Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/6153/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення чинних на транспорті правил.
Надіслано судом: 06.07.2026. Зареєстровано: 06.07.2026. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2026.

Номер судового провадження: 1-кп/278/95/26
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024060000000704

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №278/6153/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 липня 2026 року м. Житомир
		Житомирський районний суд Житомирської області
		у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю: 
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12024060000000704 від 22.09.2024 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, фізичної-особи підприємця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - дитину з інвалідністю (підгрупа «А») та малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення
		 
		22.09.2024 близько 12 год 00 хв, перебуваючи на базі відпочинку «Авалон», що розташована за адресою: вул. Партизанська, 2, с. Тетерівка Тетерівської ОТГ Житомирського району Житомирської області, та, здійснюючи посадку пасажирів ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та неповнолітньої ОСОБА_14 у належне йому на підставі суднового білету серії АС №003133 судно (катер) UAK-7636-К моделі «Волна-490», 2016 року побудови, ідентифікаційний номер UA-SAE10127J616, у порушення вимог пункту 2.3. Правил користування маломірними (малими) суднами на водних об?єктах Житомирської області, затверджених рішенням п`ятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання від 29.07.2021 № 189 (надалі - Правил), не виконав вимоги законодавства, що стосуються плавання маломірних (малих) суден, не забезпечив перед початком плавання наявність на борту рятувальних засобів відповідно до суднових документів, не забезпечив порядок на борту, безпеку пасажирів, які знаходилися на борту та, у порушення вимог пункту 3.9 цих же Правил, завантажив судно понад визначену пасажиромісткість, передбачену технічними характеристиками судна (5 осіб).
		У подальшому водій ОСОБА_4 у порушення пункту 2.4 вказаних вище Правил вийшов у плавання на судні, яке не пройшло своєчасного технічного огляду та не отримало документи Регістру судноплавства України про придатність судна до плавання, що забороняється; у порушення вимог пункту 2.6 Правил, при здійсненні перевезень пасажирів не мав ліцензію на право провадження господарської діяльності відповідно до пункту 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»; у порушення вимог пункту 10.2 Правил не забезпечив безпеку плавання судна та пасажирів; у порушенні вимог пункту 10.6 цих же Правил перевозив пасажирів, що перебували у стані алкогольного сп`яніння, та у порушення пункту 12.6. вказаних Правил не вжив всіх заходів, продиктованих практикою судноплавства для забезпечення безпечного плавання та попередження нещасних випадків на воді, враховуючи, що ці Правила не звільняють його від відповідальності за наслідки, які можуть виникнути від невжиття таких заходів.
		Близько 12 год 15 хв ОСОБА_4 , керуючи зазначеним вище судном по річці Тетерів у напрямку м. Житомира, поблизу Житомирського міського пляжу (Гідропарку), що у Житомирському районі Житомирської області, знехтував вищевказані норми, проявив безпечність, здійснив маневр судна вправо, внаслідок якого пасажир ОСОБА_6 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння та сиділа зліва, при цьому не трималася, впала на нього, чим спричинила одночасний перевіс судна вправо. Внаслідок цього судно перекинулось та призвело до загибелі людей.
		Внаслідок даної події пасажири указаного катера ОСОБА_10 та ОСОБА_6 загинули від утоплення на воді.
		Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3, 2.4, 2.6, 3.9, 10.2, 10.6 та 12.6 Правил користування маломірними (малими) суднами на водних об`єкта Житомирської обласної ради VIII скликання від 29.07.2021 №189, знаходиться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної події та її наслідками.
		Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило загибель людей, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України.
		 
