Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 632/306/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 18.02.2026. Зареєстровано: 18.02.2026. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2026.
Дата набрання законної сили: 16.02.2026
Номер судового провадження: 11-кп/818/387/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221120000271

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 632/306/24      Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/818/387/26    Суддя-доповідач: ОСОБА_2 
		Категорія: ч.1, ч.2, ч.3 ст.436-2 КК України
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 лютого 2026 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого  судді - ОСОБА_2 ,
		суддів - ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , 
		за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
		прокурора - ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Цим вироком
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алараївськ Свердловської області рф, громадянина України, з повною вищою освітою, який працює на посаді електромонтера АТ «Харківобленерго», не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає: АДРЕСА_1 , -
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.436-2 КК України, та йому призначено покарання:
		- за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 1 року позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю;
		- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке є його власністю. 
		Відповідно до ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7  покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, яке його власністю.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
		Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за проведення судової комплексної психолого  лінгвістичної експертизи мовлення на користь держави в сумі 28677 гривень 60 копійок. 
		Речові докази: копію протоколу огляду предмету від 21 жовтня 2022 року та паперовий конверт в якому знаходиться DVD диск на якому зафіксовані фотозображення до протоколу огляду предмету від 21.10.2022, - залишено в матеріалів кримінального провадження.
		На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України, речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 9» 4/ 128 GB зеленого кольору IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 , який знаходиться під зберігальною розпискою у ОСОБА_7 , - конфісковано у власність держави.
		 
		Як встановив суд, 28 червня 1996 року Верховною Радою України прийнято Основний Закон України - Конституцію України. Конституцією України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою та виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		31 травня 1997 року укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Відповідно Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02 березня 1999 року №42-ФЗ) Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та РФ та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
		Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права, вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV) від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), ігноруючи положення Конституції України, з 2014 року вище політичне та військове командування Російської Федерації спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ до суверенних кордонів території України.
		Так, 24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та інших військових формувань РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе господарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України, що є міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан та у подальшому продовжено указами Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року відповідно.
		Збройна агресія РФ продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		Однак, не зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_7 , достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 року Російською Федерацією, а саме підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, керуючись ідеологічними мотивами, підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, навесні 2022 року перебуваючи на робочому місці в приміщенні АТ «Харківобленерго» за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Наш шлях, 1, обіймаючи посаду електромонтера з експлуатації електролічильників ІІІ гр. кваліфікації Златопільського району з розподілу електроенергії АТ «Харківобленерго» Харківської області, на яку призначений наказом АТ «Харківобленерго» № 105 від 21 січня 2021 року, висловлювався у присутності працівників АТ «Харківобленерго» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на підтримку збройної агресії підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань РФ у здійсненні широкомасштабного вторгнення на територію суверенної держави Україна, підтримував взяття у полон військовослужбовців Збройних Сил України Збройними Силами та іншими військовими формуваннями РФ, а також здійснення ракетних обстрілів території України та її інфраструктури Збройними Силами РФ, що містить ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Крім того, ОСОБА_7 , достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 року Російською Федерацією, а саме підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, керуючись ідеологічними мотивами, підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел спрямований на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» (мовою оригіналу) на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації, через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі. 
		23 березня 2022 року на протязі дня, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки « ОСОБА_15 » (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «Умер ЧЕЛОВЕК! Который одной фразой точнее всех политиков описал Украину «Украина войдет в историю как народ, который решил, что не хочет жить плохо, и стал жить ещё хуже» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		Крім цього ОСОБА_7 , достовірно володіючи інформацією, що з 24 лютого 2022 року російською федерацією, а саме підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, керуючись ідеологічними мотивами, підтримуючи дії держави-агресора (Російської Федерації) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел, спрямований на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету маючи авторизацію на своїй персональній сторінці, під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» (мовою оригіналу) на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі.
		27 березня 2022 року в денний час, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки «Строго по-мужски» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «Фашист Геббельс о бандеровцах. Бандеровцы  это умалишенные маньяки или, другими словами, озверевший скот. Но, именно такие нам нужны в данный период времени, чтобы уничтожать непокорных словян. А затем они сами должны быть уничтожены, так как зверям не место среди людей. Пауль Геббельс» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		Крім того ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету маючи авторизацію на своїй персональній сторінці, під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» (мовою оригіналу) на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі.
		21 липня 2022 року в денний час, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки «Строго по-мужски» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «Бритни Спирс заблокировали в инстаграме за пост против НАТО «Почему бомбежка Йемена не привлекла такого внимания? А? Это не односторонний конфликт!», «Я знаю, что Украинские войска бомбят города Домбасса с апреля 2014 года. И никто не выступил против такого положения дел», - написала певица» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		Також ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету маючи авторизацію на своїй персональній сторінці, під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі, 04 вересня 2022 року в денний час, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у 
		м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки «Территория взрослых» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «Депутат Бундестага ОСОБА_16 назвала власти Украины ублюдками и заявила следующее: «только твари вроде вас воюют со своим народом. Безжалостные негодяи, у которых нет чести, нет совести, нет каких-либо моральных принципов» согласны!» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		Крім того ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету маючи авторизацію на своїй персональній сторінці, під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» (мовою оригіналу) на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі.
