Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/3990/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконна порубка лісу.
Надіслано судом: 08.04.2026. Зареєстровано: 09.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2026.
Дата набрання законної сили: 09.05.2026
Номер судового провадження: 1-кп/185/1204/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024042120000044

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 185/3990/26
		Провадження 1-кп/185/1204/26 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		08 квітня 2026 року м. Павлоград
		 
		Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 
		№ 42024042120000044 від 25 червня 2024 за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бразолове, Юр`ївського району, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, яка не працевлаштована, має середню освіту, заміжня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора   ОСОБА_4 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_3 ,
		установив:
		Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
		ОСОБА_3 вчинила незаконну порубку дерев у інших лісових насадженнях, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчиненому на об`єктах природно-заповідного фонду, за таких обставин.
		24 червня 2024 року у ОСОБА_3 разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, перебуваючи у невстановленому слідством місці та часі, але не пізніше 23:00 год, виник спільний злочинний умисел направлений на незаконну порубку дерев за попередньою змовою групою осіб, вчиненому на об`єктах природно-заповідного фонду.
		Керуючись раптово виниклим спільним умислом направленим на незаконну порубку дерев вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому на об`єктах природно-заповідного фонду, ОСОБА_3 разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, обрали як місце вчинення кримінально-протиправного діяння, ділянку місцевості з зеленими насадженнями, розташовану на ділянці землі з кадастровим номером 1223587100:01:001:0531, яка перебуває у комунальній власності Вербківської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області та розташована на території ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Свідівок». 
		Того ж дня ОСОБА_3 разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, у невстановлений слідством час, але не пізніше 23:00 год, за допомогою транспортного засобу «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 дістались ділянки місцевості з зеленими насадженнями, розташованої на ділянці землі з кадастровим номером 1223587100:01:001:0531, яка перебуває у комунальній власності Вербківської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області, взявши з собою ланцюгову пилу марки «Stihl MS 180».
		Перебуваючи на ділянці землі з кадастровим номером 1223587100:01:001:0531, яка перебуває у комунальній власності Вербківської сільської ради, ОСОБА_3 разом з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, керуючись спільним злочинним умислом, маючи злочинний намір, направлений на незаконну порубку дерев вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому на об`єктах природно-заповідного фонду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку заготівлі лісо деревини, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка або ордера), в порушення вимог ст.ст. 4,69 Лісового кодексу України, а також правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення» від 22.07.2020 за №650, самовільно, знаходячись за межами, населених пунктів, маючи на меті здійснити незаконну порубку лісових насаджень, за допомогою заздалегідь приготованого інструменту - знаряддя правопорушення, а саме ланцюгової пили марки «Stihl MS 180», здійснили незаконну порубку 2 дерев породи «дуб» (повне відокремлення стовбура дерева від кореня), з діаметром стовбурів: 43,5 см, 68 см, таким чином створивши та заготовивши колоди деревини. 
		В результаті кримінально-протиправних дій, ОСОБА_3 , своїми діями заподіяла матеріальну шкоду Вербківській сільській раді, Павлоградського району, Дніпропетровської області на загальну суму 48 651,08 грн.
		Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 3 ст. 246 КК України.
		Позиція сторін кримінального провадження
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України визнала повністю, підтвердила вказані в обвинувальному акті обставини. Пояснила, що 24.06.2024 у двох прибули натранспортному засобі «ВАЗ 2101» до місцевості з зеленими насадженнями, Вербківської сільської ради, де за допомогою пили марки «Stihl MS 180» здійснили порубку лісових насаджень, а саме дуб для заготівлі деревини для дому та для виробів (картин). Надалі приїхав невідомий чоловік та викликав поліцію. Розкаялася у скоєному, просила її суворо не карати. Цивільний позов визнала повністю.
		Показання ОСОБА_3 , є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
		Представник потерпілого ОСОБА_5 , в судовому засіданні цивільний позов підтримав та просив задовольнити. 
		Прокурор в судовому засіданні клопотав щодо розгляду даного кримінального провадження без дослідження тих обставин, які обвинуваченою не оспорюються, тобто в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Під час судового розгляду учасники судового провадження вважали за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої, оскільки ОСОБА_3 , повністю визнає вину у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_3 , визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку учасників судового провадження, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
		Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого
		Аналізуючи показання обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, доведена поза розумним сумнівом, та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, вчинена за попередньою змовою групою осіб, вчинена на об`єктах природно-заповідного фонду.
