Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/1013/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Встановлення або поширення злочинного впливу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2026.
Дата набрання законної сили: 02.04.2026
Номер судового провадження: 51-3938км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021242000001027

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 квітня 2026 року
		м. Київ
		справа № 676/1013/23
		провадження № 51-3938км25
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		у режимі відеоконференції:
		захисника ОСОБА_6 ,
		засудженого ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021242000001027, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руда Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше неодноразово судимого, останній раз 06 червня 2018 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК,
		закасаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2025 року.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК, та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла; за ч. 1 ст. 255-1 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.
		Суд частково задовольнив цивільні позови ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ухвалив стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 45 868,50 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а всього 55 868,50 грн; на користь ОСОБА_9 - 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Також вирішив питання щодо процесуальних витрат, накладеного арешту та долю речових доказів у кримінальному провадженні.
		За вироком суду, ОСОБА_7 у період з 20:00 05 грудня по 08:00 06 грудня 2021 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, з метою реалізації свого корисливого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, знаходячись біля гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , переконався, що за ним ніхто не спостерігає, а тому його протиправні дії не будуть помічені сторонніми особами, за допомогою заздалегідь заготовленого знаряддя злому віджав (зламав) вхідні пластикові двері у гаражне приміщення, яке належить ОСОБА_8 , та таким чином проник до нього.
		Знаходячись у зазначеному гаражному приміщенні, ОСОБА_7 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих мотивів, повторно таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_8 : магнітолу марки «Shutlle» модель «Sdud 6970» чорного кольору вартістю 1 500 грн, магнітолу марки «Android 9.1» чорного кольору вартістю 4 400 грн, магнітолу марки «Kenwood 2 Din» чорного кольору вартістю 4 000 грн, магнітолу марки «Pioneer» сірого кольору вартістю 3 900 грн, штатну магнітолу марки «Volkswagen» сірого кольору вартістю 3 300 грн, блоки розпалювання ксенонових фар марки «Fantom» в кількості 6 штук вартістю 200 грн кожен загальною вартістю 1 200 грн, звукові динаміки марки «Calceell» модель «CP-625C» вартістю 1 500 грн, набір інструментів (торцеві ключі), які містилися в чемодані темно-зеленого кольору, вартістю 1 400 грн, набір інструментів (шестигранники) «Intertool», які містилися в металевому чемодані чорного кольору, вартістю 1 700 грн, дві автомобільні лінзи марки «AMS Bi-LED Z3» вартістю 3 500 грн, дві автомобільні лінзи «Cyclon Q7D2» вартістю 1 000 грн, дві автомобільні лінзи «Cyclon 3.0H1Metal» вартістю 9 00 грн, промисловий фен марки «Forte» потужністю 2 000 Вт сіро-червоного кольору вартістю 800 грн, електродриль невстановленої марки зеленого кольору вартістю 200 грн, електродриль невстановленої марки чорно-червоного кольору вартістю 1 400 грн, пістолет клейовий сірого кольору із жовтими кнопками вартістю 199,20 грн, автомобільну діагностику марки «VAS5054A», яка містилася в чемодані чорно-червоного кольору, вартістю 5 000 грн, автомобільну діагностику марки «VAG213», яка містилася в чемодані чорно-червоного кольору, вартістю 1 300 грн, автомобільну діагностику марки «CARPROG 10.93», яка містилася в сумці сірого кольору, вартістю 4 500 грн, автомобільну діагностику марки «INPA», яка містилась в сумці сірого кольору, вартістю 2 000 грн, набір перехідників до автомобільних діагностик, які містилися в сумці сірого кольору, вартістю 3 000 грн, чоловічий наручний годинник марки «Xiaomi» овальної форми темно-сірого кольору з ремінцем чорного кольору вартістю 1 400 грн, дві LED лампи марки «Prime-X» вартістю 1 100 грн, дві LED балки марки «Cyclone» чорного кольору, вартість кожної 640,50 грн, загальною вартістю 1 281 грн, якими ОСОБА_7 у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 50 370, 20 грн. 
		Зазначеними умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК.
		Також ОСОБА_7 у період з 20:00 по 02:00 12 січня 2022 року, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3 , помітив автомобіль «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_9 . Надалі у ОСОБА_7 виник протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме передніх фар із вищевказаного автомобіля.
		Реалізуючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, а тому його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, шляхом вільного доступу, за допомогою спеціального знаряддя демонтував та в подальшому повторно таємно викрав із автомобіля «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , дві передні фари вартістю 12 799,80 грн кожна, загальною вартістю 25 599,60 грн, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду у вказаному розмірі.
		Зазначеними умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК.
		Окрім цього, 25 лютого 2022 близько 06:00 ОСОБА_7 , знаходячись біля магазину « Сільпо » по вул. Степана Бандери (колишня Гагаріна), 42/1 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області , під час розмови із потерпілим ОСОБА_10 вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 вимагав у ОСОБА_10 ключі від вказаного автомобіля, проте почувши відмову, вирішив незаконно заволодіти зазначеним транспортним засобом із застосуванням насильства.
		З цією метою ОСОБА_7 , знаходячись навпроти ОСОБА_10 на відстані витягнутої руки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, правим кулаком наніс один удар в обличчя останнього, внаслідок чого потерпілий впав на землю.
		Надалі ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_10 , який лежав на землі на спині, та дістав своїми руками із правої кишені куртки потерпілого, в яку той був одягнений, ключі від автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вказаний автомобіль, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 .
		В подальшому ОСОБА_7 , володіючи ключами від автомобіля, а також свідоцтвом про його реєстрацію, в період з 06:00 25 лютого по 06:00 27 лютого 2022 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, заздалегідь знаючи, що автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходиться на вул. Князів Коріатовичів, 25 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області , прийшов за вказаною адресою, за допомогою ключів відкрив транспортний засіб, сів за кермо та привів в дію двигун, чим встановив контроль над автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору, 2004 року випуску, шасі VIN НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 , після чого рушив на цьому автомобілі у невідомому напрямку і, тим самим, незаконно заволодів автомобілем вартістю 137 915 грн.
		Зазначеними умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , на кримінальне прізвисько « ОСОБА_11 », будучи засудженим 06 червня 2018 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців та перебуваючи в місцях позбавлення волі за вчинення вказаного злочину, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, тобто позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, здобув повагу та авторитет серед засуджених, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.
		Після звільнення у 2021 році, за сприяння « смотрящого за Дунаєвецьким районом Хмельницької області » ОСОБА_12 на кримінальне прізвисько « ОСОБА_13 », « смотрящого за Деражнянським районом Хмельницької області » ОСОБА_7 на кримінальне прізвисько « ОСОБА_14 », «бродяги» ОСОБА_15 на кримінальне прізвисько « ОСОБА_16 » та інших так званих «авторитетів», отримав статус «бродяги». 
		Призначення ОСОБА_7 статусу «бродяги» відбулось з метою підтримання злодійських традицій, матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності, накопичення та утримання грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них) на території міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області, спрямованих на забезпечення такої діяльності (так званого «злодійського общака»), подальшого розподілу коштів та майна серед суб`єктів підвищеного злочинного впливу та осіб із схильністю до вчинення злочинів та злочинного способу життя, забезпечення допомоги особам, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО (так званий «грів»), здійснення контролю за злочинною діяльністю груп та осіб, які причетні до вчинення на території району кримінальних правопорушень, та надходження коштів, здобутих злочинним шляхом до «злодійського общака».
		ОСОБА_7 , після отримання вказаного злочинного статусу, з метою поширення свого злочинного впливу на території міста, а також контролю за дотриманням «злодійських законів» та постановлених ним злодійських наказів, протягом часу перебування у статусі «бродяги», особисто погоджував та визначав раніше судимих осіб відповідальними за певні напрямки злочинної діяльності та координував їх діяльність, встановив правила поведінки серед осіб, схильних до вчинення кримінальних правопорушень та злочинного способу життя, осіб, які підтримують злодійські традиції, та вимагав безумовного їх дотримання такими особами. При цьому, будь-який спротив встановленим правилам поведінки негайно подавлявся як ним особисто, так і іншими, наближеними до нього та визначеними ним, особами, шляхом застосування фізичного та психічного насильства.
		Встановивши та поширивши свій злочинний вплив, зокрема на території м. Кам`янця-Подільського Хмельницької області, ОСОБА_7 виконував наступні функції:
		- слідкував за дотриманням правил поведінки у відповідності до «злодійських законів», «кримінальних традицій» та забезпечував їх дотримання;
		- забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил, обов`язків;
		- здійснював збір та розподіл коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, забезпечував наповнення так званого «злодійського общака», тобто фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі та забезпечував підтримання («грів») осіб, які відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО;
		- спираючись на систему неформальних норм і правил, які діють в злочинному середовищі, вирішував спори, які виникали між особами, виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді», визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця.
		Зокрема, в червні 2022 року, точної дати не встановлено, до ОСОБА_7 як до особи, яка має кримінальний авторитет та перебуває в статусі суб`єкта злочинного впливу, з метою вирішення конфліктної ситуації з повернення автомобіля за матеріальну винагороду, звернувся раніше судимий ОСОБА_17 , який був обізнаний про кримінальний статус ОСОБА_7 
		ОСОБА_7 , погодившись на пропозицію ОСОБА_17 , в червні 2022 року по АДРЕСА_3 організував відповідну зустріч, на яку залучив підконтрольних йому осіб, в результаті чого конфліктну ситуацію було вирішено, за що ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_17 грошову винагороду в сумі 300 доларів США.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на поширення у суспільстві злочинного впливу, ОСОБА_7 через тиждень після вищеописаної події, перебуваючи біля КНП « Кам`янець-Подільська міська лікарня » Кам`янець-Подільської міської ради по вул. Івана Мазепи, 31 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області , зустрівся із ОСОБА_17 , в ході розмови із яким, застосовуючи погрози фізичною розправою, висунув останньому протиправну вимогу сплатити додаткові грошові кошти в сумі 400 доларів США за вирішення ситуації з поверненням автомобіля, на що ОСОБА_17 , побоюючись за своє життя та здоров`я, погодився та близько за місяць після цього сплатив ОСОБА_7 вказану суму коштів.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , з метою забезпечення та координації злочинної діяльності, накопичення та утримання грошових коштів, встановив правила поведінки серед осіб, схильних до вчинення незаконного збуту наркотичних засобів.
		Так, в лютому 2022 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_7 стало відомо, що житель м. Кам`янця-Подільського ОСОБА_18 без його відома займається збутом наркотичних засобів, при цьому не надає грошові кошти для наповнення так званого «злодійського общака».
		ОСОБА_7 , за допомогою підконтрольного йому ОСОБА_19 , організував зустріч в нічному клубі « Гранд Паб » по вул. Героїв Небесної Сотні, 4, в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області із ОСОБА_18 , в ході якої із застосуванням насильства, що виразилось в нанесенні одного удару кулаком правої руки в голову ОСОБА_18 , а також із погрозами подальшого застосування такого насильства, назвавши своє кримінальне прізвисько « ОСОБА_11 », висунув ОСОБА_18 вимогу у сплаті грошових коштів за «дозвіл» на продаж наркотичних речовин на території міста. ОСОБА_18 , побоюючись за своє життя та здоров`я, погодився на протиправну вимогу ОСОБА_7 та через тиждень сплатив йому грошові кошти в сумі 700 доларів США.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на поширення у суспільстві злочинного впливу, ОСОБА_7 в квітні 2022 року, точної дати не встановлено, під час зустрічі з ОСОБА_18 в одному із районів м. Кам`янця-Подільського, погрожуючи фізичною розправою, повторно висунув останньому вимогу сплатити 10 000 грн за «дозвіл» на продаж наркотичних речовин на території міста. ОСОБА_18 , побоюючись за своє життя та здоров`я, погодився та через декілька днів сплатив ОСОБА_7 грошові кошти у вказаній сумі.
		Крім того, ОСОБА_7 , в силу свого злочинного статусу, отримав широке коло кримінальних зв`язків серед представників вищої групи в неформальній ієрархії злочинного світу, які здійснюють свою протиправну діяльність на території регіону та держави, періодично використовував зазначені зв`язки для розширення сфер впливу, узгодження злочинних намірів з поширення злочинного впливу на території м. Кам`янця-Подільського. 
		В результаті вказаних дій, ОСОБА_7 у період з 2021 року по 2022 рік, перебуваючи у статусі так званого «бродяги» та використовуючи свій авторитет у злочинному середовищі, організовував та безпосередньо здійснював розподіл коштів, майна та інших активів, спрямованих на забезпечення злочинної діяльності, дотримуючись злодійських правил та традицій, систематично збільшував свій вплив на осіб, схильних до вчинення злочинів та злочинного способу життя, а також здобував повагу і авторитет серед суб`єктів підвищеного злочинного впливу з метою умисного встановлення та поширення злочинного впливу на території м. Кам`янця-Подільського.
		Зазначеними умисними діями, які виразились в умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255-1 КК.
		Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. 
		Вимоги та узагальнені доводи касаційної скарги захисника 
		У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК на підставі відповідних приписів ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та відсутністю можливості встановити достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_7 .
		В контексті заперечення висновків судів попередніх інстанцій щодо винуватості засудженого за ч. 2 ст. 289 КК, вказує, що судами не надано належної оцінки доводам про те, що ОСОБА_7 правомірно користувався автомобілем, оскільки потерпілий ОСОБА_10 передав його в користування добровільно, разом із реєстраційними документами та ключами, що ОСОБА_7 мав право на користування автомобілем. Натомість, з метою уникнути відповідальності за цивільно-правовими зобов`язаннями, які виникли між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , останній, з метою не повернення позичених у ОСОБА_7 коштів у розмірі 2000 доларів, свідомо повідомив про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у нібито незаконному заволодінні транспортним засобом, а в подальшому, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду ввів в оману орган досудового розслідування і суд щодо фактичних обставин справи. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції вказаних доводів належним чином не перевірив. 
		Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно визнали допустимими доказами фактичні дані з протоколів огляду місця події від 09, 12 квітня 2022 року, оскільки у них не зазначено конкретних технічних характеристик засобу фіксації та носія інформації, на якому зафіксовано процесуальну дію (не зазначено характеристики як фотокамери, її індивідуальний заводський номер, так і технічного носія інформації, на який проводилось фіксування слідчої дії, умови та порядок їх використання). Не враховано практику Верховного Суду щодо застосування статей 104, 107 КПК (постанови від 12 квітня 2018 року у справі № 758/13581/15-к, від 30 серпня 2018 року у справі № 209/1095/16-к, від 21 травня 2019 року у справі № 220/298/16-к, від 08 грудня 2020 року у справі № 473/4378/15-к, від 09 грудня 2020 року у справі № 500/4994/14-к, від 23 лютого 2021 року у справі № 175/777/15).
		Крім того, в порушення вимог статей 233, 234, 237 КПК огляд місця події було проведено як без ухвали слідчого судді, так і без згоди власника, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Всі докази, що були отримані в результаті огляду місця події, є «плодами отруєного дерева», що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій. 
		Захисник вказує, що витяг з ЄРДР, який має значення для з`ясування питання про дотримання приписів статей 214, 217 КПК, а також про те, які процесуальні дії були здійсненні органом досудового розслідування, разом із тим, не доводить винуватості засудженого. Так само протокол огляду місця події від 03 квітня 2022 року, який підтверджує факт, що працівниками правоохоронних органів було проведено таку слідчу дію та вилучено певні речі, постанова про визначення слідчих, постанова про визначення прокурорів, жодним чином не доводять вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
		На переконання захисника, висновок експерта № СЕ-19/123-22/4980-АВ від 17 червня 2022 року, за яким визначено ринкову вартість автомобіля марки «Toyota» моделі «Corolla» у розмірі 137 915 грн, також жодним чином не встановлює причетності засудженого до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Протокол проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2022 року за участю потерпілого ОСОБА_10 підтверджує проведення слідчої дії, під час якої потерпілий показував обставини вчинення кримінального правопорушення, натомість, на переконання захисника, не доводить винуватості засудженого.
		Отже, підсумовує захисник, досліджені судом докази не встановлюють причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, та не є достатніми для доведення винуватості останнього. 
		Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки суд не дав вичерпної відповіді на доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, недопустимість доказів, та не навів мотиви на їх спростування із посиланням на положення закону, якими керувався при постановленні рішення. 
		Захисник також зазначає, що суди дійшли необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, за епізодом відносно потерпілого ОСОБА_8 , стверджує про відсутність суб`єктивної сторони цього правопорушення. 
		Так, спираючись на власну оцінку показань обвинуваченого ОСОБА_7 на предмет їх достовірності та у їх взаємозв`язку із іншими доказами, наполягає на версії подій, відмінній від встановленої судами, стверджує, що умисел засудженого не був спрямований на таємне заволодіння чужим майном із корисливих мотивів, отже, за відсутності суб`єктивної сторони вказаного правопорушення судами неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
		Крім того, посилаючись на вказану вище практику Верховного Суду щодо застосування статей 104, 107 КПК, наполягає на недопустимості як доказів протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року, протоколу обшуку від 21 квітня 2022 року та двох протоколів обшуку від 21 липня 2022 року, оскільки у протоколах не зазначено конкретних технічних характеристик засобу фіксації та носія інформації, на якому зафіксовано відповідні процесуальні дії (не зазначено характеристик як фотокамери, так і технічного носія інформації, зокрема їх індивідуальних заводських номерів, а також умови та порядок їх використання).
		Стверджує, що порушено вимоги статей 233, 234, 237 КПК, оскільки обшук може бути проведений за ухвалою слідчого судді, або за згодою власника, без яких всі докази, що були отримані в результаті слідчих дій, є «плодами отруєного дерева», отже не можуть бути покладені в обґрунтування висновків про винуватість.
