА_13 у ніс рукою. Підбіг ОСОБА_9 і розборонив їх, у ОСОБА_13 йшла кров з носа. Далі був словесний конфлікт про гроші. ОСОБА_13 зателефонував товариш, він з ним розмовляв. Тоді ОСОБА_13 сів у машину на заднє сидіння. Ще раз подзвонив товариш ОСОБА_5 , він вийшов з авто і розмовляв на вулиці. Підійшовши до нього, почув з розмови, що товариш дасть гроші завтра. Знову сварилися, бо ОСОБА_13 його обманював. Відкрив багажник, сказав ОСОБА_13 туди сісти, що їдуть до того товариша, щоб знати, чи ОСОБА_13 бреше, що завтра будуть гроші. Хотів натиснути на ОСОБА_13 , щоб він перестав обманювати і повернув гроші. Не знав, де той товариш живе, ОСОБА_13 з багажника мав показувати, куди їхати. Про те, що мова йде про борг 120 000 грн, ОСОБА_13 знав, бо говорили, коли важили метал, про цю суму нестачі. Сіли в авто: ОСОБА_18 за кермо, він - на заднє сидіння, проїхали приблизно 1,5 км до 5 хв. ОСОБА_13 знову зателефонував товариш і ОСОБА_13 з багажника передав йому телефон. Товариш підтвердив, що позичить ОСОБА_13 гроші і сказав, що до цього ОСОБА_13 не просив позичити гроші, гроші будуть завтра. Сказав брату повернути у ліс, проїхали ще приблизно 500 метрів до лісопосадки. Вийшов, відкрив багажник, ОСОБА_13 виліз з багажника. Почав сваритися з ОСОБА_13 , у тому числі з ненормативною лексикою, щоб той не брехав. Шарпалися, брат розборонив. Сказав, що чекає завтра з грошима, ОСОБА_13 пішов у село, а вони з ОСОБА_9 поїхали додому. Під час цієї події один раз вдарив ОСОБА_13 рукою в обличчя, більше не бив, ще шарпалися. Рушницю має, але нею ОСОБА_13 не погрожував, на місці події рушниці не було. Приклад на рушниці замінений, бо з таким купив. Автомобіль, у багажнику якого віз ОСОБА_13 , у подальшом продав. Наступного ранку близько 9 год ОСОБА_13 зателефонував, що їде в Івано-Франківськ, везе гроші. Зустрілися біля ОДА, отримав від ОСОБА_13 1000 доларів США, 20 000 грн готівки, ще ОСОБА_13 перевів гроші йому на банківську картку, разом вийшло 70 000 грн. За місяць-півтори знову подзвонив ОСОБА_13 , запитав, коли той віддаватиме решту боргу. ОСОБА_13 пообіцяв, що упродовж місяця віддасть 20 000-25 000 грн. За місяць не віддав, знову обіцяв за місяць-два. Зрозумів, що ОСОБА_13 і далі його обманює. Знову зателефонував і поїхав до нього у с.Вікторів поспілкуватися. Приїхав один, зайшов на подвір`я, не застав нікого вдома, посвітив ліхтарем і поїхав. У будинок не заходив, двері у будинок не виламував, у тому будинку роками двері такі були, що не зачинялися. Розвернувся і поїхав. Через 3-4 місяці знову зателефонував і сказав віддавати гроші, щоб ОСОБА_13 до 10 числа віддав - перевів на вказану банківську карку. Наступна розмова була місяців через 5. Зателефонував, сказав ОСОБА_13 , що якщо той не віддасть 50 000, то буде 100 000, а не буде 100 000 грн, то буде 150 000 грн, що буде ліс валити і за їжу працювати. Так ОСОБА_13 гроші і не віддав. Більше не телефонував. Збитки, вказані в обвинувальному акті, разом з братом потерпілому відшкодував, потерпілий претензій не має. Просив суворо не карати. 
		Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, визнав у повному обсязі, суду пояснив, що ОСОБА_19 є його рідним братом. У день події йому на мобільний зателефонував ОСОБА_20 і попросив відвезти у с.Вікторів переговорити з ОСОБА_21 . Сказав, що вживав пиво і тому сам за кермо сідати не може. Знав, що ОСОБА_13 винен ОСОБА_20 гроші, точної суми не знав, але понад 100 000 гривень. Погодився, під`їхав у двір їх будинку, ОСОБА_20 сів і поїхали. ОСОБА_20 був нервовий. По дорозі дізнався у ОСОБА_20 , що ОСОБА_13 у нього працював, були недостачі, ОСОБА_13 обіцяв повернути гроші вже близько пів року. Приїхали у с.Вікторів, де біля магазину зустрілися з ОСОБА_22 . Між ОСОБА_20 і ОСОБА_13 почалася спершу сварка, потім шарпанина. ОСОБА_20 вимагав, щоб ОСОБА_13 віддав гроші, ОСОБА_13 не заперечував, казав: « ОСОБА_23 , я знаю, що винен і я буду віддавати». ОСОБА_23 вдарив ОСОБА_13 рукою в обличчя, у ОСОБА_13 пішла кров. Почав їх розбороняти, відтягувати, ОСОБА_13 почав телефонувати знайомому ОСОБА_24 , щось говорили. Здається, що під час розмови ОСОБА_13 з ОСОБА_25 давав телефон ОСОБА_26 казав, що позичить гроші, щоб ОСОБА_13 віддав ОСОБА_20 . Після цього ОСОБА_20 сказав ОСОБА_13 сідати ззаду на пасажирське сидіння і що їдуть до Дороти. ОСОБА_13 сказав, що не сьогодні, що завтра він ( ОСОБА_13 ) сам привезе ОСОБА_20 гроші. ОСОБА_20 розізлився, сказав ОСОБА_13 залізати у багажник авто «Шкода Октавія», яким вони приїхали. Під тиском ОСОБА_27 заліз у багажник. Був спереду авто, коли у багажник сів ОСОБА_13 , багажник зачинив ОСОБА_20 . ОСОБА_28 , що то зайве, але ОСОБА_20 сказав, що проїдуть трохи так, щоб налякати ОСОБА_13 . Доїхали до лісу у селі, там приблизно 1,5-2 км відстань, тобто їхали 4-5 хв максимум. Не чув, щоб ОСОБА_5 просив його випустити. Зупинилися, вийшли, ОСОБА_20 відкрив багажник, ОСОБА_13 вийшов, знову була сварка і штовханина. ОСОБА_20 ще кілька разів вдарив ОСОБА_13 по тілу рукою, ОСОБА_13 обіцяв привезти гроші завтра. Ніяку зброю, у тому числі мисливську, ніхто ОСОБА_13 не демонстрував, зброєю не погрожував, пострілів не було - мисливської рушниці на місці події взагалі не було. Знає, що у ОСОБА_20 є мисливська рушниця, але він тоді при собі не мав зброї. Загалом у лісі були до 10 хв. ОСОБА_20 просив віддати гроші. Не пам`ятає, щоб звучало, яку саме суму. Не пригадує, щоб ОСОБА_13 хтось ставив на коліна. ОСОБА_13 пішов через поле до себе додому, а він з братом поїхав у Івано-Франківськ. Про подальші події знає лише зі слів ОСОБА_20 : наступного дня ОСОБА_13 привіз у Івано-Франківськ частину грошей і віддав ОСОБА_20 . У с. ОСОБА_29 живе вся їх родина, тому знає, що ОСОБА_13 у односельчан зичив гроші, щоб віддати ОСОБА_20 . Щиро розкаявся у вчиненому, з потерпілим дійшов згоди, всю шкоду останньому відшкодовано. Просив суворо не карати.
