Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/7872/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 16.04.2026. Зареєстровано: 17.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/205/293/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025047120000190

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 205/7872/25
		Номер провадження1-кп/205/293/26
		 
		Провадження №1-кп\205\293\26
		Справа №205\7872\25
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 квітня 2026 року   Новокодацький районний суд
		міста Дніпра
		у складі: головуючого: судді ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		за участю прокурора: ОСОБА_3 
		захисника: адвоката ОСОБА_4 
		потерпілої: ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12025047120000190 від 07 травня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня, не заміжньої, раніше не судимої, працюючої прибиральницей ТОВ «Нова пошта», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Обвинувачена ОСОБА_6 , 13 квітня 2025 року, приблизно о 17 годині, перебувала біля місця свого мешкання, а саме: біля буд. АДРЕСА_2 , де між нею та потерпілою ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, під час якого у обвинуваченої виник злочинний умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачена ОСОБА_6 , в той же день, близько 17 години 10 хвилин, перебуваючи у зазначеному вище місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачуючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи спричинити потерпілій тілесні ушкодження, нанесла ОСОБА_5 один за одним три удари кулаком правої: перший в область лівого передпліччя та два удари в область верхньої частини губ, після чого схопила потерпілу правою рукою за волосся та вирвала жмут. Таким чином, внаслідок умисних дій обвинуваченої ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: синця лівого передпліччя, двох крововиливів верхньої губи та двох ділянок травматичної екстракції волосся, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
		Обвинувачена ОСОБА_6 своєї вини не визнала та пояснила суду, що 13 квітня 2025 року, близько 17 години, вона перебувала на подвір`ї буд. АДРЕСА_2 , де між нею та потерпілою ОСОБА_5 стався побутовий конфлікт, під час якого потерпіла відштовхнула її, в наслідок чого вона впала, а коли підвелась, схопила потерпілу за волосся, в результаті чого у неї в руках залишився жмут. При цьому, обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала нанесення потерпілій ОСОБА_5 ударів, в результаті яких їй були спричинені тілесні ушкодження.
		 
		Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
		Так, потерпіла ОСОБА_5 суду підтвердила, що 13 квітня 2025 року, близько 17 години, коли вона, разом зі своєю матір`ю та дитиною, виходили з території домоволодіння АДРЕСА_3 , між нею та сусідкою  обвинуваченою ОСОБА_6 , стався черговий побутовий конфлікт, під час якого обвинувачена почала висловлюватись на адресу її родини нецензурною лайкою та погрожувати пошкодженням майна, після чого схопила її за волосся та вирвала жмут. Після цього вона дістала мобільний телефон, увімкнула камеру та передала телефон матері щоб вона знімала конфлікт на відео, при цьому іншою рукою вона відштовхувала від себе обвинувачену. Однак, обвинувачена ОСОБА_6 підійшла до неї та нанесла один удар кулаком правої руки в область лівого передпліччя та два удари кулаком правої руки в обличчя, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні повністю підтвердила показання потерпілої ОСОБА_5 , вказавши на обставини спричинення останній тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_6 . 
		Зазначені обставини також повністю підтверджуються: показаннями свідка ОСОБА_8 , який підтвердив суду, що 13 квітня 2025 року, близько 17 години, перебуваючи за місцем свого проживання, він чув, що між сусідами  обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 , відбувається черговий словесний конфлікт з приводу використання території двору, де вони проживають; протоколом проведення слідчого експерименту від 08 травня 2025 року та фото-таблицями до нього (а.с.16-19), під час якого потерпіла ОСОБА_5 вказала на обставини, за яких обвинувачена ОСОБА_6 спричинила їй тілесні ушкодження; висновком судово-медичної експертизи №1300е від 13 травня 2025 року (а.с.24-26), відповідно до якої у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця лівого передпліччя, двох крововиливів верхньої губи та двох ділянок травматичної екстракції волосся, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на які вказано в протоколі слідчого експерименту за участі потерпілої; протоколом огляду від 08 травня 2025 року відеозапису та фото таблицями до нього (а.с.27-31), на якому зафіксовано частину конфлікту між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_5 , який мав місце 13 квітня 2025 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 13 травня 2025 року та фото-таблицями до нього (а.с.39-42), під час якого свідок ОСОБА_7 вказала на обставини, за яких обвинувачена ОСОБА_6 спричинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 , а також долученими до матеріалів кримінального провадження речовими доказами (а.с.32-33), якими визнано: DVD-R диск з відеозаписом. 
		 
		Доводи обвинуваченої ОСОБА_6 про те, що тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 вона не спричиняла, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка підтвердила суду, що 13 квітня 2025 року, близько 17 години, обвинувачена ОСОБА_6 під час чергового побутового конфлікту, нанесла їй кілька ударів кулаком правої руки в обличчя та область лівого передпліччя, а також вирвала жмут волосся, спричинивши тілесні ушкодження. Зазначені покарання потерпілої ОСОБА_5 суд вважає достовірними та допустимими, оскільки вони повністю узгоджуються як з показаннями свідка ОСОБА_7 , допитаної під час судового розгляду, так і з висновком судово-медичної експертизи №1300е від 13 травня 2025 року, відповідно до якої механізм виникнення тілесних ушкоджень відповідає механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_5 . 
		Крім того, досліджений під час судового розгляду протокол огляду відеозапису з фото таблицями до нього від 08 травня 2025 року, також спростовує показання обвинуваченої в тій частині, що вона тільки вирвала жмут волосся потерпілої, оскільки на фото таблицях зафіксовано, що ОСОБА_6 контактувала руками з обличчям ОСОБА_5 . 
		 
		З урахуванням викладеного, оцінивши вищенаведені докази та встановлені на їх підставі фактичні обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченої за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження. 
		 
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштована.
		Обставин, які пом`якшують, або обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , передбачених ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
		При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 , суд вважає необхідним призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави і таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення і досягнення інших цілей покарання.
		Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 грн., суд виходить з наступного.
		Згідно із положеннями ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
		Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Таким чином, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілої ОСОБА_5 , яка була завдана їй незаконними діями обвинуваченої ОСОБА_6 шляхом спричинення тілесних ушкоджень, враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнала потерпіла, суд, враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає заявлений розмір моральної шкоди у сумі 50 000 грн. завищеним, в зв`язку з чим приходить до висновку, що сума в розмірі 20 000 грн., повністю відповідає глибині моральних страждань та переживань потерпілої.
		 
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
		 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - не обирався.
		 
		Речові докази по справі: оптичний носій інформації DVD-R диск з відеозаписом  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди  20 000 гривень.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5  відмовити.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...