		Пояснення учасників кримінального провадження
		 
		У судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 вину у скоєному визнав у повному обсязі, щиро каявся; повідомив, що напередодні події 21 вересня 2024 року він перебував на пірсі, у цей час до нього підійшли 2 жінки  ОСОБА_6 та ОСОБА_13 . Вони запитували у нього за можливість поїздки на катері, на що він повідомив, що можливо, однак на наступний день. 22 вересня 2024 року він приїхав на базу відпочинку об 11:40 год, пішов одразу до катеру з метою підготовки до поїздки з пасажирами. У цей час до нього підійшли троє молодих людей  ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , через хвилину підійшли три жінки  ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 . Останні троє жінок сіли у катер одразу, щоб зробити фото, їх фотографував ОСОБА_15 . Після цього, обвинувачений почав розсаджувати пасажирів у катері так, щоб була рівновага: в носовій частині зліва посадив ОСОБА_10 , навпроти неї у носовій частині справа ОСОБА_13 ; у середній частині зліва окремо  ОСОБА_6 , напроти неї було сидіння водія; позаду за собою, справа на ліво, посадив ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 . У загальному було 6 пасажирів, оскільки ОСОБА_14 мала маленьку вагу, він посадив її посередині. 
		На початку поїздки, коли відходили від берега, він оголосив, щоб пасажири під час руху катеру не вставали та тримались за поручні. Спочатку рухався на невеликій швидкості, яку згодом збільшував, у напрямку Гідропарку; під час руху здійснював незначні маневри вліво та вправо. 
		При цьому усі пасажири були в гарному настрої, не скаржились на дискомфорт, грала музика; додатково запитував у ОСОБА_14 чи їй не страшно, на що вона відповіла, що ні. Періодично він бачив, що ОСОБА_6 спілкувалася з ОСОБА_13 , відтак сиділа не рівно, а боком на катері, на що він робив їй зауваження та наголошував на необхідності триматись за поручні.
		При черговому маневрі, коли він робив поворот праворуч, відчув, що на його плече падає ОСОБА_6 , після чого правий борт катеру йде глибоко у воду і в катер поринув великий потік води, і почало заливати. Він намагався одразу зупинити катер, але це були секунди, правий борт йде під воду і катер за декілька секунд перевернувся. Всіх накрило водою та усі опинились під катером. 
		Після чого, він винирнув з-під катера та побачив ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Остання повідомила, що не бачить ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Обвинувачений почав пірнати під катер, однак через забруднення води нічого не було видно; намагався на дотик, однак теж нічого не виходило; після чого обплив катер з іншого боку та помітив спину ОСОБА_11 , підпливши до неї, перевернув її, вона почала дихати, і він передав її ОСОБА_12 . Після чого, до них підпливли інші чоловіки на човні, які також допомагали у пошуках жінок під водою. Один з чоловіків дістав з-під катера ОСОБА_10 . Він із вказаними чоловіками намагались надати ОСОБА_10 першу медичну допомогу, але нічого не допомогло. Надалі перебував на березі річки та чекав працівників поліцїі.
		Щодо документів повідомив наступне. Він має посвідчення судноводія, яке отримав десь років десять до події. Згідно посвідчення, йому дозволено експлуатувати малохідні судна, тобто катер, яким він керував, входить у дану категорію. Він проходив навчання щодо правил безпечного користування маломірними суднами десь років 10 назад. Останні правила користування маломірними суднами на водних об`єктах Житомирської області, які затвердженні рішенням сесії Житомирської обласної ради, йому не були відомі. Він усвідомлював, що саме судноводій несе відповідальність за безпеку пасажирів. Відповідно до технічних характеристик даного плавзасобу, допустима пасажиромісткість - 5 пасажирів. Технічний огляд даного катеру до моменту події був пройдений, та дійсний ще орієнтовно 2 роки. Сам катер він придбав в 2021 році, у і цей момент закінчився термін дії технічного огляду; це він упустив. Також документи з реєстру судноплавства України про придатність судна до судноплавства наявні, однак на події, закінчився термін дії. На той момент він не знав, що вихід у плавання без проходження технічного огляду забороняється.
		Додав, що пасажиромісткість катеру - 5 людей, допустима вага осіб  840 кг; позаду катеру розміщується диван, на якому можливо розмістити 2 повноцінні людини, які можуть важити 120 кг. Оскільки прийшло дві компанії, він оцінив зовнішній вигляд осіб, та прийшов до висновку, що усі шестеро пасажирів не перевищують максимально допустиму вагу. Додатково повідомив, що якби ОСОБА_12 був більш громіздким, він би не взяв його на борт, але й залишати ОСОБА_14 на березі не хотів; він оцінив, що остання має не велику вагу та не створить дискомфорт для інших. 
		Крім того, повідомив, що за послуги перевезення на катері він отримував кошти. При домовленості за поїздку, він повідомив пасажирам суму 1500,00 грн за півгодини; розрахунок мав відбутись після поїздки. Ліцензію на перевезення пасажирів водним транспортом він не брав, оскільки це не є його видом діяльності, а виключно має приватний катер, на кому перевозить періодично друзів. У випадках, коли відпочиваючі просять їх покатати, він ніколи не відмовляє. Повідомив, що рятувальних жилетів на борту не було, але в загальному вони є, розміщені на пірсі. Він не пропонував жилети пасажирам; наголосив їм, щоб під час руху вони не вставали і трималися за поручні. Візуально він не помітив, що пасажири знаходяться у стані алкогольного сп`яніння, зокрема через те, що на під час посадки вони ще фотографувались, а він займався катером; усі пасажири веселились та сміялись; явних ознак алкогольного сп`яніння помітно не було.
		Наголосив, що визнає факт перевищення пасажировмісткості судна, однак судно не було перенавантажене; визнає факт відсутності на пасажирах під час катання рятувальних жилетів. Той факт, що саме порушення ряду зазначених правил безпеки під час експлуатації судна, призвело до загибелі 2 осіб, він підтвердити не може; катером керує з 2021 року.
		Швидкість катеру була невелика під час події - їхали на середній швидкості, точніше сказати не може, оскільки на ньому не передбачений спідометр; чи встановлена максимально дозволена швидкість руху при керуванні катером - не був готовий відповісти.
		Щодо виконання маневру повідомив наступне. Під час виконання маневру праворуч, на його плече впала ОСОБА_6 і фактично відбулося перекидання. Здійснюваний маневр був таким же, як і попередні. Від початку маневру до падіння загиблої пройшло можливо секунди 2, а сам маневр тривав секунди 3. Наголосив, що не може прямо сказати, що саме стало основною причиною перевертання катеру, у т.ч. чи причетні дії потерпілої ОСОБА_16 . Під час руху, ніхто із пасажирів не повідомляв про будь-яку небезпеку, не просив зупинити катер, їх все влаштовувало, перед подією були аналогічні маневри; усі пасажири веселились, махали руками, як і ОСОБА_6 . Під час руху він попереджував останню, щоб вона трималася за поручні, оскільки вона спілкувалась з ОСОБА_13 та хотіли помінятись місцями.
		Обвинувачений також повідомив, що через дружину спілкувався з чоловіком ОСОБА_10  ОСОБА_15 , якому він сплатив матеріальну та моральну шкоду. Крім того, намагалися також примиритися з дітьми загиблої ОСОБА_6 . Моральну шкоду у розмірі, що останні просять стягнути, він не в змозі сплатити, оскільки є приватним підприємцем та має на утриманні двох дітей, один з яких має інвалідність з дитинства.
		 