		Незважаючи на невизнання визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 за ч.4 ст.189 КК України, а також враховуючи повне визнання винуватості обвинуваченими ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, їх винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, у тому числі негласних, іншими документами та речовими доказами, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які суд вважає належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що з братами ОСОБА_30 і ОСОБА_31 знайомі давно, є далекими родичами. З ОСОБА_30 почали разом працювати на початку 2023 року, спершу проходив стажування з прийому металобрухту у гаражному кооперативі по АДРЕСА_3 , а з квітня 2023 вже працював на прийомі металобрухту у гаражному кооперативі на АДРЕСА_4 . На виконання домовленості отримував від ОСОБА_8 кошти і розцінки на метал, за якими мав приймати металобрухт. Працювали неофіційно, облік вели у щоденнику. Наприкінці робочого дня записував, скільки якого металу придбав і скільки грошей заплатив, цей звіт щодня скидав ОСОБА_8 у вайбер. На закупівлю брухту металів ОСОБА_8 виділяв йому 20 000 грн на місяць. На свої цілі кошти, які давав ОСОБА_8 на закупівлю брухту, не витрачав. Гараж у кооперативі на вул.Ясінських, у якому здійснював прийом металобрухту, був іржавий знизу і не було однієї дверної завіси. Через 2-3 місяці (орієнтовно у липні 2023) ОСОБА_8 йому повідомив, що зробив звірку і виявив розбіжність в кількості металу і наданих для придбання металу коштів. На початку вересня 2023 ОСОБА_8 знову сказав, що виявив розбіжності, більше з ним не працюватиме і щоб він повернув кошти за нестачу металу у розмірі 70 000 -75 000 грн. Вважав вимогу про повернення 75 000 грн неправомірною, оскільки максимум до 20 000 грн могла бути нестача. Крім того, ОСОБА_8 сказав повернути 10 000 грн, які позичив йому на власні потреби. Встановив термін повернення коштів приблизно 3 дні. Відтягував час, як міг, бо знав, що таких грошей нема. ОСОБА_20 почав телефонувати і нагадувати, щоб він віддав гроші. Казав йому, що таких грошей не має, тоді ОСОБА_20 почав погрожувати йому фізичною розправою (казав, що поб`є), спершу не сприймав цю погрозу реальною. Наприкінці вересня - початку жовтня 2023 ОСОБА_20 зателефонував, сказав, що їде до нього додому у с.Вікторів Галицького району по гроші. Відповів, що грошей не має, ОСОБА_20 - що все одно їде, хоче поговорити. Подзвонив до свого товариша ОСОБА_32 , запитав пораду, той сказав йти у людне місце говорити. Зустрівся з ОСОБА_20 біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у с.Вікторів. ОСОБА_20 приїхав з братом - ОСОБА_31 . Мали словесний конфлікт, після чого ОСОБА_20 вдарив його у ніс, ОСОБА_18 відтягував брата. З носа йшла кров, з очей - сльози. ОСОБА_33 , що завтра гроші будуть, дзвонив до ОСОБА_32 при них, той погодився позичити і віддати завтра гроші, просив, щоб нічого з ним (потерпілим) не робили. ОСОБА_20 сказав, що їдуть у ліс. Далі ОСОБА_20 змусив його (потерпілого) залізти у багажник машини «Skoda Octavia», чорного кольору, поїхали в сторону лісопосадки с.Вікторів. Цей автомобіль належить ОСОБА_8 , а за кермом був ОСОБА_9 . Вважає, що під час цих подій ОСОБА_20 був у стані алкогольного сп`яніння, бо від нього відчувався запах алкоголю. ОСОБА_20 казав ОСОБА_18 куди їхати, поїхали у сторону лісопосадки у с.Вікторів. Був у багажнику приблизно 5 хвилин, міг дихати, хоч з носа крапала кров, їхали приблизно 1,5 км. Коли приїхали, то витягнули його з багажника, знову почався словесний конфлікт, ОСОБА_20 і ОСОБА_18 були біля багажника, ОСОБА_20 кричав, вимагав віддати гроші. Погрози сприймав реально, боявся за своє життя. Тоді ОСОБА_20 наніс йому ще декілька ударів в обличчя, тулуб, руки. ОСОБА_18 стояв збоку, не перешкоджав ОСОБА_20 , не пам`ятає, щоб ОСОБА_18 заподіював тілесні ушкодження. Крім того, ОСОБА_20 двічі стріляв попри нього з мисливської рушниці, вдарив прикладом у ліву руку, була тріщина. Був наляканий. Після цього сказав ОСОБА_20 , що завтра привезе 2000 доларів США у м.Івано-Франківськ. Зранку приїхав у Івано-Франківськ, подзвонив ОСОБА_20 , домовилися зустрітися біля ОДА по вул.Грушевського, де віддав Михайлу 1000 доларів США, 13 000 грн чи 15 000 грн перевів на карту, ще приблизно 20 000 грн віддав готівкою. ОСОБА_20 сказав, що порахує, скільки він (потерпілий) ще йому винен і зателефонує. У лікувальний заклад звернувся через 3 дні після випадку, не повідомляв про походження тілесних ушкоджень. Приблизно за місяць ОСОБА_20 зателефонував, сказав, що він (потерпілий) винен йому ще 50 000 грн. Боявся, а тому відповів, що добре, буде збирати кошти. Далі був дзвінок аж у лютому 2024 року: ОСОБА_20 сказав терміново повернути 15 000 гривень. Сказав йому, що за декілька днів віддасть. ОСОБА_20 погодився, але за 2 години передзвонив і сказав, що вже їде до нього по гроші. Втік з дому, бо боявся. За годину до його будинку у с.Вікторів приїхав автомобіль з трьома невідомими чоловіками. Почув, що вибили ворота і двері у будинок. ОСОБА_20 подзвонив йому на мобільний, сказав, що вже у нього вдома. Тільки наступного ранку повернувся додому, тоді і звернувся у поліцію. Тиждень після того подзвонив ОСОБА_20 , щоб повернути гроші, а далі десь через 2 місяці сказав, щоб повертав частинами. Не повернув ті 50 000 гривень, бо то було забагато. На даний час ОСОБА_19 повернув йому 2000 доларів, претензій до нього не має.
		Свідок ОСОБА_34 суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_8 перебуває у дружніх стосунках, з ОСОБА_9 - знайомий, з потерпілим у жодних стосунках не перебуває. У 2023 році ОСОБА_19 орендував у нього гараж № НОМЕР_2 по вул. Ясінських - Карпенка-Карого (на роздоріжжі) для купівлі металобрухту. Він (свідок ОСОБА_34 ) проживає у будинку через дорогу, а тому бачив, що фактично прийом металобрухту там здійснював упродовж кількох місяців потерпілий ОСОБА_5 . За оренду гаража йому платив особисто ОСОБА_19 1500 грн на місяць. Гараж металічний, закривався на замок, випадків крадіжки з гаражу не було. 
		Свідок ОСОБА_35 суду показав, що з обвинуваченими у жодних стосунках не перебуває, а з потерпілим ОСОБА_5 перебуває у дружніх стосунках. Наприкінці літа - восени 2023 (точніше дату не пригадує) йому зателефонував ОСОБА_36 , сказав, що йому погрожує ОСОБА_19 , каже, що він винен йому гроші, вимагає 1000 доларів США, просив у нього (свідка) позичити. ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_19 їде до нього по гроші, а тому він (свідок) сказав ОСОБА_13 , щоб той йшов у людне місце, щоб його не побили, якщо ніхто не бачитиме. Того ж дня упродовж півгодини - години зателефонував ОСОБА_13 , але трубку вже підняв інший чоловік, який запитав, чи може він (свідок) вже віддати гроші за ОСОБА_13 . Відповів, що негайно не може, але привезе завтра 1000 доларів і щоб ОСОБА_13 не чіпали. Така відповідь чоловікові не сподобалася, почув ненормативну лексику і щось на кшталт «веземо у ліс». Через півгодини - годину йому зателефонував ОСОБА_13 , сказав, що його побили і просив позичити 1000 доларів, щоб віддати ОСОБА_37 . Наступного ранку зустрілися, ОСОБА_13 виглядав побитим: на обличчі синці, розбита голова, зі слів - ще їздив на рентген, були побиті ребра, розказував, як його били: погрожували, били прикладом рушниці, стріляли біля нього, це все відбувалося біля лісу десь за 2 км від місця проживання ОСОБА_13 у с.Вікторів, довезли туди у багажнику, в який запхали його силою. Казав, що ОСОБА_20 був не один. ОСОБА_13 пояснював, що він приймав металобрухт для ОСОБА_38 і виникли якісь великі різниці між кількістю і вартістю металу. Позичив ОСОБА_13 1000 доларів і той поїхав віддавати ці гроші ОСОБА_37 , наскільки знає - повернув. У поліцію тоді не звертався, думав, що на цьому закінчиться. Аж майже через рік ОСОБА_13 повернув йому (свідку) позичені гроші. Суми, які вимагали, зі слів потерпілого, мінялися: було 20 000 грн, потім 40 000 грн, 2000 доларів, ще якась сума. Крім того, зі слів ОСОБА_13 , через декілька місяців після цих подій - взимку 2023-2024 року йому знову телефонував ОСОБА_19 , що приїде. ОСОБА_13 пішов з дому, щоб його не знайшли. Вибили двері і поперевертали речі у хаті. Знає, що ОСОБА_13 ще віддавав гроші, але скільки саме - свідку не відомо.