		Вказує, що протокол огляду місця події від 06 грудня 2021 року за адресою: пр. Незалежності 34/100, м. Кам`янець-Подільський не відповідає вимогам ст. 104 КПК, оскільки з протоколу не можливо встановити у якому кримінальному провадженні здійснювалася така слідча дія та на підставі чого вона відбувалася, що суперечить також приписам ч. 1 ст. 233 КПК; слідчим не зазначено відомості про заяву чи повідомлення про подію, хоча огляд місця події здійснювався до початку кримінального провадження; не дотримано вимог ч. 5 ст. 237 КПК щодо вилучення речей і документів, а також ч. 3 ст. 105, ч. 2 ст. 106, ч. 5 ст. 237 КПК щодо належного упакування і опечатування вилучених речей і документів.
		Звертає увагу, що у порушення вимог ст. 105 КПК долучена до протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року фототаблиця підписана лише спеціалістом ОСОБА_20 , проте не підписана слідчим та іншими учасниками слідчої дії. Вважає, що відповідно до практики Верховного Суду вказане є підставою до визнання протоколу і відповідного додатку недопустимими доказами (постанови від 04 грудня 2019 року у справі № 758/906/15-к, від 27 січня 2021 року у справі № 303/4947/14-к, від 17 лютого 2021 року у справі № 263/10353/16-к, від 23 лютого 2021 року у справі № 175/777/15, від 16 березня 2021 року у справі № 473/2010/17), проте суди попередніх інстанції не врахували цієї практики.
		Зазначає, що з висновку експерта від 01 липня 2022 року № СЕ-19/123-20/5862-ТВ вбачається, що предметом експертизи є LED ліхтар марки cyclone WL-404, що даний об`єкт доставлено в експертну установу в сейф-пакеті. Водночас за протоколом обшуку від 07 квітня 2022 року вилучено LED ліхтар cyclone 11.21, який було запаковано до картонної коробки разом із іншими вилученими речами. 
		Таким чином, сторона захисту вважає, що експертиза LED ліхтаря cyclone WL-404 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, оскільки такого доказу правоохоронними органами вилучено не було, отже на дослідження було надано не той об`єкт, який було вилучено правоохоронними органами під час здійснення слідчих дій, тому цей доказ жодним чином не підтверджує винуватість ОСОБА_7 .
		Вказує, що на виконання ч. 3 ст. 236 КПК перед проведенням обшуку 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , правоохоронними органами було вручено відповідну ухвалу слідчого судді особі, яка була присутня під час обшуку - ОСОБА_21 , про що відповідно до ст. 104 КПК вказано у вступній частині протоколу обшуку, в той час як в ухвалі слідчого судді йдеться про іншу особу - ОСОБА_22 , отже копії протоколу вручено не тій особі.
		Також правоохоронними органами не було дотримано вимог закону щодо складання протоколу вказаної слідчої дії, де у в заключній частині зазначено, що було виявлено майно «відповідно до протоколу обшуку», що воно «вилучено та опечатано», проте всупереч вимог ст. 104 КПК у заключній частині протоколу не зазначено, які речі було вилучено, до яких спец. пакетів поміщено та під якими номерами, як і не зазначено куди відправлено ці речі на зберігання. У вступній частині протоколу не зазначені технічні характеристики як самої фотокамери та її індивідуальний заводський номер, так і технічного носія інформації і його індивідуальний заводський номер, на які проводилось фіксування слідчої дії, умови та порядок їх використання.
		Вважає, що цей доказ підтверджує лише той факт, що працівниками правоохоронних органів було проведено обшук, під час якого було вилучено певні речі, проте жодним чином не встановлює причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення.
		Захисник також зазначає про недотримання вимог ст. 104 КПК під час складання протоколу обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки у ньому зазначено лише ПІБ осіб, які брали участь, в той час як закон вимагає зазначати також дату народження та місце проживання; у заключній частині протоколу зазначено, що виявлено майно «відповідно до протоколу обшуку», проте не зазначено які речі було вилучено, до яких спец. пакетів поміщено та під якими номерами, куди відправлено відповідні речі на зберігання. 
		Стверджує, що цей доказ підтверджує той факт, що було проведено обшук, під час якого вилучено певні речі, проте жодним чином не встановлює причетності ОСОБА_7 до інкримінованого кримінального правопорушення.
		За протоколом пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року (автомобільна магнітола) та протоколом пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року (клейовий пістолет) встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 за загальними ознаками та рисами впізнав буцімто речі, які були у нього викрадені. Проте, протоколи жодним чином не встановлюють причетності ОСОБА_7 до інкримінованого правопорушення.
		Вказує, що за висновком експерта від 10 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/7006-ТВ встановлено ринкову вартість клейового пістолету сірого кольору у розмірі 199, 20 грн, проте цей доказ жодним чином не встановлює причетності ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		За висновком експерта від 10 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/7005-ТВ встановлено, що не можливо здійснити експертизу об`єкту, отже він також не доводить винуватості засудженого.
		Наполягає, що протокол обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_8 також складений із недотриманням приписів ст. 104 КПК, оскільки у заключній частині протоколу зазначено, що виявлено майно «відповідно до протоколу обшуку», проте там не зазначено які речі було вилучено, до яких спец. пакетів поміщено та під якими номерами, куди відправлено відповідні речі на зберігання. Цей доказ підтверджує той факт, що було проведено обшук та вилучено певні речі, проте жодним чином не встановлює причетності засудженого до інкримінованого кримінального правопорушення.
		Зазначає про недотримання приписів ч. 1 ст. 233 КПК під час проникнення до житла чи іншого володіння особи, з огляду на що наполягає на визнанні недопустимими доказами протоколів проведення вказаних вище огляду та обшуків як проведених без ухвал слідчих суддів та дозволу володільця відповідно.
		Вважає, що досліджені судом докази не є достатніми до висновку про винуватість засудженого за ч. 3 ст. 185 КК.
		У касаційній скарзі також наведено доводи про неправомірність висновку судів попередніх інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, щодо потерпілого ОСОБА_9 , про відсутність суб`єктивної сторони в діях засудженого. Зокрема, з показань обвинуваченого не вбачається, що він вчинив таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, у зв`язку з чим відсутній склад вказаного злочину.
		Захисник вказує про недопустимість як доказів протоколу огляду місця від 12 січня 2022 року та протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року, оскільки у вказаних протоколах не зазначено конкретних технічних характеристик засобу фіксації та носія інформації, на якому зафіксовано ці процесуальні дії (індивідуальний заводський номер, умови та порядок їх використання), з огляду на що вони мають бути визнані недопустимими доказами.
		Крім того, з протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року вбачається, що така слідча дія в порушення вимог ст. 236 КПК була проведена без законного власника чи володільця майна, відтак ухвала про надання дозволу на обшук нікому не була роз`яснена та нікому не була вручена, а також не було забезпечено схоронності майна, а саме автомобіля, який був предметом обшуку. На виконання вимог ч. 4 ст. 236 КПК правоохоронні органи ухвалу про надання дозволу на обшук залишили в автомобілі, проте не забезпечили схоронності майна, а саме автомобіля, а відтак ним могла заволодіти будь-яка особа без законної на те підстави.
		Захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2022 року було надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки Volkswagen Touareg із номерним знаком   НОМЕР_4 , з можливістю відшукання та вилучення передніх фар від автомобіля марки Volvo ХС60. Отже, на його переконання, речовими доказами в даному кримінальному провадженні можуть бути лише передні фари. Водночас з протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року вбачається, що правоохоронними органами було вилучено крім двох передніх фар автомобіля Volvo, 30763136-RM та 30763135-LH, ще й автомобільний LED-ліхтар cyclone 11.21, автомобільну попільничку із вентиляційними каналами 4061807, електричний грабер у пластиковому футлярі «арсенал» CM-2007ФС, а відтак вказані предмети є недопустимими доказами.
		У порушення вимог ч. 3 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 2 ст. 106, ч. 5 ст. 237 КПК в заключній частині протоколу обшуку не зазначено які саме предмети було вилучено, їхні характеристики та особливості, за якими їх можна було б ідентифікувати, натомість зазначається фраза «предмети зазначені в описовій частині протоколу». Крім того, з тексту протоколу вбачається, що вилучені речі було упаковано до картонної коробки, а встановити її характеристики неможливо. Спосіб упаковки не забезпечує неможливість їх підміни та схоронність вилучених речових доказів, отже вони не мають доказового значення.
		Вважає, що досліджені судом докази не є достатніми до висновку про винуватість засудженого за ч. 2 ст. 185 КК.
		У касаційній скарзі також наведено доводи про відсутність у діях засудженого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в цій частині, про притягнення до кримінальної відповідальності не за вчинення особою певного протиправного діяння, а через встановлення наявності у особи певного статусу. Проте, притягнення особи за певний статус суперечить вимогам Конституції України та презумпції невинуватості, яка має вищу юридичну силу ніж закон про кримінальну відповідальність.
		Вказує, що особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває в статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, в тому числі, в статусі «вора у законі», згідно з пунктом 2 примітки до статті 255 КК є особа, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив.
		Водночас запровадження вказаного поняття в кримінальне законодавство України свідчить про свого роду «легітимізацію» термінології злочинного світу і носить доволі суперечливий характер. Такі формулювання, як «завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям», мають наслідком породження суттєвої невизначеності через оціночний характер зазначених понять.
		Поняття «вор у законі», «особа, яка перебуває в статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу» фактично означають наявність у конкретної особи певного неформального статусу у злочинній ієрархії, який жодним чином не врегульований. Не існує документів, які б могли підтверджувати факт наявності такого статусу у особи, оскільки його набуття не пов`язано із складанням та видачою будь-якого документа у класичному його розумінні щодо підтвердження відповідного статусу.
		Законодавче закріплення термінології, яка використовується виключно на рівні та у міжособистісному спілкуванні членів закритої соціальної групи і значення якої не має формального визначення та документального чи будь-якого іншого об`єктивного підтвердження, викликає обґрунтовані сумніви, що таке закріплення здатне яким-небудь чином сприяти доказуванню наявності у конкретної особи такого статусу.
		Сторона захисту наголошує на тому, що інкримінація особі причетності до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255-255-3 КК, здійснюється не за діяння, а за сам факт наявності статусу чи належність до певного середовища. Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Сам по собі факт перебування особи у певному статусі та/або віднесення себе до певної спільноти не є діянням в його кримінально-правовому значенні, що давало би підстави вважати статус чи приналежність особи до певної спільноти кримінальним правопорушенням. Відтак, вбачається, що внесені Законом України №671-XI зміни до КК певним чином суперечать його фундаментальним засадам. Такої думки дійшов, зокрема, Ріпкинський районний суд Чернігівської області у справі № 743/766/21.
		Всі твердження про взяття на себе засудженим ОСОБА_7 певних функцій у так званому «кримінальному світі» є припущеннями, що не підтверджені жодними доказами, твердження сторони обвинувачення не конкретизовані. Таким чином, не було дотримано вимог щодо конкретності та обґрунтованості обвинувачення. Судом фактично не встановлено межі поширення засудженим злочинного впливу, не означено коло осіб, які підпали під цей вплив, а відтак не встановлено, що вони діють під впливом засудженого ОСОБА_7 .
		Вважає, що в діях засудженого відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК.
		Зазначає, що було проведено судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу та складено відповідний висновок експерта від 25 листопада 2022 року № 752/22-22, що експерту було надано протокол огляду від 08 серпня 2022 року на 46 аркушах та оптичний диск із записами розмов. Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 глави 2, п. 2.2.3, п. 2.2.5 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту для проведення даної експертизи відео-, звукозапису, окрім самих фонограм, правоохоронні органи мали надати пристрій, яким здійснювалася фіксація події та щодо якого ставились питання; додаткове обладнання, що використовувалося для запису, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади управління, кабелі тощо; інструкція до нього з характеристиками; повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших супутніх технічних засобів; чистий носій для створення експериментальних записів.
		Сторона захисту зауважує, що в матеріалах кримінального провадження відсутній протокол відбирання зразків голосу обвинуваченого ОСОБА_7 , який би міг вважатися вільним зразком голосу останнього. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутня і відмова ОСОБА_7 надати вільні зразки свого голосу.
		Звертає увагу, що КПК доволі обмежено визначає класифікацію зразків, надаючи загальне поняття «зразків для експертизи», які поділяються на зразки з речей, документів та біологічні зразки. Перелік є виключним, тобто існування будь-яких інших груп зразків не допустиме, а сторона провадження повинна чітко вказати, до якого виду належить той чи інший зразок. Зрозумілості в цьому питанні додає прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, в рішенні у справі «Case of P.G. and J.H. v. The United Kingdom», зразки голосу розглядаються як щось подібне до проб крові, волосся або інших фізичних чи об`єктивних проб, які виробляються у процесі природної життєдіяльності організму, наприклад, як зразки видиханого повітря, сечі, голосу. При цьому, ВССУ в узагальненні від 03 червня 2016 року відніс зразок голосу до біологічних зразків, порядок відібрання яких врегульований статтями 245, 241 КПК.
		Вказує, що в порушення вимог ст. 248 КПК та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, клопотання працівників правоохоронних органів про проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні не відповідають вимогам КПК, а отже не могли братися судом до уваги під час надання дозволу на проведення НСРД. 
		Так, стороною обвинувачення не було зазначено у відповідних клопотаннях: обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання тощо; обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили.
		Зазначає, що не відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК постанов прокурора про необхідність розсекречення НСРД позбавляє сторону захисту можливості встановити чи у визначений чинним законодавством строк відбулося розсекречення вказаних доказів, тобто не пізніше 10 днів з дня отримання відповідного клопотання.
		Наполягає, що за висновком експерта від 01 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/6572-КТ встановлено, що в наданих на дослідження об`єктах виявлено інформацію щодо контактів телефонної книги, журналу дзвінків, обміну SMS-повідомленнями, обміну повідомленнями за допомогою інтернет-месенджерів, графічні файли, аудіофайли та файли документів. Проте цей доказ жодним чином не встановлює причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Вказує, що за висновком експерта від 08 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10390-ФТ встановлено, що зображення на тілі ОСОБА_7 не тотожні із зображеннями, які надано для порівняльного аналізу, але це не отримало належної оцінки. 
		За висновком експерта від 22 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10329-ПСвстановлено, що висловлювання ОСОБА_7 , комунікативна діяльність ОСОБА_7 , його вербальна поведінка в цілому, а також висловлювання інших осіб про нього виявляють характер лідерства ОСОБА_7 та його здатність до керування діями інших осіб у межах міжособистісної комунікативної взаємодії.
		Разом із тим, на переконання захисника, ці докази жодним чином не встановлюють причетності засудженого до інкримінованого йому кримінального правопорушення, а лише підтверджують його лідерські здібності.
		Вважає зібрані стороною обвинувачення докази такими, що не відповідають критерію їх достатності для доведення причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованого йому за ч. 1 ст. 255-1 КК кримінального правопорушення.
		У касаційній скарзі також наведено доводи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час затримання обвинуваченого ОСОБА_7 та обрання запобіжного заходу. Так, захисник зазначає, що у матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого про надання дозволу на затримання ОСОБА_7 або протокол його затримання. Під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона захисту зауважувала про факт незаконного затримання та утримання останнього без жодних необхідних на те документів та підстав. Сторона захисту вказувала, що було порушено не лише основоположне право на свободу, а й право на захист, оскільки для сторони захисту не було надано ні часу, ні змоги належним чином підготувати свою стратегію та тактику захисту. Проте такі доводи були проігноровані як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.
		Крім того, захисник наводить доводи про те, що цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не обґрунтовані, оскільки у них не зазначено чому необхідно стягнути з обвинуваченого саме 30 599,60 грн та 60 370,20 грн відповідно, а також не надано доказів, які би підтвердили, що саме такі суми необхідно стягнути з обвинуваченого та які би підтвердили моральні страждання.
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали викладені в касаційній скарзі вимоги та просили задовольнити скаргу. 
		Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила залишити оскаржені судові рішення без зміни.
		Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків. 
		Як передбачено у ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
		Водночас касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами попередніх інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження обставин, які підлягають доказуванню в провадженні, тобто їх достовірності. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної із обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.
		Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. 
		Отже, Верховний Суд не перевіряє доводи касаційної скарги, які стосуються оцінки показань свідків на предмет їх достовірності, а також невідповідності висновків суду встановленим фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК).
		Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами. Водночас суд касаційної інстанції зобов`язаний перевірити в межах доводів, викладених у касаційній скарзі, чи були додержані судами попередніх інстанцій норми процесуального права, які регулюють розгляд судами обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для висновків суду, а також правильність правової оцінки обставин.
		Положеннями ст. 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог, встановлених в ст. 94 цього Кодексу, де мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За приписами ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Положеннями ст. 17 КПК визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених КПК випадках на потерпілого.
		За вимогами ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення. 
		Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (непідтвердження) доказами обставин, які за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами суд застосовує закон України про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті.
		Вказаних вимог судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.
		Місцевий суд дійшов вмотивованого висновку про те, що незважаючи на часткове визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, його винуватість повністю підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_8 , місцевий суд дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показань потерпілого ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_23 ; протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року з доданими до нього фототаблицями та схемою; протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року з відеозаписом цієї слідчої дії; протоколу обшуку від 21 липня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії; протоколу огляду від 30 липня 2022 року; протоколу обшуку від 21 липня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії; протоколу огляду від 29 липня 2022 року; протоколу пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року з доданими до нього додатками: таблицями-ілюстраціями та довідкою; протоколу пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року з доданими до нього додатками: таблицями-ілюстраціями та довідкою; висновку експерта від 01 липня 2022 року № СЕ-19/123-22/5862-ТВ; висновку експерта від 16 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/7006-ТВ; повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи від 10 серпня 2022 року №СЕ-19/123-22/7005-ТВ; довідки ТзОВ « АВТОСВІТ » про вартість майна.
