Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/17899/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 23.06.2026. Зареєстровано: 23.06.2026. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2026.
Дата набрання законної сили: 26.06.2026
Номер судового провадження: 1-кс/755/2769/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025102040000061

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №:755/17899/25
		Провадження №: 1-кс/755/2769/26
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"20" червня 2026 р.          м. Київ
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого офіційно, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025102040000061 від 04.09.2025 року,
		 
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		підозрюваного ОСОБА_4 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102040000061 від 04.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
		Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42025102040000061, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
		19.06.2026 року о 08:55 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		У цей же день, 19.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до наказу виконувача обов`язків генерального директора комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Інформатика») №15-к від 03.01.2023 року, обіймаючи посаду заступника генерального директора КП «Інформатика», вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
		Відповідно до Статуту КП «Інформатика», воно засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Засновником і власником КП «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада. 
		Відповідно до посадової інструкції заступника генерального директора комунального підприємства «Інформатика», на ОСОБА_4 покладено відповідні завдання та обов`язки, зокрема: здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованих підрозділів відповідно до затвердженої організаційної структури Підприємства та розподілу обов`язків між заступниками генерального директора на Підприємстві і несе відповідальність за належне виконання покладених на них завдань і функцій; аналізувати, у межах наданих повноважень, стан та тенденції розвитку відповідної сфери діяльності, хід виконання проектів, програм, які стосуються діяльності Підприємства, вживає заходів щодо усунення недоліків; координувати та контролювати проведення робіт зі встановлення, дооснащення, модернізації, супроводу та технічної підтримки обладнання центру обробки даних; організовувати та брати участь у підготовці проектів рішень з питань, що стосуються діяльності Підприємства, для внесення їх на розгляд керівництву; приймати рішення і підписувати документи та додатки до них з питань, що відносяться до його компетенції, виходячи з напрямків підпорядкованих структурних підрозділів; здійснювати внутрішній контроль за правильним та ефективним використанням бюджетних коштів в межах своїх повноважень; організовувати роботу і ефективну взаємодію всіх структурних підрозділів Підприємства; у межах наданих повноважень організовувати ділове листування з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями з питань, що належать до його компетенції; здійснювати контроль за підготовкою, редагуванням та укладенням господарських договорів, дає правову оцінку їх проектам.
		Таким чином, ОСОБА_4 є службовою особою, оскільки постійно обіймав на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
		Відповідно до вимог п. 3 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1036 від 11.09.2009 року у редакції розпорядження №755 від 03.08.2015 року «Про вдосконалення порядку здійснення внутрішнього фінансового контролю підприємств, установ та організацій комунальної форми власності міста та районів міста Києва, а також державних підприємств, що перебувають у сфері управління КМДА», керівники підприємств, установ та організацій несуть персональну відповідальність за забезпечення: 3.1. Вивчення середньоринкових цін на товари, роботи та послуги, на базі яких визначається (з врахуванням очікуваних цін, які використовувались при підготовці відповідних бюджетних запитів) допустимий рівень ціни, що повинен бути зазначений у документації конкурсних торгів; 3.2. Належного вивчення та аналізу рішень власного комітету з конкурсних торгів з метою визначення їх економічної ефективності та вжиття відповідних заходів; 3.3. Ефективного проведення закупівель, залучення економічно-ефективних учасників, укладання економічно обґрунтованих договорів.
		Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб`єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб`єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб`єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
		Статтею 5 зазначеного Закону закріплено Принципи здійснення публічних закупівель, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до пункту 3 розділу 2 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», при аналізу ринку доцільно використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін та асортименту товарів, робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань, офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних, тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. 