		Свідок ОСОБА_39 суду повідомила, що з серпня 2023 зустрічається з ОСОБА_5 , але часто відсутня вдома, так як багато працює у місцевому кафе. У жовтні 2023 ОСОБА_5 написав їй у «Тelegram», що його побили і скинув фото з синцями на обличчі. Наступного дня приїхала до нього, побачила, що він у важкому стані - боліли ребра, руки, голова, синці під очима, набряки, практично не бачив. Розповів, що побив його ОСОБА_19 , вивозив його у багажнику, детальніше не розповідав. У лютому 2024, коли були у ОСОБА_13 вдома у с.Вікторів, йому хтось зателефонував, він вийшов, а повернувшись, сказав, що дзвонив ОСОБА_19 , що їде до нього додому, погрожував йому, тому вирішили піти з будинку і сховатися. Відійшли вверх по вулиці від його будинку у лісопосадку біля подвір`я товариша і бачили, що хтось приїхав (була ніч, темно, осіб не розгледіли), декілька осіб зайшли в будинок, ходили там, світили ліхтариками. Спали у товариша вдома. Не виключає, що ОСОБА_13 виходив вранці і ходив до будинку подивитися, доки вона спала. Приблизно о 8-9 годині ранку наступного дня пішли разом до будинку ОСОБА_5 . Побачили вибиті хвіртку і вхідні двері у будинок, були порозкидувані речі. Про причини погроз ОСОБА_13 не розказував. Очевидцем інших погроз не була. 
		Допитаний свідок ОСОБА_40 суду повідомив, що обвинувачені є його троюрідними братами, а потерпілий - рідний молодший брат. ОСОБА_19 заробляв гроші на вторсировині, ОСОБА_13 пішов пішов працювати до нього. За 3-4 місяці (до півроку) виявилося, що у ОСОБА_13 нестача коштів: взяв гроші, протринькав, а записав, що закупив сировину. Проходило, доки ОСОБА_20 не зробив звірки. Приїхала машина забирати товар, а виявилося, що половини чи більше половини товару нема, при чому не було найдорожчого товару - міді, було лише 10 чи 20 кг, а мало бути під 200 кг. ОСОБА_13 обіцяв ОСОБА_20 , що віддасть різницю, але довго не віддавав. ОСОБА_20 дзвонив йому (свідку), а він намагався вплинути на ОСОБА_13 . Борг був понад 100 000 грн (щось 115 000 грн). Знає, що ОСОБА_13 точно їх взяв, бо питав, як той аж на таку суму набрав, а ОСОБА_13 відповідав: «Трохи там, трохи там, людей не було, взяв на 200 грн товару, а треба було на сигарети, поїсти, проїхати, на дівчат». На його думку, ОСОБА_13 брав хай по 500 грн на день, його не перевіряли, от і назбиралася така сума. Обіцянки ОСОБА_20 дістали, то він і поїхав забирати гроші. ОСОБА_13 казав, що всі гроші ОСОБА_20 віддасть, має друга Дороту, який йому позичить, а потім ОСОБА_13 вже й від нього (свідка) не брав трубку. То ще все можна було по-інакшому вирішувати, бо ніхто не казав ОСОБА_13 вже на завтра весь борг віддати. Після цього з ОСОБА_13 не спілкується зовсім, вважає його непорядною людиною, що нечистий на руку і не відповідає за свої слова і дії. 
		Відповідно до витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 22.02.2024 зареєстровано кримінальне провадження №12024090000000132 за ч.4 ст.189 КК України за рапортом о/у УКР ГУНП в Івано-Франківській області про те, що група осіб на території Івано-Франківської області із застосуванням насильства та погрозами вбивства, в умовах воєнного стану, вимагають у громадянина ОСОБА_41 грошові кошти; 12.09.2024 зареєстровано кримінальне провадження №12024090000000558 за ч.2 ст.146 КК України за фактом того, що 10.10.2023 на території Івано-Франківської області особи ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, незаконно позбавили волі та викрали громадянина ОСОБА_44 (т.1 а.с.167-168).
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.02.2024, потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_19 , житель с.Опришівці, та інші невідомі особи, погрожуючи фізичною розправою, вимагають грошові кошти в сумі 50 000 гривень, а також у жовтні 2023 року ОСОБА_45 та невідомі особи завдали тілесні ушкодження, погрожуючи фізичною розправою рідним, вимагали та отримали грошові кошти в сумі 1000 доларів та 33 310 гривень (т.1 а.с.169).
		Матеріали справи містять заяву ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого від 12.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 просив залучити його як потерпілого у кримінальному провадженні №12024090000000558 від 12.09.2024 про те, що ОСОБА_19 та ОСОБА_46 10.10.2023, перебуваючи у с.Вікторів Галицької територіальної громади Івано-Франківської області, погрузили його у багажник автомобіля марки «Skoda Octavia» чорного кольору та проти його волі вивезли у лісопосадку « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що у с.Вікторів Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де, застосовуючи фізичне насильство та погрози вбивства, наносили удари руками, ногами та прикладом від рушниці по обличчю та тулубі (т.1 а.с.170).
		Як вбачається з протоколу огляду речей від 01.03.2024, оглянуто мобільний телефон марки «Tecno» з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , наданий потерпілим ОСОБА_5 . У розділі «Збережені фото», виявлено фотознімки, створені 10.10.2023, на яких зображено тілесні ушкодження, синці та кров на обличчі та одязі ОСОБА_5 . Так, на фото IMG_20231010_230141_472, IMG_20231010_230148_538, що створені 10.10.2023 о 23.01, зображено одяг ОСОБА_5 (джинсові штани, светр з капюшоном) у крові, на фото IMG_20231010_215847_926, що створено 11.10.2023 о 21.58, зображено обличчя ОСОБА_5 із синцями. Фотознімки з тілесними ушкодженнями, синцями та кров`ю на обличчі та одязі ОСОБА_5 роздруковано на окремих аркушах та долучено до протоколу як додатки (т.1 а.с.171-179).
		Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.02.2024, потерпілий ОСОБА_5 за формою та загальними рисами обличчя (формою підборіддя, носа, губ та брів) серед пред`явлених для впізнання осіб за фотознімками на фотознімку №3 впізнав чоловіка, який 10.10.2023 близько 20 год 30 хв разом із ОСОБА_30 на автомобілі марки «Skoda Octavia» чорного кольору приїхали до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у с.Вікторів, наносили удари руками, ногами йому по обличчю, тулубу, після чого закинули його в багажник автомобіля та відвезли у посадку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у с.Вікторів, де продовжували наносити йому удари руками та ногами, вимагаючи гроші. На фото № 3 зображений ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с.180-183).
		Як вбачається з протоколу огляду від 23.02.2024 з фототаблицею, за заявою та участю потерпілого ОСОБА_5 , що є власником (користувачем) домоволодіння, з 17 год 15 хв до 17 год 30 хв оглянуто будинок по АДРЕСА_2 . Вхід на територію подвір`я здійснюється через металеву хвіртку, замок якої має ознаки зовнішніх пошкоджень, ручка хвіртки прив`язана мотузкою до металевої труби воріт. На зовнішній стороні хвіртки (від дороги) наявні сліди нашарування бруду, зовні схожі на сліди від взуття. Зайшовши на подвір`я, праворуч від воріт та хвіртки розташовані вхідні дерев`яні двері до будинку. На зовнішній стороні дверей виявлено сліди нашарування бруду, зовні схожі на сліди від взуття. Дверна ручка прив`язана мотузкою до металевих труб, розташованих ліворуч від дверей, замок у дверях знаходиться у положенні «зачинено», а дверна рама в місці розташування замка має сліди пошкоджень. На підлозі біля дверей виявлено дерев`яну планку із двома металевими цвяхами зі слідами взлому. Праворуч за вхідними дверима знаходиться шафа, дверці якої відчинені, одяг із неї розкиданий по підлозі. У спальній кімнаті праворуч та ліворуч під стіною розташовані шафи, одяг та речі з яких розкиданий по підлозі. Відеозапис проведення огляду будинку у АДРЕСА_5 записано на CD-R диск, долучено до протоколу, оглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено (т.1 а.с.184-192).
		Відповідно до протоколу огляду від 23.02.2024 з фототаблицею, з 17 год 40 хв до 18 год 00 хв оглянуто місцевість, розташовану в посадці «Грабники» у с.Вікторів Галицької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, заїзд до якої здійснюється польовою дорогою від центральної проїзної дороги. Ліворуч від польової дороги знаходиться ліс, праворуч - виоране поле. Знаходячись біля лісопосадки, ОСОБА_5 вказав на місце, куди 10.10.2023 о 20 год 30 хв у багажнику автомобіля його привіз ОСОБА_19 і ще один чоловік, а також ОСОБА_5 вказав на місце, де зупинився і знаходився автомобіль марки «Skoda Octavia». Крім того, ОСОБА_5 показав місце біля лісу та поля, де ОСОБА_19 наносив йому удари прикладом від рушниці в область обличчя, а також, разом з іншим чоловіком, завдавав ударів руками та ногами по тулубу, обличчю, вимагаючи гроші. Під час проведення огляду місцевості нічого не вилучалось (т.1 а.с.193-198).