		Потерпілий ОСОБА_15 , який є чоловіком загиблої ОСОБА_10 , звернувся до суду із заявою від свого імені та імені двох неповнолітніх дітей, у якій підтвердив про те, що отримав від обвинуваченого ОСОБА_4 10000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на дату написання розписки становить 413310 гривень, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Підтвердив даною заявою, він та його діти, від імені яких він діє, не мають жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, та у майбутньому не будуть мати; завдана шкода відшкодована у повному обсязі. Крім того, як потерпілий, не наполягає на суворості покарання обвинуваченому та погоджується щодо застосування до останнього більш м`якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності (а.с. 38). Розгляд справи просив проводити у його відсутність (а.с. 133). 
		Водночас, у судовому засіданні підтримав вище вказані заяви та пояснив, що на базу відпочинку він прибув із дружиною ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 21.09.2024. Зранку вони поснідали і він поїхав до м. Житомира, коли повернувся, дізнався, що вони вже домовились за катання на катері. Він зробив їх фотографії перед посадкою та збирався зайнятись риболовлею. Щодо розміщення людей у катері повідомив, що ОСОБА_4 був справа посередині, його дружина - спереду, а ОСОБА_6 - біля водія. За рятувальні жилети запитували, але відповіді він особисто не чув. У подальшому катер поїхав у сторону Голови Чацького і були вже не в полі його зору. Про подію він дізнався, коли на базу відпочинку привезли ОСОБА_13 , яка повідомила, що є загиблі, і він поїхав впізнавати дружину. Додав, що по зовнішнім ознакам, не було помітно, що пасажири катеру, у тому числі і його дружина, були у стані алкогольного сп`яніння. 
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що у день події її на базі відпочинку не було, про загибель матері  ОСОБА_6 та обставини події вона дізналась зі слів ОСОБА_13 , а саме: ОСОБА_6 загинула під час катання на катері; маневрування катеру стало причиною попадання води всередину, що у подальшому стало причиною його перевертання; на катері було 7 пасажирів, ОСОБА_6 сиділа спереду перед водієм. Припустила, що маневр був різким. Їй невідомо чи пропонувались пасажирам рятувальні жилети чи інші засоби безпеки. 
		Під час судових дебатів наголосила, що з урахуванням показів обвинуваченого, у останнього немає ні визнання вини, ні щирого каяття, є намагання лише перекласти свою відповідальність на загиблу ОСОБА_6 ; формальні вибачення вона отримала від обвинуваченого лише під час його допиту у судовому засіданні; просила призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі; цивільний позов підтримала в частині відшкодування їй моральної шкоди, оскільки матеріальну шкоду їй було відшкодовано.
		Разом з тим, просила виключити з обвинувачення ОСОБА_4 посилання щодо причетності ОСОБА_6 до перекидання катера, оскільки такі висновки є не підтвердженими.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що обставини смерті матері ОСОБА_6 йому повідомила сестра  потерпіла ОСОБА_6 . Повідомила, що перевернувся катер. На місце події особисто приїхати не зміг. Розміщення загиблої ОСОБА_6 у катері на момент події дізнався по фото  зліва від водія; позаду  свідки. Йому відомо, що пасажири просили рятувальні жилети в обвинуваченого, на що останній повідомив, що даний катер не перевертається. Додаткового повідомив, що йому відомо, що під час маневрування у передню частину катеру попала вода, після чого вода почала набиратись у весь катер і він перевернувся. Усі обставини йому повідомила свідок ОСОБА_13 .
		Під час судових дебатів наголосив, що щирих вибачень від обвинуваченого не отримав, розкаяння з його боку не побачив; просив призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі; цивільний позов підтримав у повному обсязі.
		 
		У судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що за результатами судового розгляду кримінального провадження винуватість ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності дозволяють постановити обвинувальний вирок. Зокрема, винуватість ОСОБА_4 , окрім беззаперечного визнання ним вини, підтверджується письмовими джерелами доказів, а також показаннями свідків. Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, вважав, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливо без ізоляції від суспільства. Також просив врахувати, що злочин є нетяжким та вчинений з необережності; особу обвинуваченого та характеризуючі матеріали відносно нього; беззаперечне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування моральної та матеріальної шкоди одному потерпілому та відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6 .
		Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, необережний характер інкримінованого ОСОБА_4 діяння, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, негативне ставлення останнього до вчиненого, наявність обставин, що пом?якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Одночасно із цим, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який має постійне місце роботи та проживання, позитивно характеризується, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, один з яких дитина-інвалід, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання об?єктивних показань, при цьому будь-яких перешкод щодо проведення досудового розслідування не чинив, добровільно відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду одному із потерпілих, вживав заходів на часткове відшкодування шкоди іншим потерпілим, враховуючи надану органом пробації інформаційну довідку щодо можливого виправлення особи без ізоляції від суспільства, зважаючи, що покарання має на меті не лише кару, але і виправлення особи, на підставі ст. 75 КК України просив звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку тривалістю З роки та покладенням обов?язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України; запобіжний захід не обирати; речові докази: судно (катер) UAK-7636-К моделі «Волна-490», 2016 року побудови, - повернути власнику.
		 
		Сторона захисту  адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні наголосив на тому, що при визначенні міри покарання обвинуваченому, судом має бути враховано, що останній щиро кається, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення; відшкодував потерпілому ОСОБА_15 моральну та матеріальну шкоду у повному обсязі, а потерпілій ОСОБА_6  матеріальну шкоду у повному обсязі; є раніше не судимою особою, не перебуває на обліку у нарко- та психдиспансері; має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони; одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один з яких має інвалідність підгрупи «А», та над яким останнім здійснює опіку, а також на його утриманні перебуває його мати пенсіонер; обвинувачений разом із дружиною займаються активно громадською та благодійною діяльністю; обвинувачений має статус ФОП, є добросовісним платником податків та зборів. Наголосив, що варто врахувати відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що вчинений ним злочин не є тяжким, а вчинений з необережності. Також, обвинувачений намагався мінімізувати наслідки правопорушення шляхом повного відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_15 та намаганням через дружину із потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_6 з метою відшкодування завданої їм шкоди, на що вони відмовили. Додав, що у разі визначення покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений не матиме змоги працювати, а відтак відшкодувати моральну шкоду потерпілим. Також при визначенні міри покарання обвинуваченому просив врахувати, що настанню наслідків вказаного кримінального правопорушення сприяла також груба необережність загиблої ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами досудового розслідування та показаннями свідків.
		 
		Представник потерпілої  адвокат ОСОБА_7  у судовому засіданні наголосила, що відповідальність за наслідки, що настали, лежить виключно на обвинуваченому, а перекладання вини на загиблу ОСОБА_6 є цинічними та неприпустимими діями. Крім того, вказані обставини не підтвердились показами свідків, які показали, що падіння ОСОБА_6 було спричинене різким маневром повороту вправо ОСОБА_4 , на підставі чого також просила виключити з формулювання обвинувачення посилання на те, що « ОСОБА_4 , здійснюючи маневр судна вправо, внаслідок якого пасажир ОСОБА_6 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та сиділа зліва, при цьому не трималася, впала на нього, чим спричинила одночасний перевіс судна вправо». Наголосила, що щире каяття обвинуваченого виключається, оскільки він просив вибачення у судовому засіданні, а також майже через 2 роки після події, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій. Щодо міри покарання обвинуваченому, просила призначити йому позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.
		 
		У судових засіданнях були допитані свідки сторони обвинувачення, які повідомили наступне.
		 
