Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/12000/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2026. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2026.
Дата набрання законної сили: 01.07.2026
Номер судового провадження: 61-6909ск26

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 липня 2026 року
		м. Київ
		справа № 161/12000/24
		провадження № 61-6909св26
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
		учасники справи:
		позивач- комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування»,
		відповідачі:  ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2026 року у складі судді Присяжнюк Л. М., додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області 
		від 20 лютого 2026 року у складі судді Присяжнюк Л. М., постанову Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., і виходив з такого.
		Зміст позовної заяви та її обґрунтування 
		1. У червні 2024 року КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» про визнання поширеної інформації недостовірною, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
		2. На обґрунтування позовних вимог КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» зазначало, що відповідачі ОСОБА_1 та 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» поширили про нього недостовірну інформацію у дискредитуючій та негативній формі, а саме щодо недоброчесності його посадових осіб під час закупівлі продуктів харчування, їх придбання за завищеними у 3-4 рази цінами, що в результаті спричинило шкоду діловій репутації комунального підприємства.
		3. Позивач вказував, що 24 травня 2024 року на засіданні постійної комісії з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального підприємства, екології, транспорту та енергоощадності, яке транслювалося онлайн в мережі Інтернет, а відеозапис наявний у відкритому доступі на офіційному вебсайті Луцької міської ради, в присутності керівника 
		КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» ОСОБА_8 відповідач ОСОБА_1 , який є депутатом міської ради, усно озвучив недостовірну інформацію щодо закупівельних цін на окремі продукти харчування.
		4. Незважаючи на надані пояснення керівника підприємства на цьому ж засіданні комісії та погодження надати документи з підтвердженням реальних закупівельних цін, відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 через соціальну мережу Facebook на своїй особистій сторінці « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістив допис «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		5. У цей же день на головній сторінці веб-сайту з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет, що належить відповідачу ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент», було розміщено завідомо неправдиву та дискредитуючу КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» інформацію: заголовок « ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2», який також містив гіперпосилання на публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		6. Поширені відповідачами вищевказані публікації були доведені до широкого кола осіб та містили недостовірну інформацію про ціни на закупівлю підприємством окремих груп продуктів харчування, які значно перевищують ринкові ціни в порівнянні з вартістю тих же продуктів у мережі магазинів, що викликало негативну соціальну оцінку з боку читачів.
		7. Позивач зазначав, що звертався до відповідачів із заявою від 27 травня 2024 року про спростування недостовірної інформації, визнання факту допущеного порушення та публічного вибачення, однак жодних дій з боку останніх не вчинено, відповіді не надано.
		8. Вважав, що вказаними діями відповідачі завдали комунальному підприємству моральну шкоду, яка полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи. Підприємство здійснює господарську діяльність у сфері шкільного харчування, в тому числі учнів пільгових категорій, співпрацює з комунальними закладами загальної середньої освіти, вчителями і батьківськими комітетами, що є чутливою соціальною сферою, а тому оприлюднення відповідачами недостовірної інформації безпричинно висвітлило його з негативного боку перед педагогами та батьками.
		9. З урахуванням наведеного, КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», уточнивши позовні вимоги, просило суд:
		- визнати недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, поширену ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook, ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» у соціальній мережі Facebook і у мережі Інтернет на вебсайті з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язати відповідачів спростувати, шляхом оприлюднення в соціальній мережі Facebook на сторінках « ОСОБА_1 », «ІНФОРМАЦІЯ_3» та в мережі Інтернет з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 у 10 (десятиденний) строк після набрання чинності рішення суду його резолютивної частини, наступну інформацію:
		1) «Пропоную вам ознайомитися з цінами, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів (в дужках орієнтовна вартість того ж продукту в Сільпо): картопля - 60 гривень (30 грн), цукор - 120 гривень (40 грн), свинина - 520 гривень (200 грн) філе куряче - 520 гривень (170 грн), гречка - 175 гривень (50 грн), яйце - 14 гривень за штуку (4 грн)»;
		2) «Комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» купує продукти за доволі не ринковими цінами. Зокрема, свинину та курятину - за 520 грн/кг, молоко - по 160 грн/л, а яйця - по 14 грн»;
		3) «Окремі ціни на позиції, які купує комбінат: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина і філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн/шт, гречка - 175 грн/кг»;
		4) «Різниця між закупівлями комбінату і цінами у крамниці - дуже дивує. Ціна комбінату: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина - 520 грн/кг, філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн, гречка - 175 грн/кг. Як бачимо, то на деякі позиції ціна різниться в комбінату більше в 3-4 рази»;
		- стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» на його користь відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн - по 15 000,00 грн з кожного.