		Показання свідка сторони захисту - чоловіка рідної сестри обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_24 , на які посилалась сторона захисту, місцевий суд оцінив критично через те, що свідок перебуває із обвинуваченим ОСОБА_7 у родинних стосунках, а отже є зацікавленим у результатах розгляду справи на користь обвинуваченого ОСОБА_7 з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
		Показання свідка ОСОБА_25 місцевий суд оцінив як такі, що не спростовують інкримінованих ОСОБА_7 обставин крадіжки автомобільної магнітоли марки «Kenwood 2 Din», яка належить потерпілому ОСОБА_8 .
		Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_9 , місцевий суд дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: показань потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ; протоколу огляду місця події від 12 січня 2022 року та долучених до нього ілюстративних таблиць; листа-відповіді ТОВ « ТД АВТОЦЕНТР ПОДІЛЛЯ » від 10 травня 2022 року № 13; даних, які містяться у протоколі обшуку від 07 квітня 2022 року з відеозаписом цієї слідчої дії; витребуваними слідчим з Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області матеріалами щодо вчинення ОСОБА_7 26 березня 2022 року адміністративних правопорушень на автомобілі «Volkswagen Touareg», із номерним знаком   НОМЕР_4 ; листа-відповіді ТОВ « ТД АВТОЦЕНТР ПОДІЛЛЯ » від 08 грудня 2022 року № 32; висновку експерта від 20 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/5280-АВ. 
		Висновку про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_10 ), місцевий суд дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: показань потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_28 ; протоколу огляду місця події від 03 квітня 2022 року з доданими до нього ілюстративними таблицями; протоколу від 09 квітня 2022 року щодо добровільного надання для приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, що мають доказове значення; протоколу огляду місця події від 09 квітня 2022 року з долученими до нього ілюстрованими таблицями; постанов слідчого про зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них та про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09 квітня 2022 року; протоколу огляду місця події від 12 квітня 2022 року з доданим до нього відеозаписом цієї слідчої дії; висновку експерта від 17 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/4980-АВ; відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів із серійними номерами 475882 та 475703 Управління патрульної поліції Житомирській області ; протоколу огляду від 25 червня 2022 року - DVD-R диску, на якому містяться зазначені відеозаписи; протоколу проведення слідчого експерименту від 03 серпня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії. 
		Місцевий суд відхилив як докази фактичні дані, які містяться у матеріалах перевірки Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області за зверненням ОСОБА_10 щодо неповернення йому автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки останній у межах кримінального провадження, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 383, 384 КК за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання, як під час проведення досудового розслідування, так і під час судового розгляду, в категоричній формі ствердив про незаконне заволодіння засудженим вказаним автомобілем саме за викладених в обвинувальному акті обставин, тобто всупереч його волі та із застосуванням насильства.
		Показання свідка сторони захисту ОСОБА_29 місцевий суд оцінив як недостовірні, оскільки вони суперечать показанням самого обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні, що свідчить про їх необ`єктивність. До того ж, вказаний свідок перебуває із обвинуваченим ОСОБА_7 у дружніх стосунках, а отже є прямо зацікавленим у результатах розгляду справи на користь обвинуваченого ОСОБА_7 з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за вчинений злочин. 
		З цих же підстав суд відхилив показання свідка сторони захисту ОСОБА_24 , який перебуває із обвинуваченим ОСОБА_7 у родинних стосунках.
		Щодо показань свідка сторони захисту ОСОБА_30 , місцевий суд зазначив, що вони не спростовують інкримінованих ОСОБА_7 обставин незаконного заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_10 , а навпаки підтверджують, що ОСОБА_7 25 лютого 2022 року близько 06:00 знаходився біля магазину « Сільпо », що розташований по вул. Степана Бандери, 42/1 в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області , із потерпілим ОСОБА_10 , тобто в той час і в тому місці, коли із застосуванням насильства до останнього заволодів свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , та ключами від цього автомобіля.
		Суд першої інстанції також зазначив, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, об`єктивно підтверджується іншими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими судом доказами, зокрема даними, які містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 06 червня 2022 року з додатками, та опрацьованою оператором мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » інформацією щодо мобільного номера, який використовував обвинувачений ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК, місцевий суд дійшов, серед іншого, на підставі оцінки показань свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , даних, які містяться: у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 21 вересня 2022 року з додатком до нього - описом речей і документів; у протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року за номером НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_7 , що проводились на підставі ухвал слідчих суддів Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, 17 січня 2022 року, 25 квітня 2022 року; висновку експерта від 25 листопада 2022 року № 752/22-22; у протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року за номерами НОМЕР_6 , 
		НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , якими користувалися ОСОБА_15 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_19 , ОСОБА_33 , що проводились на підставі ухвал слідчих суддів Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року від 17 січня 2022 року, від 25 листопада 2021 року, від 16 листопада 2021 року, 25 квітня 2022 року; висновку експерта від 22 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10329-ПС; довідки в.о. начальника оперативного відділу ДУ « Хмельницький слідчий ізолятор ».
		Суд першої інстанції також зазначив, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК, об`єктивно підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, зокрема даними, які містяться: у протоколі огляду від 21 липня 2022 року, відповідно до якого було оглянуто вилучені в обвинуваченого ОСОБА_7 мобільні телефони «Samsung S02А» ІМЕІ: НОМЕР_12 та «ZTE Blade L8» ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , серійний номер « НОМЕР_15 »; у висновку експерта від 01 серпня 2022 року № СЕ-19/1213-22/6572-КТ, наданого за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи; у протоколі огляду від 23 серпня 2022 року, відповідно до якого слідчим у відповідності до вимог ч. 2 ст. 100 КПК оглянуто вилучені в обвинуваченого ОСОБА_7 мобільні телефони «Samsung S02А» ІМЕІ: НОМЕР_12 та «ZTE Blade L8» ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , серійний номер « НОМЕР_15 ». 
		Зазначені вище докази по всіх інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 кримінальних правопорушеннях відповідно до вимог ст. 85 КПК суд першої інстанції визнав належними, оскільки встановлено, що вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 91 КПК, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів. Суд також визнав наведені докази допустимими, оскільки вони отримані стороною обвинувачення у порядку, встановленому діючим КПК. Саме тому суд не вбачав підстав для задоволення клопотань захисників про визнання цих доказів недопустимими із наведених захисниками у своїх клопотаннях доводів, які не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального законодавства України, а тому є безпідставними, отже навів належні мотиви щодо оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості.
		За наслідком апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вмотивовано погодився з висновком місцевого суду про доведеність винуватості засудженого за частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК.
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		За приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд зобов`язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення поданої скарги без задоволення суд повинен переконливо аргументувати свою позицію, адже справедливість засудження не має викликати сумніву. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
		Переглянувши вирок суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився із вироком місцевого суду, при цьому дійшов висновку, що фактичні обставини кримінального провадження встановлені вірно та підтверджені сукупністю доказів, які оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК, та вірно покладені в основу вироку щодо висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		Суд апеляційної інстанції не встановив підстав для визнання доказів, покладених в основу обвинувачення, недопустимими. Свій висновок цей суд зробив на підставі належної правової оцінки дотримання місцевим судом правил, встановлених статтями 23, 86, 87, 91, 94, 370, 374 КПК, дійшов переконливого висновку про повноту, всебічність та об`єктивність дослідження обставин кримінального провадження місцевим судом, у вироку якого зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ст. 91 КПК, що за своєю формою та змістом вирок повністю відповідає вимогам статей 370, 374 КПК, оскільки суд з достатньою повнотою відобразив встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію та виконав інші вимоги, передбачені законом.
		Апеляційний суд визнав неспроможними доводи сторони захисту за ч. 2 ст. 289 КК, оскільки дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено існування обставин, передбачених ст. 91 КПК, на підтвердження відповідної правової кваліфікації дій ОСОБА_7 , який незаконно заволодів транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. 
		Зазначені обставини вбачаються з показань самого потерпілого ОСОБА_10 , наданих під час судового розгляду, з яких слідує, що 24 лютого 2022 року в ході конфлікту із ОСОБА_7 , останній наніс йому удар кулаком правої руки в область щелепи, від чого він упав, після чого ОСОБА_7 забрав у нього ключі від його автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля, посвідчення водія, паспорт громадянина України і ключі від будинку, які в подальшому повернув, а щодо повернення автомобіля, то ОСОБА_7 наполіг спочатку на повернені йому боргу у сумі 2000 доларів США.
		Такі ж обставини підтверджуються і показаннями під час судового розгляду свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що 08 квітня 2022 року до нього за місцем його проживання прийшов ОСОБА_7 та його сусід ОСОБА_34 , які попросили допомогти продати автомобіль «Toyota Corolla» за 4000 доларів США, на що він погодився та цього ж дня разом із ОСОБА_7 на його автомобілі вони поїхали в с. Цикова, де знаходився даний транспортний засіб. ОСОБА_7 дав йому ключ та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. По дорозі до м. Кам`янець-Подільського, йому зателефонували перекупщики, які повідомили, що це автомобіль ОСОБА_10 і що по ньому є багато питань, а тому він звернувся до поліції.
		Відповідно до даних, які містяться у протоколі добровільного надання від 09 квітня 2022 року, ОСОБА_28 на підставі власноручно написаної заяви від 09 квітня 2022 року добровільно видав слідчому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , та ключ-брелок до цього автомобіля.
		Із даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 09 квітня 2022 року з долученими до нього ілюстрованими таблицями, вбачається, що на території гаражного кооперативу № 1 , що розташований по вул. Річна, 1 в с. Мукша Китайгородська Кам`янець-Подільського району Хмельницької області , біля воріт боксів під № НОМЕР_19 та № НОМЕР_18 виявлено з подальшим вилученням належний потерпілому ОСОБА_10 автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , який на підставі власноручної заяви від 09 квітня 2022 року добровільно видав слідчому ОСОБА_28 .
		Згідно відповідних постанов слідчого від 09 квітня 2022 року добровільно видані ОСОБА_28 автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію автомобіля та ключ-брелок від нього визнані речовими доказами у кримінальному проваджені, на які в подальшому накладено арешту ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2022 року.
		Відповідно до даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 12 квітня 2022 року з доданим до нього відеозаписом цієї слідчої дії, слідчим на підставі письмової згоди власника - потерпілого ОСОБА_10 , оглянуто автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , який після його вилучення у ОСОБА_28 був поміщений на територію спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Голосківське шосе, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, де і знаходився на момент огляду.
		Згідно висновку експерта від 17 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/4980-АВ, наданому за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, ринкова вартість автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на 25-27 лютого 2022 року, тобто на день вчинення кримінального правопорушення, складала 137915 грн. 
		Факт незаконного заволодіння 25-27 лютого 2022 року обвинуваченим ОСОБА_7 у потерпілого ОСОБА_10 належним останньому автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , підтверджується також відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів із серійними номерами 475882 та 475703 Управління патрульної поліції Житомирській області , а також даними, які містяться у протоколі огляду від 25 червня 2022 року DVD-R диску, на якому містяться зазначені відеозаписи, на яких зафіксовано спілкування працівників поліції 02 червня 2022 року в період часу з 16:17 по 23:15 із обвинуваченим ОСОБА_7 , який знаходився біля належного потерпілому ОСОБА_10 автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 . Під час поверхневого огляду ОСОБА_7 працівниками поліції в останнього було виявлено з подальшим вилученням посвідчення водія, видане на ім`я потерпілого ОСОБА_10 . 
		Згідно даних, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 03 серпня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії, потерпілий ОСОБА_10 у присутності понятих в деталях повідомив та продемонстрував на місці вчинення кримінального правопорушення, за яких обставин ОСОБА_7 незаконно заволодів належним йому автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтвом про реєстрацію цього автомобіля, ключем від цього автомобіля та посвідченням водія, виданого на його ім`я. Крім того, під час проведення слідчого експерименту показав місце, де він залишив свій автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , на паркувальному майданчику, який розташований поруч магазину « Етюд », що по вул. Князів Коріатовичів, 25 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області , і де він 27 лютого 2022 року виявив відсутність свого автомобіля.
		За протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06 червня 2022 року з додатками, слідчим на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про надання тимчасового доступу до документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 10 травня 2022 року було отримано тимчасовий доступ до документів, які перебували у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » та містять інформацію щодо мобільного номера НОМЕР_5 , який використовував ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованому йому кримінального правопорушення. 
		З опрацьованої оператором мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » інформації щодо мобільного номера, який використовував ОСОБА_7 - НОМЕР_5 , встановлено, що зазначений номер мобільного телефону 25 лютого 2022 року в період часу з 06:22 до 07:18 фіксувався в місці розташування базової станції, яка розташована за адресою: вул. Гагаріна, 42/1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область , тобто в місці розташування магазину « Сільпо » саме за цією адресою, біля якого обвинувачений ОСОБА_7 25 лютого 2022 року близько 06:00, тобто в той же період часу, в який фіксувався і номер мобільного телефону ОСОБА_7 , який, застосувавши насильство, заволодів належними потерпілому ОСОБА_10 свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , та ключ-брелком до нього з подальшим незаконним заволодінням цим автомобілем.
		Згідно даних, які містяться у протоколі огляду від 23 серпня 2022 року, слідчим у відповідності до вимог ч. 2 ст. 100 КПК оглянуто вилучені в обвинуваченого ОСОБА_7 мобільні телефони «Samsung S02А» ІМЕІ: НОМЕР_12 та «ZTE Blade L8» ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , серійний номер « НОМЕР_15 ». Зокрема, при відкритті системної програми «Галерея», додатків «WhatsApp», «Viber» «Telegram» мобільного телефону «Samsung» виявлено фото належного потерпілому ОСОБА_10 автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , а також переписку ОСОБА_7 про реалізацію цього автомобіля.
		Під час апеляційного перегляду обвинувачеий ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК визнав свою вину частково, не заперечив, що не повертав ОСОБА_35 автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , лише тому, що останній не повертав йому борг у сумі 2000 доларів США, через що він звернувся до Медвецького, щоб останній продав цей автомобіль.
		Аналізуючи наведені фактичні обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку про те, що ОСОБА_7 незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_10 , застосувавши при цьому насильство, та правильною кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК. Посилання сторони захисту на недоведеність у діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення правильно визнав необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
		Апеляційний суд вмотивовано, врахуючи встановлені під час судового розгляду фактичні обставини, відхилив доводи сторони захисту, яка помилково виходила із того, що не було встановлено мети заволодіння транспортним засобом, при тому, що сам факт заволодіння транспортним засобом ОСОБА_7 не заперечував і надав пояснення з якою метою він звернувся до Медвецького, щоб останній продав цей автомобіль.
		До того ж відповідно до приписів ст. 289 КК мета даного злочину може бути різною і на кваліфікацію дій винуватої особи не впливає, а протиправність заволодіння транспортним засобом повністю доведена матеріалами справи. 
		Надаючи оцінку доводам сторони захисту про неправдивість показань потерпілого ОСОБА_10 , апеляційний суд навів належні мотиви, чому не вважає такі доводи обґрунтованими. 
		Так, будучи допитаним у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_10 детально пояснив обставини, які відбулися 24 лютого 2022 року, щодо нанесення удару  ОСОБА_7 в його обличчя, як останній із внутрішньої кишені його куртки дістав паспорт громадянина України, свідоцтво про реєстрацію автомобіля та посвідчення водія на його ім`я, після цього з кишені його штанів витягнув ключі від автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , ключі від його будинку та пішов. 26-27 лютого 2022 року він виявив відсутність свого автомобіля в місці, де його зашив біля магазину « Етюд », що по вул. Князів Коріатовичів, 25 в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області . Після цього бачив ОСОБА_7 на вказаному автомобілі, на прохання повернути - останній відмовився, повернув лише ключі від будинку і паспорт та вимагав сплатити борг.
		Такі показання потерпілого підтверджуються даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08 квітня 2022 року.
		Апеляційний суд обґрунтовано не встановив підстав ставити під сумнів показання потерпілого, оскільки той давав показання суду безпосередньо з додержанням вимог статей 23, 95, 353 КПК, був попереджений судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень за ст. 384 КК, його покази повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, дотримання правил оцінки яких доводи касаційної скарги не спростовують.
		Посилання сторони захисту на ймовірність вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, апеляційний суд вмотивовано визнав непереконливими, оскільки внесення відомостей до ЄРДР є лише підставою для проведення досудового розслідування, проте, із врахуванням імперативних приписів ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК, не може свідчити про вчинення потерпілим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК.
		Доводи про те, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 існували цивільно-правові відносини, апеляційний суд вмотивовано визнав неспроможними, оскільки із власноручно написаної потерпілим заяви та відповідних пояснень від 22 березня 2022 року вбачається, що останній повідомив про те, що 25 лютого 2022 року він передав свій автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 у тимчасове користування, який зобов`язався повернути через декілька днів, проте не виконав свого зобов`язання, автомобіль не повертав, постійно відтерміновував строки повернення автомобіля та не відповідав на телефонні дзвінки. Водночас вказані відомості були повідомлені потерпілим не в межах кримінального провадження, а в межах перевірки за його зверненням, проведеної у порядку Закону України «Про звернення громадян», при цьому ОСОБА_10 не попереджався про кримінальну відповідальність за статтями 383, 384 КК за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання. Разом із тим, в подальшому потерпілий у межах кримінального провадження, будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 383, 384 КК, зокрема і під час судового розгляду, повністю в категоричній формі ствердив про незаконне заволодіння ОСОБА_7 належним йому автомобілем саме за встановлених судом обставин, тобто всупереч його волі та із застосуванням насильства, що знайшло своє підтвердження за результатами досудового слідства та судового розгляду.
