Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-47/12740-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 09.11.2012.
Дата набрання законної сили: 30.10.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-47/12740-2012 30.10.12
		 
		За позовом  Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради 
		До                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Фонд Розвитку Регіонів"
		Про                визнання недійсним  договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки
		                                                                                                        Суддя Станік С.Р.
		Представники: 
		від прокуратури:    Волік О.Л. -посвідчення   
		від позивача:           не з'явився 
		від відповідача:      Копейчиков М.В. -представник за довіреністю 
		 
		          В судовому засіданні  30.10.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,64  га, що знаходиться між будинками 2а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. проф. Підвисоцького у Печерському районі міста Києва, укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрований 21.06.2006 за № 82-6-00338, зобов'язання відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку (кадастровий номер 8 000 000 000:82:138:0096), вартістю 2 434 244,00 грн. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/12740-2012, розгляд справи було призначено на 09.10.2012.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 розгляд справи відкладено до 30.10.2012. 
		08.10.2012 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява від Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Звіринецьке»про залучення вказаного кооперативу до участі у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України. Заява мотивована тим, що внаслідок задоволення позовних вимог кооператив матиме можливість отримати в оренду частину спірної земельної ділянки. 
		Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
		Суд, дослідивши матеріали поданої заяви, вирішив її відхилити, як необґрунтовану, оскільки рішення зі спору жодним чином не вплине на права або обов'язки Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Звіринецьке»щодо однієї з сторін спору, адже можливість отримання земельної ділянки в оренду не ставиться в залежність від результатів вирішення спору в даній справі, адже отримання земельних ділянок в оренду відбувається згідно процедури, встановленої законом, та внаслідок прийняття певних рішень уповноваженими органами, а не внаслідок прийняття рішень з певних господарських спорів. 
		В судовому засіданні 30.10.2012 представник відповідача заявив клопотання про витребування доказу по справі - проекту відведення земельної ділянки площею 0,64  га, що знаходиться між будинками 2а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. проф. Підвисоцького у Печерському районі міста Києва. Клопотання мотивував тим, що витребування вказаного доказу є необхідним для встановлення обставин справи щодо наявності або відсутності у вказаному проекті певних документів, які стали підставою для отримання відповідачем в оренду по оспорюваному договору вказаної земельної ділянки. 
		Прокурор в судовому засіданні 30.10.2012 проти заявленого клопотання заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. 
		Стаття 38 господарського процесуального кодексу України визначає, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників щодо заявленого клопотання, вирішив його відхилити, адже представником відповідача не подано суду доказів того, що відповідач намагався отримати зазначені докази самостійно і в чому йому було відмовлено уповноваженим органом, в результаті чого він був позбавлений можливості самостійно подати витребувані докази.
		В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому часу ознайомитись з матеріалами справи, яке судом після його обговорення з учасниками процесу, відхилено як необґрунтоване та безпідставне, оскільки статтею 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи, як надання представнику сторони ознайомитись з матеріалами справи. Також, суд зазначив і про те, що представник відповідача не був позбавлений відповідної можливості ознайомитись з матеріалами справи як до судового засідання, так і е позбавлений відповідного права і після судового засідання.  
		В судовому засіданні 30.10.2012  прокурор заявлені в інтересах держави в особі позивача вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позову мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки прокуратурою встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 17.01.2006 укладено між позивачем та відповідачем на підставі рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005, яке суперечить законодавству і відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не підлягає застосуванню, а отже і укладений на його підставі договір підлягає визнанню недійсним, адже його укладено на підставі рішення, яке суперечить вимогам закону, зокрема ст. 123 ч. 6 Земельного кодексу України, ст.. 5 Закону України «Про основи містобудування»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), ст. ст. 2, 3, 18, 26 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), адже відповідний проект землеустрою не отримав погодження обов'язкових установ, а відтак затверджений незаконно. 
		Позивач в судове засідання 30.10.2012 представників не направив, причин неявки суд не повідомив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Також, суд наголошує на тому, що відповідач не був позбавлений процесуального права подати пояснення та витребувані документи через канцелярію суду або направлення поштою, про що зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи. 
		Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити, посилаючись зокрема на пропуск позовної давності, про застосування якого подав суду відповідну заяву, пропуск якого, на думку відповідача, є підставою для відмови у позові, адже оспорюваний договір укладено 17.01.2006, а прокурор звернувся з відповідним позовом після спливу 5 років. Також, представник відповідача зазначив, що усі передбачені чинним законодавством для прийняття відповідного рішення Київської міської ради документи- були отримані, обумовлених законом підстав вважати рішення незаконним -немає. 
		Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Відповідно  до ст. 2  ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема,  за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
		Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
		Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
		Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.
		Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
		Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України  визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. 
		Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
		Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. 
		19.07.2005 Київською міською радою було прийнято рішення № 855/3430 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Український фонд розвитку регіонів" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва», згідно якого, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статей 93, 123, 124, пункту "в" статті 141 Земельного кодексу України Київська міська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Український фонд розвитку регіонів" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва (п. 1), припинити тресту "Київпаливо" право користування земельною ділянкою площею 0,18 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 06.06.61 N 983 "Про тимчасовий відвод тресту "Київпаливо" земельної ділянки площею 800 кв. м для розташування на ній паливного складу в Печерському районі" (лист-згода від 14.02.2005 N 056/4-36), "Київгоспторгу" право користування частиною земельної ділянки площею 0,08 га, відведеної відповідно до рішення виконавчого комітету Печерської районної Ради депутатів трудящих м. Києва від 02.06.58 N 377 "Про влаштування складу будівельних матеріалів для індивідуальних і кооперативних забудовників Печерського району по вулиці Вільшанській N 9-а" (лист Головного управління споживчого ринку та торгівлі від 02.03.2005 N 041/10-387), та віднести земельні ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови (п. 2), передати товариству з обмеженою відповідальністю "Український фонд розвитку регіонів", за умови виконання пункту 4 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку загальною площею 0,64 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі, у тому числі: - площею 0,38 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування; - площею 0,26 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (п. 3). 
		17.01.2006 між позивачем -Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.01.2006 за № 82-6-00338, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005, за актом приймання -передавання передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди) між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, розміром 6 415 кв.м., з цільовим призначенням -для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово- громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно -торгового центру та підземного паркінгу,  кадастровий номер - 8 000 000 000:82:138:0096 (п.п. 1.1, 2.1), договір укладено на 15 років (п. 3.1). 
		Прокурором до матеріалів позову надано належним чином засвідчені копії наступних документів: 
		- висновок від 06.12.2004 № 19-12165 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, зокрема, для вказаної земельної визначені наступні містобудівні обмеження та умови землекористування: оскільки для даної території відсутній погоджений детальний план території, на виконання ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій» зобов'язано замовника виконати містобудівне обґрунтування визначення параметрів окремого об'єкту; зобов'язано забудовника одержати в головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища архітектурно-планувальне завдання, розробити проектну документацію та отримати дозвіл на будівельні роботи в установленому законом порядку; при підготовці правовстановлюючих документів на земельну ділянку, межі земельної ділянки уточнити містобудівним обґрунтуванням визначення параметрів окремого об"єкта містобудування, розробленого і погодженого в установленому порядку, з урахуванням ст. 42 Земельного кодексу України щодо існуючої житлової забудови; земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць; об'єкт розмістити поза межами охоронних зон інженерних комунікацій; створити та забезпечити умови вільного доступу для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах зазначеної території; згідно ст.5 Закону України "Про основи містобудування" урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; питання майново-правового характеру вирішити в установленому законодавством порядку; дотримуватись вимог протизсувного режиму; встановити гранично-допустимі поверховість об'єкту та щільність забудови на виконання статті 22 Закону України «Про планування і забудову територій»та згідно вимог п. 3.7, 3.8 ДБН 360-92**; передбачити влаштування під'їздів до земельної ділянки.    Також, у вказаному висновку зазначено, що з урахуванням зазначених вимог та на підставі позитивних висновків Головного державного санітарного лікаря м.Києва № 7078 від 25.09.2003, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно -відновлювальних робіт № 5694 від 03.10.2003, Державного управління екології та природних ресурсів в м.Києві № 08-8-20/8245 від 05.11.2003, ДП «Інститут Київгенплан»АТ «Київпроект»№ 647 від 17.11.2003, Печерської районної у м.Києві державної адміністрації № 3772/4 від 25.06.2004, враховуючи, що розміщення об'єкта, його функціональне призначення не суперечить рішенню затвердженого  Генерального плану розвитку міста, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечувало проти відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлово -громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно -торгового центру та паркінгу без права забудови до погодження і затвердження проектної документації у встановленому порядку; 