		Крім того, відповідно до пункту 2 розділу 3 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної інформації про ціну, до якої відноситься в тому числі:
		- інформація про ціни товарів та послуг, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках;
		- довідкові ціни на товари та послуги, що публікуються в спеціалізованих виданнях, які випускаються в друкованій та електронній формі або розміщуються в мережі Інтернет (у разі їх наявності);
		- біржові котирування світових, регіональних, місцевих та профільних бірж (в разі біржового товару);
		- дані спеціалізованих інформаційно-аналітичних видань;
		- дані офіційних статистичних видань, в тому числі іноземних.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням день, але не пізніше 29.04.2025 року, вступив у злочинну змову із директором ТОВ «Сек`юріті Хаб» ОСОБА_7 з метою розтрати коштів КП «Інформатика» на користь ТОВ «Сек`юріті Хаб» шляхом закупівлі товарів за завищеною вартістю.
		Так, станом не пізніше ніж на 15.04.2025 року у КП «Інформатика» з метою забезпечення першочергових заходів публічної безпеки на виконання заходу, передбаченого п. 2.1 «Розвиток комплексної системи відеоспостереження міста Києва, систем забезпечення безпеки, відеоаналітики із розширенням зони функціонування на території Київської області» Переліку завдань і заходів Комплексної міської цільової програми «Цифровий Київ» на 2024-2025 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 07.12.2023 року №7516/7557, виникла необхідність у закупівлі 174 комплектів засобів для розвитку комплексної системи відеоспостереження та систем забезпечення безпеки.
		ОСОБА_4 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_7 злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15.04.2025 року, залучив підлеглого йому працівника - провідного фахівця з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва відділу розвитку систем відеонагляду Управління підтримки та розвитку систем відеонагляду КП «Інформатика» ОСОБА_8 , якій не було відомо про протиправні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , як працівника, на якого покладено обов`язок підготовки до закупівель засобів відеонагляду, якій доручив скерувати запити конкретним учасникам ринку, а саме ТОВ «Сек`юріті Хаб», ТОВ «Українські інформсистеми», ТОВ «Інфраструктура безпеки», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Інженіринг-Аналітика», з метою отримання комерційних пропозицій для формування очікуваної вартості предмету закупівлі.
		У свою чергу ОСОБА_7 на виконання спільного із ОСОБА_4 злочинного умислу, діючи з метою привласнення бюджетних коштів на користь ТОВ «Сек`юріті Хаб» у період часу з 15.04.2025 по 18.04.2025, використовуючи пов`язані з ТОВ «Сек`юріті Хаб» товариства - ТОВ «Інженіринг-Аналітика» та ТОВ «Інфраструктура безпеки» - забезпечив надходження упродовж часу з 17.04.2025 року по 22.04.2025 року на адресу КП «Інформатика» комерційних пропозицій від ТОВ «Сек`юріті Хаб», ТОВ «Інженіринг-Аналітика» та ТОВ «Інфраструктура безпеки», у яких вартість товару була завищена у порівнянні із їх ринковою вартістю.
		На підставі вказаних комерційних пропозицій, сформованих за участі ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 було визначено очікувану вартість предмету закупівлі на загальну суму 13 417 358 грн із врахуванням податку на додану вартість.
		29.04.2025 року на підставі визначеної вказаним шляхом очікуваною вартістю, яка включала вартість товарів, що перевищувала ринкову їх вартість, ОСОБА_8 складено службову записку №113 з додатками - обґрунтуванням доцільності закупівлі, її обсягів, якісних характеристик та очікуваної вартості на 2025 рік, інформацією про здійснення аналізу ринку, технічні вимоги, інформацією про встановлення кваліфікаційних та інших вимог учасників - та скеровано на ім`я менеджерки (управителя) з адміністративної діяльності - уповноваженої особи з питань публічних закупівель КП «Інформатика» ОСОБА_9 , та таким чином ініційовано проведення закупівлі за предметом «Засоби для розвитку комплексної системи відеоспостерження та системи забезпечення безпеки» за ДК 021:2015: 32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм» обсягом 174 комплекти та очікуваною вартістю 13 417 358 грн з ПДВ.
		На підставі вказаної службової записки №113 від 29.04.2025 року уповноваженою особою з питань публічних закупівель КП «Інформатика» ОСОБА_9 29.04.2025 року оприлюднено в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» оголошення про проведення закупівлі з ідентифікатором UA-2025-04-29-002250-a з предметом закупівлі «Засоби для розвитку комплексної системи відеоспостерження та системи забезпечення безпеки» та очікуваною вартістю закупівлі 13 417 358 грн з ПДВ.