		За приписами ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу, який в цій справі не був застосований.
		Отже, наведені у касаційній скарзі доводи про те, що засуджений отримав автомобіль ОСОБА_10 у тимчасове користування за згодою останнього, спростовуються сукупністю наведених вище доказів, а твердження захисника про те, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам сторони захисту в цій частині спростовуються змістом оскарженої ухвали.
		Апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що огляд місця події за змістом статей 214, 223, 237 КПК є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
		З матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення начальником ВРЗЗС СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_36 , за участю понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , власника (користувача) автомобіля - ОСОБА_28 , а також з використанням технічних засобів фіксації, 09 квітня 2022 року було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено з подальшим вилученням автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 . Протокол підписаний його учасниками та понятими без зауважень і містить відповідні фототаблиці.
		Отже, огляд місця події 09 квітня 2022 року був проведений за добровільної згоди особи, яка володіла транспортним засобом «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 . - ОСОБА_28 .
		У матеріалах справи містяться також заяви ОСОБА_28 від 09 квітня 2020 року, у яких він добровільно видає працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , один ключ-брелок та даний автомобіль.
		Апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку, що протокол огляду місця події від 09 квітня 2022 року був складений з додержанням вимог статей 233, 237 КПК, є належним та допустимим з огляду на положення статей 85, 86 КПК. Будь-яких порушень, які б ставили під сумнів законність отримання слідством доказів, здобутих під час проведення цієї слідчої дії судом не встановлено. Обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість такого доказу, передбачених ст. 87 КПК, апеляційний суд не встановив. 
		Аналізуючи протокол огляду місця події від 12 квітня 2022 року на території спеціального майданчика правоохоронних органів, апеляційний суд обґрунтовано виходив із положень частин 1, 2 ст. 233, ст. 237 КПК та врахував, що він був складений слідчим СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_39 , за участю понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_38 , потерпілого ОСОБА_10 , спеціаліста ОСОБА_41 , а також з використанням технічних засобів фіксації. В ході його проведення оглянуто автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , який був поміщений на територію спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Голосківське шосе, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.
		Із письмової заяви потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що останній добровільно надав згоду на проведення огляду автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 .
		Ані ОСОБА_28 , ані ОСОБА_10 не звертались із заявами про порушення права володіння чи користування автомобілем через проведення вказаних слідчих дій, тому твердження захисту про відсутність дозволів на їх здійснення та недопустимість доказів, отриманих в результаті їх проведення, є неспроможними.
		Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що протоколи огляду місця події від 09 та 12 квітня 2022 року є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статей 85, 86 КПК, будь-яких порушень, які б ставили під сумнів законність отримання фактичних даних, здобутих під час проведення цих слідчих дій, не встановлено. 
		Колегія суддів враховує, що доводи касаційної скарги містять суб`єктивне твердження про відсутність процесуальних підстав до проведення оглядів, натомість сторона захисту не наводить абиякого обґрунтування щодо необхідності отримання додаткових, крім тих процесуальних підстав, які були взято до уваги та оцінено як належне і достатнє підґрунтя до здійснення огляду в розумінні приписів статей 223, 233, 237 КПК судами попередніх інстанцій, враховуючи конкретні обставини вказаних оглядів місця події. 
		Апеляційний суд також надав належну оцінку доводам захисника, які є аналогічними із доводами касаційної скарги, про те, що в протоколах вказаних вище оглядів місця події від 09, 12 квітня 2022 року не зазначені технічні характеристики фотокамер та технічних носіїв інформації, на яких проводилось фіксування проведення цих слідчих дій, умови та порядок їх використання.
		Апеляційний суд зазначив, що відсутність у даних протоколах технічних характеристик камери, її індивідуального заводського номеру, а також відсутність технічного носія інформації (та його індивідуального заводського номеру), на який проводилось фіксування даних слідчих дій та умови і порядок їх використання, не ставить під сумнів допустимість цих протоколів, оскільки не змінює їх інформаційного змісту.
		Як убачається з протоколу огляду місця події від 09 квітня 2022 року, у його вступній та заключній частині зазначено про застосування фотокамери «Canon». При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 105 КПК до протоколу додано фототаблиці огляду місця події. Під час огляду місця події виявлено та вилучено автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , вказано місце його вилучення, а також учасників даної слідчої дії, серед яких ОСОБА_28 та поняті. 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 12 квітня 2022 року, у його вступній та заключній частині зазначено про застосування відеокамери «Panasonic». До протоколу додано DVD-R диск із відеозаписом місця події. Під час огляду виявлено автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , та вилучено 4 змиви та 1 контрольний змив, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також зазначено учасників даної слідчої дії, зокрема, ОСОБА_10 , понятих та спеціаліста.
		Будь-яких зауважень під час проведення даних слідчих дій, в учасників не надходило, а тому посилання захисника на порушення статей 104, 107 КПК під час складення даних протоколів є необґрунтованими, що узгоджується із правозастосовною позицією Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2023 року (справа № 200/9992/16-к).
		Верховний Суд погоджується із оцінкою доводів сторони захисту, наданою апеляційним судом, і щодо аналогічних доводів касаційної скарги бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 104 КПК у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. 
		За усталеною практикою Верховного Суду незазначення у протоколі слідчої дії серійного номеру та технічних характеристик засобу фіксації слідчої дії, за умови відображення відомостей про здійснення фіксації слідчої дії за допомогою фото-, відеокамери, не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки дана обставина не впливає на правильність змісту протоколу і не ставить під сумнів його достовірність як доказу в цілому. Такі правозастосовні позиції зазначені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 212/2988/20. 
		Вимоги ч. 2 ст. 104 КПК у вказаних вище протоколах дотримано. Як було зазначено вище, у протоколі огляду місця події від 09 квітня 2022 року зазначено про застосування фотокамери «Canon», а у протоколі огляду місця події від 12 квітня 2022 року - про застосування відеокамери «Panasonic». 
		Незазначення конкретної моделі цієї марки технічного засобу та технічного носія не нівелює самого факту застосування такого технічного засобу та змісту зафіксованої за допомогою цього технічного засобу інформації, які місцевий суд досліджував безпосередньо, за участю сторін, які, до того ж, не висловлювали в цій справі зауважень щодо невідповідності фіксації дійсному перебігу слідчої дії, недостовірності фактичних даних, отриманих з відповідного процесуального джерела доказів. Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 серпня 2021 року у справі № 726/394/20, від 27 жовтня 2022 року у справі № 461/1440/21. 
		Щодо посилання захисника на постанови Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 758/13581/15-к, від 30 серпня 2018 року у справі № 209/1095/16-к, від 21 травня 2019 року у справі № 220/298/16-к, від 08 грудня 2020 року у справі № 473/4378/15-к, від 09 грудня 2020 року у справі № 500/4994/14-к, від 23 лютого 2021 року у справі №175/777/15, то вони не є релевантними, оскільки в жодній із вказаних справ, посилання сторони кримінального провадження на те, що у відповідних протоколах не було відображено технічні характеристики засобів фіксації та технічних носіїв, відокремлено від інших вагомих обставин, які свідчили про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час їх отримання, не були вирішальним підґрунтям до висновків про недопустимість фактичних даних, відображених у відповідних процесуальних джерелах доказування. 
		Предметом оцінки апеляційного суду також були також доводи, які є аналогічними доводам касаційної скарги, про те, що вирок безпідставно ґрунтується на доказах, які жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, що суд необґрунтовано послався на витяг з ЄРДР, постанови про визначення слідчих, прокурорів, протоколи огляду місця події від 03, 09 квітня 2022 року на території гаражного кооперативу, 12 квітня 2022 року на території спеціального майданчика правоохоронних органів, а також висновок експерта від 17 червня 2022 року №СЕ-19/123-22/4980-АВ та протокол проведення слідчого експерименту.
		Апеляційний суд обґрунтовано спирався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09 вересня 2020 року (справа № 761/28347/15-к), відповідно до якої витяг з ЄРДР є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 липня 2012 року № 69, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК не є процесуальним джерелом доказів, разом із тим підтверджує фіксацію правоохоронним органом фактів вчинення кримінального правопорушення.
		Дослідження таких процесуальних документів має ключове значення для з`ясування процесуальних підстав для початку досудового розслідування, а також дотримання вимог ч. 3 ст. 214 КПК, яка забороняє проведення слідчих (розшукових) дій, окрім огляду місця події, до внесення відомостей про вчинений злочин до ЄРДР.
		В свою чергу, постанови про визначення слідчих, прокурорів є процесуальними рішеннями, які підтверджують законність проведення досудового розслідування даного кримінального провадження та внесення його до ЄРДР належним суб`єктом, збирання доказів повноважними суб`єктами в межах наданих повноважень відповідно до порядку, встановленого в КПК.
		Посилання у судових рішеннях на ці процесуальні документи як на докази хоча і є неправильними, проте вони не можуть вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке б суттєво вплинуло на їх законність.
		Ці процесуальні документи виступають правовою підставою здійснення кримінального провадження в порядку, визначеному законом, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення слідчих розшукових дій, і повинні перевірятися, за наявності відповідного процесуального приводу, та враховуватися судом під час оцінки доказів. 
		Вказані правила оцінки узгоджуються з висновками Верховного Суду в постанові від 29 січня 2026 року у справі № 753/7920/18, а тому не вбачається підстав до зміни оскаржених судових рішень за такими доводами касаційної скарги.
		Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку (статті 85 та 94 КПК).
		Згідно з усталеною практикою Суду, доказування тих чи інших обставин злочину, як правило, ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на сукупності всіх, у тому числі непрямих, доказів. Саме з урахуванням такого аналізу та оцінки всіх доказів і робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19, від 27 вересня 2023 року у справі № 607/5769/21, від 15 квітня 2024 року у справі № 587/102/18, від 15 січня 2026 року у справі № 536/1112/19 тощо).
		Фактичні дані з протоколу огляду місця події від 03 квітня 2022 року підтверджують відсутність автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , належного ОСОБА_35 , на парковці біля магазину « Етюд » по вул. Князів Коріатовичів, 25/7 в м. Кам`янці-Подільському , тобто у тому місці, де він був залишений потерпілим. 
		За протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 встановлено місце, де він залишив свій автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , і де він 27 лютого 2022 року виявив його відсутність.
		За протоколом огляду місця події від 09 квітня 2022 року було виявлено та вилучено з місця його знаходження автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 , а за протоколом огляду місця події від 12 квітня 2022 року на території спеціального майданчика правоохоронних органів оглянуто вказаний автомобіль та отримано фактичні дані, які мають значення в аспекті приписів ст. 91 КПК.
		За висновком експерта від 17 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/4980-АВ підтверджується вартість переданого на дослідження об`єкта - автомобіля «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_2 .
		Апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку, що дані докази є належними, такими, які прямо чи непрямо підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у незаконному заволодінні транспортним засобом, належного потерпілому ОСОБА_10 . Такі докази в сукупності з іншими, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_28 , речовими доказами, висновком експертизи та іншими доказами доводять винуватість ОСОБА_7 у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Усі докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять фактичні обставини, які підлягають доказуванню в справі, об`єктивно узгоджуються між собою та повністю відтворюють картину вчиненого, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності та достатності.
		У даному кримінальному провадженні, як прямі докази, так і непрямі у їх сукупності та взаємозв`язку підтверджують поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, а тому Верховний Суд відхиляє як необґрунтованідоводи сторони захисту про те, що наведені в оскаржених судових рішеннях докази не є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 . 
		Колегія суддів також погоджується з висновками апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення чужого для нього майна потерпілого ОСОБА_8 , що отримало кваліфікацію за ч. 3 ст. 185 КК.
		За результатами апеляційного перегляду суд дійшов обґрунтованого висновку, що доведено обставини, передбачені ст. 91 КПК, що правильною є кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК щодо викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 , який повторно таємно із корисливих мотивів із гаражного приміщення ОСОБА_8 викрав електроінструменти, набір ключів, лінзи до автомобіля, автомагнітоли та колонки. 
		Про зміст суб`єктивної сторони свідчить характер вчинених засудженим дій, який протиправно, безоплатно та без наміру повернути в подальшому, проникнувши в гаражне приміщення безповоротно вилучив чуже майно, отже діяв із корисливим мотивом та метою, протиправно прагнув за рахунок чужого майна збільшити власні майнові фонди без законних на те підстав. 
		Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомив, що 06 грудня 2021 року близько о 08:00, прийшовши до свого гаража, який розташований по АДРЕСА_2 , побачив, що бокові двері гаража були відкриті, а замок до них - пошкоджений. Після візуального огляду приміщення гаража він виявив, що було викрадено його майно, перелік якого докладно наведений у оскаржених судових рішеннях. Вартість викрадено майна визначив у розмірі 50 370,20 грн. 
		Такі обставини узгоджуються із даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06 грудня 2021 року, де потерпілий ОСОБА_8 повідомив про проникнення невідомою особою в період часу з 20:00 05 грудня 2021 року по 08:00 06 грудня 2021 року шляхом віджиму дверей у приміщення належного йому гаража, що розташований по АДРЕСА_2 , та таємно викрав із цього приміщення електроінструменти, інструменти, лінзи до автомобіля, автомагнітоли, колоноки. 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року з доданими до нього фототаблицями та схемою, на підставі письмової згоди власника - потерпілого ОСОБА_8 , проведено огляд місця події, яким є приміщення належного потерпілому ОСОБА_8 гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлені в ході огляду місця події обставини підтверджують факт проникнення у це приміщення шляхом віджимання (зламу) вхідних пластикових дверей знаряддям злому, а також те, що це приміщення гаража використовувалося потерпілим для ремонту автомобілів та встановлення на автомобілі електрообладнання, а отже і те, що у приміщенні знаходилися речі, які як повідомив потерпілий, були у нього таємно викрадені.
		З даних, які містяться у протоколі обшуку від 07 квітня 2022 року з відеозаписом цієї слідчої дії, яка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2022 року вбачається, що під час обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», із номерним знаком  НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_7 та який на момент проведення обшуку знаходився на території спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області , на задньому сидінні виявлено та вилучено LED-ліхтар марки «Cyclone 11.21».
		Ухвалою слідчого про визнання предметів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 07 квітня 2022 року зазначений LED-ліхтар визнаний речовим доказом у кримінальному проваджені з подальшим накладенням на нього ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2022 року арешту.
		Факт використання ОСОБА_7 автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з.  НОМЕР_4 , до його поміщення на територію спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів, де в подальшому і був проведений його обшук, підтверджується матеріалами щодо вчинення ОСОБА_7 26 березня 2022 року адміністративних правопорушень на автомобілі «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_4 , зокрема копіями протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2022 року, складеного стосовно ОСОБА_7 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №614363 від 26 березня 2022 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП, акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26 березня 2022 року, відповідно до якого на підставі ст. 265-2 КУпАП у зв`язку із вчиненням ОСОБА_7 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було проведено огляд та затримання з подальшим поміщенням на територію спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів автомобіля «Volkswagen Touareg», із номерним знаком НОМЕР_4 . 
		Даними процесуальними документами підтверджується факт керування ОСОБА_7 цим транспортним засобом 26 березня 2022 року о 21:25 в м. Кам`янці-Подільському по вул. Північній, 108 .
		За протоколом обшуку від 21 липня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2022 року, під час обшуку домоволодіння за місцем реєстрації ОСОБА_7 - АДРЕСА_1 виявлено та вилучено речі, які ухвалою слідчого про приєднання речових доказів до кримінального провадження від 22 липня 2022 року визнані речовими доказами у кримінальному проваджені з подальшим накладенням на них арешту за ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 липня 2022 року: клейовий пістолет сірого кольору з жовтою кнопкою марки «Sigma» з №2721101; автомобільну фару (праву) з маркуванням «H7 Xenon H9 Halogen» з пошкодженням скла в лівому нижньому куті, незакріпленими лінзами та пошкодженням верхньої частини корпусу; автомобільну фару (ліву) з наклейкою із надписом «Valeo 89307871 7L6941015СЕ» з маркуванням «H7 Xenon H9 Halogen»; автомобільні металеві накладки срібного кольору в кількості 4 штуки; два автомобільні бокові дзеркала в корпусі чорно-срібного кольору: ліве №1238110641 та праве №1238110341; дзеркало заднього виду в корпусі чорного кольору із маркуванням 01*39563/1А; два автомобільні знаки марки «Volkswagen» сірого кольору; автомобільну фару марки «Volkswagen»; резинку на фару чорного кольору; автомагнітолу марки «Blaupunkt» в корпусі сірого кольору; панелі червоного кольору.
		Вказані вище дозвіл власника та ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення обшуків були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, відображені у тексті оскаржених вироку та ухвали із позначенням тому та аркушів справи, долучені до її матеріалів, і Верховний Суд не вбачає підстав вважати обґрунтованими твердження сторони захисту про недотримання порядку проведення огляду та обшуків через відсутність вказаних процесуальних підстав, оскільки вони є надуманими.
		Були предметом оцінки апеляційного суду і доводи сторони захисту про те, що в протоколі обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 не зазначено, які речі були вилучені, до яких спец-пакетів поміщені та під якими номерами.