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		10. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 
		2026 року позовні вимоги КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» задоволено.
		11. Визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію 
		КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», поширену 
		ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» у соціальній мережі Facebook і у мережі Інтернет на веб-сайті з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 наступну інформацію:
		1) «Пропоную вам ознайомитися з цінами, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів (в дужках орієнтовна вартість того ж продукту в Сільпо): картопля - 60 гривень (30 грн), цукор - 120 гривень (40 грн), свинина - 520 гривень (200 грн) філе куряче - 520 гривень (170 грн.), гречка - 175 гривень (50 грн), яйце -14 гривень за штуку (4 грн)»;
		2) «Комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» купує продукти за доволі не ринковими цінами. Зокрема, свинину та курятину - за 520 грн/кг, молоко - по 160 грн/л, а яйця - по 14 грн»; 
		3) «Окремі ціни на позиції, які купує комбінат: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина і філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн/шт, гречка - 175 грн/кг»;
		4) «Різниця між закупівлями комбінату і цінами у крамниці - дуже дивує. Ціна комбінату: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина - 520 грн/кг, філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн, гречка - 175 грн/кг. Як бачимо, то на деякі позиції ціна різниться в комбінату більше в 3-4 рази».
		12. Зобов`язано ОСОБА_1 , ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» спростувати поширену відносно КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення в соціальній мережі Facebook на сторінках « ОСОБА_1 », «ІНФОРМАЦІЯ_3» та в мережі Інтернет з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 у десятиденний строк після набрання чинності рішенням суду тексту резолютивної частини судового рішення.
		13. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» 15 000,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
		14. Стягнуто з ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» на користь 
		КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» 15 000,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
		15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачами широкому колу інформація щодо закупівельних цін на продукти харчування для шкіл здійснена у спосіб стверджувального висловлювання у формі повідомлення про існування конкретних фактів, що реально існують та які можна перевірити, тобто є фактичним твердженням, а не оціночним судженням. Однак, зазначені фактичні твердження було розповсюджено без попередньої перевірки їх на достовірність, відповідачі не надали суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував правдивість спірної інформації. Зміст поширеної недостовірної інформації про нібито незаконне збагачення позивача на закупівельних цінах на продуктах харчування для шкіл Луцької територіальної громади завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки вона спрямована на створення негативної соціальної оцінки позивача в очах оточуючих.
		16. Власником вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_3, на якому поширювалася недостовірна інформація щодо позивача, є володілець облікового запису ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент», тому поряд з автором публікації відповідач ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» є таким, що створив технологічну можливість та умови для поширення інформації, а тому вважається таким, що поширив недостовірну інформацію щодо позивача.
		17. Враховуючи, що з вини відповідачів позивачу завдано моральну шкоду, беручи до уваги масштаб негативних наслідків, роботу із чутливою соціальною сферою та після систематичного оприлюднення відповідачами недостовірної та негативної інформації, позивач виглядає в очах педагогів, батьків у негативному світлі, що завдає шкоди репутації підприємства, а відповідачі відмовилися в добровільному порядку задовольнити письмове звернення позивача щодо спростування поширеної інформації в позасудовому порядку, суд першої інстанцій вважав обґрунтованими позовні вимоги також і в частині відшкодування моральної шкоди.
		18. Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області 
		від 20 лютого 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 та 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» на користь КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» з кожного по 4 542,00 грн судового збору, по 6 502,50 грн витрат на правничу допомогу, по 19 101,60 грн витрат за проведення експертизи. У решті заяви представника позивача про стягнення судових витрат відмовлено. У заявах представників відповідачів адвокатів Лавренюка Б. О., Чабана Р. Л. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
		19. Суд першої інстанції, урахувавши результат розгляду справи, заявлення сторонами про понесення судових витрат до ухвалення судового рішення, а також подання доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, виснував про наявність правових підстав для відшкодування позивачу понесених ним витрат зі сплати судового збору, проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи та на професійну правничу допомогу. 
		20. В частині визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначив, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на правничу допомогу в сумі 13 005,00 грн, а іншою стороною до суду не надано доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критерію співмірності, а тому з урахуванням складності справи, обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу й значення цієї справи для позивача, заявлений розмір витрат є обґрунтованим. 
		 
		 
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		21. Постановою Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року апеляційні скарги відповідача ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» та представника відповідача ОСОБА_1 - Лавренюка Б. О. задоволено частково. 
		22. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 
		2026 року в частині стягнення моральної шкоди скасовано.
		23. Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області 
		від 20 лютого 2026 року в частині розміру стягуваних сум зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу змінено.
