Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/17114/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях.
Надіслано судом: 13.04.2026. Зареєстровано: 13.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2026.
Дата набрання законної сили: 13.04.2026
Номер судового провадження: 11-кп/801/423/2026
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 11111111111111777

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/17114/25
		Провадження №11-кп/801/423/2026
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 квітня 2026 року   м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд в складі
		головуючого ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю:
		секретаря ОСОБА_5 
		прокурора ОСОБА_6 
		засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_7 
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Майдан-Копишанський, Олевського району, Житомирської області, до засудження був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-09.03.1993 Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 81 ч. 3, 46? КК України (у редакції 1960 року) до 3 (трьох) років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 (один) рік;
		-13.06.1997 Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 86?, 208, 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією майна,
		у цьому провадженні засудженого 14 березня 2005 року апеляційним судом Вінницької області за пунктами шостим, восьмим, одинадцятим, дванадцятим частини другої статті 115, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 289, частиною першою статті 70 КК України до довічного позбавлення волі із конфіскацією усього майна, яке є його власністю,-
		 
		Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року задоволено подання начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)»   ОСОБА_10 про заміну засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк. 
		На підставі частини п`ятої статті 82 КК України замінено засудженому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2005 року за пунктами шостим, восьмим, одинадцятим, дванадцятим частини другої статті 115, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 289, частиною першою статті 70 КК України, більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		Початок строку покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі ухвалено рахувати з дня постановлення ухвали  з 18 березня 2026 року.
		 
		Приймаючи зазначене рішення місцевий суд виходив з того, що під час судового розгляду знайшло своє підтвердження те, що поведінка та ступінь виправлення засудженого ОСОБА_7 свідчить про те, що останній став на шлях виправлення та мета кримінального покарання (виправлення і перевиховання засудженого) може бути досягнута шляхом відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк. 
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
		В апеляційній скарзі прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Просить відмовити у задоволенні подання начальника установи виконання покарань про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не врахував поведінку засудженого, який протягом відбування покарання неодноразово звертався із заявами про перегляд вироку за нововиявленим обставинами, а востаннє такі рішення ухвалені Вінницьким районним судом 29.07.2025, Вінницьким апеляційним судом 16.10.2025 та Верховним Судом 05.02.2026. При цьому на переконання засудженого свідки надавали неправдиві суперечливі показання та судом допущено неповноту судового розгляду. Також ОСОБА_7 посередньо характеризується, поряд із семи заохоченнями шість разів притягався до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про відсутність позитивних змін протягом усього строку відбування покарання. Також засуджений за наявності вільних робочих місць не працевлаштований на виробництві установи, ініціативи до зайняття вакантних робочих посад не проявляв. 
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		Прокурор ОСОБА_6  підтримав доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення з підстав, викладених у ній та просив задовольнити.
		Засуджений  ОСОБА_7  та його захисник  адвокат ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою. 
		 
