Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/17154/26 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них; закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони.
Надіслано судом: 26.04.2026. Зареєстровано: 27.04.2026. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2026.

Номер судового провадження: П/320/17154/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 квітня 2026 року м. Київ справа №320/17154/26
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панченко Н.Д. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (адреса 61072, м. Харків, проспект Науки, буд. 54, ЄДРПОУ 42831345) з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (адреса 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ЄДРПОУ 44725823), в якому просить суд (з урахуванням ухвали про повернення частини позовних вимог та уточненої позовної заяви):
		- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (ЄДРПОУ 42831345) у спрощеній закупівлі UA-2026-04-07-014329-a за предметом «Засіб індивідуального обігріву (Тип 1)» (ДК 021:2015: 35820000-8 Допоміжне екіпірування), оформлене Протоколом відхилення тендерної пропозиції/ пропозиції UA-2026-04-07-014329-a, який було підписано 23.04.2026 та опубліковано в електронній системі закупівель 23.04.2026;
		- зобов`язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ЄДРПОУ 44725823) поновити розгляд пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (ЄДРПОУ 42831345) у спрощеній закупівлі UA-2026-04-07-014329-a як такої, що визначена електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, та прийняти рішення про намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (ЄДРПОУ 42831345) договір про закупівлю в порядку та на умовах, передбачених статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовами Оголошення про проведення спрощеної закупівлі UA-2026-04-07-014329-a, з оприлюдненням відповідного повідомлення в електронній системі закупівель.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відхилення Замовником пропозиції позивача із посиланням на нову/змінену конструкцію («автоматичне відкликання внаслідок невиправлення невідповідностей»), не викладену в первісному повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей від 21.04.2026, ігнорування при цьому розгорнутої правової позиції позивача (заява вих. № 220426/01) та формальний розгляд справи протягом 17 годин - повністю відповідає тим діям ДП МОУ «АОЗ», які вже неодноразово (як у першій, так і в апеляційній інстанції) визнані судами протиправними.
		Крім цього, позивач стверджує, що замовник вийшов за межі та перевищив повноваження під час формування, затвердження та оприлюднення оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі, і висунув вимоги, які не передбачені саме для спрощеної процедури закупівлі.
		Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до пункту 11 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов`язаний здійснювати розгляд пропозиції учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною, на предмет її відповідності умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, а також встановленим вимогам до предмета закупівлі.
		У межах виконання зазначених приписів законодавства замовником було здійснено всебічний та об`єктивний аналіз документів, поданих учасником у складі його пропозиції. Такий аналіз проводився виключно з урахуванням критеріїв та вимог, визначених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, без виходу за їх межі та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель.
		За результатами розгляду встановлено, що пропозиція учасника не відповідає вимогам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, а також вимогам до предмета закупівлі, що є самостійною та достатньою правовою підставою для її відхилення.
		Крім того, відповідач зазначає, що під час прийняття рішення замовником було враховано попередній досвід співпраці з відповідним учасником у межах раніше укладених договорів закупівлі. Зокрема, замовником здійснювався огляд та оцінка виробничих потужностей, які фактично використовувалися для виконання договорів, де постачання товару відбувалося через посередника. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо можливості належного виконання учасником умов майбутнього договору та підтверджують правомірність прийнятого рішення про відхилення його пропозиції.
		Також відповідач наголошує, що всі процесуальні дії, пов`язані з організацією та проведенням процедури закупівлі, здійснювалися у суворій відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», із дотриманням принципів відкритості, прозорості, недискримінації учасників та об`єктивної і неупередженої оцінки тендерних пропозицій.
		З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги щодо встановлення порушення при відхиленні тендерної пропозиції ТОВ «Імекс Макс» є необґрунтованими, базуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, а також характеризуються надмірно формалізованим підходом до оцінки спірних правовідносин без урахування їх фактичного змісту та обставин.