		24. У задоволенні позову КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» до ОСОБА_1 , ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» в частині стягнення моральної шкоди відмовлено.
		25. Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» на користь КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» з кожного по 2 271,00 грн судового збору, по 3 251,25 грн витрат на правничу допомогу.
		26. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		27. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», поширену ОСОБА_1 , 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» інформацію у соціальній мережі Facebook і в мережі Інтернет на вебсайті з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 , із зобов`язанням відповідачів спростувати цю інформацію.
		28. Водночас зауважено, що суд першої інстанції при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди не урахував, що позивач не надав суду жодного належного і допустимого доказу на підтвердження заподіяння такої шкоди, втрат немайнового характеру, а також доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та шкодою (зниження престижу, ділової репутації тощо), як і обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми.
		29. У зв'язку із зміною судового рішення суду першої інстанції, задоволенням позову частково, а саме однієї з двох заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції змінив розподіл судових витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції, стягнувши з відповідачів судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		30. Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 07 травня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» на користь КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» понесені судові витрати на проведення експертизи в розмірі по 9 550,80 грн з кожного.
		31. Ухвалюючи додаткову постанову, апеляційний суд виходив з того, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції, не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у суді першої інстанції на проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, які підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		32. 22 травня 2026 року ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» через систему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2026 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2026 року, постанову Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 07 травня 2026 року скасувати в частині задоволених позовних вимог КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» відносно ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог до 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент». 
		33. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 188/1367/15-ц,від 29 серпня 2018 року у справі № 761/29315/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 161/4052/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц, 
		від 05 червня 2019 року у справі № 758/6022/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ЦПК України в частині розмежування тягаря доведеності достовірності інформації для особи, яка озвучила інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною, та для особи, яка розмістила таку інформацію, не змінюючи її змісту (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а також, що судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 
		34. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що на сайті у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_2» оспорювані позивачем висловлювання подаються як пряма мова, а не як думка журналіста, без перекручування, дописів тощо.
		35. Акцентує увагу, що ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» не поширювало недостовірну інформацію, а довело до відома, що таку інформацію було озвучено депутатом міської ради від фракції Громадський рух «Свідомі» ОСОБА_1 під час засідання профільної комісії міськради. 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» не створювало технологічну можливість поширення недостовірної інформації для ОСОБА_1 , а розмістило власну статтю про те, що говорив ОСОБА_1 , виконуючи свої обов`язки, як депутат міської ради, на засіданні профільної комісії. Під час розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив, що він під час засідання висловлював спірну інформацію і намагався з`ясувати у директора позивача її достовірність чи недостовірність, а сторони не висловлювали жодних сумнівів у тому, що відтворена у статті ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» інформація є видуманою, перекрученою або не належить ОСОБА_1 і не була висловлена під час засідання профільного комітету Луцької міської ради. Посилається на відсутність правових підстав для притягнення ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» до відповідальності, ураховуючи статтю 117 Закону України «Про медіа». Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування (частина друга статті 302 Цивільного кодексу України). Крім того, судами не ураховано неправильно обраний позивачем спосіб захисту та не застосовано положення статті 43 Закону України «Про медіа» в частині способу спростування недостовірної інформації.
		36. Посилається на неврахування різного тягаря доказування достовірності поширеної інформації для  ОСОБА_1 та ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент». Для ОСОБА_1 - це доводити про те, що озвучені ціни, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів, є достовірними, а для 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент», що викладена у публікації інформація відповідає відомостям, отриманим під час засідання постійно діючої комісії Луцької міської ради, яку повідомив депутат міської ради, і не є видуманою чи перекрученою. 
		37. Зазначає, що існує запис засідання постійно діючої комісії, на якому чітко прослідковується те, що ОСОБА_8 не заперечує достовірність цін товарів, озвучених ОСОБА_1 . ОСОБА_8 є посадовою особою - директором комунального підприємства, а тому необґрунтованим є твердження про те, що поширена ОСОБА_1 інформація є завідомо неправдивою.
		38. Також вважає, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. 
		39. Посилається на порушення норм процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Зокрема, неврахування фактичного зменшення позовних вимог при уточненні позивачем позовних вимог, завищену вартість висновку експерта, а також наявності підстав для відшкодування відповідачу понесених ним витрат на підставі частини дев'ятої статті 141 ЦК України.
		 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		40. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 161/12000/24, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. 
		41. 15 червня 2026 року матеріали цивільної справи №161/12000/24 надійшли до Верховного Суду.