		За результатами оперативно-розшукових заходів працівниками УКР ГУНП в Івано-Франківській області установлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є жителем АДРЕСА_1 , користується мобільним номером НОМЕР_6 , автомобілем «Skoda Octavia», 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , має зареєстровану зброю: рушницю гладкоствольну Mossberg TR НОМЕР_7 , пістолет газовий НОМЕР_8 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є жителем АДРЕСА_1 , користується мобільним номером НОМЕР_9 (т.1 а.с.199). 
		Згідно інформації з ОКП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 27.02.2024 №113/01-21 право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстровано за ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24.10.1996. Згідно інформації Інформаційного порталу Національної поліції, автомобіль «Skoda Octavia», 2008 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.201-205).
		Відповідно до листа начальника відділу кримінального аналізу ГУНП в Івано-Франківській області №354/108/342024 від 20.03.2024, на виконання листа УКР ГУНП в Івано-Франківській області щодо надання інформації в рамках кримінального провадження №12024090000000132, внесеного 22.02.2024 до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, направлено інформації з підсистеми ІПНП «Гарпун» щодо фіксацій руху автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , у визначені у запиті періоди часу із зазначенням напрямку руху транспортного засобу (т.1 а.с.206).
		Так, відповідно до наданих відділом кримінального аналізу ГУНП в Івано-Франківській області даних, зафіксованих камерами підсистеми ІПНП «Гарпун», за маршрутом руху автомобіля з д.н.з. НОМЕР_3 у період з 10.10.2023 до 11.10.2023 та 20.02.2024 вказаний автомобіль зафіксовано на відеозаписах камер спостереження: 10.10.2023 о 19 год 20 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А в сторону вул. О. Блавацького з центра м. Івано-Франківськ; о 21 год 01 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А у напрямку виїзду з вул. О. Блавацького; о 21 год 13 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька, 74 у напрямку центра м. Івано-Франківськ на виїзд; о 21 год 16 хв у м. Івано-Франківськ по Калуському шосе у напрямку виїзду з м. Івано-Франківськ в сторону м. Калуша; о 23 год 03 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А у напрямку вул. О. Блавацького; 11.10.2023 о 09 год 25 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А у напрямку виїзду з вул. Блавацького в сторону центра м. Івано-Франківськ, о 09 год 32 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Бандери, 62_1 у напрямку центра м. Івано-Франківськ, о 09 год 56 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Бандери, 62_3 у напрямку зі сторони центра м. Івано-Франківськ; 20.02.2024 о 10 год 14 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А у напрямку виїзду з вул. Блавацького в сторону центра м. Івано-Франківськ, о 10 год 21 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 268 у напрямку від центра міста на виїзд з м. Івано-Франківськ, о 10 год 27 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 433 у напрямку виїзду з Івано-Франківська у сторону с. Черніїв, о 19 год 17 хв у м. Івано-Франківськ на перехресті вул. Набережна - Флотська в сторону Пасічнянського моста, о 20 год 08 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 433 у напрямку в`їзду в м. Івано-Франківськ зі сторони с. Черніїв, о 20 год 11 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 268 в сторону центра м. Івано-Франківськ зі сторони с. Черніїв, о 20 год 21 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А в сторону вул. Блавацького зі сторони с. Черніїв, о 20 год 45 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Коновальця, 264А у сторону вул. Блавацького, о 23 год 55 хв у м. Івано-Франківськ по вул. Галицька, 74 у сторону центра м. Івано-Франківськ на виїзд з міста (т.1 а.с.207-212). 
		Відповідно до листа начальника відділу кримінального аналізу ГУНП в Івано-Франківській області №455/108/34-2024 від 01.04.2024, згідно системи ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстровані транспортні засоби на ОСОБА_9 відсутні; з реєстраційної картки транспортного засобу - автомобіль марки «Skoda Octavia», 2008 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_3 , належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_11 , виданий 26.05.2015 ІФ МУВС (т.1 а.с.213 -214).
		Як вбачається з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.08.2024, на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.07.2024 у АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » вилучено інформацію про рух коштів по банківських картках № НОМЕР_12 ( ОСОБА_5 ), № НОМЕР_4 ( ОСОБА_8 ), яку записано на носій формації - CD-R диск (т.1 а.с.215-217).
		Відповідно до протоколу огляду речей від 02.09.2024, оглянуто оптичний носій інформації - CD-R диск, на якому міститься інформація про рух коштів по банківських картках № НОМЕР_12 ( ОСОБА_5 ), № НОМЕР_4 ( ОСОБА_8 ). При відкритті файлу «3244302278_16481068_НОМЕР_4.xlsx» встановлено, що у ньому міститься інформація про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , за період часу з 01.03.2023 до 04.07.2024. Зокрема, 11.10.2023 о 09 год 48 хв на карту ОСОБА_8 № НОМЕР_4 відбулось перерахування власних коштів у сумі 13 310 грн з карти № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_13 (Додаток 1). При відкритті файлу «3554500851_23860995_НОМЕР_12.xlsx» встановлено, що у ньому міститься інформація про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_12 , яка належить ОСОБА_5 . Так, 11.10.2023 о 09 год 18 хв у банкоматі ТЦ « ІНФОРМАЦІЯ_10 », що по АДРЕСА_10 , ОСОБА_5 проводилось зняття готівки в сумі 20 000 грн з банківської карти № НОМЕР_12 . Того ж дня о 09 год 48 хв з банківської карти № НОМЕР_12 , що належить ОСОБА_5 , відбулось перерахування власних коштів у сумі 13 310 грн на карту № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_8 (Додаток №2) (т.1 а.с.218-225).
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 31.08.2024, перебуваючи біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 погодився розповісти та показати на місці обставини вимагання у нього грошових коштів. ОСОБА_5 вказав місце, де він знаходився поблизу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », коли з авто «Skoda Octavia» вийшов ОСОБА_19 , вдарив його кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю, а з носа пішла кров, після чого його били ногами по тулубу, руках і голові. Далі ОСОБА_5 вказав, як ОСОБА_50 і ОСОБА_45 підняли його за руки і ноги, понесли до автомобіля, закинули до багажника і повезли в ліс. Надалі ОСОБА_5 показав місце у лісопосадці «Грабники», де його витягнули його із багажника. Біля припаркованого автомобіля ОСОБА_5 показав місце, де ОСОБА_45 наказав йому стати на коліна, а ОСОБА_51 сказав витягнути із автомобіля рушницю. Далі ОСОБА_5 показав, як він став на коліна, ОСОБА_50 тримав його за капюшон, а ОСОБА_45 , зарядивши рушницю, навів її повз нього, почав стріляти в землю, зробивши два вистріли, а потім били його руками і ногами. При нанесенні ударів ОСОБА_45 вимагав у нього гроші в сумі 2000 доларів США. Потім ОСОБА_45 і ОСОБА_50 поїхали в сторону с.Майдан, а він пішов додому. Крім того, біля будинку за місцем свого проживання ОСОБА_5 вказав напрямок по вулиці вниз, у якому він відійшов наприкінці грудня 2023 року, ховаючись від ОСОБА_52 , щоб той знову не побив його. Відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту долучено до протоколу на флешкарті «micro SD», досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено (т.1 а.с.226-242).
		Відповідно до протоколів тимчасових доступів до речей і документів від 24.07.2024 та 12.08.2024, що здійснено на підставі ухвал слідчих суддів Івано-Франківського міського суду від 04.07.2024, отримано тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до інформації, яка перебуває у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Інформацію вилучено в електронному вигляді та перекопійовано на оптичні носії інформації - диски CD-R (т.2 а.с.12-18).