		Мотиви суду.
		Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
		Як убачається з оскаржуваної ухвали, зазначені положення кримінального процесуального закону місцевим судом дотримані, а висновки про можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі менш суворим покаранням у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до частини п`ятої статті 82 КК України, належним чином умотивовані. 
		На виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пєтухов проти України № 2», Законом України № 2690-IХ від 18.10.2022, який набрав чинності 26.11.2022, були внесені зміни, в тому числі, до статей 81, 82 КК України.
		Так, з 26.11.2022 законом про кримінальну відповідальність передбачено право засуджених, що відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням (стаття 82 ККУ) та в подальшому умовно-достроковим звільненням від відбування покарання (стаття 81 ККУ). Крім того, визначено чіткий механізм реалізації такого права.
		19 січня 2023 року Наказом Міністерства юстиції України № 294/5 затверджено Порядок та Методику визначення ступеня виправлення засудженого, форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації, відповідно до яких встановлено процедуру визначення ступеня виправлення засудженого, перелік та форму документів, які додаються до клопотання адміністрації установи виконання покарань щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.
		Вказаний ступінь виправлення засудженого відображається у відповідному висновку. Крім того, засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації.
		Тобто, метод визначення ступеня виправлення засуджених, щодо яких може бути застосовано заміна покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розроблено та прийнято після набрання чинності Законом України № 2690-IХ від 18.10.2022, який має вищу юридичну силу над вказаним підзаконно-нормативним актом.
		Згідно частиною першою статті 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.
		Вимогами частини п`ятої статті 82 КК України встановлено, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.
		У пунктах 1, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким має сприяти досягненню мети, передбаченої статтею 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
		При вирішенні питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
		За змістом приписів статті 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються у його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Становлення особи на шлях виправлення являє собою прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись й в умовах відбування більш м`якого покарання.
		Висновок про таке ставлення повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування в установі виконання покарань.
		Також одним із індикаторів для застосування вимог статті 82 КК України є хороша поведінка, яка оцінюється комісією пенітенціарної установи у тому числі на підставі кількісного переважання дисциплінарних заохочень над стягненнями.
		Разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі, основною метою якого є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке.
		За змістом зазначених вище положень, становлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.
		Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.
		З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2005 за частиною третьою статті 185 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі; частиною третьою статті 289 КК України на 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю; пунктами шість, вісім, одинадцять, дванадцять частини другої статті 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 30.06.2005 вирок Апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2005 щодо ОСОБА_7 , залишено без змін.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахується з 29.10.2002.
		Таким чином, на момент звернення із поданням ОСОБА_7 відбув визначений частиною п`ятої статті 82 КК України строк покарання та за вказаним критерієм покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		З матеріалів особової справи засудженого убачається, що ОСОБА_7 відбуває покарання з 29.10.2002.
		З характеристики та матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_7 за час відбування покарання, а саме з 29.10.2005, має сім заохочень, а саме 14.02.2008, 23.04.2008, 28.02.2011, 23.10.2013, 28.04.2014, 11.12.2014 та 08.07.2019 (по одному заохоченню у кожний з наведених років). Крім того, за період відбування покарання засуджений шість раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, які на даний час зняті та погашені і відповідно частини чотирнадцятої статті 134 КВК України вважається таким, що не має стягнення. Тобто, стягнення погашені у встановленому законом порядку. 
		Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
		Як вбачається із медичної довідки, стан здоров`я ОСОБА_7 задовільний та відповідає наявним захворюванням.
		З наданого висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 слідує, що із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Загальна кількість балів засудженого становить 71.
		Набрання за цими критеріями 65 або більше балів, вважається, що засуджена особа стала на шлях виправлення, показник у 71 бал в сукупністю з вищезазначеними обставинами свідчить, що на даний момент існують беззаперечні та переконливі докази готовності засудженого до самокерованої правослухняної поведінки, тобто свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
		Окрім цього, на момент розгляду цього подання, ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав.
		На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що матеріали подання, додані до нього докази дають підстави вважати, що ОСОБА_7 став на шлях виправлення, оскільки засуджений відбув понад 25 років покарання, що перевищує мінімальний строк, необхідний для заміни покарання відповідно до статті 82 КК України, має позитивну характеристику, має 7 заохочень, що свідчить про належну поведінку засудженого під час відбування покарання та підтверджує успішність процесу виправлення.
		Враховуючи вищевикладене, особу засудженого, поведінку останнього за весь період перебування в установі виконання покарань, а також те, що поведінка засудженого ОСОБА_7 є сумлінною, внаслідок чого він довів, що став на шлях виправлення, колегія суддів приходить до висновку, що особа засудженого настільки змінилась, що йому можливо замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років, надавши йому шанс протягом наступних років довести, що він перестав бути суспільно-небезпечним і його подальше утримання в умовах ізоляції від суспільства не є доцільним.
		За наведених обставин суд не знаходить підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
		Керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року про заміну на підставі частини п`ятої статті 82 КК України засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком апеляційного суду Вінницької області від 14 березня 2005 року за пунктами шостим, восьмим, одинадцятим, дванадцятим частини другої статті 115, частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 289, частиною першою статті 70 КК України, більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, залишити без змін.
		Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
		Відповідно до частини четвертої статті 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...