		42. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
		43. 18 червня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла заява 
		ОСОБА_1 , у якій він просить задовольнити касаційну скаргу ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент».
		44. Посилається на обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень пункту 4 частини першої статті 117 Закону України «Про медіа», а також недостовірності висновку судової експертизи.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		45. КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» є юридичною особою публічного права та належить до сфери управління виконавчого комітету Луцької міської ради, основним видом діяльності якого є постачання інших готових страв, постачання готових страв для подій.
		46.  ОСОБА_1 є депутатом Луцької міської ради та головним редактором 
		ТОВ «Контент менеджмент груп».
		47. ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» є юридичною особою приватного права, директором якої є ОСОБА_1 , а основним видом діяльності - діяльність інформаційних агентств. Має в користуванні доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_3.
		48. 24 травня 2024 року на засіданні постійної комісії Луцької міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального підприємства, екології, транспорту та енергоощадності у своєму виступі відповідач ОСОБА_1 озвучив таку інформацію: «Пропоную вам ознайомитися з цінами, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів (в дужках орієнтовна вартість того ж продукту в Сільпо): картопля - 60 гривень 
		(30 грн), цукор - 120 гривень (40 грн), свинина - 520 гривень (200 грн) філе куряче - 520 гривень (170 грн), гречка - 175 гривень (50 грн), яйце - 14 гривень за штуку (4 грн)».
		49. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 24 травня 2024 року о 17:44 год. відповідач ОСОБА_9 на особистій сторінці « ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістив допис «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - публікація № 1).
		50. Вказаний допис мав наступний зміст: «ІНФОРМАЦІЯ_2. Є в Луцьку комунальне підприємство - Комбінат шкільного та студентського харчування. Підприємство максимально непублічне, адже ви не побачите його закупівель в Прозорро і не побачите руху коштів через казначейство. Хоча на підприємстві працює понад 150 людей і обслуговують вони майже всі школи міста, подивитися, по чому ж закуповлює продукти Комбінат, ми не можемо. Навіть мені як депутату приблизно сказали «піди відпочинь». !! А поки я чекатиму відповіді на своє депутатське звернення, пропоную вам ознайомитися з цінами, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів (в дужках орієнтовна вартість того ж продукту в Сільпо): картопля - 60 гривень (30 грн), цукор - 120 гривень (40 грн), свинина - 520 гривень (200 грн) філе куряче - 520 гривень (170 грн), гречка - 175 гривень (50 грн), яйце - 14 гривень за штуку (4 грн) !! Отож, Комбінат без тендерів закуповлює в «правильних» підприємців продукти за «правильними» цінами, які в 2-3 рази вищі ринкових. Ми впритул наблизилися до відмітки «яйця по 17». І до слова, за 2023 рік комунальне підприємство при обороті в 73 млн гривень отримало прибутку…(а тут згадайте, і перевірте, наскільки ви близькі до істини) 33 тисячі гривень! І скажіть, ви вірите в те, що це…неподобство може відбуватися без відома міського голови ОСОБА_2? Я - ні. Більше цікавого, на моєму ТГ - ІНФОРМАЦІЯ_5».
		51.  ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18:05 год. на головній сторінці веб-сайту з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 у мережі Інтернет, що належить відповідачу 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» було розміщено інформацію: заголовок « ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2», який також містив гіперпосилання на публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі - публікація № 2).
		52. Вказаний допис, поміж іншого, містив такі вислови: 
		- «Комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» купує продукти за доволі не ринковими цінами. Зокрема, свинину та курятину - за 520 грн/кг, молоко - по 160 грн/л, а яйця - по 14 грн»;
		- «Окремі ціни на позиції, які купує комбінат: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина і філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн/шт, гречка - 175 грн/кг»;
		- «Різниця між закупівлями комбінату і цінами у крамниці - дуже дивує. Ціна комбінату: картопля - 60 грн/кг (у супермаркеті - 29,89 грн/кг), молоко - 160 грн/л (у супермаркеті - 41,19 грн/л), свинина - 520 грн/кг (у супермаркеті - 140 грн/кг), філе куряче - 520 грн/кг (у супермаркеті - 162,6 грн/кг), цукор - 120 грн/кг (у супермаркеті - 35 грн/кг), яйце - 14 грн (у супермаркеті - 4,13 грн/шт.), гречка - 175 грн/кг (у супермаркеті - 30,79 грн/кг). Як бачимо, то на деякі позиції ціна різниться в комбінату більше в 3-4 рази».
