Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/33736/26-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 01.07.2026. Зареєстровано: 02.07.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2026.

Номер судового провадження: 1-кс-34923/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62026000000000192

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/33736/26-к
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 червня 2026 року м. Київ
		 
		Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62026000000000192 від 04 березня 2026 року, -
		В С Т А Н О В И В :
		До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 , у якому він просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі № 757/7806/26-к, на: грошові кошти номіналом 880 233,00 доларів США (вісімсот вісімдесят тисяч двісті тридцять три долари США 00 центів); грошові кошти номіналом 201 500,00 ЄВРО (двісті одна тисяча п`ятсот ЄВРО 00 центів); грошові кошти номіналом 20 швейцарських франків, які було вилучено в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2025 року у справі № 757/48989/25-к у квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 та в якій фактично проживає ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 зазначає, що вилучені в ході обшуку грошові кошти фактично належать йому, а не підозрюваній ОСОБА_5 , оскільки вони були отримані ним за результатом продажу нерухомого майна та земельних ділянок протягом кінця 2023 року та початку 2024 року на загальну суму 74 800 078,30 грн (сімдесят чотири мільйони вісімсот тисяч сімдесят вісім грн 30 копійок). Вказані грошові кошти він поступово обмінював на іноземну валюту за вигідним курсом (зазвичай на долари США та ЄВРО) та передав на зберігання через ОСОБА_6 знайомій особі останнього - ОСОБА_5 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_1 , де встановлена система охорони квартири та будинку, та з якої 31 жовтня 2025 року вони були вилучені слідчим під час обшуку.
		Також зазначає, що він у кримінальному провадженні має статус свідка, отже, арешт майна накладено необґрунтовано, без всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин у справі; накладений арешт порушує його гарантоване Конституцією України право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Крім того, в накладенні арешту на майно не було необхідності, оскільки не обґрунтовано зв`язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а вилучені належні йому грошові кошти не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та не підлягають спеціальній конфіскації.
		За таких обставин ОСОБА_3 вважає, що подальше збереження арешту на належні йому грошові кошти не є співмірним із завданнями кримінального провадження та призводить до порушення розумного балансу між приватноправовим та публічно-правовим інтересами, а отже, арешт на майно підлягає скасуванню, а майно - поверненню йому як власнику.
		Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, клопотання підтримала, просила задовольнити.
		Прокурор про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
		Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя, доходить таких висновків.
		Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 190, ст. 368-5, ст. 366-2, ч. 2 ст. 384 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі № 757/7805/26-к накладено арешт у кримінальному провадженні № 42024042030000109 на 880 233 доларів США та 201 500 ЄВРО, які було вилучено 31.10.2025 у ході обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
		Як убачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року, задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні № 42024042030000109, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення спеціальної конфіскації та збереження речових доказів, оскільки у ході проведення обшуку 31 жовтня 2025 року за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США та 201 500 ЄВРО, що за офіційним курсом НБУ на дату проведення обшуку становило загальну суму у розмірі 46 718 876 грн, різниця між якими та законними доходами ОСОБА_5 становила 46 323 219 грн, що перевищує законні доходи останньої більше ніж у три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		За таких обставин ОСОБА_5 01 листопада 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а вилучені грошові кошти постановою слідчого від 31 жовтня 2025 року визнано речовими доказами.
		Проте під час розгляду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що 04 березня 2026 року з матеріалів кримінального провадження № 42024042030000109 виділено матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань за № 62026000000000192.
		29 травня 2026 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62026000000000192 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, з якого встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
		При цьому у вказаному повідомленні про зміну ОСОБА_5 раніше повідомленої підозри та про нову підозру органом досудового розслідування встановлено, що з лютого 2024 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 зберігала надані ОСОБА_6 та належні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США та 201 500 ЄВРО, які 31 жовтня 2025 року було виявлено та вилучено у ході проведення обшуку за вказаною адресою.
		На підтвердження законності походження належних ОСОБА_3 грошових коштів, які були передані ним через ОСОБА_6 для зберігання ОСОБА_5 , до клопотання про скасування арешту додано копії документів щодо продажу нерухомого майна та земельних ділянок, а саме:
		-договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 жовтня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 1820;
		-договір купівлі-продажу земельної ділянки із розташованим на ній нерухомим майном від 28 лютого 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 519.
		При цьому на підтвердження отримання ОСОБА_3 на особистий банківський рахунок IBAN: НОМЕР_1 грошових коштів на загальну суму 74 800 078,30 грн від зазначених угод останнім надано копії платіжних інструкцій, а саме:
		-платіжна інструкція № 251165 від 11 жовтня 2023 року на суму 32 895 145,45 грн на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 жовтня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 1820;
		-платіжна інструкція № 3099 від 29 лютого 2024 року на суму 41 904 932,85 грн на виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки із розташованим на ній нерухомим майном від 28 лютого 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 519.
		У вказаному кримінальному провадженні власнику вилучених та арештованих грошових коштів ОСОБА_3 про підозру не повідомлено, він має статус свідка.
		Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
		Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що такое майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
		Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Аналізуючи положення кримінального процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підстави для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України. 
		Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні, можуть мати певне значення при визначенні того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначенні заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції (Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», № 220).
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Приписами ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
		Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		За таких обставин на теперішній час відсутні підстави вважати, що арештоване майно є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 та ст. 96-1, ст. 96-2 КПК України.
		Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Поряд із цим слідчим суддею не встановлено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, оскільки встановлено відсутність ризиків, які слугували підставами для накладення арешту на майно.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»).
		Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Булгарії»).
		Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
		Ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що накладений арешт є надмірно обтяжливим, неспівмірним із завданнями кримінального провадження та порушує право ОСОБА_3 на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а тому підлягає скасуванню.
		Керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Клопотання - задовольнити.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року у справі № 757/7806/26-к, на: грошові кошти номіналом 880 233,00 доларів США; грошові кошти номіналом 201 500,00 ЄВРО; грошові кошти номіналом 20 швейцарських франків.
		Зобов`язати слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, який входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 62026000000000192, негайно повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені грошові кошти.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...