		06 вересня 2022 року в денний час, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки «Союз Советских Социалистических Респулик» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «Если бы на Украине существовала историческая благодарность и элементарная порядочность, памятнику Ленину стояли бы в каждом дворе, как основателю украинского государства» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		Також ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів, які користуються соціальною мережею «Одноклассники» (мовою оригіналу), реалізуючи та бажаючи довести його до кінця і досягнути злочинну мету маючи авторизацію на своїй персональній сторінці, під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), як єдиний користувач даного профілю, мав у ньому функціональні можливості безпосередньо публікувати та видаляти пости, публікації, фото, відеоматеріали.
		При цьому, достовірно знаючи про блокування доступу до соціальної мережі «Однокласники» (мовою оригіналу) на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, та продовженого на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року, затвердженого Указом Президента України від 14 травня 2020 року №184, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9» та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, умисно, цілеспрямовано, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер даної соціальної мережі через можливість поширення інформації через всесвітню мережу Інтернет серед невизначеного кола осіб, користувався власною сторінкою у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу) шляхом ознайомлення з текстовими та відеоматеріалами, аудіозаписами та зображеннями, розміщеними іншими користувачами вказаної соціальної мережі, 09 жовтня 2022 року в денний час, будучи громадянином України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, будучи обізнаним про здійснення РФ збройної агресії проти України, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись ідеологічними мотивами для підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у м. Первомайський Харківської області, використовуючи вищевказаний мобільний телефон та наявне на ньому програмне забезпечення з технологіями для обходу блокування, маючи авторизацію на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), як користувач під нікнеймом « ОСОБА_14 » (мовою оригіналу), який має відкритий доступ та з нею має змогу ознайомитись необмежене коло користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники» (мовою оригіналу), розмістив публікацію на власній сторінці, тобто здійснив поширення вказаної публікації на власній сторінці, зробивши репост зі сторінки «ЮМОР-ПОРТАЛ» (мовою оригіналу), у зв`язку з чим вона стала доступною для ознайомлення та прочитання невизначеній кількості людей, наступного змісту: «От Игоря Конашенкова народ ждёт следующих слов: «Расхерачены все железнодорожные мотсы и ЖД узлы на Украине, разбиты все поставленные США и Британией эшелоны с военной техникой и боеприпасами, разъ#башено в хлам посольство США в Киеве» (мовою оригіналу), яка містить інформацію щодо схвалення, підтримки, а також заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішньо громадянського конфлікту.
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду скасувати, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим застосуванням ст.75 КК України, що потягло безпідставне та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості.
		Ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.436-2 КК України, ч.2 ст.436-2 КК України у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.3 ст.436-2 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Виключити з мотивувальної частини вироку щире каяття, як обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 .
		В обґрунтування доводів зазначає, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у зв`язку з чим призначення покарання є актуальним питанням у період воєнного стану країни. Звертає увагу, що матеріали справи не містять даних на підтвердження того, що обвинувачений вживав заходів для виправлення наслідків вчиненого, у зв`язку з чим, суд необґрунтовано визнав обставиною, яка пом`якшує покарання, як щире каяття. 
		 
		Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також думку обвинуваченого  ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
		 
		Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.436-2 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, ніким із учасників судового провадження не оспорюються, а тому колегією суддів, на підставі ч.2 ст. 394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряються.
		Разом з цим доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого заслуговують на увагу.
		За змістом статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Враховуючи роз`яснення, які містяться у п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 02 березня 2021 року у справі №721/115/19, для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.
		У частині 3 ст. 374 КПК України зазначено про те, що висновки з усіх питань, пов`язаних з призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням також має бути належним чином мотивоване.
		Згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Згідно ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
		Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість (ч.1 ст.414 КПК України).
		Суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які кваліфікуються як нетяжкі та тяжкий злочин, а також особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, посередньо характеризується за місцем проживання, виключно позитивно за місцем роботи, працює на посаді електромонтера АТ «Харківобленерго» з 2003 року, нагороджувався Почесною грамотою Первомайською районною державною адміністрацією у 2012 році та Подяками від АТ «Харківобленерго» у 2019 та 2024 роках.
		Крім того, судом першої інстанції враховано щире каяття та повне визнання своєї провини ОСОБА_7 , як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому остаточного покарання із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна та звільнення його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Разом з цим, суд першої інстанції належним чином не мотивував свого рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України та не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
		Такий підхід при призначенні покарання, з урахуванням насамперед фактичних обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає таким, що не відповідає вимогам процесуального закону і тим критеріям які наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Так, суд першої інстанції недостатньо врахував те, що на сьогоднішній день Україна виборює своє право на незалежність та існування, кожного дня гинуть не тільки військовослужбовці та інші представники силових структур, які боронять нашу державу від ворога, а й цивільні громадяни. 