		Дослідивши матеріали справи цей суд вмотивовано відхилив такі доводи, оскільки як вбачається із протоколу обшуку від 21 липня 2022 року по АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: клейовий пістолет сірого кольору з жовтою кнопкою марки «Sigma» з №272110, який поміщено до сейф-пакету №PSP2107792; автомобільну фару (праву) з маркуванням «H7 Xenon H9 Halogen» з пошкодженням скла в лівому нижньому куті, незакріпленими лінзами та пошкодженням верхньої частини корпусу, яку поміщено до сейф-пакету №7333277; автомобільну фару (ліву) з наклейкою із надписом «Valeo 89307871 7L6941015СЕ» з маркуванням «H7 Xenon H9 Halogen», яку поміщено до сейф-пакету №7333276; автомобільні металеві накладки срібного кольору в кількості 4 штуки, які поміщено до сейф-пакету №7333275; два автомобільні бокові дзеркала в корпусі чорно-срібного кольору: ліве №1238110641 та праве №1238110341; дзеркало заднього виду в корпусі чорного кольору із маркуванням 01*39563/1А, які поміщено до сейф-пакету №PSP3108669; два автомобільні знаки марки «Volkswagen» сірого кольору, автомобільну фару марки «Volkswagen», резинку на фару чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету №PSP3108670; автомагнітолу марки «Blaupunkt» в корпусі сірого кольору; панелі червоного кольору, які поміщено до сейф-пакету №PSP2107783; чотири автомобільних колеса з дисками чорного кольору та ковпачком «Kosei» (на одному колесі копачок відсутній) з гумою: марки «Good Year» - 2, марки «HanKook» - 1, марки «Borum» - 1.
		Отже, твердження сторони захисту в цій частині спростовуються матеріалами справи, де відображено відомості про дотримання органом досудового розслідування вимог процесуального закону щодо збереження та забезпечення можливості ідентифікації предметів, виявлених та вилучених під час обшуку.
		За протоколом огляду від 30 липня 2022 року оглянуто речові докази, які були вилучені слідчим під час обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_7 , установлено, що клейовий пістолет сірого кольору з жовтою кнопкою марки «Sigma» з № 2721101 за зовнішніми та ідентифікаційними ознаками аналогічний клейовому пістолету, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_8 в період часу з 20:00 05 грудня 2021 року по 08:00 06 грудня 2021 року з гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Крім того, факт викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_23 , який в судовому засіданні підтвердив факт придбання у ОСОБА_7 автомобільної магнітоли марки «Kenwood» моделі «DDX6705S», яку він поставив у свій автомобіль «Skoda Octavia» та яка у нього 21 липня 2022 року була вилучена під час проведення обшуку за місцем його проживання - домоволодіння АДРЕСА_1 .
		З даних, які містяться у протоколі обшуку від 21 липня 2022 року з долученим до нього відеозаписом цієї слідчої дії, яка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2022 року вбачається, що під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_23 № АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено вказану автомобільну магнітолу.
		Згідно даних, які містяться у протоколі огляду від 29 липня 2022 року, детально оглянуто автомобільну магнітолу марки «Kenwood» моделі «DDX6705S» та встановлено, що ця автомобільна магнітола зовнішніми та ідентифікаційними ознаками подібна на аналогічну автомобільну магнітолу, яка була викрадена у потерпілого ОСОБА_8 06 грудня 2021 року з гаража, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		З даних, які містяться у протоколі пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року з доданими до нього додатками: таблицями-ілюстраціями та довідкою вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 серед пред`явлених йому для впізнання чотирьох автомобільних магнітол впізнав за зовнішнім виглядом, кольором, формою, маркуванням та кріпленнями автомобільну магнітолу марки «Kenwood 2 Din», яка була у нього викрадена з гаража 06 грудня 2021 року, також і за тією ознакою, що вона була оригінальна, а решта китайські, а також через те, що у цієї магнітоли була відсутня задня кришка, так як і в його магнітолі, через те, що вона впала за стіл і залишилась у гаражі.
		Згідно даних, які містяться у протоколі пред`явлення речей для впізнання від 03 серпня 2022 року з доданими до нього додатками: таблицями-ілюстраціями та довідкою, вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 серед пред`явлених йому для впізнання чотирьох клейових пістолетів впізнав за зовнішнім виглядом, кольором, потертостями клейовий пістолет марки «Sigma», який був викрадений з гаража 06 грудня 2021 року, також і за тією ознакою, що у ньому було пошкоджено металічне кріплення, воно було скручене.
		Відповідно до висновку експерта від 01 липня 2022 року № СЕ-19/123-22/5862-ТВ, наданого за результатами проведення товарознавчої експертизи, ринкова вартість наданого на експертизу LED-ліхтаря марки «Cyclone» моделі «WL-404» станом на 06 грудня 2021 року могла становити 640,50 грн.
		Згідно висновку експерта від 16 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/7006-ТВ, наданого за результатами проведення товарознавчої експертизи, ринкова вартість наданого на експертизу клейового пістолета марки «Sigma» з № 2721101 станом на 06 грудня 2021 року, могла становити 199,20 грн. 
		Відповідно до повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи від 10 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/7005-ТВ, наданого за результатами проведення товарознавчої експертизи, експертом встановлена відсутність у відкритих джерелах будь-якої інформації щодо купівлі/продажу автомобільної магнітоли марки «Kenwood» моделі «DDX6705S» станом на дату, яка зазначена у запиті (06 грудня 2021 року), що унеможливило проведення товарознавчої експертизи із визначення ринкової вартості автомобільної магнітоли марки «Kenwood» моделі «DDX6705S».
		Із відомостей про вартість майна, які надані на запит слідчого, вбачається, що станом на 06 грудня 2021 року вартість вказаного в запиті майна становила: магнітоли марки «Shutlle» модель «Sdud 6970» - 1500 грн, магнітоли марки «Android 9.1» - 4400 грн, магнітоли марки «Kenwood 2 Din» - 4000 грн, магнітоли марки «Pioneer» - 3900 грн, штатної магнітоли марки «Volkswagen» - 3300 грн, блоку розпалювання ксенонових фар марки «Fantom» - 200 грн, звукового динаміка марки «Calceell» модель «CP-625C» - 1500 грн, двох автомобільних лінз марки «AMS Bi-LED Z3» - 3500 грн, двох автомобільних лінз «Cyclon Q7D2» - 1000 грн, двох автомобільних лінз «Cyclon 3.0H1Metal» - 900 грн, промислового фену марки «Forte» потужністю 2000 Вт - 800 грн, автомобільної діагностики марки «VAS5054A» - 5000 грн, автомобільної діагностики марки «VAG213» - 1300 грн, автомобільної діагностики марки «CARPROG 10.93» - 4500 грн, автомобільної діагностики марки «INPA» - 2000 грн, набору перехідників до автомобільних діагностик - 3000 грн, LED лампи марки «Prime-X» - 550 грн. 
		З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 06 червня 2022 року з додатками вбачається отримання тимчасового доступу до документів, які перебували у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » та містять інформацію щодо мобільного номера, який використовував ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень - НОМЕР_5 . 
		Із опрацьованої оператором мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » інформації щодо мобільного номера, який використовував обвинувачений ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень - НОМЕР_5 , встановлено, що зазначений номер мобільного телефону 06 грудня 2021 року в період часу з 01:00 до 02:26 фіксувався в місці розташування базових станцій в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області за адресами: вул. Драй Хмари, 48 , вул. Князів Коріатовичів, 21 та вул. Харченко, 22Б , тобто в місці розташування гаража потерпілого ОСОБА_8 - за адресою: АДРЕСА_2 , з якого в період часу з 20:00 05 грудня 2021 року по 08:00 06 грудня 2021 року, тобто в той же період часу, в який фіксувався і номер мобільного телефону обвинуваченого ОСОБА_7 , і було вчинено крадіжку майна потерпілого. 
		На підставі аналізу наведених фактичних даних в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд дійшов вмотивованого переконання про обґрунтованість висновку місцевого суду про те, що ОСОБА_7 за обставин, які вказані у обвинувальному вироку, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом віджиму вхідних дверей проник до приміщення по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав електроінструменти, набір ключів, лінзи до автомобіля, автомагнітоли, колонки, чим спричинив відповідну майнову шкоду ОСОБА_8 .
		Невизнання вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та позицію, висловлену в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд обґрунтовано оцінив як обрану лінію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки така позиція захисту спростовується сукупністю доказів у кримінальному провадженні, оцінених за правилами ст. 94 КПК.
		Доводи сторони захисту про відсутність корисливого мотиву в діях обвинуваченого, апеляційний суд вмотивовано визнав неспроможними, враховуючи те, що ОСОБА_7 заволодів різного виду та у значній кількості належним ОСОБА_8 майном (електроінструментами, набором ключів, лінзами до автомобіля, автомагнітолами та колонками), яке зберігав за місцем свого проживання, у автомобілі, яким він користується, а також реалізував іншим особам, отже розпорядився ним на власний розсуд, діяв з корисливим мотивом, що встановлено на підставі доказів, покладених в обґрунтування винуватості ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК.
		Отже, в цьому провадженні суди попередніх інстанцій, серед інших обставин, що підлягають доказуванню за приписами ст. 91 КПК, встановили в діянні засудженого наявність як корисливого мотиву, так і мети, обґрунтували свої висновки про винуватість останнього на підставі доказів, безпосередньо досліджених під час судового розгляду за вимогами ст. 23 КПК.
		Сторона захисту в касаційній скарзі просить скасувати оскаржені судові рішення з підстав, визначених приписами п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, та закрити кримінальне провадження щодо засудженого у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК. Свої вимоги мотивує тим, що в діях засудженого відсутній корисливий мотив, а відтак і склад інкримінованого злочину. Разом із тим, сторона захисту не навела вагомих і обґрунтованих доводів про недопустимість чи неналежність доказів, покладених судами попередніх інстанцій в обґрунтування висновку про наявність корисливих мотиву та мети в діянні засудженого, кваліфікованого судом за ч. 3 ст. 185 КК.
		Відокремлено від фактичних обставин, встановлених судами у цьому провадженні, Верховний Суд не має підстав за доводами касаційної скарги до спростування висновку судів попередніх інстанцій про вчинення засудженим злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, з корисливими метою і мотивом, а отже і підстав до висновку про те, що вказана норма матеріального права застосована неправильно, з огляду на що відхиляє відповідні доводи сторони захисту як необґрунтовані.
		Колегія суддів також погоджується з висновками апеляційного суду про безпідставність доводів захисника про недопустимість як доказу фактичних даних з протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року, які сторона захисту обґрунтовує тим, що не можливо встановити, у якому кримінальному провадженні здійснювалася така слідча дії та на підставі чого вона проведена.
		Апеляційний суд вмотивовано виходив із того, що за змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей до ЄРДР (ч. 3 ст. 214 КПК). 
		Саме з метою оперативної фіксації вчиненого кримінального правопорушення 06 грудня 2021 року о 09:00 було розпочато огляд місця події, а внесення відомостей до ЄРДР було здійснено того ж дня після завершення огляду місця події, тобто не пізніше 24 годин, після виявлення кримінального правопорушення, як це передбачено ч. 1 ст. 124 КПК.
		Як вбачається із протоколу даної слідчої дії, слідчий СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_42 в присутності понятих, спеціаліста ОСОБА_43 , за участю ОСОБА_8 , на підставі заяви останнього, яка долучена до матеріалів справи, провів огляд належного потерпілому гаражного приміщення як місця події. Отже, матеріалами справи спростовуються посилання захисника на те, що в протоколі огляду місця події від 06 грудня 2021 року не зазначені відомості про заяву чи повідомлення по подію кримінального правопорушення як процесуальне підґрунтя до здійснення огляду.
		Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що фототаблиці, які долучені до протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року, не підписані усіма учасниками цієї слідчої дії, а лише спеціалістом, що, на думку захисника, дає підстави для визнання такого доказу недопустимим, апеляційний суд зазначив, що відповідно до ст. 105 КПК особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, таким додатком можуть бути фототаблиці. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовленні, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків.
		Як убачається з протоколу огляду від 06 грудня 2021 року, огляд був проведений слідчим СВ Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_44 в присутності двох понятих: ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , за участю власника приміщення ОСОБА_8 та спеціаліста ОСОБА_47 . Протокол підписано усіма учасниками даної слідчої дії. Фототаблиці до протоколу підписані спеціалістом ОСОБА_48 , який проводив фотографування вилучених в ході проведеного огляду речей. Схема до протоколу підписана спеціалістом, понятими та слідчим.
		За приписами ч. 3 ст. 105 КПК додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		У зазначеній правовій нормі законодавець, не використовуючи сурядні сполучники, перелічує суб`єктів, які мають своїм підписом засвідчити додатки до протоколів. При цьому наявний безсполучниковий зв`язок у цій синтаксичній конструкції речення вказує на те, що закон у даному випадку не вимагає, щоб одразу всі перелічені суб`єкти засвідчували відповідні додатки. Навпаки, за змістом цієї статті, додаток до протоколу має бути засвідчений або слідчим, або прокурором, або спеціалістом, або іншими особами, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків (хоча це не виключає й можливості засвідчення додатку кількома особами). Отже, закон не вимагає, щоб одразу всі перелічені у протоколі слідчої дії суб`єкти засвідчували відповідні додатки своїми підписами, хоча й не виключає можливості засвідчення додатку кількома особами. Тому засвідчення додатків лише певними з перелічених осіб не вказує на їх недопустимість (постанови Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 347/222/21, від 11 березня 2024 року у справі № 459/3664/18, від 22 січня 2025 року у справі № 441/1100/16).
		Як зазначено вище, долучені до протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року фототаблиці підписані спеціалістом, який їх виготовив, а тому всупереч твердженням захисника, порушень вимог КПК в даному випадку допущено не було. З огляду на вказане Верховний Суд не вбачає підстав вважати, що протокол огляду місця події складений із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і є недопустимим доказом.
		Відсутність підписів усіх учасників у додатках до протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року не свідчить про його недопустимість в розумінні ст. 89 КПК, а отже твердження захисника про необхідність визнання такого протоколу огляду недопустимим доказом з цих підстав є необґрунтованими.
		Апеляційний суд також вмотивовано спростував доводи сторони захисту про те, що експерту на дослідження був наданий неналежний предмет - LED-ліхтар марки cyclone WL-404, оскільки в ході обшуку був вилучений автомобільний ліхтар марки Сyclone 11.21. 
		Як убачається з протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року, в ході його проведення було вилучено, серед іншого, автомобільний ліхтар марки Сyclone 11.21. В той же час, ілюстративною таблицею до вказаного висновку підтверджується те, що експерту на дослідження був наданий саме той предмет, який і був вилучений під час обшуку - ліхтар марки Сyclone 11.21. Апеляційний суд встановив, що експерт у висновку вказав модель LED-ліхтаря марки Сyclone - WL-404, а не марку, що не може свідчити про те, що для дослідження був наданий інший предмет, аніж той, що був вилучений під час обшуку, а тому небезпідставно і відхилив доводи захисника.
		З таких же підстав апеляційний суд відхилив і посилання захисника на те, що в тексті висновку експерта зазначено «…так як судовому експерту не надана інформація щодо технічного стану даного велосипеду…», оскільки з огляду на весь зміст цього висновку, вказане є технічною помилкою, допущеною під час його виготовлення.
		Верховний Суд не вбачає невмотивованості чи необґрунтованості висновків апеляційного суду в цій частині, а також підстав до їх спростування за доводами касаційної скарги сторони захисту.
		Щодо посилання сторони захисту на недопустимість доказів через те, що у протоколі огляду місця події від 06 грудня 2021 року, протоколах обшуку від 21 липня 2022 року за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 не зазначено технічні характеристики фотокамер, їх індивідуальних заводських номерів, а також технічних носіїв інформації, на які проводилось фіксування проведення цих слідчих дій, умови та порядок їх використання, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що їх відсутність жодним чином не ставить під сумнів допустимість фактичних даних із цих протоколів, оскільки не змінює їх інформаційного змісту.
		Як вбачається з протоколу огляду місця події від 06 грудня 2021 року, у його заключній частині зазначено про застосування фотоапарату «Canon NC-V160». При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 105 КПК до протоколу додано фототаблиці огляду місця події. Під час огляду місця події, який проведений за участі потерпілого, понятих та спеціаліста ОСОБА_43 , виявлено пошкодження пластикових дверей належного ОСОБА_8 гаражного приміщення. Протокол підписаний учасниками слідчої дії.
		Із протоколів обшуку від 21 липня 2022 року за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 , вбачається, що в ході їх проведення застосовано технічний засіб «Panasonic НCV-260». Особам, які брали участь у проведенні обшуку було роз`яснено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання. До протоколів додано флеш-носії із відеозаписом місця обшуків. Протоколи засвідчені учасниками даних слідчих дій.
		Будь-яких зауважень, під час проведення даних слідчих дій в учасників не було, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів захисника про порушення статей 104, 107 КПК під час складення даних протоколів.
		Верховний Суд стосовно епізоду за ч. 2 ст. 289 КК в цій справі вже висловив своє ставлення до аналогічних доводів сторони захисту та відповідне обґрунтування своїх висновків і не вбачає підґрунтя змінювати правозастосовну позицію в цій частині.
		Також апеляційний суд перевіряв посилання сторони захисту на те, що протокол обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 безпідставно був вручений ОСОБА_22 та вмотивовано визнав їх неспроможними, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 236 КК перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала та надана її копія.
		Як вбачається із протоколу обшуку, ухвала слідчого судді про проведення обшуку була вручена ОСОБА_22 , тобто тій особі, яка була присутня під час проведення обшуку домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .
		Таким чином, враховуючи положення КПК, відповідно до яких передбачено вручення копії ухвали слідчого судді про обшук власнику, користувачу, володільцю або будь-якій особі присутній при проведенні цієї слідчої дії, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушень норм КПК в ході проведення обшуку допущено не було. 
		Обґрунтованих підстав сприймати фактичні дані, відображені в цьому протоколі обшуку недопустимими доказами через вручення копії ухвали про обшук від 21 липня 2022 року ОСОБА_22 доводи сторони захисту не містять, з огляду на що Верховний Суд відхиляє їх як безпідставні.