		53. Розміщення вищезазначеної інформації у мережі Інтернет з відкритим доступом в соціальній мережі Facebook на сторінках « ОСОБА_1 », «ІНФОРМАЦІЯ_3» та в мережі Інтернет з доменним іменем ІНФОРМАЦІЯ_3 ТОВ «ІА «Конкурент» зафіксовано протоколами № 1, № 2 огляду та фіксації змісту веб-сторінок від 27 травня 2024 року за участю адвоката Матвіїва В. М. та керівника КП «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» ОСОБА_8 , підтверджено звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес від 20 червня 2024 року № 196/2024-ЗВ.
		54. З роздруківок коментарів, що містяться під публікаціями № 1, № 2 в мережі Інтернет, вбачається, що вказана інформація була доведена відповідачами до широкого кола осіб та викликала негативне ставлення читачів до діяльності позивача.
		55. Позивачем 27 травня 2024 року на адресу ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» було надіслано лист № 21 про вимогу спростування недостовірної інформації шляхом донесення до загалу, що на вебпорталі останнього у повідомленні «ІНФОРМАЦІЯ_2» було опубліковано неправдиву інформацію; визнання факту допущеного порушення та вибачення публічно перед Луцьким комбінатом шкільного і студентського харчування; спростування неправдивої інформації щодо закупівельних цін та видалення заголовку «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		56. У відповідь на вищезазначений лист ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» 25 червня 2024 року повідомило позивача, що редакція частково внесла зміни в текст, проте щодо спростування неправдивої інформації, які стосуються закупівельних цін, просила надати підтверджуючі документи, які засвідчують, що інформація дійсно є неправдивою і такою, що підлягає спростуванню.
		57. Згідно з висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 26 травня 2025 року № СЕ-19/123-25/4694-ЛД, наданим на виконання ухвали суду судовими експертами Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, встановлено, що:
		1) Цитата, взята з висловлювання, зробленого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні постійної комісії Луцької міської ради з питань генерального планування, будівництва, архітектури та благоустрою, житлово-комунального підприємства, екології, транспорту та енергоощадності («Пропоную вам ознайомитися з цінами, за якими Комбінат закуповував окремі групи товарів (в дужках орієнтовна вартість того ж продукту в Сільпо): картопля - 60 гривень (30 грн), цукор - 120 гривень (40 грн), свинина - 520 гривень (200 грн) філе куряче - 520 гривень (170 грн), гречка - 175 гривень (50 грн), яйце - 14 гривень за штуку (4 грн)») містить певну інформацію про КП «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування», однак, вона не виражена в принизливій чи непристойній формі, оскільки не виходить за межі загальноприйнятих моральних норм і не ображає нічиєї гідності. Через неправильне трактування сутності закупівельних і відпускних цін наведена в цитаті інформація має дискредитуючий характер для КП «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування», оскільки підриває довір`я до нього. Оскільки не можна встановити достовірність наведеної інформації, то її слід вважати фактичним твердженням.
		2) Цитата («Комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» купує продукти за доволі не ринковими цінами. Зокрема, свинину та курятину - за 520 грн/кг, молоко - по 160 грн/л, а яйця - по 14 грн») - фактичне твердження, що має дискредитуючий характер, але позбавлене непристойного і принизливого змісту.
		3) Цитата («Окремі ціни на позиції, які купує комбінат: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина і філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн/шт, гречка - 175 грн/кг») та цитата («Різниця між закупівлями комбінату і цінами у крамниці - дуже дивує. Ціна комбінату: картопля - 60 грн/кг (у супермаркеті - 29,89 грн/кг), молоко - 160 грн/л (у супермаркеті - 41,19 грн/л), свинина - 520 грн/кг (у супермаркеті - 140 грн/кг), філе куряче - 520 грн/кг (у супермаркеті - 162,6 грн/кг), цукор - 120 грн/кг (у супермаркеті - 35 грн/кг), яйце - 14 грн (у супермаркеті - 4,13 грн/шт), гречка - 175 грн/кг (у супермаркеті -30,79 грн/кг). Як бачимо, то на деякі позиції ціна різниться в комбінату більше в 3-4 рази») є фактичними твердженнями, тому що вказані ціни можна перевірити за накладними. Інформація має дискредитуючий характер через неправильне трактування сутності закупівельних і відпускних цін, чим підривається довір`я до комбінату.
		58. 14 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звертався до позивача 
		КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» із депутатським зверненням № 90, в якому, у зв`язку із зверненням виборців з приводу роботи підприємства, просив надати перелік контрагентів, які надавали роботи, послуги чи постачали товари комунальному підприємству у 2022, 2023 та 2024 році з розбивкою по роках.
		59. Позивач надав запитувану інформацію (відповідь вих. №13 від 25 березня 2024 року).