		Відповідно до протоколу огляду речей від 06.09.2024, оглянуто оптичний носій інформації CD-R із інформацією ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » щодо абонентських номерів. Під час огляду встановлено, що 10.10.2023 у період часу з 20 год 41 хв до 21 год 27 хв мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_9 (ІМЕІ НОМЕР_14 ), яким користується ОСОБА_9 , рухався з зони дій базової станції у АДРЕСА_7 , здійснюючи телефонні дзвінки з ОСОБА_8 о 20 год 41 хв, 20 год 47 хв, 20 год 50 хв, після чого рухався у зоні дії базових станцій у АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , село Угринів (авторинок), село Майдан. У період з 21 год 42 хв до 22 год 30 хв перебував у дії базових станцій, що покривають місце вчинення злочину (базові станції с.Вікторів Івано-Франківського району Івано-Франківської області); з 22 год 39 хв до 23 год 08 хв повертався з місця вчинення злочину (базові станції АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 ). Наступного дня з 09 год 12 хв до 10 год 54 хв рухався у центральну частину міста і в зворотному напрямку (базові станції АДРЕСА_7 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_11 ), перебував у центральній частині міста (базові станції АДРЕСА_16 ), а потім рухався у зворотному напрямку (базові станції АДРЕСА_10 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_7 ). У період часу з 20 год 41 хв до 21 год 27 хв 10.10.2023 мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_8 , рухався до місця вчинення злочину (базові станції АДРЕСА_7 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_13 , вул.Франка, с.Єзупіль Івано-Франківського району Івано-Франківської області, с.Майдан Івано-Франківського району Івано-Франківської області); при цьому 10.10.2023 о 20 год 40 хв здійснював дзвінок ОСОБА_5 , о 20 год 41 хв - дзвінок з ОСОБА_9 , о 20 год 42 хв і о 20 год 43 хв - дзвінок ОСОБА_5 , о 20 год 47 хв і о 20 год 50 хв - дзвінки з ОСОБА_9 , о 20 год 59 хв, 21 год 20 хв, 21 год 34 хв, 21 год 40 хв, 21 год 42 хв - дзвінки ОСОБА_5 , перебуваючи при цьому у період часу з 21 год 31 хв до 22 год 25 хв в дії базових станцій, що покривають місце вчинення злочину (базові станції с.Вікторів Івано-Франківського району Івано-Франківської області); у період часу з 22 год 27 хв до 23 год 08 хв повертався з місця вчинення злочину (базові станції с.Майдан Івано-Франківського району Івано-Франківської області, с.Угринів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_19 ), знову телефонуючи ОСОБА_5 о 22 год 41 хв. Наступного дня 11.10.2023 у період часу з 09 год 12 хв до 10 год 54 хв рухався з місця проживання у центральну частину міста і у зворотному напрямку (базові станції АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 ) та перебував у центральній частині міста (базові станції АДРЕСА_11 ), рухався у зворотному напрямку (базові станції АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_7 ), здійснюючи телефонні дзвінки з ОСОБА_5 о 9 год 12 хв, 9 год 39 хв, 9 год 44 хв. Також встановлено, що мобільний термінал із абонентським номером НОМЕР_6 (ІМЕІ НОМЕР_15 ), яким користується ОСОБА_8 , з`єднювався із мобільним терміналом із абонентським номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_5 , 28.02.2024 о 19 год 36 хв та 30.05.2024 о 19 год 35 хв (т.2 а.с.19-29).
		Відповідно до протоколу обшуку від 16.09.2024, що проведений на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.09.2024, проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_6 (за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ), виявлено мобільний телефон марки «Redmi 12» із сім картами НОМЕР_6 , НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_8 , мобільний телефон марки «Redmi» із сім картою НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_9 , посвідчення №8 від 15.01.2024 БО « ІНФОРМАЦІЯ_14 », банківські карти АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_18 , « ІНФОРМАЦІЯ_15 » НОМЕР_19 , « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , що належать ОСОБА_8 , та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_24 , « ІНФОРМАЦІЯ_16 » НОМЕР_25 , що належать ОСОБА_9 ; пістолет ПГШ 790, калібр 9 мм, НОМЕР_26 , з магазином та одним патроном, дозвіл серії НОМЕР_27 від 22.04.2021 (НОМЕР_42); рушницю «Mossbeng», калібр 12 мм, № НОМЕР_28 , із набоями 12 калібру, приклад якої із нового дерева (не пофарбований), дозвіл серії НОМЕР_29 (НОМЕР_41) від 08.02.2023 (т.2 а.с.30-35).
		Вилучені мобільний телефон марки «Redmi 12» із сім картами НОМЕР_6 , НОМЕР_16 , марки «Redmi» із сім картою НОМЕР_17 , посвідчення №8 від 15.01.2024 БО « ІНФОРМАЦІЯ_14 », банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » НОМЕР_18 , пістолет ПГШ 790, калібр 9 мм, НОМЕР_26 , з магазином та одним патроном, дозвіл серії НОМЕР_27 від 22.04.2021 (НОМЕР_42), рушницю «Mossbeng», калібр 12 мм, № НОМЕР_28 , із набоями 12 калібру, дозвіл серії НОМЕР_29 (НОМЕР_41) від 08.02.2023, переносну сумку патронів визнано речовими доказами згідно постанови від 16.09.2024 (т.2 а.с.36) та накладено арешт ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 18.09.2024 (т.2 а.с.37-40). 
		Відповідно до огляду речей від 16.10.2024, оглянуто речі, вилучені 16.09.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 : мобільний телефон марки «Redmi», темного кольору, із пошкодженим захисним склом на екрані, магнітним тримачем на задній кришці, що належить ОСОБА_9 ; посвідчення волонтера №8, видане БО « ІНФОРМАЦІЯ_17 » на прізвище ОСОБА_9 , видане 15.01.2024, строк дії до 15.01.2025; банківська картка «Золота для виплат» АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_18 , термін дії до 01/28; мобільний телефон марки «Redmi 12», темного кольору, у силіконовому чохлі, із пошкодженим захисним склом, магнітним тримачем на чохлі, із наліпкою на задній частині, що належить ОСОБА_8 . Під час огляду телефону марки «Redmi», який належить ОСОБА_9 , інформації, що може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, не виявлено. Також оглянуто мобільний телефон марки «Redmi 12», що належить ОСОБА_8 , сім картка НОМЕР_6 . У додатку « ОСОБА_53 » - НОМЕР_30 , контакт « ОСОБА_54 » - НОМЕР_31 , що належить потерпілому ОСОБА_5 . При огляді додатку «Viber» виявлено обліковий запис « ОСОБА_20 », який під`єднаний до мобільного номеру НОМЕР_6 та електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_18 Виявлено переписку з контактом « ОСОБА_54 », який приєднаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_31 , що належить ОСОБА_5 (фотографії чорнових записів, пошкодженого замка, що надіслані ОСОБА_5 , номер карти НОМЕР_4 , що надіслане ОСОБА_8 06.10.2023) (т.2 а.с.41-52).
		Відповідно до протоколу огляду речей від 11.10.2024, оглянуто переносну сумку зеленого кольору, у якій виявлено мисливську рушницю із маркуванням «Mossberg», 12 калібру, № НОМЕР_28 , з набоями у кількості 21 шт. (12 калібру), дозвіл НОМЕР_41 від 08.02.2023 (НОМЕР_29) на право зберігання та носіння мисливської гладкоствольної зброї (рушниці) «Mossberg», 12 калібру, № НОМЕР_28 . Рушниця у неповному розібраному вигляді, приклад непофарбований, виготовлений із нового дерева, цівка пофарбована у темно-коричневий колір. Оглянуто також набої у кількості 5 штук (12 калібру), дозвіл НОМЕР_41 від 08.02.2023 (НОМЕР_29) на право зберігання та носіння мисливської гладковствольної зброї (рушниці) «Mossberg», 12 калібру, № НОМЕР_28 , на ім`я ОСОБА_8 , набої у кількості 16 штук (12 калібру), чорний футляр з чоками, опечатаний спецпакет, у якому знаходився газовий пістолет ПГШ 790, калібру 9 мм, НОМЕР_32 з, із магазином та одним патроном, дозвіл НОМЕР_42 від 22.04.2021 ( НОМЕР_27 ) на право зберігання та носіння газової зброї (пістолета) ПГШ 790, кал. 9мм, НОМЕР_33 , на ім`я ОСОБА_8 (т.2 а.с.53-58).
		Вказані речові докази оглянуто безпосередньо у судовому засіданні, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтвердили, що оглянуті речі дійсно належать їм, у тому числі ОСОБА_8 підтвердив, що вилучена мисливська рушниця із маркуванням «Mossberg», набої, газовий пістолет належать особисто йому, вилучені під час обшуку за їх місцем проживання, невідповідності з протоколом огляду не виявлено.
		Відповідно до протоколу пред`явлення речей для впізнання від 15.11.2024, потерпілий ОСОБА_5 вказав, що не зміг впізнати рушницю, оскільки пред`явлені рушниці між собою подібні та схожі за розміром на ту, з якої 10.10.2023 ввечері біля нього стріляли у землю (т.2 а.с.203-205).
		Як вбачається з протоколу огляду місцевості з фототаблицею від 11.10.2024, оглянуто місцевість, що знаходиться на території гаражного кооперативу №5 на перехресті вулиць Ясінських та Карпенка-Карого у м.Івано-Франківськ. На куті, поряд з проїзною ґрунтовою дорогою вул. Ясінських, розташований металевий гараж темно-сірого кольору (ідентифікаційний номер відсутній), на бічній частині якого проглядається напис, виконаний барвником чорного кольору: «Прийом металобрухту», на дверях - навісний замок. Істотних пошкоджень металевої конструкції цього гаража, а також відсутності завіс (кріплень), які б передбачали можливість проникнення - з фототаблиці не вбачається (т.2 а.с.61-65).