		Посилання сторони захисту на низку порушень під час складення протоколу обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , а саме незазначення у ньому технічних характеристик як самої фотокамери та її індивідуального заводського номеру, так і технічного носія інформації, на який проводилось фіксування проведення цієї слідчої дії, а також незазначення, які саме речі були вилучені, до яких спец-пакетів їх поміщено та відсутність дати народження та місця проживання осіб, які брали участь у ньому, апеляційний суд не аналізував з огляду на те, що цей протокол суд визнав неналежним доказом по справі.
		Отже, з оскарженої ухвали та матеріалів справи вбачається, що апеляційний суд вмотивовано спростував доводи сторони захисту про те, що вирок суду ґрунтується на недостовірних, незаконних та необґрунтованих доказах, які жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_7 . 
		Наведені вище докази є належними, оскільки прямо чи непрямо підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні таємного викраденні чужого майна ОСОБА_8 , вчиненому повторно, поєднаному із проникненням в інше приміщення. Усі докази, покладені судами в обґрунтування висновків про винуватість ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК, об`єктивно узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у їх достовірності, допустимості та належності, їх оцінка відповідає приписам ст. 94 КПК.
		Постанови про визнання слідчих та прокурорів від 26 травня 2022 року та 21 червня 2022 року, витяг про внесення відомостей до ЄРДР є процесуальними рішеннями, які підтверджують законність проведення досудового розслідування даного кримінального провадження (епізод за ч. 3 ст. 185 КК) та внесення його до ЄРДР належним суб`єктом в межах наданих повноважень відповідно до КПК, а тому, суд мав належне підґрунтя до дослідження та оцінки вказаних процесуальних документів з підстав, про які вже йшлося в цій постанові вище.
		При цьому, апеляційний суд слушно зауважив, що протокол обшуку від 21 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_8 не брав до уваги та не посилався на нього при оцінці доказів, а отже доводи сторони захисту щодо його оцінки на мають процесуального сенсу і не можна визнати слушними.
		Щодо повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи від 10 серпня 2022 року №СЕ-19/123-22/7005-ТВ через відсутність у відкритих джерелах інформації щодо вартості автомобільної магнітоли марки «Kenwood» моделі «DDX6705S», то воно має виключно інформативний характер і не оцінено судом як доказ.
		Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК за цим епізодом, вважає їх висновки обґрунтованим і правильними, і не вбачає підстав до зміни чи скасування оскаржених рішень в цій частині за оцінкою доводів сторони захисту.
		Верховний Суд також погоджується із наданою апеляційним судом оцінкою аналогічних доводів сторони захисту про відсутність достатніх доказів того, що засуджений здійснив таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 , тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, які також наведені у касаційній скарзі. 
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження підтверджується, що ОСОБА_7 повторно таємно із корисливих мотивів викрав із автомобіля «Volvo XC 60», який належать ОСОБА_9 , дві передні фари вартістю 12 799,80 грн кожна.
		Так, відповідно до показань потерпілого ОСОБА_9 , наданих в ході судового розгляду, 12 січня 2022 року близько 07:30 він дізнався від дружини про крадіжку передніх фар автомобіля «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності та який був припаркований на стоянці по АДРЕСА_3 .
		За протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12 січня 2022 року, потерпілий ОСОБА_9 повідомив про таємне викрадення в період часу з 20:00 11 січня 2022 року по 02:00 12 січня 2022 року шляхом вільного доступу невідомою особою з належного йому автомобіля «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований у дворі будинку АДРЕСА_3 , двох передніх фар.
		Відповідно до даних, які містяться у протоколі огляду місця події від 12 січня 2022 року та долучених до нього ілюстративних таблиць, огляд проводився на підставі письмової згоди власника - потерпілого ОСОБА_9 , було оглянуто автомобіль «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований у дворі будинку АДРЕСА_3 та встановлено відсутність двох передніх фар (лівої та правої), також виявлено механічні пошкодження переднього правого крила в місці розташування передньої правої фари, характерні для слідів віджиму. 
		Факт належності на праві приватної власності автомобіля «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , потерпілому ОСОБА_9 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 
		Даними, які містяться у протоколі обшуку від 07 квітня 2022 року з відеозаписом цієї слідчої дії, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2022 року, під час обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», із номерним знаком НОМЕР_4 , яким користувався обвинувачений ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , на задньому сидінні виявлено та вилучено дві передні фари автомобіля із маркуванням «Volvo 30763136-RH» та «Volvo 30763135-LH», які знаходилися у поліпропіленових сумках синього та червоного кольорів відповідно.
		Факт перебування у користуванні обвинуваченого ОСОБА_7 автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_4 , безпосередньо перед поміщенням цього автомобіля на територію Спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів, де в подальшому і був проведений його обшук, підтверджується витребуваними слідчим з Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області матеріалами щодо вчинення ОСОБА_7 26 березня 2022 року адміністративних правопорушень на автомобілі «Volkswagen Touareg», із номерним знаком   НОМЕР_4 .
		Обставини складення матеріалів щодо притягнення обвинуваченого ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності підтверджується також показаннями в судовому засіданні свідків - поліцейських ВРПП Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_26 та ОСОБА_27 .
		Відповідно до висновку експерта від 20 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/5280-АВ, наданого за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, встановлено ринкову вартість наданих на експертизу автомобільних передніх ліхтарів (фар) із маркуванням «Volvo 30763136-RH» та «Volvo 30763135-LH» станом на 12 січня 2022 року, тобто на день вчинення крадіжки.
		Згідно даних, які містяться у протоколі огляду від 23 серпня 2022 року вбачається, що слідчим оглянуто вилучені в обвинуваченого ОСОБА_7 мобільні телефони «Samsung S02А» ІМЕІ: НОМЕР_12 та «ZTE Blade L8» ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , серійний номер « НОМЕР_15 ». Зокрема, при відкритті системної програми «Chrome» та при відкритті вкладки «історія» виявлено посилання на запити пошуку в системі «Google», результати пошуку: «Снять с вольво фару», «Снять с вольво СХ 70 фару», «Как открыть капот вольво СХ70», «Снять фару с вольво хс90».
		На підставі аналізу доводів сторони захисту на підґрунті матеріалів справи апеляційний суд вмотивовано їх спростував, переконливо зазначив про дотримання місцевим судом приписів статей 91, 94 КПК щодо дослідження та оцінки доказів, на підставі якої обґрунтованим є висновок про те, що за встановлених обставин ОСОБА_7 умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, за допомогою спеціального знаряддя демонтував та в подальшому викрав із автомобіля «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 , дві передні фари вартістю 12 799,80 грн кожна, загальною вартістю 25 599,60 грн, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 відповідну майнову шкоду, а тому, правильною є кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК.
		Обґрунтовуючи свої доводи, захисник посилається на власну оцінку на предмет достовірності показань засудженого ОСОБА_7 , про те, що фари належать не йому, а ОСОБА_49 , що він їх залишив у автомобілі, так як мав їх повернути останньому. Під час обшуку його автомобіля було вилучено саме фари, які він взяв у ОСОБА_50 .
		Проте, такі доводи були і предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який як суд факту перевірив їх достовірність у взаємозв`язку із іншими дослідженим доказами, та навів мотиви про те, що показання ОСОБА_7 спростовуються сукупністю інших доказів та обґрунтовано розцінив позицію сторони захисту про невизнання винуватості у вчиненні цього злочину як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності. Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків апеляційного суду, враховуючи й те, що не містять підстав до визнання неналежними чи недопустимими доказів, покладених в обґрунтування висновків про винуватість ОСОБА_7 за цим епізодом.
		Доводи сторони захисту з приводу незаконності проведення обшуку 07 квітня 2022 року в автомобілі «Volkswagen Touareg» через те, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не була нікому роз`яснена і не вручена власнику, а була залишена в автомобілі, схоронність якого не забезпечено, апеляційний суд вмотивовано відхилив і Верховний Суд за оцінкою аналогічних доводів погоджується із його оцінкою.
		Відповідно до ч. 4 ст. 236 КПК у разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому, слідчий, прокурор зобов`язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб. 
		Як вбачається із протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року, обшук автомобіля був проведений на території спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області, після чого усі двері автомобіля були зачинені та опечатані наліпками червоного кольору «захист».
		Отже, дії слідчого повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо вжиття необхідних заходів до забезпечення схоронності автомобіля «Volkswagen Touareg».
		Щодо аналогічних доводів в касаційній скарзі сторони захисту про те, що під час обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg» 07 квітня 2022 року крім передніх фар автомобіля «Volvo ХС 60», про які йшлося в ухвалі слідчого судді, було незаконно вилучено й інші речі всупереч вимогам КПК, апеляційний суд обґрунтовано зазначив таке.
		Як вбачається із матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 07 квітня 2022 року надано дозвіл слідчому на проведення обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg», який знаходиться на території спеціального майданчика тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Хмельницькій області, яким користується ОСОБА_7 , з метою відшукання та вилучення передніх фар від автомобіля «Volvo ХС 60». В ході його проведення, крім передніх фар даного автомобіля, були вилучені й інші речі: автомобільний LED-ліхтар марки «Cycylone 11.21», автомобільна попільничка з вентиляційними каналами 4061806, електричний гравер у пластиковому футлярі «Арсенал» ГМ-200 ЄРС. Постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 07 квітня 2022 року зазначені вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_7 речі визнані речовими доказами у кримінальному проваджені з подальшим накладенням на них ухвалою слідчого судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2022 року арешту в порядку ст. 170 КПК.
		Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право, серед іншого, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном, що узгоджується із приписами частин 1, 2 ст. 167, ч. 2 ст. 168 КПК.
		За вимогами ч. 3 ст. 168 КПК, слідчий, прокурор під час обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язаний скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику, з урахування приписів частин 4, 8, 9 ст. 236 КПК.
		Отже, слідчий додержався встановленого законом порядку вилучення під час обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg» усіх знайдених речей, оскільки не тільки фари до автомобіля «Volvo ХС 60» є предметами кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_7 , що фактично і знайшло підтвердження під час судового розгляду.
		Також апеляційний суд вмотивовано відхилив аналогічні посилання захисника на те, що в заключній частині протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року не зазначено, які саме предмети були вилучені, а також їхні характеристики, за якими їх можна було б ідентифікувати.
		Як убачається із протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року, в його описовій частині зазначено, що в ході обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg» були виявлені: передні фари автомобіля із маркуванням «Volvo 30763136-RH» та «Volvo 30763135-LH», автомобільний LED-ліхтар чорного кольору із маркуванням «Cyclone 11.21, задню попільничку з вентиляційними каналами клімат-системи салону автомобіля, коричневого-чорного кольору із маркуванням 4061807, електричний гравер сірого кольору із маркуванням «Арсенал» ГМ-2002. Вказані предмети були поміщені до паперової коробки, краї якої преклеїно скотчем, дану коробку обмотано та зв`язано ниткою білого кольору, до якої прикріплено паперову бирку із пояснюючим написом, підписами учасників та скріплено печаткою №108 «Для пакетів» ГУНП в Хмельницькій області. У заключній частині протоколу обшуку вказано, що були виявлені предмети, які зазначені в описовій частині даного протоколу. Також вказані предмети описані і в додатку до протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року.
		Тому, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що всі виявлені та вилучені в ході обшуку 07 квітня 2022 року в автомобілі «Volkswagen Touareg» речі, автомобільні запчастини були достатньо ідентифіковані за маркуванням, моделями, кольором, що виключає будь-які розбіжності або неточності, було дотримано правил пакування, яке забезпечує ідентифікацію і збереження вилучених предметів. Отже, орган досудового розслідування додержався вимог КПК під час обшуку автомобіля «Volkswagen Touareg» та підстав для визнання доказів, отриманих внаслідок проведення цієї слідчої дії, недопустимими судом не встановлено.
		Щодо твердження сторони захисту з приводу того, що у протоколі огляду місця події від 12 січня 2021 року та протоколі обшуку від 07 квітня 2022 року не зазначені технічні характеристики як самої фотокамери та її індивідуального заводського номеру, так і технічного носія інформації, на який проводилось фіксування проведення цієї слідчої дії, умови та порядок її використання, Суд вкотре зазначає, що вказане жодним чином не ставить під сумнів допустимість цих протоколів, оскільки не змінює їх інформаційного змісту.
		Як вбачається з протоколу огляду місця події від 12 січня 2021 року, у його вступній та заключній частині зазначено про застосування фотоапарату «Canon SX 416 IS». Відповідно до ч. 3 ст. 105 КПК до протоколу додано фототаблиці огляду місця події.
		Із протоколу обшуку від 07 квітня 2022 року вбачається, що в ході його проведення застосовано технічний засіб «Panasonic НCV-260», вказано індивідуальний № 1113003013/30. Особам, які брали участь у проведенні обшуку було роз`яснено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання. До протоколу додано диск із відеофайлами проведення обшуку. Протоколи засвідчені учасниками даних слідчих дій.
		Будь-яких зауважень під час проведення даних слідчих дій в учасників не було, а тому посилання захисника на порушення статей 104, 107 КПК під час складення даних протоколів є необґрунтованими, що також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 лютого 2023 року (справа № 200/9992/16-к).
		За усталеною практикою Верховного Суду незазначення у протоколі слідчої дії серійного номеру та технічних характеристик засобу фіксації слідчої дії, за умови відображення відомостей про здійснення фіксації слідчої дії за допомогою фото-, відеокамери, не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки дана обставина не впливає на правильність змісту протоколу і не ставить під сумнів його достовірність як доказу в цілому. Незазначення конкретної моделі цієї марки технічного засобу та технічного носія не нівелює самого факту застосування такого технічного засобу та змісту зафіксованої за допомогою цього технічного засобу інформації, які місцевий суд досліджував безпосередньо, за участю сторін, які, до того ж, не висловлювали в цій справі зауважень щодо невідповідності фіксації дійсному перебігу слідчої дії, недостовірності фактичних даних, отриманих з відповідного процесуального джерела доказів. Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, зокрема у постановах від 05 серпня 2021 року у справі № 726/394/20, від 27 жовтня 2022 року у справі № 461/1440/21. 
		В свою чергу, постанови про визначення слідчих, прокурорів є процесуальними рішеннями, які підтверджують законність проведення досудового розслідування даного кримінального провадження та внесення його до ЄРДР належним суб`єктом, збирання доказів повноважними суб`єктами в межах наданих повноважень відповідно до порядку, встановленого в КПК. Посилання у судових рішеннях на ці процесуальні не можуть вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке б суттєво вплинуло на їх законність, оскільки вони виступають правовою підставою здійснення кримінального провадження в порядку, визначеному законом, їх функціональним призначенням є підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення слідчих розшукових дій за наявності відповідного процесуального приводу, що аналізуватися судом під час оцінки доказів. 
		Вказані правила оцінки узгоджуються з висновками Верховного Суду в постанові від 29 січня 2026 року у справі № 753/7920/18, а тому не вбачається підстав до зміни оскаржених судових рішень за такими доводами касаційної скарги. 
		Не погоджується колегія суддів і з доводами сторони захисту про те, що протокол огляду місця події від 12 січня 2022 року та висновок експерта від 20 червня 2022 року №СЕ- 19/123-22/5280-АВ не є належними та достовірними доказами у цьому провадженні, оскільки вказаним протоколом підтверджується факт відсутності на автомобілі «Volvo XC 60», д.н.з. НОМЕР_1 фар та виявлено механічні пошкодження переднього правого крила в місці розташування передньої правої фари, а за висновком експерта встановлено вартість автомобільних передніх фар із маркуванням «Volvo 30763136-RH» та «Volvo 30763135-LH». Вказані докази є допустимими і у сукупності та взаємозв`язку із іншими вказаними вище доказами підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно. 
		Щодо доводів про відсутність у діях засудженого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК. 
		Насамперед колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту в тій частині, де йдеться про те, що поняття «вор у законі», «особа, яка перебуває в статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу» пов`язані із певним неформальним статусом у злочинному середовищі, і за відсутності відповідних документів, які підтверджують набуття такого статусу, не може йтися про обґрунтованість висновків про доведеність винуватості особи у вчиненні певного злочину.
		Під час встановлення ознак кримінального правопорушення та їх змісту, в кожному конкретному випадку суд виходить із того, що вони існують в реальній дійсності та встановлює їх на підставі досліджених у справі доказів. Суд пізнає наявність у особи того чи іншого статусу підвищеного злочинного впливу так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі. 
		Ознаки умисного встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу встановлюються судами відповідно до характеру вчиненогодіяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення, на підставі встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, що підтверджені належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК, та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. 
		Доказування винуватості за ст. 255-1 КК досить часто ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, за якими встановлено характер дій обвинуваченого та їх спрямованість та сутнісну складову, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку його вчинення тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) обов`язкових складових кримінального правопорушення.
		Колегія суддів не вбачає підстав сприймати як обґрунтовані твердження сторони захисту про те, що запровадження в примітці 2 ст. 255 КК поняття особи, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, свідчить про «легітимізацію» термінології злочинного світу, оскільки останній є явищем об`єктивного світу, наявність якого ніхто під сумнів не ставить, яке є предметом вивчення та дослідження спеціально створених державних інституцій в контексті визначення і реалізації кримінально-правової політики держави, має свої характерні ознаки та особливості, термінологію, неформалізовані правила поведінки та субординації, які в межах, визначених законом України про кримінальну відповідальність, мають бути встановлені під час здійснення кримінального провадження за вимогами ст. 91 КПК і згідно правил, визначених ст. 94 цього Кодексу.