		60. Повторно 08 травня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звертався до позивача із депутатським зверненням № 99, в якому просив надати інформацію за 2024 рік щодо цін та постачальників за наступними категоріями продуктів: картопля, яблука, свинина, філе куряче, борошно, цукор. 
		61. 20 травня 2024 року позивач надав відповідь, зазначивши, що для підготовки обґрунтованої відповіді потрібен додатковий час та є необхідність продовження строку розгляду зазначеного депутатського звернення додатково на 10 робочих днів на підставі частини третьої статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». 
		62. 24 травня 2024 року відповідачі у соціальній мережі Facebook та на 
		веб-сайті ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» розмістили публікації «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		63. Після розміщення відповідачами спірної інформації, за зверненням відповідача ОСОБА_1 слідчим відділом Луцького РУП ГУНП у Волинській області було внесено відомості до ЄРДР за №43024032010000107 від 27 травня 2024 року за частиною четвертою статті 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах).
		64. Постановою Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 23 листопада 2024 року зазначене вище кримінальне провадження щодо можливого привласнення посадовими особами Департаменту освіти Луцької міської ради, закладів освіти Луцької міської ради та КП «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» було закрито. В ході досудового розслідування не встановлено відомостей, які б свідчили про вчинення посадовими особами злочину, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, у зв`язку із відсутністю в їх діях жодного з елементів цього складу злочину. Оскільки встановлено реальну вартість закупівлі продуктів харчування, яка є середньоринковою на момент закупівлі, інформація, викладена у зверненні ОСОБА_1 , не знайшла свого підтвердження.
		65. У відповідь на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_1 - Лавренюка Б. О. від 19 серпня 2024 року позивач надав запитувані документи, а саме договори на поставку товарів 2023-2024 років з видатковими накладними за січень-червень 2024 року, які містять інформацію про закупівельні ціни КП «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» на окремі групи продуктів.
		Позиція Верховного Суду
		66. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		67. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		68. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		69. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		70. Ураховуючи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі та відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України становлять межі касаційного провадження, справа переглядається в касаційному порядку лише в частині позовних вимог, заявлених до 
		ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент».
		71. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		72. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
		73. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
		74. Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		75. Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		76. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		77. Частиною першою статті 94 ЦК України передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		78. Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.
		79. З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у главі 20 ЦК України, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації.
		80. Абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту частини першої статті 91 ЦК України та частини першої статті 94 ЦК України. Оскільки юридична особа має універсальну правоздатність, їй належить право на ділову репутацію, отже для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду з вимогою про спростування недостовірної інформації.
		81. Подібний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року в справі № 504/4099/16-ц.
		82. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		83. Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет.
		84. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		85. Верховний Суд наголошував, що для позивача діє загальний тягар доведення позову: 1) факту поширення недостовірної інформації та 2) недостовірність цієї інформації. Водночас, оскільки відповідно до частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності, на відповідачеві, який поширює інформацію або відповідальний за її поширення (твердження про факти), лежить обов`язок довести, які вчинялися заходи, щоб переконатися в достовірності інформації (постанова Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 487/863/22).
		86. Суду необхідно надати оцінку балансу права особи на свободу вираження поглядів та права особи на повагу до його гідності і честі, на недоторканність ділової репутації.
		87. Підставою для втручання у право на свободу вираження поглядів, для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		88. Одним з основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Необхідно врахувати зміст поширеної інформації, її значення для суспільної дискусії, важливість діяльності особи, відносно якої поширена інформація, достовірність інформації, наслідки її поширення.
		89. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		90. У справах про захист гідності, честі та ділової репутації суд повинен розмежовувати відомості, які принижують честь та гідність особи, від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених у порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц).
		91. Згідно з викладеним у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц правовим висновком відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації (онлайн-медіа), то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації. 
		92. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18, від 09 квітня 2020 року у справі № 742/3715/17 та від 25 листопада 2020 року у справі № 753/7666/19-ц.
		93. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорювана інформація була поширена, зокрема, на інтернет-сторінціkonkurent.ua, що належить відповідачу ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент».
		94. Враховуючи дискредитуючий характер поширених у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» тверджень, відсутність доказів, які б підтверджували правдивість спірної інформації, суди попередніх інстанцій вважали, що власник веб-сайту ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» вважається таким, що поширив недостовірну інформацію (фактичні твердження) щодо позивача, оскільки створив технологічну можливість та умови для її поширення.
		95. Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		96. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого є діяльність інформаційних агентств. 