		Свідок ОСОБА_12 повідомив, що у катері перебувало семеро осіб (6 пасажирів та водій): він, його дівчина - ОСОБА_11 , її сестра - ОСОБА_14 , та ще троє жінок з іншої компанії. Він разом з дівчиною та її сестрою сиділи в задній частині катеру, водій був біля правого борту, зліва сиділа жінка, між ними прохід в носову частину, де сиділи ще двоє. Усіх розсаджував водій на окремі місця, ніхто на руках не сидів. Жінки, що були у стані алкогольного сп`яніння та загинули, мали наступне розташування: одна сиділа зліва від водія, інша - у носовій частині катеру. Відстань від водія до жінки зліва була орієнтовно 1 метр. Усі на катері сиділи під час катання. За рятувальні жилети перед посадкою до катеру одна з жінок запитувала у водія, однак відповіді щодо даного питання він не пам`ятає; катались на катері усі без жилетів; щодо пасків безпеки йому не відомо, команди пристебнутись  не було. У його дівчини та ще двох жінок з іншої компанії були ознаки алкогольного сп`яніння, але не сильні; водій був тверезий. Він особисто бачив, як до поїздки вони вживали алкогольні напої. Однак з жінок не трималась, усі інші  тримались; маневри здійснювали вправо та вліво; швидкість катеру на воді повідомити не може. Вони здійснювали маневр повороту на праву сторону і жінка, яка сиділа біля водія, впала на нього, вдаривши його та сама вдарившись об нього головою, і в той момент відбулась перевага через зміщення центру ваги, вони два рази зачерпнули воду всередину катера, а саме у носову частину та перевернулись, їх накрило катером зверху на 2-3 секунди.
		Після перевертання, він першим виплив з води та водій, потім випливла жінка, яка є свідком у справі  ОСОБА_13 , потім неповнолітня ОСОБА_14 . Після цього, через декілька хвилин піднялась над водою ОСОБА_11 без свідомості. До останньої одразу підплив водій та інші хлопці, дістали її з води, на своєму човні відкачали. Надалі, через певний час дістали з води ще одну жінку, яка загинула. Іншу жінку, яка загинула, він особисто не бачив коли дістали, оскільки його допитали на місці і він поїхав до лікарні. 
		Після перевертання водій занурювався під воду та намагався знайти тих, хто не виплив з води.
		Деталізовано роз`яснив у судовому засіданні, що подія відбулась на розвороті в сторону гідропарку до Голови Чацького, біля міського пляжу; водій перебував на своєму місці, відбувався маневр, під час якого перехилився катер; жінка, яка сиділа від водія зліва, у зв`язку, з тим, що катер нахилився вправо від маневру, також нахилилась у сторону водія та вдарилась об нього. Ніхто під час цього маневру не стояв. Далі було перекидання катеру; катер перевернувся на той же бік, що і похилився, тобто на правий; довжина катера приблизно метрів три, може більше, не ширше легкового авто. Після перевертання він та інші пасажири випали за борт. Катер повністю перевернувся, жінка, яка впала на водія перед маневром веселилася, як і всі, махала руками, не трималася, перебуваючи в положенні сидячи. Чи були паски безпеки на місці, де сиділа вона, він не бачив, як і того чи була вона пристебнута. Ніхто не просив водія зменшити швидкість чи перестати маневрувати. Зауважив, що по поведінці загиблої було помітно, що поїздка їй повністю влаштовує і вона задоволена нею; жодних зауважень висловлено не було. 
		Уточнив, що спочатку був маневр, потім падіння жінки на водія, потім зачерпнули воду і потім перекинулись. Висловив свою думку, що катер перевернувся саме через падіння жінки на водія, унаслідок маневру, під час якого остання не трималась.
		 
		Свідок ОСОБА_11 повідомила, що на катері перебувало 7 людей: водій, двоє загиблих, одна жінка, яка є свідком у справі, вона разом з хлопцем  ОСОБА_12 та молодшою сестрою - ОСОБА_14 . Останні троє сиділи позаду, одна жінка біля водія, інші - спереду. При ній рятувальні засоби ніхто не просив, вони катались без них. Водій був тверезий; вона разом із двома жінками з компанії до поїздки вживали алкогольні напої. Жінки не тримались під час катання. Її молодша сестра сиділа між нею та її хлопцем, та трималась за них. На катері були паски безпеки, але ними ніхто не користувався.
		Вона роздивлялась краєвиди, їй здавалось, що рух катеру не швидкий, коли повертали катер робив нахил у відповідну сторону; маневри були не часті та не дуже різкі; їй не було страшно. На черговому повороті відчула, що катер сильно перехиляється, сестра схватила її за руку і вони опинились у воді; вона опинилась під катером. До падіння у воду, ймовірно, вони катались хвилин 10. На катері кожен поводився по-різному: жінки з іншої компанії співали, руками махали, кричали; всі сиділи.
		На повороті нахил катеру був вправо, одна із пасажирок, яка не трималась, впала на сторону водія та сильно змістила центр ваги, оскільки з того ж боку сидів її хлопець та ще одна жінка. Наголосила, що жінка взагалі не трималась та різко впала на водія, вдаривши його головою, після чого опинилась на стороні водія. Від неї до водія був орієнтовно метр відстані.
		Поки була можливість дихати під катером, вона шукала сестру, так як остання не вміє плавати. Поряд з нею під катером була ще одна жінка (вона не знає хто), яка трималась за щось та дихала повітрям, що залишалось, не пірнала. ОСОБА_11 періодично занурювалась у воду та поверталась під катер, щоб подихати, поки шукала сестру під водою. Коли човен йшов на дно, вона намагалась востаннє вдихнути повітря, але жінка, яка була під човном штовхнула її та вдарила по голові, ймовірно, від хвилювання, від чого ОСОБА_11 почала тонути. Надалі, вона пояснила, що прийшла до тями вже на човні, коли її повністю дістали з води. Скільки часу вона перебувала під катером, їй невідомо. Після того, як прийшла до тями, почала кликати сестру, яка в той час вже виявилась на березі, помітила хлопця свого, обвинуваченого, який плив поряд із човном, та чоловіків на човні. Про те, що обвинувачений допомагав із її порятунком, вона дізналась пізніше. Надалі вона пам`ятає лікарів швидкої, які надавали їй медичну допомогу на березі.
		За день до події, вони спостерігали, як катали інших пасажирів по тому ж маршруту, з більш різкими маневрами та на більшій швидкості. Спостерігали зі своїх будинків, які знаходяться біля води. За саму поїздку на катері вона не домовлялась, можливо інші обговорювали маршрут, коли домовлялись за катання, ініціатором якого була компанія жінок. Із пасажирками вони домовились за день напередодні, коли і познайомились. Вони хотіли домовитись ще у день напередодні події, але водія вже не було на місці, тому вирішили на наступний ранок це зробити. Вона із хлопцем та сестрою вже збирали речі до машини, коли компанія жінок запропонувала їм також йти кататись, оскільки так виходило дешевше. З водієм до події вона не розмовляла. 
		Додатково повідомила, що водій розсаджував пасажирів у відповідності до ваги, щоб зберегти баланс. Було заплановано їхати до Голови Чацького. Спочатку здійснювали рух біля території бази відпочинку, рухались прямолінійно із маневрами, ніхто не заперечував. Кожному з пасажирів, перед початком руху, було забезпечене своє окреме місце, місць хватало всім; жінка, яка сиділа поруч з водієм, була весела, сміялася, кричала, не трималася. Саме після падіння цієї жіночки, вже відбулося перекидання катера. Чи зачерпнув човен воду, цього повідомити не змогла. У момент падіння, повідомила, що кричала, бо злякалась за сестру, яка погано плаває; до водія претензій не має. Згодна з тим, що рятувальні жилети повинні бути, однак саме завдяки його відсутності, вона змогла випливти на поверхню води.
		 