		У зв`язку з цим, на думку відповідача, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, а оскаржуване рішення про відхилення пропозиції є законним, обґрунтованим та таким, що прийняте в межах наданих повноважень.
		Заслухавши у судовому засіданні пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» прийняло рішення щодо проведення спрощених закупівель за предметом закупівлі «Засіб індивідуального обігріву, Тип 1» (ДК 021:2015: 35820000-8 Допоміжне екіпірування) у кількості 500 929 комплектів і відповідно до ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» 07 квітня 20256 року на веб-сайті «Prozorro» було розміщене відповідне Оголошення з очікуваною вартістю предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість, ідентифікатор закупівлі: UA-2026-04-07-014329-a.
		Відповідна процедура закупівлі із загальною очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 15 308 390,24 за одним лотом.
		У спірній спрощеній закупівлі подали пропозиції наступні учасники з кінцевими ціновими пропозиціями:
		1) ТОВ "ІМЕКС МАКС" (код ЄДРПОУ 42831345) 10769973,50 UAH;
		2) ТОВ "ЕКВІПТОРГ" (код ЄДРПОУ 45582454) 11511348,42 UAH;
		3) ТОВ "СІРІУС-О" (код ЄДРПОУ 43611095) 15298371,66 UAH. 
		За результатами проведеного аукціону електронною системою закупівель автоматично визначено найбільш економічно вигідну пропозицію учасника - ТОВ "ІМЕКС МАКС".
		21.04.2026 о 18:46 Уповноваженою особою відповідача в електронній системі закупівель розміщено Електронний протокол рішення щодо виявлення невідповідностей та розміщення повідомлення з вимогою про їх усунення. Відповідне повідомлення містило дві вимоги та встановлювало строк виправлення - до 22.04.2026 о 18:46 (тобто 24 години).
		Перша вимога: за пунктом 9 Додатка № 1 до Оголошення Учасник надав гарантійний лист, що «не відповідає дійсності», оскільки наявні розірвані договори, предметом яких був товар виробництва ТОВ «ІМЕКС МАКС», а саме: (1) Державний контракт від 28.10.2025 №774/10-25-РМ між ТОВ «Приватний оператор тилу» (ЄДРПОУ 45250046) та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» (200 000 комплектів, 4 320 000,00 грн з ПДВ); (2) Державний контракт від 26.12.2025 № 929/12-25-РМ між тими самими сторонами (500 929 комплектів, 10 459397,52 грн з ПДВ), розірваний 02.04.2026 шляхом застосування Замовником односторонньої відмови від договору.
		Друга вимоги: за пунктом 11 Розділу І Додатка № 7 до Оголошення Учасник нібито надав довідку № 3947/20-40-13-09-22 від 15.04.2026 про відсутність у нього (ТОВ «ІМЕКС МАКС») податкової заборгованості, але при перевірці QR-коду на сайті cabinet.tax.gov.ua відображається інша довідка - №13187/20-40-13-09-22 від 08.12.2025, видана на ТОВ «Приватний оператор тилу».
		22.04.2026 на виконання зазначених вимог позивач подав через електронну систему закупівель комплект документів, що складався з:
		1. Заяви ТОВ «ІМЕКС МАКС» вих. № 220426/01 від 22.04.2026, де виклав власне бачення відповідної ситуації.
		2. Гарантійного листа вих. № 220426/03 від 22.04.2026 - декларативного підтвердження відсутності у позивача заборгованості зі сплати податків і зборів.
		3. Гарантійного листа вих. № 220426/05 від 22.04.2026 - повторного підтвердження відсутності фактів повного невиконання позивачем, як учасником закупівлі зобов`язань за раніше укладеними договорами з ДП МОУ «АОЗ» / ДП МОУ «ДОТ».
		23.04.2026 Уповноваженою особою відповідача прийняте оскаржуване рішення про відхилення пропозиції позивача. 
