Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9741/13 (908/1981/22) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано судом: 02.06.2026. Зареєстровано: 02.06.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2026.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		01.06.2026Справа № 910/9741/13 (908/1981/22)
		Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши матеріали справи 
		За позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж
		до Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія"
		про стягнення 19 394,89 грн.
		в межах справи №910/9741/13
		За заявою  товариства з обмеженою відповідальністю "Залар"
		до Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія"  (код ЄДРПОУ 24964464)
		про визнання банкрутом
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляді у Господарському суді міста Києва знаходиться справа №910/9741/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залар" про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом.
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства Українська авіаційна транспортна компанія (ідентифікаційний код 24964464) про стягнення 19394,89 грн. боргу за послуги оператора системи розподілу (незаплановані втрати електричної енергії). 
		Позов обґрунтовано умовами договорів від 01.12.2010 № 11983 про постачання електричної енергії, від 01.09.2011 № 2-248 про спільне використання технологічних мереж.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2022 передано матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства Українська авіаційна транспортна компанія про стягнення 19394,89 грн. боргу за послуги оператора системи розподілу (незаплановані втрати електричної енергії), за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа № 910/9741/13 про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом.
		Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 прийнято до свого провадження позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства Українська авіаційна транспортна компанія до розгляду в межах справи № 910/9741/13 про банкрутство Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" та відкрито провадження; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
		Вказана ухвала суду від 08.04.2025 була надіслана відповідачу 14.04.2025, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.24, корп.3, тож відповідач вважається належним чином повідомленим, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу відповідача.
		Відповідач своїм правом на подачу відзиву визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі не скористався та заперечення на позов не подав.
		Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
		У відповідності до ч.8 статті 251 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
		Частинами 1 та 2 статті 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем протягом усього періоду розгляду справи в суді.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.
		Між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (далі-позивач/постачальник) та Державним підприємством «Українська авіаційна транспортна компанія» (далі-відповідач/споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від 01.12.2010 №11983 (далі-Договір №11983), а також договір про спільне використання технологічних мереж від 01.09.2011 №2-248 (далі-Договір №2-248), які є чинними та пролонгованими.
		Згідно розділу 1 Договору «Предмет Договору» Позивач продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу, а Боржник оплачує Заявнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 «Точки продажу електричної енергії споживачу». 
		Додатковою угодою від 29.12.2012 р. внесені зміни до договору щодо назви Споживача з Державного підприємства Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» на Державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія»
		Відповідно до п.п. 2.1 пункту 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
		У відповідності до преамбули Договору №2-248, під час виконання умов цього Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. 
		Згідно з п. 1.2 Договору №2-248, передача електричної енергії забезпечується відповідно до Додатка №1 «Однолінійна схема», наданого Власником мереж, з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до мережі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», яка наведена у Додатку №2 «Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж». 
		Додатковою угодою №1 від 01.04.2013р. до Договору №2-248 Додатки №2,3 до Договору №2-248 було викладено в новій редакції . 
		У відповідності до п. 10.3. Договору №2-248, Власник мереж зобов`язаний не допускати без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Власника мереж, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною від технологічних електричних мереж Власника мереж. 
		Пунктом 11.5 Договору №2-248 визначено, що останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням Сторін.
		Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, з 01.01.2019 відповідач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення оплат.
		Відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України публічний договір та договір приєднання вважається укладеним з моменту вчинення споживачем дій, що свідчать про прийняття його умов, зокрема шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати рахунків.
		Позивачем встановлено, що за період з 01.09.2021 по 30.11.2021 на об`єкті відповідача виникли незаплановані втрати електричної енергії внаслідок перевищення різниці між показами приладу обліку відповідача та сумарними показами субспоживачів, що підтверджується актами та розрахунками.
		Позивачем на підтвердження факту виникнення незапланованих втрат електричної енергії подано:
		- акти пропуску електричної енергії на підстанції «Вимпел» щодо приладу обліку відповідача Фідер-12 (Ф-12), лічильник №84498481;
		- акти про спожиту електричну енергію субспоживачами за договорами №12010, №11911, №11991 та №12207;
		- акти від 27.07.2012, 03.07.2014, 01.12.2014, які підтверджують неможливість повного відключення об`єкта відповідача у зв`язку з приєднанням до його мереж субспоживачів;
		- акти про відключення електроустановок відповідача від 27.03.2012.
		З аналізу вказаних документів вбачається, що фактичний обсяг електричної енергії, зафіксований на вводі відповідача, перевищує сумарний обсяг електричної енергії, спожитий субспоживачами, у зв`язку з чим утворилися незаплановані втрати електричної енергії, що підлягають компенсації відповідачем як власником мереж.
		Загальний обсяг незапланованих втрат становить 4390 кВт·год, загальна вартість - 19 394,89 грн.
		Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
		За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
		Частина 1 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Спір у справі виник у зв`язку з твердженням Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж про наявність у Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія" заборгованості з оплати послуг оператора системи розподілу.
		Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії.
		Договір про спільне використання технологічних електричних мереж за своєю правовою природою є змішаним господарським договором, який містить елементи договору про надання послуг та договору про забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії.
		Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов`язується надати послугу, а інша - оплатити її.
		Позивачем на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку були направлені рахунки на сплату заборгованості за компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, копії яких містяться в матеріалах справи.
		Так, 19.10.2021 року на адресу Відповідача було направлено рахунок №11983 від 18.10.2021 р. за компенсацію незапланованих втрат електричної енергії за вересень 2021 року у розмірі 1791 кВт/год на загальну суму 7 526 грн. 46 коп. 
		19.11.2021 року на адресу Відповідача було направлено рахунок № 11983 від 18.11.2021 р. за компенсацію незапланованих втрат електричної енергії за жовтень 2021 року у розмірі 643 кВт/год на загальну суму 3 348 грн. 19 коп. 
		13.12.2021 року на адресу Відповідача було направлено рахунок №11983 від 13.12.2021 року за компенсацію незапланованих втрат електричної енергії за листопад 2021 року у розмірі 1956 кВт/год на загальну суму 8 520 грн. 24 коп. 
		Суд також враховує, що відповідно до статей 73, 74, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а обставина вважається доведеною, якщо надані докази є більш вірогідними, ніж докази на її спростування. У даному випадку позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, тоді як відповідач доказів протилежного суду не подав.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором, а відповідач, у свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати вартості послуг та порушив цивільне, господарське, а також законодавства про енергетику України та має перед позивачем заборгованість у розмірі 19 394,89 грн.
		Доказів погашення вищезазначеної заборгованості згідно умов Договору відповідачем суду не надано, а відтак, відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду із даним позовом.
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загально Господарського інтересу.
		Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
		Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Отже, наявність заборгованості Державного підприємства "Українська Авіаційна транспортна компанія" у розмірі 19 394,89 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.74, 76-79, 86, 123, ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж - задовольнити повністю.
		2.Стягнути з Державного підприємства «Українська авіаційна транспортна компанія» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 24, корп.3, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14, код ЄДРПОУ 00130926) заборгованість у розмірі 19 394 (дев`ятнадцять тисяч триста дев`яносто чотири) грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
		3.Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. 
		 
		Повний текст рішення складено 01.06.2026
		 
		Суддя А.В. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...