		97. Звертаючись до суду з позовом до ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» зазначало, що відповідач: є власником доменного імені, на якому було поширену спірну інформацію; здійснює редакційний контроль ІА «Конкурент»; діє як незареєстрований суб'єкт у сфері онлайн-медіа; окремими видами діяльності є: 63.91 Діяльність інформаційних агентств, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, 63.12 Веб-портали. На підтвердження зазначеного позивач надав до матеріалів позову відповідні відповіді на адвокатські запити від ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент», ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інтернет-ресурсу youcontrol.com.ua.
		98. Онлайн-медіа - це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа (стаття 1 Закону України «Про медіа»).
		99. Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів у сфері онлайн-медіа, що відповідають вимогам частини восьмої статті 2, у тому числі тих, що не були зареєстровані як суб`єкт у сфері медіа у встановленому цим Законом порядку.
		100. При вирішенні питання, чи є особа, яка поширює інформацію з використанням мережі Інтернет, суб`єктом у сфері онлайн-медіа, Національна рада застосовує критерії, встановлені органом спільного регулювання.
		101. Відповідно до частин першої, третьої статті 16 Закону України «Про медіа» для цілей цього Закону суб`єктом у сфері онлайн-медіа вважається особа, що здійснює редакційний контроль щодо створення або добору, організації та поширення масової інформації у формі онлайн-медіа. 
		102. Особа, яка регулярно поширює масову інформацію під своїм редакційним контролем через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації, не є суб`єктом у сфері онлайн-медіа, крім випадків, якщо така особа добровільно зареєструється як суб`єкт у сфері онлайн-медіа в порядку, передбаченому статтею 63 цього Закону.
		103. Згідно з частинами другою, третьою статті 63 Закону України «Про медіа» суб`єкти у сфері друкованих медіа можуть зареєструватися добровільно відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених розділом IX цього Закону.
		104. Аналізуючи частини першу, третю статті 16, частини другу, третю статті 63 Закону України «Про медіа», слід дійти висновку про те, що особа, яке регулярно поширює інформацію у текстовій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті та водночас здійснює редакційний контроль щодо створення або добору, організації та поширення інформації, є суб`єктом онлайн-медіа. Такий суб`єкт (суб`єкт у сфері друкованого медіа) не має обов`язку з реєстрації в порядку, передбаченому Законом України «Про медіа», оскільки така реєстрація є добровільною. 
		105. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 588/1088/23.
		106. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 117 Закону України «Про медіа», у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, суб`єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади.
		107. Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі 
		№ 188/1367/15-ц, на яку містяться посилання у касаційній скарзі, звертав увагу на те, що стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика. (Рішення у справі «Ліндон, Очаковський Лоуренс і Джулай проти Франції» (Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France) [ВП], заяви №№ 21279/02 136448/02, п. 67, ECHR 2007, і «Педерсен Баадсгаард проти Данії» (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark) [ВП], заява № 49017/99, п.78, ECHR 2004X1).
		108. Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення у справі «The Observer and The Guardian v. The United Kingdom», від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series А no. 216).
		109. У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин.
		110. Українське законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення офіційного матеріалу. Таке положення відповідає підходу щодо свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими, зокрема офіційними, особами (рішення від 23 вересня 1994 року у справі «Йерзільд проти Данії» (Jersild v. Denmark), п. 35, Series А, № 298 та рішення у справі «Тома проти Люксембургу» (Thoma v. Luxembourg), заява № 38432/97, п. 62, ECHR 2001-III).
		111. Особисте трактування отриманої з інших джерел інформації в формі коментаря може бути визнано оціночним судженням, а не твердженням (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 757/22307/17-ц, від 02 червня 2022 року в справі № 757/55559/20-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 201/10970/21).
		112. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», заявлених до 
		ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений відповідач відноситься до онлайн-медіа, що визнавалось сторонами, регулярно поширює інформацію у текстовій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті, водночас здійснює редакційний контроль щодо створення або добору, організації та поширення масової інформації. Спірна публікація має назву «ІНФОРМАЦІЯ_2», і у ній відтворені висловлювання депутата Луцької міської ради від фракції Громадянський рух «Свідомі» ОСОБА_1 під час засідання профільної комісії міськради. Оспорювані позивачем висловлювання, наведені у зазначеній публікації, а саме: «Комунальне підприємство «Луцький комбінат шкільного та студентського харчування» купує продукти за доволі не ринковими цінами. Зокрема, свинину та курятину - за 520 грн/кг, молоко - по 160 грн/л, а яйця - по 14 грн»; «Окремі ціни на позиції, які купує комбінат: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина і філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 
		14 грн/шт, гречка - 175 грн/кг», взяті в лапки, як цитата висловлювання зазначеного вище депутата Луцької міської ради.