		- лист № 7078 від 25.09.2003 Головного державного санітарного лікаря м.Києва, в якому вказано, що ділянка розташована в центральній планувальній зоні,  сельбищна територія, що відає функціональному зонуванню "Державних  санітарних правил планування та населених пунктів" №173-96. На ділянці розміщені  тимчасові  індивідуальні вві гаражі  для автомобілів. Ділянка знаходиться на відмітці 159м нижче по рельєфу місцевості на відм. 140м на відстані 80м розташований автопаркінг легкових автомобілів.  На підставі ст.ст.10, 11 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" не заперечувалось проти відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва для ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»; 
		- висновок №  2135 від 05.11.2003 Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, в якому Держуправління не заперечувало проти відведення земельної ділянки ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з підземним паркінгом між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва для ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»в межах, визначених генеральним планом затвердженої проектної документації, розробленої, погодженої відповідно до діючого законодавства. Також, вказаним висновком встановлені особливі умови і вимоги, а саме: 
		- На виконання "Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх   комплексної   державної   експертизи",   затвердженому   постановою Кабінету  Міністрів України від 11.04.02   №483,   зазначений   проект  підлягає комплексній державній експертизі в Київській міській службі "Київдержекспертиза"; 
		- на стадії проект необхідно отримати в КПУЗН Шевченківського району м. Києва акт обстеження зелених насаджень (з метою взяття їх на збереження) та погодити його з відділом контролю біоресурсів та заповідних територій Держуправління; 
		- проектом організації будівництва передбачити заходи по захисту існуючих зелених насаджень,   які   підлягають   збереженню,   від   пошкодження   при   будівництві та забезпечення умов для їх життєдіяльності; 
		- на наступній стадії проектування розробити план комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території та погодити його з головним дендрологом ГоловКиївархітектури; 
		- майново-правові питання з власниками гаражів вирішити згідно з існуючим законодавством; 
		- виконати умови, викладені в листах КП СУППР від 29.09.03 №8/1-1228 , Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 03.10.03 №5694; 
		- кількість машиномісць на гостьових автостоянках та в підземному паркінгу прийняти за розрахунком забруднення атмосферного повітря та у відповідності до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів; 
		- викид забруднюючих речовин з підземного паркінгу вивести вище даху будинку; 
		- в зв'язку з тим, що розміщення об'єкту   за вказаною адресою    може викликати негативну реакцію населення, до проекту проектування замовнику необхідно надати публікацію в засобах масової інформації про це будівництво, відгуки на неї направляти в Постійну комісію Київради з питань екологічної політики з метою врахування громадської думки   при прийнятті  остаточного рішення Київрадою щодо відведення земельної ділянки під зазначене будівництво. Остаточне рішення щодо будівництва об'єктів на території м. Києва приймає Київська міська Рада. 
		При невиконанні особливих умов даний висновок втрачає свою чинність і розробка
		проекту відноситься до комерційного ризику замовника. 
		- лист Державної служби охорони культурної спадщини від 16.03.2005 № 22-1046/35, відповідно до якого Державна служба охорони культурної спадщини не має заперечень стосовно відведення земельної ділянки між будинками № 2 по вул. Вільшанській та № 16 по вул. Підвисоцького в Печерському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торговельного центру та паркінгу. Оскільки означена земельна ділянка розташовується в центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні регулювання забудови III категорії, проектування комплексу слід вести на підставі історико-містобудівного обгрунтування з урахуванням матеріалів історико-архівних досліджень та оточуючого історичного середовища. При цьому необхідно звернути особливу увагу на поверховість комплексу, що проектується. Проект житлово-громадського комплексу необхідно погодити в порядку, визначеному законодавством та державними нормами, в тому числі з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні земляні роботи проводити після проведення археологічних досліджень; 
		- лист Головного правління охорони культурної спадщини та реставраційно -відновлювальних робіт від 03.10.2003 № 5694, відповідно до якого Головне управління не заперечувало проти відведення земельної ділянки та розроблення відповідного проекту відведення ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торговельного центру та паркінгу між будинками № 2 по вул. Вільшанській та № 16 по вул. Підвисоцького в Печерському районі м. Києва. Проект відведення повинен відповідати вимогам законів України «По землеустрій», «Про охорону земель»з наступним його погодженням в Головному управління охорони культурної спадщини відповідно до земельного кодексу України. Термін дії висновку -1 рік з моменту реєстрації. 
