Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2714/26 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 29.04.2026. Зареєстровано: 01.05.2026. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2026.
Дата набрання законної сили: 23.04.2026
Номер судового провадження: 11-сс/991/280/26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2714/26
		Провадження №11-сс/991/280/26
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 квітня 2026 року          місто Київ
		 
		Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
		головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5 ; представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянула апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2026 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000009 від 08.01.2026.
		Історія провадження
		1.23.03.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) ОСОБА_9 про арешт майна ОСОБА_8 .
		2.13.04.2026 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду це клопотання детектива задоволено (далі- ухвала слідчого судді).
		3.13.04.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.
		Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали
		4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива та накладено арешт на вилучене під час проведення обшуку майно, за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме:
		-мобільний телефон Iphone 13 mini, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 (далі - мобільний телефон Iphone 13 mini);
		-мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 (далі - мобільний телефон Iphone 13 Pro);
		-мобільний телефон Iphone 15, серійний номер НОМЕР_7 , IMEI НОМЕР_8 , IMEI2 НОМЕР_9 (далі - мобільний телефон Iphone 15).
		5.Слідчий суддя обґрунтував наявність підстав для задоволення клопотання детектива тим, що: (1) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) існують підстави для накладення арешту на вилучені детективом мобільні телефони з метою збереження речових доказів; (3) арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном, водночас потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети; (4) втручання стосується виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (5) накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , може призвести до вжиття його власником або за його проханням іншими особами заходів щодо його пошкодження, псування, знищення з метою неможливості використання як речових доказів у кримінальному провадженні; (6) існує висока ймовірність настання ризиків передбачених абзацом 2 частиною 1 статті 170 КПК.
		6.Відповідність вилучених носії ознакам речових доказів випливає з таких обставин: (1) згідно з протоколом обшуку від 18.03.2026 мобільний телефон Iphone 13 mini містить збережені контакти абонентів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Також на цьому телефоні встановлено месенджер «Viber», що містить збережені контакти наведених вище осіб; (2) під час огляду виявленого мобільного телефона Iphone 15 детективом було встановлено наявність збережених контактів « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 ». Також на цьому телефоні виявлено встановлений застосунок «Whatsарр», при огляді якого виявлено чат листування із абонентом « ОСОБА_15 », до якого застосовано автоматичний таймер видалення повідомлень. Серед іншого, месенджер «Whatsарр» у цьому мобільному телефоні містив чат, а саме листування із абонентом « ОСОБА_16 », який стосується підписання договору про внесення змін до Договору оренди (укладеного із ОСОБА_21 ), а саме : про вилучення земельної ділянки наявного ставка з переліку об`єктів оренди; (3) наведені обставини можуть свідчити про те, що вилучені у ОСОБА_8 пристрої, можуть містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення; (4) окрім того, під час вищезазначеного обшуку було оглянуто мобільний телефон Iphone 13 Pro, у якому було виявлено встановлений застосунок «Telegram», доступ до якого обмежується логічним захистом у вигляді коду-паролю, який не повідомлено власником пристрою - ОСОБА_8 ; (5) ненадання вказаною особою доступу до виявленого у неї зазначеного пристрою може свідчити про намагання приховати важливі відомості щодо осіб, які можуть бути причетні до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
		Вимоги і доводи апеляційної скарги (з урахуванням доповнень від 22.04.2026)
		7.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просив: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 , погодженого прокурором САП ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000009 від 08. 01. 2026, вилученого в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 .
		8.Доводи апеляційної скарги стосуються неповноти судового розгляду, невідповідності висновків слідчого судді, викладеним в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням КПК. Так, слідчий суддя не врахував такі обставини: (1) відсутні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто критеріям речового доказу; так, сторона обвинувачення не навела жодного доказу, що мобільні телефони або дані до них отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; твердження про контакти та месенджери ґрунтуються лише на припущеннях; (2) ухвала про обшук не надавала дозволу на вилучення будь-яких мобільних телефонів; (3) доступ до мобільних телефонів власником не обмежувався; (4) відомостей про призначення експертизи детективом, що обумовлюють необхідність вилучення та арешту майна, не надано; (5) детектив не довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК. Також слідчим суддею не перевірено та не мотивовано можливість застосування менш обтяжливого способу арешту майна.
		Позиції учасників провадження
		9.У судовому засіданні адвокати підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
		10.Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити без змін ухвалу слідчого судді. 