		113. Висловлювання ж «Різниця між закупівлями комбінату і цінами у крамниці - дуже дивує. Ціна комбінату: картопля - 60 грн/кг, молоко - 160 грн/л, свинина - 520 грн/кг, філе куряче - 520 грн/кг, цукор - 120 грн/кг, яйце - 14 грн, гречка - 175 грн/кг. Як бачимо, то на деякі позиції ціна різниться в комбінату більше в 3-4 рази» наведене в кінці публікації, як акцентування уваги на отриманій з інших джерел інформації (висловлювань депутата Луцької міської ради ОСОБА_1).
		114. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування (частина друга статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).
		115. Ураховуючи наведене, помилковими слід визнати висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для притягнення ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» до відповідальності за поширення інформації, наведеної як цитати (дослівне відтворення) висловлювань депутата Луцької міської ради на засіданні профільної комісії міськради при заслуховуванні звіту керівниці КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» за 2023 рік та перший квартал 2024 року.
		116. Відповідно до частин першої, третьої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		117. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		118. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, не урахували статус ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» та характер поширеної на його веб-сайті спірної інформації, у зв'язку із чим дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання поширеної ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати. Факт поширення депутатом міської ради ОСОБА_1 спірних висловлювань на засіданні профільної комісії міської ради 24 травня 2024 року, які наведені як цитата у спірній публікації, визнавався сторонами.
		119. Беручи до уваги зазначене, касаційна скарга ТОВ «Інформаційне агентство «Конкурент» є обґрунтованою, а оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», заявлених до ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент», підлягають скасуванню з ухваленням цій частині нового судового рішення про відмову у їх задоволенні.
		120. З огляду на склад відповідачів у цій справі доводи про касаційної скарги про те, що ця справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, є безпідставними.
		Щодо оскарження додаткових судових рішень судів попередніх інстанцій та нового розподілу судових витрат
		121. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		122. Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини перша статті 133 ЦПК України).
		124. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини другої статті 133 ЦПК України).
		125. Відповідно до частин шостої, дев'ятої статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
		126. Ураховуючи, що у задоволенні позовних вимог КП «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування», заявлених до ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент», відмовлено, відсутні правові підстави для стягнення із зазначеного відповідача судових витрат на користь позивача. Додаткові судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій частині підлягають скасуванню.
		127. Водночас, з огляду на принципи розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, понесені відповідачем судові витрати, у задоволенні позовних вимог до якого було відмовлено, підлягають стягненню з позивача.
		128. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» понесло витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 813,00 грн, а також за подання касаційної скарги у розмірі 8 174,00 грн. Загалом на користь відповідача в порядку відшкодування витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню 14 987,00 грн.
		129. Крім того, в суді першої інстанції ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» заявляло клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, у суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн, у суді касаційної інстанції - 20 000,00 грн, посилаючись акт приймання-передачі 
		від 04 лютого 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року, а також фіксовану ставку гонорару адвоката, визначену у додаткових угодах від 03 березня 2026 року та від 22 травня 2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року.
		130. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
		131. ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява 
		№ 19336/04, § 268)).
		132. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
		- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);
		- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).
		133. Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду 
		від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18. 
		134. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		135. Ураховуючи, що правову допомогу у всіх трьох інстанціях 
		ТОВ «Інформаційне агентство Конкурент» надавав адвокат Чабан Р. Л., з огляду на суть спору, обсяг і характер наданих послуг, їх необхідність, колегія суддів вважає, що розумним та необхідним є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції - 10 000,00 грн, у суді апеляційної інстанції - 5 000,00 грн, у суді касаційної інстанції - 5 000,00 грн. Усього в порядку розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 20 000,00 грн.
		Керуючись статтями 141, 402, 409, 412, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» задовольнити.
		2. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 лютого 2026 року в незміненій за результатами апеляційного перегляду частині, та постанову Волинського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року скасувати в частині вирішення позовних вимог комунального підприємства «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент». Ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у зазначеній частині.
		3. Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області 
		від 20 лютого 2026 року та додаткову постанову Волинського апеляційного суду від 07 травня 2026 року скасувати в частині стягнення судових витрат з товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент».
		4. Стягнути з комунального підприємства «Луцький комбінат шкільного і студентського харчування» (ЄДРПОУ 03565688) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» (ЄДРПОУ 40357860) в порядку розподілу судових витрат: судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі14 987,00 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн; витрати на професійну правничу допомогу, надану у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий Є. В. Синельников
		 
		Судді: Р. А. Лідовець
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...