		Замовник у Витягу зазначив, що пропозиція позивача «не відповідає умовам, визначеним в Оголошенні»; посилаючись на пункт 12 Оголошення зазначив, що «не усунувши невідповідності, Учасником було відкликано свою пропозицію згідно з умовами пункту 12 Оголошення»; також посилається на пункт 1 частини 13 статті 14 Закону 922 як на підставу відхилення.
		Позивач не погодився з відповідним рішенням, що і стало підставою для звернення до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
		Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 №808-ІХ (далі - Закон №808-ІХ). Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Приписами статті 3 Закону №808-ІХ обумовлено, що оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
		Відповідно до приписів частин першої-третьої статті 30 Закону №808-ІХ, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
		Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням, таких вимог:
		1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.
		Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;
		2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;
		3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.
		За результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
		Пунктами 1 Особливостей визначено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
		Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей (п. 4 Особливостей).
		Для планування закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг (п. 6 Особливостей).
		Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником (п. 7 Особливостей).
		Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022р., № 26, ст. 1419).
		Під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державний замовник готує оголошення про закупівлю, в якому зазначається інформація згідно з додатком 2, та надсилає його для оприлюднення відповідно до пункту 1 частини третьої статті 30 Закону №808-ІХ.
		Придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом №922-VIII, в електронній системі закупівель.
		Під час здійснення закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №708.
		Отже, на період дії правового режиму воєнного стану застосовуються приписи статті 30 Закону №922-VIII та Особливостей, відповідно до яких придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель.
		Тому враховуючи приписи статті 30 Закону №922-VIII та абзацу четвертого пункту 8 Особливостей, процедура закупівлі, проводиться відповідно до статті 14 Закону №922-VIII, яка врегульовує процедуру проведення спрощеної закупівлі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №922-VIII, закупівля здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Згідно з ст. 3 Закону №808-ІХ оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
		Статтею 12 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.
		Статтею 14 Закону №922-VIII визначено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
		Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:
		- оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
		- уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
		- подання пропозицій учасниками;
		- проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;
		- розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;
		- визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;
		- розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
		В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:
		- найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
		- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
		- інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
		- кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
		- строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
		- умови оплати;
		- очікувана вартість предмета закупівлі;
		- період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);
		- кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);
		- перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
		- розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);
		- розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
		- розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.
		В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
		Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
		У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
		Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
		Замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону.
		У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.
		Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
		Для проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону має бути подано не менше двох пропозицій.
		У разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
		Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
		Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу.
		Кожен учасник має право подати лише одну пропозицію, у тому числі до визначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).
		Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються.
		Пропозиція учасника повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
		Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону.
		Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
		Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
		За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
		Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
		У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.
		Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.
		Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
		- пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
		- учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
		- учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
		- якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
		Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
		Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочі дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов`язаний надати йому відповідь.
		Замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів.
		Особливості здійснення оборонних закупівель визначені Законом України «Про оборонні закупівлі».
		Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оборонні закупівлі» спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом I, статтею 23 розділу II і розділом III цього Закону.
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оборонні закупівлі» спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, передбаченому для проведення відкритих торгів Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 та розділами I, III цього Закону.
		Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
		Так, з аналізу позовної заяви судом встановлено, що фактично, основні доводи позивача зводяться до незгоди з вимогами замовника, визначеними в оголошенні про проведення закупівлі, оскільки є занадто складними для спрощеної процедури закупівлі та не відповідають приписам чинного законодавства.
		Пунктом 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
		Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля починається з таких послідовних етапів:
		1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
		2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються:
		1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
		2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
		3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі;
		4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
		5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
		6) умови оплати;
		7) очікувана вартість предмета закупівлі;
		8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель);
		9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю);
		10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв;
		11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати);
		12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
		13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі.