		Оцінка та мотиви Суду
		11.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
		12. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).
		13.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, а також усні пояснення учасників провадження в судовому засіданні, Суд повинен дослідити обґрунтованість висновків ухвали слідчого судді про наявність правових підстав накладення арешту на майно.
		(1) Щодо наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення
		14.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).
		15.В ухвалі слідчого судді викладена позиція органу досудового розслідування щодо події імовірного злочину. На переконання слідчого судді, викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
		16.Апелянт не заперечує наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, обставини якого є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні. Отже, немає необхідності перевіряти відповідність клопотання про арешт майна (висновків ухвали слідчого судді в цій частині) умовам положень пункту 1 частини 3 статті 132 КПК.
		(2) Правові підстави накладення арешту на майно
		17.У клопотанні детектива та ухвалі слідчого судді правовою підставою для накладення арешту на майно зазначена необхідність забезпечення збереження речових доказів (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
		18.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пунктах 5-6 цієї ухвали, прийшов до висновку про відповідність вилучених мобільних телефонів ознакам речових доказів та необхідність накладення на них арешту з метою забезпечення збереження як речових доказів. 
		19.Суд погоджується з висновками слідчого судді, вважає, що наведені у клопотанні детектива фактичні дані є достатніми для висновку про те, що належні ОСОБА_8 мобільні телефони можуть містити інформацію, пов`язану з подіями злочинів, які розслідуються у цьому провадженні, з огляду на наступне.
		20.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (частина 1 статті 170 КПК).
		21.Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
		22.У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження (частина 3 статті 170 КПК).
		23.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1 цієї статті (стаття 98 КПК).
		24.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).
		25.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
		26.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
		27.КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
		28.Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК).
		29.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
		30.Така позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати ВАКС (зокрема, ухвали від 23.08.2022 у справі № 991/2776/22, від 23.08.2022 у справі № 991/2856/22, від 29.08.2022 у справі № 991/2854/22, від 23.01.2023 у справі № 991/6308/22, від 07.08.2023 у справі № 991/6343/23).
		31.Враховуючи обставини можливого вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що у вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 електронних носіях інформації може міститися інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.
		(3) Відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК
		32.Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52026000000000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК за фактами можливого зловживання службовим становищем службовими особами Козинської селищної ради за попередньою змовою із посадовими особами ТОВ «Несіна і Компанія» (код ЄДРПОУ 38359024), ТОВ «Блум Девелопмент» (код ЄДРПОУ 37994195), яке полягало у відчуженні ТОВ «Блум Девелопмент» земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028 площею 4,2491 га (розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Іржавська, 18) за заниженою вартістю, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджету.
		33.За версією слідства обставини та механізм вчинення злочину полягали у такому:
		(1) 18.01.2018 між ОСОБА_10 , як інвестором у сфері управління об`єктами нерухомості, та ОСОБА_11 , як опосередкованим володільцем земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер 3223155400:04:006:0028 та фактичним власником ТОВ «Блум Девелопмент», укладено Меморандум про співпрацю, що передбачає спільну реалізацію проекту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028 з метою отримання прибутку від продажу об`єктів будівництва. Пунктом 2.3.2 Меморандуму передбачено, що ОСОБА_11 , використовуючи ділову репутацію, забезпечує оформлення права власності ТОВ «Блум Девелопмент» на земельну ділянку Козинської селищної ради з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028, зміну її цільового призначення та реалізацію інших заходів для здійснення забудови земельної ділянки;
		(2) органом розслідування встановлено коло осіб, які приймали участь в реалізації проекту будівництва об`єктів за вказаною адресою на зазначеній земельній ділянці. До цього переліку входять: ОСОБА_10 (керівник проекту), ОСОБА_22 (асистент), ОСОБА_23 (заступник ОСОБА_10 , куратор проекту), ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 ), ОСОБА_26 (assistant to PM), ОСОБА_12 (юридичні питання), ОСОБА_27 (юридичні питання), ОСОБА_28 (представник власника ділянки), ОСОБА_13 (ТОВ «Земельний квартал», консультант з питань оформлення землі). Контактною особою зі сторони ОСОБА_10 визначено ОСОБА_23 , а зі сторони ОСОБА_11 - ОСОБА_28 ;
