Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 353/294/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: 01.04.2026. Зареєстровано: 02.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/353/44/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025096240000029

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 353/294/25
		Провадження № 1-кп/353/44/26
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 квітня 2026 рокум.Тлумач
		 
		Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
		головуючого судді        ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора   ОСОБА_3 
		обвинуваченого   ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого  адвоката    ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач кримінальне провадження № 12025096240000029, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2025 року про обвинуваченняОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, депутатом не обирався, військовозобов`язаного, раніше судимого 26.03.2025 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, який сплачений, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_4 завдав удар та вчинив інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .
		Вказаний кримінальний проступок вчинено за наступних обставин. 
		ОСОБА_6 27.03.2025 року, близько 14 год 30 хв перебувала в приміщені магазину «Лілея», що розташований у с. Делева, вул. Осередок, 20, Олешанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де також перебував її односельчанин ОСОБА_4 .
		Під час перебування у приміщенні магазину, ОСОБА_4 на ґрунті раптових неприязних відносин вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_6 , в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на завдання удару та вчинення інших насильницьких дій стосовно ОСОБА_6 , з метою завдання останній фізичного болю.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання щодо здоров`я потерпілої, підійшов до ОСОБА_6 , схопив її лівою рукою за волосся та, застосовуючи значну силу, потягнув вниз, від чого остання впала на підлогу.
		Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 сів зверху на потерпілу і схопив її обома руками за шию та почав душити, а також наніс один удар кулаком правої руки у область живота ОСОБА_6 .
		Внаслідок умисних насильницьких дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 завдано сильного фізичного болю, але не спричинено тілесних ушкоджень.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 126 КК України, тобто завдав удару та вчинив інші насильницькі дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень потерпілій. 
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним кримінального проступку відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті та надав показання про те, що він дійсно27.03.2025 року у магазині «Лілея», що у с. Делева, близько 14 год 30 хв почав сваритися із ОСОБА_6 та схопив її лівою рукою за волосся і потягнув вниз, від чого остання впала на підлогу. Потім сів зверху на неї, схопив її обома руками за шию та почав душити, а також вдарив один раз кулаком правої руки у живіт. Зазначив, що з потерпілою примирився та попросив у неї вибачення. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо його не карати.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд суворо не карати обвинуваченого, врахувати його позитивну характеристику та пом`якшуючі обставини по справі і призначити йому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у межах санкції статті ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
		Прокурор просив визнати обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого діяння та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
		Потерпіла в судовоме засідання не з`явилася. Від неї надійшла заява, у якій вона просила кримінальне провадження розглядати без її участі, будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого немає; просила покарати обвинуваченого на розсуд суду. 
		У відповідності до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4  в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд, враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4  у діях, які виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 126КК України.
		Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, класифікується як кримінальний проступок.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у порядку п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
		Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень».
		Виходячи з вищенаведеного, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального проступку та його особу, а саме те, що він є раніше судимим, є особою молодого віку, має місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, в наркологічному кабінеті перебуває на «Д» обліку з 2015 року, позитивно характеризується по місцю проживання, а також обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обтяжуючих обставин.
		Суд також враховує висновок експерта № 48 за результатами судово-психіатричної експертизи від 12.02.2026 року, відповідно до якого, на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, так і на даний час, ОСОБА_4 перебував у стані, при якому був здатний у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.к.п.161-165). 
		Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає їх такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання, передбачене у межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України, а саме у виді штрафу. Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу.
		Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Керуючись ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: відеозапис із камери внутрішнього відео нагляду у приміщенні магазину «Лілея», який записано на DVD-R диск  залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		ГоловуючийОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...