		В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
		Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України «Про оборонні закупівлі» в оголошенні про проведення відбору обов`язково зазначаються:
		1) найменування державного замовника, його код ЄДРПОУ, юридична та фактична адреса, електронна адреса;
		2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на день проведення закупівлі;
		3) технічні, якісні та кількісні характеристики і вимоги до предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
		4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
		5) кількість товару та місце його поставки, місце, в якому мають бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг, строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
		6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
		7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання державним замовником);
		8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв;
		9) розмір, строк, вид та умови повернення чи неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
		10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення чи неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо державний замовник вимагає його надання);
		11) прізвище, ім`я та по батькові, посада однієї чи кількох посадових осіб державного замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками відбору;
		12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та до частини другої статті 22 цього Закону (за наявності), вимоги, встановлені статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників відбору визначеним критеріям і вимогам згідно із законодавством;
		13) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі";
		14) необхідність надання одиниці товару (на вимогу державного замовника);
		15) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
		Відповідні положення законодавства спростовують доводи позивача про те, що Закон 808 не містить жодної норми, яка би робила вимоги статті 17 Закону 922 обов`язковими для учасника спрощеної закупівлі.
		При цьому, п. 8 Додатку 2 до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (Інформація, яка включається до оголошення про закупівлю) визначено, що в оголошення може бути включена інша інформація, яку державний замовник вважає за необхідне включити.
		Зі змісту наведеного положення вбачається, що законодавець надав державному замовнику певну свободу розсуду (дискрецію) щодо визначення додаткового змісту оголошення, з урахуванням специфіки предмета закупівлі, оборонних потреб та мети ефективного забезпечення публічних інтересів.
		Відтак сам факт надання замовнику дискреційних повноважень щодо включення додаткової інформації до оголошення свідчить про визнання законодавцем необхідності індивідуалізації вимог закупівлі залежно від її характеру, що виключає формальний підхід до оцінки таких дій замовника.
		Отже, включення до оголошення додаткових вимог або відомостей, які не суперечать імперативним нормам законодавства, є проявом наданого замовнику нормативного розсуду, і саме по собі не може розцінюватися як порушення принципів здійснення публічних закупівель, за умови, що такі вимоги встановлені в межах наданої дискреції, не виходять за межі законодавчого регулювання та не спотворюють зміст і мету процедури закупівлі.
		Також, відповідно до ч. 7 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз`ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
		Усі звернення за роз`ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
		Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов`язаний надати роз`яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
		У разі внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі строк для подання пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель не менше ніж на два робочі дні.
		Замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
		Крім цього, згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
		Відтак, відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», учасник процедури закупівлі наділений правом звернутися до замовника за роз`ясненнями щодо змісту оголошення про проведення спрощеної закупівлі, а також із вимогою щодо усунення порушень під час проведення такої закупівлі. Реалізація зазначених прав забезпечується, зокрема, через електронну систему Prozorro.
		Разом з тим, як встановлено судом, позивач не скористався наданими йому процесуальними можливостями для захисту своїх прав на етапі проведення закупівлі, зокрема не звертався до замовника із запитами щодо роз`яснення умов оголошення та не подавав вимог про усунення можливих порушень.
		Матеріали справи також не містять доказів того, що позивач оскаржував умови оголошення у будь-який передбачений законом спосіб до моменту подання тендерної пропозиції або до завершення строку її подання.
		Суд зазначає що, подаючи тендерну пропозицію, позивач підтвердив свою участь у процедурі закупівлі на умовах, визначених замовником, та, діючи добросовісно і розумно, повинен був оцінити відповідність таких умов вимогам законодавства ще на етапі підготовки пропозиції.
		Натомість доводи про дискримінаційність та невідповідність вимогам чинного законодавства окремих положень оголошення були заявлені позивачем лише після прийняття рішення про відхилення його пропозиції, що свідчить про намагання поставити під сумнів результати процедури закупівлі постфактум, без використання передбачених законом механізмів превентивного захисту.
		При цьому суд виходить з того, що відсутність своєчасного реагування на умови оголошення сама по собі не позбавляє особу права на судовий захист, однак має значення для оцінки добросовісності поведінки учасника та обґрунтованості його доводів.