		(3) набуття права власності на зазначену земельну ділянку комунальної форми власності планувалось шляхом викупу за заниженою вартістю, для цього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до 20.06.2018 нібито було залучено Козинського селищного голову ОСОБА_8 , який є головною посадовою особою територіальної громади Козинської селищної ради;
		(4) у ОСОБА_22 встановлено наявність збереженого документа під назвою «резюме внутрішньої наради від 09.01.2019», який містить дані щодо проекту під назвою «Кампус», який передбачає забудову території земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028; у ньому наведено інформацію щодо порядку набуття права власності на земельну ділянку, визначення наперед оцінювачів земельної ділянки та вартості земельної ділянки комунальної форми власності площею 420 соток із розрахунку 800 доларів США за 1 сотку, та викладено послідовність зміни цільового призначення земельної ділянки;
		(5) рішенням Козинської селищної ради від 19.09.2018 № 16 «Про надання попереднього дозволу на викуп земельних ділянок», підписаного Козинським селищним головою ОСОБА_8 , попередньо погоджено ТОВ «Блум Девелопмент» викуп зазначеної земельної ділянки площею 4,2491 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;
		(6) ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою отримання висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028, який містить завідомо занижену вартість вказаної земельної ділянки, з метою подальшого набуття її за заниженою вартістю, не пізніше січня 2019 року залучено посадових осіб та оцінювачів ТОВ «НЕСІНА І КОМПАНІЯ», у т. ч. директора вказаного Товариства ОСОБА_29 та оцінювача ОСОБА_30 ;
		(7) 28.03.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ «НЕСІНА І КОМПАНІЯ» укладено договір 20 на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:006:0028;
		(8) 08.04.2019 оцінювачем ТОВ «НЕСІНА і КОМПАНІЯ» ОСОБА_31 складено висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 4,2491 га кадастровий номер 3223155400:04:006:0028 із заниженою оціночною вартістю земельної ділянки в сумі 8 758 275,15 грн (відповідно вартість 1 сотки складає 20 612,0711 грн, що в перерахунку за курсом Національного Банку України станом на 08.04.2019 складає 770 доларів США, що відповідає вказаному вище у «резюме внутрішньої наради від 09.01.2019»); при цьому слідством встановлено факт обміну повідомленнями між ОСОБА_12 та директором ТОВ «НЕСІНА І КОМПАНІЯ» ОСОБА_29 щодо вчинення дій із визначення оцінок об`єктів нерухомості за заниженою вартістю;
		(9) ринкова вартість земельних ділянок, розташованих в районі вулиці Іржавської смт Козин Обухівського району Київської області складає від 3913 доларів США до 20 000 доларів США за 1 сотку відповідно, згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:04:00660028 її оціночна вартість складає 180 193 690,36 грн; мінімальна ринкова вартість цієї земельної ділянки на дату проведення оцінки та дату продажу могла становити 43 246 120 грн;
		(10) 12.06.2019 рішенням Козинської селищної ради № 22 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Блум Девелопмент» загальною площею 4,2491 га, кадастровий номер 3223155400:04:006:0028 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, підписаним Козинським селищним головою ОСОБА_8 , затверджено звіт про експертну грошову оцінку в сумі 8 758 275,15 грн щодо цієї земельної ділянки;
		(11) 03.07.2019 на підставі наведеного рішення Козинської селищної ради між радою в особі секретаря селищної ради ОСОБА_14 та ТОВ «Блум Девелопмент» в особі довіреної особи ОСОБА_10 - ОСОБА_12 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:04:006:0028 за ціною 9 008 092 грн.
		34.Під час обшуку 18.03.2026 за місцем проживання ОСОБА_8 при огляді:
		(1) мобільного телефону Iphone 13 mini встановлено наявність збережених контактів абонентів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Також на цьому телефоні встановлено месенджер «Viber», що містить збережені контакти наведених вище осіб;
		(2) мобільного телефона Iphone 15 встановлено наявність збережених контактів « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », « ОСОБА_17 », « ОСОБА_18 », « ОСОБА_19 », « ОСОБА_20 ». Також на вказаному телефоні виявлено встановлений застосунок «Whatsарр», при огляді якого виявлено чат листування із абонентом « ОСОБА_15 », до якого застосовано автоматичний таймер видалення повідомлень. Серед іншого, месенджер «Whatsарр» у вказаному мобільному телефоні містив чат, а саме листування із абонентом « ОСОБА_16 », який стосується підписання договору про внесення змін до Договору оренди (укладеного із ОСОБА_21 ), а саме: про вилучення земельної ділянки наявного ставка з переліку об`єктів оренди; 
		(3) мобільного телефону Iphone 13 Pro виявлено встановлений застосунок «Telegram», доступ до якого обмежується логічним захистом у вигляді коду-паролю, який не повідомлено власником пристрою.
