Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/19747/26-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 16.04.2026. Зареєстровано: 17.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2026.

Номер судового провадження: 1-кс-23731/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024181010000319

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/19747/26-к
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 квітня 2026 року м. Київ
		 
		Печерський районний суд міста Києва в складі:
		слідчого судді - ОСОБА_1 , 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024181010000319 від 06.02.2024,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Короткий виклад обставин клопотання
		До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого за результатом проведення обшуку 08.04.2026, а саме: 
		- відеореєстратор ТМ «Ajhua» s/n: 9KODDD6PAZ80A3D;
		- грошові кошти в сумі 26000 грн.;
		- сім-карта з тримачем «lifesell» з номером НОМЕР_1 ;
		- аркуш паперу з рукописним текстом;
		- іноземні документи Республіки Португалія на 42 арк.;
		- договір від 22.08.2024 оренди житла за адресою: 
		АДРЕСА_1 , на 3 арк.;
		- Macbook Pro model A2141 s/n: CO2G95LSMP6R;
		- носій інформації ТМ «RNY» 5/2 61;
		- 4G модем ТМ «Airtel» E3372;
		- мобільний телефон Motorolla Moto G15 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером на ній НОМЕР_3 ;
		- мобільний телефон Infinix HOT60 Pro Plus із сім-картою мобільного оператора ПрАТ "Київстар» з номером на ній НОМЕР_4 ;
		- мобільний телефон Google Pixel 9 Pro ІМЕІ НОМЕР_5 ;
		- мобільний телефон Google Pixel 9 Pro Fold ІМЕІ НОМЕР_6 
		Метою накладення арешту вказано забезпечення збереження речових доказів.
		 
		Явка сторін кримінального провадження
		Від слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.
		Представник власника майна, адвокат ОСОБА_7 , на розгляд клопотання не з`явився, про день, місце і час розгляду клопотання повідомлявся належно, будь-яких заяв та клопотань до суду не надав.
		Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 1 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		З урахуванням положень ст. 26, ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.
		Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
		 