		Відокремлене від вживаних у відповідному соціальному середовищі специфічних термінів з`ясування їх обсягу та змісту, без відтворення дослідником спеціального сленгу, який використовують такі особи, по суті унеможливлюватиме їх адекватне контекстне розуміння та вивчення з метою встановлення їх сутнісного наповнення. 
		Безпідставним є посилання захисника на ч. 1 ст. 11 КК, оскільки кримінальним правопорушенням є діяння, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, і статтями 255, 255-1 КК передбачено відповідальність саме за відповідні діяння, де не згадується про сам по собі факт перебування особи у певному статусі, а йдеться про вчинення відповідною особою передбачених в законі дій. 
		Апеляційний суд правильно виходив із того, що ч. 1 ст. 255-1 КК передбачено покарання за умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, передбачених ч. 5 ст. 255 КК.
		З об`єктивної сторони цей злочин може виражатися в двох формах: умисне встановлення та умисне поширення в суспільстві злочинного впливу. Встановлення злочинного впливу може виражатися у будь-яких діях спрямованих на: сприяння злочинної діяльності; спонукання до злочинної діяльності; координування злочинної діяльності, здійсненні іншого впливу на злочинну діяльність, а також виражається в організації розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення злочинної діяльності та здійсненні розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення злочинної діяльності.
		Із суб`єктивної сторони даний злочин характеризується прямим умислом, тобто винний усвідомлює, що умисно встановлює та поширює в суспільстві злочинний вплив і бажає вчинити такі дії.
		Апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи про те, що органом досудового розслідування не встановлено межі поширення обвинуваченим злочинного впливу за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255-1 КК, та навів переконливі мотиви такого рішення.
		Відповідно до ст. 255 КК під злочинним впливом у цій статті та статтях 255-1, 255-3 КК слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності. Межами злочинного впливу, в розумінні ст. 255-1 КК, є фактична сфера та обсяг дій особи, які кримінальним законом розцінюються як кримінально-протиправні.
		Відповідно до фактичних обставин, правильність встановлення яких перевірена апеляційним судом, ОСОБА_7 : слідкував за дотриманням правил поведінки відповідно до «злодійських законів», «кримінальних традицій» та забезпечував їх дотримання; забезпечував неухильний контроль за виконанням визначених ним правил, обов`язків; здійснював збір та розподіл коштів, у тому числі здобутих злочинним шляхом, забезпечував наповнення так званого «злодійського общака», тобто фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі та забезпечення підтримання «гріву» осіб, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО; вирішував спори, які виникали між особами з точки зору неписаних «злодійських законів», «по поняттям» (тобто так званої системи неформальних норм і правил, які діють в злочинному середовищі), виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді», та визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця.
		Такі обставини знайшли своє підтвердження в ході судового та апеляційного розглядів за оцінкою досліджених в судовому засіданні доказів, змістовна складова яких детально відображена у оскаржених судових рішеннях.
		Факт координації злочинної діяльності, накопичення та утримання грошових коштів, яка полягала у встановленні (слідкуванні) за дотриманням правил поведінки відповідно до «злодійських законів» підтверджується показаннями свідка ОСОБА_18 , відповідно до яких вбачається, що в ході зустрічі з ОСОБА_7 , останній із застосуванням насильства, що виразилось в нанесенні йому удару в голову, а також із подальшими погрозами, висунув вимогу у сплаті грошових коштів за «дозвіл» на продаж наркотичних речовин на території міста в розмірі 700 доларів, яку він і сплатив. Після чого, через деякий час, він знову на вимогу ОСОБА_7 сплатив йому гроші в сумі 10 000 грн, оскільки боявся його так як знав його як авторитетну людину «у злочинному світі».
		Із показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що він спілкувався із ОСОБА_7 , цікавився його думкою щодо вирішення питань, що стосувалися злочинної діяльності або звертався з проханням допомогти у їх вирішенні.
		Колегія суддів враховує, що в касаційній скарзі не йдеться про неправильність оцінки показань свідків по цьому обвинуваченню, зокрема, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , показання яких, серед інших доказів, покладено в обґрунтування висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255-1 КК.
		Відповідно до ухвали слідчої судді Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, дозволено здійснювати заходи на використання у межах розслідування кримінального провадження № 12022240000000227 від 05 квітня 2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1 КК інформації, отриманої у межах розслідування кримінального провадження №12021242000001027 від 06 грудня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 185, частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, а саме: протоколу від 29 червня 2022 року № 2523т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 28 квітня 2022 року №307т/2022; протоколу від 29 червня 2022 року № 2531т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 28 квітня 2022 року № 314т/2022; протоколу від 14 квітня 2022 року № 1088т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 20 січня 2022 року № 54т/2022; протоколу від 14 квітня 2022 року № 1089т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 20 січня 2022 року № 47т/2022; протоколу від 21 лютого 2022 року № 717т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 21 січня 2022 року №56т/2022; протоколу від 21 лютого 2022 року № 716т/55/121/2022 з додатком - оптичним диском від 18 листопада 2021 року № 1540т/2022.
		Згідно даних, які містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 21 вересня 2022 року з додатком до нього - описом речей і документів, на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2022 року слідчим отримано тимчасовий доступ до документів - матеріалів кримінального провадження № 12021242000001027 від 06 грудня 2021 року, а саме наведених вище протоколів з додатками.
		Із даних, які містяться у протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року, вбачається, що здійснено оперативно-технічний захід а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: за номером НОМЕР_5 , яким користувався обвинувачений ОСОБА_7 , що проводились з 02 грудня 2021 року по 16 січня 2022 року, з 27 січня 2021 року по 24 лютого 2022 року, з 07 травня 2022 року по 25 червня 2022 року на підставі ухвал слідчих суддів Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, 17 січня 2022 року, 25 квітня 2022 року.
		Висновком експерта від 25 листопада 2022 року № 752/22-22, наданим за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи стверджується, що аналізом змісту зафіксованих у розмовах обвинуваченого ОСОБА_7 , викладених у зазначених вище протоколах огляду, експертом встановлено, що усне мовлення обвинуваченого ОСОБА_7 з учасниками спілкування, яке зафіксоване в них, реалізоване мовцями у формі речень-повідомлень, викладених у формі безпосередніх звернень до адресатів мовлення.
		Логіко-граматичним та семантико-контекстуальним аналізом висловлювань ОСОБА_7 , зафіксованих у наведених вище розмовах та фрагментах розмов, встановлено, що воно має логічно послідовний, емоційний, вольовий, спонукальний та стверджувальний характер, а у контексті обговорення зі співрозмовниками питань, які стосуються певних процесів, що відбуваються в злочинному світі певного регіону (за контекстом змісту - м. Хмельницький та навколишні райони), мовець та інші учасники спілкування адресують один одному повідомлення, зміст яких утворюють такі компоненти:
		- висловлювання, семантика яких спрямована на вказівку певних дій, виражена дієсловами наказового способу (імперативами);
		- висловлювання, семантика яких спрямована на виконання певних дій, шляхом погрози з боку ОСОБА_7 ;
		- висловлювання інших учасників діалогу, які звертаються по допомогу ОСОБА_7 , що свідчить про те, що він користується авторитетом та є лідером у певних колах спілкування;
		- висловлювання ОСОБА_7 , що свідчить про його авторитетність;
		- вживання іншими учасниками спілкування стосовно ОСОБА_7 висловлювань, семантичний зміст яких вказує на те, що той користується певним злочинним статусом в злочинному середовищі, а також висловлювань, зміст яких вказує на те, що він контактує з іншими представниками злочинного світу, які перебувають як в місцях позбавлення волі, так і за їх межами;
		- висловлювання ОСОБА_7 , яке свідчить про обережність у спілкуванні по телефону;
		- у мовленні ОСОБА_7 висловлювання категоричного стверджувального та імперативного характеру, зміст та контекст вживанню вказує на здійснення ним контролю за надходженням від інших осіб грошових коштів, або майна, які в подальшому розподіляються між представникам злочинного світу;
		- у мовленні ОСОБА_7 висловлювання, зміст яких вказує на здійснення мовцем контролю за діяльністю інших і бажання отримати від них роз`яснення щодо певних ситуацій, а також висловлювань, зміст яких вказує на більш високий статус мовця у порівнянні з іншими учасниками спілкування.
		Як випливає з об`єктивного змісту досліджуваних розмов, у мовленні ОСОБА_7 містяться висловлювання, виражені у формі категоричного спонукання (настанов і вказівок), адресованих іншим учасникам спілкування, щодо здійснення ними певної діяльності, а також висловлювання, зміст яких прямо вказує на більш високий соціально-рольовий статус ОСОБА_7 порівняно зі статусом інших осіб, які брали участь у спілкуванні, а також на його участь у зборі і розподілі коштів, які надходять від представників злочинного середовища, що характеризує його як особу, яка займає більш вище становище у злочинній ієрархії та має вплив на ситуації, які складаються в її злочинному середовищі.
		Крім того, реалізація у мовленні ОСОБА_7 таких диференційних імперативних висловлювань як «волевиявлення» і «повинність/необхідність» щодо виконання названих ним дій, їх категоричний характер, а також вербально виражена готовність інших осіб виконувати адресовані їм спонукання, вказують на те, що у мовленні ОСОБА_7 містяться висловлювання, які мають характер лідерства щодо цих осіб.
		Вказане, а також наявність у мовленні учасників розмов висловлювань, в яких мовці підтверджують статус ОСОБА_7 як особи, яка здійснює і поширює певний вплив на інших осіб, що є представниками злочинного світу і задіяні у процесах, які він координує, або на які впливає, а у мовленні його співрозмовників - висловлювань, зміст яких вказує на готовність виконувати вказівки, вимоги та настанови, адресовані їм ОСОБА_7 , дає підстави стверджувати, що на лінгвістичному рівні у досліджуваних розмовах містяться ознаки, які вказують на те, що ОСОБА_7 користується певним статусом у злочинному середовищі (сприяє, спонукає, координує злочинну діяльність певних осіб, організовує та здійснює розподіл коштів та певного майна) та координує діяльність інших осіб, які є представниками цього середовища.
		З урахуванням викладеного, у мовленні ОСОБА_7 , зафіксованому в наданих на дослідження матеріалах, містяться висловлювання, які виражені у формі вказівок та розпоряджень, адресованих співрозмовникам, вчиняти певні дії, координацію яких він здійснює, що підтверджують його статус як особи, яка здійснює вплив на інших осіб, які є представниками злочинного світу і задіяні у процесах, які він координує, або на які впливає. 
		Для реалізації своїх інтенцій ОСОБА_7 використовує імперативні інструкції та категоричні твердження, зміст яких вказує на його більш високий соціально-рольовий статус порівняно зі статусом співрозмовників і характеризує як особу, яка займає більш високе становище у злочинній ієрархії.
		У мовленні інших учасників спілкування, зафіксованому в наданих на дослідження розмовах, містяться висловлювання, зміст яких вказує на готовність виконувати вказівки, розпорядження та вимоги, адресовані їм ОСОБА_7 , а також висловлювання, у змісті яких у формі тверджень викладена інформація про нього як про особу, яка здійснює і поширює злочинний вплив, і займає високе становище у його злочинній ієрархії.
		Експерт дійшов до однозначних висновків, що у мовленні ОСОБА_7 , зафіксованому у розмовах, викладених в протоколі огляду (оптичного диску № 127010228145411 від 08 серпня 2022 року), містяться висловлювання, виражені у формі вказівок та розпоряджень, адресованих іншим учасникам спілкування, вчиняти певні дії, які підтверджують його статус як особи, яка здійснює вплив на інших осіб, які є представниками злочинного світу і задіяні у процесах, які він координує, або на які впливає. Для продукування таких висловлювань мовець вживає імперативні конструкції та категоричні твердження.
		Зі змісту висловлювань як самого ОСОБА_7 , так і інших учасників розмов, зафіксованих у протоколі огляду предмета (оптичного диску № 127010228145411 від 08 серпня 2022 року), випливає, що ОСОБА_7 користується певним статусом у злочинному середовищі і здійснює злочинний вплив (тобто сприяє, спонукає, координує певну діяльність, організовує та безпосередньо здійснює розподіл коштів та певного майна), а його висловлювання мають характер лідерства.
		Відповідно до даних, які містяться у протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року, згідно з якими здійснено оперативно-технічні заходи а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: за номерами НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , що проводились на підставі ухвал слідчих суддів Хмельницького апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, від 17 січня 2022 року, від 25 листопада 2021 року, 25 квітня 2022 року.
		Аналізуючи дані, які містяться в протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_7 за допомогою підконтрольних йому осіб та завдяки авторитету, сприяв, спонукав, координував та здійснював вплив на злочинну діяльність, організовував та безпосередньо здійснював розподіл коштів, майна та інших активів, спрямованих на забезпечення такої діяльності. Зокрема, як слідує із змісту протоколів, дані особи зверталися до ОСОБА_7 , як до авторитетної особи «у злочинному світі» з питаннями, що стосувалися злочинної діяльності: ОСОБА_19 «Слухай цей хотів спитатись, зловив закладчика ….. як ти скажиш, як правильно зробити?», на що ОСОБА_7 давав вказівку, в тому числі із розподілом між ними всього вилученого; ОСОБА_51 «В тебе є хто в Києві занімається угонами машин? У мене тойоту угнали», на що ОСОБА_7 відповідав « ОСОБА_52 »; ОСОБА_7 : «То ты бы взял пару рублей, тай тут бы взял бы свою долю, ты поотдавал, шоб я никому ниче не был нигде хвостов». Отже, поведінка обвинуваченого була ініціативно спрямованою на сприяння цим особам, наданням їм вказівок, а також розподілу коштів між ними.
		Висновком експерта від 22 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10329-ПС, наданим за результатами проведення психологічної експертизи, підтверджено ту обставину, що в ході проведення зазначених вище негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що висловлювання ОСОБА_7 , а також висловлювання інших осіб з приводу ОСОБА_7 , мають характер лідерства ОСОБА_7 . Комунікативна діяльність ОСОБА_7 , його вербальна поведінка в цілому, а також висловлювання інших осіб з приводу ОСОБА_7 виявляють характер лідерства ОСОБА_7 та його здатність до керування діями інших осіб у межах міжособистісної комунікативної взаємодії, що також підтверджується висновком.
		Відповідно до даних, які містяться у протоколі огляду від 23 серпня 2022 року, слідчим відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 КПК оглянуто вилучені в обвинуваченого ОСОБА_7 мобільні телефони «Samsung S02А» ІМЕІ: НОМЕР_12 та «ZTE Blade L8» ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , серійний номер « НОМЕР_15 ». Зокрема, виявлено переписку та спілкування обвинуваченого ОСОБА_7 із особами, схильними до вчинення злочинів та злочинного способу життя, та особами, які підтримують злодійські традиції, та які підтверджують виконання ОСОБА_7 на території міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області функцій: слідкування за дотриманням правил поведінки відповідно до «злодійських законів», «кримінальних традицій» та забезпечував їх дотримання; забезпечення неухильного контролю за виконанням визначених ним правил, обов`язків; здійснення збору та розподілу коштів, в тому числі здобутих злочинним шляхом, забезпечення наповнення так званого «злодійського общака», тобто фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі та забезпечував підтримання «гріву» осіб, котрі відбувають покарання у виправних установах регіону та взятих під варту в СІЗО; вирішення спорів, які виникали між особами з точки зору неписаних «злодійських законів», «по поняттям» (тобто так званої системи неформальних норм і правил, які діють в злочинному середовищі), виступаючи в таких випадках в ролі «мирового судді» та визначав обґрунтованість претензій, а також приймав рішення про необхідність покарання винуватця.
		На підставі аналізу наведених обставин апеляційний суд дійшов вмотивованого висновку про те, що ОСОБА_7 встановлював та поширював злочинний вплив в суспільстві, в його діях вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК, а посилання сторони захисту на відсутність в діях обвинуваченого складу інкримінованого кримінального правопорушення є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду. 
		Щодо тверджень сторони захисту з приводу того, що судом не зазначено осіб, які підпали під злочинний вплив та відповідного суб`єктивного усвідомлення кожної такої особи, що діє під впливом обвинуваченого, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що із показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_7 вимагав у нього сплатити грошові кошти за «дозвіл» на продаж наркотичних речовин на території міста м. Кам`янця-Подільського. В свою чергу, він суб`єктивно розумів, що діє під впливом ОСОБА_7 , якого знав як авторитетну особу «у злочинному світі», а тому змушений був сплатити грошові кошти. Крім того, із показань свідка ОСОБА_19 вбачається і те, що він діяв під впливом ОСОБА_7 , оскільки звертався до нього з питаннями, що стосувалися злочинної діяльності.
		Також, як слідує із протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року, 29 червня 2022 року, ОСОБА_53 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 та ОСОБА_19 діяли під впливом ОСОБА_7 , оскільки цікавилися його думкою щодо вирішення питань, або зверталися до нього з питанням допомогти, тобто була присутня так звана підлеглість авторитету ОСОБА_7 , такі особи суб`єктивно розуміли, що діють під впливом ОСОБА_7 .
		Враховуючи приписи ст. 433 КПК, за доводами сторони захисту Верховний Суд не вбачає підстав до спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо оцінки вказаних доказів на предмет їх достовірності.
		Захисник вчергове посилається на безпідставність посилання суду на витяг з ЄРДР та постанови про визнання слідчих та прокурорів. Аби не залишати вказані доводи без відповіді, до того що було висловлено Верховним Судом щодо аналогічних доводів в цій справі вище за текстом, Суд зауважує, що і в цьому разі йдеться про процесуальні рішення, які підтверджують законність проведення досудового розслідування даного кримінального провадження (епізод за ч. 1 ст. 255-1 КК) та внесення його до ЄРДР належним суб`єктом в межах наданих повноважень відповідно до КПК, що має вагоме значення для перевірки доказів на предмет їх допустимості, а отже не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. 412 КПК.