		Свідок ОСОБА_13 повідомила, що на катері перебувало 7 людей: у передній носовій частині справа вона, зліва - ОСОБА_10 ; позаду неї - водій, зліва від нього - ОСОБА_6 ; позаду них справа - ОСОБА_12 , посередині - ОСОБА_14 , зліва - ОСОБА_11 . Оскільки вона сиділа спереду, то не бачила, що відбувалось позаду неї; криків під час події також не пам`ятає.
		Перед виходом на воду водій не пропонував рятувальні засоби, так як і жилети, пасажири їх просили самостійно, зокрема, й ОСОБА_10 , оскільки вона не вміла плавати. Відповіді від водія щодо наявності рятувальних засобів не пам`ятає, ймовірно, було повідомлено, що таких немає; щодо пасків безпеки на місцях не пам`ятає, однак наголосила, що точно були ручки, за які вони тримались під час поїздки, зокрема, вона й ОСОБА_10 . Водночас, ОСОБА_6 під час посадки на катер також трималась за ручки, а безпосередньо під час поїздки  невідомо.
		Перед поїздкою, як і увечері напередодні, вона алкогольні напої не вживала; у день події ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вживали алкогольні напої.
		Під час поїздки відбувся певний маневр, після якого катер нахилився правим бортом, на її сторону зачерпнулась вода, тобто у носову частину; ОСОБА_10 почала падати на неї; після чого вони впали у воду, їх накрило катером. Наголосила, що вода у катер зачерпнулась унаслідок виконання маневру. Чи падав хтось на водія під час маневру  їй невідомо. До цього водій маневрував сильно, швидкість була велика, однак маневри були безпечні, вода не набиралась; про маневрування спеціально із водієм не домовлялись. Щодо часу перебування на воді сказати не змогла.
		Після падіння у воду ОСОБА_10 була поряд з нею (упізнала її по волоссю та одягу), також намагалась шарпати її за одяг з метою винирювання з води, однак у подальшому зникла. Додала, що їй не вистачало повітря, у зв`язку з чим вона нирнула під катер з метою захватити повітря, та у подальшому легко винирнула з води. Скільки часу була під катером їй невідомо; винирнула з-під води поза межами катеру; намагалась ще декілька разів пірнати, однак воду була дуже брудна.
		Після підйому на поверхню води, вона бачила ОСОБА_14 , якій ОСОБА_12 допомагав дібратись до берегу, так як перша не вміє плавати. ОСОБА_13 , будучи на поверхні воді, гукала своїх подруг, однак ніхто не відповідав. Вона трималась за перевернутий катер, за який також тримався обвинувачений, якому повідомила, що троє людей не випливло на поверхню води. У подальшому побачила на поверхні води ОСОБА_11 без свідомості, яку чоловіки витягнули на свій човен. Надалі допомагали з пошуками інші рибаки та особи на байдарках; шукали інших осіб під водою; однак повідомляли, що нікого немає, вода занадто брудна та сильна течія, однак потім хтось витягнув ОСОБА_10 на поверхню за волосся.
		Повідомила, що ОСОБА_10 є колегою по роботі ОСОБА_13 , а ОСОБА_6  сусідкою з села.
		Напередодні дня події, увечері, вони бачили, що інші відпочиваючі катались на катері та захотіли теж; ініціатором катання була ОСОБА_6 ; домовлятись за поїздку ходила ОСОБА_13 та ОСОБА_6 із іншим чоловіком, не обвинуваченим, який повідомив, що потрібно прийти на наступний день (день події), коли буде водій безпосередньо; також саме в цей день вони запитували за рятувальні жилети; їм повідомили, що усі питання вирішуються з водієм. Наступного дня, коли готувались до виходу на воду, їм повідомили водій та інші чоловіки, що жилетів немає, та почали їх розсаджувати на місця у катері.
		 
		Свідок ОСОБА_14 була допитана у судовому засіданні у присутності законного представника  ОСОБА_18 , та залученого психолога  ОСОБА_19 . Під час допиту повідомила, що у період з 21.09.2024 по 22.09.2024 вона разом із сестрою та її хлопцем ОСОБА_12 відпочивали на базі відпочинку. Увечері 21.09.2024 вони познайомились із особами, які орендували сусідній будинок, - ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , та домовились щодо катання на катері. За катання на катері дізнавався та домовлявся ОСОБА_12 . Перед катанням зранку сусіди вживали алкогольні напої  коньяк, сестра  ОСОБА_11 також випила трохи. Додала, що по зовнішньому вигляду не було помітно, що вони перебували у стані алкогольного сп`яніння. У подальшому, вони сіли у катер, який був на пірсі; вона, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сиділи позаду, ОСОБА_6 та ОСОБА_13  спереді, а ОСОБА_10  посередині. Перед поїздкою пасажири запитували у водія за рятувальні жилети, на що він відповів, що таких немає. Під час поїздки швидкість, з якою вони рухались, була нормальною, маневри здійснювались, але не різкі, ніхто не тримався, хоча водій попереджав про це та постійно нагадував, також усі махали руками. Під час одного з маневрів вправо, одна з жінок, яка загинула, при нахилі катера впала на водія, після чого весь катер перекинувся. Пояснила, що того дня, вони не знали жінок, що загинули. Після перекидання катеру, коли вона випливла з води, ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 вже були над водою, а ОСОБА_11 водій підтягнув, після того як вона винирнула з води.
		 