		35.Постановою детектива від 18.03.2026 зазначені носії інформації визнано речовими доказами.
		36.Співставлення фабули кримінального провадження з даними щодо посади та функціональних обов`язків ОСОБА_8 як селищного голови Козинської селищної ради, наявності у вилучених в нього мобільних телефонах контактів та слідів листування з особами, діяльність яких досліджується в рамках цього кримінального провадження, і за період, який є предметом дослідження, обставини можливого видалення електронного листування, а також збереженого листування щодо події можливого злочину в мобільному телефоні Iphone 15, необхідність призначення відповідної судової комп`ютерно-технічної експертизи вилучених носіїв інформації (про цю мету зазначено в протоколі обшуку - том 1 а. с. 13), свідчить про те, що існують достатні підстави вважати, що вміст вилучених гаджетів може містити інформацію, яка має доказове значення.
		(4) Щодо наявності достатніх підстав, які обумовлюють необхідність більш тривалого утримання вилученого майна, порівняно зі строками тимчасового утримання
		37.Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині 3 статті 236 КПК. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку (частина 6 статті 236 КПК).
		38.При обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).
		39.З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів (частина 1 статті 236 КПК)
		40.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (частина 2 статті 168 КПК).
		41.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього КПК (частина 1 статті 100 КПК).
		42.Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
		43.Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).
		44.Отже, КПК передбачає такі можливості для сторони обвинувачення тимчасового обмеження права власності для отримання доказової інформації, що міститься на електронних носіях (які самі по собі не є засобом, знаряддям злочину, не набуті в результаті його вчинення тощо), залежно від характеру об`єктивних перешкод її здобуття та фіксації:
		(1) безпосередньо на місці обшуку/огляду шляхом відображення в протоколі обшуку та/чи копіювання вмісту таких носіїв за допомогою залученого спеціаліста без їх вилучення. Тобто, за наявності відповідних умов на цьому етапі (участь спеціаліста у разі необхідності, носій не захищений системою логічного захисту або доступ надано володільцем, система захисту подолана слідчим на місці всупереч волі володільця, немає інших перешкод копіювання інформації, відсутня потреба в експертному дослідженні носія тощо) відсутня необхідність і підстави для тимчасового вилучення та арешту таких носіїв в подальшому;
		(2) протягом строку тимчасового вилучення, передбаченого частиною 5 статті 171 КПК. Тобто, за наявності відповідних умов (спеціаліста було залучено після обшуку, вдалося подолати систему логічного захисту в цей строк та/чи скопіювати усю необхідну доказову інформацію, відсутня потреба в подальшому експертному дослідженні самого носія тощо) немає потреби і підстав для подальшого більш тривалого утримання таких носіїв та накладення арешту майна з цією метою;
		(3) протягом більш тривалого строку до моменту, коли відпаде потреба (стаття 174 КПК), на підставі ухвали слідчого судді, суду про арешт майна. Така необхідність може бути обумовлена, окрім вищенаведених перешкод, зокрема, необхідністю збереження речового доказу для представлення його в суді для безпосереднього дослідження.
		45.Отже, для арешту майна з метою забезпечення збереження зазначених речових доказів (електронних носіїв інформації) потрібно довести також необхідність саме тривалого утримання майна і неможливість отримання доказової інформації першими двома способами (без його вилучення або в строк, встановлений для тимчасового вилучення майна без рішення суду про його арешт).
		46.Зазначена позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ухвали від 02.07.2024 у справах № 991/5032/24, № 991/5033/24, № 991/5102/24; від 21.08.2024 у справі № 991/5034/24, від 23.01.2025 у справах № 991/14156/24, № 991/14192/24, № 991/14197/24, від 13.02.2025 у справах № 991/14152/24, № 991/14207/24, від 30.04.2025 у справі № 991/3453/25, від 15.06.2025 у справі № 991/3452/25, від 12.11.2025 у справі № 991/10777/25, від 14.11.2025 у справі № 991/11026/25 тощо).
		47.Щодо мобільного телефону Iphone 13 mini на запитання головуючого прокурор зазначила, що інформацію, яка міститься на телефоні Iphone 13 mini скопійовано. В той же час інші мобільні пристрої потребують повторного огляду та додаткового проведення копіювання інформації з огляду на розширення можливостей здобуття видаленої інформації в телефонах, встановлених на них месенджерах з кожним оновленням програмного забезпечення, яке використовує орган досудового розслідування.