		Відповідно до протоколу огляду від 30.10.2024 з фототаблицею, з застосуванням відеозапису оглянуто гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться у гаражному кооперативі № НОМЕР_34 на перехресті вулиць Ясінських та Карпенка-Карого у м.Івано-Франківськ. На бічній стороні гаража (зі сторни проїжджої частини дороги вул.Ясінського) є напис: «Прийом металобрухту». Під час огляду приміщення встановлено, що в ньому знаходиться чорний та кольоровий металобрухт, хаотично розкиданий по всій площі гаража. З правої сторони (біля лічильника світла), на металевій підставці з дроту, виявлено, вилучено та упаковано записний зошит з написом «Modern», у якому містяться рукописні записи щодо обміну металобрухту (т.2 а.с.66-73).
		Вилучений у гаражі зошит оглянуто (протокол огляду від 11.11.2024, т.2 а.с.74-94), установлено, що у ньому містяться рукописні написи про облік чорного та кольорового металобрухту, зокрема, за період з 03.04 до 29.08 підраховано металобрухту на суму 150 385 грн, згідно постанови від 02.12.2024 визнано речовим доказом (т.2 а.с.95), оглянуто безпосередньо у судовому засіданні. Під час огляду ОСОБА_8 підтвердив, що це його зошит з записами (вид, вага та ціна) про придбання металобрухту.
		Відповідно до протоколу обшуку від 24.09.2024 з відеозаписом, проведено обшук автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , що знаходився по АДРЕСА_25 . Під час обшуку у багажному відділенні автомобіля виявлено матерчату нижню полку багажника із нашаруванням речовини бурого кольору, що вилучено, упаковано та опечатано (т.2 а.с.96-102), автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_10 , матерчату нижню полку багажника вказаного автомобіля згідно постанов від 16.09.2024 та 11.10.2024 визнано речовими доказами (т.2 а.с.103, 104, 115). 
		Матеріали справи містять копії документів, що підтверджують належність даного транспортного засобу на час інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_8 , у тому числі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_35 , згідно якого з 29.12.2022 автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 є власністю ОСОБА_8 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_36 , з 10.12.2024 власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_55 , змінено номерні знаки на НОМЕР_37 (т.2 а.с.105-110, 132-133). 
		У судовому засіданні безпосередньо досліджено речовий доказ - нижню полку багажника з нашаруванням РБК, обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив, що це поличка з багажника його автомобіля «Skoda Octavia». 
		Відповідно до висновку експерта №874 від 10.10.2024, кров потерпілого ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. У плямі на тканині нижньої полки багажника (об. №1) автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у вказаному об`єкті виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, кров, що виявлена на вищевказаному речовому доказі, може належати особі (особам) групи В з ізогемаглютиніном анти-А або АВ за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_5 (т.2 а.с.111 -114).
		За клопотаннями слідчого (т.2 а.с.208-213) на підставі ухвал слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду (т.2 а.с.220-224) на виконання доручень слідчого (т.2 а.с.214, 219), оперативним підрозділом УКР ГУПН в Івано-Франківській області у даному кримінальному провадженні проведено негласні слідчі (розшукові) дії (т.2 а.с.225-234).
		Як вбачається з протоколів за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 12.04.2024 та 23.05.2024 (т.2 а.с.235-237), вказана НСРД проводилась на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_19 №540т від 26.02.2024 щодо ОСОБА_5 . Установлено, що 28.02.2024 о 19 год 36 хв ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_5 , останній запитав: «ОСОБА_23, то вже ти приїхав повибивав двері в хаті?». ОСОБА_8 : «Я ще тебе уб`ю (н.л.), де гроші? Я питаю (н.л.)?». ОСОБА_5 : «Порішаю - тобі подзвоню». ОСОБА_8 : «Коли (н.л.)? Скільки днів чекати (н.л.)?». ОСОБА_5 : «Не знаю, з понеділка тобі подзвоню». ОСОБА_8 : «З понеділка я чекаю на гроші, нема - я приїду тебе (н.л)». ОСОБА_5 : «Я поїхав в командировку ітак з понеділка». ОСОБА_8 : «Не (н.л.) мені ОСОБА_56 ), ти (н.л.) своєю (н.л.). Ти є дома, я знаю, я тебе (н.л.) втлумлю (н.л.), я тобі сказав, що мені гроші з понеділка, до середи мають бути гроші, нема - тобі (н.л.), я тобі говорю (н.л.). ОСОБА_5 : «Добре, я поняв». ОСОБА_8 : «(н.л.) тобі буде, як не буде грошей». Аудіозапис досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідності не виявлено. 
		У протоколі за результатами проведення НСРД №2379т/108/24 від 23.05.2024 (т.3 а.с.1-62), зокрема, відображено зміст розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 25.04.2024 о 14 год 43 хв, згідно якої ОСОБА_8 запитував ОСОБА_9 : «Слухай, скажи мені: а є.. знаєш когось, хто може борг вибити?», на що ОСОБА_9 відповів: «По-перше, не знаю. По-друге, ОСОБА_23 , не говори такі речі, мене можуть слухати» (т.3 а.с.61).
		Згідно протоколів за результатами проведення НСРД від 28.06.2024 (т.2 а.с.238-243) вбачається наявність телефонної розмови 30.05.2024 о 19 год 35 хв між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у якій ОСОБА_8 казав ОСОБА_5 : «Добрий день», «Шо як справи?», «Ти що забув про мене?», «В смислі ти приїдеш, будеш рішати? А до того що, рішити не можеш?». ОСОБА_5 : «Не маю зараз грошей, такої великої суми», обговорюють можливість сплати ОСОБА_5 по 5000 грн щомісяця. ОСОБА_8 : « Я не знаю, ОСОБА_13 , я чекаю (н.л.), от коли, бо дивись, мене вже тоже це (н.л.), не ти один такий.. Си рухай, думай давай, я тобі номер карти скину і мені треба (н.л.) гроші, коли будеш, я чекаю», «Не подзвониш», «Я тебе у Ходорові найду (н.л.)… В мене там є такі пацани - лиш сума буде рости в дуже великих кількостях. Не буде 50, буде 100. А ще раз приїду - буде 150 і поїдеш ти тоді робити в друге місце (н.л.). Я тебе відвезу десь під Верховину, там ліс треба буде мені валити, та й будеш там робити». ОСОБА_5 : «Поняв». ОСОБА_8 : «Будеш робити за їду». Аудіозапис досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідності не виявлено.
		Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109-24/14143-В3 від 11.10.2024, голос та мовлення особи (висловлювання якої позначено індексом «М» (умовне позначення фігуранта) у протоколі за результатами НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , 2375т/108/24 від 23 травня 2024 року), у фонограмі файлу « НОМЕР_38 », що промовляє фрази: «Я ще тебе уб`ю (н.л.), де гроші, я питаю, (н.л)?», «Коли (н.л.), скільки днів чекати, (н.л.)?» та яка і далі бере участь в розмові; у фонограмі файлу з назвою «19-35-00.1-49», що промовляє фрази: «Добрий день», «Шо як справи?», «Ти що забув про мене?», та яка і далі бере участь в розмові; у фонограмі файлу з назвою «15-44-16.1-143», «Що там?», «Та я поняв», та яка і далі бере участь у розмові, належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.116-125). З висновку експерта вбачається, що мова йде про наведені вище телефонні розмови.
		Матеріали справи містять заяву ОСОБА_5 від 18.11.2024, який вказав, що, повністю усвідомлюючи значення своїх дій, повідомляє всім зацікавленим особам, що він не має та у подальшому не буде мати будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за фактом подій викладених у кримінальному провадженні №12024090000000132 від 22.02.2024. Завдані збитки йому відшкодовані у повному обсязі, з цивільним позовом за вказаним фактом звертатись не буде. При визначенні покарання - просив суворо не карати. Заява подана ним добровільно без будь-якого тиску, наслідки її підписання зрозумілі. Відповідно до розписки від 18.11.2024, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 2000 доларів США як відшкодування завданих матеріальних та моральних збитків за фактами подій, викладених у кримінальному провадженні №12024090000000132 від 22.02.2024 (т.2 а.с.206-207).
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.4 ст.189 КК України як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), з погрозою вбивства, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчинене в умовах воєнного стану; за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_9 за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб. 
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, визнали у повному обсязі. Суд звертає увагу на узгодженність дій обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 при незаконному позбавленні волі потерпілого ОСОБА_5 10.10.2023 у с.Вікторів Галицького району, що безумовно свідчить про те, що вони діяли за попередньою змовою. 
		Щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.4 ст.189 КК України, загалом не оспорюючи обставини кримінального правопорушення (крім використання зброї), позиція сторони захисту зводилася до того, що за вказаних обставин дії ОСОБА_8 за ч.4 ст.189 КК України кваліфіковано неправильно, оскільки збоку ОСОБА_8 до ОСОБА_5 мало місце примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, а тому дії ОСОБА_8 у цій частині слід кваліфікувати за ч.2 ст.355 КК України.
		З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №303/3224/20 провадження №51-3342км20, якщо згідно з обвинувальним актом особа обвинувачується у вчиненні вимагання (ст.189 КК), а з обставин кримінального провадження вбачається, що потерпілий мав заборгованість перед обвинуваченим, яку останній вимагав повернути, застосовуючи при цьому насильство або погрозу його застосування, судам належить перевірити у вчиненому наявність/відсутність ознак примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань (ст.355 КК), здійснюючи розмежування вказаних вище суміжних складів кримінальних правопорушень. Зокрема, суди повинні встановити, якими мотивами керувався обвинувачений, вимагаючи в потерпілого передати майно з погрозою вбивства, чи існувало в потерпілого цивільно-правове зобов`язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством, яке намагався примусити виконати обвинувачений.
		При розмежуванні злочинів, передбачених ст.189 КК України та ст.355 КК України, необхідно виходити з того, що при вимаганні винна особа керується виключно корисливим умислом на заволодіння не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Застосування погроз чи насильства без такого умислу з метою примусити потерпілого до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов`язання належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 355 КК України. 
		При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за цією статтею може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов`язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством. 
		Відповідно до диспозиції ч.1 ст.355 КК України, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань - це вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодженням чи знищенням їх майна за відсутності ознак вимагання. Частина 2 ст.355 КК передбачає як одну з кваліфікуючих ознаку такого примушування - з погрозою вбивства, а ч.3 ст.355 КК як одну з кваліфікуючих ознак - поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я. 
		Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2019 року (справа №716/2142/17 провадження №51-8136км18), вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.355 КК, має місце, коли особу, яка взяла на себе цивільно-правові зобов`язання, примушують виконати їх чи відмовитись від виконання. Якщо потерпілий не має ніяких цивільно-правових зобов`язань, а його примушують, зокрема, передати майно чи права на нього або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, має місце злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.189 КК України (вимагання). 
		Отже, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.355 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують додержання нормативно встановленого порядку виконання цивільно-правових зобов`язань, а додатковим - суспільні відносини, що забезпечують здоров`я, особисту волю, безпеку, недоторканість особи, її власність. При цьому суб`єкт злочину діє з прямим умислом, тобто усвідомлює, що вимагає виконання чи невиконання договору, угоди чи іншого цивільно-правового зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, і бажає так чинити. Мотиви й мета можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. 
		При цьому за змістом диспозиції ч.1 ст.355 КК України, цивільно-правові зобов`язання, до виконання яких примушується потерпілий, мають випливати з передбачених законом підстав.
		У даному кримінальному повадженні під час допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 стверджував, що на початку вересня 2023 ОСОБА_8 сказав повернути кошти за нестачу металу у розмірі 70 000-75 000 грн, а також позичених 10 000 грн. І хоча вважав вимогу про повернення 75 000 грн неправомірною, оскільки максимум до 20 000 грн могла бути нестача, будучи побитим і заляканим 10.10.2023, безпідставно визнав цей борг і зобов`язався віддати ОСОБА_57 на його вимогу 2000 доларів США, які повернув йому наступного дня (11.10.2023): 1000 доларів США, 20 000 грн готівкою і 13 310 грн переказав на банківську картку ОСОБА_8 . Отримавши кошти, ОСОБА_8 вказав, що порахує, скільки він ще ще винен. У грудні 2023 ОСОБА_8 зателефонував знову ОСОБА_5 і сказав віддати ще 50 000 грн. Знав, що жодних коштів ОСОБА_8 не винен, однак після подій 10.10.2023 боявся за своє життя і сказав, що збиратиме гроші. У лютому 2024 ОСОБА_19 зателефонував до нього знову і вимагав негайно віддати гроші, сказав, що їде до нього у село, а тому, будучи наляканим, втік з дому, бачив, що до його будинку проникли кілька осіб, вибивши двері, порозкидали у будинку, після чого звернувся до правоохоронних органів, заявивши про вчинення щодо нього злочину. Через деякий час ОСОБА_19 знову йому телефонував, погрожував насильством і вбивством, вимагав віддати 50 000 грн, а як не віддасть це, то буде віддавати 100 000 грн і 150 000 грн.
		Сторона захисту наполягала, що відносини, які виникли між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , по суті є цивільно-правовими, що полягають у обов`язку працівника ОСОБА_5 відшкодувати роботодавцю ОСОБА_8 шкоду, заподіяну внаслідок недостачі закупленого металобрухту.
		При цьому жодних доказів на підтвердження того, що між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_8 існували цивільно-правові відносини з підстав, передбачених законом, судом не встановлено.
		Так, відповідно ч.1, ч.3 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
		Відповідно до ст.24 КЗпП, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою.
		Відповідно до ч.1, ч.2 ст.130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
		Відповідно до ст.132 КЗпП, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. 
		Статтею 134 КЗпП передбачено вичерний перелік випадків, коли відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, жодний з яких не відповідає тим, які існували між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . 
		Відповідно до ст.135-3 КЗпП, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
		Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, регламентується ст.136 КзПП. Так, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.
		У даному кримінальному провадженні установлено, що обвинувачений ОСОБА_8 у гаражі № НОМЕР_2 у гаражному кооперативі АДРЕСА_27 організував прийом та збирання металобрухту, не маючи при цьому ліцензії на операції з брухтом чорних та кольорових металів. У квітні 2023 обвинувачений ОСОБА_8 для прийому металобрухту без укладення трудового договору прийняв на роботу ОСОБА_5 , при цьому договір про повну матеріальну відповідальність працівника у обов`язковій письмовій формі (ст.ст.134, 135-1 КЗпП) теж не укладався. Операції з брухтом чорних та кольорових металів здійснювалися з порушенням чинного законодавства, ОСОБА_5 працював у ОСОБА_8 неофіційно, належний бухгалтерський облік не вівся, запис закуплених металів та їх вартість здійснювався у зошит, фото аркушів якого надсилався ОСОБА_8 . Немає не лише жодного документу, яким би підтверджувалася повна матеріальна відповідальність ОСОБА_5 у разі виявлення недостачі, а й будь-якого документу, яким ця недостача в установлений законом спосіб була б виявлена, а також установлено суму збитків, заподіяної внаслідок такої недостачі. 
		Навіть за умови, що недостача все ж таки могла бути допущена, що не заперечується потерпілим ОСОБА_5 , однак з його слів - максимально на суму 20000 грн, то за умови належного укладення трудового договору і дотримання процедури визначення розміру заподіяної шкоди, відшкодування такої шкоди, заподіяної з вини працівника, що не є посадовою особою, та за відсутності підстав для повної матеріальної відповідальності (у тому числі на підставі письмового договору про повну матеріальну відповідальність) здійснюється у межах середнього місячного заробітку працівника.
		Зі слів обвинуваченого ОСОБА_8 , середньомісячний заробіток ОСОБА_5 становив 10 000 грн. 
		Отже, вимога обвинуваченого ОСОБА_8 до потерпілого ОСОБА_5 не випливає з передбачених законом підстав. 
		Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №461/877/17 провадження №51-8001км18, відмежовуючи примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань від вимагання, слід виходити з того, що при вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст.355 КК, винний не посягає на чуже майно, право на нього, не вимагає від потерпілого вчинення інших дій майнового характеру, які останній не зобов`язаний вчиняти. Він примушує потерпілого виконати свій юридичний обов`язок, який випливає з цивільно-правових зобов`язань. При вчиненні цього злочину посягання на власність відсутнє, більше того, винний шляхом примушування може прагнути поновити порушені з вини потерпілого відносини власності. Таким чином, вимога при вчиненні злочину, передбаченого ст.355 КК, як вже зазначалось, може мати правомірний характер. Вимагач же такого права не має навіть в принципі, його вимога завжди позбавлена будь-яких законних підстав. За таких обставин утворюється ще одна відмінність вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань: у першому випадку обидві складові злочину (вимога і насильницька дія) мають протиправний характер, у другому - вимога може мати правомірний характер.
		У вказаній справі і вимога передачі коштів, і насильницька дія ОСОБА_8 щодо потерпілого ОСОБА_5 мали протиправний характер.
		Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.355 КК, виражається у примушуванні до виконання або невиконання цивільно-правових зобов`язань (договір, правочин або інше цивільно-правове зобов`язання). За змістом закону відповідальність за ст.355 КК може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов`язання, що виникло на підставах, передбачених чинним законодавством. При цьому вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов`язання - це викладена в рішучій (категоричній) формі пропозиція винного до потерпілого негайно або у визначений час виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) чи інше цивільно-правове зобов`язання. Вимога має бути конкретною, чітко визначеною. Неконкретизована вимога розглядуваного складу злочину не утворює (постанова ККС ВС від 14.12.2023 у справі №164/1432/18 провадження № 51-5140км21).
		Суд зауважує, що у розглядуваній справі вимога ОСОБА_8 спершу стосувалася передачі йому ОСОБА_5 2000 доларів США як компенсації за нестачу металобрухту і повернення позичених коштів, а після того, як вказана вимога була фактично виконана 11.10.2023, ОСОБА_8 вказав, що порахує, скільки ще йому ОСОБА_5 винен. У грудні 2023 ОСОБА_8 вимагав у ОСОБА_5 , щоб той повернув йому ще 50 000 грн, а у розмові від 30.05.2024 (зафіксованій на НСРД) ОСОБА_8 , вимагаючи гроші, повідомив ОСОБА_5 , що «сума буде рости в дуже великих кількостях. Не буде 50, буде 100. А ще раз приїду - буде 150», отже, мало місце вимагання, яке очевидно виходило за межі ймовірної суми недостачі.
		За таких обставин доводи захисника про те, що органом досудового розслідування неправильно кваліфіковано дії ОСОБА_8 за ст.189 КК України, оскільки мало місце примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, є безпідставними, а покази обвинувачених у цій частині суд оцінює критично як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.4 ст.189 КК України. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином (ч.4 ст.189 КК) та нетяжким злочином (ч.2 ст.146 КК), дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий (т.3 а.с.63), одружений (т.1 а.с.62, т.3 а.с.66-67), має на утриманні 1 малолітню дитину ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_21 (т.1 а.с.63, т.3 а.с.70-71), має середню освіту, на час затримання працював водієм у Верховинській філії ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_43 від 06.12.2015, т.1 а.с.61), за місцем роботи та проживання характеризується позитивно (т.1 а.с.60, т.3 а.с.65), згідно довідки №17784 від 08.10.2024 в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та протягом життя в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_23 » не звертався, амбулаторну допомогу не отримував (т.3 а.с.64), має на утриманні матір - ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , що згідно довідки серії НОМЕР_44 є особою з інвалідністю 3 групи з 01.02.2012 (т.1 а.с.115), а також батька - ОСОБА_59 , 1960 р.н., що згідно довідки серії МСЕ №136832 є особою з інвалідністю 2 групи з 01.10.2004 (т.1 а.с.116); добровільне відшкодування завданої шкоди, щире каяття за ч.2 ст.146 КК України як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.189 КК України - позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з конфіскацією усього майна, за ч.2 ст.146 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим; враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_5 , що просив обвинувачених суворо не карати (т.2 а.с.206-207); позицію обвинуваченого ОСОБА_8 , що просив врахувати щире каяття та визнання вини за ч.2 ст.146 КК України, відшкодування збитків та примирення з потерпілим, характеристику потерпілого, а також обставини вчинення даного правопорушення, а тому перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.189 КК України на ст.355 КК України; позицію захисника обвинуваченого, що просив при призначенні покарання ОСОБА_8 врахувати відшкодування збитків, визнання вини за ч.2 ст.146 КК України та практично всіх обставин кримінального правопорушення (крім використання рушниці), за вказаних обставин перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч.4 ст.189 КК України на ч.2 ст.355 КК України та з урахуванням особи ОСОБА_8 , що раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину і є учасником бойових дій, призначити йому покарання у межах санкції ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки; суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.4 ст.189 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.2 ст.146 КК України - у виді обмеження волі, визначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий (т.3 а.с.87), неодружений (т.3 а.с.90-91), має на утриманні 1 неповнолітню дитину ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_25 (т.3 а.с.92-94), має вищу освіту, зі слів - працює неофіційно автомеханіком, середньомісячний дохід - 15 000-20 000 грн, за місцем проживання характеризується позитивно (т.3 а.с.89), згідно довідки №17782 від 08.10.2024 в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та протягом життя в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_23 » не звертався, амбулаторну допомогу не отримував (т.3 а.с.64), має на утриманні матір - ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , що згідно довідки серії НОМЕР_44 є особою з інвалідністю 3 групи з 01.02.2012 (т.1 а.с.115), а також батька - ОСОБА_59 , 1960 р.н., що згідно довідки серії МСЕ №136832 є особою з інвалідністю 2 групи з 01.10.2004 (т.1 а.с.116); щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_9 (т.3 а.с.182-187), беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб), орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
		З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.146 КК України - позбавлення волі на строк 2 роки; позицію потерпілого ОСОБА_5 , що просив обвинуваченого суворо не карати (т.2 а.с.206-207); позицію обвинуваченого ОСОБА_9 , що просив суворо його не карати, призначивши покарання, не пов`язане з позбавленням волі; позицію захисника обвинуваченого, що просив врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав вину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, у тому числі надаючи від початку досудового розслідування визнавальні покази, належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 , відшкодування заподіяної шкоди та примирення з потерпілим, що свідчать про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства, та призначити ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді пробаційного нагляду; суд вважає, що у даному випадку наявні кілька обставин, що пом`яшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, з урахуванням особи винного (раніше несудимий, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з вищою освітою, працює, хоч і неофіційно, маючи стабільний дохід, позитивно характеризується, має на утриманні батьків, що є особами з інвалідністю 2 та 3 групи, які потребують догляду, вчинив нетяжкий злочин, у вчиненні якого щиро розкаявся, сприяв досудовому розслідуванню та судовому розгляду, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому ОСОБА_5 , відсутність претензій потерпілого), враховуючи також досудову доповідь про можливість виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі, суд вважає за можливе у даному випадку на підставі ч.1 ст.69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч.2 ст.146 КК України, та призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням відповідних обов`язків, оскільки саме таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		До вступу вироку у законну силу застосовані запобіжні заходи до обвинувачених ОСОБА_8 у виді тримання під вартою та ОСОБА_9 у виді домашнього арешту з покладеними обов`язками залишити без змін. 
		Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 170, 370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд- 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, та призначити йому покарання: 
		за ч.4 ст.189 КК України - позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією усього майна;
		за ч.2 ст.146 КК України - обмеження волі на строк два роки. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією усього майна. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення з 16.09.2024 року до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - пробаційний нагляд на строк три роки. 
		Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_9 запобіжний захід - домашній арешт з забороною залишати домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у період від 21 год 00 хв до 06 год 00 хв, та з покладенням обов`язків, визначених ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_26 від 15 січня 2025 року - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави із зарахуванням на рахунок НОМЕР_39 , отримувач: ГУК в АДРЕСА_26 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_27 (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 5571 грн 30 коп процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи відео-, звукозапису №СЕ-19/109-24/14143-ВЗ від 11.10.2024 (т.2 а.с.126).
		Речові докази: 
		- згідно постанови від 16.09.2024 (т.2 а.с.36): рушницю «Mossberg» з набоями, переносну сумку, пістолет ПГШ з магазином і патроном, що зберігаються в УЛМТЗ ГУНП в Івано-Франківській області (т.2 а.с.59-60), мобільний телефон марки «Redmi 12» з сімкартами, належні ОСОБА_8 - конфіскувати; банківську картку, посвідчення БО « ІНФОРМАЦІЯ_14 », дозвіл № НОМЕР_40 і дозвіл НОМЕР_42 - повернути обвинуваченому ОСОБА_8 , мобільний телефон «Redmi» - вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_9 (постанова від 11.12.2024, т.2 а.с.136-137);
		- згідно постанови від 02.12.2024 (т.2 а.с.95): записний зошит, що зберігається у камері схову речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_28 - знищити;
		- згідно постанови від 16.09.2024 (т.2 а.с.103): автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia», VIN-код НОМЕР_10 - з урахуванням постанови від 24.09.2024 (т.2 а.с.104) - повернути власнику ОСОБА_61 (т.2 а.с.133);
		- згідно постанови від 11.10.2024 (т.2 а.с.115) - матерчату нижню полку багажника автомобіля, що зберігається у камері схову речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_28 - знищити.
		Арешт на майно, вилучене під час обшуку, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 (т.2 а.с.37-40) з урахуванням ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.12.2024 (т.2 а.с.134-135), до вступу вироку у законну силу залишити без змін, після набрання вироком законної сили - скасувати.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_62

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...