		Показання усіх учасників є послідовними, логічними та не викликають сумнівів у своїй правдивості; фактично не містять суперечливих фактів щодо обставин події.
		 
		Докази винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України
		 
		Згідно витягу з ЄРДР 22.09.2024 було відкрито кримінальне провадження за №12024060000000704 за фактом події, яка сталась 22.09.2024 о 12 год 30 хв у м. Житомир за адресою: вул. Чуднівська, 1, оскільки човняр ОСОБА_4 , керуючи катером «Волна 490» (моторний човен) та рухаючись ним по р. Тетерів, не впорався з керуванням та допустив перевертання човна та з подальшим потопленням, унаслідок чого пасажири ОСОБА_20 загинула, ОСОБА_6 потонула та тіло не знайдено, ОСОБА_21 доставлена з тілесними ушкодженнями до ЦМЛ №2 (а.с. 3 т. 1 письмових доказів).
		Згідно рапорту чергового інспектора поліції, 22.09.2024 о 12:37 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.09.2024 о 12:37 за адресою: Житомирський район м. Житомир, шосе Чуднівське, буд. 1, на базі «Спартак» перекинувся човен, двоє людей витягнули із води, а одну людину не змогли знайти, та пошуки продовжуються (а.с. 4 т. 1 письмових доказів).
		Згідно протоколу огляду місця події від 22.09.2024 у м. Житомир поряд з вул. Чуднівська, 1 було виявлено труп громадянки ОСОБА_10 (а.с. 5-8 т. 1 письмових доказів). Лікарі швидкої медичної допомоги констатували її смерть на місці (а.с. 177 т. 1 письмових доказів).
		Згідно долучених відеозаписів з портативних відеореєстраторів поліцейських, які здійснювали реагування на повідомлення про подію, зафіксовано обставини, які відбувались на місці, де було виявлено труп ОСОБА_10 , по їх прибуттю (а.с. 105 т. 1 письмових доказів), зокрема, на вказаному місці перебували й свідки події, що також перебували й на катері та на березі річки, та давали свої пояснення щодо ситуації. Вказані відеозаписи були оглянуті працівниками поліції згідно огляду предмету (компакт-диску) (а.с. 214-232 т. 1 письмових доказів). ОСОБА_14 була надана медична допомога на місці (а.с. 178 т. 1 письмових доказів).
		Згідно висновку експерта від 22.10.2024 №894, смерть ОСОБА_10 настала від утоплення у воді, що підтверджується патоморфологічними даними одержаними при судово-медичній експертизі. Смерть ОСОБА_10 настала в межах доби до часу проведення судово-медичної експертизи трупа в морзі. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено переломи ребер по двом анатомічним лініям. Враховуючи їх локалізацію, кількість та характер, а також відсутність крововиливів в міжреброві м?язи та пристінкову плевру в їх проекції, ці переломи могли утворитись при наданні невідкладної медичної допомоги, а саме серцево-легеневої реанімації, за ступенем тяжкості не оцінюються. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_10 , виявлено етиловий спирт в концентрації 2,56 проміле, дана концентрація у живих осіб відповідає ступеню сильного алкогольного сп?яніння (а.с. 21-21 т. 1 письмових доказів).
		Згідно протоколу огляду місця події від 22.09.2024, була оглянута частина берегу річки Тетерів, що розташоване на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_2 , поряд з яким у водоймі було виявлено перекинутий катер, який у подальшому було витягнуто на берег, а також тіло загиблої жінки, яке виплило з-під катеру (а.с. 9-14 т. 1 письмових доказів).
		Згідно протоколу огляду місця події від 22.09.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено труп громадянки ОСОБА_6 (а.с. 15-18 т. 1 письмових доказів).
		Згідно висновку експерта від 22.10.2024 №893, смерть ОСОБА_6 настала від утоплення у воді, що підтверджується патоморфологічними даними одержаними при судово-медичній експертизі. Смерть ОСОБА_6 настала в межах доби до часу проведення судово-медичної експертизи трупа в морзі. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено садна на обличчі, що утворилися в межах доби до моменту настання смерті від дії тупих твердих предметів, що не залишили специфічних ознак, за якими можна було б ідентифікувати ці предмети, не виключено при падінні на такі, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, в причинному зв?язку зі смертю не знаходяться. При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_6 , виявлено етиловий спирт в концентрації 1,70 проміле, дана концентрація у живих осіб відповідає середньому ступеню алкогольного сп?яніння (а.с. 24-24а т. 1 письмових доказів).
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, ОСОБА_4 було затримано 22.09.2024 (а.с. 26-34).
		Судновим білетом серії НОМЕР_1 , судно «UAK-7636-K», мале, моторне, прогулянкове, моделі «Волна-490», 2016 року побудови, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , засвідчено право власності та право плавання судні під Державним Прапором України ОСОБА_4 (а.с. 37 т. 1 письмових доказів). Вказане судно, згідно свідоцтва №050210, визнано придатним до плавання, однак вказане свідоцтво було дійсне до 01.06.2022 (а.с. 207-208 т. 1 письмових доказів). Сертифікатом малого судна №23-3-14733-16 засвідчено технічні характеристики вказаного судна (а.с. 213 т. 1 письмових доказів).
		ОСОБА_4 має посвідчення судноводія малого/маломірного судна (а.с. 38 т. 1 письмових доказів), має свідоцтво про проходження повного курсу навчання на право управління моторним судном з двигуном до 75 к.с., більше 75 к.с., гідроциклом, у внутрішніх водах України та прибережних морських пляжах (а.с. 74 т. 1 письмових доказів).
		ОСОБА_4 є зареєстрованим, у порядку передбаченому законом, суб`єктом господарювання  фізичною особою-підприємцем, із визначеним колом дозволених видів господарської діяльності (а.с. 70, 71, 72, 73 т. 1 письмових доказів), що не включають перевезення пасажирів, зокрема, й на водних суднах.
		Потерпілим ОСОБА_15 були долучені фото- та відеозаписи, зроблені ним на мобільний телефон під час відправлення катера (а.с. 77-86 т. 1 письмових доказів), з яких вбачається, що в катері перебувало семеро осіб, жоден з ним не був одягнений у рятувальний засіб  жилет; під час водної прогулянки судноводієм здійснювались маневри. Даний диск також був досліджений працівниками поліції згідно протоколу огляду предметів (а.с. 179-204 т. 1 письмових доказів).
		Згідно відповіді Житомирського ЦГМ, у період події опадів та інших метеорологічних явищ не відмічалось (а.с. 102 т. 1 письмових доказів).
		25.10.2024 було проведено слідчий експеримент, на підставі якого було складено протокол проведення слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_4 показав як саме відбулась подія та за яких саме обставин (а.с. 1-24 т. 2 письмових доказів).
		Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції від 22.09.2024, ОСОБА_4 перебував у повністю тверезому стані (а.с. 25 т. 1 письмових доказів).
		Також судом досліджувались і інші матеріали, а також ті, що характеризують особу обвинуваченого, а саме: довідка про підтвердження місця роботи, згідно якої  ОСОБА_4 дійсно працює на посаді фінансового директора БО «Благодійний фонд «Добробут Полісся» на умовах неповного робочого часу; за місцем роботи характеризується позитивно; має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - дитину з інвалідністю (підгрупа «А»), у зв`язку з останнім також має відстрочку від призову по мобілізації. ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався. 
		Згідно досудової доповіді, складеної Богунським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, відсутність правопорушень, маючи низький рівень ймовірності вчинення повторного правопорушення, а також низький рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Богунський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» Житомирській області вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та із застосуванням соціально-виховних заходів, обвинуваченому ОСОБА_4 у вирішені криміногенних потреб, як «ставлення до правопорушення», так як обвинувачений не становить небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 89-92).
		 
