Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5486/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 06.04.2026. Зареєстровано: 06.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2026.
Дата набрання законної сили: 27.03.2026
Номер судового провадження: 33/807/482/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		запорізький апеляційний суд
		 
		Провадження №33/807/482/26Головуючий у 1-й інстанції Калугіна Г.Б.Єдиний унікальний №337/5486/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.Категорія  ч.2 ст.172-7 КУпАП  
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 березня 2026 року      м.Запоріжжя
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі прокурора Фоміної Г.В., Ільченка С.В., захисника Кравцова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями захисника Кравцова Вадима Миколайовича на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2025 року, якою
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , 
		притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 відповідно до складених відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, обіймаючи посаду виконуючого обов`язки голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, будучи посадовою особою місцевого самоврядування та згідно підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення ч.3 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, які полягають у підписанні ним розпоряджень про преміювання, яким встановив премію головному спеціалісту відділу організаційної та кадрової роботи районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району ОСОБА_2 , яка одночасно є його помічником-консультантом як депутата міської ради. 
		При цьому, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність в його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив безпосереднього керівника про наявність реального конфлікту інтересів при виданні та підписанні зазначених розпоряджень.
		ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП і на нього на підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень, стягнуто судовий збір.
		В апеляційній скарзі з доповненнями захисник Кравцов В.М. просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
		Свої вимоги мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення містить лише припущення щодо існування приватного інтересу, виходячи із перебування ОСОБА_2 на посаді помічника-консультанта депутата міської ради ОСОБА_1 . Перебування у відносинах депутат  помічник депутата не є позаслужбовими і не вказує на приватний інтерес. 
		Відсутність у особи приватного інтересу виключає наявність реального конфлікту інтересів, що в свою чергу виключає існування обов`язку посадової особи повідомляти про наявність у неї реального конфлікту інтересів і виключає висновок про прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 
		Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Кравцова В.М., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.
		Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. 
		Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно з п.1 примітки до ст.172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень (п.2 примітки до ст.172-7 КУпАП).
		Як вже зазначено вище, відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи місцевого самоврядування.
		Відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст.28 вказаного Закону, особи, зазначені у п.1, п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, приватного інтересу наведенні у ст.1 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якою, потенційний конфлікт інтересів  це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. 
		Реальний конфлікт інтересів  це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. 
		Приватний інтерес  це будь-який майновий чи не майновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими поза службовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Реальний конфлікт інтересів виникає у разі наявності впливу приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень. Тому, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
		Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.
		Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 квітня 2017 року №1395/5 "Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи", дискреційні повноваження  сукупність прав та обов`язків органів держаної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом-нормативно-правового акту.
		Як вбачається з протоколів, ОСОБА_1 обіймаючи посаду виконуючого обов`язки голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , під час виконання своїх службових повноважень, у порушення вимог законодавства, не повідомив у встановленому законом порядку про наявність реального конфлікту інтересів та прийняв ряд розпоряджень в умовах реального конфлікту інтересів, що стосувались преміювання головного спеціаліста відділу організаційної та кадрової роботи районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району ОСОБА_2 , яка одночасно є його помічником-консультантом як депутата міської ради.
		Відповідно до листа Запорізької міської ради №24320/03.3-20/02 від 01.10.2025 в період часу з 01.06.2024 по 01.05.2025 від виконуючого обов`язки голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району ОСОБА_1 не надходили заяви або повідомлення про виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
		Посилання захисника на те, що перебування у відносинах депутат  помічник депутата не є позаслужбовими і не вказує на приватний інтерес не є слушними, оскільки помічник-консультант депутата місцевої ради обирається особисто депутатом (ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Це не службові відносини в органах влади, а саме позаслужбові (особисті) стосунки довіри та співпраці. Такий зв`язок автоматично створює приватний (немайновий) інтерес у депутата/голови щодо цієї особи.
		Службові повноваження голови районної адміністрації включають прийняття рішення про преміювання головного спеціаліста районної адміністрації ОСОБА_2 (підлеглої в адміністрації).
		Преміювання це дискреційне (на розсуд керівника) рішення, яке стосується майнового становища особи, з якою в нього є позаслужбові стосунки. Приватний інтерес (бажання підтримати/віддячити своїй помічниці, зберегти лояльність тощо) може впливати на об`єктивність рішення. 
		Отже, суперечність між приватним інтересом (позаслужбові стосунки) та службовими повноваженнями (преміювання підлеглого) є реальним конфліктом інтересів.
		Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , будучи в.о. голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, діючи умисно, маючи приватний немайновий інтерес, та діючи в умовах реального конфлікту інтересів, порушив вимоги ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
		На переконання суду апеляційної інстанції, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколів про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколів доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
		Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене відповідно до положень ст.33 КУпАП.
		Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
		Проте, при призначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.172-7 КУпАП, ч.2 ст.172-7 КУпАП, суд першої інстанції не дотримався зазначених норм закону, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині порядку накладення адміністративних стягнень. 
		Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
		ПОСТАНОВИВ
		Апеляційну скаргу з доповненнями захисника Кравцова Вадима Миколайовича залишити без задоволення. 
		Постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12 грудня 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 змінити. 
		Вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП і ч.2 ст.172-7 КУпАП. 
		Вважати накладеним на ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.36 КУпАП за вчинення ним адміністративних правопорушень за ч.1 ст.172-7 КУпАП і за ч.2 ст.172-7 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень.
		У решті постанову судді першої інстанції залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя         О.С. Гончар
		Дата документу  Справа № 337/5486/25

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...