		Як встановлено судом, згідно з додатком №1 до Оголошення визначені вимоги до Учасника та перелік документів, що надаються Учасником у складі пропозиції.
		Пунктом 6 додатком №1 до Оголошення, зокрема, вимагалося від учасника надати у складі тендерної пропозиції документи щодо вимог до Учасника в частині комплаєнс згідно з Додатком № 7 до Оголошення.
		Відповідно до підпункту 11 пункту 1 вимог до учасника в частині комплаєнс згідно з додатком №7 до Оголошення до переліку документів, які надаються учасником-резидентом визначено: «Сканований оригінал/копія документу, виданого уповноваженим органом, про відсутність в Учасника заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, датованого після оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (отриманий за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» (https://cabinet.tax.gov.ua/login) у формі передбаченій наказом Міністерства фінансів України № 733 від 03.09.2018 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи». У разі наявності заборгованості в Учасника необхідно надати документ про розстрочення (відстрочення) такої заборгованості».
		Суд зазначає, що вимога щодо подання довідки від податкового органу про відсутність заборгованості не суперечить приписам законодавства у сфері публічних закупівель, а є додатковим підтверджуючим (уточнюючим) документом, спрямованим на встановлення належної фінансової дисципліни учасника та його спроможності належним чином виконати договірні зобов`язання.
		З урахуванням специфіки предмета закупівлі, яка стосується постачання товарів для потреб військових формувань, що безпосередньо забезпечують обороноздатність держави, встановлення підвищених вимог до доброчесності, фінансової надійності та дисципліни контрагента є об`єктивно зумовленим та виправданим публічним інтересом.
		У таких правовідносинах замовник зобов`язаний забезпечити мінімізацію ризиків невиконання або неналежного виконання договору, оскільки це безпосередньо впливає на безперервність матеріально-технічного забезпечення оборонних потреб. Відтак, вимога щодо подання довідки від контролюючого органу є інструментом превентивної перевірки надійності учасника, а не надмірним чи дискримінаційним обтяженням.
		За таких обставин суд доходить висновку, що зазначена вимога є правомірною, обґрунтованою предметом закупівлі та спрямованою на досягнення легітимної мети, а її встановлення перебувало у межах дискреційних повноважень замовника та не порушує вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
		Як встановлено судом, в складі пропозицій Учасника ТОВ «Імекс Макс» у закупівлі UA-2026-04-07-014329-а було надано, зокрема довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи № 3947/20-40-13-09-22 від 15.04.2026, видану ТОВ "ІМЕКС МАКС" (код ЄДРПОУ 42831345).
		При цьому, при перевірці вказаної довідки за QR-кодом, що міститься на ній, на сайті https://cabinet.tax.gov.ua відображається довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи № 13187/20-40-13-09-22 від 08.12.2025, видана ТОВ «Приватний оператор тилу» (код ЄДРПОУ 45250046).
		Для усунення невідповідностей Учасником у закупівлі UA-2026-04-07-014329-a було надано гарантійний лист № 220426/03 від 22.04.2026 про те, що ТОВ «Імекс Макс» не має заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий Учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого Учасника. При цьому, наданий гарантійний лист не є документом про розстрочення (відстрочення) такої заборгованості.
		Також учасником було опубліковано заяву № 220426/01 від 22.04.2026 «Щодо вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про усунення порушень у спрощеній закупівлі UA-2026-04-07 014329-а».
		Отже, Оголошенням була визначена вимога до учасників надати довідку за встановленою формою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, датованого після оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
		Відповідна вимога виконана учасником ТОВ "ІМЕКС МАКС" не була, оскільки довідка № 13187/20-40-13-09-22 від 08.12.2025, видана ТОВ «Приватний оператор тилу» (код ЄДРПОУ 45250046), що підтверджується перевіркою вказаної довідки за QR-кодом, що міститься на ній, на сайті https://cabinet.tax.gov.ua.
