Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/7806/26-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 17.02.2026. Зареєстровано: 18.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2026.

Номер судового провадження: 1-кс-11099/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024042030000109

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/7806/26-к
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42024042030000109 від 05.08.2024,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження № 42024042030000109 від 05.08.2024.
		Обгрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 190, ст. 368-5, 366-2, ч. 2 ст. 384 КК України. 
		Так, зазначено, що ОСОБА_4 , починаючи з 30.09.2024, обіймала посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), тобто була особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України, на яку поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведеного нормативно-правового акту, ОСОБА_4 усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, обіймаючи посаду начальника Дніпровського районного відділу державного екологічного нагляду (контролю) Дніпропетровської області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), з 01.01.2025 по 31.10.2025 набула активів вартістю 46 444 493 грн, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують її законні доходи.
		31.10.2025 у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США, що згідно з офіційним курсом на 31.12.2024 становило 36 943 467 грн, та 201 500 євро, що згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становило 9 775 409 грн, тобто на загальну суму 46 718 876 гривень.
		При цьому різниця між вартістю набутих грошових активів ОСОБА_4 та її законними доходами становила 46 323 219 грн, що більше ніж у три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищувала законні доходи ОСОБА_4 .
		Таким чином, за результатами досудового розслідування 01.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, - у незаконному збагаченні, тобто набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж у три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.
		З врахуванням зазначеного, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, оскільки у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 є наявність достатніх даних, які свідчать про те, що 880 233 доларів США та 201 500 євро, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , є предметом злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, та підлягає спеціальній конфіскації.
		Таким чином, сторона обвинувачення просить слідчого суддю накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 на 880 233 доларів США та 201 500 євро, які було вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
		У судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, однак подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, вимоги підтримали.
		Власник майна, підозрювана ОСОБА_4 , її захисник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлені шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.
		З урахуванням скорочених строків розгляду клопотання про накладення арешту, належного повідомлення сторін про розгляд вказаного клопотання, положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе здійснити розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явилися.
		Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
		Судовим розглядом вставлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 190, ст. 368-5, 366-2, ч. 2 ст. 384 КК України.
		В рамках даного кримінального провадження, 31.10.2025 було проведено обшук, за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США, що згідно з офіційним курсом на 31.12.2024 становило 36 943 467 грн, та 201 500 євро згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становило 9 775 409 грн, тобто на загальну суму 46 718 876 гривень /а.м.25-37/.
		При цьому, як стверджує сторона обвинувачення різниця між вартістю набутих грошових активів ОСОБА_4 та її законними доходами становила 46 323 219 грн, що більше ніж у три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищувала законні доходи ОСОБА_4 .
		Таким чином, за результатами досудового розслідування 01.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України /а.м.17-23/.
		31.10.2025 постановою слідчого вилучені грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні /а.м. 38-45/.
		Відтак, сторона обвинувачення вказує про необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
		Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.
		При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.
		Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна.
		Статтею 96-2 КК України визначено випадки застосування спеціальної конфіскації.
		Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
		1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
		2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
		3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
		4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Законодавець нормами кримінального процесуального законодавства передбачив, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Відповідно до ч. 4 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
		Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
		Ухвалою слідчого судді від 27.01.2026 скасовано арешт з того ж майна, з клопотанням про арешт якого звертається слідчий в даному випадку. Заявником, в інтересах якого було подано клопотання, являвся ОСОБА_5 .
		Проте, згідно даних протоколу про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.12.2025, в якому міститься листування та телефонні розмови ОСОБА_4 , підозрювана обговорювала з третьою особою від кого буде подано клопотання про скасування арешту майна, погоджувала текст показань, зокрема що стосується знайомства із ОСОБА_5 , тривалого товаришування із ним, обставин, за яких він залишив гроші на зберігання. При цьому ОСОБА_4 просить скинути їй фотографію цієї особи, дані про його дату народження, приблизну адресу проживання, пояснюючи це тим, що ОСОБА_5 насправді ніколи не бачила. 
		Вказаним спростовуються обставини, повідомлені слідчому судді під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, та відповідно спростовуються доводи щодо належності вилучених у підозрюваної грошових коштів іншій особі. 
		З урахуванням спростування слідством обставин, що слугували підставою для скасування арешту майна, надходжу до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для арешту вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.
		В даному випадку пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання - задовольнити.
		Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 на 880 233 доларів США та 201 500 євро, які вилучено у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
		Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
		Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...