		Висновки суду щодо доведеності вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України
		 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 , зокрема, але не виключно, інкримінується порушення вимог п. 3.9 Правил користування маломірними (малими) суднами на водних об?єктах Житомирської області, затверджених рішенням п`ятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання від 29.07.2021 № 189, зокрема й ті, порушення яких інкримінується обвинуваченому (далі - Правила), а саме, що він завантажив судно понад визначену пасажиромісткість, передбачену технічними характеристиками судна (5 осіб), що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Водночас, згідно вказаних Правил, дана норма, яку він порушив, прямо передбачена п. 3.10 вказаних Правил. 
		Аналізуючи всі дослідженні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності такі переконують суд у винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, що є достатнім для ухвалення судом відповідного процесуального рішення.
		Тобто, суд вважає, що водієм ОСОБА_4 були порушені вимоги пунктів 2.3, 2.4, 2.6, 3.10, 10.2, 10.6 та 12.6 Правил користування маломірними (малими) суднами на водних об`єктах Житомирської обласної ради VIII скликання від 29.07.2021 №189, та їх порушення знаходиться у прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, що спричинило загибель людей, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
		Водночас, з огляду на встановлені обставини справи, досліджені докази та показання свідків, суд приходить до висновку, що падіння пасажирки ОСОБА_6 , яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння та сиділа зліва, при цьому не трималася під час маневру, спричинивши одночасний перевіс судна вправо, є одним із факторів, які спричинили перевертання такого судна, та у подальшому загибель людей.
		Відтак, у клопотаннях потерпілої та її представника, щодо виключення вказаних посилань з обвинувачення ОСОБА_4 , суд відмовляє у повному обсязі, з огляду на недоведеність спростування таких під час судового розгляду, зокрема, й з урахуванням висновку судово-токсикологічної експертизи крові загиблої ОСОБА_6 , у якій виявлено етиловий спирт в концентрації 1,70 проміле.
		 
		Мотиви призначення покарання
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприянні розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
		Судом також враховується, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку із доглядом за неповнолітньою дитиною з інвалідністю.
		Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 злочину, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у межах санкції статті із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами, та буде відповідати принципам законності та індивідуалізації кримінального покарання.
		Під час досудового розслідування ОСОБА_4 був затриманий 22.09.2024 року. Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 24.09.2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби із покладенням відповідних обов`язків на строк до 23.11.2024 (а.с. 63). У подальшому дія запобіжного заходу не продовжувалась. 
		Враховуючи, що суд призначає покарання не пов`язане з позбавленням волі, суд не вважає необхідне до набрання вироком законної сили обирати обвинуваченому запобіжний захід, з огляду, зокрема, на його процесуальну поведінку.
		 
		Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.
		Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів, підлягають скасуванню.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		Що стосується заявлених потерпілими ОСОБА_6 цивільного позову про відшкодування моральної шкоди та ОСОБА_6 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд доходить наступного висновку (а.с. 39, 47).
		ОСОБА_6 , син загиблої ОСОБА_6 , звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн із ОСОБА_4 , надавши відповідні докази.
		ОСОБА_6 , донька загиблої ОСОБА_6 , звернулась до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 74210,00 грн та моральної шкоди у сумі 1000000 грн із ОСОБА_4 , надавши відповідні докази (а.с. 54-58). Долученими доказами підтверджуються витрати, понесені потерпілою на поховання загиблої.
		Із відзивів на вказані позовні заяви (а.с. 74-87) вбачається, що ОСОБА_4 визнає позовні вимоги частково, а саме: 74210,00 грн матеріальної шкоди, заявленої потерпілою, та по 50000,00 грн моральної шкоди, заявлених потерпілими. 
		Зокрема, ОСОБА_4 наголошує на тому, що їх позовні вимоги грунтуються на обставинах, які не відповідають змісту обвинувального акту; цивільними позивачами не зазначено в чому саме полягає моральна шкода та відсутні обґрунтування заявлених сум; вважає, що при розгляді даних позовних вимог судом має бути застосована ст. 1193 ЦК України, оскільки вважає, що загибла ОСОБА_6 допустила грубу необережність, наслідком якої стало перекидання катера, інші ж пасажири не були жодним чином причетні до його перевертання; позивачі безпідставно посилаються на ст. 1187 ЦК України, оскільки існує спеціальна норма, а саме - ст. 1177 ЦК України, яка регулює вказані правовідносини.
		Водночас, ОСОБА_4 просить врахувати, що кримінальне правопорушення вчинене з непрямим умислом щодо вчиненого діяння та необережною формою вини по відношенню до наслідків; настанню наслідків сприяла груба необережність потерпілої особи; протягом усього досудового слідства він визнавав вину та каявся, чим проявив своє ставлення до скоєного; намагався відшкодувати моральну шкоду у розмірі частково визнаних ним позовних вимог; матеріальна та моральна шкода потерпілому ОСОБА_15 вже відшкодована; він має на вихованні двох неповнолітніх дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, що підтверджується документами, копії яких долучені захисником до матеріалів справи.
		Водночас, згідно платіжної інструкції, долученої у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 було здійснено надсилання грошових коштів у сумі 74210,00 грн ОСОБА_6 як відшкодування матеріальної шкоди у справі №278/6153/24 (а.с. 168 т. 1).
		Відтак, у відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		У судовому засіданні обвинувачений визнав позовні вимоги частково; просив стягнути з нього по 50000,00 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_6 ; наголосив, що заявлена матеріальна шкода була відшкодована ним у повному обсязі ОСОБА_6 .
		 
		Захисник ОСОБА_5  також наголосив на тому, що за вказаних обставин, в силу вимог ч. 2 ст. 1193 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_6 має бути зменшеним від реального розміру грошової компенсації заподіяної матеріальної шкоди, яка була доведена належними та допустимими доказами, та розмір якої слід вважати розумним, справедливим та співмірним, та який не буде приводити до безпідставного збагачення потерпілих.
		 
		Прокурор у вирішенні питання щодо цивільних позовів покладався на розсуд суду; однак, зауважив, що судом мають бути враховані обставини справи, за яких загинуло двоє осіб, і життя людини є найціннішим, водночас, розмір моральної шкоди повинен відповідати критеріям розумності та співмірності.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6  наголосив, що не готовий прийняти 50000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди; позовну заяву складав самостійно за допомогою адвоката. Повідомив, що на момент смерті матері він проживав у себе вдома з дружиною; будинок належить дружині; має дитину 10-ти років, участь у вихованні якої приймала також загибла; антидепресанти не приймав, працює в ДСНС. Після смерті матері не звертався до командира з рапортом, заявою про несумісність стану здоров`я з виконанням його обов`язків. Керівництво було попереджено про подію та дозволило залишитись вдома, потім він взяв відпустку. 
		 
		Потерпіла  ОСОБА_6 наголосила, що не готова прийняти відшкодування моральної шкоди від обвинуваченого у сумі 50000,00 грн, а бажає отримати заявлену нею суму; позовна заява була складена адвокатом з її слів; повідомила, що на момент смерті її мама працювала в магазині неофіційно у селі Тарасівка, сім років. На момент смерті мами, вони проживали разом з нею довгий час, поки не переїхала до хлопця, з яким наразі займаються будівництвом власного будинку. Після смерті матері вона приймала вдома антидепресанти не за рецептом, зверталась до психолога в «Медібор», на роботі з рапортами чи заявами про неможливість несення служби не зверталася, бо не хотіла демонструвати свої душевні страждання. Крім того, підтримала подане її представником  адвокатом ОСОБА_22 , клопотання щодо стягнення на її користь понесених нею витрат на правову допомогу у сумі 40000,00 грн з обвинуваченого.
		 
		Представник потерпілої  адвокат ОСОБА_7 просила частково задовольнити позовну заяву потерпілої ОСОБА_6 , з урахуванням того, що заявлена нею матеріальна шкода була відшкодована обвинуваченим у повному обсязі, а суму моральної шкоди просила стягнути з обвинуваченого у повному обсязі.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_6 була відшкодована у повному обсязі, що підтверджено сторонами у судовому засіданні та дослідженою квитанцією про переказ коштів. Відтак, суд розцінює дані факти в сукупності як непідтримання (відмову) від позовної вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача, у зв`язку із добровільним виконанням даної вимоги у повному обсязі, приймає таку відмову та закриває провадження в даній частині в порядку положення п. 4 ч. 1 ст. 255  ЦПК України.
		 
		Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Частиною 1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		При цьому суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, встановити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
		Згідно роз`яснень, що містяться у п.п.3 та 5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Виходячи із положень ст. 129 КПК України, ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі фактичних обставин справи з урахуванням вимог розумності і справедливості. Тобто, вирішення даного питання законодавцем віднесено до дискреційних повноважень суду (судового розсуду).
		Вирішуючи питання щодо цивільного позову, в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини події, те, що ОСОБА_6 загинула, доводи обвинуваченого та його захисника, положення ст. 1193 ЦК України, покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 щодо поведінки осіб на катері, зокрема, й загиблої, а також встановлені судом висновки при кваліфікації кримінального правопорушення та призначення обвинуваченому покарання за його вчинення.
		Відтак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченого реально відшкодувати шкоду, суд, вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити у сумі 300000,00 грн кожному потерпілому.
		 
		Крім того, потерпілою заявлені до стягнення з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн, на підтвердження яких надано договори про надання правової допомоги, додаткові угоди, акти приймання - передачі виконаних робіт, ордери адвокатів. 
		З урахуванням положень ст. 118-120, 124 КПК України, а також складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатами роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 25000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, майновому стану обвинуваченого.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 129, 174, 373-376, 615 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира у справі №296/8859/24 від 25.09.2024, скасувати у повному обсязі.
		Речові докази, а саме: компакт-диски (DVD-R диск), на яких містяться фотозображення та 2 відеозаписи з телефону потерпілого ОСОБА_23 , які він зробив при відправленні катера, незадовго до події, а також відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, які здійснювали реагування 22.09.2024 на повідомлення за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 1 (міський Гідропарк), - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 300000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В решті вимог відмовити.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 300000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу у сумі 25000,00 грн. В решті вимог відмовити.
		В частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди суд закриває провадження.
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...