		Доводи позивача про те, що зазначена умова була дискримінаційною, чи такою що унеможливлювала вчасну підготовку судом сприймаються критично, оскільки, як було встановлено судом, зазначена вимога стосувалася всіх без виключення учасників процедури закупівлі та всі дії і етапи закупівлі здійснювалися у строгій відповідності зі строками, які для цього визначені чинним профільним законодавством.
		Доводи позивача про те, що Закон України № 808 не містить норм, які б встановлювали обов`язковість застосування вимог статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922 до учасників спрощених закупівель, були предметом дослідження суду та обґрунтовано відхилені з підстав, наведених у мотивувальній частині цього рішення вище. 
		Суд зазначає, що наведена позивачем інтерпретація норм законодавства є помилковою та не ґрунтується на системному аналізі правового регулювання у сфері публічних закупівель.
		Отже, учасник не надав довідку у формі передбаченій наказом Міністерства фінансів України № 733 від 03.09.2018 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» ні на час подання тендерної пропозиції, ні під час наданої можливості уточнити таку невідповідність, ні до суду, що свідчить про її фактичну відсутність.
		Суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не мав можливості оцінити умови процедури закупівлі до завершення періоду уточнення інформації, оскільки остаточно не визначився щодо своєї участі у закупівлі, а також про неможливість своєчасного отримання довідки від податкового органу у зв`язку з встановленими строками її видачі та обмеженим строком подання документів для участі у процедурі.
		З матеріалів справи та відомостей офіційного вебпорталу Prozorro встановлено, що оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднено 07.04.2026, період уточнення тривав з 07.04.2026 по 13.04.2026, а подання тендерних пропозицій - з 13.04.2026 по 16.04.2026.
		Таким чином, позивач мав достатній та передбачуваний часовий проміжок для завчасного вжиття всіх необхідних підготовчих заходів, включаючи звернення до компетентного органу для отримання відповідної довідки, яка, за його ж твердженням, видається у строк до п`яти днів.
		Суд наголошує, що учасник процедури закупівлі зобов`язаний діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, що передбачає завчасне планування виконання вимог оголошення, а не відкладення таких дій до моменту остаточного визначення щодо участі у процедурі.
		Посилання позивача на те, що до завершення періоду уточнення він не міг визначитися щодо участі у закупівлі, є внутрішнім організаційним рішенням суб`єкта господарювання та не може розглядатися як об`єктивна перешкода для виконання вимог оголошення.
		Перебіг періоду уточнення не обмежує та не виключає можливості учасника завчасно здійснювати дії, необхідні для підготовки тендерної пропозиції, у тому числі отримання документів, передбачених умовами закупівлі.
		Отже, невчинення позивачем жодних дій щодо своєчасного отримання довідки свідчить про недотримання ним стандарту належної обачності та покладає ризик невиконання вимог оголошення виключно на самого учасника.
		За таких обставин доводи позивача є очевидно необґрунтованими та не спростовують правомірності висновків замовника щодо невідповідності тендерної пропозиції встановленим вимогам.
		Відтак суд дійшов висновку, що невідповідність тендерної пропозиції позивача встановленим умовам оголошення є доведеною, а встановлене порушення є самостійною та достатньою правовою підставою для її відхилення.
		Відповідно до пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник зобов`язаний відхилити пропозицію учасника у разі, якщо така пропозиція не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
		Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про оборонні закупівлі» державний замовник відхиляє цінову пропозицію у разі, якщо учасник відбору не усунув виявлені недоліки у поданих ним документах у встановлений строк, у тому числі протягом 24 годин з моменту повідомлення про такі недоліки в електронній системі закупівель.
		У даному випадку умовами оголошення (пункт 6 додатка № 1) передбачено обов`язок учасника надати у складі тендерної пропозиції документи щодо вимог до учасника в частині комплаєнс (фінансово-податковий підтверджуючий документ), відповідно до Додатка № 7 до оголошення, зокрема підпункту 11 пункту 1, які позивачем у повному обсязі не подано.