		Суспільна небезпечність незаконної порубки дерев полягає в тому, що ці дії завдають шкоди довкіллю в цілому, порушенні встановленого порядку раціонального використання, охорони та відтворення лісових ресурсів 
		Під лісовими насадженнями слід розуміти захисні та інші штучно створені насадження дерев і чагарників, які в сукупності набувають корисних властивостей природних лісів, зокрема ліси населених пунктів, лісопаркові зони, полезахисні лісосмуги, а також інші захисні насадження.
		Території та об`єкти природно-заповідного фонду - природні території та об`єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища); штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам`ятки садово-паркового мистецтва).
		Відповідно до рішення Дніпровської обласної ради шостого скликання дев`ятнадцята сесія «Про створення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» № 440-19/VI від 21.06.2013 створено ландшафтний заказник місцевого значення на території Павлоградського району «Балка Свідовок».
		Об`єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалежно від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).
		Незаконною визнається порубка дерев і чагарників, вчинена без відповідного дозволу (лісорубного квитка чи ордера), або з порушенням умов такого дозволу, зокрема не на відведених для цього ділянках, понад встановлену кількість чи щодо порід дерев, вирубка яких заборонена.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. 
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.
		Мотиви призначення покарання
		Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
		Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, не працює, має середню освіту, заміжня, має на утриманні двох дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , характеризується посередньо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, підлягає покаранню за вчинення нетяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
		Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину; кількість епізодів кримінально протиправної діяльності  один; відношення обвинуваченої до скоєного кримінального правопорушення; його конкретні обставини та наслідки; особу винного; обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
		При цьому матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченою покарання у виді штрафу, адже ОСОБА_3 , не працює.
		З огляду на те, що ОСОБА_3 , має на утриманні двох дітей віком до 14 років ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,), в силу положень ч. 3 ст. 61 КК України, їй не може бути призначено покарання у виді обмеження волі.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_3 , в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення їй покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 3 ст. 246 КК України, яке буде необхідним і достатнім, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, виправлення обвинуваченої можливе без відбування призначеного виду покарання.
		Іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля  звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,  воно має бути законним (не свавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Мотиви ухвалення інших рішень
		Вирішуючи по суті позовну заяву Вербківської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області до обвинуваченої ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди на суму 48 651 гривень 08 копійок, суд враховує такі обставини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Суд, дослідивши заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, дані щодо розміру шкоди, приймає до уваги характер кримінального правопорушення, визнання позову відповідачем, вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
		Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого суді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 справа № 185/6708/24, провадження № 1-кс/185/826/24, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
		Витрати пов`язані із проведенням експертизи № СЕ-19/104-25/43809-ТР від 11.11.2025, № СЕ-19/104-26/482-ФХЕД від 15.01.2026 витрати на проведення яких складають 5348,40 грн, відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави.
		Крім того, виходячи зі змісту обвинувачення та пояснень ОСОБА_3 , наданих в судовому засіданні, для реалізації свого кримінального протиправного умислу використовувала ланцюгову пилу марки «Stihl MS 180» саме, як знаряддя вчиненого злочину, а відтак підлягає спеціальній конфіскації, як знаряддя вчиненого злочину.
		Згідно з положеннями ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо таке майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та у разі, якщо інше майно було підшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Враховуючи викладене, відповідно до вимог п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, ланцюгова пила марки «Stihl MS 180», як знаряддя вчиненого злочину та майно, що одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, фрагмент спиляної деревини відповідно до візерунку зрубу  тополь об`ємом 7,5 м3; два зрізи з раніше спиляних пеньків діаметром 43,5 сантиметри та 68 сантиметри, підлягає спеціальній конфіскації.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 08 квітня 2026 року.
		Стягнути з ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.
		Цивільний позов Вербківської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області до обвинуваченої ОСОБА_3  про відшкодування майнової шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_3  на користь Вербківської сільської ради Павлоградського району, Дніпропетровської області майнову шкоду в розмірі 48 651 (сорок вісім тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 08 копійок.
		Речові докази: 
		застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України, передавши у власність держави ланцюгову пилу марки «Stihl MS 180»; фрагмент спиляної деревини відповідно до візерунку зрубу  тополь об`ємом 7,5 м3; два зрізи з раніше спиляних пеньків діаметром 43,5 сантиметри та 68 сантиметри;
		автомобіль марки ВАЗ моделі 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 (номер шасі НОМЕР_2 ); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_8 - після набрання вироком законної сили повернути за належністю.
		Скасувати арешти майна, накладений ухвалою слідчого суді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 справа № 185/6708/24, провадження № 1-кс/185/826/24.
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому. 
		 Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...