		48.Прокурором не заперечувались доводи апеляційної скарги щодо надання власником майна доступу до електронного вмісту мобільного телефону Iphone 13 mini, в судовому засіданні прокурором також не доведено з посиланням на матеріали клопотання, що зазначений мобільний телефон містить логічний захист будь-якої частини його електронного вмісту, чи в ньому наявні сліди видалення інформації з чатів між особами, що можуть бути причетними до події досліджуваного кримінального правопорушення. Крім того, прокурор визнала відсутність нагальної необхідності в подальшому тривалому утриманні цього пристрою та заявила про готовність його повернення власнику.
		49.Зважаючи на це, Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено необхідність більш тривалого утримання мобільного телефону Iphone 13 mini і неможливість отримання доказової інформації після копіювання його електронного вмісту без рішення суду про його арешт. Отже, ухвала слідчого судді в частині арешту мобільного телефону Iphone 13 mini має бути скасована.
		50.Щодо інших двох мобільних телефонів слідчим суддею правильно встановлено їх відповідність ознакам речових доказів та потребу сторони обвинувачення в подальшому їх утриманні шляхом накладення арешту на майно через наявні перешкоди для встановлення (та/чи відновлення) змісту інформації (пароль на месенджері, ознаки видалення інформації в чаті між особами, які можуть бути причетні до події можливого злочину тощо).
		(5) Щодо ризиків втрати речових доказів
		51.Оцінюючи мету застосування арешту, Суд виходить з того, що власник майна, дізнавшись про бажання органу досудового розслідування, прокурора накласти арешт на його майно з метою його збереження для виконання завдань кримінального провадження, у випадку незастосування такого заходу забезпечення, матиме можливість в будь-який момент знищити, пошкодити, викривити, приховати можливі докази або відчужити відповідне майно. Такі обставини є беззаперечними з огляду на зміст правомочностей власника (статті 317 Цивільного кодексу України) вирішувати фізичну й юридичну долю свого майна. Втрата чи пошкодження цього майна, видалення інформації у майбутньому може ускладнити чи навіть унеможливити досягнення завдань кримінального провадження. Такі ризики посилюються й тим, що з опису в клопотанні про арешт майна, витягу з ЄРДР фабули можливого кримінального правопорушення, та з огляду на позицію прокурора в судовому засіданні вбачається імовірна причетність до досліджуваних подій самого власника тимчасово вилученого майна, ОСОБА_8 .
		52.Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду в господарських справах, які на переконання Суду є релевантними і до кримінального провадження в контексті досліджуваного питання. Так, касаційний суд неодноразово зазначав, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
		(6) Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для володільця
		53.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК).
		54.Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).
		55.У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
		56.Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний із значенням подолання корупції, зокрема у сфері земельних відносин та розпорядження комунальним майном. За версією сторони обвинувачення земельну ділянку комунальної власності в одному з найбільш затребуваних районів Київської області було відчужено за суттєво заниженою ціною завдяки узгодженим діям службових осіб місцевої ради, суб`єктів господарювання приватного сектору та суб`єктів незалежної оціночної діяльності.
		57.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на такі обставини: (1) незначна вартість і кількість вилучених електронних носіїв інформації з урахуванням звичайних цін на такого роду пристрої (такого ж виробника, моделі тощо) та той факт, що вони були у використанні; (2) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності); (3) розмір матеріальної шкоди, імовірно спричинений злочином; (4) скасування Судом арешту на один з трьох вилучених мобільних телефонів.
		58.Накладенням арешту на майно, яке зазначено в клопотанні детектива (крім мобільного телефону Iphone 13 mini), справедливий баланс між публічними та приватними інтересами у цьому провадженні та пропорційність здійсненого втручання дотримано.
		Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		59.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (частина 3 статті 407 КПК).
		60.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу представника власника майна слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone 13 mini, постановити нову ухвалу в цій частині, якої відмовити в його арешті.
		61.Крім того, Суд звертає увагу, що тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		62.Керуючись статтями 98, 168, 170-173, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
		1.Апеляційну скаргу задовольнити частково.
		2.Скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2026 в частині накладення арешту на мобільний телефон Iphone 13 mini, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 .
		3.У цій частині постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт зазначеного вище мобільного телефону.
		4.В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2026 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий           ОСОБА_1 
		Судді            ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...