		Отже, системний аналіз наведених норм матеріального права та встановлених у справі обставин свідчить про наявність у замовника обов`язку відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ІМЕКС МАКС» як таку, що не відповідала встановленим вимогам.
		Водночас суд зазначає, що інші доводи позивача не спростовують встановлених порушень та не впливають на правову оцінку правомірності рішення замовника в частині відхилення його пропозиції.
		Так, згідно з протоколом відхилення тендерної пропозиції/пропозиції UA-2026-04-07-014329-a від 23.04.2026 року відповідно до пункту 9 Додатка № 1 до Оголошення Учасник надає гарантійний лист про відсутність фактів повного та/або часткового розірвання раніше укладених договорів із ДП МОУ «ДОТ» та/або ДП МОУ «АОЗ» протягом останнього календарного року до дати оголошення закупівлі, предметом яких був запропонований учасником товар виробництва суб`єкта(-ів) господарювання, зазанченого(-их) учасником у формі додатку № 2 Оголошення. На виконання даної вимоги Учасником надано довідку (файл - « 9.0 Гарантіи?нии? лист про відсутність фактів повного та або часткового розірвання раніше укладених договорів згідно додатку №2.pdf»), що не відповідає дійсності. Зокрема наявна інформації щодо розірваних договорів редметом яких був запропонований учасником товар, а саме «Засіб індивідуального обігріву (Тип1)» (ДК 021:2015:35820000-8:Допоміжне екіпірування) виробництва ТОВ «ІМЕКСМАКС».
		Розділи II та III відзиву присвячені опису господарських відносин відповідача з іншою юридичною особою - ТОВ «Приватний оператор тилу» (ЄДРПОУ 45250046), а саме виконанню/невиконанню чотирьох договорів: від 28.10.2025 № 773/10-25-РМ (Засіб індивідуального обігріву, тип 1, 100 000 компл., 2 196 000 грн); від 28.10.2025 № 774/10-25-РМ (Засіб індивідуального обігріву, тип 1, 200 000 компл., 4 320 000 грн); від 26.12.2025 № 929/12-25-РМ (Засіб індивідуального обігріву, тип 1, 500 929 компл., 10 459 397,52 грн); від 22.12.2025 № 882/12-25-РМ (Комплект особистої гігієни, 300 000 компл., 3 690 000 грн).
		Стороною всіх вищезазначених договорів постачальником був ТОВ «Приватний оператор тилу» (ЄДРПОУ 45250046), а не позивач - ТОВ «ІМЕКС МАКС» (ЄДРПОУ 42831345). Позивач за зобов`язаннями цих договорів жодної відповідальності не несе.
		Доказів протилежного матеріали справи не містять.
		Суд враховує доводи позивача про те, що відповідно до статей 80, 91, 96 Цивільного кодексу України юридична особа є самостійним суб`єктом права та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. З огляду на це, сам по собі факт виготовлення товару позивачем як виробником у межах виконання договорів, укладених іншою юридичною особою (дистриб`ютором), не свідчить про виникнення у позивача прав та обов`язків сторони таких договорів.
		Матеріали справи свідчать, що відповідні договори поставки були укладені між замовником та ТОВ «Приватний оператор тилу», яке і виступало стороною зобов`язання та безпосереднім виконавцем умов договорів. Відтак оцінка належності виконання договірних зобов`язань, а також наслідків їх невиконання стосується саме сторін цих правовідносин.
		Суд звертає увагу, що позивач не був стороною засідань колегіального органу, на яких приймалися відповідні рішення, не отримував відповідних протоколів та не є адресатом рішень про застосування до контрагента оперативно-господарських санкцій. За таких обставин висновки, сформульовані щодо виконання договорів ТОВ «Приватний оператор тилу», не можуть автоматично ототожнюватися з діяльністю позивача як окремого суб`єкта господарювання.