		При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений, вчиняючи кримінальні правопорушення, передбачені ст.436-2 КК України, під час збройної агресії російської федерації проти України, не тільки засвідчив свою антиукраїнську позицію, а й створив уяву у ворога, що громадяни України підтримують позицію російської влади, бажають приходу «русського миру» до українських міст та сіл, що, у свою чергу, підживлює в них впевненість в успішності їх дій на території України та спонукає до продовжження війни проти України, адже заборонена в Україні мережа «Одноклассники» користується популярністю саме в російській федерації. У вік інформаційних технологій розповсюдження інформації через інтернет-ресурси стало не лише швидким та зручним інструментом, але й небезпечним саме через його доступність для багатьох верств населення та складність для правоохоронних органів відслідковувати та припиняти інформаційні атаки ворога.
		Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 листопада 2023 року у справі №149/2976/22.
		Більш того, обвинувачений, будучи дорослою людиною, яка має відповідний життєвий досвід, усвідомлюючи події, які відбувалися в Україні, зокрема, з початком 24 лютого 2022 року повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та українського народу в цілому, коли засоби масової інформації, соціальні мережи та мобільні месенджери були переповнені інформацією, у тому числі, ілюстративного характеру щодо численних злочинів країни-терориста, тотального насильства, масових вбивств та руйнувань, які засуджував і засуджує увесь цивілізований світ, протягом 7 місяців поширював матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що кримінальні правопорушення, передбачені ст.436-2 КК України, кваліфікуються як кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та мають особливо небезпечний характер, особливо в умовах воєнного стану, сприяють формуванню толерантного ставлення в суспільстві до злочинної діяльності держави-агресора та прямо підривають національну безпеку України.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_7 положень ст.75 КК України у цьому конкретному випадку, а тому вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1, ч.2 ст.409, п.2 ч.1 ст.413, ч.1 ст.414 КПК України з ухваленням судом апеляційної інстанції вироку відповідно до п. 4 ч.1 ст.420 КПК України.
		Згідно п.4 ч.1 та ч.2 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		У пункті 2 ч.1 ст.413 КПК України зазначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, зокрема, є - застосування закону, який не підлягає застосуванню.
		За змістом статті 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Суд апеляційної інстанції, згідно з п.4 ч.1 ст.420 КПК України, скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 , колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжкими та тяжким злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, дії обвинуваченого становлять велику суспільну небезпеку, оскільки несуть загрозу не лише для окремих громадян, а для суспільства та держави в цілому, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно працює на посаді електромонтера в АТ «Харківобленерго», де позитивно характеризується, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, нагороджений Почесною грамотою Первомай1ської районної державної адміністрації у 2012 році та Подяками від АТ «Харківобленерго» у 2019 році та 2024 році.
		Обставиною, яка пом`якшує обвинуваченому покарання, відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів визнає щире каяття.
		Так, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, як таке, характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, яке полягає в тому, що вона визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.
		Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
		Таким чином, можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Як вбачається з оскаржуваного вироку, обвинувачений ОСОБА_7 вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, у зв`язку з чим, справа слухалась в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Крім того, обвинувачений зазначав, що зробивши репости зі вказаних сторінок, не був обізнаний, що вищевказана інформація буде доступна та поширена для інших користувачів соціальної мережи, будь-якого умислу на поширення вищевказаних матеріалів не мав, та шкодував за вчинені дії.
		Крім того, щире каяття висловлено обвинуваченим також і при апеляційному розгляді, обвинувачений визнав вину у вчиненому у повному обсязі, дуже жалкує про скоєне, веде законослухняний спосіб життя. 
		Беручи до уваги обставини цього конкретного кримінального провадження, відповідно до приписів ст. 66 КК України, колегія суддів визнає обставиною, яка пом`якшує ОСОБА_7 покарання, щире каяття, у зв`язку з чим доводи прокурора в цій частині не підлягають задоволенню.
		Обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що у цьому конкретному випадку обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст.436-2 КК України, яке буде відповідати вимогам статей 50,65 КК України, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, як за кожне кримінальне правопорушення окремо, так і за сукупністю кримінальних правопорушень не призначалось, і прокурором в апеляційній скарзі не ставиться питання про призначення ОСОБА_7 такого додаткового покарання, з урахуванням ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2023 року, якою встановлено, що у ОСОБА_7 відсутнє будь-яке належне йому на праві власності майна, та положень ч.1 ст.421 КПК України, у зв`язку з чим, підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна не встановлено.
		Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Законних підстав для пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, в тому числі призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, колегією суддів не встановлено, оскільки матеріали цього кримінального провадження не містять пом`якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення. Цих відомостей не надано стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
		З огляду на викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_7 покарання скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового вироку.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного обвинувального вироку, не вбачається.
		Поряд з цим належить врахувати, що, відповідно до вимог ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку, суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		 
		Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Вирок Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року стосовно  ОСОБА_7  в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
		Призначити ОСОБА_7 покарання:
		- за ч.1 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
		- за ч.2 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна, яке є його власністю;
		- за ч.3 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна, яке є його власністю.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна, яке є його власністю.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з дня фактичного його затримання в порядку звернення вироку до виконання.
		В решті вирок Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_7  залишити без змін.
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		 
		Головуючий 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...