		- висновок Комунального підприємства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт»від 29.09.2003 № 8/1-1228 щодо відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торговельного центру та паркінгу між будинками № 2 по вул. Вільшанській та № 16 по вул. Підвисоцького в Печерському районі м. Києва, згідно якого вказано, що земельна ділянка, намічена під будівництво житлового будинку з підземним паркінгом між будинками № 2а по вул.. вільшанській та № 16 по вул.. Підвисоцького, є складною в інженерно -геологічному відношенні і потребує протизсувного захисту. Будівництво на ділянці можливо при умовах першочергового виконання протизсувних заходів і забудови лише крайній її частин, виведення з балансу КП СУППР існуючої підпірної стіни, яка потрапляє в межі відведення ділянки, розташованої біля брівки схилу; 
		- завдання на складання проекту відведення, узгоджене 24.12.2004 відповідачем з ТОВ «Стафед». 
		В свою чергу, прокурор у позові наголошував на тому, що за результатами перевірки встановлено,  що договір оренди земельної ділянки від 17.01.2006 укладено між позивачем та відповідачем на підставі рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005, яке суперечить законодавству і відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не підлягає застосуванню, а отже і укладений на його підставі договір підлягає визнанню недійсним, адже його укладено на підставі рішення, яке суперечить вимогам закону, зокрема ст. 123 ч. 6 Земельного кодексу України, ст.. 5 Закону України «Про основи містобудування»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), ст. ст. 2, 3, 18, 26 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), адже відповідний проект землеустрою не отримав погодження обов'язкових установ, а відтак затверджений незаконно. 
		Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 
		Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності. 
		Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно ч. 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 855/3430 від 19.07.2005),  передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (п. 1).  Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (п. 3).
		Ч. 1, 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005), надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній на час прийняття рішення) основними завданнями планування і забудови територій є, зокрема, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій.
		Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції чинній на час прийняття рішення) планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.
		Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування»(в редакції, чинній на час прийняття рішення) передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.
		Відповідно до статті 16 Закону України «Про планування та забудову території»(в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005), проект розподілу території - це містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок. Рішення про розроблення та затвердження проектів розподілу території приймаються відповідними радами. Проект розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на територіях існуючої забудови для розташування будинків і споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам, орендарям, а також встановлення меж земельної ділянки в натурі.  Площі окремих земельних ділянок та територій при розробленні проекту розподілу території визначаються з урахуванням державних будівельних норм і детального плану території (проекту забудови території).
		Частиною 1 статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній на час прийняття рішення) передбачено, що при здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади в територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про планування і забудову територій»для забезпечення вимог законодавства, а також регіональних стандартів та місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичними та юридичними особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, вихідні дані на проектування об'єктів містобудування. У разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.
		Статтею 17 Закону України «Про основи містобудування»(в редакції чинній на час прийняття рішення) передбачено, що містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
		Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань раціонального використання територій, підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
		Таким чином, вибір земель для містобудівних потреб та надання висновків щодо передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації.
		Враховуючи наведене, судом встановлено, що згідно листів Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 06.12.04 № 19-12165, Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 25.09.03 № 7078, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 05.11.03 від 08-8-20/8245, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлюваних робіт виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.10.03 № 5694, КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт»від 29.09.03 № 8/1-1228, вказаними установами розглядалося лише питання відведення земельної ділянки відповідачу - ТОВ «Український фонд розвитку регіонів»для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між будинками № 2а на вул. Вільшанській та № 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва на стадії вибору земельної ділянки, а доказів погодження відповідного проекту відведення у порядку, встановленому ч. 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 855/3430 від 19.07.2005), - суду станом на момент вирішення спору не надано. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору не надано. 
		Також, суду станом на момент вирішення спору не подано і доказів виконання відповідачем умов висновку №  2135 від 05.11.2003 Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві (зокрема в частині здійснення публікації про нове будівництво в засобах масової інформації), висновку від 06.12.04 № 19-12165 Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації (щодо виконання містобудівного обґрунтування визначення   параметрів окремого  об'єкту  будівництва), а також  умов листа Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлюваних робіт виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 03.10.03 № 5694 (щодо розробки та затвердження історико-містобудівного обґрунтування граничних архітектурно-планувальних параметрів будівництва житлового будинку, з оцінкою впливу об'єкта проектування на збереження традиційного характеру середовища, визначенням заходів щодо упередження знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, включенням матеріалів обстеження ділянки щодо наявності пам'яток археології за участю Головного управління охорони культурної спадщини). Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору - не надано. 