		У подальшому, ОСОБА_4 , 22.05.2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні КП «Інформатика» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, продовжуючи діяти умисно, на виконання спільного умислу із ОСОБА_7 , з метою розтрати бюджетних коштів на користь ТОВ «Сек`юріті Хаб», діючи у порушення вимог розпорядження виконавчого органу КМР (КМДА) №1036 від 11.09.2009 року у редакції розпорядження №755 від 03.08.2015 року «Про вдосконалення порядку здійснення внутрішнього фінансового контролю підприємств, установ та організацій комунальної форми власності міста та районів міста Києва, а також державних підприємств, що перебувають у сфері управління КМДА», наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», не перевіривши моніторинг ринкових цін на відповідну продукцію, не забезпечивши належний аналіз інформації про ціни товарів та послуг, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та/або постачальників відповідної продукції, спеціалізованих торгівельних майданчиках, в електронних каталогах, рекламі, прайс-листах, в електронній системі закупівель "Prozorro" та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, від імені КП «Інформатика» як покупця підписав договір поставки № 22052025 від 22.05.2025 року, підписаний директором ТОВ «Сек`юріті Хаб» ОСОБА_7 як постачальником, предметом якого є поставка засобів для розвитку комплексної системи відеоспостереження та систем забезпечення безпеки за ДК 021:2015: 32230000-4: Апаратура для передавання радіосигналу з приймальним пристроєм загальною вартістю 12 652 329 грн з ПДВ., усвідомлюючи, що вартість товарів, поставка яких передбачена договором, є значно вищою у порівнянні із ринковою вартістю таких товарів.
		У цей же день, 22.05.2025 року у невстановлений час, ОСОБА_4 , продовжуючи діяти умисно, підписав від імені КП «Інформатика» як покупця за договором №22052025 від 22.05.2025 року підписав додатки до цього договору, у тому числі додаток №2 - специфікацію із переліком товарів, їх найменуванням, кількістю та вартістю.
		На виконання вказаного договору поставки № 22052025 від 22.05.2025 року, підписаного ОСОБА_4 , постачальником за договором ТОВ «Сек`юріті Хаб» на підставі видаткових накладних №70 від 22.07.2025 року, №71 від 05.08.2025 року, №72 від 06.08.2025 року, №73 від 15.08.2025 року, №74 від 21.08.2025 року, та актів приймання-передачі товару №74 від 21.08.2025 року, №73 від 15.08.2025 року, №72 від 06.08.2025 року, №71 від 05.08.2025 року, №70 від 22.07.2025 року здійснено поставку товарів на загальну суму 12 652 329 грн з ПДВ.
		На підставі платіжних інструкцій №287 від 30.07.2025 року, №295 від 20.08.2025 року, №291 від 11.08.2025 року, №300 від 26.08.2025 року, №303 від 28.08.2025 року з рахунку КП «Інформатика» на рахунок ТОВ «Сек`юріті Хаб» перераховано грошові кошти на загальну суму 12 652 329 грн з ПДВ як оплата вартості поставлених товарів за договором №22052025 від 22.05.2025 року.
		Згідно висновків експертів за результатами проведення судової товарознавчої та судово-економічної експертиз, в результаті закупівлі товарів - комплекту засобів тип 2 у кількості 92 комп. у складі IP Відеокамери Pelco SRXP4-5V29-EBT-IR, карти пам`яті micro SD 64 гб 10 клас (без урахування кронштейну PLMT-1001), а також карт пам`яті micro SD 64 гб 10 клас у кількості 82 шт., що входять до складу комплектів засобів тип 1 (73 шт.) та тип 3 (9 шт.) в межах Договору №22052025 від 22.05.2025 року за вартістю придбання (вартістю відчуження), що перевищує ринкову вартість таких об`єктів, місцевому бюджету територіальної громади м. Києва спричинено збитки на загальну суму 1 689 089, 64 грн.
		Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 , вчинених за попередньою змовою із ОСОБА_7 , інтересам територіальної громади міста Києва в особі КП «Інформатика» спричинено збитки на загальну суму 1 689 089, 64 грн, що в шістсот і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становлять особливо великі розміри.
		Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
		Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості. 
		Повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою та на даний час підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		Враховуючи наведене, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, як відноситься відповідно до ст. 12 КК України до особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , якому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, усвідомлюючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі за злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також неможливість у випадку визнання його винним у вчиненні цього злочину застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення його від відбування покарання з випробуванням, може вживати заходи до уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування чи у подальшому - суду.
		Ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Досудове розслідування триває і у зв`язку з проведенням слідчих дій може бути встановлена необхідність у вилученні інших документів, які ще не долучені до матеріалів кримінального провадження. Оскільки ОСОБА_4 відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, то з метою уникнення кримінальної відповідності може вживати заходи до знищення чи пошкодження документів, які мають значення для досудового розслідування, оскільки останній перебуває на керівній посаді КП «Інформатика» та має вплив на працівників, які на даний момент працюють в підприємстві.
		Ризик незаконного впливу на свідків, зокрема працівників КП «Інформатика», які є підлеглими ОСОБА_4 та колегами, та які підлягають допиту як свідки, які приймали участь у підготовці та проведенні закупівлі, прийманні товарів, спілкуванні із постачальником, а тому їхні показання мають суттєве значення у кримінальному провадженні.
		Крім цього, у кримінальному провадженні повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України також директора ТОВ «Сек`юріті Хаб» ОСОБА_7 .
		Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 безпосередньо чи за посередництва інших осіб буде незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Оцінюючи можливість впливу на свідків та експертів орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
		Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
		Крім цього, вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними наданих показань, який описаний вище як ризик , становить склад окремого кримінального правопорушення.
		Враховуючи наявність не одного, а декількох обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір спричинених збитків, орган досудового розслідування вважає, що більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.
		На думку органу досудового розслідування та прокурора, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру спричинених злочином збитків та матеріального становища підозрюваного, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.
		У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення, підозра не обґрунтована, а ризики не доведенні. Зазначила, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві, стійкі соціальні зв`язки, а також на утриманні похилого віку тещу, працює, має позитивну характеристику з місця роботи, має проблеми зі здоров`ям (гіпертензія ІІ групи, цукровий діабет ІІ групи, вади слуху, перенесений інсульт), бажає співпрацювати зі слідством, добровільно надав мобільний телефон для огляду під час обшуку. У зв`язку з наведеним, захисник просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного. За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні. Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Слідчим суддею встановлено, що 04.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102040000061 були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України. 19.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, які додані до клопотання.
		Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним можливо вчинено особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Тому даний ризик є цілком реальним. Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та обставини його вчинення, ризик впливу останнього на свідків, як вмовлянням, підкупом, так і іншими незаконними способами, є досить реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення на час розгляду клопотання не обґрунтовано ризики, передбачені п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного на час розгляду клопотання (63 роки, має проблеми із здоров`ям); міцність соціальних зв`язків та перебування на утриманні похилого віку тещі; репутацію підозрюваного; раніше не судимий; майновий стан; наявність офіційного місця роботи та позитивну характеристику. Такі обставини дають підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
		Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , а тому клопотання задоволенню не підлягає. При цьому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків. 
		Крім того, одночасно з цим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 відповідні обов`язки згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України.
		За таких обставин, керуючись вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 184, 193, 194, 199, 309, 310 КПК України, слідчий суддя
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - відмовити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, у межах строку досудового розслідування, тобто до 18 серпня 2026 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Зобов`язати  ОСОБА_4  прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки: не відлучатися з місця свого проживання та м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або засобів телефонного зв`язку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за межі України; не спілкуватися із свідками у кримінальному провадженні. Роз`яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Звільнити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
		Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
		Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		Повний текст ухвали буде проголошено 23 червня 2026 року о 09 годині 10 хвилин.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...