		Правове обґрунтування 
		Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Обставини, встановлені слідчим суддею
		В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024181010000319 від 06.02.2024 за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 361, ч. 2 ст. 361-1, ч. 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 396 КК України.
		Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
		Під час досудового розслідування встановлено, що не пізніше 2017 року у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння коштами громадян шляхом викрадення їх персональних даних.
		Діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, у період з 2017 по лютий 2024 року він брав участь у створенні та використанні шкідливого програмного забезпечення «IcedID», за допомогою якого здійснювалося несанкціоноване втручання в роботу фінансових установ, викрадення персональних даних та заволодіння грошовими коштами.
		За цими фактами компетентними органами США розпочато кримінальне переслідування, а ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.
		З метою легалізації незаконно отриманих коштів ОСОБА_8 у період з 2019 року здійснював фінансові операції, пов`язані з придбанням нерухомості та транспортних засобів, оформлюючи їх на підставних осіб. Загальна вартість таких активів становить понад 62 млн. грн.
		До злочинної діяльності також був залучений ОСОБА_9 . Учасники групи створили організоване угруповання «Digital 8», яке здійснювало шахрайські дії на території різних держав.
		З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_8 організував інсценування власної смерті шляхом фальсифікації документів, на підставі чого у квітні 2024 року було видано свідоцтво про його смерть.
		Надалі він організував виготовлення підроблених документів на ім`я іншої особи та використовував їх для приховування своєї особи. Зазначені документи були вилучені 22.10.2024 під час обшуку.
		Крім того, встановлюється причетність окремих працівників поліції до сприяння уникненню кримінальної відповідальності та внесення неправдивих відомостей до офіційних документів.
		Під час досудового розслідування установлено осіб, причетних до вчинення протиправних дій, пов`язаних зі сприянням ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, а також із допомогою в конспірації з метою не викриття правоохоронними органами.
		08.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 09.04.2026 йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 209 КК України.
		08.04.2026 проведено обшук об`єкту нерухомого майна, яким постійно користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за результатом проведення якого виявлено та вилучено наступні речі та майно останнього, а саме:
		- відеореєстратор ТМ «Ajhua» s/n: 9KODDD6PAZ80A3D;
		- грошові кошти в сумі 26000 грн.;
		- сім-карта з тримачем «lifesell» з номером НОМЕР_1 ;
		- аркуш паперу з рукописним текстом;
		- іноземні документи Республіки Португалія на 42 арк.;
		- договір від 22.08.2024 оренди житла за адресою: 
		АДРЕСА_1 , на 3 арк.;
		- Macbook Pro model A2141 s/n: CO2G95LSMP6R;
		- носій інформації ТМ «RNY» 5/2 61;
		- 4G модем ТМ «Airtel» E3372;
		- мобільний телефон Motorolla Moto G15 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером на ній НОМЕР_3 ;
		- мобільний телефон Infinix HOT60 Pro Plus із сім-картою мобільного оператора ПрАТ "Київстар» з номером на ній НОМЕР_4 ;
		- мобільний телефон Google Pixel 9 Pro ІМЕІ НОМЕР_5 ;
		- мобільний телефон Google Pixel 9 Pro Fold ІМЕІ НОМЕР_6 . 
		Постановою від 08.04.2026 перелічене вище майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		09.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КПК України.
		Клопотання про арешт майна подано до суду 09.04.2026.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2026 у справі № 757/19742/26-к надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Мотиви слідчого судді
		При вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 КПК); (4) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК); (5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК); (6) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (7) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).
		Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження.
		Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
		Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
		З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
		Відповідно до ч. 4. ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
		Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
		Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється також ч. 3 ст. 209 КК України.
		Так, за ст. 209 КК України злочином визнається набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
		На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
		Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
		Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
		У даному кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено існування організованої групи, учасники якої, зокрема ОСОБА_5 , причетні до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України), а також використанням шкідливого програмного забезпечення («IcedID») для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем фінансових установ.
		Під час проведення обшуку 08.04.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено майно, яке постановою слідчого від 08.04.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме: електронні носії інформації, мобільні телефони, комп`ютерна техніка, засоби зв`язку, документи та грошові кошти. Вказане майно має безпосереднє значення для досудового розслідування, оскільки: електронні пристрої (ноутбук, мобільні телефони, носії інформації, модем) можуть містити відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема дані про використання шкідливого програмного забезпечення, доступ до банківських рахунків, листування між учасниками злочинної групи, криптоактиви, облікові записи та інші цифрові сліди злочинної діяльності; сім-карти та засоби зв`язку використовувалися для координації дій між учасниками організованої групи, а також для забезпечення конспірації; документи (у тому числі іноземні та договори) можуть підтверджувати обставини легалізації (відмивання) доходів, використання підставних осіб, зв`язки з іноземними юрисдикціями; грошові кошти можуть бути предметом кримінального правопорушення або отримані злочинним шляхом; інші предмети та записи можуть містити відомості, що також потребують додаткового вивчення.
		Враховуючи викладене вище, слідчий суддя доходить висновку, що вилучені речі та документи підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки підпадають під критерії речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
		Такий захід забезпечення, на думку слідчого судді, на даній стадії кримінального провадження, коли тривають слідчі дії і не всі обставини можуть бути встановлені відразу, унеможливить відчуження майна на користь добросовісних набувачів, забезпечить баланс між необхідністю досягнення цілей і завдань кримінального провадження та правами власників та забезпечить запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речових доказів. 
		При цьому, власники майна не позбавлені в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.
		На підставі викладеного вище слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого в повному обсязі.
		Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання - задовольнити.
		Накласти в рамках кримінального провадження за № 12024181010000319 від 06.02.2024 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
		-відеореєстратор ТМ «Ajhua» s/n: 9KODDD6PAZ80A3D;
		-грошові кошти в сумі 26000 грн.;
		-сім-карта з тримачем «lifesell» з номером НОМЕР_1 ;
		-аркуш паперу з рукописним текстом;
		-іноземні документи Республіки Португалія на 42 арк.;
		-договір від 22.08.2024 оренди житла за адресою: АДРЕСА_1 , на 3 арк.;
		-Macbook Pro model A2141 s/n: CO2G95LSMP6R;
		-носій інформації ТМ «RNY» 5/2 61;
		-4G модем ТМ «Airtel» E3372;
		-мобільний телефон Motorolla Moto G15 ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» з номером на ній НОМЕР_3 ;
		-мобільний телефон Infinix HOT60 Pro Plus із сім-картою мобільного оператора ПрАТ "Київстар» з номером на ній НОМЕР_4 ;
		-мобільний телефон Google Pixel 9 Pro ІМЕІ НОМЕР_5 ;
		-мобільний телефон Google Pixel 9 Pro Fold ІМЕІ НОМЕР_6 .
		Ухвала підлягає негайному виконанню прокурором/слідчим у кримінальному провадженні № 12024181010000319 від 06.02.2024.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...