Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 34/557 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"27" жовтня 2011 р. Справа № 34/557   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
				 
				головуючого судді Дерепи В.І. 
				суддів :Грека Б.М.,
				Капацин Н.В. доповідача у справі 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" 
				на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 
				у справі№ 34/557 
				господарського судуміста Києва 
				за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 
				до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл"
				2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" 
				3.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТІКВА" 
				простягнення 205 128 100,12 грн.

за участю представників від: 
					позивача ОСОБА_1.(довір. від 05.09.2011р.) 
				
				відповідачів не зявилися
				ВСТАНОВИВ:
				 Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі №34/557, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (Позивач), стягнуто заборгованість за кредитним договором та додатковими до нього угодами на суму 204067235,99 грн. солідарно з товариства "Золотой Мандарин Ойл" (Відповідач1) за рахунок його майна, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Закарпаття" (Відповідач 2) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атіква" (Відповідач 3) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
				Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 змінено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва по даній справі, позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" заборгованість за кредитним договором на суму 204067235, 99 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором суд апеляційної інстанції звернув стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечними договорами, укладеними Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква".
				Постановою встановлено, що початкова ціна предметів іпотек буде визначена згідно експертних висновків субєкта оціночної діяльності, що буде здійснено в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду .
				Судові витрати на суму 25736 грн. суд апеляційної інстанції стягнув з відповідачів солідарно.
				Змінюючи рішення суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд вказав на відсутність підстав для застосування статті 541 Цивільного кодексу України, відповідно до якої солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, оскільки Законом "Про іпотеку", договорами іпотеки, укладеними між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", Товариство з обмеженою відповідальністю "Атіка", не передбачена солідарна відповідальність за договором.
				Не погоджуючись із вказаними судовими актами Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 у справі №34/557, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
				В касаційній скарзі заявник вказує на те, що судом стягнуто відсотки за користування кредитними коштами за невірними розрахунками Позивача, умовами іпотечних договорів передбачено позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, судом не витребувані постанови Національного банку України, які стосуються обмежень для Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" в частині здійснення кредитування.
				В судовому засіданні оголошено перерву до 27.10.2011.
				Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
				Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
				Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи за кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008 Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (Банк), надало кредит Товариству з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" (Позичальник) на суму 204000000 грн. з оплатою 27% річних та терміном повернення до 24.06.2009.
				Додатковими угодами до кредитного договору №1 від 23.12.2008, №2 від 19.01.2009, №3 від 30.01.2009, №4 від 27.02.2009, №5 від 05.03.2009 сторони змінювали процентну ставку за кредит, терміни погашення відсотків за користування кредитними коштами, передбачили порядок перерахування кредиту Позичальникові і порядок оплати відсотків за кредит.
				На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором Відкрите акціонерне товариство "Родовід Банк" (Іпотекодержатель) уклав за участю Позичальника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл") договори іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" (Іпотекодавець) №22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009, №22.1/357-3.6-08 від 12.03.2009, №22.1/357-3.5-08 від 12.03.2009, №22.1/357-3.3-08 від 12.03.2009, договори іпотеки з Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква" (Іпотекодавець) №22.1/357-3.4-08 від 05.03.2008, №22.1/357-3.2-08 від 05.03.2009.
				Крім того, 24.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (Заставодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" (Заставодавець) укладено договір застави №22.1/357-3-08, згідно з яким виконання зобовязань за кредитним договором №22.1/357 КЛТ 08 від 23.12.2008 забезпечувалося майновими правами на отримання грошових коштів за договором поставки №12/05-3Г від 12.05.2008 на загальну суму 1020000000 грн., під майновими правами сторони визначили право вимоги Заставодавця на отримання грошових коштів від продажу паливно-мастильних матеріалів.
				Договори іпотеки і договір застави передбачають відповідальність Іпотекодавців і Затаводавця за повернення кредиту у розмірі 204000000 грн., оплату відсотків за кредит, оплату збитків, неустойки, штрафу, пені та іншої заборгованості.
				23.12.2010 Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 205128100,12 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечними договорами, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква".
				В розрахунку до позову Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" вказав, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором складає суму 205128100,12 грн., із яких 171000 000 грн. не повернутий кредит, 13875000,01 грн. заборгованість по процентах, 1667976,81 грн. пені за затримку оплати процентів, 18585123,30 грн. пені за затримку повернення кредиту.
				Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2011, залишеним без змін в цій частині постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 204067235,99 грн. Складовими цієї суми є: 171000000 грн. прострочена заборгованість за кредит, 13875000, 01 грн. проценти за кредит, що нараховані за період з 23.12.2008 по 24.06.2009, 1279400, 36 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 17912835,62 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.
				В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором апеляційний господарський суд звернув стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки згідно іпотечних договорів та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Атіква".
				При цьому початкову ціну предметів іпотеки апеляційний суд встановив згідно експертних висновків субєктів оціночної діяльності, що буде здійснено в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.
				Резолютивна частина постанови містить опис предметів іпотеки за іпотечними договорами, укладеними між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква".
				Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на невірне застосування при вирішенні даного спору Господарським судом міста Києва статті 541 Цивільного кодексу України, яка передбачає солідарний обовязок, оскільки солідарна відповідальність застосовується, якщо це передбачено законом чи договором. Норми цивільного кодексу, Закону "Про заставу", Закону "Про іпотеку", умови іпотечних договорів по цій справі не передбачають солідарної відповідальності боржників при зверненні стягнення на заставлене майно.
				Разом з тим, при вирішенні даного спору судами попередніх інстанцій не виконані приписи частини 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, якщо у праві беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується як вирішено спір щодо кожного з них.
				За матеріалами справи і згідно позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" Відповідачем 1 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" (Позичальник за кредитним договором), суд апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови вказав про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 204067235,99 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл", але за рахунок заставленого майна Відповідача 2 і Відповідача3.
				Таким чином, боржник за основним зобовязанням (Відповідач 1) за постановою апеляційного суду не несе відповідальності, а звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором, про що зазначено в рішенні місцевого господарського суду, є подвійним стягненням заборгованості. 
				Згідно зі статтею 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виникають у межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
				Стаття 589 Цивільного кодексу України, стаття 20 Закону "Про заставу" стаття 33 Закону "Про іпотеку" передбачають, що при невиконанні або неналежному виконанні боржником основного зобовязання заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не встановлено договором.
				Умови іпотечних договорів, укладених між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", Товариством з обмеженою відповідальністю "Атіква", зокрема пункти 2.1.6, 3.1.1 іпотечних договорів, передбачають підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання.
				Крім того, стаття 39 Закону "Про іпотеку" містить вказівку на те, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
				Рішення судів попередніх інстанцій не містять вказівки на спосіб реалізації заставленого майна.
				Крім того, за умовами іпотечних договорів сторони визначилися щодо вартості предметів іпотеки. Матеріали справи не містять заперечень Відповідачів 2 та 3 щодо ціни предметів іпотеки, а тому початкову ціну предметів іпотеки для їх подальшої реалізації суди мали визначити згідно з укладеними договорами.
				Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що розглядаючи одночасно позовні вимоги як в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, так і в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, попередні судові інстанції не врахували, що виконання основного зобовязання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобовязання і як наслідок не перевірили чи передбачає чинне законодавство право одночасного звернення з такими вимогами, враховуючи те, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
				Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобовязанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач наділений альтернативними способами захисту своїх прав чи то стягнення боргу за кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій чи то звернення стягнення на заставлене майно, оскільки за змістом частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
				Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів по даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
				При цьому, підстави для скасування судових рішень, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" не заслуговують на увагу, оскільки частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, а тому безпідставним є посилання скаржника на те, що судом не задоволено його клопотання про витребування від Національного банку України постанов, про значення яких для вирішення даного спору, Відповідачем не доведено.
				Також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, про позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки частина 2 статті 36 Закону "Про іпотеку" передбачає, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
				За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" підлягає задоволенню частково. 
				 Керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
				 ПОСТАНОВИВ:
				 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл" задовольнити частково.
				Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2011, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 у справі №34/557 скасувати.
				Справу №34/557 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
				 
					 
						 Головуючий - суддя В.І. Дерепа
						 
						Б.М. Грек
						Судді 
						Н.В. Капацин

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...