		Щодо висновків експертів від 01 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/6572-КТ, від 08 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10390-ФТ, від 22 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10329-ПС, які на думку сторони захисту не доводять винуватості засудженого, то таке переконання є помилковим.
		За висновком експерта від 01 серпня 2022 року № СЕ-19/123-22/6572-КТ встановлено, що у пам`яті мобільного телефону «Samsung Galaxy M52 5G» (SM-M526B/DS), серійний номер « НОМЕР_17 », виявлено: інформацію щодо контактів телефонної книги, журналу дзвінків, обміну SMS-повідомленнями, обміну повідомленнями за допомогою інтернет месенджерів (мобільних за стосунків) «WhatsApp», «Viber», «Facebook Messenger Lite», «Telegram», «Instagram», графічні файли, аудіофайли та файли документів користувача, а також історію доступу до мережі Інтернет. А у пам`яті мобільного телефону «ZTE Blade L8» серійний номер « НОМЕР_15 » виявлено інформацію щодо контактів телефонної книги, журналу дзвінків, обміну SMS-повідомленнями, графічні файли користувача, історію доступу до мережі Інтернет та не виявлено інформацію, щодо обміну повідомленнями за допомогою інтернет месенджерів (мобільних застосунків).
		За висновком експерта від 22 грудня 2022 року № СЕ-19/123-22/10329-ПС встановлено, що висловлювання ОСОБА_7 , а також висловлювання інших осіб з приводу ОСОБА_7 , відображають лідерство ОСОБА_7 , його здатність до керування діями інших осіб у межах міжособистісної комунікативної взаємодії..
		Вказані обставини мають значення в аспекті виконання вимог ст. 91 КПК в цьому провадженні та у взаємозв`язку з іншим доказами є складовою підґрунтя до вмотивованого висновку про винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину.
		Щодо висновку експерта від 08 грудня 2022 року №СЕ-19/123-22/10390-ФТ, то сторона захисту має рацію, оскільки даний висновок був визнаний судом неналежним доказом.
		Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані посилання захисника на недотримання вимог ст. 290 КПК через невідкриття постанов прокурора про необхідність розсекречення матеріалів НСРД, оскільки питання про те, чи було дотримано визначений строк розсекречення вказаних доказів, тобто не пізніше 10 днів з дня отримання відповідного клопотання, не має вагомого значення в справі, де не йдеться про порушення строку досудового розслідування, про невідкриття в порядку ст. 290 КПК протоколів НСРД та відповідних ухвал слідчих суддів як процесуальних підстав до їх отримання, оскільки ніяк не впливає на реалізацію права на захист від висунутого обвинувачення.
		Аналогічні із доводами касаційної скарги посилання сторони захисту на те, що матеріали справи не містять протоколу про відбирання зразків голосу ОСОБА_7 , як і відсутня відмова у їх надані, були предметом оцінки апеляційного суду, який вмотивовано їх відхилив як необґрунтовані, з огляду на те, що сторона захисту ні в ході досудового розслідування, ні судового розгляду не заперечувала того, що саме ОСОБА_7 спілкувався із особами, схильними до вчинення злочинів, що й зафіксовано протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21 лютого 2022 року, 14 квітня 2022 року із DVD дисками, протоколами про здійснення негласної слідчої дії від 29 червня 2022 року із DVD-R дисками. Факт спілкування саме із ОСОБА_7 також підтверджується показаннями, наданими в ході судового розгляду, свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Отже, у відбиранні зразків голосу ОСОБА_7 не було необхідності, враховуючи те, що стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_7 , не оспорювався факт спілкування із співрозмовниками саме ОСОБА_7 .
		Твердження сторони захисту про те, що обов`язковому застосуванню підлягали положення статей 241, 245 КПК, які слід тлумачити з урахуванням практики ЄСПЛ (« Case of P.G. and J.H. v. The United Kingdom », заява № 44787/98, рішення від 25 вересня 2001 року, § 80), є необґрунтованими. Дійсно у § 80 цього рішення ЄСПЛ порівнює зразки голосу з кров`ю, волоссям чи іншими фізичними або об`єктивними зразками, які можуть використовуватися у судовій експертизі, проте колегія суддів касаційного суду наголошує, що ці висловлювання не можна тлумачити без врахування контексту.
		Так, у згаданій вище справі ЄСПЛ розглядав твердження заявників про підступний спосіб, у який були отримані зразки голосу (шляхом таємного прослуховування), чим, на їх думку, було порушено привілей особи не свідчити проти себе. Вирішуючи це питання ЄСПЛ дійшов висновку, що названий привілей не було порушено, оскільки предметом дослідження був не зміст розмови, а об`єктивні ознаки голосу. Саме в цьому контексті ЄСПЛ порівняв зразки голосу з іншими фізичними чи об`єктивними зразками. Отже, ці твердження ЄСПЛ у жодному випадку не можна розглядати як такі, що висувають тотожні вимоги щодо процесуального порядку отримання як зразків крові, волосся тощо, так і зразків голосу. 
		Незважаючи на те, що ні ст. 245 КПК, ні будь-яка інша стаття цього Кодексу не містить роз`яснення які саме зразки для експертизи варто розглядати як біологічні, проте очевидно, що ця норма покликана забезпечити додаткові гарантії особі від необґрунтованого втручання в її особисте життя чи обмеження особистої недоторканості. Саме тому під біологічними зразками у цьому випадку слід розуміти ті зразки, що мають безпосередню біологічну природу, зокрема, клітини, тканини, секрети, продукти життєдіяльності, фізіологічні виділення, мазки, зішкріби, змиви тощо. Водночас зразки голосу хоч і походять від людини, проте не мають такої біологічної природи, а мають конкретні характеристики, що досліджуються експертними методами як і будь-які інші звуки. З такого правозастосування Верховний Суд неодноразово виходив, зокрема, в постанові від 22 березня 2023 року в справі № 761/17704/20.
		Разом із тим, враховуючи те, що сторона захисту не заперечує і не заперечувала достовірність фактичних даних, відображених у протоколах НСРД, їх інформаційної складової, зокрема, стосовно учасників зафіксованого в такий спосіб спілкування, колегія суддів вважає висновки апеляційного суду правильними. Будь-яких об`єктивних даних про те, що носії інформації, надані експертам, містять електронні документи, створені не під час проведення НСРД, а в інший час чи за інших обставин, сторона захисту не наводить, не стверджує про здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірність відображеної на них інформації. 
		За таких обставин безпідставними є і доводи захисту про необхідність надати пристрій, яким здійснювалася фіксація спілкування; додаткове обладнання, що використовувалося для запису, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади управління, кабелі тощо; інструкція до нього з характеристиками; повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших супутніх технічних засобів оскільки такі заходити можуть бути здійснені за приписами КПК з метою перевірки доказів на предмет їх достовірності.
		Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101, п. 6 ч. 1 ст. 102 КПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
		Статтею 3 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності та повноти дослідження.
		Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України ), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.
		Як вбачається із висновку від 25 листопада 2022 року № 752/22-22, при проведенні лінгвістичної експертизи експертом використовувались: інструкція, про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом МЮУ 08 січня 1998 року № 53/5; науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮУ 08 січня 1998 року № 53/5; не ідентифіковані дослідження у судово-лінгвістичній експертизі писемного мовлення; загальна методика судово-лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи; розробка методичних рекомендацій щодо судово-лінгвістичного експертного дослідження текстуальних джерел інформації пропагандитського характеру.
		Для проведення експертного дослідження експерту було надано протокол огляду предметів (оптичні диски із результатами НСРД) від 08 серпня 2022 року на 46 арк. та оптичний диск формату DVD-R із аудіо записами розмов. Колегія суддів виходить з того, що цих об`єктів дослідження експерту було достатнього для надання відповідей на поставлені питання, враховуючи те, що вибір способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить саме до компетенції експерта. Разом із тим, відповідно до Закону України «Про судову експертизу», експерт вправі витребувати з органу досудового розслідування додаткові матеріали у разі такої необхідності, проте експерт з такими запитами до слідства не звертався.
		Таким чином, на думку Верховного Суду правильними є висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність відповідних доводів сторони захисту про те, що для проведення повного та об`єктивного дослідження для експерта слід було надати: пристрій, яким здійснювалась фіксація події; обладнання, що використовувалося для запису, мікрофон, джерело живлення; повні відомості про внесення конструктивних змін та опис тракту запису від передавача до приймача; чистий носій для створення експериментальних зразків.
		До того ж за приписами статей 101, 356 КПК кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку. 
		Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. 
		Такого підґрунтя в цьому провадженні немає. 
		Посилання сторони захисту на те, що у клопотаннях правоохоронних органів про надання дозволу на проведення НСРД, не наведено належного обґрунтування відповідно до вимог пунктів 7-9 ч. 2 ст. 248 КПК, також є аналогічними доводам апеляційної скарги, які апеляційний суд вмотивовано визнав безпідставними, зазначив в обґрунтування своїх висновків, що як вбачається із матеріалів провадження, слідчий за погодженнями із прокурорами Хмельницької обласної прокуратури звертався із клопотаннями про надання дозволу на проведення оперативно-технічного заходу у виді установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, аудіо-, відеоконтролю особи, спостереження за особою від 19 листопада 2021 року, 11 січня 2022 року, про дозвіл на проведення НСРД від 08 квітня 2022 року. Такі клопотання містять найменування кримінального провадження, короткий виклад обставин кримінального правопорушення, відомості стосовно особи, щодо якої необхідно провести слідчу дію, обставини, що дають право її підозрювати, вид негласної слідчої дії, посилання на відсутність можливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення в інший спосіб та необхідності отримання доказів. За результатами їх розгляду слідчими суддями були надані дозволи на проведення відповідних негласних (розшукових) дій. При цьому, сторона захисту не оспорює мотиви ухвал слідчих суддів, якими надавались дозволи на проведення НСРД. Отже, дані клопотання повністю відповідають вимогам ч. 2 ст. 248 КПК, будь-яких підстав сумніватись у їх відповідності вимогам КПК не вбачається. Доводи сторони захисту заперечують, але не спростовують висновків апеляційного суду, з огляду на що вони не можуть бути підґрунтям до скасування чи зміни оскаржених судових рішень.
		Щодо доводів сторони захисту про те, що до клопотань про надання дозволу на проведення НСРД повинен був бути доданий витяг з ЄРДР, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що з клопотань про надання дозволу на проведення оперативно-технічного заходу у виді установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, аудіо- відео контроль особи, спостереження за особою від 19 листопада 2021 року, 11 січня 2022 року вбачається, що вони подавалися в межах здійснення оперативно-розшукової діяльності у відповідній справі від 25 серпня 2021 року № 023/121/2021 відносно ОСОБА_7 , тобто на той час відомості до ЄРДР внесені ще не були. Такий порядок проведення НСРД КПК не заборонений. Клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08 квітня 2022 року подавалось в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12022240000000033 від 18 січня 2022 року та до нього був доданий витяг із ЄРДР, що підтверджується змістом ухвали слідчого судді від 25 квітня 2022 року. Верховний Суд погоджується із оцінкою, наданою апеляційним судом таким доводам сторони захисту.
		Колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного суду про безпідставність доводів сторони захисту щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягає в тому, що в матеріалах справи відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на затримання або ж протокол затримання ОСОБА_7 , який апеляційний суд небезпідставно обґрунтував тим, що їх відсутність жодним чином не спростовує факт затримання, який в свою чергу підтверджується ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 21 липня 2022 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час обрання якого сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_7 незаконно затримали, оскільки він не міг вільно пересуватися з моменту вручення йому підозри, при тому, що останнього було повідомлено про підозру в цей же день згідно реєстру ухвалених в процесі досудового розслідування процесуальних рішень до обвинувального акту. Крім того, це жодним чином не впливає і на належність та допустимість доказів по справі, а тому не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. 412 КПК, на що посилається сторона захисту.
		Також апеляційний суд надав належну і вмотивовану оцінку доводам сторони захисту щодо обґрунтованості цивільних позовів. 
		В касаційній скарзі без наведення аби якого обґрунтування захисник вказує про те, що у судових рішення не зазначено чому необхідно стягнути з обвинуваченого саме 30 599,60 грн та 60 370,20 грн відповідно, а також не надано доказів, які би підтвердили, що саме такі суми необхідно стягнути та які би підтвердили моральні стражданняпотерпілих.
		При цьому, суди виходили із того, що за ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно ч. 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно положень ст. 129 КПК, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 просили стягнути на їх користь майнову шкоду в розмірі 25599,60 грн. та 50370,20 грн відповідно.
		При цьому, завдана потерпілому ОСОБА_9 майнова шкода встановлена за висновком експерта від 20 червня 2022 року № СЕ-19/123-22/5280-АВ у розмірі 25599,60 грн, а вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_8 підтверджується: довідкою про вартість майна, висновками експертів від 01 липня 2022 року №СЕ-19/123-22/5862-ТВ, про ринкову вартість LED-ліхтаря марки «Cyclone» моделі «WL-404» - 640,50 грн та від 16 серпня 2022 року № СЕ-19/123/22/7006 ТВ про ринкову вартість клейового пістолета марки «Sigma» з № 2721101 - 199,20 грн. Такі докази, на підтвердження розміру майнової шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сумнівів у їх достовірності не викликають.
		Питання про суму майнової шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілих з обвинуваченого ОСОБА_7 , була вирішена судом з урахуванням вартості фактично повернутого їм майна в ході досудового розслідування, тому розмір майнової шкоди, стягнутої з обвинуваченого на користь потерпілих Суд вважає обґрунтованим.
		Перевіряючи доводи сторони захисту в частині стягнення моральної шкоди із обвинуваченого, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілих були розглянуті судом з додержанням положень ст. 129 КПК.
		Моральна шкода, завдана фізичній особі, підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Суди вмотивовано при вирішенні питання про стягнення на користь потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завданої їм протиправними діями обвинуваченого моральної шкоди, зважили на обсяг душевних страждань, які виразилися у позбавленні їх права володіти, користуватись та розпоряджатись на власний розсуд належним їм майном, що для відновлення порушеного права вони тривалий час змушені докладати додаткових зусиль, звертатися за правовою допомогою, нести додаткові витрати.
		Отже, розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих із врахуванням характеру правопорушень та обставин їх вчинення, розміру завданої майнової шкоди, глибини душевних страждань потерпілих, ступеня вини обвинуваченого, матеріального становища потерпілих, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, відповідає розміру для ОСОБА_8 - 10000 грн та ОСОБА_9 - 5000 грн. Такий розмір відшкодування моральної шкоди є співрозмірним обсягу понесених потерпілим моральних страждань, а тому колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано відхилила твердження сторони захисту про їх необґрунтованість.
		Аналізуючи вид та міру покарання, призначеного ОСОБА_7 , апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд дотримався вимог статей 50, 65 КК та обґрунтовано врахував, що обвинувачений, зважаючи на положення ст. 12 КК вчинив нетяжкий корисливий злочин проти власності (ч. 2 ст.185 КК), тяжкий корисливий злочин проти власності (ч. 3 ст. 185 КК), тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ч. 2 ст. 289 КК) та тяжкий злочин проти громадської безпеки (ч. 1 ст. 255-1 КК); відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, - рецидив злочинів. Суд також врахував дані про особу засудженого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово (тричі) засуджувався за вчинення невеликої тяжкості злочину проти громадського порядку (ч. 2 ст. 296 КК), а також тяжких злочинів проти власності (ч. 2 ст. 186 КК) і проти здоров`я особи (ч. 1 ст.121 КК), судимості за які не знято та не погашено в установленому законом порядку; за місцем попереднього відбуття покарання - ДУ « Київський слідчий ізолятор » та місцем попереднього ув`язнення - ДУ « Хмельницький слідчий ізолятор » характеризується негативно; за місцем проживання - Гуменецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області компрометуючими даними по відношенню до ОСОБА_7 не володіє; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Зазначив, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 покарання в достатній мірі врахував і стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього хвороб, які підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження медичними документами, знаходження на його утриманні малолітньої дитини, а також матері, яка є особою з інвалідністю 2-ї групи.
		Наведені обставини в їх сукупності стали підставою для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла. При цьому, за частинами 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК покарання призначене у середніх межах та за ч. 1 ст. 255-1 КК у мінімальній межі, що відповідає вимогам положень статей 50,65 КК, є достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах кримінального закону.
		З наведеного обґрунтування не вбачається підстав вважати призначене покарання таким, що явно не відповідає ступеню тяжкості вчинених правопорушень та особі засудженого.
		В аспекті дотримання судом апеляційної інстанції вимог статей 370, 419 КПК, колегія суддів Верховного Суду враховує, що приписи пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зобов`язують суд обґрунтовувати своє рішення, не можна тлумачити як такі, що вимагають детальної відповіді на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 цієї Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цьому кримінальному провадженні такі стандарти дотримано. Зважаючи на вимоги кримінального процесуального закону та позицію ЄСПЛ в аспекті оцінки аргументів учасників справи щодо мотивування судових рішень, викладену, зокрема, у справі «Салов проти України» (рішення від 06 вересня 2005 року, § 89), суд апеляційної інстанції належним чином перевірив під час апеляційного перегляду доводи апеляційної скарги, вмотивовано погодившись з рішенням місцевого суду.Недотримання ним приписів статей 370, 419 КПК, за доводами касаційної скарги не вбачається.
		Таким чином, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би могли бути безумовними підставами для скасування оскаржених судових рішень, постановлених щодо засудженого, а також підстав для закриття кримінального провадження, за доводами касаційної скарги захисника Верховним Судом не встановлено, отже касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 лютого 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 липня 2025 рокущодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...