		Разом з тим суд зазначає, що використані відповідачем формулювання щодо «неналежного виконання зобов`язань» або «ризиків постачання» слід оцінювати виключно в контексті конкретних договірних правовідносин, у межах яких вони були сформульовані, та з урахуванням фактичного статусу позивача як виробника продукції, а не сторони відповідних договорів.
		Отже, наведені обставини не дають підстав для висновку про автоматичне поширення правових наслідків виконання або невиконання договорів дистриб`ютора на позивача як на окрему юридичну особу, що не була стороною відповідних правовідносин.
		Більше того, в матеріалах справи наявна копія Державного контракту про закупівлю №237/05-24-РМ від 30 травня 2024 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» про постачання Засобів індивідуального обігріву, Тип 1 (35820000-8 Допоміжне екіпірування), яким учасник, зокрема, підтверджував наявність досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
		Суд враховує, що зауважень щодо належного виконання позивачем умов відповідного державного контракту відповідачем не висловлювалося, а матеріали справи не містять доказів встановлення порушень у цій частині. 
		Разом з тим, як вже зазначалося судом вище, аналіз обставин справи та положень чинного законодавства свідчить про наявність у замовника безумовного обов`язку відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ІМЕКС МАКС» на підставі пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про оборонні закупівлі», що саме по собі є достатньою та самостійною правовою підставою для прийняття відповідного рішення. 
		За таких обставин суд дійшов висновку, що хоча окремі мотиви, викладені у спірному рішенні відповідача, не повною мірою узгоджуються з фактичними обставинами справи та містять ознаки неправильного застосування норм матеріального права, це не впливає на загальну правомірність прийнятого рішення, оскільки його резолютивна частина ґрунтується на наявності самостійної та достатньої законної підстави. 
		Відтак, встановлені недоліки мотивування оскаржуваного рішення не є такими, що тягнуть його скасування або визнають його протиправним у цілому.
		Суд виходить з того, що у разі наявності хоча б однієї самостійної, належної та достатньої правової підстави для відхилення пропозиції учасника, саме по собі наведення замовником додаткових, навіть помилкових або юридично необґрунтованих мотивів не є безумовною підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
		Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася судами адміністративної юрисдикції, відповідно до якої суд оцінює не лише формальну обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень, а й його відповідність закону за суттю.
		У даному випадку встановлена судом обставина ненадання позивачем належного документального підтвердження відсутності податкової заборгованості у формі, визначеній оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, є самостійною, достатньою та безумовною підставою для відхилення його пропозиції відповідно до пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
		При цьому, позивачем не доведено ані факту наявності відповідного документа станом на момент подання пропозиції або усунення невідповідностей, ані вжиття заходів для його отримання у встановлені строки.
		Посилання позивача на дискримінаційність вимог оголошення також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки такі вимоги були однаковими для всіх учасників процедури закупівлі, не оскаржувалися у передбаченому законом порядку та не перешкоджали участі у процедурі закупівлі.
		Крім того, суд враховує, що позивач, беручи участь у процедурі закупівлі, погодився з умовами оголошення, не скористався правом звернення за роз`ясненнями або вимогою щодо усунення порушень, а відтак прийняв на себе ризики невідповідності своєї пропозиції встановленим вимогам.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача поновити розгляд пропозиції позивача та прийняти рішення про намір укласти договір, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про скасування рішення про відхилення пропозиції, а відтак у зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги задоволенню не підлягає.
		Інші доводи сторін, викладені у поданих до суду заявах по суті справи, не спростовують висновків суду та не впливають на прийняте рішення.
		Адміністративний суд в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів адміністративного провадження.
		Також, суд враховує і практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий».
		Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
		Суб`єкт владних повноважень в свою чергу повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, що було зроблено у межах розгляду даної справи.
		Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи позивача та відповідача щодо заявлених вимог, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог.
		Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
		Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 282 КАС України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення.
		рішення виготовлене та підписане 26.04.2026
		 
		 
		Суддя Панченко Н.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...