		Також, суд враховує і те, що у висновку №  2135 від 05.11.2003 Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві вказано, що при невиконанні вище зазначених умов, чинність даного листа (висновку) втрачає свою дію, а завдання на складання проекту відведення між ТОВ «Український фонд розвитку регіонів» та ТОВ «СТАФЕД»складено лише 24.12.04 однак листи контролюючих органів, наявні в проекті відведення, датовані раніше.
		Таким чином, проект відведення відповідачу земельної ділянки в порушення вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України не погоджено природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом охорони культурної спадщин та органом архітектури та містобудування, а тому затверджено рішенням Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005 -  незаконно.
		Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. 
		Отже, оскільки рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005  «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Український фонд розвитку регіонів" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-громадського комплексу у складі житлового будинку, офісно-торгового центру та підземного паркінгу між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва»прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема всупереч ст. 123 ч. 6 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про основи містобудування»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), ст. ст. 2, 3, 18, 26 Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення), а тому з огляду на положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, вказане рішення не відповідає законодавству України.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.06.2006 за № 82-6-00338,  який укладений між Київською міською радою та відповідачем на підставі  рішення Київської міської ради № 855/3430 від 19.07.2005, яке не  відповідає законодавству України -є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України,  а тому вимога прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню. 
		Також, оскільки договір оренди земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.06.2006 за № 82-6-00338,  який укладений між Київською міською радою та відповідачем  - є недійсним в силу вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому у відповідача наявний обов'язок повернути позивачу земельну ділянку площею 0,64 га, кадастровий номер -8 000 000 000:82:138:0096, вартістю 2 434 244, 00 грн., що розташована між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва. 
		З огляду на викладене, позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.06.2006 за № 82-6-00338, та про зобов'язання  відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,64 га, кадастровий номер -8 000 000 000:82:138:0096, вартістю 2 434 244, 00 грн., що розташована між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва -є обгрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню. 
		Також, відповідачем подано суду заяву про застосування до вимог прокурора, заявлених у позові в інтересах держави в особі Київської міської ради, трирічного строку позовної давності згідно статті 257 Цивільного кодексу України. 
		Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в господарському процесі, оскільки вони є складовою частиною господарського судочинства. Даною нормою права передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. 
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1).
		Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).
		Як зазначав представник прокуратури в судовому засіданні 30.10.2012, виявлені порушення законодавства при укладенні оспорюваного договору внаслідок прийняття Київською міською радою рішення № 855/3430 від 19.07.2005, яке не відповідає законодавству України, були виявлені  під час проведення прокурорської перевірки у 2012 році, а отже, суд дійшов висновку, що трирічний строк звернення  до суду з відповідним позовом -не сплинув  і підстави для його застосування згідно статті 267 Цивільного кодексу України - відсутні. 
		Прокурором у позові заявлено про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом  заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії по проведенню будівельних робіт, а також вчиняти інші дії відносно земельної ділянки площею 0,64 га, кадастровий номер -8 000 000 000:82:138:0096,  що розташована між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва.
		Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
		Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011  №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Господарський суд міста Києва дослідивши подані прокурором у справі матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що прокурором окрім наведеного у позові прохання вжити відповідні заходи забезпечення позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих прокурором матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому підстави для вжиття заходів до забезпечення позову -відсутні.  
		Також, з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити.  
		2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,64 га, що знаходиться між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі м. Києва, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 21.06.2006 за № 82-6-00338, який укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів». 
		3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»(01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська/Басейна, 1- 3/2, код ЄДРПОУ 31750211) повернути Київській міській раді  (01044,м. Київ,  вул.  Хрещатик,  36,  код  ЄДРПОУ  22883141)  земельну ділянку площею 0,64 га, кадастровий   номер   8000000000:82:138:0096,   вартістю 2 434 244,00 грн., що розташована між будинками N 2-а на вул. Вільшанській та N 16 на вул. Професора Підвисоцького у Печерському районі міста Києва.  
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український фонд розвитку регіонів»(01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська/Басейна, 1- 3/2, код ЄДРПОУ 31750211) в доход Державного бюджету України 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судового збору. 
		5. Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.
		 
		Суддя                                                                                                                                            С.Р. Станік
		                                                                                      Дата складання повного тексту рішення - 05.11.2012

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...